- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
Справа № 991/3789/21
Провадження 1-кс/991/3848/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2, ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей та документів,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому адвокат ОСОБА_4 просить надати тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Національного бюро) з можливістю ознайомитись з ними та виготовити їх копії, а саме до:
протоколу допиту ОСОБА_6, в якому зафіксовано обставини, які стали підставою підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, про що зазначено в постанові старшого детектива Національного бюро ОСОБА_7 про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.11.2016 ( ОСОБА_8 ) у кримінальному провадженні № 52016000000000089 від 31.03.2016;
протоколу допиту ОСОБА_6, в якому зафіксовано обставини, які стали підставою підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, про що зазначено в постанові старшого детектива Національного бюро ОСОБА_7 про залучення особи до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 06.04.2017 ( ОСОБА_9 ) у кримінальному провадженні № 52016000000000089 від 31.03.2016.
Подане клопотання обґрунтовується тим, що за версією сторони обвинувачення ОСОБА_5, у співучасті з іншими особами, створив умови й організував закупівлю філією « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » продукції єдиного в Україні виробника ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_4 » за завищеними цінами із залученням підконтрольних підприємств-посередників ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » і ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 », внаслідок чого, за позицією сторони обвинувачення філії «Центр забезпечення виробництва» завдано збитків в сумі 93 277 580,18 грн, якими заволодів ОСОБА_5 з іншими співучасниками кримінального правопорушення. Також за версією сторони обвинувачення ОСОБА_5 організував вчинення дій, спрямованих на приховування незаконного походження коштів, що відображено у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри від 21.04.2020, відповідно до якої ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 209, ч. 2, 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.
Захисник зазначає, що в ході ознайомлення з матеріалами досудового розслідування № 52017000000000365, матеріали якого виділені з кримінального провадження № 52016000000000089 від 31.03.2016, встановлено, що відносно ОСОБА_5 здійснювались негласні слідчі (розшукові) дії, до проведення яких залучені ОСОБА_8 та ОСОБА_10 постановах про залучення осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24.11.2016 та від 06.04.2017 вказано, що службовими особами ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_7 » та її структурних підрозділів протягом 2015-2016 років приймались управлінські рішення всупереч інтересам державного підприємства на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 », ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_8 », які є пов`язаними з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_6 » та внаслідок чого перераховано більше 1 млрд грн на рахунки вказаних підприємств за поставку товарів за завищеними цінами. Також зазначено, що до вказаного злочину може бути причетний ОСОБА_5, при цьому, підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину є обставини, викладені у показаннях ОСОБА_6 .
Посилаючись на ст. 7, 22, 47, 84 КПК України вважає, що ознайомлення з протоколом допиту свідка ОСОБА_6 є необхідним для забезпечення належного захисту ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, дотримання визначеного КПК України принципу змагальності та подання доказів.
Серед переліку матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 протокол допиту ОСОБА_6 відсутній, що на думку сторони захисту вказує на наявність підстав вважати, що викладені у ньому відомості можуть мати значення для спростування існування дійсних фактичних підстав для проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно ОСОБА_5 та для спростування фактичних даних можливої причетності ОСОБА_5 до кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Протокол допиту свідка ОСОБА_6, в якому зафіксовані обставини, які стали підставою підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину, про що зазначено у постановах детектива Національного бюро ОСОБА_7 про залучення осіб до проведення НСРД від 24.11.2016 та від 06.04.2017 знаходяться в Національному бюро, що підтверджено листом детектива ОСОБА_7 від 28.04.2021 № 0432-252/13525.
Захисник зазначає, що протокол допиту свідка ОСОБА_6 не містить охоронювану законом таємницю в розумінні ст. 162 КПК України, однак він не має іншої можливості, аніж шляхом отримання тимчасового доступу до речей і документів, отримати доступ до вказаного протоколу, оскільки на запит, поданий ним в порядку ст. 93 КПК України, детективом відмовлено у ознайомлені з посиланням на ст. 222 КПК України.
ЗахисникОСОБА_4 у судовому засіданні клопотання підтримав, з підстав викладених в ньому, просив задовольнити.
Детектив ОСОБА_7 у судове засідання не прибув, засобами електронного зв`язку надав письмові заперечення на клопотання, в яких зазначив, що клопотання сторони захисту спрямоване на ознайомлення з матеріалами іншого кримінального провадження, які знаходяться за межами виділених матеріалів. Наразі у кримінальному провадженні № 52016000000000089 триває досудове розслідування, його матеріали складають таємницю досудового розслідування та не стосуються обставин, що вивчалися у кримінальному провадженні № 52017000000000365. У кримінальному провадженні № 52016000000000089 від 31.03.2016 ОСОБА_5 не має статусу особи, клопотання якої або його представника чи законного представника може бути розглянуто у порядку ст. 220 КПК України.
Заслухавши пояснення захисника ОСОБА_4, дослідивши матеріали клопотання та письмові заперечення старшого детектива ОСОБА_7, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом статей 2, 131, 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів, як захід забезпечення кримінального провадження, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, в тому числі забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду, та полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Частиною 5 ст. 163 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей та документів надається стороні кримінального провадження, якщо остання у своєму клопотанні доведе наявність підстав вважати, що речі та документи, до яких планується отримати тимчасовий доступ: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ч. 6 ст. 163 КПК України підставою для надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, є достатність підстав вважати, що відомості, які містять ці речі та документи, можуть бути використані як докази, а іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів неможливо.
Згідно із ст. 221, 222 КПК України встановлено порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, а також кримінальна відповідальність за незаконне розголошення відомостей досудового розслідування.
Таким чином, отримання стороною захисту тимчасового доступу до матеріалів іншого кримінального провадження, окрім як звернення до слідчого судді із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів не можливо.
За результатом розгляду клопотання та матеріалів доданих до нього встановлено, що детективами Національного бюро здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017, за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.
Встановлено, що кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_11 від 02.06.2017 виділено з кримінального провадження № 52016000000000089 від 31.03.2016 в окреме провадження, що підтверджується копією постанови. Встановлено що у переліку виділених матеріалів, який наведено у п. 1.1. резолютивної частини постанови від 02.06.2017, протокол допиту ОСОБА_6 не значиться.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні зауважив, що наразі досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 завершено та стороні захисту надано доступ до матеріалів досудового розслідування, в ході ознайомлення з якими стороні захисту стало відомо про те, що у кримінальному провадженні № 5201600000000089, з якого виділено кримінальне провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017, відносно ОСОБА_5 здійснювалися негласні слідчі (розшукові) дії.
На підставі наданих захисником матеріалів встановлено, що до проведення вказаних слідчих дій на підставі постанов старшого детектива Національного бюро ОСОБА_7 від 24.11.2016 та від 06.04.2017 у межах кримінального провадження № 52016000000000089 від 31.03.2016 залучено ОСОБА_8 та ОСОБА_12 відповідно. Зі змісту цих постанов встановлено, що підставами підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину є обставини, викладені у показаннях ОСОБА_6, а також, що ухвалами слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_10 від 17.11.2016 та від 28.03.2017 надано дозвіл на здійснення негласної слідчої (розшукової) дії стосовно ОСОБА_5, у виді: аудіо-, відеоконтроль особи, що підтверджується копіями постанов від 24.11.2016 та від 06.04.2017 . Копій ухвал слідчих суддів ІНФОРМАЦІЯ_10 матеріали справи не містять.
Встановлено, що 23.04.2021 року захисник ОСОБА_4 звернувся до Національного бюро із запитом, у якому просив надати копію протоколу допиту ОСОБА_6, в якому зафіксовано обставини, які стали підставою підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину.
У відповідь на вказаний запит старшим детективом Національного бюро ОСОБА_7 листом № 0432-252/13525 від 28.04.2021 повідомлено, що наразі у кримінальному провадженні № 52016000000000089 від 31.03.2016 ОСОБА_5 не має статусу особи, клопотання якої або його представника може бути розглянуто у порядку ст. 221 КПК України. Запитувана копія протоколу допиту ОСОБА_6 не може бути надана, оскільки відноситься до матеріалів кримінального провадження № 52016000000000089 та містить відомості досудового розслідування, розголошення яких є недопустимим.
Зі змісту листа від 19.05.2021, направленого детективом Національного бюро ОСОБА_13 на запит захисника ОСОБА_4 встановлено, що допити свідка ОСОБА_6 у матеріалах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017 відсутні, тому не можуть бути надані.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно із загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, встановлених ч. 4, 5 ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.
Так, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Одним із процесуальних джерел доказів є показання. (ст. 84 КПК України)
Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Ініціювання стороноюзахисту проведенняслідчих (розшукових)дій здійснюєтьсяшляхом поданняслідчому,прокурору відповіднихклопотань,які розглядаютьсяв порядку,передбаченому статтею220цього Кодексу.Постанова слідчого,прокурора провідмову взадоволенні клопотанняпро проведенняслідчих (розшукових)дій,негласних слідчих(розшукових)дій можебути оскарженаслідчому судді.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 95 КПК України показання-це відомості,які надаютьсяв уснійабо письмовійформі підчас допитупідозрюваним,обвинуваченим,свідком,потерпілим,експертом щодовідомих їмобставин укримінальному провадженні,що маютьзначення дляцього кримінальногопровадження. Свідок зобов`язаний давати показання слідчому, прокурору, слідчому судді та суду, в установленому цим Кодексом порядку.
У той же час, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
Так, у порядку ст. 225 КПК України, свідок може бути допитаний під час досудового розслідування в судовому засіданні у виняткових випадках, пов`язаних із необхідністю отримання показань свідка чи потерпілого під час досудового розслідування, якщо через існування небезпеки для життя і здоров`я свідка чи потерпілого, їх тяжкої хвороби, наявності інших обставин, що можуть унеможливити їх допит в суді або вплинути на повноту чи достовірність показань.
Слідчий суддя також наголошує, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52016000000000089 від 31.03.2016 не завершене, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань. ОСОБА_5 та його захисники не мають процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні, що унеможливлює доступ (ознайомлення) до матеріалів провадження до його завершення. (ст. 221 КПК України)
Заборона розкриття відомостей досудового розслідування зумовлена особливостями кримінального провадження, зокрема, необхідністю встановлення та розшуку осіб, що вчинили кримінальне правопорушення, запобігання знищенню слідів та інших доказів винними особами або їх спільниками чи іншими зацікавленими в результаті досудового розслідування особами. Передчасне і неконтрольоване розголошення даних досудового розслідування може не тільки вплинути на хід досудового розслідування, завдати шкоди повноті й об`єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення, а й інтересам потерпілого, підозрюваного й інших учасників кримінального провадження.
З огляду на зазначене, слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, тому вважає, що з метою перевірки наявності у органу досудового розслідування підстав для підозри ОСОБА_5 у вчиненні тяжкого злочину та як наслідок підстав проведення негласних слідчих (розшукових) дій, сторона захисту не позбавлена можливості порушити перед детективом питання в порядку ст. 220 КПК України про виклик та допит свідка ОСОБА_6 .
У судовому засіданні захисник пояснив, що сторона захисту зверталася до сторони обвинувачення із клопотаннями про допит свідків, але їм було відмовлено. Однак, доказів цих обставин матеріали справи не містять, що позбавляє слідчого суддю перевірити чи зверталася сторона захисту про допит свідка ОСОБА_6, якщо так і в задоволенні такого клопотання відмовлено, то врахувати при розгляді клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів підстави відмови.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що захисником при складанні клопотання не дотримані вимоги п. 6 ч. 2 ст. 160 КПК України, а у судовому засіданні не доведено, що іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою процесуального документу, тимчасовий доступ до якого планується, неможливо.
Надані стороноюзахисту напідтвердження своєїпозиції протоколивід 02.08.2017,протокол допитусвідка ОСОБА_8 від 07.06.2018та клопотанняпро обраннязапобіжного заходуу виглядітримання підвартою щодо ОСОБА_5 від 06.02.2019у межахкримінального провадження№ 52017000000000365від 02.06.2017сукупності ізіншими матеріалами підтверджують факт проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_5, та не спростовують наведених слідчим суддею висновків.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання захисника ОСОБА_4 про тимчасовий доступ до речей і документів є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 159-166, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
У задоволенні клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1