Document No. 97479400

Слідчий суддя у 1-й інстанції: Мойсак С.М.Справа № 991/3279/21

Доповідач: Глотов М.С.Провадження №11-сс/991/365/21

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА ВИЩОГО АНТИКОРУПЦІЙНОГО СУДУ

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

03 червня 2021 рокумісто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Глотова М. С.,

суддів: Калугіної І. О., Чорненької Д. С.

за участю:

секретаря судового засідання Міленко О. В.,

представника власника майна Вілінського В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу, подану Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНСЕРВІС ПРОМ», на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2021 року у кримінальному провадженні №52017000000000636,

В С Т А Н О В И Л А:

І. Зміст оскаржуваного рішення.

1. 19.05.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу.

1.1. Цією ухвалою клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) задоволено частково - накладено арешт на грошові кошти в сумі 2 663 423,10 грн, які надійшли від Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ФІНСЕРВІС ПРОМ» (код ЄДРПОУ 40947150) на рахунок Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - ДФС) №37341210020026 у Головному управлінні Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ) у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783) шляхом заборони розпорядження ними.

1.2. Ухвала мотивована тим, що: (1) детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному 26.09.2017 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №52017000000000636; (2) у цьому кримінальному провадженні ряду осіб повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (далі - КК); (3) перераховані ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» на рахунок Київської міської митниці ДФС грошові кошти у загальній сумі 2 663 423,10 грн становлять предмет злочину через те, що такий злочин був спрямований на заволодіння відповідними грошима внаслідок застосування зменшеної ставки митних платежів після випуску товару в обіг за заниженою митною вартістю; (4) досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, зокрема, за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК, відповідальність за які передбачена у вигляді позбавлення волі, а, отже, відповідно до приписів КК у даному випадку до такого майна може бути застосовано спеціальну конфіскацію; (5) накладення арешту на кошти надасть можливість збереження коштів та реального виконання вироку суду в майбутньому.

ІI. Вимоги і доводи апеляційної скарги.

2. Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» звернулося до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - Апеляційна палата) з апеляційною скаргою.

2.1. В апеляційній скарзі ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» просить: (1) поновити строк на апеляційне оскарження; (2) скасувати ухвалу слідчого судді від 19.05.2021 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про арешт майна.

2.2. Апеляційна скарга мотивована таким: (1) її подано з дотриманням строків на апеляційне оскарження, оскільки ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» отримало вступну та резолютивну частину ухвали 24.05.2021, а повний текст ухвали - 28.05.2021; (2) судовий розгляд був не повним, оскільки слідчий суддя не врахував, що з клопотанням про арешт майна звернулася неуповноважена в розумінні ст. 64-2 КПК особа (детектив, а не прокурор), а, отже, клопотання подано з порушенням ст. 171 КПК; (3) обґрунтована підозра вчинення посадовими особами ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК, відсутня і таким особам не вручена; (4) слідчий суддя дійшов помилкових висновків, що грошові кошти є предметом злочину, оскільки такі висновки не підтверджені наявними у матеріалах клопотання доказами; (5) висновок слідчого судді щодо можливості спеціальної конфіскації грошових коштів, на які накладено арешт, не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, оскільки не підтверджується належними та допустимими доказами.

ІII. Позиції учасників.

3. Учасники судового провадження висловили свої доводи.

3.1. Представник власника майна Вілінський В. В. просив задовольнити апеляційну скаргу з урахуванням наведених у ній мотивів. Зазначав, що кошти на рахунку митниці відсутні, а тому й накласти арешт на них неможливо.

3.2. Прокурор, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового розгляду, у судове засідання не прибув, із клопотаннями про відкладення судового засідання чи розгляду скарги за його особистої участі не звертався.

IV. Межі перегляду оскаржуваної ухвали

4. Судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим (ч. 1 ст. 370 КПК).

4.1. Незважаючи на те, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди мотивувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент (п. 30 рішення Європейського суду з прав людини від 27.09.2001 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» / Hirvisaari v. Finland, заява №49684/99).

4.2. Тому, вирішуючи на які саме аргументи власника майна надавати відповіді в ухвалі за результатами апеляційного розгляду, колегія суддів, зважаючи на положення ч. 6 ст. 9, ч. 1 ст. 22, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 404, ст. ст. 409, 410, 411, 412 КПК, здійснює перегляд оскаржуваного рішення у межах доводів учасників судового провадження.

5. Із урахуванням вищенаведеного, апеляційним судом з`ясовуються дотримання строків ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» на апеляційне оскарження, і в разі їх порушення - наявність підстав для їх поновлення, а також перевіряється: (1) наявність або відсутність допущення будь-яких порушень вимог ст. 171 КПК при зверненні з клопотанням про арешт майна, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення; (2) наявність у кримінальному провадженні №52017000000000636 обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для арешту майна; (3) відповідність фактичним обставинам кримінального провадження висновків слідчого судді про можливість накладення арешту на грошові кошти ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» з метою забезпечення їх можливої спеціальної конфіскації.

5.1. Лише у разі встановлення, що строк на апеляційне оскарження не пропущений чи пропущений з поважних причин, колегія суддів переходить до вирішення інших питань, вказаних у п. 5 цієї ухвали.

5.2. Якщо ж колегія суддів дійде висновку, що апеляційна скарга подана з порушенням строку на апеляційне оскарження, а підстави для його поновлення відсутні, провадження за апеляційною скаргою підлягатиме закриттю, а апеляційна скарга поверненню відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК (ухвала Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №569/17036/18).

V. Обставини, встановлені слідчим суддею.

6. Як установлено слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі від 19.05.2021:

6.1. Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, внесеному 26.09.2017 до ЄРДР за №52017000000000636, в якому ряду осіб повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК.

6.2. Так, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні проводиться з приводу наступного:

Підконтрольними злочинній організації товариствами здійснювався ввіз на митну території України різноманітних товарів із зазначенням занижених відомостей про їх дійсну вартість. На підставі поданих документів (тимчасових митних декларацій) учасниками злочинної організації сплачувалися митні платежі за заниженою митною вартістю, а сам товар відпускався у вільний обіг. Таким чином, злочинна діяльність злочинної організації, у першу чергу, полягала в заниженні вартості товарів, внаслідок чого до Державного бюджету надходили занижені розміри митних платежів.

Учасниками злочинної організації після оформлення та проходження усіх митних формальностей, подавалися заяви до митниць Держмитслужби про повернення на рахунок підконтрольних товариств раніше сплачених ними коштів в якості митних платежів, мотивуючи відповідні вимоги про повернення коштів зменшенням ставки митних платежів при поданні додаткових митних декларацій, порівняно зі ставкою митних платежів, сплачених за тимчасовими митними деклараціями.

ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» у період часу з 17.01.2017 по 18.02.2017 на рахунок Київської міської митниці ДФС були сплачені надмірні митні платежі на загальну суму 2 663 423,10 грн, що складає різницю між додатковими деклараціями до тимчасових митних декларацій та які підлягають поверненню суб`єкту господарювання, що попередньо сплатило відповідні кошти.

Перераховані ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» на рахунок Київської міської митниці ДФС грошові кошти у загальній сумі 2 663 423,10 грн становлять предмет злочину через те, що такий злочин був спрямований на заволодіння відповідними грошима внаслідок застосування зменшеної ставки митних платежів після випуску товару в обіг за заниженою митною вартістю.

За таких обставин і беручи до уваги, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, зокрема, за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК, відповідальність за які передбачена у виді позбавлення волі, а, отже, відповідно до приписів КК у даному випадку може бути застосована спеціальна конфіскація майна, а грошові кошти в загальній сумі 2 663 423,10 грн є предметом злочину, а тому можливе постановлення в подальшому судом рішення про їх спеціальну конфіскацію.

VI. Обставини, встановлені колегією суддів.

7. Заслухавши суддю-доповідача, представника власника майна Вілінського В. В., вивчивши матеріали провадження та перевіривши наведені доводи, колегія суддів установила, що слідчий суддя в цілому правильно встановив обставини, зазначені у п. 6 цієї ухвали, виходячи із наявних у матеріалах провадження у справі №991/3279/21 документів та їх копій, а саме: (1) витягу з ЄРДР (т. 1 а. с. 9-10); (2) заяви ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» про повернення з держбюджету надмірно сплачених митних платежів (т. 1 а. с. 11-12); (3) висновку експерта №СЕ-19-20/24033-ЕК від 14.08.2020 (т. 1 а. с. 14-36); (4) повідомлення про зміну письмового повідомлення про підозру ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 37-93); (5) протоколу обшуку від 17.08.2017 (т. 1 а. с. 94-97); (6) опису матеріалів кримінального провадження (т. 1 а. с. 98); (7) протоколу огляду від 03.09.2018 (т. 1 а. с. 106-114); (8) протоколу про зняття інформації з електронних інформаційних систем (т. 1 а. с. 115-125); (9) інформації про обороти учасника ЗЕД ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» (т. 1 а. с. 129-131); (10) платіжних доручень (т. 1 а. с. 132-133); (11) контракту №0401-2017 від 04.01.2017 (т. 1 а. с. 134-137); (12) тимчасової митної декларації №100270001/2017/079687 (т. 1 а. с. 138-140); (13) додаткової митної декларації №UA100110/2018/300471 (т. 1 а. с. 141-143); (14) клопотання про арешт майна (т. 1 а. с. 1-8).

8. Поруч із наведеним в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя допустив такі описки: (1) правильно встановивши, що у кримінальному провадженні №52017000000000636 розслідується вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК, у подальшому помилково зазначав посилання на ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК; (2) замість правильного коду ЄДРПОУ ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» 40874863 помилково вказав код ЄДРПОУ 40947150.

9. Крім того, апеляційним судом, оцінивши доводи особи, яка звернулася з апеляційною скаргою, було встановлено нижченаведене.

9.1. 17.05.2021 детектив НАБУ за погодженням із прокурором САП звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду із клопотанням про арешт грошей у безготівковій формі, які надійшли на рахунок Київської міської митниці ДФС у Головному управлінні ДКСУ у місті Києві від ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» (т. 1 а. с. 1-8, 144).

9.2. 19.05.2021 слідчий суддя у закритому судовому засіданні з участю в ньому детектива та без виклику власника майна постановив ухвалу про арешт грошових коштів у безготівковій формі (т. 1 а. с. 147, 151-154).

9.3. Доказів відсутності на рахунку митниці грошових коштів, на які накладено арешт, суду не надано, в той час як у матеріалах є докази їх перерахування (т. 1 а. с. 129-133).

9.4. Листом від 20.05.2021 на адресу ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» направлено резолютивну частину ухвали від 19.05.2021, яку товариство отримало 24.05.2021 (т. 1 а. с. 149, 164).

9.5. Листом від 24.05.2021 на адресу ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» направлено повний текст ухвали від 19.05.2021 (т. 1 а. с. 155), але докази вручення цього листа у матеріалах відсутні.

9.6. 31.05.2021 Апеляційною палатою отримано, надіслану поштою 28.05.2021, апеляційну скаргу ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» на ухвалу слідчого судді від 19.05.2021 (т. 1 а. с. 166-176, 216, 217).

VII. Мотиви і висновки колегії суддів.

10. Надаючи оцінку обставинам, встановленим під час розгляду апеляційної скарги, колегія суддів виходить із такого.

(§1) Щодо дотримання строків на апеляційне оскарження

11. Строки, у межах яких особа може оскаржити ухвалу слідчого судді, передбачені ст. 395 КПК.

11.1. Так, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення (п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК).

11.2. При вирішенні питання про те, який саме день слід вважати днем оголошення ухвали слідчого судді - день оголошення резолютивної частини ухвали чи день оголошення повного її тексту, суд повинен керуватися ч. 2 ст. 376 КПК, згідно якої: «у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали» (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 27.05.2019 у справі № 461/1434/18, провадження № 51-6470кмо18).

11.3. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення (абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК).

12. Оскільки оскаржувану ухвалу постановлено слідчим суддею 19.05.2021 без участі представника ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», перебіг строку на її апеляційне оскарження розпочався з наступного дня після отримання ним копії такого рішення, зокрема, його резолютивної частини.

12.1. Ураховуючи, що резолютивну частину ухвали ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» отримало 24.05.2021, перебіг строку на її апеляційне оскарження розпочався 25.05.2021 та завершився 29.05.2021.

12.2. Строк не вважається пропущеним, якщо скаргу або інший документ здано до закінчення строку на пошту (ч. 1 ст. 116 КПК).

12.3. Із огляду на вищенаведене, так як апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді від 19.05.2021 ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» 28.05.2021 надіслало до Апеляційної палати поштою, колегія суддів дійшла висновку, що звернення до суду відбулося із дотриманням строку на апеляційне оскарження. А тому підстави для задоволення клопотання про поновлення відповідного строку відсутні.

(§2) Щодо наявності у детектива права на звернення із клопотанням

13. Питання щодо того, хто має право на звернення із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні регулюється ст. 171 КПК.

13.1. Так, із клопотанням про арешт майна до слідчого судді має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором (ч. 1 ст. 171 КПК).

13.2. Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, серед іншого за участю слідчого та/або прокурора (ч. 1 ст. 172 КПК).

13.3. У свою чергу ч. ч. 1, 2 ст. 64-2 КПК передбачають, що третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, може бути будь-яка фізична або юридична особи. Третьою особою, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.

14. На думку колегії суддів, зміст вищенаведених ч. 1 ст. 171 і ч. 1 ст. 172 КПК дозволяє дійти висновку, що слідчий (детектив) на рівні із прокурором наділений правом на звернення до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, а також на участь у судовому засіданні під час розгляду такого клопотання. Єдиною особливістю, що відрізняє в такій ситуації подання клопотання детективом від його подання прокурором є необхідність детективу перед зверненням до слідчого судді з відповідним клопотанням отримати погодження на подачу від прокурора.

15. Із огляду на те, що, як установлено апеляційним судом у підп. 9.1., 9.2. п. 9 цієї ухвали, детектив НАБУ звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, яке було погоджене прокурором, то, як вважає колегія суддів, він мав право на відповідне звернення з клопотанням. У той же час в слідчого судді не було підстав для повернення такого клопотання.

(§3) Щодо наявності/відсутності обґрунтованої підозри

16. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо відсутності підстав, за яких слідчий суддя мав би право накласти арешт на майно ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» з метою спеціальної конфіскації, зокрема відсутність доказів вини службових осіб ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» у вчиненні кримінальних правопорушень та неповідомлення у такому кримінальному провадженні службовим особам товариства про підозру, колегія суддів зауважує, що арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).

16.1. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК).

16.2. «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» /Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, заява №42310/04).

16.3. Але використане законодавцем у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості», якщо його порівняти із формулюванням «наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення», яке застосовано у ч. 2 ст. 177 КПК, вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення. Оскільки, на відміну від ч. 2 ст. 177 КПК, у п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК не зазначено про вчинення кримінального правопорушення особою, а лише вказано про його вчинення.

16.4. При цьому в ході вирішення питання про арешт майна суд має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК), а не вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК), яка враховується під час обрання запобіжного заходу.

17. В оскаржуваній ухвалі із посиланням на докази (див. п. 7 цієї ухвали) наведено відомості, котрі, на думку колегії суддів, можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» могло бути причетним до подій, що є предметом розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000636, в якому ряду осіб повідомлено про підозру у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК.

17.1. Зокрема, про вказане, на думку колегії суддів, свідчать обставини, зазначені у підп. 6.2. п. 6 цієї ухвали, яких представник ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» не спростував.

17.2. Поруч із наведеним зазначені у п. 8 цієї ухвали описки, які допустив слідчий суддя, в цілому не вплинули на правильність зроблених висновків та прийняття ним законного й обґрунтованого рішення. Їх може бути виправлено у порядку, передбаченому ст. 379 КПК, за заявою заінтересованих осіб.

17.3. Отже, у кримінальному провадженні №52017000000000636 існує обґрунтована підозра вчинення кримінальних правопорушень (ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364 КК) такого ступеня тяжкості, що можуть бути підставою для накладення арешту на майно. При цьому та обставина, що посадовим особам ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» письмове повідомлення про підозру не вручено для вирішення питання про арешт майна не має правового значення.

(§4) Щодо можливості спеціальної конфіскації майна

18. Арешт майна допускається з метою спеціальної конфіскації (п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК).

19. При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу) (п. 3-1 ч. 2 ст. 173 КПК).

19.1. У випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК (ч. 4 ст. 170 КПК).

19.2. Отже, застосовуючи положення п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК апеляційний суд зауважує, що стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого у даній ситуації передбачає ч. 4 ст. 170 КПК, не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку, що майно підлягатиме спеціальній конфіскації.

20. Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчиненняумисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу (ч. 1 ст. 96-1 КК у редакції на час вчинення злочину, що інкримінується особі).

20.1. Гроші, цінності, в тому числі кошти, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, інше майно, зазначені в цій статті, підлягають спеціальній конфіскації у третьої особи, якщо вона набула таке майно від підозрюваного, обвинуваченого, особи, яка переслідується за вчинення суспільно небезпечного діяння у віці, з якого не настає кримінальна відповідальність, або в стані неосудності, чи іншої особи безоплатно, за ринкову ціну або за ціну вищу чи нижчу ринкової вартості, і знала або повинна була і могла знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої цієї статті (ч. 4 ст. 96-2 КК у редакції на час вчинення злочину, що інкримінується особі).

20.2. Спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави (п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК).

21. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги щодо того, що грошові кошти, на які накладено арешт, не є предметом злочину, який розслідується у кримінальному провадженні №52017000000000636, колегія суддів виходить із такого.

21.1. Один із злочинів, вчинення якого інкримінується (ч. 2 ст. 364 КК) у цьому кримінальному провадженні, передбачає основне покарання у виді позбавлення волі.

21.2. Перераховані ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» на рахунок Київської міської митниці ДФС грошові кошти у загальній сумі 2 663 423,10 грн становлять предмет злочину, який розслідується у даному кримінальному провадженні, оскільки на заволодіння ними й були спрямовані дії.

21.3. Виходячи із обставин, зазначених у п. п. 6, 7 цієї ухвали, є достатні підстави для того, щоб вважати, що ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» знало або повинно було знати, що вищевказані грошові кошти, набуті за умов, визначених в абз. 2 ч. 4 ст. 170 КПК, й відповідають одній з ознак, передбачених п. п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК, тобто становлять предмет злочину.

22. Інші доводи представника власника майна також, із огляду на встановлені у підп. 9.3. п. 9 цієї ухвали обставини, не знайшли свого підтвердження.

23. Із огляду на вищенаведене, слідчий суддя дійшов правильного висновку про можливість накладення арешту на майно.

(§5) Висновки

24. Рішення, одне з яких за результатами розгляду апеляційної скарги може постановити апеляційний суд, передбачені ст. 407 КПК.

24.1. За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: (1) залишити ухвалу без змін; (2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (ч. 3 ст. 407 КПК).

24.2. Ураховуючи, що підстав для скасування оскаржуваного рішення, передбачених КПК, а також підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження не встановлено, колегія суддів вважає, що: (1) у задоволенні клопотання слід відмовити; (2) апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 8, 9, 22, 26, 115, 117, 131-132, 170-173, 370, 376, 395, 404, 405, 407, 418, 422, 532 Кримінального процесуального кодексу України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНСЕРВІС ПРОМ» у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНСЕРВІС ПРОМ» залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19 травня 2021 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:М.С. Глотов

Судді:І. О. Калугіна

Д. С. Чорненька