- Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
- Secretary : Fedorova A.V.
- Prosecutor : Ivaniushchenko O.A.
Справа № 991/3593/21
Провадження № 1-кс/991/3655/21
УХВАЛА
31 травня 2021 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В., за участю:
секретаря судового засідання Федорової А.В.,
підозрюваного ОСОБА_1 ,
його захисників Назаренка О.О., Климова О.Ю., Корнаги О.І., Рогожука С.Л.,
прокурора Іванющенка О.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенком О.А., про продовження строку тримання під вартою щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорськ, Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснює індивідуальну діяльність адвоката (свідоцтво №3836/10 видане 18.12.2008),
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні під № 52021000000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2021.
(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання
27.05.2021 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Нєдова Р.С. про продовження строку тримання під вартою (здано для відправлення на пошту 26.05.2021). Воно погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Іванющенком О.А.
Так, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
За твердженням детектива, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини:
23.12.2020 протокольним рішенням загальних зборів № 23/1 Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» (далі - Товариство) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), призначено ліквідатором з покладенням на нього функцій з проведення ліквідаційної процедури вказаного товариства.
На час призначення ОСОБА_3 на вищевказану посаду, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - ОАСК) ОСОБА_4 здійснювався розгляд справи № 640/32334/20 за позовом Товариства до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413 на суму 54 710 191 грн.
Представництво інтересів Товариства в суді здійснював адвокат ОСОБА_2
13.01.2021 ОСОБА_3 на прохання адвоката ОСОБА_2 зустрівся з останнім у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 37-41.
Під час розмови ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 про можливість отримати позитивне для юридичної особи рішення у вказаній справі. При цьому у нього виник умисел на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК за прийняття рішення на користь Товариства. З цією метою, виконуючи свій злочинний задум, він почав переконувати ОСОБА_3 про наявність у нього зв`язків в ОАСК, завдяки яким шляхом передачі неправомірної вигоди судді можливо отримати позитивне рішення у справі на користь Товариства.
Продовжуючи свої дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди, ОСОБА_2 , діючи умисно, повідомив, що для отримання рішення суду на користь Товариства необхідно передати судді ОАСК, який розглядатиме справу, неправомірну вигоду у розмірі 120 тисяч доларів США.
Вказаними діями, а саме створенням уяви у ОСОБА_3 про можливість отримання судового рішення на користь Товариства лише шляхом надання неправомірної вигоди, а також переконанням щодо наявної у ОСОБА_2 можливості вирішити це питання, останній намагався схилити ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді.
При цьому ОСОБА_2 усвідомлював, що для реалізації злочинного плану необхідно залучити особу, яка маючи зв`язки з суддями ОАСК, зможе здійснювати спілкування з суддею, який розглядає справу або особами наближеними до судді, яка розглядає вищевказану справу, і в подальшому, за сприяння вказаної особи можливо зможе передати судді неправомірну вигоду для прийняття рішення в інтересах Товариства. З цією метою ОСОБА_2 вирішив залучити до реалізації злочинного умислу свого знайомого ОСОБА_1 , який є рідним братом голови ОАСК.
Реалізуючи задумане, ОСОБА_2 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, залучив ОСОБА_1 до виконання злочинного задуму, тим самим вступивши з ним в змову на вчинення кримінального правопорушення.
У подальшому, 09.02.2021 приблизно о 09 год. 45 хв., продовжуючи злочинні дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК, під час зустрічі з ОСОБА_3 у офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 повідомив, що ним здійснюється робота, спрямована на отримання позитивного судового рішення на користь Товариства, для чого необхідно передати неправомірну вигоду судді, яка розглядає справу.
У ході спілкування ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що на замовлення Товариства проведено експертизу, яка підтверджує протиправність податкового повідомлення-рішення, тому у суду є підстави для задоволення позову Товариства. Водночас, ОСОБА_2 , не зважаючи на докази, які можуть вплинути на задоволення позову про скасування податкового-повідомлення рішення, продовжив схиляти ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді.
У ході спілкування ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що на замовлення Товариства проведено експертизу, яка підтверджує протиправність податкового повідомлення-рішення, тому у суду є підстави для задоволення позову Товариства. Водночас, ОСОБА_2 , незважаючи на докази, які можуть вплинути на задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення, продовжив схиляти ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді.
Ураховуючи переконання ОСОБА_2 з приводу необхідності надання неправомірної вигоди судді ОАСК та неможливості отримання позитивного судового рішення в інший спосіб, ОСОБА_3 попросив останнього погодити зменшення суми неправомірної вигоди до 100 тис. доларів США у зв`язку із відсутністю необхідних коштів, при цьому ОСОБА_2 повідомив, що спробує погодити зменшення суми неправомірної вигоди під час зустрічі з посередником.
15.02.2021 ОСОБА_2 зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_3 та повідомив, про те, що 16.02.2021 він планує зустрітись з посередником, від якого повинен одержати інформацію про хід справи.
16.02.2021 ОСОБА_2 , продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_1 злочинного задуму, біля будинку АДРЕСА_3 зустрівся із останнім, який повідомив, що не зміг поговорити з головою ОАСК та пояснив, що вирішити питання про винесення судом рішення на користь Товариства за неправомірну вигоду він зможе погодити лише після спілкування з останнім.
Того ж дня, приблизно о 15 год 30 хв., під час зустрічі з ОСОБА_3 в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_2 , продовжуючи дії спрямовані на виконання спільного із ОСОБА_1 злочинного плану, повідомив ОСОБА_3 , що для прийняття суддею ОСОБА_4 рішення на користь товариства та передачі їй за це неправомірної вигоди необхідно, щоб посередник попередньо поспілкувався з цього питання з головою ОАСК, який зможе з нею вирішити це питання.
Крім того, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що сума неправомірної вигоди в 100 тис. доларів США буде достатньою.
17.02.2021 після підготовчого судового засідання у справі № 640/32334/20, яке відбулось у ОАСК за адресою: АДРЕСА_4 , ОСОБА_2 , продовжуючи свої дії, спрямовані на виконання спільного із ОСОБА_1 плану злочинної діяльності, повідомив ОСОБА_3 , що до 17.03.2021 питання щодо передачі неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_4 за прийняття рішення на користь Товариства буде вирішене.
10.03.2021 ОСОБА_2 , з метою з`ясування інформації про здійснені ОСОБА_1 дії на виконання плану злочинної діяльності, приблизно о 12 год. 35 хв. зустрівся з останнім біля будинку 14/13 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві . У ході зустрічі ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 , що до 17.03.2021 вирішить питання з суддею ОАСК щодо швидкого розгляду справи за позовом Товариства.
Цього ж дня, приблизно о 12 год. 38 хв., ОСОБА_2 з метою спонукати ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді, використовуючи мобільний додаток Telegram, зателефонував останньому та повідомив, що інформацію про можливість вирішення питання про отримання судового рішення на користь Товариства він отримає на початку тижня і може знадобитись передати частину неправомірної вигоди.
16.03.2021, приблизно о 13 год. 45 хв., ОСОБА_2 , діючи на виконання спільного із ОСОБА_1 плану злочинної діяльності, спрямованого на підбурювання ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_4, з метою остаточного переконання ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді, використовуючи мобільний додаток Telegram, зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_3 та повідомив, що ОСОБА_4 попередньо надала згоду на задоволення позову на користь Товариства за неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США, а також повідомив, що ОСОБА_3 необхідно передати йому частину від суми неправомірної вигоди, у розмірі 20 тис. доларів США.
25.03.2021 ОСОБА_2 , приблизно о 15 год., приїхав на зустріч до ОСОБА_3 у офіс за адресою: АДРЕСА_2 . У ході зустрічі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що на теперішній час з необхідної частини неправомірної вигоди у сумі 20 тис. доларів США, він має можливість надати лише 10 тис. дол., на що ОСОБА_2 повідомив, що він та його посередник не заперечують проти цього.
Після чого, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 приїхали до відділення АТ «Кредобанку», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 21, де ОСОБА_3 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки 10 тис. доларів США, які у подальшому в автомобілі марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , передав останньому як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК ОСОБА_4 за прийняття судового рішення на користь Товариства у справі № 640/32334/20 за позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.
29.03.2021 о 14 год. 08 хв. ОСОБА_1 зі свого мобільного телефону під номером НОМЕР_4 зателефонував на мобільний телефон під номером НОМЕР_1 ОСОБА_2 та на виконання спільного плану щодо підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_4 у сумі 100 тис. дол. США повідомив про необхідність остаточного переконання ОСОБА_3 та отримання від останнього до 05.04.2021 грошових коштів для подальшої передачі їх ОСОБА_1 у якості неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_4 .
Цього ж дня, під час розмови через додаток Telegram, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_3 , що його посередник запевнив, що розгляд судової справи буде на користь Товариства. Після чого повідомив ОСОБА_3 , що до 05.04.2021 необхідно передати решту неправомірної вигоди для судді ОСОБА_4 та для прискорення розгляду справи підготувати проєкт судового рішення на користь Товариства, яке повинна винести суддя, щоб він його передав судді.
05.04.2021, приблизно о 15 годині, ОСОБА_2 з метою отримання від ОСОБА_3 решти неправомірної вигоди прибув до приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2 . Звідки разом з ОСОБА_3 поїхав до відділення АТ «Кредобанку», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 21.
Прибувши до відділення АТ «Кредобанку», ОСОБА_3 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки грошові кошти у сумі 90 тис. дол. США, які передав ОСОБА_2 , перебуваючи в автомобілі марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК, а також флеш накопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду та роздрукований лист формату А4, на якому містився текст, збережений на флеш накопичувачі.
В цей же день, ОСОБА_2 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка зустрівся з ОСОБА_1 , якому в автомобілі марки Infiniti QX 70, д.н.з. НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , передав частину грошових коштів у сумі 80 тис. доларів США, а також флеш накопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду та роздрукований лист формату А4, на якому містився текст, збережений на флеш накопичувачі. При цьому, 10 тис. доларів США з отриманої в цей день суми ОСОБА_2 залишив собі.
У подальшому, 06.04.2021 співробітниками НАБУ була припинена злочинна діяльність ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , оскільки останні були затримані у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
Крім вказаного, у клопотанні також зазначено, що 06.04.2021 о 10 год. 53 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.
07.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме: у підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, згідно зі змістом клопотання, повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, перелік яких доданий до клопотання.
Звернення із клопотанням про продовження строку тримання під вартою, детектив обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_1 може вчинити такі дії: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Крім того, у клопотанні зазначається, що після постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу з`явились нові обставини, що свідчать про наявність встановлених ризиків та доводять обґрунтованість розміру застави. Зокрема, детектив вказує, що НАБУ здобуто докази, що підтверджують належність вилученого під час обшуку у квартирі по АДРЕСА_6 , майна саме ОСОБА_1 . До того ж, детектив зазначає, що у користуванні родини ОСОБА_1 перебувала інша квартира, з якої через 2 години після затримання ОСОБА_1 зазначені у клопотанні особи винесли декілька валіз.
Детективом також вказано на обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, зокрема про необхідність допитати певних осіб як свідків, прийняти рішення та здійснити розсекречування матеріалів щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, завершити проведення 12 експертиз, призначених у провадженні, та здійснити низку інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Таким чином, детектив за погодженням з прокурором просять у клопотанні продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб. Крім того, у клопотанні зазначається про необхідність залишення без змін ОСОБА_1 заставу в розмірі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 185 000 грн. У разі внесення застави підозрюваним, детектив у клопотанні просить, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, покласти на підозрюваного зазначені у клопотанні додаткові обов`язки.
(2) Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні
Прокурор підтримав доводи клопотання та просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою - внесення застави у зазначеному вище розмірі.
Захисник Рогожук С.Л. звернув увагу на положення статті 132 КПК, в тому числі на те, що прокурором повинні бути надані докази на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні. На думку захисника, зміст клопотання прокурора не відповідає вимогам закону. Прокурор звертається до норм європейського законодавства, рішень слідчого судді, водночас прокурор не може посилатись на джерела, завданням яких є захист прав та свобод людини. Сама по собі тяжкість кримінального правопорушення не може бути покладена в основу ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Посилання прокурора на наявність двох паспортів є недоречним, адже документи були здані на зберігання до органу державної міграційної служби. Крім того, поїздки за кордон ОСОБА_1 здійснював із туристичною метою чи відпочинку. Наразі останній звільнений із Служби зовнішньої розвідки. Втратив зв`язки в правоохоронних органах, судовій системі, інших держаних органах. Застосування менш тяжкого запобіжного заходу, такого як домашній арешт, буде достатнім у даному випадку. Вказав, що експертна установа, яка буде здійснювати експертизи у провадженні, розташована у місті Миколаїв. Недоведеним є наявність інших ризиків, в тому числі можливість вчинення іншого кримінального правопорушення. Наразі у ОСОБА_1 немає значних статків, адже практично усе майно арештоване. 26 квітня залишено без задоволення апеляційну скаргу одного з захисників щодо накладання арешту на усе рухоме та нерухоме майно підозрюваного. ОСОБА_1 характеризується позитивно. У матеріалах справи відсутні документи, що свідчать про виняткову складність цього кримінального провадження. Не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий строк продовження тримання під вартою. Не вказано у клопотанні, що завадило здійснити певні слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії раніше.
Адвокат Рогожук С.Л. також додав, що відсутня обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 злочину. Досі не встановлено, якій саме службовій особі мала надаватись неправомірна вигода. Всі активні дії вчиняв інших підозрюваний у кримінальному провадженні, а не ОСОБА_1 . Інший підозрюваний був ініціатором вчинення злочину, однак йому визначено значно менший розмір застави. Вказав, що розмір застави є непомірним для ОСОБА_1 . Крім цього, просив долучити документи щодо звільнення ОСОБА_1 із Служби зовнішньої розвідки, щодо звільнення його дружини із Верховного Суду, пенсійне посвідчення матері ОСОБА_1 , свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, лист про прийняття на зберігання паспортів для виїзду за кордон, медичні документи, документи, що характеризують особу підозрюваного та інші.
Захисник Назаренко О.О. заперечив проти задоволення клопотання. Вказав на недопустимість використання прокурором практики Європейського суду з прав людини. Просив застосувати ОСОБА_1 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою або ж заставу не більшу ніж іншому підозрюваному. На його думку, непідтвердженим є можливість вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ст. 369 КК України. Звернув увагу на ст. 10 КПК, що визначає засаду рівності перед законом. На думку захисника, порушенням цього принципу є визначення значно вищого рівня застави для ОСОБА_1 ніж іншому підозрюваному.
Адвокат Климов О.Ю. зазначив, що некоректним є посилання на неможливість застосування ст. 75 КК України до корупційних злочинів. Крім того, він вважає, що вказання прокурором на системність певних дій підозрюваного, свідчить про порушення ст. 62 Конституції України.
Захисник Корнага О.І. звернув увагу на правові позиції Європейського суду з прав людини. Не враховано прокурором характеризуючі відомості, визначені ст. 178 КПК. Вказав на неконкретність підозри, не вказано кого підбурив ОСОБА_1 , адже останній з ОСОБА_3 не спілкувався. Просив застосувати щодо ОСОБА_1 цілодобовий домашній арешт.
ОСОБА_1 підтримав доводи своїх захисників. Зауважив, що жодного разу представники Служби зовнішньої розвідки не були в судовому засіданні. Негласні слідчі (розшукові) дії проводились впродовж трьох місяців, водночас не зафіксовано спілкування із згаданими у клопотанні працівниками державних органів, що виключає можливість перешкоджання ходу досудового розслідування іншим чином. Просив застосувати йому цілодобовий домашній арешт.
(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання
За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Крім цього, у статті 178 КПК визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу (2), і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).
Також відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (1), виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (2). Стаття 184 КПК, в свою чергу, визначає загальні вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК).
Під час розгляду клопотання слідчому судді слід також враховувати, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати, зокрема, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 197 КПК). При цьому, строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК).
З аналізу вказаних вище норм процесуального закону слідує, що при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчому судді необхідно встановити:
1)який запобіжний захід застосовано ОСОБА_1 .?
2)чи наявна обґрунтована підозра вчинення підозрюваним кримінального правопорушення?
3)чи наявні ризики, визначені ст. 177 КПК?
4)чи виправдовують зазначенні у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК?
5)на який строк необхідно продовжити тримання під вартою?
6)чи застава (альтернативний запобіжний захід) є непомірною для підозрюваного та чи підлягає зменшенню її розмір?
У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.
(3.1) Щодо запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_1 .
Слідчим суддею встановлено, що 09.04.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 04.06.2021 включно. Цією ухвалою визначено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави - у розмірі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 185 000 грн. Нею ж, у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК.
(3.2) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.
Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.
Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.
Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Слідчим суддею встановлено, що 07.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.
Частина третя статті 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти зокрема грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.
Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 369 цього Кодексу є, зокрема, судді.
Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).
Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.
Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:
- копію заяви ОСОБА_3 від 14.01.2021. Згідно з нею, 23.12.2020 його, рішенням зборів учасників, призначено ліквідатором ТДВ «СК «Акс Кепітал». З метою представництва інтересів Товариства, виникла необхідність у залученні адвоката. Під час зустрічі з адвокатом ОСОБА_2 , останній зазначив про те, що спір товариства можна вирішити в Окружному адміністративному суді міста Києва на їх користь за 120 тис. доларів США і це питання вже узгоджено у суді;
- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 06.04.2021. Згідно з ним, ОСОБА_2 був залучений до надання юридичних послуг ТДВ «СК «Акс Капітал» в Окружному адміністративному суді міста Києва. 18.12.2020 товариством подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнанням протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 на суму 54 680 191 грн. Позов прийнято у провадження суддею ОСОБА_4 на підставі ухвали від 30.12.2020 по справі № 640/32334/20. ОСОБА_2 повідомляв його про хід виконання адвокатських функцій та декілька разів використовував словосполучення «определитесь с предложением». 13.01.2021 ОСОБА_2 повідомив його, що спілкувався з людиною, яка зазначила, що в адміністративній справі може бути винесено рішення на користь ТДВ «СК «Акс Капітал» за 120 тис. доларів США. 09.02.2021 він запитав у ОСОБА_2 чи може сума бути зменшена, на що він відповів, що йому пояснили про готовність вирішити справу на користь підприємства в межах озвученої суми. Він повідомив ОСОБА_2 про проведення експертизи, якою порушень у діях підприємства не встановлено, внаслідок чого, довести неправомірність дій ГУ ДФС у місті Києві буде дещо легше. Проте, ОСОБА_2 пояснив, що така експертиза лише дасть можливість судді, який розглядатиме справу простіше написати рішення, однак навряд вплине на розмір неправомірної вигоди. ОСОБА_2 повідомив, що з`ясує питання про зменшення розміру неправомірної вигоди та повідомив, що посередник в справах, які розглядаються ОАСК, неправомірну вигоду бере лише за винесення позитивного рішення в першій судовій інстанції. 16.02.2021 ОСОБА_2 повідомив йому, що для того, щоб ОСОБА_4 розглянула справу на їх користь, то з нею попередньо має переговорити голова суду. Посередник є близькою людиною голови суду. ОСОБА_2 повідомив, що особам, з якими він співпрацює він повідомив, що сума неправомірної вигоди буде становити 100 тис. доларів США, і ті не висловили заперечень, а сума його винагороди за участь в судовому розгляді він оцінює на рівні 2000 доларів США. 25.03.2021 він повідомив ОСОБА_2 , що зможе дати 10 тис. доларів США як завдаток (частину) неправомірної вигоди. Вони поїхали у відділення банку, де зі скриньки, у якій він зберігав гроші, дістав 10 тис. доларів США. Їх він передав ОСОБА_2 . 29.03.2021 ОСОБА_2 повідомив його, що розмовляв з посередником, який запевнив, що розгляд справи в суді буде на його користь, а крайній строк на отримання коштів - 05.04.2021. 05.04.2021 він та ОСОБА_2 поїхали до банку, де із банківської скриньки вилучив грошові кошти у сумі 90 тис. доларів США. Їх він передав ОСОБА_2 , який перерахував кількість пачок грошових купюр;
- копію протоколу № 23/1 загальних зборів учасників ТДВ «СК «Акс Кепітал» від 23.12.2020. Згідно з ним, призначено ліквідатором товариства ОСОБА_3 ;
- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ»;
- копію податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413;
- копію ухвали ОАСК від 30.12.2020 судді ОСОБА_4 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 640/32334/20;
- копію договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 між адвокатом ОСОБА_2 та ТДВ «СК «Акс Кепітал» щодо здійснення представництва прав та інтересів Товариства;
- копію обкладинки справи № 640/32334/20 за позовом Товариства до ГУ ДПС у м. Києві;
- копію позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413, ціна позову складає 54 680 191 грн;
- копію протоколу огляду від 05.04.2021 мобільного телефону ОСОБА_3 , в якому зафіксовано обставини спілкування з ОСОБА_2 ;
- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів від 25.03.2021. Оглядом встановлено грошові кошти в сумі 10 000 доларів США з серіями та номерами купюр, далі їх передано ОСОБА_3 ;
- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів та несправжніх імітаційних засобів від 05.04.2021. Згідно з ним, оглянуто: флеш-накопичувач Kingston Datatraveler; аркуш паперу білого кольору формату А-4 з надрукованим на ньому тексті, який відповідає тексту у файлі, який збережений на флеш-накопичувачі; грошові кошти в сумі 90 000 доларів США з серіями та номерами купюр. Далі їх вручено ОСОБА_3 ;
- копію протоколу обшуку від 06.04.2021 за місцем проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_7 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США;
- копію протоколу обшуку від 07.04.2021 за адресою: АДРЕСА_6 , під час якого вилучено грошові кошти в сумі 80 тис. доларів США, копію паспорта, автобіографію ОСОБА_1 , квитанції та рахунки на ім`я ОСОБА_5 , альбом з фотографіями ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелей;
- копії протоколів огляду від 07.04.2021 та 08.04.2021 телефону ОСОБА_1 , в якому знаходиться листування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо обставин розгляду адміністративної справи 640/32334/20;
- копії матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано обставини підбурювання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США судді ОАСК ОСОБА_4 за прийняття рішення на користь ТДВ «СК «Акс Кепітал», а саме, відповідними протоколами за результатами проведення НСРД від 22.03.2021, 23.03.2021, 29.03.2021, 02.04.2021, 10.04.2021, 23.04.2021, 26.04.2021;
- копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.
В контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя також бере до уваги надані підозрюваним та його захисниками пояснення та відомості під час судового засідання.
Зокрема, захист зазначає, що підозра є необґрунтованою, оскільки матеріали клопотання не містять обґрунтування підозри. З клопотання не зрозуміло, хто є службовою особою у цьому кримінальному провадженні, відсутні відомості про підбурювання ОСОБА_1 у наданні неправомірної вигоди, документи про зв`язок ОСОБА_1 з суддею відсутні.
Однак, з урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення.
Доводи сторони захисту щодо недопустимості зібраних доказів внаслідок порушень закону про проведенні слідчих дій слідчий суддя відхиляє, оскільки очевидних ознак недопустимості доказів сторони обвинувачення не містять, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, їх визнання недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для застосування щодо нього запобіжного заходу.
(3.3) Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК.
Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.
Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду (1), незаконного впливу ним на свідків (2), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. В клопотанні детектива зазначається, що існує вірогідність, окрім вказаних в ухвалі слідчого судді ризиків, що ОСОБА_1 може чинити вплив на експертів у кримінальному провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення (4).
Обґрунтованість тверджень про існування вказаних ризиків слідчому судді необхідно перевірити.
1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 впродовж 2016 - 2020 років здійснив 13 виїздів за межі України. Упродовж 2015-2020 років він отримав дохід у сумі 11 244 тис. грн. 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелів. До свого клопотання детективом додано протокол допиту ОСОБА_6 (юридичний власник квартири), яка вказала, що фактичним власником квартири, у якій знайдено значні суми грошових коштів та іншого майна, є ОСОБА_1 .
Крім цього, підозрюваний перед цим обіймав посаду заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки України, є адвокатом, що вказує на наявність у нього впливового кола знайомих. При цьому, факт його звільнення із розвідувального органу не свідчить про автоматичне припинення цих зв`язків.
Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. Наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та його майновий стан свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності, перебуваючи постійно за кордоном чи в Україні, та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. А з огляду на посаду, яку він обіймав, можна стверджувати про досить широке і впливове коло знайомих для організації переховування.
Доводи сторони захисту про відсутність такого ризику не спростовують наведених вище висновків суду.
2. У засіданні також встановлено, що існує ризик незаконного впливу на свідків.
КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
ОСОБА_1 , обіймаючи до цього посаду заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки України, маючи зв`язки серед працівників суду, державних та правоохоронних органів, органів адвокатури, не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість здійснювати тиск на ОСОБА_3 , який є основним свідком обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину. На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протокол допиту свідка ОСОБА_3 , а тому, підозрюваний знатиме як його дані, так і зміст наданих ним свідчень, що дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на цього свідка.
Також, ОСОБА_1 зможе впливати на інших свідків, зокрема ОСОБА_6 , яка є власницею приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень, тощо. При цьому, слідчим суддею враховується те, що відповідно до наданого протоколу допиту ОСОБА_6 від 19.04.2021, остання вказала, що фактичним власником квартири за адресою: АДРЕСА_6 , є ОСОБА_1 , який просив ОСОБА_6 зареєструвати право власності на приміщення на себе. До майна, вилученого у цій квартирі, жодного відношення не має.
Слідчий суддя приходить до висновку про достатню вірогідність такого ризику, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні зі свідками, ОСОБА_1 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Крім цього, слідчий суддя вважає також реальним реалізацію підозрюваним впливу на експертів у провадженні. Зокрема, до клопотання про продовження строків тримання під вартою додано копії постанов про призначення судових експертиз відео-, звукозапису, комп`ютерно-технічної експертизи, технічної експертизи документів, судової трасологічної, судової дактилоскопічної, судово-мистецтвознавчої експертиз, а також експертиз матеріалів, речовин та виробів.
Експертні дослідження є одним із ключових доказів, що можуть бути знівельовані або ж знецінені у разі впливу на експерта у кримінальному провадженні задля винесення недостовірного висновку або ж та надання заздалегідь узгоджених свідчень на користь певних осіб.
Таким чином, враховуючи те, що у кримінальному провадженні призначено значну кількість експертних досліджень, що мають вагоме значення у процесі доказування, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику впливу підозрюваного на експерта.
3. У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
ОСОБА_1 , не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість домовлятись зі співучасником злочину, про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультувати їх з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності, а також отримувати такі консультації.
Робота перед цим на посаді заступника начальника управління Служби зовнішньої розвідки України обумовлює можливість ОСОБА_1 мати широке коло зв`язків серед діючих працівників правоохоронних органів та судів, різних державних органів, засобів масової інформації, що може бути використано ним для перешкоджання здійсненню досудового розслідування шляхом впливу на детективів, прокурорів та суддів з метою уникнення від кримінальної відповідальності. При цьому, звільнення із Служби зовнішньої розвідки України не свідчить про автоматичну втрату зв`язків у таких органах.
Оцінюючи наявність цього ризику, слідчий суддя також враховує те, що через дві години після затримання ОСОБА_1 дві особи прибули до квартири за адресою: АДРЕСА_8 , та зібрали речі і вивезли їх в невідомому напрямку. Вказане зафіксовано у протоколі огляду речей та документів від 12.04.2021.
Також у цьому протоколі описані відомості з камери спостереження, встановленої на перехресті вул. Глазунова та Миколи Раєвського, відповідно до яких один із зазначених осіб здійснює жест лівою рукою у бік автомобіля Skoda, після чого підходить в напрямку його руху. Далі у протоколі зафіксовано номери вказаного автомобіля НОМЕР_6 . Відповідно до копії реєстраційної картки транспортного засобу, власником автомобіля Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_6 є ОСОБА_7 . Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_8 перебуває у шлюбі зі ОСОБА_7 .
До клопотання також додані копія протоколу огляду речей та документів від 12.04.2021, згідно з яким ОСОБА_10 та ОСОБА_8 були помічниками народного депутата ОСОБА_11 ; копія протоколу огляду речей та документів від 10.04.2021, згідно з яким, адвокат ОСОБА_10 є адвокатом голови ОАСК ОСОБА_5 ; копія відомостей щодо адвоката ОСОБА_10., згідно з якими адресою його робочого місця є АДРЕСА_9 ; копією інформації про юридичну особу, згідно з якою ОСОБА_8 є власником ТОВ «Інтегріті-Груп», яке теж знаходиться за адресою АДРЕСА_14.
Крім цього, як вказано у клопотанні квартира за адвресою: АДРЕСА_8 , була у користуванні у родини ОСОБА_1 , адже власник останньої - ОСОБА_12 , 06.11.2019 видав на тещу ОСОБА_1 - ОСОБА_13 довіреність щодо розпорядження нею. До того ж, цю квартиру за останні 2 місяці відвідував лише ОСОБА_1 2 рази (відповідно до протоколу огляду речей та документів від 12.04.2021).
Описані вище обставини, дають слідчому судді достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 як самостійно так і через інших осіб може впливати на хід досудового розслідування у справі, зокрема, шляхом знищення, приховування слідів кримінального правопорушення чи впливу на детективів, прокурорів та суддів.
Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
4. У засіданні не встановлено, що існує ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, про що й зазначалось в ухвалі слідчого судді від 09.04.2021.
Слідчий суддя приходить до висновку, що доводи детектива про те, що ОСОБА_1 має зв`язки серед судової гілки влади беззаперечно, не вказують на можливу причетність до підготовки та вчинення інших кримінальних правопорушень. Розуміння ним злочинної протиправності своїх дій, ігнорування загальноприйнятими в суспільстві нормами, нормами законодавства та професійної етики, про які вказує детектив, не свідчить про системність протиправних дій та можливостей для вчинення інших кримінальних правопорушень.
А тому, будь-які обґрунтовані підстави вважати, що наявний ризик можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення, без надання вагомого і достатнього підтвердження цього є неприпустимим і суперечить презумпції невинуватості.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
(3.4) Зазначені у клопотанні детектива обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
Відповідно до ст. 178 КПК та ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях учасників провадження, слідчий суддя враховує наступні обставини:
- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України;
- злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої, цей злочин згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким;
- станом на день вирішення клопотання ОСОБА_1 виповнилося 48 років, відомостей про стан його здоров`я слідчому судді не надано;
- у підозрюваного наявне нерухоме та рухоме майно на території України, він одружений та має неповнолітнього сина, матір похилого віку (надано медичні документи щодо стану її здоров`я);
- ОСОБА_1 здійснює індивідуальну діяльність адвоката (на цей час звільнено зі Служби зовнішньої розвідки України);
- відповідно до наданих відомостей він характеризується позитивно;
- підозрюваного можна охарактеризувати як матеріально забезпечену особу, що буде більш детально описано у пункті 3.6 цієї ухвали;
- підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий;
- відомостей щодо застосування раніше до нього запобіжних заходів чи наявність повідомлення йому про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;
- згідно з поданими матеріалами клопотання предметом злочину були грошові кошти у сумі 100 тис. доларів США.
Слідчий суддя враховує подані стороною захисту матеріали та характеризуючі відомості стосовно підозрюваного ОСОБА_1 . Разом з тим, наявність дитини, матері пенсійного віку хоча і свідчить про наявність соціальних зв`язків, однак не є достатніми стримуючими факторами з урахуванням ризиків, описаних у попередньому пункті, які на цей час не зменшились. Крім цього, з`явились нові обставини, що об`єктивізують їх наявність. Слідчим суддею встановлено виникнення нового ризику - впливу підозрюваним на експертів.
Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою, оскільки застосування застави як основного запобіжного заходу відтерміновує можливість його виконання, що, з урахуванням особистої зацікавленості підозрюваного в ході досудового розслідування, створює можливості для його позапроцесуальних дій. Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, пов`язаний з доступом підозрюваного до технічних засобів, безпосередніх соціальних контактів з іншими особами, що також може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.
Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків, експерта у справі, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.
(3.5) Під час визначення строку, на який ОСОБА_1 слід продовжити дію запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.
Відповідно до ухвали слідчого судді від 28.05.2021 строк досудового у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 продовжено до п`яти місяців, тобто до 07.09.2021.
У клопотанні про продовження строку тримання під вартою надано опис слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному проваджені, зокрема: провести допити свідків; прийняти рішення про розсекречування та здійснити розсекречення клопотань і ухвал про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій; закінчити проведення дванадцяти експертиз аудіо/відеофайлів, на яких зафіксовано результати проведених негласних слідчих (розшукових дій), комп`ютерно-технічної експертизи, судової технічної експертизи документів (грошових коштів), судової трасологічної експертизи, судової дактилоскопічної експертизи, судової мистецтвознавчої експертизи, судової експертизи матеріалів, речовин та виробів тощо. При цьому, у клопотанні надано пояснення, чому такі дії не могли бути завершені раніше.
З наданих прокурором пояснень та доданих до клопотання копій документів можна зробити висновок, що завершити досудове розслідування до завершення строку дії попередньої ухвали про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу не вбачається можливим.
Таким чином, зважаючи на те, що строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 07.09.2021, ще необхідно провести (завершити) ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які раніше не було проведено з об`єктивних причин, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів.
(3.6) На думку слідчого судді, розмір застави (альтернативного запобіжного заходу) необхідно зменшити.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК).
У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК).
При визначенні розміру альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя врахував специфіку даного кримінального провадження, підвищений суспільний інтерес суспільства до такої категорії справ, тяжкість злочину, можливе його вчинення адвокатами, співробітником Служби зовнішньої розвідки України, до яких ставляться підвищенні вимоги стосовно їх професійної діяльності та, серед іншого, доброчесності, встановлені ризики, професійне, особисте оточення та ділові зв`язки підозрюваного. З урахуванням таких обставин слідчий суддя прийшов до висновку про необхідність виходу за межі максимально встановленого розміру застави для тяжкого злочину, що визначений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.
Слідчий суддя, визначаючи розмір застави, врахував обставини кримінального провадження, майновий та сімейний стан підозрюваного. Зокрема, розмір грошових коштів, які могли передаватись судді ОАСК за вирішення відповідної адміністративної справи, відповідно до курсу валют, який встановлений Національним банком України на 05.04.2021, складає 2 795 550 грн. Упродовж 2015-2020 років ОСОБА_1 отримано дохід у сумі близько 11 мільйонів гривень.
До того ж, підтверджено, що підозрюваному ОСОБА_1 на праві приватної власності належить значна кількість нерухомого (в тому числі комерційного ) та рухомого майна, частина з якого розташована у місті Києві, зокрема: квартира площею 124 кв.м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_10 , земельна ділянка загальною площею 0,0813 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , будинок площею 430,40 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира площею 114,50 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_11 ; нежилі приміщення АДРЕСА_12 ; група приміщень АДРЕСА_13 ; автомобіль INFINITI QX70, 2013 року випуску.
Крім того, 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6 , виявлено та вилучено, серед іншого, грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн., 100 шекелів, золоті злитки, дорогоцінні предмети.
За описаних обставин слідчий суддя вважав за необхідне визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 185 000 грн.
Водночас, з моменту застосування запобіжного заходу та до цього часу підозрюваний (заставодавець) коштів у визначеному вище розмірі не внесли.
З урахуванням того, що питання, яке вирішується, пов`язане з обмеженням свободи особи на вільне пересування, визначення розміру застави набуває особливого значення. Розмір грошових коштів, з одного боку, повинен слугувати належною гарантією виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього чинним процесуальним законодавством. З іншого боку, такий розмір не повинен бути непомірним для особи. Про непомірність розміру застави може, серед іншого, вказувати той факт, що особа зазнаючи обмежень, пов`язаних із реалізацією права на вільне пересування, не внесла заставу впродовж досить тривалого часу.
Враховуються відомості, надані стороною захисту щодо матеріального стану ОСОБА_1 та його родини, зокрема, про звільнення підозрюваного зі Служби зовнішньої розвідки України та дружини із Верховного Суду.
При цьому, визначаючи розмір застави, яка буде відповідати майновому стану підозрюваного слідчий суддя враховує й нові відомості, надані прокурором. Зокрема, на час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчому судді на підтвердження належності вилучених грошових коштів та іншого майна у квартирі за адресою: АДРЕСА_6 , подано протокол допиту свідка ОСОБА_6 від 19.04.2021, яка вказала, що фактично власником цієї квартири був ОСОБА_1 . Про знаходження у квартирі грошових коштів їй не відомо. До цього майна вона не має ніякого відношення.
Більше того, слідчим суддею враховується й обставина наявності у користуванні ОСОБА_1 іншої квартири з двома сейфами за адресою: АДРЕСА_8 , з якої через 2 години після затримання підозрюваного, дві особи винесли валізи з речами (що більш детально описано у пункті 3.3 цієї ухвали при оцінці ризику перешкоджання кримінальному провадженні іншим чином).
Сторона захисту акцентувала увагу слідчого судді щодо значно меншої суми застави обраної щодо ОСОБА_2 , який відігравав ключову роль у вчиненні даного злочину.
З цього приводу слід зазначити таке, що запобіжний захід як захід забезпечення кримінального провадження застосовується до особи з метою досягнення дієвості певного кримінального провадження. Такий захід носить індивідуальну дію та визначається з урахуванням сукупності особистих характеристик підозрюваного, таких як його матеріальний, сімейний стан, обставини кримінального правопорушення тощо. Слідчий суддя, постановляє ухвалу за результатами розгляду відповідного клопотання на підставі дослідження всіх матеріалів справи та оцінки доказів, наданих сторонами на підтвердження певних обставин. Під час такого розгляду підлягають застосуванню і засади законності, змагальності та диспозитивності, встановлені ст. 9, 22, 26 КПК. Крім того, при розгляді клопотань слідчий суддя згідно зі ст. 94 КПК за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Оцінка необхідності та доцільності застосування до певної особи запобіжного заходу має індивідуальний характер. При цьому, орієнтиром визначення запобіжного заходу, зокрема й розміру застави, виступає критерій його достатності, який буде виступати належним стимулюючим фактором, який би підозрюваний або інша особа (заставодавець) боялася б втратити внаслідок невиконання або неналежного виконання покладених процесуальних обов`язків. Тому, для різних осіб розмір застави відрізняється, адже його визначення та оцінка критерію достатності залежить від багатьох факторів, описаних вище, що не свідчить про порушення ст. 10 КПК.
Таким чином, беручи до уваги матеріальний стан підозрюваного, встановлені ризики, суму грошових коштів, яка, за версією слідства, є предметом кримінально протиправних дій, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_1 необхідно визначити розмір застави у сумі 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 27 240 000 грн. Такий розмір є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження.
У разі внесення застави, обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК та визначені в ухвалі слідчого судді від 09.04.2021, слід залишити без змін.
На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенком О.А., про продовження строку тримання під вартою задовольнити частково.
2.Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 29.07.2021 включно.
3.Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - у розмірі 12 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 27 240 000 грн. (двадцять сім мільйонів двісті сорок тисяч гривень);
4.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_7 .
5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.
6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.
7.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
-не відлучатися із м. Києва та села Гатне, Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_8 , виданий 10.02.2014 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві; та паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_9 , виданий 20.06.2017 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві та інші документи, які надають право виїзду за кордон;
-утримуватися від спілкування з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
-носити електронний засіб контролю.
8.Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.
9.В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.
10.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.
11.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали
Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали оголошено 02.06.2021 о 13:00 год.
Слідчий суддя В.В. Ногачевський