Document No. 97445544

Справа № 991/3467/21

Провадження № 11-сс/991/372/21

Слідчий суддя: Хамзін Т. Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду в складі колегії суддів:

головуючого судді - Калугіної І. О.,

суддів - Михайленка Д. Г., Семенникова О. Ю.,

секретар судового засідання - Лисиця Ю. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу адвоката Марфіна Віталія Вікторовича, подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 травня 2021 року про відмову у відкритті провадження за скаргою на дії детектива Національного антикорупційного бюро України, які полягають у ненаданні матеріалів кримінального провадження № 52018000000000385 від 17 квітня 2018 року для ознайомлення,

за участю:

особи, яка подала апеляційну скаргу, - адвоката Марфіна В. В.,

В С Т А Н О В И Л А:

Зміст оскаржуваного судового рішення та встановленні судом обставини

07 травня 2021 року адвокат Марфін В. В., діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 (далі - сторона захисту), звернувся до Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) із клопотанням про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження № 52018000000000385 від 17 квітня 2018 року.

Цього ж дня, за результатами розгляду клопотання, детектив НАБУ прийняв постанову про відмову в його задоволенні.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, сторона захисту подала до Вищого антикорупційного суду скаргу на дії детектива НАБУ, які полягають у ненаданні матеріалів кримінального провадження для ознайомлення.

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 25 травня 2021 року відмовив у відкритті провадження за вказаною скаргою.

Мотивуюче таке рішення, слідчий суддя послався на те, що стороною захисту фактично оскаржується не бездіяльність детектива НАБУ, пов`язана із невчиненням процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, а рішення прийняте за результатами розгляду клопотання. Можливість оскарження такого рішення на досудовому провадженні не передбачена, а його змістовність та обґрунтованість не є предметом перевірки на досудовому провадженні.

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погоджуючись із ухвалою слідчого судді, сторона захисту 01 червня 2021 року звернулась до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду із апеляційною скаргою, в якій ставить вимогу про скасування оскаржуваної ухвали та постановлення нової ухвали про направлення матеріалів за скаргою до Вищого антикорупційного суду для вирішення питання про відкриття провадження та розгляду по суті.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, посилається на те, що оскаржуване судове рішення є незаконним, необґрунтованим і таким, що не відповідає завданням і загальним засадам кримінального провадження. Зазначає, що постанова детектива НАБУ про відмову у задоволенні клопотання є невмотивованою та необґрунтованою, оскільки будь-які правові підстави для такої відмови були відсутні. Такі дії є неналежним реагуванням на клопотання адвоката.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні особа, яка подала апеляційну скаргу, у повному обсязі підтримала апеляційну скаргу з наведених у ній підстав, просила її задовольнити.

Інші учасники судового провадження в судове засідання не прибули, будучи повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, однак відповідно до приписів ч. 4 ст. 405 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду.

Мотиви суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали, які надійшли від слідчого судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до таких висновків.

Згідно з положеннями ст. 24 КПК України, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК України.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження, передбачений главою 26 КПК України

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора:

1) бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк;

2) рішення слідчого, прокурора про зупинення досудового розслідування;

3) рішення слідчого про закриття кримінального провадження;

4) рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи;

5) рішення прокурора, слідчого про відмову у визнанні потерпілим;

6) рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора при застосуванні заходів безпеки;

7) рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій;

8) рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу;

9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування;

10) повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом;

11) відмова слідчого, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 9-1 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу;

Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 КПК України (ч. 2 ст. 309 КПК України).

Встановлення законодавцем такого обмеження права на оскарження рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора на досудовому провадженні має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до слідчих суддів та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Згідно із ст. 220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, прокурор зобов`язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.

Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об`єктивних причин - надсилається їй.

Бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов`язкові ознаки: 1) слідчий або прокурор наділені обов`язком вчинити певну процесуальну дію; 2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений цим Кодексом строк; 3) відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена. Таким чином, наведена норма дозволяє звернутися до суду зі скаргою не на будь-яку бездіяльність, а лише щодо обов`язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законодавством, проте вони не були виконані.

Саме таким чином витлумачено зміст норм ст. 220 КПК України в п. 1.3. Узагальнень про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, затверджених зборами суддів Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ 23 грудня 2016 року (лист від 12 січня 2017 року № 9-49/0/4-17).

Із системного аналізу ст. 40, 110, 220, 303 КПК України вбачається, що слідчим суддею здійснюється судовий контроль у випадку допущення слідчим, прокурором бездіяльності, яка, зокрема, полягає у нездійсненні останнім відповідної процесуальної дії, передбаченої кримінальним процесуальним законом, але такий судовий контроль не розповсюджується на питання, вирішення яких відноситься до виключної процесуальної компетенції слідчого.

Колегією суддів, під час апеляційного розгляду, встановлено, що 07 травня 2021 року детектив НАБУ отримав клопотання сторони захисту про ознайомлення із матеріалами кримінального провадження. У цей же день, за результатами його розгляду, детектив НАБУ прийняв постанову про відмову в задоволенні клопотання.

З цього виплаває, що детектив НАБУ здійснив належне процесуальне реагування на клопотання сторони захисту - прийняв процесуальне рішення у формі постанови, як того вимагає ст. 220 КПК України, а стороною захисту фактично оскаржується не бездіяльність детектива НАБУ, пов`язана із невчиненням процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений КПК України строк, а саме рішення прийняте за результатами його розгляду. Проте, можливість оскарження такого рішення на досудовому провадженні не передбачена.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що відсутність оскаржуваної постанови детектива НАБУ в переліку рішень, визначених ч. 1 ст. 303 КПК України (тих, що можуть бути оскаржені до слідчого судді під час досудового розслідування), не позбавляє сторону захисту права ініціювати питання про незаконність та необґрунтованість такої постанови.

Однак, такі питання, відповідно до ч. 6 ст. 36 КПК України, уповноважений вирішувати Генеральний прокурор, або особа, яка виконує його обов`язки, а не слідчий суддя.

Щодо посилання адвоката Марфіна В. В. як в апеляційній скарзі, так і в судовому засіданні на те, що він оскаржував саме бездіяльність детектива НАБУ у формі ненадання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, здійснення якої передбачено ст. 221 КПК України, колегія суддів додатково звертає увагу, що ст. 221 КПК України не передбачає строк виконання відповідних дій, а тому така бездіяльність не підлягає оскарженню до слідчого судді.

За положеннями ч. 4 ст. 304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, прокурора, що не підлягає оскарженню.

Таким чином, слідчий суддя, встановивши, що скаргу було подано на рішення, яке відповідно до вимог КПК України не підлягає оскарженню, згідно з положеннями ст. 303 цього Кодексу, правомірно відмовив у відкритті провадження за скаргою сторони захисту.

При цьому, колегія суддів вважає, що відмова слідчого судді у відкритті провадження за скаргою у зв`язку із оскарженням рішення, оскарження якого не передбачене процесуальним законом, не є свідченням обмеження доступу до правосуддя.

Згідно з ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді, суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку, що рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга, з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Марфіна Віталія Вікторовича , подану в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25 травня 2021 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя І. О. Калугіна

Судді Д. Г. Михайленко

О. Ю. Семенников