Document No. 97829090

УХВАЛА

23 червня 2021 року

м. Київ

справа № 758/11219/16-к

провадження № 51-3078 ск 21

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Єремейчука С. В.,

суддів: Фоміна С. Б., Чистика А. О.,

розглянувши касаційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Панова Леоніда Володимировича на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У касаційній скарзі захисник Панов Л. В. порушує питання про перегляд судового рішення у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що її подано без додержання вимог пунктів 4, 5 ч. 2 та ч. 6 вказаної статті.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Проте захисник подав касаційну скаргу без додержання зазначених приписів кримінального процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування чи зміни судових рішень є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК).

Тому, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, які є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судом при винесенні даного рішення, а також навести конкретні аргументи на обґрунтування кожної позиції.

Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Однак, всупереч наведеним положенням процесуального закону основний обсяг касаційної скарги захисника становить цитування текстів норм кримінального процесуального закону та судових рішень щодо його підзахисного.

Крім того, захисник не покликається на порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачені ч. 1 ст. 438 КПК та не конкретизує яких саме порушень допустився суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження щодо нього у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, та не обґрунтовує у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановленого судом рішення, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом оскаржуваного рішення, згідно з ч. 1 ст. 438 КПК та з огляду на положення статей 370, 412 - 414 цього Кодексу в їх взаємозв`язку.

Крім того, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК, касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.

Частиною 1 ст. 436 КПК передбачено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.

Так, у вимогах до суду касаційної інстанції захисник просить переглянути судове рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (без зазначення дати його ухвалення), скасувати та закрити кримінальне провадження №42016101070000035.

Отже, зазначені вимоги захисника не конкретизовані, сформульовані без урахування положень ст. 436 КПК і позбавляють можливості встановити дійсну позицію захисника за наслідками розгляду його скарги та дійсний предмет касаційного розгляду.

Крім цього, всупереч вимогам ч. 6 ст. 427 КПК до касаційної скарги не додано її копій з додатками у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження.

Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.

На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Панова Леоніда Володимировича на ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 17 березня 2021 року щодо ОСОБА_1 , залишити без руху та надати йому десятиденний строк для усунення недоліків із дня отримання копії ухвали.

У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С. В. Єремейчук С. Б. Фомін А. О. Чистик