Document No. 96664233

Справа № 991/2288/21

1-кп/991/15/21

УХВАЛА

26 квітня 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючий - Маслов В.В.,

судді - Строгий І.Л., Федорак Л.М.,

учасники кримінального провадження:

секретар судового засідання - Луганський О.Ю.,

прокурор - Перов А.В.,

обвинувачені - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисники - Білявський Я.М., Штокалов Є.А., Лисак О.М., Терефенко О.Р., Титаренко С.М., Бончева О.В., Сухов Ю.М., Стороженко Д.О.,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 52020000000000362 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниці, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Ялти АР Крим, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Озаричі Конотопського району Сумської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК,

У С Т А Н О В И В :

1.Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - Білявський Я.М. заявив клопотання, згідно з яким просив суд звернутися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про визначення підсудності у даному кримінальному провадженні та для розгляду цього подання направити до суду апеляційної інстанції обвинувальний акт.

2.В обґрунтування клопотання захисник посилався на те, що кримінальне провадження № 52020000000000362 не належить до підсудності Вищого антикорупційного суду, оскільки у цьому провадженні відсутня хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК, за якими кримінальне провадження може бути віднесене до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

3.Так, захисник звертає увагу, що обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не відносяться до переліку службових осіб, визначених у абзаці 2-9 п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК. Також, у кримінальному провадженні відсутні дані, які б свідчили, що злочин передбачений ст. 369 КК вчинений обвинуваченими з використанням службового становища, або стосовно службової особи, визначеної ч. 4 ст. 18 КК чи у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК. Крім того, в матеріалах провадження відсутня постанова прокурора про віднесення кримінального провадження № 52020000000000362 до компетенції Національного антикорупційного бюро, що у подальшому могло б створити підстави для його розгляду Вищим антикорупційним судом.

4.Зазначені обставини, на переконання захисника, виключають підсудність вказаного кримінального провадження Вищому антикорупційного суду, а тому таке провадження підлягає направленню до місцевого загального суду за територіальною підсудністю.

5.Інші учасники кримінального провадження зі сторони захисту підтримали клопотання Білявського Я.М.

6.Прокурор Перов А.В. заперечував проти клопотання захисника Білявського Я.М. Зазначив, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 підсудне Вищому антикорупційному суду, з огляду на наявність умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. Зокрема, за змістом висунутого обвинувачення, неправомірна вигода, з ініціативи самих обвинувачених, мала надаватися заступнику Генерального прокурора, та, за необхідності Генеральному прокурору. Розмір предмета інкримінованих у даному провадженні злочинів у п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_2 також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК, що належить до підсудності Вищого антикорупційного суду.

7.Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши зміст висунутого обвинувачення, дійшов висновку, що клопотання захисника Білявського Я.М. щодо спрямування кримінального провадження для визначення підсудності задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

8.Розглядаючи зазначене клопотання захисника суд мав визначити чи віднесене кримінальне провадження № 52020000000000362 до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

9.У цьому зв`язку суд зазначає, що предметна підсудність Вищого антикорупційного суду визначається ст. 33-1 КПК.

10.За змістом вказаної статті, Вищому антикорупційному суду підсудні, серед іншого, кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК, зокрема, кримінальних правопорушень, передбачених статтями 369, 368-5 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК (ч. 1 ст. 33-1 КПК, примітка ст. 45 КК).

11.За таких обставин, кримінальне провадження № 52020000000000362 відповідає критерію, визначеному ч. 1 ст. 33-1 КПК, оскільки за змістом обвинувального акта, ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК, ОСОБА_2 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, ОСОБА_3 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК.

12.Далі суд зазначає, що у кримінальному провадженні № 52020000000000362 наявні умови, передбачені пунктами 2, 3 ч. 5 ст. 216 КПК.

13.Зміст вказаних законодавчих умов, зокрема, зводиться до такого:

-розмір предмета кримінального правопорушення в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу) (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК);

-кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК, вчинено щодо службової особи, визначеної у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК (серед інших, щодо Генерального прокурора) (абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»).

14.Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні містить посилання на те, що обвинувачені, вступивши у злочинну змову, надали ОСОБА_5 неправомірну вигоду, розмір якої перевищував розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб у понад п`ятсот разів (5 000 000 дол. США), для передачі заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6, та, за необхідності, Генеральному прокурору.

15.Також, обвинувальний акт містить посилання на те, шо обвинувачений ОСОБА_2 набув у власність грошовий актив, вартість якого більше ніж на шість тисяч п`ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищувала його законні доходи.

16.Окрім того, за змістом обвинувального акта, обвинувачений ОСОБА_2 , вчиняючи кримінальні правопорушення, передбачені ст. 368-5, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК, обіймав посаду першого заступника начальника Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, тобто належав до службових осіб державного органу.

17.Отже, кримінальне провадження № 52020000000000362 відповідає встановленим КПК обов`язковим умовам належності до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, за такими критеріями:

1)розмір предмета кримінального правопорушення (за ст. 368-5, 369 КК) у поєднані із спеціальним правовим статусом суб`єкта, який вчинив кримінальне правопорушення (службова особа державного органу) (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК);

2)спеціальний правовий статус особи, щодо якої вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 369 КК - активний підкуп службової особи, уповноваженої на виконання функцій держави (Генеральний прокурор ) (абз. 1 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК, п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України «Про прокуратуру»).

18.Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що кримінальне провадження № 52020000000000362 підсудне Вищому антикорупційному суду. Відповідно, доводи захисника Білявського Я.М., наведені у його клопотанні, не знайшли свого підтвердження, а тому таке клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 314, 372 КПК, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання захисника Білявського Ярослава Миколайовича про направлення обвинувального акта для визначення підсудності кримінального провадження № 52020000000000362 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Маслов І.Л. Строгий Л.М. Федорак