Document No. 97394116

Ухвала

03 червня 2021 року

м. Київ

справа № 487/5684/19

провадження № 51-1569 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Луганського Ю. М.,

суддів: Анісімова Г. М., Булейко О. Л.,

розглянувши касаційну скаргу захисника Маркова О. С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 лютого 2021 року щодо останнього,

встановив:

У касаційній скарзі захисник порушує питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів приходить до наступного.

Згідно з п. п. 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).

Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.

Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Суд касаційної інстанції є судом права, а не факту, тому при розгляді касаційної скарги виходить із фактичних обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій.

Зі змісту касаційної скарги слідує, що серед іншого, захисник Марков О. С. обґрунтовує свої вимоги неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, чому присвячено цілі розділи скарги. Натомість таке обґрунтування є підставою для зміни чи скасування вироку судом апеляційної інстанції, проте в силу статей 433, 438 КПК України не є предметом касаційного розгляду.

Разом з цим, у касаційній скарзі захисник вказує на порушення ст. 419 КПК України та зазначає, що при розгляді апеляційної скарги прокурора суд дійшов передчасного висновку щодо законності вироку суду першої інстанції в частині доведеності вини обвинуваченого, що може бути підставою для скасування судового рішення з призначенням нового розгляду у суді апеляційної інстанції, проте просить скасувати оскаржувані судові рішення і закрити кримінальне провадження, чим допускає суперечностей.

Окрім цього, порушуючи вимогу про скасування вироку суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду і закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, ОСОБА_2 не наводить обґрунтування в цій частині за вказаною підставою.

Наявність зазначених недоліків унеможливлює відкриття провадження за даною касаційною скаргою.

У зв`язку із викладеним, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу захисника слід залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника Маркова О. С. в інтересах засудженого ОСОБА_1 на вирок Вищого антикорупційного суду від 22 липня 2020 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 лютого 2021 року щодо останнього залишити без руху, надавши йому п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

Ю. М. Луганський Г. М. Анісімов О. Л. Булейко