Document No. 95654355

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2021 року

м. Київ

справа № 991/10592/20

провадження № 51-614ск21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Мазура М. В.,

суддів Бородія В. М., Чистика А. О.,

розглянув касаційну скаргу захисника Білявського Ярослава Миколайовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2021 року про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Суть питання

Як убачається зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 лютого 2021 року клопотання детектива Національного бюро України про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000362 залишено без розгляду, у зв`язку із його заявою останнього про відкликання вказаного клопотання.

Не погоджуючись з указаним рішенням слідчого судді, захисник Білявський Я. М. оскаржив його до апеляційного суду.

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2021 року, відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України),відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника на зазначену ухвалу слідчого судді з мотивів того, що відповідно до положень ст. 309 КПК України вказане судове рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

У касаційній скарзі захисник Білявський Я. М., посилаючись на допущені, на його думку, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.

Встановлені обставини та мотиви Верховного Суду

Згідно з п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що вищезазначеною статтею Конституції України гарантується право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, виходячи з чого КПК України визначає, в яких випадках і які саме рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (див., наприклад, постанову Верховного Суду від 04 квітня 2019 року у справі №494/6/18).

У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа №646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосуються права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що «норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Відповідно до норм ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України.

Частиною 3 вказаної норми процесуального закону встановлено, що скарги на інші ухвали слідчого судді (які не визначені в частинах 1 та 2 ст. 309 КПК України) оскарженню не підлягають, і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції, та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Як видно з оскаржуваного судового рішення,захисник Білявський Я. М. подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою залишено без розгляду клопотання детектива про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК України.

Тому суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, встановивши, що апеляційну скаргу було подано на судове рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає апеляційному оскарженню, згідно з положеннями ч. 4 ст. 399 цього Кодексу, правомірно відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника.

Посилання адвоката на порушення апеляційним судом загальних засад кримінального провадження не знаходить свого законного підтвердження, оскільки ч. 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Підстав вважати, що апеляційним судом порушено положення Конституції України чи не дотримано загальних засад кримінального провадження немає.

Також Верховний Суд відзначає, що відмова апеляційного суду у відкритті апеляційного провадження у зв`язку із оскарженням судового рішення судді, оскарження якого не передбачене процесуальним законом, не є обмеженням доступу до правосуддя.

Крім того, Верховний Суд погоджується з висновками наведеними судом апеляційної інстанції в оскаржуваній ухвалі про те, що залишення ухвалою слідчого судді клопотання сторони обвинувачення без розгляду не порушило та не обмежило жодних прав сторони захисту, в тому числі можливості в повному обсязі реалізувати свої права під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Посилання захисника на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, наведений у постанові від 23 травня 2018 року (у справі 237/1459/17) та правові висновки, зазначені у постанові Верховного Суду України від 12 жовтня 2017 року у справі № 757/49263/15, колегія суддів Верховного Суду вважає необґрунтованими, оскільки у цих правових висновках йдеться про можливість оскарження у апеляційному порядку ухвал слідчих суддів, які не передбачені КПК України, тоді як у цій справі слідчий суддя постановив ухвалу в порядку, визначеному ч. 10 ст. 290 КПК України.

Також безпідставними є посилання захисника на правові висновки, наведені у постанові Верховного Суду від 27 серпня 2019 року № 199/894/18, оскільки в цій справі вирішувалось питання про повернення апеляційної скарги у випадку, коли апеляційний суд не з`ясував та не перевірив належним чином дотримання особою строків оскарження ухвали слідчого судді, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку про подання апеляційної скарги з пропуском строку апеляційного оскарження.

З урахуванням наведеного Верховний Суд дійшов висновку, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження постановлена відповідно до вимог кримінального процесуального закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів убачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Таким чином, оскільки із касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення убачається,що підстав для задоволення скарги немає, Верховний Суд вважає за необхідне відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України відмовити у відкритті касаційного провадження.

На цих підставах Верховний Суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника Білявського Ярослава Миколайовича, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу судді Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

М. В. Мазур В. М. Бородій А. О. Чистик