Search

Document No. 97576555

  • Date of the hearing: 10/06/2021
  • Date of the decision: 10/06/2021
  • Case №: 991/3898/21
  • Proceeding №: 52020000000000484
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Movchan N.V.

Справа № 991/3898/21

Провадження 1-кс/991/3959/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, детектива ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3, погоджене з прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4, про арешт майна у межах кримінального провадження № 52020000000000484 від 29.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

установив:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просить накласти арешт на майно, яке перебуває у власності, у тому числі спільній сумісній, ОСОБА_5, що полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження та розпорядження майном, а саме:

- квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 18819986);

- квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2272396380000).

Дослідивши клопотання додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що воно не відповідає вимогам ст. 171 КПК України.

Так, відповідно до п. 2, 3 ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено, серед іншого, перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (абз. 2 ч. 2 ст. 171 КПК України).

Як зазначив у судовому засіданні детектив правовою підставою накладення арешту майна є забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільним позовом).

Так, пунктом 4 ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільним позовом).

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні (ч. 6 ст. 170 КПК України).

Відповідно до ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен врахувати, зокрема: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститься у клопотанні про арешт майна, оскільки згідно зі статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист права та основоположних свобод будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися для контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів.

Як вбачаєтьсяз матеріалівклопотання детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000484 від 29.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

29.04.2021 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у якій зазначено, що умисні дії ОСОБА_5 з використанням службового становища всупереч інтересам служби, з метою одержання неправомірної вигоди для третіх осіб, призвели до втрати активів Міністерства оборони України на загальну суму 2 871 327,65 грн, що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, встановлений на час вчинення кримінального правопорушення.

07 червня 2021 року, у межах цього кримінального провадження, представником потерпілого Міністерства оборони України ОСОБА_6 подано позовну заяву про стягнення із ОСОБА_5 в якості відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення у розмірі 2 871 327,65 грн.

На підтвердження наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КПК України, детективом до клопотання надано, зокрема, копії: повідомлення про підозру ОСОБА_5, протоколів огляду наказів, договору, актів та інших документів, протоколів допиту свідків та інших матеріалів.

Пвд час дослідження матеріалів справи встановлено, що в порушення вимог ст. 105 КПК України детективом не долучено до наданих ним копій протоколів огляду додатків, що позбавляє слідчого суддю пересвідчитися у встановлених детективом під час огляду обставинах.

Слідчий суддя також звертає увагу, що детективом не надано документів, які б у сукупності підтверджували право власності, у тому числі спільної сумісної, на майно, що належить арештувати, підозрюваного та третіх осіб.

Разом з цим, матеріали клопотання не містять відомостей про вартість майна, яке належить арештувати, зважаючи на те, що такі відомості є предметом оцінки при вирішенні питання про накладення арешту з метою відшкодування шкоди, щодо розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст. 170-172, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3 про арешт майна у межах кримінального провадження № 52020000000000484 від 29.07.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, повернути прокурору шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 та встановити строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1