Document No. 96536486

Справа № 991/2655/21

Провадження 1-кс/991/2705/21

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисників ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця м. Хмельницький, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судомого,

у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у кримінальному провадженні № 12020000000000081 від 31.01.2020, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст.366 КК України.

Доводи клопотання

Відповідно до матеріалів клопотання, Національним антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000081 від 31.01.2020.

Як зазначає прокурор у змісті клопотання досудовим розслідуванням встановлено, що кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД КРЕДИТ» ОСОБА_6, начальник управління розквартирування та капітального будівництва логістики Головного управління Національної гвардії України ОСОБА_7, начальник фінансової служби управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ ОСОБА_8, діючи у складі організованої групи разом з представником за довіреністю ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_4, достовірно знаючи про невідповідність та неповноту конкурсних пропозицій ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД КРЕДИТ», забезпечили його перемогу у конкурсі з придбання житла для військовослужбовців, на підставі чого, в подальшому було укладено низку договорів про придбання квартир, запропонованих ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД КРЕДИТ», які дотепер не виконані у зв`язку з непридатністю квартир для проживання. Внаслідок сукупності дій, вищевказаних осіб, державному бюджету завдано шкоду на суму 17337970 гривень.

За версією сторони обвинувачення, будучи активним учасником організованої групи, виконував такі дії:

отримував від ОСОБА_6 інформацію щодо єдиного злочинного плану, спрямованого на досягнення єдиного злочинного наміру та своєї злочинної ролі у ньому;

підшукав разом із ОСОБА_6 та залучив до скоєння кримінального правопорушення виконавця злочинів директора ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_9, який про наявність та діяльність організованої групи не знав і діяв за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ;

готував разом із ОСОБА_6 за участю та за сприяння ОСОБА_9, подавав та супроводжував, у тому числі юридично, необхідну передбачену конкурсними вимогами закупівлі документацію, яка складала хибне уявлення конкурсної комісії та у подальшому інших контролюючих органів про наявні у власності ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» квартири у будинку за адресою: АДРЕСА_3, які підпадали під вимоги конкурсу та були повністю готовими для заселення родин військовослужбовців НГУ (здійснені оздоблювальні роботи, підключені на постійній основі інженерні комунікації з постачання комунальних послуг тощо);

підписував як уповноважений представник ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» документи про перехід права власності зазначених квартир від ТОВ«БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» до НГУ (договори, акти приймання-передачі тощо);

після перерахування бюджетних грошових коштів від НГУ за придбані квартири на поточний рахунок ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» за допомогою уповноважених осіб Товариства, які про існування та діяльність організованої групи не знали, переводив їх у готівковий вигляд для подальшого розподілу грошової винагороди між членами організованої групи;

отримував свою частку грошових коштів від злочинної діяльності.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_4 стали наявність достатніх підстав вважати, що останній вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. З цих підстав прокурор вважає, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 необхідним є застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з покладанням наступних обов`язків: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_9, ОСОБА_7 ; 5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7)носити електронний засіб контролю.

Доводи сторониобвинувачення.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень,передбачених ч.5ст.191,ч.2ст.28,ч.2ст.366КК України, та підтверджують наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України. Наголосив, що підозрюваний ОСОБА_4 не з`являвся за викликом органу досудового розслідування, а також ухилявся від отримання процесуальних документів у кримінальному провадженні. Посилаючись на вищезазначене прокурор просив задовольнити клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Доводи сторонизахисту.

Адвокат ОСОБА_20 проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання заперечив. Зауважив, що матеріали досудового розслідування не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються. Наголосив, що квартири, які за версією органу досудового розслідування не були готовими для заселення родин військовослужбовців НГУ, оприбутковані та розподілені між військовослужбовцями, а тому відсутньою є шкода. Так само адвокат ОСОБА_20 вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав доводи свого захисника та просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою та складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187-р, яким передбачено розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою 1003090 «Будівництво (придбання) житла для військовослужбовців НГУ» на 2017 рік; Накази Головного управління Національної гвардії України від 14.04.2017 № 27/30/3-2348, від 24.05.2017 № 27/03/3-3557, якими було розпочато та завершено конкурс з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України; конкурсною пропозицієюучасника ТОВ«БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ»для участів конкурсіз придбанняквартир наумовах пайовоїучасті тана вторинномуринку длязабезпечення житломвійськовослужбовців НГУ;конкурсною пропозицієюучасника ТО«òПЕРБУД КАПІТАЛ»для участів конкурсіз придбанняквартир наумовах пайовоїучасті тана вторинномуринку длязабезпечення житломвійськовослужбовців ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протоколи засідання конкурсної комісії з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України у НОМЕР_1, якими ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» було визнано переможцем конкурсу з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України; актами за результатами огляду об`єкту дослідження від 03.06.2019 та висновками за результатами проведення судової будівельної експертизи від 19/06/2019 № 19/24/1/72-СЕ/19, від 20/06/2019 № 19/24/1/73-СЕ/19, від 21/06/2019 №19/24/1/74-СЕ/19, від 24/06/2019 № 19/24/1/75-СЕ/19, відповідно до яких встановлено, що квартири не відповідають умовам договорів щодо якості квартир та вимогам Державних Будівельних Норм, які застосовуються до житлових квартир; висновком економічної експертизи від 20.07.2020 №02/07-20, який свідчить про те, що сума матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету України внаслідок придбання ГУ НГУ об`єктів нерухомого майна квартир АДРЕСА_4, АДРЕСА_5, АДРЕСА_6, АДРЕСА_7, АДРЕСА_8, АДРЕСА_9, АДРЕСА_10, АДРЕСА_11, АДРЕСА_12, АДРЕСА_13, АДРЕСА_14, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17, АДРЕСА_18, АДРЕСА_19, АДРЕСА_20, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, АДРЕСА_23, АДРЕСА_24, АДРЕСА_25, складає 17337970 гривень; Витягом з реєстру довіреностей, відповідно до якого ОСОБА_4 як довірена особа уповноважений представляти інтереси ТОВ«Бучажитлобуд-Кредит» з питань укладання договорів купівлі-продажу квартир та участі в конкурсі Національної гвардії з придбання житла, інтереси кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД КРЕДИТ» ОСОБА_6, інтереси директора ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» ОСОБА_9 тощо; договорами купівлі-продажу квартир в будинку по АДРЕСА_3, між ГУ НГУ в особі відокремленого підрозділу управління розквартирування і капітального будівництва логістики Головного управління НГУ та ТОВ «Бучажитлобуд-Кредит» від 31.05.2017 з додатками (зазначені договір від імені ТОВ «Бучажитлобуд-Кредит» підписаний ОСОБА_4 ); протоколом огляду документів та речей, вилучених в ході проведення обшуку 15/04/2019 в офісі ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_26 ; протоколами допитів свідків.

Таким чином, дослідивши надані до суду матеріали у своїй сукупності, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно недопустимості доказів через проведення досудового розслідування неуповноваженим органом досудового розслідування Національною поліцією України, стосуються саме належності, допустимості та достатності доказів для визначення остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мері виходить за межі тих питань, які слідчий суддя має вирішувати під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа, щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, слідчий суддя розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та відмову у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Вказане, на переконання слідчого судді, може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на існування таких ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Щодо ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.

Обґрунтовуючи ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду сторона обвинувачення посилається на тяжкість злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, майновий стан підозрюваного, його досвід перетину державного кордону, а також той факт, що організатор злочину ОСОБА_6, якому про підозру повідомлено в іншому кримінальному провадженні, виділеному з кримінального провадження № 12020000000000081, достовірно знаючи про проведення розслідування правоохоронними органами, влітку 2019 року виїхав за межі України, його місцеперебування невідоме, оголошений в розшук.

Втім, наведені обставини, на думку слідчого судді, не доводять існування ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

У своєму рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини вказав, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Водночас, ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Бессієв проти Молдови»). Тобто існування ризику переховування повинно підтверджуватися сукупністю обставин, однією з яких є тяжкість можливого покарання.

У судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 з 2018 року здійснює адвокатську діяльність та обліковується у Раді адвокатів Хмельницької області. Також, матеріалами клопотання підтверджується, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання на території України. Зазначені обставини у сукупності,напереконання слідчого судді, знижують імовірність втечі підозрюваного ОСОБА_4 .

Посилання сторони обвинувачення на ту обставину, що підозрюваний протягом останніх трьох років декілька разів перетинав кордон України, виїжджаючи, в тому числі на тривалий період, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. Так, матеріали клопотання містять відомості, що підозрюваний ОСОБА_4 один раз виїжджав до Шарм-эль-Шейху та перебував там з 26.05.2019 по 03.06.2019. Разом з тим, вищевикладене, на переконання слідчого судді, з урахуванням відсутності у матеріалах клопотання доказів наявності відповідних матеріальних ресурсів для перебування за кордоном, не є переконливою обставиною, яка здатна підтвердити існування ризику переховування та виправдати застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу.

Крім цього, на момент розгляду клопотання прокурора ОСОБА_3 жодний запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_4 не застосований, а попередній запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання припинив свою дію ще 05.10.2020, при обранні якого вже враховувалися всі обставини, в тому числі про переховування організатора злочину ОСОБА_6, на які сторона обвинувачення посилається в обґрунтування ризику переховування. Матеріали клопотання не містять доказів, що підозрюваний ОСОБА_4, необмежений будь-яким запобіжним заходом, вдавався до втечі.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя робить висновок, що у судовому засіданні не знайшла підтвердження наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

В обґрунтування вищезазначеного ризику сторона обвинувачення послалась на ту обставину, що оглядом вилученої 15.04.2019 в ході обшуку за місцем роботи ОСОБА_4 документації та речей встановлено, що останній виготовляв в електронному вигляді документи від імені різних суб`єктів господарювання. Вказані дії ОСОБА_4, на переконання прокурора, свідчать про його схильність до спотворення документів, що можуть бути доказами у даному кримінальному провадженні, або створення штучних доказів з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Слідчий суддя не погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Зазначене пояснюється тим, що стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів провадження. Це процесуальне рішення сторони обвинувачення свідчить про визнання зібраних доказів достатніми для складання обвинувального акта. Так, матеріали, на підставі яких було складено письмове повідомлення про підозру та в подальшому буде ґрунтуватися обвинувачення, зафіксовані у протоколах слідчих (розшукових) дій, матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій та на носіях інформації, які перебувають у володінні безпосередньо сторони обвинувачення, а тому, підозрюваний ОСОБА_4 позбавлений будь-якої можливості знищити, спотворити чи сховати відповідні речі та документи. З огляду на вказане, на переконання слідчого судді, ризик можливого знищення чи приховування речей та документів втратив свою актуальність за час проведення досудового розслідування.

Щодо ризику незаконно впливати підозрюваним на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Обґрунтовуючи ризик незаконно впливати підозрюваним на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор послався на те, що частина свідків у даному кримінальному провадженні є колишніми співробітниками підприємств підконтрольних ОСОБА_6 та ОСОБА_4, або мешкають в м. Хмельницький. Так, сторона обвинувачення стверджує, що свідок ОСОБА_19 працював за період з 2015 -2018 років в ТОВ «ГІПЕРБУД КАПІТАЛ» та ЖБК «БУЧА - ЖИТЛОБУД №1», свідок ОСОБА_13, мешканка м. Хмельницький, отримувала доходи зокрема в ЖБК «БУЧА - ЖИТЛОБУД №1» та ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ». В свою чергу, ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціаром підприємства ЖБК «БУЧА-ЖИТЛОБУД №1». Зважаючи на зазначене, сторона обвинувачення зазначає, що не будучи обмеженим у свободі пересування, та не будучи зобов`язаним утримуватись від спілкування з визначеним колом осіб, ОСОБА_4 має можливість чинити вплив на них з метою надання органу досудового розслідування необхідних йому показань для уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінивши аргументи прокурора, слідчий суддя відхиляє їх з огляду на наступне. По-перше, в матеріалах клопотання відсутнє підтвердження того, що ОСОБА_4 є кінцевим бенефіціаром підприємства ЖБК «БУЧА-ЖИТЛОБУД №1», з яким сторона обвинувачення пов`язує свідків у кримінальному провадженні №12020000000000081. По-друге, не дивлячись на ту обставину, що на момент розгляду клопотання підозрюваний ОСОБА_4 є таким, що реалізував своє право на ознайомлення, а тому для нього таємниця досудового розслідування відсутня, прокурором до матеріалів клопотання не долучено доказів того, що ОСОБА_19 та ОСОБА_13 дійсно мають процесуальний статус свідка у кримінальному провадженні. Зазначене ставить під сумнів твердження прокурора.

Крім цього, з матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020000000000081 триває з 31.01.2020, тобто більше року. Відповідно до долучених до матеріалів клопотання доказів, матеріали вищевказаного кримінального провадження постановою заступника начальника другого відділу організації процесуального керівництва та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Офісу Генерального прокурора ОСОБА_21 від 31.01.2020, було виділене з кримінального провадження №42017111200000823, яке було внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.12.2017. Разом з тим, не зважаючи на значний строк досудового розслідування доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 вчиняв тиск на будь-кого із свідків у цьому кримінальному провадженні матеріали клопотання не містять. Також необхідно звернути увагу, що прокурором не наведено жодних нових обставин, які б свідчили про те, що з моменту припинення запобіжного заходу обраного ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, з`явилися нові дані, які б давали підстави зробити висновок про те, що цей ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у цьому ж кримінальному провадженні виник знову. З цих підстав, слідчий суддя вважає, що прокурором ані у змісті клопотання, ані у судовому засіданні не доведено існування даного ризику.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підтвердження вищеназваного ризику прокурор посилався на те, що у ході досудового розслідування підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово не з`являвся за викликом органу досудового розслідування без поважних причин, в т.ч. 23.07.2020 та 24.07.2020, зокрема ухилявся від отримання повідомлення про зміну раніше оголошеної підозри, в тому числі з метою затягування строку досудового розслідування.

Також, на переконання прокурора, свідченням того, що підозрюваний ОСОБА_4 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином є те, що останній не повідомляв орган досудового розслідування про здачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон, а також про факт свого повернення у випадку отримання дозволу на виїзд за межі місця свого проживання. Крім цього, за твердженнями прокурора, невиконання обов`язків підозрюваного, визначених ст. 42 КПК України, ухилення від отримання повідомлень та процесуальних документів, свідчить про можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Факт неналежної процесуальної поведінки підозрюваного також встановлений ухвалою слідчого судді ВАКС від 16.03.2021.

З матеріалів клопотання слідчим суддею встановлено, що питання про неодноразову неявку підозрюваного ОСОБА_4 за викликом органу досудового розслідування без поважних причин, в т.ч. 23.07.2020 та 24.07.2020, вже був предметом судового контролю. Так, посилаючись на вищевказані обставини старший детектив Національного антикорупційного бюро України звертався із клопотанням про накладення грошового стягнення на підозрюваного ОСОБА_4 . Разом з тим, як свідчить доучена до матеріалів клопотання ухвала Вищого антикорупційного суду від 03.09.2020 у справі № 991/6425/20, слідчим суддею не було встановлено порушення обов`язків підозрюваним ОСОБА_4, що стало підставою для відмови у задоволенні клопотання старшого детектива. Відомостей, які б спростували висновок слідчого судді стороною обвинувачення на момент розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу не надано, а тому слідчий суддя відхиляє вищезазначені аргументи прокурора.

Крім цього, на переконання слідчого судді, не може слугувати підставою для застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_4 те, що ухвалою слідчого судді від 16.03.2021 було встановлено строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, після спливу якого вважається, що сторона реалізувала своє право на доступ до матеріалів. Так слідчий суддя вирішуючи питання про те, чи зволікала сторона захисту із реалізацією свого права, встановила, що ОСОБА_4 здійснює ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні через свого захисника без конкретизації обсягу матеріалів із якими він ознайомився. Сам термін зволікання є оціночним поняттям і вирішується у кожному конкретному випадку в цілому для сторони захисту з урахуванням поведінки підозрюваного, захисника, поведінки сторони обвинувачення, обсягу матеріалів досудового розслідування, способу та періодичності ознайомлення тощо. Отже сам факт того, що підозрюваному було встановлено строк, після спливу якого він вважається такими, що реалізував своє право на доступ до матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні не може автоматично свідчити про свідому поведінку підозрюваного, що спрямована на перешкоджання досудовому розслідуванню. Також, з огляду на відсутність у матеріалах клопотання доказів на підтвердження інших обставин, на які посилалась сторона обвинувачення в обґрунтування ризику того, що підозрюваний ОСОБА_4 перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя вважає твердження сторони обвинувачення про їх існування необґрунтованими.

З урахуванням наведеного, на переконання слідчого судді, жоден із ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення, не знайшов свого підтвердження під час розгляду клопотання. З цих підстав, слідчий суддя, керуючись ч. 2 ст. 194 КПК України, відмовляє у задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_3 .

Одночасно з цим, слідчий суддя, вважає за необхідне, відповідно до положень ч. 3 ст. 194 КПК України, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4, прибувати за кожною вимогою детективів, що проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні та прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора під час досудового розслідування.

Керуючись ст.ст.: 107, 110, 177-179, 194, 196, 369-372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовити.

Зобов`язати підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати за кожною вимогою детективів, що проводять досудове розслідування у кримінальному провадженні та прокурорів, які здійснюють процесуальне керівництво, до Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора під час досудового розслідування.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1