Document No. 97399938

Справа № 754/10882/17

Провадження № 1-кп/991/105/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіГавриленко Т.Г.

суддівТанасевич О.В., Кравчука О.О.

за участю секретарів судового засідання Слакви О.О., Костікова Б.О., Тарана А.В., Чеботаренко А.П.

прокурорівЛуговського О.С., Кричуна В.В., Жовницької А.В., Снєгірьова О.М.

обвинуваченоїОСОБА_1

її захисників, адвокатівВилкова С.В., Головненка Д.О., Голосія Р.А.

розглянувши в частково закритому судовому засіданні у місті Києві в залі судових засідань кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером 52017000000000393 від 12.06.2017, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Чепелів, Щорського району, Чернігівської обл., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , працює на посаді судді Броварського міськрайонного суду Київської області, з вищою освітою, розлучена, раніше не судима,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

14.06.2017 близько 16 год 00 хв ОСОБА_1 як службова особа, яка займає відповідальне становище, у своєму робочому кабінеті № 212 Броварського міськрайонного суду Київської області, розташованого за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 2, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, отримала від ОСОБА_2 для себе неправомірну вигоду в розмірі 1000 (однієї тисячі) євро за прийняття нею з використанням наданої їй влади судового рішення, а саме постанови, датованої 06.06.2017, про роз`яснення постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2017 у справі № 361/918/17, щодо повернення вилучених 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) літрів дизельного палива на користь ТОВ «Інлекс Груп», в інтересах якого діяв ОСОБА_2 .

Вказаними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданої їй влади.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вчинила вказане кримінальне правопорушення за наступних обставин.

24.03.2017 на підставі протоколу авторозподілу судової справи судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 було передано для розгляду протокол cepії АА № 711504, складений 04.01.2017 старшим оперуповноваженим ВПНОПТ ОУ ГУ ДФС у Київській області ОСОБА_35, про вчинення оператором АЗС ТОВ «Інлекс Груп» ОСОБА_3 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Адміністративне правопорушення відповідно до протоколу полягало в реалізації ОСОБА_4 дизельного палива без свідоцтва про державну реєстрацію та інших дозвільних документів, що визначено як порушення вимог ст. 21 Закону України «Про охорону праці», ст. 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». У цьому провадженні на підставі статті 265 КУпАП було вилучене дизельне паливо у кількості 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) літрів, яке належало ТОВ «Інлекс Груп», та було передане на зберігання ТОВ «ТК «ТОП Логістік Плюс».

За наслідками розгляду матеріалів справи про адміністративне правопорушення суддею ОСОБА_1 була винесена постанова від 16.05.2017, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.164 КУпАП стосовно ОСОБА_4 було закрито у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

30.05.2017 до Броварського міськрайонного суду Київської області звернувся представник ОСОБА_4 за дорученням ОСОБА_2 із заявою про роз`яснення постанови про закриття провадження у справі від 16.05.2017, в якій просив роз`яснити подальшу долю вилученого у ТОВ «Інлекс Груп» дизельного палива.

12.06.2017 близько 17 год 00 хв ОСОБА_2 разом із юристом ОСОБА_5 прибув до Броварського міськрайонного суду Київської області, з метою довідатися про стан розгляду його заяви, де особисто зустрівся із ОСОБА_1 в її службовому кабінеті № 212, розташованому в будівлі Броварського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Бровари, вул. Грушевського, 2.

Під час цієї зустрічі у ОСОБА_1 виник умисел на отримання неправомірної вигоди для себе за прийняття рішення на користь ОСОБА_2 з використанням наданої їй влади. З метою реалізації свого злочинного умислу, вона, залишившись наодинці з ОСОБА_2 , запропонувала останньому написати на аркуші паперу суму, яку він може запропонувати за винесення постанови про повернення йому тимчасово вилученого дизельного палива. Після відмови ОСОБА_2 самостійно визначити суму, ОСОБА_1 власноручно написала на аркуші паперу: 1000 (одна тисяча) і символ, маючи на увазі долар США, який ОСОБА_2 зрозумів як символ євро.

Після цієї зустрічі ОСОБА_2 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінального правопорушення. У подальшому ОСОБА_2 надав свою згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва та отримав від правоохоронного органу грошові кошти у сумі 1000 (однієї тисячі) євро для передачі судді ОСОБА_1 .

14.06.2017 ОСОБА_2 прибув до Броварського міськрайонного суду Київської області, де отримав від ОСОБА_1 копію постанови від 06.06.2017 про роз`яснення рішення суду, яким було вирішено питання про повернення йому вилученого майна, а саме дизельного палива та передав їй неправомірну вигоду в розмірі 1000 (однієї тисячі) євро, шляхом залишення їх під подушкою на дивані в кабінеті № 212 Броварського міськрайонного суду Київської області.

ІІ. Позиція сторони захисту

Показання обвинуваченої

Обвинувачена ОСОБА_1 винуватою себе у пред`явленому обвинуваченні не визнала та повністю заперечувала наявність події та складу злочину в своїх діях. Пояснювала, що єдина зустріч із ОСОБА_2 відбулась в момент, коли він прийшов до суду з дорученням на отримання копії постанови. Після перевірки повноважень, йому було видано копію судового рішення. Стверджувала, що домовленостей із ОСОБА_2 чи з кимось іншим у неї не було, грошових коштів вона не отримувала, ніяких записів не робила.

Щодо обставин проведення обшуку в службовому кабінеті обвинувачена під час допиту повідомила в судовому засіданні, що того дня вона погано себе почувала, тому на її прохання за нею приїхав син. Виходячи зі свого кабінету, у дверях вона зіткнулась з детективом, як їй пізніше стало відомо з ОСОБА_6 , який представився співробітником НАБУ і наказав повернутись до кабінету. За детективом зайшло ще 10-15 осіб. Їй було запропоновано зайняти місце біля робочого столу і зачитано ухвалу слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку. Детектив наказав їй підійти до дивану, який знаходився в кабінеті біля виходу, і підняти подушку. Виконуючи вказівку детектива, вона підняла подушку і виявила під нею грошові кошти невідомого їй походження. Потім було запрошено понятих для підписання протоколу. У подальшому було проведено її особистий обшук, по завершенню якого дозволено здійснити дзвінок адвокату.

Через незадовільний стан здоров`я, ніч після обшуку ОСОБА_1 провела у лікарні під наглядом співробітників НАБУ. Наступного дня вранці її привезли до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, де прокурор Луговський О.С. вручив письмове повідомлення про підозру, пам`ятку про права і обов`язки та клопотання про застосування запобіжного заходу. Після цього вони вирушили до Солом`янського районного суду м. Києва для вирішення питання про обрання їй міри запобіжного заходу.

Крім того, у своїх показаннях обвинувачена вказувала на порушення права на захист через незабезпечення участі адвоката на її першу вимогу, на незаконність її затримання під час проведення обшуку, на невручення їй копії ухвали про дозвіл на обшук, а також на порушення процедури відкриття доказів стороні захисту.

Обвинувачена ОСОБА_1 зазначила про повну фальсифікацію кримінального провадження щодо неї, заявила про провокацію з боку правоохоронних органів, просила визнати всі докази неналежними та недопустимими з підстав їх недостовірності та численних порушень кримінального процесуального закону під час їх отримання, і у зв`язку з цим виправдати її у пред`явленому обвинуваченні.

Доводи сторони захисту про недопустимість та неналежність доказів, а також про неможливість їх використання для підтвердження пред`явленого обвинувачення зводяться до наступного:

1) порушення процедури відкриття доказів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, на підставі ст. 290 КПК України:

- до завершення досудового розслідування сторона обвинувачення не надала стороні захисту доступу до всіх матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, про що свідчить відсутність їх переліку в описі до томів;

- сторона обвинувачення не надала доступу до електронних доказів, а саме відеозаписів обшуку та негласних слідчих (розшукових) дій;

- ознайомлення сторони захисту з матеріалами провадження полягало в підписанні розписок про таке ознайомлення без переліку найменувань матеріалів кримінального провадження, але без фактичного доступу до матеріалів досудового розслідування, який детектив обіцяв надати в майбутньому;

2) порушення вимог кримінального процесуального закону під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій:

- клопотання прокурора про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії у виді аудіо-, відеоконтролю особи всупереч вимогам п.п. 2.2.4, 2.2.5 Положення про автоматизовану систему документообігу, затвердженого рішенням Ради суддів України № 25 від 02.04.2015, не було належним чином зареєстроване в Апеляційному суді м. Києва;

- до матеріалів кримінального провадження не долучено матеріали розгляду клопотання про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виді спостереження за особою, аудіо-, відеоконтролю особи;

- у протоколах за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи зазначено прізвище слідчого судді ОСОБА_8 , в той час як дозвіл на їх проведення надавався слідчим суддею Головачовим Я.В.;

- протокол за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи не містить підписів працівників оперативно-технічного управління НАБ України та заявника ОСОБА_2 ;

- протокол за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи складено детективом ОСОБА_6 , який не приймав безпосередньої участі у їх проведенні;

- ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій аудіо-, відеоконтролю особи не відповідає вимогам ч. 4ст. 248 КПК України, оскільки не містить відомостей про склад суду, сторін кримінального провадження та учасників судового провадження;

- матеріали кримінального провадження не містять процесуального рішення детектива чи прокурора про залучення ОСОБА_2 до конфіденційного співробітництва;

- у матеріалах кримінального провадження відсутнє доручення детектива ОСОБА_6, яким він уповноважив працівників оперативного підрозділу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

- у протоколі, складеному за результатом проведення негласних слідчих (розшукових) дій ? контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, відсутнє посилання на постанову прокурора про надання дозволу на його проведення;

- проведення огляду і вручення грошових коштів відбулось на підставі заяви ОСОБА_2 , а не рішення прокурора про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину;

3) порушення в ході проведення обшуку:

- не забезпечено участь захисника на вимогу ОСОБА_1 та не роз`яснено її права, зокрема право на захист та можливість робити зауваження до протоколу обшуку;

- у матеріалах кримінального провадження відсутній оригінал (першопримірник) ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва про надання дозволу на проведення обшуку у службовому кабінеті;

- зміст протоколу обшуку не був зачитаний детективом, а лише запропоновано його підписати;

- поняті не були залучені з початку проведення цієї слідчої (розшукової) дії, ці особи були зацікавлені в результаті обшуку, їх особи не встановлювались, права і обов`язки їм не роз`яснювались;

- слідчу (розшукову) дію проведено за участі осіб, які не входили до складу слідчої групи та не були зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук;

- відсутній додаток до протоколу обшуку у вигляді відеозапису, який не був належним чином опечатаний та підписаний усіма учасниками цієї слідчої (розшукової) дії;

- відмовлено в задоволенні клопотання про здійснення аудіо - , відео фіксації обшуку за клопотанням сторони захисту.

4) порушення під час затримання:

- фактично ОСОБА_1 була затриманою з моменту початку проведення обшуку, оскільки їй було заборонено залишати її робоче місце, виходити з службового кабінету;

- особами, які проводили обшук, не виконано вимоги ч. 2 ст. 20 КПК України, зокрема, не роз`яснено ОСОБА_1 , як затриманій особі, право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного нею або призначеного захисника;

- особистий обшук ОСОБА_1 проведений у присутності осіб протилежної статі;

5) повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручене неуповноваженою особою;

6) порушення під час проведення впізнання за фотознімками:

- у протоколі пред`явлення особи до впізнання за фотознімками не вказано ознак чи їх сукупності, за якими ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_2 ;

- свідок ОСОБА_9 у своїх показаннях висловила лише припущення і не надала ствердної відповіді, що особа, яку вона впізнала за фотознімками, ? це ОСОБА_2 ;

- до проведення цієї слідчої (розшукової) дії не були залучені поняті;

7) порушення під час проведення слідчого експерименту:

- проникнення до службового кабінету під час проведення слідчого експерименту відбулось за згодою неуповноваженої особи без ухвали слідчого судді;

- ОСОБА_1 не була повідомлена про проведення цієї слідчої (розшукової) дії.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин та їх оцінка

Передбачене ч. 3 ст. 368 КК України кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , характеризується наявністю нерозривної сукупності ознак, а саме, одержання з прямим умислом та корисливим мотивом неправомірної вигоди службовою особою, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дії з використанням наданої такій службовій особі влади.

Службова особа, яка займає відповідальне становище, не вправі одержувати будь-якої неправомірної винагороди у зв`язку зі здійсненням своїх службових повноважень, тобто кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає в тому разі, коли особа, яка надає неправомірну вигоду, усвідомлює, що надає її саме такій особі й у зв`язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує неправомірну винагороду, розуміє (не може не розуміти) значущість займаної нею посади, її статусність та можливостей. При цьому враховується також вагомість цієї посади у сприйнятті особою, яка надає неправомірну вигоду, мета, яку переслідує остання, та її переконаність у тому, що цієї мети буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає особа, яка отримує неправомірну вигоду.

Ухвалюючи вирок у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів ставить перед собою наступні питання.

1.Чи є ОСОБА_1 службовою особою, яка займала відповідальне становище?

2. Чи одержала ОСОБА_1 неправомірну вигоду для себе, та чи була така неправомірна вигода отримана за вчинення нею відповідної дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданої їй влади?

Вирішуючи питання щодо того чи є ОСОБА_1 суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме чи є вона службовою особою, яка займала відповідальне становище, суд виходить із наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді.

Виходячи зі змісту п. 1 примітки до ст. 364 КК України, службовими особами у статті 368 цього Кодексу є особи, які постійно здійснюють функції представників влади.

До службових осіб, які займають відповідальне становище, належать, зокрема, судді (п. 2 примітки до ст. 368 КК України).

Судом установлено, що ОСОБА_1 було обрано на посаду судді місцевого Броварського районного суду Київської області безстроково, що підтверджується постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» № 2971-ІІІ від 10.01.2002 (т.1, а.с. 136-138).

Згідно з Указом Президента України № 358/2004 від 23.03.2004 «Про переведення суддів місцевих загальних судів та призначення виконуючих обов`язки голів цих судів» суддю Броварського районного суду Київської області ОСОБА_1 було переведено до Броварського міськрайонного суду Київської області (т. 1, а.с. 140) та наказом № 3 від 07.04.2004 зараховано до штату (т. 2, а.с. 132 - 137).

На підставі рішення зборів суддів Броварського міськрайонного суду Київської області № 16 від 30.09.2016 ОСОБА_1 була визначена спеціалізація з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення (т. 1, а.с. 141).

Отже, ОСОБА_1 є суддею Броварського міськрайонного суду Київської області, реалізовує судову владу в Україні, а тому є службовою особою, яка займає відповідальне становище, та є суб`єктом кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідаючи на питання, чи одержувала ОСОБА_1 неправомірну вигоду для себе та чи була така неправомірна вигода отримана за вчинення нею відповідної дії в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, з використанням наданої їй влади, колегія судів зазначає таке.

У судовому засіданні, в порядку передбаченому ст. 357-359 КПК України, були досліджені докази, отримані за результатами проведення слідчих та негласних слідчих (розшукових) дій, які мають значення для кримінального провадження.

Крім того, з дотриманням правил, передбачених ст. 352 КПК України, у ході судового розгляду були допитані свідки сторони обвинувачення та сторони захисту, показання яких мають значення для цього кримінального провадження.

Обставин, регламентованих ст. 87, 96 КПК України, щодо допитаних свідків у ході судового розгляду встановлено не було.

Під час вивчення матеріалів кримінального провадження не було виявлено відомостей, які б давали підстави вважати, що свідки, які були допитані судом під присягою, з будь-яких причин обмовили чи могли обмовити обвинувачену у зазначеному злочині.

Суд приймає досліджені у ході судового розгляду докази як належні, оскільки вони підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, допустимі, адже вони отримані в порядку, встановленому КПК України, достовірні, оскільки фактичні дані, отримані з цих доказів, не спростовані жодним іншим доказом, наданим сторонами кримінального провадження, які у своїй сукупності не суперечать іншим доказам та доповнюють один одного.

За наслідками судового розгляду, колегія суддів встановила, що під час проведеного на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2017 (т. 1, а.с. 156-159) обшуку в кабінеті № 212 судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1, що знаходиться за адресою буд. АДРЕСА_3 (т.1, а.с. 160-177), було виявлено та вилучено, поміж іншого, матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_10 та матеріали за заявою ОСОБА_2 про роз`яснення постанови, які були оглянуті, визнані речовими доказами та на які ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2017 був накладений арешт (т. 1, а.с. 178-208 ).

Дослідивши зміст вказаних речових доказів, колегія суддів встановила, що 14.02.2017 до Броварського міськрайонного суду Київської області з Головного управлінням ДФС у Київській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 04.01.2017 серії АА № 711504 про вчинення оператором АЗС ТОВ «Інлекс Груп» ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею було обрано ОСОБА_11 та присвоєно цьому матеріалу єдиний унікальний номер 361/918/17, провадження 3/361/756/17. Постановою від 14.02.2017 справу про адміністративне правопорушення було повернуто для належного оформлення у зв`язку з порушенням вимог ст. 256 КУпАП.

Після усунення недоліків повторно направлена до суду справа про адміністративне правопорушення на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 24.03.2017 була переда ОСОБА_1 , як головуючій судді, для розгляду матеріалу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП.

Адміністративне правопорушення відповідно до протоколу полягало в реалізації оператором АЗС ТОВ «Інлекс Груп» ОСОБА_4 дизельного палива, без свідоцтва про державну реєстрацію та інших дозвільних документів, що відповідно є порушенням вимог ст. 21 Закону України «Про охорону праці», ст. 11 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності». Крім того, на підставі ст. 265 КУпАП було вилучене дизельне паливо у кількості 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) літрів, яке було передане на зберігання ТОВ «ТК «ТОП Логістік Плюс».

Справа призначалась до розгляду на 12.04.2017 та 16.05.2017, про що ОСОБА_4 був повідомлений телефонограмою. 16.05.2017 ухвалено постанову про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП стосовно ОСОБА_4 у зв`язку з закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Постанова була отримана ОСОБА_4 29.05.2017 (т. 1, а.с. 227-249).

30.05.2017 до Броварського міськрайонного суду Київської області звернувся ОСОБА_2 , як представник ОСОБА_4 за дорученням, із заявою про роз`яснення постанови від 16.05.2017, в якій просив визначити долю вилученого дизельного палива. Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.05.2017 заяву було передано судді ОСОБА_1 (т. 1, а.с. 250-254).

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 повідомив суду, що з серпня по березень 2015 року працював на посаді директора ТОВ «Інлекс Груп». У січні 2017 року ДФС у Київській області за результатами виїзної перевірки було складено адміністративний матеріал на працівника цього підприємства ОСОБА_4 та вилучено 13 500 (тринадцять тисяч п`ятсот) літрів дизельного палива, через здійснення реалізації дизельного палива без дозвільних документів.

Справа про адміністративне правопорушення розглядалася у Броварському міськрайонному суді Київської області суддею ОСОБА_1 , за результатами чого ухвалено постанову про закриття провадження у справі у зв`язку з закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отримавши копію зазначеної постанови, з метою повернення вилученого дизельного палива, свідок звернувся до ДФС у Київській області. Однак, у поверненні вилученого дизельного палива йому було відмовлено через те, що доля пального не була вирішена у постанові.

У зв`язку з цим, свідок звернувся до суду із заявою про роз`яснення раніше винесеної постанови, в частині вирішення долі вилученого дизельного палива, яка була розподілена на суддю ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_2 за декілька днів після подання вказаної заяви з метою дізнатися дату та час її розгляду, зателефонував до суду, на що помічник судді повідомила, що суддя ОСОБА_1 перебуває на лікарняному. Приблизно тиждень потому ОСОБА_2 , у повідомлений йому секретарем день та час разом із юристом приїхав до приміщення Броварського міськрайонного суду Київської області, щоб отримати інформацію щодо розгляду його заяви, де зустрівся із суддею ОСОБА_1 . У ході розмови ОСОБА_1 висловила прохання продовжити розмову наодинці та попросила юриста вийти з кабінету. Залишившись наодинці, ОСОБА_1 дала свідку аркуш паперу та наказала написати на ньому суму, яку останній в змозі надати за прийняття необхідного йому рішення. ОСОБА_2 відмовився писати суму і тоді ОСОБА_1 самостійно написала цифру «1000» і значок, який свідок зрозумів як абревіатуру валюти євро.

Після цієї зустрічі свідок повідомив, що звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про кримінальне правопорушення, в якій висловив незгоду з вимогою судді надати неправомірну вигоду, а надалі погодився на конфіденційне співробітництво та отримав грошові кошти у сумі 1000 (одна тисяча) євро (купюри номіналом по 100 (сто) євро) для передачі судді ОСОБА_1 під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 повідомила суд, що у червні 2017 року вона працювала у Броварському міськрайонному суді Київської області на посаді помічника судді ОСОБА_1 , робоче місце її було у кабінеті судді. У провадженні судді ОСОБА_1 перебувала справа про адміністративне правопорушення за ст. 164 КУпАП щодо торгівлі дизельним паливом без дозвільних документів. За результатами розгляду цієї справи суддею була ухвалена постанова про закриття провадження по справі у зв`язку з закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності. Згодом представник товариства звернувся до суду із заявою про роз`яснення цієї постанови, в частині визначення подальшої долі вилученого дизельного палива.

Свідок повідомила, що за декілька днів до подій, які мали місце 14.06.2017, результатами розгляду цієї заяви цікавилися чоловік та жінка. Під час їх спілкування у кабінеті, ОСОБА_1 попросила свідка принести адміністративний матеріал, через що вона залишила кабінет.

У другій половині дня 14.06.2017, після того як прийшов представник товариства, за вказівкою ОСОБА_1 , свідок виготовила постанову про роз`яснення судового рішення із зазначенням дати постанови 06.06.2017, та передала її судді. Після ознайомлення представника товариства зі змістом постанови, яке відбулося в кабінеті судді, та висловлення ним згоди з її текстом, ОСОБА_1 наказала свідку ОСОБА_9 виготовити копію цієї постанови, у зв`язку з чим вона вийшла з кабінету. Повернувшись до кабінету, свідок передала копію постанови судді, яку остання вручила ОСОБА_2 особисто.

Показання свідка ОСОБА_9 узгоджуються із дослідженим судом протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2017, під час якого свідок повідомила, що на фото № 3 зображено особу, схожу на ту, яка була у кабінеті № 212 Броварського міськрайонного суду Київської області та спілкувалась з нею щодо адміністративної справи № 361/918/17-а. На фототаблиці під номером 3 міститься фото ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 25 - 27).

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що представником товариства, про якого зазначила свідок ОСОБА_9 у своїх показаннях, є ОСОБА_2 .

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що з 16.03.2017 він працював із суддею ОСОБА_1 на посаді секретаря судового засідання у Броварському міськрайонному суді Київської області. Свідок надав показання щодо перебування у провадженні судді адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_4 .

Приблизно в період після шостого - сьомого червня 2017 до нього телефонував представник ТОВ «Інлекс Груп», який цікавився чи призначено дату судового розгляду його заяви про роз`яснення постанови, якою було вилучено дизельне паливо. Свідок передав судді ОСОБА_1 інформацію про те, що запитують, коли необхідно з`явитися до суду для розгляду цього матеріалу, на що вона дала розпорядження повідомити представника товариства про необхідність його явки до суду 14.06.2017. При цьому відомості про призначення до розгляду цієї заяви ні до журналу розгляду справ, ні до програми «Д-3» не вносились.

Допитана у ході судового розгляду свідок ОСОБА_5 показала, що у 2017 році працювала юристом ТОВ «Інлекс Груп», яке займалося реалізацією дизельного палива. Керівником та одним із засновників цього підприємства був ОСОБА_2 . Також на цьому підприємстві працював ОСОБА_4 , щодо якого працівниками ДФС України було складено протокол про порушення законодавства, а дизельне паливо було вилучено.

Як повідомила суду ОСОБА_5 , до її обов`язків у цій справі входила підготовка та складання документів, які направлялись до ДФС України. Судовий супровід цієї справи здійснював особисто ОСОБА_2 . Вони разом із останнім приїздили до суду, але у спілкуванні з суддею вона участі не брала. Після спілкування із суддею Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_2 повідомив, що суддя у нього вимагала грошові кошти за прийняття рішення про повернення дизельного палива, на що свідок йому зазначила, що він має сам вирішувати цю проблему.

Показання свідків, надані під час судового розгляду, в своїй сукупності та взаємозв`язку не містять суперечностей, доповнюють один одного та узгоджуються з іншими доказами.

Аналізуючи показання свідків у взаємозв`язку з письмовими доказами, суд приходить до висновку, що після надходження 30.05.2017 судді ОСОБА_1 матеріалів заяви про роз`яснення постанови від 16.05.2017 відповідно до контрольного журналу судових справ і матеріалів (т. 2, а.с. 124-125), справу було формально призначено на 07.06.2017 на 14 год 30 хв (т. 2, а.с. 1-6). Сторони про цю дату повідомлені не були, про що свідчить відсутність судових повісток чи телефонограм у матеріалах справи (т. 1, а.с. 250-254), та про що зазначив секретар судових засідань свідок ОСОБА_12 .

Як слідує із табелів обліку робочого часу за травень - червень 2017 (т. 2, а.с. 126- 127), суддя ОСОБА_1 у період з 30.05. по 14.06.2017 на лікарняному не перебувала, згідно з заявою від 06.06.2017 брала один день відпочинку 07.06.2017 за роботу у вихідний день (т. 1, а.с. 144), але у табелі обліку робочого часу відсутність на роботі відображена не була.

Після того, як секретар судового засідання ОСОБА_37, на виконання розпорядження судді, повідомив представника заявника про необхідність з`явитися, ОСОБА_2 разом з ОСОБА_5 12.06.2017 приїхали до Броварського міськрайонного суду Київської області. Під час цього візиту ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний намір на отримання неправомірної вигоди за прийняття на користь ОСОБА_2 судового рішення, залишившись наодинці з останнім, висловила прохання надати їй 1000 доларів США, написавши на аркуші паперу символ, який ОСОБА_2 зрозумів як євро. Після чого, ОСОБА_2 звернувся до Національного антикорупційного бюро України із заявою про вчинення кримінального правопорушення від 12.06.2017 (т. 1, а.с. 123-126).

Той факт, що прохання відбулося саме 12.06.2017, підтверджується датою подання та реєстрації заяви ОСОБА_2 , що узгоджується з показаннями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_9 . Остання, зокрема, зазначала, що жінка та чоловік у цій справі приходили напередодні подій 14.06.2017, а секретар вказував, що представник підприємства телефонував після 06-07 червня 2017. Таким чином, показання свідка ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_1 викликала представника товариства на 14.06.2017, спростовується іншими доказами, та може свідчити про помилку свідка, у зв`язку зі значним проміжком часу, який минув від означених подій до його допиту.

Згідно витягу від 25.07.2017 до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінального правопорушення були внесені 12.06.2017 за номером № 52017000000000393 в якому розслідувався факт одержання суддею Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 неправомірної вигоди в розмірі 1 000 євро для себе за винесення в інтересах ОСОБА_2 постанови про роз`яснення постанови суду від 16.05.2017 у справі № 361/918/17 та повернення вилученого дизельного пального у кількості 13 500 літрів (т. 1, а.с. 119).

Зауваження сторони захисту щодо зазначення у витягу з ЄРДР від 25.07.2017 у графі «заявник або потерпілий» прізвища, ім`я та по батькові обвинуваченої « ОСОБА_1 », а не « ОСОБА_2 », суд вважає очевидною опискою, оскільки вказану заяву подавав саме ОСОБА_2 , що підтверджує зміст заяви та його показання у судовому засіданні під час допиту.

На підставі постанови прокурора Кричуна В.В. від 13.06.2017 № 20/3-1331т стосовно судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 проведена негласна слідча (розшукова) дія - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із залученням до конфіденційного співробітництва ОСОБА_2 , виконання якої доручено старшому детективу НАБ України ОСОБА_6 (т. 1, а.с. 145-148).

На виконання цього доручення 13.06.2017 у присутності понятих, оглянуті та врученні ОСОБА_2 грошові кошти, які були виділені НАБ України, що підтверджується видатковим касовим ордером від 13.06.2017 (т.7, а.с. 242) у сумі 1 000 (однієї тисячі) євро у кількості десять штук номінальною вартістю по 100 (сто) євро кожна, серії та номери N33136631229, N33136631238, N33136631247, N33136631256, N23136630015, N23136630024, N23136630033, N23136630042, N23136630051, N23136630069, для подальшої передачі судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 . Процесуальна дія була зафіксована за допомогою відеокамери, та відеозапис було відтворено під час судового засідання (т. 1, а.с. 149-155). Перелічені грошові кошти також були оглянуті у судовому засіданні як речові докази, судом встановлена їх відповідність засвідченим ксерокопіям, доданим до протоколу огляду та вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів від 13.06.2017 (т. 1, а.с. 151-154), та вилученим під час обшуку купюрам відповідно до протоколу обшуку від 14.06.2017 (т. 1, а.с. 160-168).

Крім того, у ході судового розгляду було досліджено докази проведення негласних слідчих (розшукових) дій: спостереження за особою, аудіо-, відеоконтролю особи та документи, на підставі яких було здійснено ці дії. А саме, клопотання заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. від 13.06.2017 № 20/3-1333т про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 2, а.с. 28-30), ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2017 №01-11245т/НСД, якою задоволено зазначене клопотання та надано дозвіл на проведення відносно ОСОБА_1 негласних слідчих (розшукових) дій (т. 2, а.с. 32-35), доручення прокурора Кричуна В.В. від 13.06.2017 № 20/3-1338т старшому детективу НАБ України ОСОБА_6 на проведення негласних слідчих (розшукових) дій (т. 2, а.с. 36), а також протоколи про результати проведення відео - та аудіоконтролю особи від 15.06.2017 (т. 2, а.с. 37 - 43).

На виконання вимог ст. 359 КПК України в судовому засіданні було досліджено та відтворено аудіо та відеозапис проведення НС(Р)Д з карт пам`яті Verbatim 16 GB інв. №04/3896 від 13.06.17 та SP 8 GB №04/2058 н/т від 17.01.17 (т. 2, а.с. 43).

На підставі аудіо-, відеофайлів судом безпосередньо встановлено, що 14.06.2017 о 14 год 59 хв ОСОБА_2 зайшов до кабінету № 212 судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , в якому знаходилась її помічник ОСОБА_9 . Між ОСОБА_2 та помічником судді відбулась розмова, з якої вбачається, що останній повідомив помічника судді про те, що він з`явився на виклик судді для розгляду справи щодо ОСОБА_4 на 15 год 00 хв з питання отримання роз`яснення судового рішення. Помічник судді повідомила, що наразі роз`яснення готується, оскільки суддя щойно передала їй справу. У подальшому між помічником судді та ОСОБА_2 відбулась розмова щодо внесення у постанову про роз`яснення судового рішення даних підприємства, на що помічник судді повідомила, що необхідно це узгодити з суддею. Після цієї розмови ОСОБА_2 о 15 год 01 хв вийшов із кабінету.

Того ж дня о 15 год 10 хв ОСОБА_2 повторно зайшов до кабінету судді, де після узгодження деталей щодо того, хто має бути зазначений у постанові в якості отримувача дизпалива, суддя ОСОБА_1 зазначила: «ми виносим вам додаткову постанову і вирішується це питання, все, воно вже вирішено, так що чекайте в коридорі».

Того ж дня о 15 год 24 хв ОСОБА_2 зайшов до кабінету судді ОСОБА_1 , де за вказівкою судді повідомив назву та реквізити підприємства, які повинні бути зазначені у роз`ясненні судового рішення.

В подальшому 15 год 49 хв ОСОБА_2 знов зайшов до кабінету судді ОСОБА_1 , в якому відбулась ще одна розмова між ним та суддею. В ході цієї розмови ОСОБА_2 за вказівкою судді написав заяву про отримання копії постанови про роз`яснення судового рішення. Після цього помічник передала судді оригінал постанови, який ОСОБА_1 надала ОСОБА_2 для ознайомлення. Вичитавши зміст наданого документа, останній зазначив, що не погано було б ще юристу показати, на що ОСОБА_1 відповіла: « Слухайте , хто вам заважав його брать, юриста?»; « То шо? », маючи на увазі чи влаштовує текст постанови. ОСОБА_2 відповів: «Так», та запитав: «Як домовлялися?», на що ОСОБА_1 відповіла: «Так» і дала вказівку помічниці зробити копію постанови.

Після того, як помічник вийшла з кабінету, ОСОБА_1 зауважила ОСОБА_2 , що постанова ухвалена минулою датою, а саме 06.06.2017, з тією метою, щоб її ніхто не оскаржив. Після цього ОСОБА_2 запитав: «Одна тисяча, да?», на що ОСОБА_1 ствердно кивнула головою, на питання ОСОБА_2 : «Я положу туди, да?», суддя відповіла: «Не, туди, під подушку» і показала кульковою ручкою в бік дверей вказавши: «Якщо буде якісь еті самиє, прийдете до мене». Спостерігаючи за непоспіхом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 о 15 год 57 хв зазначила: «Тисяча етіх самих», та, нахилившись в його бік написала на рожевому відривному аркуші паперу знак, який на відео складно ідентифікувати.

На це ОСОБА_2 зазначив, що одразу невірно зрозумів символ, на що отримав обурення судді у фразі: «Так шо, ви не готові?», але він показав їй щось у відповідь та відповідаючи на питання ОСОБА_1 : «Це шо? я не знаю, шо це за таке?», пояснив, що це символ валюти євро. ОСОБА_1 , зрозумівши, що мова йде про валюту євро, відповіла: «Ну хорошо. Хай буде так», та жестом, направляючим у бік виходу та дивану із зауваженням: «Ну, поки нікого немає», дала зрозуміти, щоб ОСОБА_2 не зволікав із залишенням грошових коштів.

Тоді ОСОБА_2 підвівся, підійшов до дивану біля входу в кабінет та залишив кошти під подушкою на ньому, прокоментувавши: «Під подушечку». ОСОБА_1 в цей час слідкувала за його діями. Після цього одразу зайшла помічник ОСОБА_9 та принесла копію постанови, яку суддя вручила ОСОБА_2 , вказавши на необхідність проставлення гербової печатки в канцелярії суду та можливість повторного звернення до неї у разі потреби. О 15 год 59 хв ОСОБА_2 залишив кабінет судді.

Цього ж дня о 16 год 05 хв на підставі ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2017 (т. 1, а.с. 156-159), було розпочато обшук в приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області у кабінеті №212, який розташований по вул. Грушевського Михайла, 2 м. Бровари Київської обл.

Під час обшуку, після зіставлення подушки з дивану коричневого кольору виявлено та вилучено купюри у валюті євро у кількості десять штук номіналом по 100 євро кожна на загальну суму 1 000 євро з наступними серійними номерами: N33136631229, N33136631238, N33136631247, N33136631256, N23136630015, N23136630024, N23136630033, N23136630042, N23136630051, N23136630069, які були поміщені до сейф-пакету № 1017798.

Також, було вилучено матеріали, які мають значення для кримінального провадження, а саме справу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 164 КУпАП відносно ОСОБА_4 , матеріали за заявою про роз`яснення постанови від 16.05.2017 відносно ОСОБА_4 , постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2017 про роз`яснення постанови від 16.05.2017, заяву ОСОБА_2 про видачу копії постанови від 14.06.2017, системний блок персонального комп`ютера Acer Aspire XC600, S/N: DTSLJME01630500E773000 (т. 1, а.с. 160-175, 177, 209, 227-254).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомила суду, що 14.06.2017 вона брала участь у слідчій дії обшук службового кабінету судді Броварського міськрайонного суду Київської області в якості понятої.

Вона разом із іншою понятою та правоохоронцями зайшла до будівлі суду, де, піднявшись на другий поверх, увійшла до кабінету, в якому знаходилась суддя та помічник. Правоохоронець підійшов до судді ОСОБА_1 та пред`явив свої документи. Також судді була надана ухвала суду і зачитано її права.

Обшук розпочався з дивану, який знаходився ліворуч від входу до кабінету. На дивані під подушкою було виявлено грошові кошти невідомої для свідка валюти. Виявлені грошові кошти були перераховані співробітниками правоохоронного органу на столі, після чого поміщені до сейф-пакету, який був опечатаний та підписаний учасниками.

З самого початку обшуку суддя ОСОБА_1 вказувала на необхідність залучення їй захисника, у зв`язку з чим їй була надана можливість зв`язатися з адвокатом. Адвокат з`явився згодом, за деякий час. При цьому свідок впізнала у ньому адвоката Вилкова С.В. , який був присутній в судовому засіданні на момент її допиту.

Свідок також повідомила, що понятим були роз`яснені їх права, в тому числі право робити зауваження. Слідча дія фіксувалась на відео співробітником правоохоронного органу. Під час обшуку з кабінету ніхто не виходив та не заходив.

Дослідивши та оцінивши в сукупності досліджені докази, колегія суддів дійшла висновку, що ОСОБА_1 отримала неправомірну вигоду в розмірі 1000 (однієї тисячі) євро за ухвалення, з використанням наданої їй влади, постанови про роз`яснення рішення суду, якою повернула на користь ТОВ «Інлекс Груп», в інтересах якого діяв ОСОБА_2 , 13500 (тринадцять тисяч п`ятсот) літрів дизельного пального.

Про той факт, що умисел ОСОБА_1 був направлений на отримання неправомірної вигоди за прийняття рішення свідчить сукупність обставин, а саме, що вищевказана постанова про роз`яснення рішення суду не існувала до погодження розміру такої вигоди 12.06.2017, була виготовлена лише після розуміння, що ОСОБА_2 , як особа яка мала надати таку вигоду, з`явився до суду, а копія постанови була вручена йому особисто суддею після переконання в тому, що неправомірна вигода отримана.

На підтвердження тієї обставини, що вилучена під час обшуку постанова про роз`яснення постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2017 по справі № 361/918/17, на якій проставлена дата 06.06.2017 (т. 1, а.с. 209), фактично була виготовлена 14.06.2017, свідчить протокол огляду речей від 22.06.2017. Під час дослідження протоколу, разом із фото файлів, які знаходяться на оптичному диску Axent DVD+R 4.7 GB 120min 16x, колегією суддів було встановлено, що після огляду системного блоку, який було вилучено під час проведення обшуку 14.06.2017, на накопичувачі жорсткого магнітного диску містяться файли:

- « ОСОБА_4 ч.1 ст.164 закриття по строкам 16.05.2017. doc» розташований у папці \ ОСОБА_1 \Кримінальні справиАдмін постанови наші164КУпАП ОСОБА_4 ч.1 ст.164 закриття по строкам 16.05.2017. doc, дата створення 17.05.2017 11:18:55, дата доступу:14.06.2017 15:33:04»

- « ОСОБА_4 ч.1 ст.164 закриття по строкам 16.05.2017. doc» розташований у папці \ ОСОБА_1 \ Кримінальні справи \ Адмін постанови наші \роз`яснення постанови ОСОБА_4 ч.1 ст.164 закриття по строкам 16.05.2017. doc, дата створення 14.06.2017 15:05:51, дата доступу:14.06.2017 15:53:07» (т. 2, а.с. 7-13).

Факт, що додаткова постанова про роз`яснення у справі № 361/918/17 не існувала до 15 год 00 хв 14.06.2017, підтверджується також розмовою між ОСОБА_2 та помічником судді ОСОБА_1 - ОСОБА_9 , яка відбулася в цей день о 14 год 59 хв, яка зафіксована у протоколі аудіо- та відеоконтролю за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 15.06.2017 та відео та аудіо файлі, відтвореному в судовому засіданні (т. 2, а.с. 37-43). Зокрема, встановлено, що у вказаний час у кабінеті судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , відбулась розмова між ОСОБА_2 та помічником судді ОСОБА_9 під час якої, остання повідомила, що отримала справу від судді щойно та тільки почала готувати постанову про роз`яснення.

Ця інформація узгоджується з показаннями свідка ОСОБА_9 , яка зазначила, що ОСОБА_1 дала їй завдання підготувати додаткову постанову про роз`яснення постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2017 лише 14.06.2017, тобто після того як з`явився чоловік, представник підприємства, в якому вона впізнала ОСОБА_2 .

Відповідно до листа Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.07.2017 за вихідним номером 1/305/2017 постанова про роз`яснення постанови від 16.05.2017 по справі № 361/918/17 до Єдиного реєстру судових рішень не надсилалася (т. 1, а.с. 142-143).

Показання свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_9 узгоджуються з протоколами проведення слідчого експерименту, результати якого зафіксовані у двох протоколах від 22.06.2017, якими встановлено, що у кабінеті № 212 в приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходиться робоче місце судді ОСОБА_1 та її помічника ОСОБА_9 . Ліворуч поблизу входу в кабінет знаходиться диван світло-коричневого кольору з подушкою. ОСОБА_2 мав можливість за вказівкою судді ОСОБА_1 передати неправомірну вигоду шляхом розміщення її під подушкою дивану, а ОСОБА_1 могла спостерігати за вищевказаними діями, сидячи за своїм робочим столом (т. 2, а.с. 15-24).

Встановлені обставини переконливо свідчать про наявність у діях судді ОСОБА_1 прямого умислу та корисливого мотиву на власне незаконне збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданої їй влади, шляхом прийняття судового рішення в інтересах ОСОБА_2 .

Показання свідка ОСОБА_17 , інші документи, що містяться у матеріалах кримінального провадження та речовий доказ, а саме відривні папірці рожевого кольору, на якому міститься виконаний кульковою ручкою чорного кольору напис у вигляді зображення символу «S» з двома горизонтальними лініями «=» суд до уваги не бере, оскільки ці докази не містять інформації, яка має значення для предмету доказування.

Розглянувши справу у межах пред`явленого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд, вважає доведеною, поза розумнім сумнівом, вину обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні умисного тяжкого корупційного злочину та кваліфікує її дії за ч. 3 ст. 368 КК України.

IV. Оцінка доводів сторони захисту

Щодо заяви про провокацію.

Обвинувачена ОСОБА_1 заявила про провокацію злочину щодо неї з боку ОСОБА_2 , обґрунтовуючи це тим, що попередніх зустрічей з ним не мала, жодних домовленостей не вела. Також зазначила, що ОСОБА_2 не був уповноваженою особою ТОВ «Інлекс Груп», за поверненням вилученого дизельного палива більше ніхто не звертався, з чого робить висновок про фальсифікацію провадження.

Прокурор заперечував провокацію злочину, пояснюючи, що відповідно до двоскладового змістовно-процедурного тесту для визначення наявності чи відсутності провокації, докази, які містяться в матеріалах кримінального провадження, доводять, що ініціатива щодо неправомірної вигоди виходила від ОСОБА_1 , тобто на момент приєднання правоохоронних органів протиправна діяльність уже розпочалася, та в подальшому наполягання чи перебирання ініціативи на себе з їх боку та ОСОБА_2 відсутні.

Колегія суддів наголошує, що провокація на вчинення злочину ? це дії суб`єктів (правоохоронних органів та інших осіб), спрямовані на умисне спонукання (стимулювання) особи, яка не має злочинного наміру, на вчинення протиправних дій.

Європейський суд з прав людини у рішеннях в справах «Романаускас проти Литви», «Баннікова проти Російської Федерації», «Весєлов та інші проти Російської Федерації» визначив перелік дій, які можна розцінити як провокацію (підбурювання) до вчинення злочину, віднісши до них ініціювання спілкування, телефонних розмов, зустрічей, повторних нагадувань тощо.

У судовому засіданні шляхом допиту свідків та дослідження письмових доказів встановлено, що заява ОСОБА_2 про роз`яснення постанови Броварського міськрайонного суду Київської області від 16.05.2017 була призначена обвинуваченою ОСОБА_1 на 07.06.2017 формально.

Також у ході дослідження наявних по справі доказів суд встановив, що пропозиція передати неправомірну вигоду за прийняття рішення на користь ОСОБА_2 була висловлена 12.06.2017 обвинуваченою ОСОБА_1 під час їх конфіденційного спілкування. На тому, щоб розмова з ОСОБА_2 відбулась наодинці, наполягала сама обвинувачена, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .

Оцінюючи таку поведінку обвинуваченої, суд вважає, що формальне призначення справи без повідомлення сторін, зокрема ОСОБА_4 , та вимога спілкуватись з ОСОБА_2 наодинці, переконливо свідчать про цілеспрямоване створення обвинуваченою умов, за яких вона могла запропонувати ОСОБА_2 надати їй неправомірну вигоду.

До того ж, відповідно до відтворених в судовому засіданні аудіо- та відеозаписів проведених негласних слідчих (розшукових) дії з карт пам`яті Verbatim 16 GB інв. № 04/3896 від 13.06.2017 та SP 8 GB № 04/2058 н/т від 17.01.2017, саме обвинувачена ОСОБА_1 14.06.2017 координувала дії ОСОБА_2 під час безпосередньої передачі ним неправомірної вигоди: «Одна тисяча, да?», на що ОСОБА_1 ствердно кивнула головою, на питання ОСОБА_2 : «Я положу туди, да?», суддя відповіла: «Не, туди, під подушку», показавши жестом конкретне місце на дивані біля входу до кабінету.

При цьому, зазначеними аудіо та відеозаписами встановлено факт непорозуміння між обвинуваченою ОСОБА_1 та свідком ОСОБА_2 . Фрази ОСОБА_1 : «Так шо, ви не готові?», «Ну хорошо. Хай буде так», щодо валюти неправомірної вигоди демонструють, що розмір неправомірної вигоди був обумовлений нею заздалегідь.

Такі дії обвинуваченої, а саме свідоме створення умов для конфіденційного спілкування з ОСОБА_2 , визначення нею особисто конкретного розміру неправомірної вигоди та чітка координація способу її передачі, свідчать, що ініціатива виходила від неї самої, а не від ОСОБА_2 .

Щодо відсутності повноважень ОСОБА_2 на представництво інтересів ТОВ «Інлекс Груп», то вони підтверджуються наявною у матеріалах справи довіреністю від 07.04.2017 (т.1, а.с. 128). Доводи про відсутність підтвердження таких повноважень під час розгляду справи про роз`яснення постанови від 16.05.2017 у справі про адміністративне правопорушення, навпаки свідчить про формальний її розгляд.

За таких обставин, аналіз зібраних по справі доказів поза всяким сумнівом доводить відсутність провокації чи підбурення обвинуваченої ОСОБА_1 до вчинення злочину.

Щодо порушення процедури відкриття доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження, на підставі ст. 290 КПК України.

Вирішуючи клопотання сторони захисту, що суд не має права допустити відомості, що містяться в матеріалах кримінального провадження, як докази у зв`язку з порушенням процедури їх відкриття на підставі ст. 290 КПК України, колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено, що 03.08.2017 прокурор САП Кричун В.В. прийняв рішення про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та надав доручення старшому детективу НАБ України ОСОБА_6 повідомити про це ОСОБА_1 та її захисників, а також надати їм доступ до матеріалів досудового розслідування (т. 2, а.с. 147-148).

Цього ж дня на виконання цього доручення детектив ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_1 та її захисників, адвокатів Вилкова С.В., ОСОБА_45, Головненка Д.О. про завершення досудового розслідування та про право на доступ до матеріалів кримінального провадження (т. 2, а. с. 151-154).

Після ознайомлення з матеріалами досудового розслідування 18.08.2017 ОСОБА_1 та її захисники, адвокати Вилков С.В., ОСОБА_45 , Головненко Д.О. , в розписках засвідчили факт ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, зареєстрованого у ЄРДР за № 52017000000000393 від 12.06.2017, в чотирьох томах: том 1 на 183 арк.; том 2 на 150 арк.; том 3 на 102 арк.; том 4 на 217 арк. (т. 2, а.с. 155-158).

На підтвердження кількості томів та їх аркушів, які зазначені у розписках про ознайомлення, стороною обвинувачення долучено описи матеріалів досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 52017000000000393 від 12.06.2017 (т. 2, а. с. 162-165).

Окрім того, в судовому засіданні ОСОБА_1 та її захисники, адвокати Вилков С.В., ОСОБА_45, Головненко Д.О. зазначили, що вони не отримали матеріали негласних слідчих (розшукових) дій та електронні докази.

ОСОБА_1 зазначила, що через погане самопочуття не знайомилася з матеріалами, а лише підписала розписку, а тому переконана, що через цю обставину матеріали є такими, що не були їй відкриті.

Колегія суддів такі доводи сторони захисту вважає такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні норм кримінального процесуального закону та відхиляє їх, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий, за його дорученням, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надати доступ до матеріалів досудового розслідування.

Як слідує з цієї норми, ознайомлення з матеріалами досудового розслідування є правом, а не обов`язком сторони захисту, тому нереалізація зазначеного права за умови належного виконання стороною обвинувачення приписів ст. 290 КПК України, в частині надання доступу до матеріалів досудового розслідування, не є підставою для визнання доказів недопустимими.

Колегії суддів навіть за умови, що сама обвинувачена ОСОБА_1 в день відкриття їм матеріалів кримінального провадження погано себе почувала, видається непослідовною позиція трьох захисників, професійних адвокатів, які як вони стверджують, підписали розписки про ознайомлення з матеріалами, безпосередньо їх не отримавши. Окремо заслуговує на увагу, той факт, що після підписання розписок та не отримання документів жоден із трьох адвокатів не звернувся з клопотанням про надання цих документів, чи надання дозволу на копіювання технічних носіїв та не подав зауваження про фактичне не відкриття матеріалів кримінального провадження.

Таким чином, надання розписки про ознайомлення, без жодних зауважень як з боку обвинуваченої, так і з боку її трьох захисників, навіть без фактичного ознайомлення з матеріалами, на чому вони наполягають, не може свідчити про порушення стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України.

Що стосується доводів про відсутність у розписці переліку документів, з якими ознайомилась сторона захисту, та нероз`яснення стороною обвинувачення обов`язку захисту зазначати відповідний перелік, колегія суддів вважає їх такими, що не ґрунтуються на вимогах закону.

Зокрема, ч. 9 ст. 290 КПК України визначено, що сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Телеологічне тлумачення цієї норми визначає, що законом імперативно визначена лише письмова форма процесуального документа, яким підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами провадження. А її зміст визначає та сторона, яка ознайомлювалася з матеріалами, тому рішення в який спосіб зазначити перелік матеріалів, які надані для ознайомлення, а саме, чи це має бути перелік усіх документів, чи зазначення кількості томів та їх аркушів, - визначає саме сторона захисту. Також відповідно, у разі ненадання того чи іншого доказу, незабезпечення можливості відтворити аудіо-, відео файл, обмеження можливості використання технічних пристроїв, чи у разі наявності факту обмеження часу, сторона захисту може зазначити про це у цьому процесуальному документі.

Виходячи зі змісту наданих стороні захисту розписок, колегія суддів, приходить до висновку, що матеріали були надані у повному обсязі та без жодних обмежень.

У розписках від 18.08.2017 відображено, що сторона захисту ознайомилась із матеріалами, сформованими у чотирьох томах, із зазначенням кількості аркушів кожного, які надавалися стороні захисту у підшитому та пронумерованому вигляді. Бланкетна форма розписки, за умови що вона підписана суб`єктом ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, не свідчить про недостовірність засвідчених у ній обставин.

Відтак, вимоги викладати у розписці про отримання доступу до матеріалів досудового розслідування реквізитів кожного процесуального документа кримінальний процесуальний закон не містить, на що звертав також увагу Верховний Суд у постанові від 22.02.2018 у справі № 697/849/15-к (провадження № 51-488км18). Найменування наданих стороні захисту матеріалів було викладено в описах, а тому твердження захисників про недопустимість доказів, наданих стороною обвинувачення, через порушення процедури їх відкриття, не відповідають змісту закону.

Якщо припустити, що сторона кримінального провадження могла би на вимогу закону письмово підтвердити іншій стороні факт ознайомлення, не зауваживши щодо недостатності часу чи можливостей для ознайомлення, а потім відмовитись від цього, рівність сторін кримінального провадження була би порушена. Крім того, відповідні розписки складені, і справа передана до суду в 2017 році, а судовий розгляд у Вищому антикорупційному суді здійснювався з жовтня 2019 р. по червень 2021 р. Відповідно, обвинувачена та їх захисники мали можливість повною мірою ознайомитись із усіма відкритими їм матеріалами і всі можливості для підготовки захисту та вироблення процесуальної позиції по кожному доказу. А отже, засади рівності сторін не було порушено.

Щодо порушення вимог кримінального процесуального закону під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Негласні слідчі (розшукові) дії - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню. Порядок проведення негласних слідчих (розшукових) дій регулюється Главою 21 КПК України.

Частина 4 ст. 246 КПК України виключно прокурору надає право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії як контроль за вчиненням злочину.

Відповідно до постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13.06.2017 прокурор САП Кричун В.В. прийняв рішення про проведення відповідної слідчої дії з метою перевірки спрямованості дійсних намірів судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 на отримання неправомірної вигоди. З цією метою до конфіденційного співробітництва був залучений ОСОБА_2 , якому роз`яснено, що при виконанні негласних слідчих (розшукових) дій йому заборонено провокувати осіб на вчинення злочину. Проведення цієї негласної слідчої (розшукової) дії доручено працівникам Національного антикорупційного бюро України та Управлінню захисту економіки в м.Києві Департаменту захисту економіки Національної поліції України (т.1, а.с. 145-146). На виконання цієї постанови надано заступнику керівника першого відділу другого підрозділу Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6 доручення 13.06.2017 № 20/3-1332т на організацію виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину (т.1, а.с. 147-148).

Після прийняття рішення про контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту в порядку частини 8 статті 271 КПК України, у зв`язку з необхідністю тимчасового обмеження конституційних прав особи, заступник Генерального прокурора України - керівник САП Холодницький Н.І. звернувся з клопотанням від 13.06.2017 № 20/3-1333т до слідчого судді Апеляційного суду м. Києва про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій у формі спостереження за особою та аудіо-, відеоконтроль особи (т. 2, а.с. 28-30).

Ухвалою слідчого судді Апеляційного суду м. Києва Головачова Я.В. від 13.06.2017 було задоволено вказане клопотання, надано дозвіл на проведення відносно ОСОБА_1 негласних слідчих (розшукових) дій у формі спостереження за особою та аудіо-, відеоконтролю особи (т. 2, а.с. 32-35).

Щодо доводів сторони захисту про порушення порядку розгляду клопотання прокурора та постановлення ухвали слідчого судді Апеляційного суду м.Києва.

Доводи сторони захисту полягали у твердженні про недопустимість як доказу клопотання прокурора та ухвали слідчого судді, з огляду на те, що клопотання належним чином не зареєстроване в Апеляційному суді м.Києва, не проведено його авторозподіл, відсутній журнал судового засідання, а ухвала суду не містить відомостей про склад суду, сторін кримінального провадження та учасників судового провадження.

Такі твердження сторони захисту спростовуються листом Київського апеляційного суду від 20.05.2021 (т. 7, а.с. 217-219) та наказом голови Апеляційного суду м.Києва від 06.06.2017 року №243-РСО «Щодо розгляду клопотань про надання дозволів на проведення негласних слідчих дій та оперативно - розшукових заходів, які тимчасово обмежують права людини» (т. 7, а.с. 234-236).

За змістом цього листа у 2017 році в Апеляційному суді м. Києва використовувалася автоматизована система електронного документообігу «Апеляція», яка не дозволяла провести автоматизований розподіл клопотань, які надходили в порядку Глави 21 КПК України, із забезпеченням вимог режиму секретності їх розгляду, у зв`язку з цим розподіл таких клопотань проводився на підставі наказу голови апеляційного суду. Наказом голови суду встановлено, що розгляд клопотань про надання дозволу на проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих дій Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України покладаються на слідчого суддю Апеляційного суду міста Києва Головачова Ярослава Вячеславовича .

Згідно з п. 253 Порядку організації та забезпечення режиму секретності в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженого постановою КМУ від 18.12.2013 № 939 вхідні секретні документи реєструються в журналі обліку вхідних документів, який ведеться за формою згідно з додатком 39 та зберігаються у відповідному режимно - секретному відділі.

З огляду на досліджені докази, у суду відсутні обґрунтовані сумніви, що клопотання надійшло до Апеляційного суду м.Києва у іншу ніж 13.06.2017 дату, та у порядку визначеному внутрішніми організаційними документами було передано слідчому судді Головачова Я.В., який його розглянув та постановив ухвалу про задоволення клопотання.

Щодо відсутності в ухвалі відомостей, хто саме підтримував подане клопотання, колегія суддів не відносить це до суттєвих порушень кримінального процесуального закону, які б могли свідчити про недопустимість отриманих на підставі цієї ухвали доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 248 КПК України до клопотання слідчого, прокурора додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого подається клопотання.

Матеріали кримінального провадження до клопотання не долучаються, а тому, відповідно, їх відсутність як додатків до клопотання, не може бути порушенням порядку їх розгляду.

За змістом ч. 4 ст.107 КПК України, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду слідчим суддею питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій не здійснюється.

Згідно з п.2.7 Інструкції про порядок роботи з технічними засобами фіксування судового процесу (судового засідання), затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України № 108 від 20.09.2012 журнал судового засідання - це документ, що ведеться в суді у порядку здійснення цивільного, кримінального та адміністративного судочинства, кримінального провадження одночасно з фіксуванням судового засідання технічними засобами.

З цього слідує, що оскільки фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося, то журнал судового засідання щодо розгляду клопотання про НС(Р)Д № 20/3-1333Т від 13.06.2017 не виготовлявся.

Отже, доводи сторони захисту не знайшли свого підтвердження та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.

Щодо доводів сторони захисту про порушення, які мали місце під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій та фіксації їх результатів.

Проведення негласних слідчих (розшукових) дій було доручено старшому детективу НАБ України ОСОБА_6 (т. 2, а.с. 36), який склав протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.06.2017 за № 19/4238 та № 19/4239 (т.2, а.с. 37-42), в яких зафіксовано хід та результати негласних слідчих (розшукових) дій, які проведені на підставі ухвали Апеляційного суду м. Києва від 13.06.2017 № 01-11245т/НСД (т. 2, а.с. 37-42).

Колегія суддів відкидає як підставу для визнання цих протоколів недопустимими доказами твердження, що в протоколах про результати НС(Р)Д зазначено прізвище слідчого судді ОСОБА_8 , в той час як дозвіл на їх проведення надавався слідчим суддею Головачовим Я.В. Як слідує зі змісту протоколів, підставою для проведення аудіо-, відеоконтролю особи була ухвала слідчого судді Апеляційного суду м.Києва від 13.06.2017, реквізити ухвали, а саме номер та дата зазначені вірно, тому зазначення прізвища іншого слідчого судді, колегія суддів розцінює як технічну помилку.

Щодо повноважень детектива ОСОБА_6 на складання протоколів та їх підпис як особи, яка не проводила ці негласні слідчі дії; відсутності доручення детектива на проведення негласних слідчих (розшукових) дій оперативно-технічному управлінню НАБ України; відсутності підписів працівників оперативно-технічного управління НАБ України та заявника ОСОБА_2 на протоколах; відсутності в тексті протоколів посилання на постанову прокурора про надання дозволу на його проведення; відсутності процесуального рішення детектива чи прокурора про залучення ОСОБА_2 до конфіденційного співробітництва, колегія суддів зазначає наступне.

Суб`єкти, уповноважені безпосередньо здійснювати негласні слідчі (розшукові) дії, визначені в статті 246 КПК України та Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженій наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України 16.11.2012 № 114/1042/516/1199/936/1687/5 (далі - Інструкція).

Відповідно до положень ч. 6 ст. 246 КПК проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням у порядку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 40, ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК України, - уповноважені оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, Державного бюро розслідувань, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового і митного законодавства, органів Державної кримінально-виконавчої служби України, органів Державної прикордонної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласної слідчої (розшукової) дій можуть залучатися також інші особи (співробітники оперативного підрозділу, спеціалісти, перекладачі, особи, що конфіденційно співробітничають з оперативним підрозділом, поняті тощо).

Таким чином, негласні слідчі (розшукові) дії проводяться або слідчим або оперативним підрозділом за дорученням слідчого. Зі змісту постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13.06.2017 (т.1, а.с. 145-146) та доручення від 13.06.2017 № 20/3-1332т на організацію виконання постанови прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину (т.1, а.с. 147-148) вбачається, що у цьому кримінальному провадженні НС(Р)Д проводив саме детектив ОСОБА_6 , отже саме він є повноважним суб`єктом для складання та підпису протоколів про їх результати.

Доводи сторони захисту, що ОСОБА_6 такі негласні слідчі (розшукові) дії не проводив, не мають жодного обґрунтування, а та обставина, що фіксування протиправної діяльності ОСОБА_1 здійснювалось із залученням ОСОБА_2 , пов`язано саме зі специфікою спеціального слідчого експерименту, який полягає в імітуванні умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину.

Частина 1 ст. 266 КПК України встановлює, що дослідження інформації, отриманої при застосуванні технічних засобів, у разі необхідності, здійснюється за участю спеціаліста. Слідчий вивчає зміст отриманої інформації, про що складається протокол. При виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації.

Дослідження змісту діяльності з проведення негласних слідчих (розшукових) дій, використання їх результатів у кримінальному провадженні, дозволяють виокремити напрями використання слідчими та спеціалістами спеціальних знань у зв`язку з проведенням негласної слідчої (розшукової) дії:

а) для їхньої підготовки;

б) безпосередньо під час їхнього проведення;

в) для фіксації, оформлення отриманих результатів та їхнього збереження;

г) проведення досліджень отриманих матеріалів.

Відповідно до ст. 71 КПК України спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування й судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.

Технічна допомога може полягати в тому, що спеціаліст за дорученням слідчого або співробітника оперативного підрозділу, якому доручено проведення негласних слідчих (розшукових) дії, має право здійснювати вимірювання, фотографування, аудіо- чи відеозапис, складати плани, схеми, виготовляти графічні зображення місця чи окремих його речей. Така допомога може надаватися як безпосередньо слідчому, так і іншим особам, залученим до підготовки і проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Особливістю залучення спеціалістів до проведення негласних слідчих (розшукових) дій є те, що, з одного боку, воно може бути обумовлене відсутністю у слідчого відповідних знань або навичок з їх підготовки та проведення, а з іншого - вимогами відомчих нормативно-правових актів, що регламентують їх здійснення.

Процесуальні підстави залучення спеціалістів до проведення негласних слідчих (розшукових) дій визначені у ст. 71, 72, 266 КПК України.

Пункт 3.8. Інструкції передбачає, що уповноважений оперативний підрозділ для виконання доручення слідчого, прокурора з урахуванням необхідності забезпечення умов для проведення негласних слідчих (розшукових) дій залучає на підставі свого завдання відповідні оперативні та оперативно-технічні підрозділи.

У протоколах зазначено, що проведення аудіо- та відеоконтролю здійснювалося працівниками оперативно-технічного управління Національного антикорупційного бюро України на флеш носій Verbatim 16 GB інв. №04/3896 від 13.06.17 та SP 8 GB №04/2058 н/т від 17.01.17.

Виходячи з викладеного, колегія суддів зауважує, що уповноважений суб`єкт на проведення негласних слідчих (розшукових) дій детектив НАБ України ОСОБА_6 для залучення працівників оперативно-технічного управління з метою проведення фіксації аудіо-, відеоконтролю особи окремого письмового доручення не потребував, так як передоручення проведення цих дій не відбувалося.

Протоколи про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 15.06.2017 за № 19/4238 та № 19/4239, дійсно, не містять посилання на постанову прокурора про надання дозволу на його проведення, в той же час НС(Р)Д проведене в межах виду та строку, встановленого цією постановою та уповноваженим органом. Окремо в постанові зазначено ухвалу слідчого судді Апеляційного суду м.Києва, якою було надано дозвіл на проведення аудіо-, відеоконтролю особи.

Постановою про проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 13.06.2017 прокурора САП Кричуна В.В. , з метою перевірки спрямованості дійсних намірів судді ОСОБА_1 на отримання неправомірної вигоди, до конфіденційного співробітництва був залучений ОСОБА_2 . При цьому окремого процесуального рішення детектива чи прокурора про залучення особи до конфіденційного співробітництва кримінальний процесуальний закон не передбачає.

Щодо порушення вимог кримінального процесуального закону в ході проведення обшуку.

Дослідивши та надавши оцінку протоколу обшуку та заслухавши свідків, колегія суддів не вбачає порушення вимог ст. 236 КПК України при проведенні обшуку кабінету Броварського міськрайонного суду Київської області. Зокрема, проникнення до кабінету відбувалося на підставі рішення слідчого судді, яким було дозволено проведення обшуку у кабінеті № 212 Броварського міськрайонного суду Київської області, який розташований по вул. Грушевського Михайла, 2 м. Бровари Київської обл.

Доводи сторони захисту, що у цьому кабінеті було облаштоване також робоче місце помічника судді, а тому для проведення його обшуку потрібний додатковий дозвіл, не ґрунтуються на нормі закону. Так, вимоги ст. 235 КПК України передбачають, що дозвіл слідчим суддею надається на обшук житла чи іншого приміщення, а не робочого місця, яким по суті є робочий стіл.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що всупереч правилам, визначеним ч. 3 ст. 236 КПК України, їй не було надано копію ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук її службового кабінету, а лише зачитано її зміст, спростовуються підписом ОСОБА_1 , зробленим на зворотній стороні копії ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14.06.2017, яким обвинувачена підтвердила факт надання їй копії цієї ухвали (т. 1, а.с. 156-159).

Щодо порушення права на захист.

Редакція ст. 236 КПК України від 14.04.2017, яка діяла на момент проведення вказаної слідчої дії, не передбачала права учасників обшуку користуватися правовою допомогою адвоката або представника, як і обов`язку слідчого, прокурора допустити на місце його проведення захисника чи адвоката. Відповідні зміни до КПК України були внесені лише Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» від 16.11.2017 № 2213-VІІІ.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Судової палати у кримінальних справах ВС України від 25.05.2017, кримінальний процесуальний закон не має зворотної дії навіть у тих випадках, коли його правила є більш сприятливі для учасників кримінального провадження. Повернення процесу (процесуальних дій) неможливе. Це положення випливає з ч. 1 ст. 5 КПК України, відповідно до якої процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинним на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Разом з цим, учасники обшуку під час його проведення мали право робити заяви, що підлягали занесенню до протоколу обшуку (ч. 8 ст. 236 КПК України), ознайомлюватися з текстом протоколу (ч. 4 ст. 104 КПК України), робити зауваження і доповнення до протоколу (ч. 5 ст. 104 КПК України), у разі відмови від підписання протоколу ? надати письмові пояснення щодо причин такої відмови, які підлягали занесенню до протоколу (ч. 6 ст. 104 КПК України), отримати другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього описом вилученого майна (ч. 9 ст. 236 КПК України).

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що учасникам обшуку була надана реальна можливість користуватись усіма зазначеними вище правами.

У той же час, адвокат Вилков С.В. отримав копію протоколу обшуку, що підтверджується його підписом на останній сторінці протоколу, мав відповідно можливість ознайомитися його змістом, зробити зауваження і доповнення до нього. Ці обставини були підтверджені показаннями понятої, яка приймала участь у здійсненні цієї слідчої дії ОСОБА_14 , яку було допитано в якості свідка, та свідка ОСОБА_22 .

Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що право ОСОБА_1 на захист під час проведення обшуку порушено не було.

Щодо зауважень, що у матеріалах кримінального провадження відсутній оригінал ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14.06.2017 про надання дозволу на проведення обшуку у службовому кабінеті.

Такі доводи не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки відповідно до Розділів 2, 3, 28 Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої Наказом ДСА № 173 від 17.12.2013, яка була чинною станом на дату постановлення цієї ухвали, оригінал ухвали слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку повинен знаходитися у матеріалах судового провадження за клопотанням заступника Генерального прокурора України ? керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницького Н.І. про проведення обшуку у Солом`янському районному суді м. Києва. При цьому, до матеріалів цього кримінального провадження стороною обвинувачення було долучено належним чином засвідчену її копію (т.1, а.с. 156-159), яка досліджувалась судом з метою оцінки допустимості доказів, отриманих у результаті проведення обшуку, та яка не є самостійним доказом в розумінні ст. 84 КПК України.

Щодо зацікавленості понятих та відсутності їх з початку обшуку.

Частина 7 статті 223 КПК України передбачає, що обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Ані обвинуваченою, ані її захисниками не надано жодного доказу, чи принаймі аргументу, який би свідчив про будь-яку заінтересованість понятих у результатах обшуку. Натомість понята ОСОБА_14 надавала суду послідовні, логічні показання та не викликала будь-яких сумнівів у її неупередженості та об`єктивності (допит 01.10.2020, т. 5, а.с. 78).

Зокрема, свідок ОСОБА_14 повідомила суду, що знаходилася біля магазину у м. Бровари Київської області, коли до неї підійшов працівник правоохоронного органу, який попрохав бути понятою при проведенні слідчої дії, на що вона погодилася. Після цього запросивши ще одну жінку, вони разом прослідували до будівлі суду, де піднявшись на другий поверх, увійшли до кабінету, в якому знаходилась суддя та секретар.

Не знайшли свого підтвердження також і доводи сторони захисту про те, що особи понятих не встановлювались. Зазначене спростовується змістом протоколу обшуку від 14.06.2017, у якому міститься повна інформація про прізвище, ім`я, по батькові понятих ОСОБА_14 та ОСОБА_23 , число, місяць, рік їх народження та місце проживання, що вказує на те, що ці особи були встановлені.

Крім того, на спростування цього твердженнм понятим було роз`яснено їх права і обов`язки, у тому числі право робити зауваження щодо порядку проведення обшуку, про що у своїх показаннях суду також повідомила свідок ОСОБА_14 .

Щодо участі під час обшуку осіб, які не входили до складу слідчої групи та не були зазначені в ухвалі слідчого судді про дозвіл на обшук.

За змістом протоколу обшуку від 14.06.2017 обшук було проведено детективом НАБУ ОСОБА_6 , участь у слідчій дії брали прокурор САП Луговський О.С., детективи НАБУ ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_38, ОСОБА_39, працівники УЗЕ в м.Києві ДЗЕ НПУ ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43 Ці обставини були підтверджені шляхом перегляду відеозапису протоколу обшуку, який було частково досліджено під час судового розгляду.

Пункт 3 ч. 2 ст.40 КПК України надає право слідчому доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам, до яких згідно з ч.1 ст.41 КПК України відносяться оперативні підрозділи органів Національної поліції.

Дорученням детектива групи детективів у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_26 було надано доручення працівникам оперативного підрозділу УЗЕ в м.Києві ДЗЕ Національної поліції України взяти участь у проведенні заходів, спрямованих на документування, викриття та припинення протиправної діяльності службової особи у кримінальному провадженні №52017000000000393 від 12.06.2017 (т.7, а.с. 239).

З огляду на це, колегія суддів відкидає твердження сторони захисту про незаконність обшуку з огляду прийняття в ньому участі працівників УЗЕ в м.Києві ДЗЕ Національної поліції України.

Щодо відсутності додатку до протоколу обшуку у вигляді відеозапису, який не був належним чином опечатаний та підписаний всіма учасниками цієї слідчої (розшукової) дії.

Частиною другою ст. 104 КПК України визначено, що у випадку фіксування процесуальної дії під час досудового розслідування за допомогою технічних засобів про це зазначається у протоколі. Запис, здійснений з допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів під час проведення слідчим, прокурором обшуку, є невід`ємним додатком до протоколу.

Зі змісту протоколу обшуку від 14.06.2017 вбачається, що під час проведення цієї слідчої (розшукової) дії проводилась відеозйомка на відеокамеру Panasonic HC-W580, s/n: DM6JA001045 на цифровий носій інформації SP HC 8Gb s/n970TDYR0K9, відеокамеру XIAOMI model: YDXJ01WY, s/n: я261640AUS5342073 , відеокамеру Canon 5D MARK ІІІ. Як додаток до протоколу сторона обвинувачення долучила оптичні диски з відеозаписами обшуку, які були досліджені судом в порядку ст. 359 КПК України.

У судових дебатах захисник обвинуваченої ОСОБА_1 , адвокат Головненко Д.О., посилався на те, що відеозапис проведення обшуку не був оформлений як додаток до протоколу, він не упакований належним чином та не містить підписів учасників, які брали участь у його виготовленні.

Перевіряючи вказані твердження, колегія суддів встановила, що відеозапис обшуку був упакований у білий конверт, який не містить жодних пояснювальних написів та підписів осіб, які брали участь у виготовленні цього додатку (т. 1, а.с. 166), але самі диски містили на собі підписи учасників обшуку. Тобто додаток до протоколу обшуку був оформлений належним чином, як того вимагає ч. 3 ст. 105 КПК України.

Щодо заборони здійснювати аудіо -, відео фіксацію обшуку за клопотанням сторони захисту.

Обвинувачена ОСОБА_1 , зазначала, що просила детектива проводити відеофіксацію обшуку на власний телефон, у чому їй було відмовлено.

Стаття 236 КПК України діяла в редакції від 14.04.2017, на час проведення обшуку яка не містила пункту про обов`язкову фіксацію проведення обшуку.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 КПК України рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов`язковим.

Фіксація обшуку була проведена на відеокамери Panasonic HC-W580, s/n: DM 6JA001045, XIAOMI model: YDXJ01XY, Canon 5D MARK III, як додаток до протоколу було долучено диск з відеозаписом обшуку, який був частково відтворений в судовому засіданні.

Норма, яка надає стороні захисту право безперешкодного фіксування проведення обшуку за допомогою відеозапису, з`явилася у кримінальному процесуальному законі після внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами під час здійснення досудового розслідування» № 2213-VIII від 16.11.2017.

Як зазначено вище, норми кримінального процесуального закону не мають зворотної дії, оскільки повернути процесі часі повернути неможливо, а тому колегія суддів відхиляє доводи про недопустимість обшуку з причини відмови у наданні дозволу на його фіксацію обвинуваченою ОСОБА_1 .

Таким чином, враховуючи, що на час проведення обшуку відеофіксація хоча і не була обов`язковою але здійснювалася, обшук було проведено за участі понятих, хід і результати якого відображені у протоколі, з огляду на положення статті 87 КПК України, колегія суддів не вважає, що існують безумовні підстави для визнання результатів обшуку недопустимими як доказів.

Щодо доводів про порушення вимог кримінального процесуального закону під час затримання.

Стосовно твердження, що ОСОБА_1 була затриманою з моменту початку проведення обшуку, оскільки їй було заборонено залишати її робоче місце, виходити з службового кабінету та порушення права на захист у зв`язку з затриманням.

Відповідно до змісту протоколу обшуку, ця слідча дія розпочалася 14.06.2017 о 16 год 05 хв, а затримання, як зазначено в протоколі затримання відбулось о 21 год 11 хв.

Доводи обвинуваченої, що вона була затримана у початку проведення обшуку, не відповідають положенням кримінального процесуального закону. Відповідно до ч. 3 ст. 236 КПК України слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце обшуку до його закінчення та вчиняти будь-які дії, що заважають проведенню обшуку. Тому обмеження в пересуванні ОСОБА_1 не може свідчити про її фактичне затримання як підозрюваної у вчиненні злочину, оскільки таке обмеження під час обшуку було здійснено відповідно до ч. 3 ст. 236, а не ст. 208 КПК України.

За вказаних обставин, колегія суддів не вбачає порушення права на захист та необхідності роз`яснення прав як підозрюваній ОСОБА_1 , яка на час проведення обшуку не мала такого статусу відповідно до положень ст. 42 КПК.

Щодо твердження сторони захисту, про те, що особами, які проводили обшук не виконано вимоги ч. 2 ст. 20 КПК України, зокрема, не роз`яснено ОСОБА_1 , як затриманій особі, право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного нею або призначеного захисника.

Право ОСОБА_1 , як затриманій особі, на першу вимогу мати захисника та на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави їй роз`яснювалось, що підтверджується змістом протоколу затримання від 14.06.2017. Більше того, таке право під час затримання ОСОБА_1 реалізувала в повній мірі, про що свідчить зафіксований у згаданому протоколі факт залучення о 21 год 53 хв захисника Вилкова С.В. та о 22 год 34 хв захисника з Центру надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_27 (т. 7, а.с. 70-76). Із урахуванням викладеного колегія суддів, вважає доводи ОСОБА_1 про порушення права на захист під час її затримання надуманими.

Відповідно до ч. 3 ст. 208 КПК України уповноважена службова особа, слідчий, прокурор може здійснити обшук затриманої особи з дотриманням правил, передбачених ч. 7 ст. 223 і ст. 236 цього Кодексу.

Згідно з абз. 2 ч. 7 ст. 223 КПК України обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюється з обов`язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії. Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 236 КПК України обшук особи здійснюється особами тієї самої статі.

На підставі протоколу затримання від 14.06.2016 суд встановив, що особистий обшук затриманої ОСОБА_1 було здійснено детективом Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_25 , у присутності понятих ОСОБА_23 та ОСОБА_14 , тобто осіб жіночої статі (т. 7, а.с. 70-76).

Натомість, вимоги залучати до проведення обшуку особи інших учасників процесуальної дії тієї самої статі, що й затримана особа, кримінальний процесуальний закон не містить.

Таким чином, доводи сторони захисту про порушення процедури проведення особистого обшуку ОСОБА_1 у зв`язку з присутністю осіб протилежної статі не ґрунтуються на вимогах закону.

Щодо доводів про порушення вимог кримінального процесуального закону під час повідомлення про підозру.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру судді здійснюється Генеральним прокурором або його заступником. Аналогічна норма міститься у ч. 4 ст. 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якою судді може бути повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення лише Генеральним прокурором або його заступником.

Особливий порядок письмового повідомлення про підозру окремої категорії осіб, зокрема суддів, визначений главою 37 КПК України (ч. 1 ст. 276 КПК України).

Проте, хоча законодавець наділяє Генерального прокурора та його заступника виключним правом на здійснення письмового повідомлення про підозру судді, однак глава 37 КПК України не передбачає імперативної вимоги про особисте вручення Генеральним прокурором або його заступником такого письмового повідомлення.

У п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України передбачено право прокурора доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення процесуальних дій, до яких, в тому числі, відноситься вручення письмового повідомлення про підозру.

З наведених положень закону слідує, що кримінальний процесуальний закон не забороняє вручення повідомлення про підозру судді уповноваженим на підставі доручення суб`єктам за умови, що таке рішення було прийняте (складене) та підписане саме Генеральним прокурором або його заступником.

На таку волю законодавця також вказують його подальші доповнення ст. 481 КПК України частиною другою, згідно з якою Генеральний прокурор (виконувач обов`язків Генерального прокурора), його заступник, керівник обласної прокуратури може доручити іншим прокурорам здійснити письмове повідомлення про підозру особам, визначеним частиною першою цієї статті, у порядку, передбаченому ч. 1, 2 ст. 278 цього Кодексу (згідно із Законом № 187-ІХ від 04.10.2019).

З матеріалів цього кримінального провадження слідує, що рішення про повідомлення про підозру судді Броварського міськрайонного суд у Київської області ОСОБА_1 та підписання цього процесуального документу було здійснено 15.06.2017 заступником Генерального прокурора ? керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І. (т. 2, а.с. 232-237).

Відповідно до доручення від 15.06.2017 № 06-18129-17 заступник Генерального прокурора ? керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницький Н.І. доручив старшому детективу ? заступнику керівника першого відділу другого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_6 вручити це письмове повідомлення про підозру судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 231).

Згідно з розпискою від 15.06.2017 вручення повідомлення про підозру та роз`яснення процесуальних прав підозрюваній ОСОБА_1 у присутності захисника Вилкова С.В. здійснив старший детектив ? заступник керівника першого відділу другого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_6 (т. 2, а.с. 237-238).

Відповідно до постанови керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів ОСОБА_28 від 12.06.2017 старший детектив ? заступник керівника першого відділу другого підрозділу Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_6 уповноважений на здійснення повноважень слідчого у даному кримінальному провадженні (т. 2, а.с. 237-238, т. 1 а.с. 120-121).

Вказаними документами підтверджується, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 , яке передбачає погодження та подальше підписання цього процесуального документа, було здійснено заступником Генерального прокурора ? керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н.І., тобто уповноваженим на це суб`єктом. Водночас, вручення цього письмового повідомлення про підозру здійснив у порядку п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України уповноважений на цю дію суб`єкт ? старший детектив ОСОБА_6 . Відтак, гарантії суддівської незалежності в даному випадку не були порушені.

Аналогічні правові висновки щодо дотримання гарантій незалежності суддів під час здійснення повідомлення про підозру суддям викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к (провадження № 13- 34кс19).

Щодо тверджень обвинуваченої ОСОБА_1 про вручення повідомлення про підозру за відсутності всіх захисників, то колегія суддів вважає, що вказане не є підставою для визнання цієї процесуальної дії незаконною, оскільки, по-перше, у проведенні цієї процесуальної дії брав участь захисник Вилков С.В., що підтверджується розпискою від 15.06.2017 про вручення повідомлення про підозру, а по-друге, з огляду на положення ст. 52, 276, 279 КПК України участь захисника у цьому випадку не була обов`язковою.

Щодо доводів про порушення вимог кримінального процесуального закону під час проведення слідчого експерименту.

Частиною п`ятою ст. 240 КПК України передбачено, що слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

Згідно із ч. 1 ст. 233 КПК України ніхто не має права проникнути до житла чи іншого володіння особи з будь-якою метою, інакше як лише за добровільною згодою особи, яка ним володіє, або на підставі ухвали слідчого судді, крім випадків, установлених частиною третьою цієї статті.

Таким чином, законодавець, окрім можливості проникнення до житла чи іншого володіння особи на підставі судового рішення, передбачив процесуальну гарантію захисту прав особи, а саме можливість проникнути до житла чи іншого володіння особи за її добровільною згодою.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що заступник голови Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_11 надала добровільну згоду на проникнення до службового кабінету № 212 приміщення Броварського міськрайонного суду Київської області з метою проведення слідчого експерименту в межах досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні (т. 2, а.с. 14).

На переконання суду, надання ОСОБА_11 добровільної згоди на проникнення до службового кабінету у приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області є належною гарантією захисту прав володільця цього приміщення від зловживань слідчого, прокурора, яка є рівноцінною гарантії у вигляді отримання на це судового рішення, а тому не потребує після здійснення таких дій (постфактум) звернення з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_11 не була наділена повноваженнями надавати таку згоду на проникнення, спростовуються положеннями п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», якими визначено, що голова місцевого суду представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами, а у разі відсутності голови місцевого суду ? його адміністративні повноваження здійснює один із заступників голови або суддя, який має більший стаж роботи на посаді судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК України метою проведення слідчого експерименту є перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 3 ст. 240 КПК України до участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 (справа № 307/339/16-к, провадження 51-2372км18) та від 08.04.2020 (справа № 671/962/18, провадження № 51-4946км19), обов`язковість залучення до участі у слідчому експерименті підозрюваної особи законодавством не передбачена.

Частиною 6 ст. 240 КПК України визначено, що за результатами проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу.

Змістом протоколів проведення слідчих експериментів від 22.06.2017 та відеозаписів до них встановлено, що слідчі експерименти проводились за участі свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_9 , ОСОБА_12 у присутності понятих ОСОБА_29 та ОСОБА_30 . Зауважень та скарг від учасників слідчої дії не надходило (т. 2, а.с. 15-24).

Водночас з матеріалів провадження не вбачається жодних даних про залучення підозрюваної ОСОБА_1 до проведення слідчих експериментів.

Отже, враховуючи ту обставину, що підозрювана ОСОБА_1 до проведення слідчого експерименту не залучалась, то доводи сторони захисту щодо потреби у її повідомленні про проведення цієї слідчої (розшукової) дії є неспроможними.

Із урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування був дотриманий процесуальний порядок проведення слідчого експерименту та забезпечено дотримання процесуальних гарантій, що виключає обґрунтовані сумніви щодо недопустимості протоколів слідчих експериментів від 22.06.2017.

Щодо порушень вимог кримінального процесуального закону під час проведення впізнання за фотознімками.

Частина 1 статті 228 КПК України передбачає, що перед тим, як пред`явити особу для впізнання, слідчий, прокурор попередньо з`ясовує, чи може особа, яка впізнає, впізнати цю особу, опитує її про зовнішній вигляд і прикмети цієї особи, а також про обставини, за яких вона бачила цю особу, про що складає протокол. Якщо особа заявляє, що вона не може назвати прикмети, за якими впізнає особу, проте може впізнати її за сукупністю ознак, у протоколі зазначається, за сукупністю яких саме ознак вона може впізнати особу.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.06.2017 свідок ОСОБА_9 повідомила, що на фото № 3 зображено особу, схожу на ту, яка була у кабінеті № 212 Броварського міськрайонного суду Київської області та спілкувалась щодо адміністративної справи № 361/918/17-п. На фототаблиці, яка додана до протоколу під номером 3 міститься фото ОСОБА_2 . Ознаки, за якими свідок впізнала особу, зафіксовані на DVD-R диску, який є додатком до протоколу та був досліджений в судовому засіданні (т. 2, а.с. 25 - 27).

На відеозаписі слідчої дії зафіксовано, що детектив попрохав свідка ОСОБА_9 впізнати особу, яка була в кабінеті судді ОСОБА_1 14.06.2017 та спілкувалася з нею стосовно рішення у справі №361/918/17 п, для чого пред`явив їй фотознімки чотирьох осіб. Свідок чітко вказала, що це особа на фото три, але на прохання детектива назвати риси чи ознаки, які дають їй підстави так вважати, чіткої відповіді не надала, при цьому свідок зазначила, що особа схожа.

За такої обставини, що свідок хоча і не змогла назвати сукупність ознак за якими впізнала на фото ОСОБА_2 , але одразу без сумнівів вказала на його схожість, колегія суддів вважає, що ця слідча дія проведена без істотних порушень, які могли б вплинути на допустимість цього доказу.

Частина 7 ст. 223 КПК України передбачає, що слідчий, прокурор зобов`язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб ( понятих) для пред`явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, в тому числі пов`язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Враховуючи, що зазначена слідча дія була зафіксована за допомогою відеозапису, доводи сторони захисту про недопустимість цього доказу у зв`язку з незалученням понятих, суд відхиляє як безпідставні.

Окремо від проаналізованих доводів сторони захисту, колегія суддів вважає за доцільне дати оцінку обставинам процесуального характеру, які мали місце під час судового розгляду.

У цьому кримінальному провадженні обвинуваченій ОСОБА_1 надають правову допомогу адвокати Головненко Дмитро Олександрович на підставі ордеру серія КС №305113 від 25.09.2017 (т.1, а.с. 55), Вилков Сергій Валентинович на підставі ордеру серія КВ №184057 від 19.10.2017 (т.1, а.с. 58), ОСОБА_45 на підставі ордеру серія КС №321752від 25.09.2017 (т.1, а.с. 69), Голосій Ростислав Анатолійович на підставі ордеру серія ЧК №85904 від 31.07.2018 (т.1, а.с. 91).

Обвинувачена ОСОБА_1 наполягала на участі в кожному засіданні одночасно трьох захисників Голосія Р.А., Головенка Д.О., Вилкова С.В.

Судові засідання 26.02.2020, 05.05.2020 відбулись без участі захисника Голосія Р.А., який був належним чином повідомленим про дату та час судових засідань, доказів поважності причин неприбуття не надав. Судове засідання 14.09.2020 відбулось без захисника адвоката Вилкова С.В., а засідання 02.12.2020, 01.03.2021, 02.03.2021 без участі захисника Головненка Д.О., який подав заяву про проведення судового засідання без його участі. Захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_45 був присутній у залі судового засідання як вільний слухач, але участі у розгляді справи як захисник не брав.

Вказані судові засідання відбувалися за присутності не менше, ніж двох захисників. Відсутнім захисникам та обвинуваченій ОСОБА_1 суд неодноразово роз`яснював право надати свої доводи чи повідомити про заперечення щодо доказів які були досліджені у судовому засіданні за їхньої відсутності. Важливою є та обставина, що матеріали до суду надійшли з Деснянського районного суду м.Києва з письмовими та електронними доказами сторони обвинувачення, а тому колегія суддів в засіданні не вирішувала питання про їх приєднання. З огляду на це колегія суддів дійшла переконання, що відсутність одного із захисників в судовому засіданні, у якому було досліджено письмові докази, які містилися в матеріалах справи, та до яких сторона захисту неодноразово поверталася у подальшому, не порушує право на захист. Подібні висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 1-213/2011, провадження № 51-13км18.

Крім того, колегія суддів, аналізуючи це питання, виходила зі змісту частини 3 статті 46 КПК України, яка передбачає, що одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п`яти захисників одного обвинуваченого. При цьому, імперативної норми про обов`язкову одночасну участь усіх захисників, з якими укладено угоду про правову допомогу не існує, а тому присутність під час судового засідання принаймні одного захисника, з подальшим забезпеченням права висловити свою позицію - достатньою мірою забезпечує реалізацію права на захист.

V. Призначення покарання

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжких корупційних злочинів;

- наслідки та обставини вчинення злочину:

Обвинувачена отримала неправомірну вигоду саме через те, що вона є службовою особою, яка займає відповідальне становище, та у зв`язку з використанням наявної у неї влади шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур, але для задоволення власного корисливого мотиву.

На переконання колегії суддів, вчинення суддею кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, підриває довіру до судової гілки влади в цілому. Довіра суспільства до суду, а також авторитет судових органів в питаннях моралі, чесності та непідкупності посідають першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Поширення корупції серед суддів є однією з загроз основам національної безпеки та функціонування демократичної держави.

- дані про особу обвинуваченої:

Вік ОСОБА_1 на момент ухвалення вироку становить 64 роки (т. 3, а.с. 33), раніше вона не судима (т. 2, а.с. 131), на обліку у лікаря психіатра або лікаря нарколога не перебуває (т. 2, а.с. 130), працює на посаді судді Броварського міськрайонного суду Київської області з 2002 року (т. 1, а.с. 140).

- відсутність обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання ОСОБА_1 , відповідно до ст. 66, 67 КК України.

Разом із цим, колегія судів зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, тому особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Санкція ч. 3 ст. 368 КК України передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Виходячи із загальних засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на один епізод вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, а також на розмір неправомірної вигоди та вік обвинуваченої, колегія суддів вважає, що покарання в максимальному розмірі санкції частини статті буде очевидно несправедливим через його надмірну суворість.

У той же час, враховуючи суспільну небезпеку скоєного корупційного злочину, підрив суспільної довіри до судової гілки влади, цілеспрямований характер поведінки обвинуваченої на власне збагачення, формат спілкування у службовому кабінеті у позапроцесуальний спосіб, зверхню манеру її спілкування з ОСОБА_32 , разом з пропозицією звертатися повторно, що створює враження зухвалості та безкарності такої поведінки, колегія суддів дійшла висновку, що призначення ОСОБА_1 покарання на рівні мінімальної межі санкції частини статті не буде достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів, а також формування правослухняної поведінки.

Відповідно до ч. 3 ст. 368 КК України покарання за вчинення цього кримінального правопорушення передбачає, окрім основного, також і обов`язкове призначення двох видів додаткового покарання, а саме позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.

Встановлене судом кримінальне правопорушення ОСОБА_1 вчинила із використанням займаної посади, а тому, враховуючи всі обставини справи та особу обвинуваченої, суд вважає, що їй необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади. Строк додаткового покарання має бути максимальним, який передбачений санкцією.

Щодо додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Судом установлено, що ухвалами Солом`янського районного суду м. Києва від 16.06.2017 та 31.07.2017 накладено арешт на майно ОСОБА_1 , а саме:

- автомобіль марки Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 (т. 2, а.с. 110-112);

- трикімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 37095494) (т. 2, а.с. 119-120);

- земельну ділянку площею 0,12 га, яка розташована в Київській обл., Броварському р-ні., Великодимерської селищної ради (кадастровий номер 3221281200:08:005:0370, право власності на яку посвідчене на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 283141 від 02.08.2011) (т. 2, а.с. 119-120);

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер майна 31718076) (т. 2, а.с. 119-120).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 59 КК України конфіскація може бути повною або частковою.

Виходячи з основних засад призначення покарання, майнового стану обвинуваченої, розміру та способу отриманої нею неправомірної вигоди, колегія суддів вважає, що для виправлення ОСОБА_1 та досягнення мети справедливості кримінального провадження слід застосувати, як обов`язкове, додаткове покарання в виді конфіскації частини її майна, а саме: автомобіля марки Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 та земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована в Київській обл., Броварському р-ні, Великодимерської селищної ради (кадастровий номер 3221281200:08:005:0370, право власності на яку посвідчене на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 283141 від 02.08.2011).

Застосування до ОСОБА_1 положень ст. 69, 75 КК України, а саме призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 3 ст. 368 КК України, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті та звільнення від відбування покарання з випробуванням, не передбачене вказаними положеннями КК України, у зв`язку тим, що вчинене кримінальне правопорушення, належить до корупційних.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 14.06.2017 ОСОБА_1 було затримано детективом Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_25 о 21 год 11 хв (т. 7, а.с. 70-76).

Отже, з огляду на те, що інкримінований ОСОБА_1 злочин відповідно до встановлених судом обставин вчинено нею до 20.06.2017, то колегія суддів вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій строк її попереднього ув`язнення відповідно до протоколу затримання від 14.06.2017 у строк відбування покарання відповідно до ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону № 838-VIII, з урахуванням правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 29.08.2018 в справі 663/537/17 (провадження № 13-31кс18) з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.

VІІ. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Арешт майна

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Колегія суддів вже дійшла висновку про необхідність конфіскації автомобіля марки Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_3 та земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована в Київській обл., Броварському р-ні, Великодимерської селищної ради, кадастровий номер 3221281200:08:005:0370, а тому арешт, накладений на них, скасуванню не підлягає.

Арешти, накладені ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 31.07.2017 на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 та житловий будинок за адресою: АДРЕСА_4 , та ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 19.06.2017 на майно, вилучене за результатами проведення 14.06.2017 обшуку в кабінеті № 212 Броварського міськрайонного суду Київської області, підлягають скасуванню.

Речові докази

Долю речей і документів, вилучених в ході проведення 14.06.2017 обшуку в кабінеті № 212 в приміщенні Броварського міськрайонного суду Київської області та які постановою детектива НАБ України від 15.06.2017 визнані речовими доказами (т. 1, а.с. 196-201), слід вирішити в порядку, визначеному ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 15.06.2017 до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 84 200 (вісімдесят чотири тисячі двісті) грн (т. 3, а.с. 58-62). На підставі квитанції № 433 від 19.06.2017 частина застави у розмірі 54 700 грн була внесена гр. ОСОБА_33 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, у Державній казначейській службі України м. Києві, р/р 37318005112089 (т.7, а.с. 6). Решта суми у розмірі 30 000 грн була внесена 20.06.2017 гр. ОСОБА_45 (т. 7, а.с. 5).

Під час судових дебатів прокурором заявлено клопотання про залишення обвинуваченій до набрання вироком законної сили запобіжного заходу у вигляді застави, з одночасним покладенням додаткових обов`язків:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з кримінальний закон передбачає призначення особам, винним у вчиненні корупційних кримінальних правопорушень, лише реальної міри покарання. Тому, у разі постановлення обвинувального вироку за вчинення такого злочину суттєво збільшується ризик втечі обвинуваченої.

Суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 3 та абз. 13 п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК України у разі визнання особи винуватою у мотивувальній та резолютивній частинах вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження та мотиви його ухвалення.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження обвинувачена ОСОБА_1 неодноразово не виконувала покладений на неї в силу ст. 42 КПК України обов`язок прибувати до суду без поважних причин. За цих обставин на неї було накладено грошове стягнення (т.6, а.с. 43-44).

Враховуючи наведене та суворість покарання, колегія суддів доходить висновку, про наявність суттєвого ризику ухилення ОСОБА_1 від відбування покарання, пов`язаного із призначенням їй реальної міри покарання, тому вважає за необхідне залишивши чинним запобіжний захід у виді застави у раніше визначеному розмірі, покласти на обвинувачену строком на два місяці обов`язки, передбачені статтею 194 КПК України, а саме:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Наразі підстав для звернення застави в дохід держави колегією суддів не встановлено, а тому її належить повернути ОСОБА_33 та ОСОБА_45 після набрання вироком законної сили.

На підставі викладеного, керуючись ст. 368, 370-371, 373-375, 376 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, та призначити їй покарання у виді шести років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади строком на три роки та з конфіскацією частини її майна, а саме автомобіля Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_3 , VIN НОМЕР_4 і земельної ділянки площею 0,12 га, яка розташована в Київській обл., Броварському р-ні, Великодимерської селищної ради (кадастровий номер 3221281200:08:005:0370).

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді застави змінити, залишивши його у раніше визначеному розмірі та поклавши на неї такі обов`язки:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на два місяці до 02.08.2021, але до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту затримання ОСОБА_1 після набрання вироком законної сили.

Зарахувати на підставі ч.5 ст.72 КК України (у редакції Закону № 838-VІІ) ОСОБА_1 у строк покарання строк її попереднього ув`язнення з 14.06.2017 по 15.06.2017 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.

Скасувати арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та на житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_4 .

Скасувати арешт, накладений на майно, вилучене під час обшуку кабінету № 212 Броварського міськрайонного суду Київської області, який розташований по вул. М. Грушевського, 2, м.Бровари, Київської обл.

Речові докази, які знаходяться у матеріалах справи:

- постанову Броварського міськрайонного суду Київської області від 06.06.2017 у справі № 361/918/17 на 1 арк, заяву ОСОБА_2 про видачу копії постанови від 14.06.2017 на 1 арк, особову картку ОСОБА_1 форми № П-2ДС на 6 арк, лист із переліком справ призначених до розгляду суддею ОСОБА_1 на 6 арк, копію акту огляду транспортного засобу Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_3 від 21.04.2013 на 1 арк., копію договору добровільного страхування наземного транспорту № 5-1112-2015/25/12 від 03.12.2012 на 12 арк - залишити в матеріалах справи;

- свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_5 від 25.05.2012, витяг про державну реєстрацію та технічний паспорт всього на 4 арк, договір купівлі-продажу автомобіля № 093/08 НК від 26.02.2008 на 4 арк, державний акт про право власності на земельну ділянку ЯК 283141 на 1 арк - повернути ОСОБА_1 .

Речові докази, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Національного антикорупційного бюро України:

- системний блок з написом «Машина конторська (2015) інв. № 10481774» - повернути Броварському міськрайонному суду Київської області;

- грошові кошти в сумі 1 000 (одна тисяча) євро номіналом по 100 євро кожна, серії та номери N 33136631229, N 33136631238, N 33136631247, N 33136631256, N 23136630015, N 23136630024, N 23136630033, N 23136630042, N 23136630051, N 23136630069 - повернути Національному антикорупційному бюро України;

- трафарет для канцелярських закладок із відривним папірцем білого кольору на ньому, на якому міститься напис «ТОВ «ІНЛЕКС ГРУП» ЄРДПОУ 39470842, м. Київ, вул. Княжий Затон 9-А оф. 369» та відривні папірці рожевого кольору, на якому міститься виконаний кульковою ручкою чорного кольору напис у вигляді зображення символу «S» з двома горизонтальними лініями «=» - знищити.

- характеристики судді ОСОБА_1 на 1 арк, супровідні листи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України всього на 3 арк, ордер на службове жиле приміщення від 18.01.2008 на 1 арк, пояснення начальнику Броварської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 25.06.2015 на 2 арк., копію технічного паспорта автомобіля Subaru Outback, д.н.з. НОМЕР_3 на 1 арк, лист КРУ ТОВ «Укрпромбанк» № 226 від 26.03.2008 на 1 арк, лист відділу Держземагенства в Броварському районі № 431 від 01.03.2013 на 1 арк, лист ОСОБА_1 від 26.02.2013 до відділу Держземагенства в Броварському районі на 1 арк, копію бланка акту про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі земельної ділянки та Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 903460 на ОСОБА_34 всього на 5 арк, декларації про майно, доходи, витрати і зобов`язання фінансового характеру за 2011, 2012, 2015 роки ОСОБА_1 на 28 арк, візитні картки 8 штук - повернути ОСОБА_1 .

Речові докази, які передані на відповідальне зберігання Броварському міськрайонному суду Київської області:

- матеріал про адміністративне правопорушення №361/918/17 на 38 арк, матеріал по заяві про роз`яснення постанови від 16.05.2017 на 5 арк, журнал розгляду справ і матеріалів суддею ОСОБА_1 за 2017 рік на 309 арк - залишити у володінні Броварського міськрайонного суду Київської області.

Речові докази, які передані на відповідальне зберігання ОСОБА_1 :

- мобільний телефон марки Samsung DUOS, GT -B 5722, грошові кошти на загальну суму 1 173 (одна тисяча сто сімдесят три) грн, посвідчення судді Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 № НОМЕР_5, шматки паперу білого кольору - залишити у власності ОСОБА_1 .

Заставу, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, у Державній казначейській службі України м. Києві, р/р 37318005112089 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.06.2017, у розмірі 54 200 (п`ятдесят чотири тисячі двісті) грн після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_33 .

Заставу, внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м. Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, у Державній казначейській службі України м. Києві, р/р 37318005112089 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.06.2017, у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_45 .

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок підлягає негайному врученню обвинуваченій і прокурору.

Головуючий суддя: Т.Г. Гавриленко

Судді: О.В. Танасевич

О.О. Кравчук