Document No. 97399961

Справа № 991/881/21

Провадження №11-сс/991/375/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Панаід І.В., перевіривши апеляційну скаргу, подану прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора Скибенком Олексієм Ігоровичем на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 лютого 2021 року, якою задоволено скаргу адвоката Бойка Сергія Григоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Сичова О.О., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №52020000000000455 від 20 липня 2020 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 лютого 2021 року задоволено скаргу адвоката Бойка С.Г., подану в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Сичова О.О., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20 липня 2020 року. Зобов`язано уповноваженого детектива Національного антикорупційного бюро України із слідчої групи детективів, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20 липня 2020 року, повернути ОСОБА_1 майно, вилучене 12 листопада 2020 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: планшетний комп`ютер А 1466 serial CО2M690KF5V8 в корпусі сірого кольору та мобільний телефон Iphone А 1660 в корпусі чорного кольору із сім-картою НОМЕР_1 з пошкодженим захисним склом на екрані у силіконовому чохлі.

Ухвалюючи вищевказане рішення слідчий суддя виходив з того, що в протоколі обшуку від 12 листопада 2020 року та протоколі огляду від 20 грудня 2020 року відсутня інформація, яка б вказувала на те, що вилучені речі містять відомості, які прямо зазначені в ухвалі слідчого судді від 04 листопада 2020 року про дозвіл на обшук житла ОСОБА_1 . Тому вказані планшетний комп`ютер і мобільний телефон із сім-картою, відповідно до ч.7 ст.236 КПК України, вважаються такими, що набули статус тимчасово вилученого майна з клопотанням про арешт якого детектив, прокурор має звернутись до слідчого судді протягом 48 годин після вилучення, а інакше, згідно ст.ст.169, 171 КПК України, майно має бути негайно повернуто особі, в якої його вилучили.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій зазначав, що вважає вищевказану ухвалу слідчого судді незаконною і такою, що грубо порушує загальні засади кримінального провадження та норми кримінального процесуального права, у зв`язку з чим підлягає скасуванню. В обґрунтування своєї позиції прокурор вказував, що КПК України не передбачено можливості винесення слідчим суддею ухвали про зобов`язання повернути майно щодо якого слідчий суддя дійшов висновку, що воно вилучене у відповідності до ухвали про дозвіл на обшук.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження. КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, суддів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний суд підкреслив, що норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Приписами ст. 309 КПК України визначений вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а за ч.3 цієї статті інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 лютого 2021 року, якою зобов`язано повернути ОСОБА_1 майно, вилучене 12 листопада 2020 року під час обшуку,прямо не віднесена до ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування згідно зі ст. 309 КПК України.

Доводи прокурора про те, що ухвалюючи оскаржуване рішення слідчий суддя вийшов за межі своїх повноважень передбачених КПК України є необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод і інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті. Пунктом 1 ст.303 КПК України передбачено можливість оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК України. З огляду на що, доводи прокурора про можливість застосування позиції Великої палати Верховного Суду, відповідно до якої ухвалу слідчого судді, можливість винесення якої не передбачено КПК України, може бути оскаржено в апеляційному порядку, під час вирішення питання про відкриття провадження, судом відхиляється.

Посилання прокурора на те, що майно, вилучене під час обшуку на підставі ухвали слідчого судді, відповідно до ч. 7 ст. 237 КПК України, не є тимчасово вилученим, а відтак на нього не розповсюджуються норми ст.ст.169, 171 щодо його повернення, суд оцінює критично. Аналіз положень ст.ст.234, 235 КПК вказує, що обшук, серед іншого, здійснюється з метою відшукання речей, які мають значення для кримінального провадження. При цьому, згідно ст. 167 КПК України, будь-яке вилучене майно має статус тимчасово вилученого, а положення ч.7 ст. 237 КПК України лише розповсюджують статус тимчасово вилученого майна й на те, відшукання якого не передбаченого ухвалою слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що ухвалюючи оскаржуване рішення слідчий суддя діяв у межах своїх повноважень, а ухвалене ним рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку відповідно до положень ст. 309 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

За таких обставин, у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу генерального прокурора Скибенка О.І. слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою, поданою прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Скибенком Олексієм Ігоровичем на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11 лютого 2021 року, якою задоволено скаргу адвоката Бойка Сергія Григоровича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на бездіяльність старшого детектива Національного антикорупційного бюро України Сичова О.О., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні №52020000000000455 від 20 липня 2020 року.

Копію ухвали, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя І.В. Панаід