- Presiding judge (HACC) : Halabala M.V.
- Lawyer : Pelikhosa Ye.M.
Справа № 991/2510/21
Провадження 1-кс/991/2558/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
15 квітня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Галабала М.В., за участю секретаря судових засідань Яроша О.М., адвоката Пеліхоса Є.М., детектива Малого В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Пеліхоса Євгена Миколайовича, подане в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52020000000000603 та
ВСТАНОВИВ:
1.12 квітня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Пеліхоса Є.М., подане в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42020000000000603 від 25 вересня 2020 року (далі - Кримінальне провадження).
1.1.Клопотання обґрунтовано тим, що відсутня необхідність у подальшому утриманні арештованого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 лютого 2021 року майна, а сам арешт накладено необґрунтовано. Представник зазначає, що мобільний телефон Sony Xperia 5, модель: J9210, що вилучений в ході обшуку на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 04 лютого 2021 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , утримується органом досудового розслідування незаконно і останній позбавлений можливості користуватися своєю власністю.
1.2.Адвокат просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 991/1056/21, оскільки відсутня потреба у подальшому арешті майна, а сам арешт накладено необґрунтовано.
2.Учасники судового розгляду клопотання про скасування арешту майна висловили такі позиції.
2.1.Представник власника майна - адвокат Пеліхос Є.М. - клопотання підтримав, просив його задовольнити. Додатково пояснив, що утримання мобільного телефону зачіпає нормальні життєві умови ОСОБА_1 , оскільки кожна особа зберігає значний обсяг інформацію на власному мобільному телефоні, а зараз він позбавлений можливості доступу до неї.
2.2.Детектив НАБ України Малий В.О. заперечував проти задоволення клопотання. Пояснив, що під час накладення арешту досліджувалось питання щодо необхідності такого втручання. Крім того, 26 березня 2021 року призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, тобто арешт необхідний для проведення подальших досліджень.
3.Заслухавши позиції учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до таких висновків.
3.1.Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 лютого 2021 року у справі № 991/779/21 задоволено клопотання прокурора САП ОГП Броневицького С.С. про накладення арешту на майно у Кримінальному провадженні за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 КК України та накладено арешт (у вигляді позбавлення права розпорядження та користування майном) на мобільний телефон Sony Xperia 5, модель: J9210, що вилучений в ході обшуку на підставі ухвали Вищого антикорупційного суду від 04 лютого 2021 року у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 , з метою забезпечення збереження речового доказу.
3.2.Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 квітня 2021 року залишено без змін ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 лютого 2021 року.
3.3.Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Розглядаючи клопотання про скасування арешту, слідчий суддя встановлює обґрунтованість (необґрунтованість) накладеного арешту та наявність (відсутність) підстав для його подальшого застосування в залежності від того, на яку підставу вказує заявник. У клопотанні представник власника майна - адвокат Пеліхос Є.М. - вказує на необґрунтованість накладеного арешту та втрату потреби арешту майна, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею у цьому провадженні.
3.4.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.
3.5.Водночас, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто «остаточності» рішення суду у спірних правовідносинах. Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також вимоги принципу res judicata, слідчий суддя доходить висновку, що одна і та ж підстава для скасування арешту майна не може бути предметом неодноразового розгляду різними судами (слідчими суддями). Реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
3.6.Представник власника майна наголошує на необґрунтованості арешту майна, посилаючись на невмотивованість та прийняття хибних висновків слідчого судді, висловлених в ухвалі про арешт майна від 17 лютого 2021 року. Такі недоліки судового рішення можуть бути усунуті в ході судового провадження з його перегляду за відповідною апеляційною скаргою. Адвокат Пеліхос Є.М. оскаржував ухвалу про накладення арешту на майно до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. За наслідками апеляційного перегляду ця ухвала була залишена без змін, а апеляційна скарга - без задоволення. Отже, обґрунтованість накладення арешту перевірялася апеляційною інстанцією і нею була підтверджена. Нових обставин, які б свідчили на користь необґрунтованості арешту і не були предметом дослідження слідчим суддею та суддями апеляційної інстанції при вирішенні питання про арешт майна, представник власника майна не надає.
3.7.Стосовно заявленої втрати потреби в арешті майна як підстави для його скасування слідчий суддя звертає увагу на таке.
3.8.Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК арешт на майно може бути накладено з метою збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК.
3.9.Відповідно до частини першої зазначеної статті речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
3.10.Нормативно визначеними властивостями доказів є їх належність, допустимість та достовірність. Доктринально визнаними елементами кримінального процесуального доказування, що становлять єдиний нерозривний процес є 1) отримання доказів (активна цілеспрямована пізнавально-практична й розумова діяльність суб`єктів доказування, яка складається з окремих взаємозалежних та взаємовпливових елементів - пошуку, виявлення (встановлення), а при необхідності, вилучення фактичних даних та їх джерел та перевірки, оцінки фактичних даних і їх джерел, їх процесуального оформлення (закріплення) й власне надання фактичним даним та їх джерелам уповноваженими суб`єктами кримінального процесу значення певного доказу у кримінальному провадженні); 2) використання доказів (практична процесуальна та розумова діяльність, що полягає в оперуванні доказами, у встановленні на їх підставі обставин, що мають значення для кримінального провадження, в обґрунтуванні доказами своєї правової позиції сторонами кримінального провадження, в обґрунтуванні відповідних процесуальних рішень уповноваженими суб`єктами, у тому числі й для перевірки вже отриманих доказів та для отримання нових доказів тощо).
3.11.Адвокат вказує на те, що з моменту вилучення майна пройшло два місяці, яких, на думку представника власника майна, достатньо для проведення будь-яких необхідних слідчих та інших процесуальних дій з мобільним телефоном ОСОБА_1 , зокрема, експертного дослідження, а тому це майно має бути якнайшвидше повернуто власнику. Слідчий суддя вказані доводи сприймає критично, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують таку тривалість утримання майна для проведення окремих процесуальних дій із подолання систем логічного захисту та проведення експертизи, призначеної 26 березня 2021 року. Дану слідчу дію необхідно провести для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у Кримінальному провадженні.
3.12.Зважаючи на те, що арештоване майно має статус речового доказу у цьому кримінальному провадженні та наявна подальша необхідність його арешту в цілях Кримінального провадження, слідчий суддя не вбачає підстав для скасування арешту майна, про яке йдеться в клопотанні.
4.За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити внаслідок відсутності умов, визначених статтею 174 КПК для скасування арешту майна, про які зазначає представник.
Керуючись ст. ст. 9, 174, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні клопотання адвоката Пеліхоса Євгена Миколайовича, поданого в інтересах ОСОБА_1 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52020000000000603 - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя М.В. Галабала