Search

Document No. 98216214

  • Date of the hearing: 05/07/2021
  • Date of the decision: 05/07/2021
  • Case №: 991/2685/21
  • Proceeding №: 62020100000000091
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Kryklyva T.H.
  • Judge (HACC): Tanasevych O.V., Sikora K.O.
  • Secretary : Chebotarenka A.P.
  • Lawyer : Ivantsia A.Yu., Yatsenka Ya.V.
  • Prosecutor : Bespalova O.S.

Справа № 991/2685/21

Провадження № 1-кп/991/18/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гавриленко Т.Г.

суддів Танасевич О.В.,

Сікори К.О.

за участі:

секретаря судового засідання Чеботаренка А.П.

прокурора Безпалова О.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

його захисника, адвоката Іванця А.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_2

його захисника, адвоката Яценка Я.В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у м. Києві в залі судових засідань клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Іванця А.Ю. про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000000091 від 11.01.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чернігів, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Чернівці, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

I.Історія провадження.

1.1 На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2 Ухвалою суду від 20.04.2021 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

1.3 24.06.2021 від захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Іванця А.Ю., надійшло клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, яке також містить вимогу про скасування арештів, накладених на майно ОСОБА_1 .

Подане клопотання захисник обґрунтовував тим, що обвинувальний акт був складений слідчим та затверджений прокурором 16.04.2021, тобто поза межами строку досудового розслідування, який, на думку сторони захисту, сплив 06.04.2020. Захисник зазначив, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні жодного разу не продовжувався, а досудове розслідування не зупинялось. Вважав, що вручення слідчим 01.04.2020 стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування не завершило досудове розслідування, оскільки на той момент не було складено та затверджено обвинувального акта. На переконання захисника, вручення повідомлення про завершення досудового розслідування не є рівноцінним наданню матеріалів досудового розслідування та не є початком ознайомлення з ними в порядку ст. 290 КПК України, а отже не впливає на перебіг строку досудового розслідування, визначеного у ст. 219 КПК України.

Також у клопотанні зазначено, що після складання протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_1 і його захисник відмовились від ознайомлення з ними у зв`язку з закінченням двомісячного строку досудового розслідування та висловили прокурору вимогу закрити кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, яка прокурором виконана не була.

II.Позиції сторін судового провадження.

2.1 Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Іванець А.Ю., клопотання про закриття кримінального провадження підтримали. Додатково захисник Іванець А.Ю. зазначив, що 01.04.2020 їм було повідомлено про завершення досудового розслідування і роз`яснено право ознайомитись з матеріалами досудового розслідування, тоді як протокол доступу до матеріалів був складений через місяць 05.05.2020 та 06.05.2020, відповідно. Зазначив, що сторона захисту була готова знайомитись з матеріалами досудового розслідування, однак доступ до них наданий не був.

2.2 Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник, адвокат Яценко Я.В., підтримали клопотання захисника Іванця А.Ю. та просили його задовольнити.

2.3 Прокурор проти заявленого клопотання заперечував. Вважав, що процесуальні строки у кримінальному провадженні порушені не були і воно було завершено з дотриманням вимог КПК України. Зазначав, що термін ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не входить до строку досудового розслідування. Повідомив, що 01.04.2020, тобто в межах строку досудового розслідування, сторона захисту була повідомлена про завершення досудового розслідування і їй був наданий доступ для ознайомлення з матеріалами. При цьому, сторона обвинувачення була не в змозі змусити сторону захисту ознайомитись з зібраними матеріалами, оскільки це є правом останньої, а не обов`язком. У зв`язку з цим, сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді з проханням встановити стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування. Вказував, що обвинувальний акт був направлений в останній день завершення строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, який був встановлений слідчим суддею.

III.Мотиви та обґрунтування суду.

3.1 Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, проаналізувавши доводи клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

У ч. 1 ст. 111 КПК України визначено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Таким чином, повідомлення за своєю суттю є інформуванням учасника кримінального провадження про процесуальну дію чи рішення, якою є завершення досудового розслідування. Повідомлення здійснюється шляхом направлення письмового листа який має відповідати змісту ст.112 КПК України.

Системний аналіз ст.ст. 103, 104, 110, 111, 112 КПК України свідчить, що, використовуючи правову конструкцію ст. 290 КПК України «зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування», законодавець початок таких дій пов`язує саме із повідомленням, а не з безпосереднім наданням матеріалів, яке має бути оформлено в порядку, встановленому ст.103 КПК України.

Повідомлення про можливість ознайомлення з матеріалами кримінального провадження та безпосереднє їх надання - це різні процесуальні дії, які можуть бути розірваними у часі.

Розмежування таких правових категорій має значення для визначення початкової точки відліку та завершення обрахунку строку ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, що впливає на перебіг строку досудового розслідування, визначеного у ст. 219 КПК України.

Так, кримінальний процесуальний закон не встановлює конкретного строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до яких надано доступ, та фактично не обмежує його, надаючи в такий спосіб стороні захисту повною мірою реалізувати право на захист та ретельно підготуватись до змагального судового процесу.

Варто наголосити, що законодавець цілеспрямовано не встановлював універсальний строк для реалізації стороною захисту права на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та не обмежував його. Цей строк завжди є індивідуальним та залежить від багатьох факторів, зокрема, від кількості епізодів протиправної діяльності, виду та тяжкості кримінального правопорушення, його вчинення групою осіб або одноособово, об`єму та виду зібраних доказів, стану здоров`я та рівня освіти підозрюваного, кількості його захисників тощо.

Тому підозрюваний, його захисники та законні представники можуть ознайомлюватись з матеріалами досудового розслідування упродовж такої кількості днів, яка в їх розумінні є необхідною для їх вивчення та копіювання.

За змістом ч. 9 ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов`язані письмово підтвердити протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів.

Оскільки закон вимагає зазначити перелік матеріалів, до яких надано доступ, а це можливо лише після ознайомлення з ними, то цілком логічним вбачається висновок про те, що стадія ознайомлення закінчується тоді, коли сторона обвинувачення отримує письмове підтвердження факту надання стороні захисту доступу до всіх матеріалів досудового розслідування.

У цьому контексті є послідовною та системною правова конструкція, що міститься в ч. 5 ст. 219 КПК України, відповідно до якої строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст. 290 цього Кодексу, не включається у строки досудового розслідування.

Перебіг цього строку починається з дня повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та відкриття їй матеріалів для ознайомлення, а закінчується в той день, коли сторона захисту письмово підтверджує факт надання їй доступу до всіх матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів. Весь цей проміжок часу не включається в строк досудового розслідування.

3.2 На підставі відомостей реєстру матеріалів досудового розслідування судом встановлено, що відомості про кримінальне провадження № 62020100000000091 були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань слідчим Першого СВ Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у м. Києві Гасановим Д.В 11.01.2020 (п. 2 розділу І реєстру, т. 1, а.с. 25-31).

05.02.2020 та 14.02.2020 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , відповідно, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (п.п. 26, 40 розділу І реєстру, т. 1, а.с. 25-31).

01.04.2020 стороні захисту повідомлено про завершення досудового розслідування та надано доступ до матеріалів досудового розслідування (п.п. 79-84 розділу І реєстру, т. 1, а.с. 25-31).

Протоколи надання доступу до матеріалів досудового розслідування, якими підтверджено факт надання такого доступу, були складені 05.05.2020, 06.05.2020, 08.05.2020, 25.05.2020, 02.06.2020, 04.06.2020, 10.06.2020, 18.06.2020, 26.06.2020, 03.07.2020, 06.08.2020, 11.08.2020, 13.08.2020, 18.08.2020, 26.08.2020 (п. п. 88-91, 93-94, 96-103, 105-106, 108-110 розділу І реєстру, т. 1, а.с. 25-31).

Період часу з 01.04.2020 по 16.04.2021 становив строк ознайомлення сторони захисту з матеріалами досудового розслідування.

16.04.2021 обвинувальний акт було затверджено прокурором, а 17.04.2021 - направлено до суду (т. 1, а.с. 1-24, 60).

Оскільки за правилами ч. 5 ст. 219 КПК України період часу з 01.04.2020 по 16.04.2021 не включається у строки досудового розслідування, колегія суддів констатує, що складання обвинувального акта, його затвердження прокурором, надання його копії та копії реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту, а також передання обвинувального акта до суду відбулись в межах строків досудового розслідування, передбачених ст. 219 КПК України.

3.3 Щодо позиції сторони захисту про обов`язок сторони обвинувачення скласти обвинувальний акт та надати його копію вже на момент надання доступу до матеріалів досудового розслідування, колегія суддів вважає її такою, що не ґрунтується на законі, при цьому виходить з наступного.

Виходячи з послідовності та логіки викладення законодавчого матеріалу в § 3 Глави 24 «Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру», вбачається, що законодавець для цієї стадії досудового розслідування визначив такий порядок дій, за яким, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, сторона обвинувачення не складає одразу обвинувальний акт, а лише повідомляє сторону захисту про завершення досудового розслідування та надає їй доступ до матеріалів досудового розслідування.

Реалізовуючи засаду змагальності в кримінальному провадженні, для сторони захисту передбачено кореспондуючий обов`язок - надати стороні обвинувачення доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до житла чи іншого володіння, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем сторони захисту, якщо сторона захисту має намір використати відомості, що містяться в них, як докази в суді.

Тому для складання обвинувального акта стороні обвинувачення необхідно ознайомитись з тими матеріалами та відомостями, які сторона захисту використовуватиме в якості доказів, та враховувати їх під час пред`явлення обвинувачення в суді.

На користь саме такого тлумачення кримінального процесуального закону, за яким не передбачено обов`язок прокурора скласти обвинувальний акт на момент завершення досудового розслідування, свідчить також системний аналіз п. 5 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 219, § 3 «Звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру» Глави 24 КПК України.

Досудове розслідування починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, зокрема, направленням до суду обвинувального акту. «Завершення» досудового розслідування є проміжним етапом, на якому сторона обвинувачення повідомляє сторону захисту про те, що в кримінальному провадженні зібрано достатньо доказів для складання обвинувального акта.

Тоді як, за загальним правилом, будь-які процесуальні дії, зокрема, складання і затвердження обвинувального акта, надання його копії та копії реєстру матеріалів досудового розслідування стороні захисту, а також передання його до суду, можуть проводитися лише в розпочатому кримінальному провадженні, відомості про яке занесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, та не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування.

Як роз`яснив Верховний Суд у своїй постанові № 344/6630/17 від 17.02.2021, слід розрізняти такі поняття, як «завершення» та «закінчення» досудового розслідування. Досудове розслідування, яке має наслідком звернення до суду з обвинувальним актом має три ключові віхи:

- початок - визначається внесенням відомостей до ЄРДР;

- завершення - пов`язується з фактом відкриття матеріалів досудового розслідування підозрюваному, його захиснику, законному представнику, захиснику особи та іншим особам відповідно до положень ст. 290 КПК України;

- закінчення - фіксується направленням до суду обвинувального акта.

Тобто, кінцевим моментом строку досудового розслідування є його закінчення, як це передбачено у ст. 219 КПК України, що не має точок дотику та не пов`язується із завершенням досудового розслідування. До цього слід додати, що законодавчі обмеження на здійснення процесуальних дій «прив`язані» саме до закінчення, а не до завершення досудового розслідування.

3.3 За таких обставин, колегія суддів вважає доводи сторони захисту необґрунтованими та не вбачає підстав для задоволення клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З цих підстав у вимозі захисника про скасування арештів, накладених на майно ОСОБА_1 , також належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 219, 284, 290, 314, 372, 376 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Іванця А.Ю. про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя Т.Г. Гавриленко

Судді О.В. Танасевич

К.О. Сікора