Document No. 98232600

Справа № 757/13635/17-к

Номер провадження: 1-кп/991/203/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

12 липня 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участі:

прокурорів: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинуваченого: ОСОБА_6,

захисників: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

секретарів судового засідання: ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №52016000000000457 за обвинувальним актом стосовно:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Жовтневе, Коростишівського району Житомирської області, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, з вищою педагогічною освітою, одруженого, тимчасово не працюючого, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на надання службовій особі Державної аудиторської служби України (далі Держаудитслужби) неправомірної вигоди у розмірі 5000 доларів США за вчинення службовою особою Держаудитслужби в інтересах ОСОБА_6 дій з використанням наданої їй влади чи службового становища, тобто впливу на результати позапланової виїзної ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності Генеральної прокуратури України (далі ГП України) за період з 21 грудня 2015 року по 01 січня 2016 року.

1.2. ОСОБА_6 з 06 березня 2015 року обіймав посаду начальника відділу експлуатації будівель і споруд та соціального забезпечення управління матеріально-технічного забезпечення Генеральної прокуратури України. Згідно з посадовою інструкцією начальника відділу експлуатації будівель і споруд та соціального забезпечення управління матеріально-технічного забезпечення, ОСОБА_6 був наділений адміністративно-господарськими обов`язками, які включали в себе також розгляд документів, які надходили до відділу, їх підпис та візування; внесення пропозицій щодо затвердження перспективних планів капітального будівництва, поточних і капітальних ремонтів; участь в організації та проведенні державних закупівель у галузі будівництва та прийманні завершених будівництвом об`єктів. З 1 червня 2016 року ОСОБА_6 обіймав посаду заступника начальника цього ж відділу на підставі наказу Генерального прокурора України №780-ц від 23 червня 2016 року.

1.3.Національним антикорупційним бюро України (далі НАБ України) 22 січня 2016 року розпочато кримінальне провадження №42016000000000282 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у межах якого перевірялися обставини можливої розтрати бюджетних коштів службовими особами ГП України шляхом укладання договорів та підписання актів виконаних робіт і накладних про поставку товарів, надання послуг з технічного обслуговування систем електромереж, промивки системи опалення, систем каналізації, водопостачання та водовідведення, системи внутрішніх та зовнішніх протипожежних водопроводів, технічного випробування та аналізу технічного стану електромереж із низкою суб`єктів господарювання. Відповідно до посадових обов`язків до організації виконання та прийому вказаних робіт був залучений ОСОБА_6 .

1.4.Під час проведення досудового розслідування в межах кримінального провадження №42016000000000282 за клопотанням детектива НАБ України Солом`янським районним судом м. Києва 08 листопада 2016 року постановлено ухвалу про проведення позапланової виїзної ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності ГП України за період з 21 грудня 2015 року по 01 січня 2016 року, щодо додержання законодавства України в сфері державних закупівель (далі Ревізія). Проведення Ревізії доручено працівникам Держаудитслужби з 16 листопада 2016 року по 06 грудня 2016 року. На виконання вказаної ухвали першим заступником Голови Держаудитслужби ОСОБА_12 16 листопада 2016 за №519 видано направлення на проведення позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ГП України за період з 21 грудня 2015 року по 01 січня 2016 року щодо додержання законодавства України в сфері державних закупівель при укладенні та виконанні договорів з ТОВ «Арматех Буд», ТОВ «Укрінжинірінг Він», ТОВ «Будконсалт Плюс», до якої залучено працівників Держаудитслужби Брукаль- ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 .

1.5.Предметом Ревізії, зокрема, охоплено роботу відділу експлуатації будівель і споруд та соціального забезпечення Управління матеріально-технічного забезпечення Департаменту інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення ГП України.

1.6.Після отримання інформації про проведення Ревізії у ОСОБА_6, який побоювався виявлення аудиторами за її наслідками порушень вимог законодавства України в сфері державних закупівель, виник умисел вплинути на її результати (невнесення до акту ревізії відомостей про виявлені порушення при закупівлі вказаних послуг) шляхом надання неправомірної вигоди посадовій особі аудиторської служби, відповідальної за проведення Ревізії. Таким чином, у ОСОБА_6 сформувався мотив і мета вчинення злочину приховати імовірні допущені порушення вимог законодавства України під час закупівлі зазначених послуг, як наслідок уникнути юридичної відповідальності, в тому числі й кримінальної.

1.7.Для реалізації свого злочинного умислу ОСОБА_6 17 листопада 2016 року зателефонував до свого знайомого завідувача сектору контролю з питань боротьби з корупцією Рахункової палати України ОСОБА_17 та домовився із ним про зустріч. Під час вказаної зустрічі 18 листопада 2016 року, а також наступних зустрічей ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_17 про те, що за клопотанням Національного антикорупційного бюро України на підставі ухвали Солом`янського районного суду м.Києва Держаудитслужба проводить позапланову виїзну ревізію з окремих питань фінансово-господарської діяльності ГП України щодо додержання законодавства України в сфері державних закупівель при укладенні та виконанні договорів у грудні 2015 року; за результатами проведення Ревізії можуть настати негативні юридичні наслідки для нього. Також ОСОБА_6 повідомив, що ревізор ОСОБА_14 проявляє особливу активність під час Ревізії, постійно спрямовує запити керівництву ГП України, вимагає написання пояснень стосовно організації та виконання відповідних робіт. Окрім цього, обвинувачений зазначив, що за позитивне вирішення проблеми він готовий надати ОСОБА_12 чи іншим особам, які проводили Ревізію, неправомірну вигоду в сумі від 5 (п`яти) до 10 (десяти) тисяч доларів США.

1.8.У подальшому, 01 грудня 2016 року, у період часу з 07:30 год по 07:40 год, особисто не маючи грошових коштів у сумі 5000 доларів CША для надання неправомірної вигоди, готуючись до вчинення злочину, а саме підшукуючи предмет злочину, ОСОБА_6, попередньо домовившись зі своїм знайомим ОСОБА_18, позичив у нього вказану суму грошових коштів, не довівши до останнього свій умисел на вчинення кримінального правопорушення. Продовжуючи свої протиправні дії, спрямовані на реалізацію злочинного плану, ОСОБА_6 визначив місце, час та спосіб вчинення кримінального правопорушення. Місцем вчинення злочину (передачі неправомірної вигоди від ОСОБА_6 . ОСОБА_17 для подальшої передачі особам, які мали можливість вплинути на результати позапланової ревізії) було визначено місце біля метро «Арсенальна», час приблизно о 8:00 год 01 грудня 2016 року та відповідно спосіб з рук в руки.

1.9.З метою реалізації вищезазначених дій цього ж дня, 01 грудня 2016 року, близько 08:20 год, продовжуючи діяти на виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_6, знаходячись у власному автомобілі марки Nissan X-TRAIL д.н.з НОМЕР_1 біля будинку №4/6 по вул. Івана Мазепи, поблизу станції метро «Арсенальна» у м. Києві, при зустрічі із ОСОБА_17 передав останньому кошти для їх подальшої передачі особам, які мали можливість вплинути на результати Ревізії, у сумі 5000 доларів США, що становить 127792 гривні за курсом Національного банку України станом на 01 грудня 2016 року за сприяння у складанні акту ревізії без відображення у ньому порушень.

1.10.Розуміючи протиправність дій ОСОБА_6 та не бажаючи брати участі у протиправних діях щодо надання неправомірної вигоди ОСОБА_17 звернувся з заявою до НАБ України, де виклав обставини вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а вказані кошти, в сумі 5000 доларів США купюрами по 100 доларів США, добровільно видав працівникам НАБ України та був залучений до конфіденційного співробітництва.

1.11.Згодом, 06 грудня 2016 року, близько 19:00 год, ОСОБА_6, знаходячись у власному автомобілі марки Nissan X-TRAIL д.н.з НОМЕР_1 поблизу станції метро «Арсенальна» в м.Києві, при зустрічі із ОСОБА_17 повідомив останньому, що змін у поведінці ревізорів, які її проводять, він не побачив, тому не впевнений у відсутності негативних наслідків для себе за результатами Ревізії. Також, ОСОБА_6 повідомив, що знайшов інших осіб, які зможуть вплинути на її перебіг та результати. При цьому обвинувачений висунув вимогу ОСОБА_17 повернути кошти, які він надав 01 грудня 2016 року у якості неправомірної вигоди.

1.12.Під час наступної зустрічі 09 грудня 2016 року, близько 08:30 год, ОСОБА_17, перебуваючи у автомобілі марки Nissan X-TRAIL д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, біля будинку №2 по провулку Інженерному в м.Києві, на попередню вимогу останнього, повернув йому кошти в розмірі 5000 доларів США, після чого злочинна діяльність ОСОБА_6 була припинена працівниками НАБ України та в подальшому його було затримано, а кошти вилучено.

2.Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

2.1.Дії ОСОБА_6 кваліфіковано за ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України як закінчений замах на надання службовій особі неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища.

3.Правова позиція сторони обвинувачення.

3.1.Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений 09 березня 2017 року старшим детективом Третього відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБ України ОСОБА_19 і затверджений прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі САП) ОСОБА_4 .

3.2.Як випливає з обвинувального акта, який підтримав прокурор, орган досудового розслідування вважав установленим те, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 369 КК України, а саме надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовою особою в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їй влади чи службового становища.

3.3.Прокурор вважає, що стороною обвинувачення надано та судом досліджено достатньо доказів для встановлення відповідності викладених у обвинувальному акті фактичних обставин об`єктивній істині як зважаючи на окремі докази, так і в їх сукупності.

4.Правова позиція сторони захисту.

4.1.Правова позиція сторони захисту відображена, зокрема, у вступній промові захисника ОСОБА_8 від 05 березня 2020 року (т. 3, а.с. 1-3), усних поясненнях та виступах під час дебатів. Захисники та обвинувачений вважають, що в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, передбачений ч.4 ст. 369 КК України.

4.2.Вищезазначене твердження ґрунтується на таких аргументах: у ОСОБА_6 був відсутній злочинний умисел на здійснення впливу на роботу ревізійної комісії, яка перевіряла додержання законодавства України в сфері державних закупівель при укладенні та виконанні договорів Департаментом інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення ГП України з ТОВ«Арматех Буд», ТОВ«Укрінжинірінг Він», ТОВ«Будконсалт Плюс»; обвинувачений нікому не пропонував і не надавав неправомірної вигоди, в тому числі особі, яка займає особливо відповідальне становище ОСОБА_12 ; ОСОБА_6 особисто не знайомий з ОСОБА_12, ніколи з ним не зустрічався та не спілкувався, а тому відповідна кваліфікуюча ознака («надання неправомірної вигоди особі, яка займає особливо відповідальне становище») відсутня; в обвинувальному акті міститься вказівка на те, що ОСОБА_17 повернув ОСОБА_6, на попередню вимогу останнього, предмет неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в сумі 5000 доларів США, тому визначена органом досудового розслідування кваліфікація не відповідає фактичним обставинам справи та кваліфікації, передбаченій ч. 4 ст. 369 КК України.

4.3.Також сторона захисту вважає, що у матеріалах кримінального провадження відсутні докази надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди особі, яка займає особливо відповідальне становище; протоколи проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі НСРД), проведені в рамках іншого кримінального провадження, не містять відомостей про те, що ОСОБА_6 комусь пропонував і надавав неправомірну вигоду; покази допитаних на досудовому розслідуванні свідків спростовують позицію сторони обвинувачення щодо здійснення пропозиції та надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди; у висновку експерта №3341/17-39 від 03 березня 2017 року встановлено, що висловлювання, які за змістом можна було б тлумачити як прохання ОСОБА_6 щодо необхідності впливу на перебіг перевірки фінансово-господарської діяльності прокуратури України або прохання ОСОБА_6 передачі коштів ОСОБА_17 будь-яким третім особам за певну послугу, зокрема позитивний перебіг перевірки фінансово-господарської діяльності прокуратури України, у текстах діалогів, що містяться у копії протоколу за результатами проведення НСРД, відсутні.

4.4.Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину свою не визнав. Вважає себе постраждалим від шахрайських та провокативних дій ОСОБА_17 . Також пояснив, що все було «зіграно» так, щоб його зробити винуватим у всіх діях, які вчиняли інші особи. Відповідати на запитання учасників судового провадження та суду відмовився.

5.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Незважаючи на невизнання своєї вини обвинуваченим, суд, вислухавши показання свідків, дослідивши документи та речові докази, оцінивши доводи обвинувачення та захисту, вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України, доведена нижченаведеними належними, допустимими та достовірними доказами.

5.1.Показання.

5.1.1.Свідок ОСОБА_14, допитана під час судового розгляду 12 квітня 2021 року, показала, що в 2016 році була в складі групи працівників Державної аудиторської служби України, які проводили ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ГП України; тому вони зверталися із запитами до ГП України й отримували відповіді на них. Неодноразово скеровувалися запити щодо необхідності створення комісії з контрольних обмірів, однак відповіді ГП України були негативні. Лише в останній день проведення позапланової ревізії було надано наказ про створення відповідної комісії, члени якої не прийшли, тому провести контрольні обміри було неможливо. Із ОСОБА_6 відносини були службові, він надавав пояснення ревізорам щодо питань, які їх цікавлять. ОСОБА_6 не звертався до неї із пропозицією викласти висновок за результатами Ревізії у такій формі, щоб не вказувати порушень окремих питань фінансово-господарської діяльності ГП України. ОСОБА_12 до неї теж не звертався та не давав вказівок під час проведення Ревізії щодо внесення коректив та викладу її результатів у такий спосіб, щоб не було зазначено порушень законодавства. Стверджує, що прізвище ОСОБА_17 їй не знайоме. Працівників Держаудитслужби, які будуть проводити ревізію, визначає директор департаменту. Направлення на проведення позапланової ревізії складається працівником та направляється в приймальню ОСОБА_12 для того, щоб він підписав. Всі питання, що стосуються проведення ревізії доповідаються безпосередньому керівнику, а не ОСОБА_12 . Проект акта за результатами проведення ревізії погоджується із безпосереднім керівником. Із ОСОБА_12 безпосередньо вона не спілкувалася. Працівники ГП України під час проведення Ревізії вплив на неї не чинили, виключно перешкоджали діяльності ревізорів шляхом нестворення комісії з контрольних обмірів, а також ненадання необхідної інформації. Спроб надання неправомірної вигоди під час проведення Ревізії чи впливу на ревізорів не було.

5.1.2.Свідок ОСОБА_16, допитана під час судового розгляду 11 червня 2021 року, показала, що вона не проводила позапланову ревізію ГП України за ухвалою суду, але була залучена до проведення контрольних обмірів на підставі направлення від 30 листопада 2016 року. 01 грудня 2016 року вказане направлення було вручене об`єкту контролю. Однак контрольні обміри не були проведені через тривале невидання наказу про створення комісії для проведення контрольних обмірів посадовими особами ГП України. Результати Ревізії їй не відомі, оскільки вона була залучена лише до проведення контрольних обмірів. ОСОБА_12 виконував обов`язки заступника Голови Державної аудиторської служби України та був «куратором» департаменту, у якому працювала ОСОБА_16 ; тобто підписував вхідну та вихідну кореспонденцію, яка стосувалася діяльності департаменту. Повноваженнями підтверджувати чи затверджувати акти ревізії ОСОБА_12 не наділений. Однак йому члени комісії, які уповноважені проводити позапланову ревізію, могли доповідати про стан її проведення та перешкоди, які виникали. Інші члени комісії щодо проведення позапланової ревізії повідомляли, що з боку ГП України було зволікання із прийняттям наказу про створення комісії по проведенню контрольних обмірів. Із ОСОБА_17 не знайома. До неї не зверталися посадові особи Державної аудиторської служби України чи будь-яких інших установ щодо впливу на результати позапланової ревізії ГП України.

5.1.3.Свідок ОСОБА_12, допитаний під час судового розгляду 11 червня 2021 року, повідомив, що він обіймав посаду виконуючого обов`язки першого заступника Голови Державної аудиторської служби України. Підписувати акти за результатами позапланової ревізії не належало до його повноважень. Згідно чинних нормативних актів відповідальність за результати ревізії несе ревізор, який її проводить. Висловлювати свою точку зору щодо ревізії міг як і будь-яка інша посадова особа. А втім, міг, у межах повноважень, збирати наради, на яких заслуховувати результати проведення ревізій та проблеми, які виникали під час їх проведення. Крім того, сказав, що прізвище ОСОБА_17 йому знайоме. Можливо, із ним познайомився в проміжку часу з 2006 по 2013 рік, коли ОСОБА_12 працював в Територіальному управлінні Рахункової палати, яке розташовувалося у місті Харкові, а ОСОБА_17 працював у Рахунковій палаті України. Це був один чи два випадки, коли вони могли спілкуватися. Як ОСОБА_17, так і будь-які інші особи не зверталися до нього із проханнями щодо впливу на результати Ревізії ГП України.

5.1.4.Свідок ОСОБА_20, допитана під час судового розгляду 11 червня 2021 року, показала, що вона знайома із ОСОБА_6, оскільки останній був певний період часу її керівником. Пояснила, що вона мала відношення до кошторисної документації, виконання якої було предметом позапланової Ревізії ГП України. Також наголосила, що ОСОБА_6 повідомляв їй, що фактично роботи виконувалися, однак якимось чином зникли дефектні акти.

5.1.5.Свідок ОСОБА_17, допитаний під час судового розгляду 18 травня 2021 року, показав, що в другій половині листопада 2016 року ОСОБА_6 зателефонував йому та задав кілька запитань щодо того, чи знає останній когось із Держаудитслужби. Під час особистої зустрічі останній називав прізвище ОСОБА_12, а також пояснив, що в нього має бути перевірка Держаудитслужби. Після цього відбулася низка зустрічей, під час яких ОСОБА_6 частинами ділився інформацією про те, що в нього відбувається перевірка. Під час спілкування із обвинуваченим фігурувало три прізвища ОСОБА_21 (спочатку), Павлова та ОСОБА_22 (наприкінці листопада). Цих людей ОСОБА_17 не знав, із ними не спілкувався та не планував спілкуватися. Із ОСОБА_12 свідок не перетинався, а ОСОБА_6, ще до моменту передачі коштів, просив, за можливості, вплинути на ревізорів, тобто якимось чином вийти із ними на контакт. Під час зустрічей ОСОБА_6 називав якісь цифри (10 тисяч), але на той момент ОСОБА_17 думав, що це були емоції, адже до дня передачі грошей ОСОБА_6 не давав свідку зрозуміти, що він планує щось передавати через останнього. При цьому жодних документів про перевірку чи актів ОСОБА_6 йому не надавав. Після того як вони зустрілися поряд зі станцією метро «Арсенальна» в автомобілі обвинуваченого, останній, в присутності якоїсь особи (ймовірно його сина), передав ОСОБА_17 якийсь згорток із пакетом. Кошти передали в автомобілі, у якому ОСОБА_17 сидів на задньому сидінні, на передньому сидінні на місці пасажира сидів ОСОБА_6, а на місці водія особа, із якою свідок не знайомий. Пакунок із коштами поклали в папку, яка належить ОСОБА_17, при цьому суму ОСОБА_6 не називав і взагалі не казав, що в цьому пакунку міститься. З того моменту як пакет з неправомірною вигодою поклали в сумку, свідок не відкривав його і весь день думав про те, куди піти, й розумів, що треба звертатися в правоохоронні органи, адже він ставав співучасником діяння у передачі грошей комусь ( ОСОБА_12 або комусь, до кого його направляв би ОСОБА_6 ) На питання про те, чому він не дізнався в ОСОБА_6, що він поклав йому в портфель, ОСОБА_17 відповів, що через присутність іншої людини в машині він розгубився та не хотів з`ясовувати відносини. На питання про те, чи розумів він, що це могли бути кошти, з огляду на зміст розмов між ним та ОСОБА_6, повідомив, що не знав про предмет передачі, мету її та кількість. Вирішив звернутися до НАБ України з огляду на те, що раніше, під час закінчення його аудиту Генеральної прокуратури України, він почув прізвище ОСОБА_23, який здійснював виїмку документів, тому вирішив звернутися до нього. Із сукупності висловлювань ОСОБА_6 ОСОБА_17 зрозумів, що кошти призначалися ОСОБА_12 . Правоохоронні органи не моделювали поведінку свідка, не повідомляли варіанти розмов, а також не здійснювали якийсь вплив на останнього з метою схилити до певного типу поведінки. Вже після передачі грошових коштів, на запитання ОСОБА_6 про те, як відбувається подальший рух справи, ОСОБА_17 відповідав, що не може повідомити нової інформації. Через кілька днів ОСОБА_6 попросив повернути кошти та повідомив, що є якісь інші контакти. Після пред`явлення свідку протоколу негласної слідчої (розшукової) дії, на якому зафіксовані розмови ОСОБА_6 та ОСОБА_17 за 29 листопада 2016 року в частині розмови, яка розпочалася о 16:26 год, на запитання про те, що мав на увазі ОСОБА_17 під фразою «зустрітися із ним», останній повідомив, що мова йшла не про ОСОБА_12 . На запитання про зміст фрази, яка зафіксована у тому ж протоколі під час розмови 30 листопада 2016 року, що розпочалася о 12:02 год, - «мальчик готов и девочки за ним тоже», ОСОБА_17 пояснив, що «девочки» це фраза ОСОБА_6, якою він називав ревізорів, а «мальчик» не знає, чому він так назвав. На запитання про зміст фрази, яка зафіксована у тому ж протоколі під час розмови 29 листопада 2016 року, «я встречался, любовниц и одну, и вторую спросят», свідок пояснив, що він ні з ким не зустрічався, ні в кого не запитував нічого. Після відтворення в судовому засіданні телефонної розмови від 30 листопада 2016 року о 19:59 год між ОСОБА_17 та обвинуваченим (протокол за результатами проведення НСРД зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22 грудня 2016 року з додатком диск №04/1766) щодо значення слова «отдать этубумажку» ОСОБА_17 не міг пояснити, що це означає, оскільки він не розумів, що йому потрібно зробити для обвинуваченого. Розбіжності із показаннями, які надавалися ОСОБА_17 5 років тому, в яких він стверджував про те, що гроші призначалися комусь із трьох осіб (посадових осіб Держаудитслужби), ОСОБА_17 пояснив, що він може помилитися в тому, що це кошти однозначно для ОСОБА_12 . За його розумінням ситуації, виходячи з того, що постійно звучали три прізвища, було два шляхи вирішення ситуації ОСОБА_6 або вплив на ОСОБА_12, або на ревізорів. На питання про те, що означає «називались трипрізвища» свідок пояснив, що вони називались ОСОБА_6 ; спершу прізвища ОСОБА_12, а потім прізвища двох жінок. Ці люди називалися в контексті того, що ревізори проводили Ревізію, ОСОБА_12, мабуть, виписував доручення на неї. Під час розмов із ОСОБА_6 він чув одне що треба вийти на ревізорів та ОСОБА_12, однак конкретики, що саме потрібно зробити свідок не чув; тобто повпливати було потрібно, а що саме потрібно було зробити із результатами Ревізії невідомо. Зі змісту розмов із ОСОБА_6 . ОСОБА_17 зрозумів, що ОСОБА_6 можуть зробити винним у ситуації, з приводу якої відбувалася перевірка. На питання про те, кому призначалися гроші, ОСОБА_17 відповів, що називались три прізвища одна людина підписувала доручення, а дві перевіряли. ОСОБА_17 жодного разу не сказав, що йому щось потрібно, тому це не міг бути вплив на нього за те, щоб він щось вчинив. Свідок вважав, що має передати комусь: чи ОСОБА_12, чи ревізорам. Щодо домовленостей конкретних не пам`ятає, адже спочатку був ОСОБА_12, а потім були ревізори. При поверненні коштів ОСОБА_6 сказав свідкові про те, що в нього є якийсь вихід на Адміністрацію Президента України для того, щоб вирішити всі його проблеми.

5.1.6.Свідок ОСОБА_18, допитаний під час судового розгляду 14 червня 2021 року, повідомив, що познайомився із ОСОБА_6 під час виконання певних підрядних робіт щодо приміщень на АДРЕСА_2 . Приблизно в листопаді-грудні 2016 року ОСОБА_6 попросив допомоги та позичити 5000 доларів США. Про мету позики коштів ОСОБА_6 йому не повідомляв. Між проханням ОСОБА_6 та наданням йому коштів пройшла приблизно доба. Цих коштів ОСОБА_6 не повертав. Сказав, що обов`язково їх поверне за першої ж можливості; раніше не просив позичати кошти.

5.2.Речові докази.

5.2.1.Під час судового розгляду досліджено кошти, вилучені з місця події 01 грудня 2016 року в сумі 5000 доларів США, які були видані добровільно ОСОБА_17 в приміщенні НАБ України. Вони оглянуті 03 грудня 2016 року, відомості про що внесені до протоколу (том 3, а.с. 20-38). Судом встановлено наявність 50 купюр номіналом по 100 доларів США з такими серіями та номерами: НК25981749D; НЕ33777903D; НВ12302333G; НС18465247В; НС18465258В; НС18465257В; НС18465245В; НЕ39504161В; АВ38573556F; НF62800957С; FK75906299A; AB82209189G; HG08651122B; КВ35008930В; НD01872482В; НВ10288281Н; НС18465246В; KG07997848A; KG07997849A; АС48683459А; KG07997847A; НС18465244В; НВ69912713R; KG07997846A; НЕ87667365В; KG07997845A; КВ36550983В; НВ34156541N; АВ04524413А; НС18465256В; HL84909450F; HB42709401B; HF52707845E; HB44231059R; FI14434706A; HB32234369J; FG32608501B; FC00797673A; HD46239249B; HE00064413D; HK16589048D; HB45411769G; HD91672179A; DB03986364C; HF17608420D; FI16359305A; AB48092119W; KA17123808A; HB26758170G; HB66476486N.

5.2.2.Під час судового розгляду досліджено кошти, які вручалися ОСОБА_17 в рамках контролю за вчиненням злочину та які зазначені у протоколі огляду та вручення грошових коштів від 08 грудня 2016 року з додатками (том 3, а.с. 95-111). Судом встановлено наявність 50 купюр номіналом по 100 доларів США з такими серіями та номерами: KK61560270C; KB01583200P; KB32913040F; KB75478274C; HJ86738102A; KB67833798J; KB54812082E; HK23604729B; KB54812083E; KL22236077D; HB72610718R; KB57998353I; KK69718556B; KB25157041R; KL05914945B; KB25157042R; KK26718179C; AE75077664A; KB42180687E; BI65618990A; HJ86738101A; AE67880145A; KD94259318A; BB33350105B; KL05914946B; KB49809034F; KG23739526B; HF56547661C; HK63786924B; KG28693859B; KF22049835B; HF76239828A; KF22049834B; HH24267256A; KB80288018D; AB76457576H; KB40190452M; HB38449046E; AD12191111B; KB26483003J; FK15142534B; HC13243276B; KB62599463M; HC13243277B; KB62599464M; HC13243378B; HK84582143B; HC13243379B; KB49896146F; HK41257485B. Ці ж кошти були вилучені під час обшуку автомобіля ОСОБА_6 09 грудня 2016 року (том 3, а.с. 112-117).

5.2.3.Під час судового розгляду досліджено фрагмент всеукраїнської інформаційно-аналітичної газети «Сила громад» №16, в який згідно з протоколом огляду місця події від 01 грудня 2016 року (том 3, а.с. 15-17) були загорнуті кошти в розмірі 5000 доларів США. Речовий доказ був оглянутий 03 грудня 2016 року, відомості про що внесені до протоколу (том 3, а.с. 20-38).

5.3.Документи.

5.3.1.Із витягу про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (том 3, а.с. 5) у кримінальному провадженні №52016000000000457 встановлено, що такі відомості були внесені 30 листопада 2016 року о 23:32:09 год.

5.3.2.Із доповідної записки від 30 листопада 2016 року (том 3, а.с. 6) встановлено, що відомості в ЄРДР були внесені за фактами того, що завідувач сектору Рахункової палати України ОСОБА_17 пообіцяв заступнику начальника відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6 надати в інтересах останнього неправомірну вигоду службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище виконуючому обов`язки першого заступника голови Державної аудиторської служби України ОСОБА_12 за сприяння у підготовці позитивного акта за наслідками проведення позапланової виїзної ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності Генеральної прокуратури України.

5.3.3.Із заяви ОСОБА_17 від 01 грудня 2016 року (том 3, а.с. 13-14) встановлено, що останній повідомив Національне антикорупційне бюро України про те, що ОСОБА_6 01 грудня 2016 року передав йому пакунок із стодоларовими купюрами.

5.3.4.Із протоколом огляду місця події від 01 грудня 2016 року (том 3, а.с. 15-18) вбачається, що в портфелі чорного кольору, який був добровільно наданий ОСОБА_17, з поміж інших речей та предметів виявлено паперовий згорток з газети «Сила громад» №16 у кольоровому форматі, у якому знаходяться кошти в сумі 5000 доларів США купюрами по 100 (сто) доларів США, які потім поміщені до сейф-пакету №1244467. Постановою детектива НАБ України від 22 грудня 2016 року ці кошти визнано речовими доказами (том 3, а.с. 40-43).

5.3.5.З клопотання від 01 грудня 2016 року ОСОБА_17 (том 3, а.с. 19) встановлено, що він добровільно надав до протоколу огляду та матеріалів кримінального провадження 5000 доларів США, вилучених із його портфеля під час проведення огляду місця події від 01 грудня 2016 року.

5.3.6.Протоколом огляду речей від 03 грудня 2016 року (том 3, а.с. 20-38) встановлено, що в сейф-пакеті №1244467 знаходяться кошти в сумі 5000 доларів США купюрами по 100 (сто) доларів США та паперовий згорток з газети «Сила громад» №16 у кольоровому форматі. Після проведення огляду кошти, що перев`язані червоною гумкою, фрагмент всеукраїнської інформаційно-аналітичної газети «Сила громад» №16 та сейф-пакет №1244467 поміщені до сейф-пакету №1017764. Постановою детектива НАБ України від 22 грудня 2016 року цей фрагмент визнано речовими доказами (том 3, а.с. 40-43).

5.3.7.Із письмової згоди ОСОБА_17 на залучення до конфіденційного співробітництва та проведення НСРД від 01 грудня 2016 року (том 3, а.с. 44) встановлено, що останній підтвердив дійсність своїх намірів про залучення його до конфіденційного співробітництва та НСРД у кримінальному провадженні №52016000000000457.

5.3.8.Постановою про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення НСРД від 01 грудня 2016 року (том 3, а.с. 45-46) ОСОБА_17 було залученого до конфіденційного співробітництва та до проведення НСРД у кримінальному провадженні №52016000000000457. Крім цього, з постанови встановлено, що ОСОБА_17 в майбутньому буде зустрічатися з ОСОБА_6, з метою повернення йому неправомірної вигоди, яка була надана йому ОСОБА_6 для передачі ОСОБА_12, оскільки ОСОБА_17 добровільно відмовився від вчинення злочину.

5.3.9.Із протоколу огляду телефону ОСОБА_17 ІPhone 5S A1533 IMEI: НОМЕР_2 від 01 грудня 2016 року (том 3, а.с. 88-93) встановлено, що в цьому телефоні міститься запис у телефонній книжці з іменем « ОСОБА_24 » і номером телефону « НОМЕР_3 », а також інформація щодо встановлення з`єднань із вищезазначеним контактом.

5.3.10.Із протоколу огляду та вручення грошових коштів від 08 грудня 2016 року (том 3, а.с. 95-111) встановлено, що детектив НАБ України ОСОБА_25 оглянув кошти (предмет неправомірної вигоди) п`ятдесят купюр, номіналом 100 доларів США, загальна сума 5000 доларів США. Було встановлено та зафіксовано в протоколі відповідні серії та номери купюр. Їх було надано Національним антикорупційним бюро України в загальній сумі 5000 доларів США, вручено ОСОБА_17 для надання їх в подальшому ОСОБА_6 як повернення неправомірної вигоди, яку останній попередньо надав ОСОБА_17 для передачі її посадовим особам Держаудитслужби для позитивного вирішення питання проведення Ревізії.

5.3.11.Із протоколу обшуку від 09 грудня 2016 року (том 3, а.с. 112-117) встановлено, що з 08:38 год детектив НАБ України ОСОБА_19 на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України провів обшук транспортного засобу легкового автомобіля марки «Nissan X-Trail», 2007 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1, власником якого є громадянин ОСОБА_6, до постановлення ухвали слідчого судді у зв`язку із безпосереднім переслідуванням особи, яка підозрюється у вчинення злочину ОСОБА_6 . Останній добровільно видав пачку грошових коштів та повідомив, що в ній знаходиться 5000 доларів США. Під час проведення обшуку, зокрема, виявлено 50 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна. Вказані об`єкти поміщено у сейф-пакет №1017436. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 14 грудня 2016 року у справі №760/21228/16-к (том 3, а.с. 122-127) було задоволено клопотання детектива НАБ України частково та надано дозвіл на проведення обшуку в автомобілі марки «Nissan X-Trail», 2007 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 .

5.3.12.Зі змісту протоколу огляду речей від 16 грудня 2016 року (том 3, а.с. 128-135) встановлено, що в сейф-пакеті №1017436 знаходяться кошти, а саме 50 банкнот номіналом по 100 доларів США кожна із вказівкою на відповідні серії та номери купюр. Ці кошти визнані речовими доказами постановою детектива НАБ України від 22 грудня 2016 року.

5.3.13.Із наказу Держаудитслужби від 01 серпня 2016 року №46 «Про розподіл обов`язків між Головою Державної аудиторської служби України, першим заступником та заступником Голови» (том 3, а.с. 224-229), який було надано ОСОБА_12 під час допиту від 09 грудня 2016 року, встановлено, що перший заступник Голови координує та контролює діяльність, зокрема, Департаменту взаємодії з правоохоронними органами.

5.3.14.Із документів, отриманих від Держаудитслужби у відповідь на запит НАБ України від 09 грудня 2016 року №042-072/44355 (т. 3 а.с. 230 т. 4 а.с. 71), встановлено, що Державною аудиторською службою з 16 листопада 2016 року по 06 грудня 2016 року проводилася позапланова виїзна ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Генеральної прокуратури України за період часу з 21 грудня 2015 року по 01 січня 2016 року. Для її здійснення було видано направлення заступнику директора департаменту-начальнику відділу Державної аудиторської служби України ОСОБА_26, головному державному фінансовому інспектору Державної аудиторської служби України ОСОБА_15, заступнику начальника відділу ОСОБА_14, заступнику начальника відділу ОСОБА_16 . Також встановлено, що ОСОБА_12 було призначено виконуючим обов`язки першого заступника Голови Державної аудиторської служби України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року №510-р. ОСОБА_15 було призначено на посаду головного державного фінансового інспектора відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Департаменту взаємодії з правоохоронними органами згідно наказу голови Державної аудиторської служби України від 25 квітня 2016 року №106-о. ОСОБА_26 призначено на посаду заступника директора департаменту-начальника відділу контролю діяльності суб`єктів господарювання Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Держаудитслужби відповідно до наказу голови Державної аудиторської служби України від 11 квітня 2016 року №27-о. ОСОБА_14 була переведена у відділ контролю діяльності суб`єктів господарювання на посаду заступника начальника відділу згідно з наказом голови Державної аудиторської служби України від 06 квітня 2016 року №16-о. ОСОБА_16 було призначено на посаду заступника начальника відділу контролю в соціальній та гуманітарній галузі Департаменту взаємодії з правоохоронними органами згідно наказу голови Державної аудиторської служби України від 19 квітня 2016 року №67-о.

5.3.15.Із постанови про забезпечення заходів безпеки та зміни анкетних даних від 02 грудня 2016 року (том 4, а.с. 76-77) встановлено, що за заявою ОСОБА_17 було забезпечено його безпеку як свідка у кримінальному провадженні шляхом заміни справжніх анкетних даних на псевдонім: « ОСОБА_27, ІНФОРМАЦІЯ_2,яка мешкаєза адресою: АДРЕСА_3 » під час проведення окремих слідчих та розшукових дій.

5.3.16.Із листа Держаудитслужби від 23 січня 2017 року №15-17/65 (том 4, а.с. 81-83), який долучений до матеріалів кримінального провадження №52016000000000457 постановою детектива НАБ України від 01 березня 2017 року, встановлено, що за результатами проведеної Держаудитслужбою ревізії складено акт від 20 грудня 2016 року №15-21/57, який підписаний ГП України із запереченнями, та на які Держаудитслужба надала обґрунтовані висновки. Ревізією, з поміж іншого, встановлено, що в порушення статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України ГП України у грудні 2015 року понесені витрати на послуги з технічного обслуговування мереж водопостачання, водовідведення, опалення, системи електромереж, електрообладнання, сигналізації будівель ГПУ, які фактично підрядними організаціями не надавалися та не виконувалися, що призвело до зайвої оплати коштів загального фонду державного бюджету за КПКВК 0901010 «Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури», КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)» на суму 1798,89 тис. гривень. Відповідальними особами у результаті Ревізії встановлено: заступника Генерального прокурора ОСОБА_28, яким підписані договори про надання вказаних послуг; колишнього начальника управління матеріально-технічного забезпечення ГПУ ОСОБА_29, яким підписані акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3); начальника відділу експлуатації будівель і споруд та соціального забезпечення ОСОБА_6, яким складені та підписані рапорти на оплату вказаних послуг.

5.3.17.Листом заступника начальника Департаменту інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення начальником управління матеріально-технічного забезпечення ГП України від 09 грудня 2016 року №13/2-580вих16 із додатками (том 4, а.с. 217-222) встановлено, що ОСОБА_6 замовляв перепустку для ОСОБА_17, який перебував у приміщенні ГП України 22 листопада 2016 року з 15:40:49 год до 16:01:05 год.

5.3.18.Із ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року (том 4, а.с. 235-237) встановлено, що клопотання детектива НАБ України ОСОБА_19 від 28 жовтня 2016 року, погоджене із заступником керівника САП ОСОБА_30 07 листопада 2016 року, на продовження строків проведення НСРД відносно ОСОБА_6 задоволено. Надано дозвіл на продовження строків проведення відповідних НСРД відносно ОСОБА_6 строком на 2 (два) місяці з моменту винесення ухвали.

5.3.19.Із ухвали слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року (том 4, а.с. 241-243) встановлено, що клопотання прокурора САП про надання дозволу на використання результатів проведених НСРД у кримінальному провадженні №42016000000000282 від 22 січня 2016 року в іншому кримінальному провадженні №52016000000000457 від 30 листопада 2016 року задоволено. Надано дозвіл прокурору САП на передачу до НАБ України інформації, отриманої під час проведення НСРД у кримінальному провадженні №42016000000000282 від 22 січня 2016 року, яка міститься у відповідних протоколах за результатами проведення НСРД.

5.3.20.Із протоколу про проведення НСРД контроль за вчиненням злочину від 16 січня 2017 року (том 5, а.с. 1-4), дозвіл на проведення якої був наданий постановою прокурора про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину від 06 грудня 2016 року (том 4, а.с. 244-246) встановлено, що 06 грудня 2016 року, у період часу з 18:55 год до 19:14 год під час зустрічі ОСОБА_17 з ОСОБА_6 в легковому автомобілі останнього «Nissan X-Trail» д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві біля станції метро «Арсенальна», відбулася розмова, в межах якої ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_17 про те, що після передачі 01 грудня 2016 року йому грошових коштів в поведінці ревізорів Держаудитслужби нічого не змінилося, навпаки їх дії стали дуже активними, а отже, в його розумінні, питання щодо усунення можливих негативних наслідків для себе за результатами проведення Ревізії позитивно не вирішилось. У зв`язку із цим попросив повернути йому попередньо надані ОСОБА_17 кошти 5000 доларів США. Також, ОСОБА_6 попросив ОСОБА_17, щоб той повідомив в.о. першого заступника Державної аудиторської служби України ОСОБА_12 про відмову від його послуг. Окрім цього зазначив, що для забезпечення позитивних результатів Ревізії він скористається послугами на найвищому рівні, а саме «Адміністрації». Щодо дати повернення грошових коштів, учасники розмови вирішили домовитися у майбутньому засобами телефонного зв`язку. 08 грудня 2016 року у період часу з 19:38 год до 20:02 год детективом НАБ України ОСОБА_25 за участю детектива НАБ України ОСОБА_19 здійснено огляд та вручення заявнику заздалегідь ідентифікованих засобів грошових коштів в сумі 5000 доларів США. Вказані кошти, які надані НАБ України у сумі 5000 доларів США, вручені ОСОБА_17, для подальшого надання їх ОСОБА_6, у якості повернення неправомірної вигоди, яку останній 01 грудня 2016 року надав ОСОБА_17 для передачі ОСОБА_12 з метою забезпечення позитивних наслідків Ревізії. Номера та серії купюр внесені до протоколу, зафіксовано під час відеозйомки. Окрім цього, з вказаних купюр було зроблено скановані копії на 13 аркушах, які додано до протоколу. Під час проведення слідчої дії ОСОБА_17 попереджено про недопустимість провокації вимагання неправомірної вигоди. 09 грудня 2016 року у період часу з 08:32 год до 08:41 год, під час зустрічі ОСОБА_17 з ОСОБА_6 в легковому автомобілі останнього «Nissan Х-Тгаіl» д.н.з. НОМЕР_1 у м. Києві на пров. Інженерному біля будинку №2 (неподалік від станції метро «Арсенальна») відбулася розмова, в межах якої ОСОБА_17 повернув ОСОБА_6 предмет неправомірної вигоди заздалегідь ідентифіковані кошти у сумі 5000 доларів США. Останній, на вимогу ОСОБА_17, перерахував вказані кошти та підтвердив надану суму, після чого поклав їх до кишені своєї чорної куртки. Під час розмови, ОСОБА_6 також зазначив, що якби він був «основним диригентом» у цій справі, то ніколи не допустив би таких проблем. У подальшому 09 грудня 2016, о 10:18 год, негласну слідчу (розшукову) дію контроль за вчиненням злочину припинено та прийнято рішення про затримання ОСОБА_6 .

5.3.21.З протоколу за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по абонентському номеру НОМЕР_4, яким користувався обвинувачений (т. 5, а.с. 33-44), встановлено таке:

17 листопада 2016 року о 10:35:38 год встановлено вихідний дзвінок та розмову тривалістю 1 хвилину 3 секунди між абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змісту:

ОСОБА_31 : Добрый день

ОСОБА_32 : Добрый день удобно говорить?

ОСОБА_31 : Да, за рулем, слушаю вас.

ОСОБА_32 : А, за рулем так может потом, чуть позже перезвоню?

ОСОБА_31 : Нет говорите, я все равно на больничном, сейчас еду.

ОСОБА_32 : доброго дня, по-перше.

ОСОБА_31 : Да, взаємно.

ОСОБА_32 : Вы с Косиновым работали?

ОСОБА_31 : С кем?

ОСОБА_32 : С Косиновым, заступник аудиторской службы.

ОСОБА_31 : Это Косинов, это, он вроде в рахунковій палате работал? Да?

ОСОБА_32 : Он работал в рахунковій палате. А сейчас він перший заступник, виконуючий обов`язки.

ОСОБА_31 : Да, он в Харькове был.

ОСОБА_32 : Да, да. А сейчас (тех. перешкода).

ОСОБА_31 : Да, есть такой.

ОСОБА_32 : Вы его знаете, нет?

ОСОБА_31 : Да. Щось у вас якiсь проблеми чи що?

ОСОБА_32 : Є там питания, хотiв переговорити.

ОСОБА_31 : Ну, я завтра буду ехать на Верхнюю закрывать больничный, то я могу подскочить к вам.

ОСОБА_32 : Хорошо, спасибо.

ОСОБА_31 : Есть, я вас наберу.

ОСОБА_32 : Да, до свидания.

(Розмова закінчена)

22 листопада 2016 о 11:59:55 год, встановлено вхiдний дзвiнок та розмову тривалістю 58 секунд між абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змісту:

ОСОБА_32 : ОСОБА_33 .

ОСОБА_31 : Добрый день, удобно?

ОСОБА_32 : Да. Доброго дня.

ОСОБА_31 : Ну, смотрите, пообщался я. Хотел бы у вас (не договорив). Скажите пожалуйста, а вы как по времени? Когда к вам лучше подъехать? Утром, вечером?

ОСОБА_32 : В любое время я жду.

ОСОБА_31 : А до скольких вы работаете сегодня?

ОСОБА_32 : До 19:00.

ОСОБА_31 : И вы едете к себе, там на Левый берег, туда, да?

ОСОБА_32 : Да-да.

ОСОБА_31 : Ну, хорошо, если не сегодня, то завтра я к вам буду, с утра может быть. А с утра во сколько вы будете?

ОСОБА_32 : Ну, в 8 на работе.

ОСОБА_31 : В 8 на работе, я где-то можно с вами, могу встретиться, да, если что?

ОСОБА_32 : Да, завтра.

ОСОБА_31 : Что у вас такое настроение вообще, расстроены что-то?

ОСОБА_32 : Что?

ОСОБА_31 : Расстроены, что такое настроение у вас?

ОСОБА_32 : А, нет, все нормально.

ОСОБА_31 : Понял, хорошо, тогда я или сегодня, или завтра утром буду.

ОСОБА_32 : Хорошо.

ОСОБА_31 : Хорошо? Все спасибо.

(Розмова закiнчена)

22 листопада 2016 року о 14:56:19 год встановлено вхiдний дзвiнок та розмову тривалiстю 17 секунд мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_32 : Да.

ОСОБА_31 : А скажите пожалуйста, а вы до четырех часов на месте будете?

ОСОБА_32 : Да, на месте.

ОСОБА_31 : Ну, я тогда к вам подскочу, закажите?

ОСОБА_32 : Да. Хорошо.

ОСОБА_31 : Хорошо. Сейчас я в течении часа буду.

НАГАЛЕВСЬКИЙ А.К.: Хорошо.

(Розмова закiнчена)

28 листопада 2016 року о 14:20:11 год встановлено вихiдний дзвiнок та розмову тривалiстю 52 секунди мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_31 : Добрый день.

ОСОБА_32 : Доброго дня. Ну, в понедiлок кораблi в плавания не йдуть, на завтра, если все будет нормально, хорошо?

ОСОБА_31 : Хорошо. Как скажете да.

ОСОБА_32 : Как мои любовницы? Там вопрос нормальный?

ОСОБА_31 : Нормально все, ждут, когда вы обратите внимание на них.

ОСОБА_32 : (смiється) Я понял.

ОСОБА_31 : Вы скажите 1-го числа каков порядок действий?

ОСОБА_32 : Что?

ОСОБА_31 : 1-го числа у вас какое-то торжественное мероприятие будет или нет?

ОСОБА_32 : Нет, у нас будет 30-го, вроде бы?

ОСОБА_31 : А, 30-го?

ОСОБА_32 : 30-го, да.

ОСОБА_31 : То, когда к вам можно 1-го будет зайти?

ОСОБА_32 : Ну, выйдем на связь, ну, завтра встретимся.

ОСОБА_31 : Договорились, есть, до завтра.

ОСОБА_32 : Берегите семью.

(Розмова закінчена)

28·листопада 2016 року о 17:13:57 год встановлено вихiдний дзвінок та розмову тривалiстю 27 секунд мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_31 : Да?

ОСОБА_32 : Добрий вечір, а ви не будете проїздом в наших краях?

ОСОБА_31 : Сегодня нет, а завтра удобно будет?

ОСОБА_32 : Давайте завтра с утра десь.

ОСОБА_31 : Во сколько скажите?

ОСОБА_32 : Я наберу вас утречком, хорошо?

ОСОБА_31 : Договорились. Есть.

ОСОБА_32 : Спасибо.

(Розмова закінчена)

29·листопада 2016 року о 08:16:58 год встановлено вхiдний дзвінок та розмову тривалiстю 41 секунду між абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_6 ( ОСОБА_18 ) такого змiсту:

ОСОБА_32 : Да, ОСОБА_34 .

ОСОБА_35 : Слышите, там у меня только 20 получится.

ОСОБА_32 : ОСОБА_36, да?

ОСОБА_35 : Да, никак, сейчас созвонился (не договорив).

ОСОБА_32 : Я понял, ну, хорошо, хорошо.

ОСОБА_35 : Там уже как-то думайте, как перекрыться, что?

ОСОБА_32 : Что?

ОСОБА_35 : Чтоб перекрыть там уже это дело, фиг его знает, что делать?

ОСОБА_32 : Понял, ну может ще получится? Если (не договорив). Ну, попробуйте, хорошо, пожалуйста!

ОСОБА_35 : Ну, давайте еще пару дней, мне еще в одном месте надо спросить.

ОСОБА_32 : Хорошо.

ОСОБА_35 : Давайте.

(Розмова закiнчена)

29·листопада 2016 року 16:26:15 год встановлено вхiдний дзвінок та розмову тривалiстю 44 секунди мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_32 : Я слухаю Вас.

ОСОБА_31 : Удобно?

ОСОБА_32 : Да.

ОСОБА_31 : Смотрите, я встречался, значит эту любовницу одну и вторую спросят, как они там это? Расспросят и обещали, то есть (не договорив). Ну, я должен завтра, наверное, еще встретиться с ним.

ОСОБА_32 : Я понял.

ОСОБА_31 : Потому что, говорит, ну, как бы будет знать картину всю, и тогда будут разговаривать.

ОСОБА_32 : Я понял. Хорошо.

ОСОБА_31 : Хорошо? Так что я попытаюсь завтра вас увидеть обязательно.

ОСОБА_32 : Xopoшo, жду.

ОСОБА_31 : Он завтра на 10 часов меня приглашает к себе.

ОСОБА_32 : Есть, хорошо.

ОСОБА_31 : Давайте.

(Розмова закінчена)

30 листопада 2016 року о 11:41:01 год встановлено вихiдний дзвiнок та розмову тривалiстю 29 секунд мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_31 : Добрый день.

ОСОБА_32 : Удобно говорить?

ОСОБА_31 : Удобно, но я еще жду результата.

ОСОБА_32 : А, я понял, я хотел спросить. Хорошо.

ОСОБА_31 : Да, я вас наберу, буквально через часок.

ОСОБА_32 : Давай.

(Розмова закінчена)

30 листопада 2016 року о 12:02:25 год встановлено вхiдний дзвiнок та розмову тривалiстю 35 секунд мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_32 : Я слухаю?

ОСОБА_31 : Ну, как бы, лед тронулся. Девочки готовы.

ОСОБА_32 : Да.

ОСОБА_31 : Да. Вернее, мальчик готов и за девочек тоже.

ОСОБА_32 : А, я понял-понял.

ОСОБА_31 : Поэтому мне надо будет обязательно с вами завтра железно, до 9-ти часов утра встретиться.

ОСОБА_32 : Хорошо-хорошо.

ОСОБА_31 : А вы когда, сегодня празднуете или завтра?

ОСОБА_32 : Нет, ну разберемся, я наберу вас, вечером.

ОСОБА_31 : Да, наберите, ну чтоб я завтра до 9-и был уже там, у них, на Победы.

ОСОБА_32 : Хорошо.

ОСОБА_31 : Да, все до свидания.

(Розмова закінчена)

30 листопада 2016 року о 12:10:17 год встановлено вихiдний дзвінок та розмову тривалiстю 41 секунду між абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_6 ( ОСОБА_18 ) такого змiсту:

ОСОБА_35 : Да.

ОСОБА_32 : Добрый день.

ОСОБА_35 : Да, что ты у нас?

ОСОБА_32 : Шановний, еще завтра на утречко, получится?

ОСОБА_35 : Нy, буду стараться, думаю, да, я там и с людьми еще встречался, я вам там при встрече расскажу.

ОСОБА_32 : Все, понял-понял, хорошо, я жду.

ОСОБА_35 : Давайте.

ОСОБА_32 : Потому что на утро там, ну, в тоже время.

ОСОБА_35 : Да-да, на утро, значит, давайте тогда планировать завтра в то же время в пол восьмого вот там, где мы были сейчас, последний раз.

ОСОБА_32 : Хорошо.

ОСОБА_35 :

ОСОБА_37 : Давай.

(Розмова закiнчена)

01 грудня 2016 року о 07:39:06 год встановлено вихiдний дзвiнок та розмову тривалiстю 32 секунди мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_31 : Да, доброе утро.

ОСОБА_32 : Доброго ранку. Десь через хвилин п`ятнадцять я можу буть там. Чи вам неудобно буде?

ОСОБА_31 : Я не успею за пятнадцать минут. Я ещё дома. Минут через двадцать пять я буду, тридцать.

ОСОБА_32 : Ну, двадцать пять - удобно будет?

ОСОБА_31 : Да, да.

ОСОБА_32 : Всё, всё.

ОСОБА_31 : Хорошо. Есть, да.

ОСОБА_32 : Там же, там же.

ОСОБА_31 : Да, бегу, бегу. Одеваюсь.

(Розмова закінчена)

01 грудня 2016 року о 15:57:45 год встановлено вихідний дзвінок та розмову тривалiстю 45 секунд мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_31 : Да, добрый день.

ОСОБА_32 : Добрый день, некоторые товарищи говорили: «Та мы думали, що вiн з бутылкой заїде». Ви поняли, хто це мiг казати?

ОСОБА_31 : Я знаю.

ОСОБА_32 : Да-да. Удобно?

ОСОБА_31 : Да.

ОСОБА_32 : Не було нiяких там встреч с любовницами?

ОСОБА_31 : Нет, я пообщался, еще рассказал, что у меня все. Сказали «Все будет, как нормально».

ОСОБА_32 : Хорошо.

ОСОБА_31 : Девочки будут.

ОСОБА_32 : Тодi і віскі за вами, да.

ОСОБА_31 : Обязательно, я ж говорю, что збирайте деньги я приезжаю.

ОСОБА_32 : (смiється).

ОСОБА_31 : Хорошо-хорошо.

ОСОБА_32 : Добре не цей.

ОСОБА_31 : Все есть, спасибо. Да, до свидания.

(Розмова закiнчена)

02 грудня 2016 року о 19:15:52 год встановлено вхiдний дзвiнок та розмову тривалiстю 38 секунд мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_32 : ОСОБА_33 .

ОСОБА_31 : ОСОБА_38, я буквально секунду. Я прошу прощения, я еще вот болею, я во вторник ориентировочно появлюсь перед вашими глазами. В понедельник может наберу. Просто я вот очень болен, я простыл и сейчас иду от врача. Если вы не против, давайте мы перенесем наш разговор на понедельник или вторник?

ОСОБА_32 : Я понял. Ну, там по (не договорив).

ОСОБА_31 : Хорошо? Аполлинарий Казимирович, ну, давайте я вам в понедельник-вторник все расскажу?

ОСОБА_32 : Хорошо.

ОСОБА_31 : Все спасибо большое, хорошего вечера.

(Розмова закінчена)

05 грудня 2016 року о 16:09:25 год встановлено вхiдний дзвiнок та розмову тривалiстю 26 секунд мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_31 : Добрый день, ОСОБА_38 .

ОСОБА_32 : Доброго дня.

ОСОБА_31 : Удобно?

ОСОБА_32 : Да-да.

ОСОБА_31 : Не отвлекаю вас?

ОСОБА_32 : Я слухаю.

ОСОБА_31 : ОСОБА_38, скажите пожалуйста а удобно, чтоб я завтра к вам подскочил где-то, наверное, ближе к вечеру?

ОСОБА_32 : К вечеру?

ОСОБА_31 : Да.

ОСОБА_32 : Xopoшo.

ОСОБА_31 : Хopoшо?

ОСОБА_32 : Угу.

ОСОБА_31 : Все, спасибо, да, до свидания.

(Розмова закiнчена)

06 грудня 2016 о 14:44:40 год встановлено вхiдний дзвiнок та розмову тривалiстю 52 секунди мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_32 :

ОСОБА_39 : Здравия желаю, Аполлинарий Казимирович!

ОСОБА_32 : Доброго дня.

ОСОБА_31 : С праздником вас украинской армии.

ОСОБА_32 : Спасибо, спасибо.

ОСОБА_31 : ОСОБА_38, скажите пожалуйста, а вас можно сегодня как-то часиков к 19:00 увидеть?

ОСОБА_32 : Да, да, да.

ОСОБА_31 : А где удобно?

ОСОБА_32 : Ну, де ви скажете, десь.

ОСОБА_31 : Ну, смотрите, я буду ехать с проверки, но я могу подскочить на «Арсенальную».

ОСОБА_32 : Метро «Арсенальная»?

ОСОБА_31 : Да. Вечерком. Ну, часикам там к без двадцати, к семи часам лучше. Я успею к семи.

ОСОБА_32 : Угу, я понял. Якщо можна, ну, давайте, там. Хорошо. Хорошо.

ОСОБА_31 : Удобно?

ОСОБА_32 : Угу, угу.

ОСОБА_31 : Всё, я вас понял. Хорошо. Спасибо. Всё, я буду. Да, до свидания.

(Розмова закінчена)

06 грудня 2016 року о 18:06:03 год встановлено вхiдний дзвінок та розмову тривалiстю 32 секунди мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_32 : Я слухаю.

ОСОБА_31 : Добрый вечер ещё раз, ОСОБА_38 .

ОСОБА_32 : Добрий вечiр.

ОСОБА_31 : Удобно вам?

ОСОБА_32 : Да, да.

ОСОБА_31 : ОСОБА_38, скажите, пожалуйста, ну я буду выдвигаться тогда в вашу сторону?

ОСОБА_32 : Так, так. Хорошо. Хорошо, да.

ОСОБА_31 : Ну, на «Арсенальной», ну, вот, как мы в прошлый раз с вами вот там, можем?

ОСОБА_32 : Я понял, понял. Хорошо.

ОСОБА_31 : Чтобы удобно было. Хорошо? Во сколько, Вы скажите, чтобы я точно знал?

ОСОБА_32 : Давайте, в семь.

ОСОБА_31 : В семь? Есть. Я буду в семь. Я тогда подойду к вам. Хорошо.

ОСОБА_32 : Xopoшo.

СОРОЧИНСЬКИЙ С.А.: Всё, спасибо. До свидания.

(Розмова закiнчена)

07 грудня 2016 року о 15:33:59 год встановлено вхiдний дзвiнок та розмову тривалiстю 1 хвилину 21 секунду мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_32 :

ОСОБА_39 : Добрый день!

ОСОБА_32 : Доброго дня.

ОСОБА_31 : Я прошу прощения, я тут за ОСОБА_40, в Бортничах на проверке, то связь плохая. Не услышал вас. Я вас слушаю, ОСОБА_38 .

ОСОБА_32 : Ну, я по тому питанню, щоб якось пересiктись, щоб закрить тему.

ОСОБА_31 : Ну, а когда вам удобно? Я просто сегодня-завтра железно занят. Вам надо вообще срочно это, да?

ОСОБА_32 : Ну, надо быстрее, да. Ну, да, да.

ОСОБА_31 : А в какой день вам удобнее? Ну, просто я (не договорив).

ОСОБА_32 : Ну, на завтра, на вечер.

ОСОБА_31 : Завтра я могу не успеть. Ну, у меня просто по работе тут вопрос вот возник.

ОСОБА_32 : Я понял. Завтра у нас что, получается? Четверг?

ОСОБА_31 : Да.

ОСОБА_32 : Ну, на пятницу давайте.

ОСОБА_31 : Ну, давайте я постараюсь. Ну, а у вас там что, всё уже, как бы, уже точно определились, да?

ОСОБА_32 : Да, да, да.

ОСОБА_31 : Сами будете что-то делать?

ОСОБА_32 : Да, да, да.

ОСОБА_31 : Ну, я вас понял. Добре. Ну, тогда давайте я вас тогда предварительно наберу. Может быть, завтра. Хорошо?

ОСОБА_32 : Хорошо, хорошо.

ОСОБА_31 : Что-то у вас такой голос? Что у вас? Щось трапилось что-то? У вас там совсем плохо чи що?

ОСОБА_32 : Не, не, та нет. Та тут всё, запарка, всё бегом, бегом, хай йому грець!

ОСОБА_31 : Хай йому грець? Зрозумiло.

ОСОБА_32 : Дa.

ОСОБА_31 : Добре, все.

ОСОБА_32 : Добре.

ОСОБА_31 : Да, да, дякую. До побачення.

НАГАЛЕВСЬКИЙ А.К.: Угу, все.

(Розмова закiнчена)

08 грудня 2016 року о 17:07:02 год встановлено вхiдний дзвiнок та розмову тривалiстю 1 хвилину 21 секунду мiж абонентом НОМЕР_4 ( ОСОБА_6 ) та НОМЕР_5 ( ОСОБА_17 ) такого змiсту:

ОСОБА_32 :

ОСОБА_39 : Доброе утро, Аполлинарий Казимирович! Ой, тьфу, доброе утро, добрый день!

ОСОБА_32 : Добрий день, да.

ОСОБА_31 : А то я уже тут на роботе уже за это вот, зарапортовался.

ОСОБА_32 : Я поняв. Добрий вечiр.

ОСОБА_31 : Да, слушаю вас, ОСОБА_38 (кашляє). Прошу прощения.

ОСОБА_32 : На утро не получится на завтра?

ОСОБА_31 : На утро? А во сколько вы, ориентировочно? Ну, мне пораньше бы надо.

ОСОБА_32 : Ну, давайте пораньше. В скiльки скажете, я буду.

ОСОБА_31 : Ну, а вы как? До девяти сможете?

ОСОБА_32 : Конечно, конечно. Там же.

ОСОБА_31 : Ну, давайте, ориентировочно где-то в восемь тридцать. Где-то вот в это время.

ОСОБА_32 : Всё, в восемь тридцать я вас жду.

ОСОБА_31 : А там же это где? Это, ну, там, где вот мы, на этой, на «Арсеналке», да?

ОСОБА_32 : Да, да, да.

ОСОБА_31 : Всё, я вас понял, всё. Я буду в восемь.

ОСОБА_32 : Ну, всё. Добре, давайте.

ОСОБА_31 : Всё, да. Хорошего вечера. До свидания.

(Розмова закінчена)

5.3.22.Із протоколу за результатами проведення НСРД, а саме спостереження за особою від 03 січня 2017 року та додатків до нього (том 5, а.с. 45-46), встановлено, що під час проведення НСРД зафіксовано події, які відбувалися 01 грудня 2016 року з 07:30 год по 08:33 год. Так, о 07:12 год ОСОБА_6 виїхав за кермом автомобіля «Nissan X-Trail», чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1, на місці пасажира знаходився підліток. О 07:30 вони приїхали на кут вулиць Північна та Прирічна, очікували. О 07:33 год ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, зустрівся зі ОСОБА_18, який вийшов із-за керма автомобіля «Toyota Highlander», білого кольору, д.н.з. НОМЕР_7, привітавшись (обіймами) розмовляли. Під час розмови ОСОБА_18 передав ОСОБА_6 пакунок чорного кольору (розміром приблизно 150*60*40 мм), який останній поклав до кишені. О 07:40 год розпрощались та сіли по своїх автомобілях, ОСОБА_6 сів на місце пасажира, підліток за кермо. О 08:02 год приїхали на вул. Мазепи, 4/6, очікували. О 08:20 год в автомобіль «Nissan X-Trail», чорного кольору д.н.з. НОМЕР_1 (на заднє пасажирське сидіння) підсів ОСОБА_17, одягнений в чорну куртку, сині джинси, чорні черевики, при собі мав чорний шкіряний діловий портфель, розміром приблизно 50*30*10 см. О 08:33 год розпрощались та ОСОБА_17 вийшов з автомобіля, а ОСОБА_6 з підлітком поїхали у невідомому напрямку.

5.3.23.З протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо- відеоконтроль особи від 22 грудня 2016 року та додатків до нього (том 5, а.с. 47-51) встановлено, що 06 грудня 2016 року в період часу з 18:55 год по 19:14 год в салоні автомобіля марки «Nissan X-Trail», реєстраційний номер НОМЕР_1, що був припаркований поблизу станції метро «Арсенальна» у м. Києві, відбулась зустріч та розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_17 такого змісту:

ОСОБА_31 : Здравствуйте, Аполлинарий Казимирович. Ой ... блин. Так, с праздником Вас!

ОСОБА_32 : Спасибо, взаємно.

ОСОБА_31 : Как ваше ничего?

ОСОБА_32 : Да так ...

ОСОБА_31 : А то у нас вообще на работе хр***во, видели - слышали?

ОСОБА_32 : Бачив, да.

ОСОБА_31 : Полный пи***ец. Так, давайте сразу, чтоб у Вас ко мне ... это вот ... Что, беда у Вас?

ОСОБА_32 : Да.

ОСОБА_31 :

ОСОБА_41 : Да.

ОСОБА_31 : А что такое у Вас .. на больничку или куда она, в отпуск уходит

ОСОБА_42 : Кто?

ОСОБА_31 : Павлова.

ОСОБА_32 : Не знаю.

ОСОБА_31 : Не знаете? Уходит ... Продлили Вам проверку.

ОСОБА_32 : Я знаю.

ОСОБА_31 : В курсе, да?

ОСОБА_32 : Я знаю.

ОСОБА_31 : Еще дней на пять.

ОСОБА_32 : Продлили ... ну обступили з ycix сторон. Ну по ... по дєньгам отбой.

ОСОБА_31 : То есть?

ОСОБА_32 : Не надо ничего. Ооо ... там я уже бачу, що нiчого, все одно, нiчого не робиться.

ОСОБА_31 : Не, ну почему? Я ж подходил спрашивал. Они говорят что конкретно Вы ходите, чтоб там написать?

ОСОБА_32 : ОСОБА_43, отбой, отбой, потому что там уже я бачу, шо ну ничегo вообще … настільки жостко з ycix сторон обступили.

ОСОБА_31 : Нее…они жестко обступили, Вы имеете ввиду барышни? А как барышням не обступить? Их же ж там, блин, шпиняют.

ОСОБА_32 : Я знаю…знаю. Отбой. Отбой, отбой ... шо вже буде, то буде ..

ОСОБА_31 : А как я тогда объясню людям.. скажу что …

ОСОБА_32 : Ну так и объясняйте, что … Потому шо, потому шо подивилися мои коллеги.. ну нема ніяких двіженій нічого …

ОСОБА_31 : Ну а…

ОСОБА_32 : Шо вже буде, те буде.

ОСОБА_31 : ОСОБА_38, я ж смотрите как, я ж не могу тоже залезть в голову этим любовницам.. девочкам, мальчикам этим вот. Я слышу то, что говорит человек, что их же тоже ж прессуют не по-детски. Их же там тоже рассказывают, что девочки, вы ж там …

ОСОБА_32 : Я.. я просто вже прощупав все каналы прощупав, інформация в мене єсть ... ну нормальная iнформація, о ... отбой. Так и скажите.

ОСОБА_31 : Так у Вас какая-то информация есть, чтобы решить вопрос? Или что?

ОСОБА_32 : Нуу … пока нет, но вроде выходим.

ОСОБА_31 : А, то есть у Вас есть вариант?

ОСОБА_32 : На конкретных людей ... ну на самых высоких.

(телефонний дзвiнок)

ОСОБА_31 : В аудиторской службе? В аудиторской службе или где?

ОСОБА_32 : Неее ...

ОСОБА_31 : У Вас где-то тут? ІНФОРМАЦІЯ_3 не ну если у Вас там еще какие-то варианты есть …

ОСОБА_32 : Не, отбой ... отбой ... шо буде, я говорю, потому шо, я побачив, ну я Вам дзвонив ... они зараз по всiм направлєніям ... по всiм направлєніям ...

ОСОБА_31 : Так а в чем у Вас там беда? Шо у Вас там ... я слышал, мне рассказывают, что у Вас там обмеры какие-то фигачат, у вас какие-то дох***ща, блин .... ничего не готово, они сами эти девочки в шоке ходят.

ОСОБА_32 : Не, не. Они не в шоке, вони ... и туда, и туда ...

ОСОБА_31 : Ну Косинов же, ну а как теперь я Косинову буду объяснять, шо типа ... все .. ? К нему другие кто-то прийти должны, вы скажите или как?

ОСОБА_32 : Ну ... скажите, прямо скажите отказались и все.

ОСОБА_31 : А.

ОСОБА_32 : А там уже як хочуть, так i роблять.

ОСОБА_31 : Ну, как скажите, конечно ...

ОСОБА_32 : Не, ну я перепрошую, но просто, просто я побачив, що ну ...

ОСОБА_31 : И Вы никак ... Так, а там, Вы хотите как, чтоб этот акт был вообще чистый, что ли? Он не будет никогда чистый.

ОСОБА_32 : Нє, вiн чистим не буде, ніколи не буде чистим.

ОСОБА_31 : А что Вы ходите, чтоб там было?

ОСОБА_32 : Э .... уже шо буде, то буде. Я уже iду на всьо, потому шо я бачу шо.. ну нi***ра не делаєтся, еслі, чесно говоря ... Там.. ну можна було б десь там щось дещо по-iншому, десь туда-сюда, десь якiсь нюанси можна було б обiйти, но нічого не по ... нiчого ...

СОРОЧИНСЬКИЙ С.А.: Так они ж... не, ну, ОСОБА_38, ну так же ж, ну смотрите ... я ... давайте так, дайте мне время тогда один день хотя бы, чтоб я ее..

ОСОБА_32 : Нє, отбой. Уже сьогоднi чєловєк рiшення прийняв.

ОСОБА_31 : Не ну так я ж сам должен сказать кому-то отбой, правильно?

ОСОБА_32 : Нє ну скажете ... да.

ОСОБА_31 : Что Вы сами будете решать вот эти вопросы сами.

ОСОБА_32 : Хорошо, хорошо.

ОСОБА_31 : Я Вас понял ...

ОСОБА_32 : Я перепрошую, но ....

ОСОБА_31 : Да… и они вот лежат в нужном месте, я их никому. Если надо, cкaжете я их этим отдам, не скажете - верну Вам, то есть Вы как скажете.

ОСОБА_32 : Если, честно говоря, вроде вышли на Администрацию.

ОСОБА_31 : На Администрацию даже вышли? Них***на себе у вас там контакты.. Ради вот этой х… вопросов даже туда вот вышли?

ОСОБА_32 : Нє, а шо робить? Побачили що тут ... оці баришні обступили з ycix сторон..

ОСОБА_31 : Их еб***ат, извините за мой французский

ОСОБА_32 : Нє, так і є …я знаю.

ОСОБА_31 : Их там вызывают каждый день, иди сюда, что ж ты там нашла, а не написала… Они ну .... У них же, наверно, тоже семьи, как у нас с Вами, с есть.

ОСОБА_32 : Нє, они тоже не могут поре…але..

ОСОБА_31 : А Вы с ними вообще общались, они...? Ну я с ними нет. Я общался с вот этим господином, которого я Вам назвал.

ОСОБА_32 : Я с ними не можу общаться, ну як ... як общався з ними, з одною, другою.. они мене визивають i пояснення і по тому, і по тому ...

ОСОБА_31 : Хорошо.. они сейчас продлеваются, Павлова уходит в отпуск, да, остаются ... эта Ваша ... самая любимая, как ее там зовут ... эту ...

ОСОБА_32 : ... Я понял ... Iрина Вiкторiвна

ОСОБА_31 : Iрина Вiкторiвна? Как ее там ... Токарь ... чи ... как Токарева ...

ОСОБА_32 : Токарєва. Iрина Вiкторiвна Токарєва, i ще одна там. Ну Павлова, та адекватная баришня, та нормальная баришня ... о, допустим, НО, а це вообще чудо нє от мiра сєго, якщо чесно.. i кожен день iде на перемовини к Сторожуку ...

ОСОБА_31 : Я Вас понял. Так, ладно, хорошо, все побежал я.

ОСОБА_32 : Вибачайте, но так оно есть.

ОСОБА_31 : Хорошо, Аполлiнарiй ОСОБА_44 .

ОСОБА_32 : Як якi питания будуть, я скажу.

ОСОБА_31 : Я Вас зрозумiв. Все. Тодi ... я ... еще раз с Праздником Вас!

ОСОБА_32 : да, спасибо.

ОСОБА_31 : Все, созвонимся, хорошо?

ОСОБА_32 : да.

ОСОБА_31 : Все, хорошего вечера. Счастливо, до свидания.

5.3.24.З протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо- відеоконтроль особи від 22 грудня 2016 року та додатків до нього (том 5, а.с. 52-55) встановлено, що 09 грудня 2016 року в період часу з 08:14 год по 08:41 год в салоні автомобіля марки «Nissan X-Trail», реєстраційний номер НОМЕР_1, що був припаркований поблизу будинку №2 по провулку Інженерному в м. Києві відбулась зустріч та розмова між ОСОБА_6 та ОСОБА_17 такого змісту:

ОСОБА_31 : Доброе утро, Аполлинарий Казимирович! А где Вы? Я Вас жду. А направо это где это тут? Ааа вижу. А давайте я здесь, удобнее. Ой, блин! ОСОБА_38, Вы ... а я жду, жду блин. Уже пока, уже с дочкой успел попереписываться, с женой. Как у Вас дела?

ОСОБА_32 : Да так .... напряг, напряг

ОСОБА_31 : Напряг, напряг ... Что у Вас там со всем?

ОСОБА_45 : Тишина, но ... сказал ... вот этот товарищ первый, что от Ваших никто не заходил. Може таке буть?

ОСОБА_31 : Так, держите сначала это.

ОСОБА_32 : Угу.

ОСОБА_31 : А я Вас хотел спросить ... посчитайте пожалуйста.

ОСОБА_32 : Та, не ...

ОСОБА_31 : ОСОБА_38, не ... я шоб это ... я Вас прошу, чтоб потом не дай Бог ... перерахуйте, чтоб потом не было у нас никаких вопросов ....

ОСОБА_32 : ( специфiчний звук перерахунку грошей)

ОСОБА_31 : Та бумажка поизносилась, то я Вам в кулечек переложил.

ОСОБА_32 : Ага. (специфiчний звук перерахунку грошей). Хреново считать сейчас..

ОСОБА_31 : Я просто единственное, ОСОБА_38, понять Вас не могу. Вы ж такой взрослый человек, нах***а Вам вот эти фуфловые фирмы? Там на сколько я узнал ... девочки ж ходили туда на встречки ... фирм же нет! По директорам же уголовные дела возбуждены. На***ен оно вот это вам ... блин.

ОСОБА_32 : (специфiчний звук перерахунку грошей). Так, все нормально. Значит…

ОСОБА_31 : Правильно?

ОСОБА_32 : Правильно, правильно..

ОСОБА_31 : Ну столько, сколько Вы мне давали, да?

ОСОБА_32 : Да, да ...

ОСОБА_31 : Вас понял ... чтоб не было ... разговоров потом у Вас ко мне.

ОСОБА_32 : Если б я был основным музыкантом, так это совсем … ну Вы ж поняли.

ОСОБА_31 : Ну так а че Вы этого второго дирижера та не притащите за ... ну блин ну я понимаю, что у вас там блин, заставляли эту хе***ю писать.

ОСОБА_32 : Ну дирижера уже начали подтягивать конкретно… уже начали притягивать… я ж говорю… потому что поставили его перед фактом. Дирижер всім позас***кав глаза, что я всі питання закрою, закрою, закрою. О, а вместе с тем оно тянулось уже давно можно было закрыть, если на то пошло.

ОСОБА_31 : Нах***на Вам вот это, блин, было вот в это влазить, Вы мне скажите? Когда у Вас вот такой вот геммор полный, и Вы еще, блин, ну…

ОСОБА_32 : да, да…

ОСОБА_31 : А девочки, они как бы, над ними эти постоянно, их пугают там, б***я, что там уголовка, уголовка. Они ж .. и не знают, как и быть.

ОСОБА_32 : Не знаю.. и там пообещали.. что там будет, не будет..

ОСОБА_31 : Так Вы все-таки…там хоть надежный вариант у Вас будет?

ОСОБА_32 : Ну вроде надежный. Сказали, что .... Там все вопросы ... Ну то я Вам потом расскажу в двух словах.

ОСОБА_31 : Ну я Вас понял ладно ... а то б***я такая погода дебильная блин, хочется пойти полечиться, но на работу надо.

ОСОБА_32 : Ну вибачайте ...

ОСОБА_31 : Та ничо страшного, ОСОБА_38, короче давайте, я тогда. Если что звоните, рад Вас видеть.

ОСОБА_32 : Выбачайте.

ОСОБА_31 : Откройте, пожалуйста, а то Вы ...

ОСОБА_32 : На всякий случай.

ОСОБА_31 : Да. Все, счастливо, Аполлинарий Казимирович.

5.4.Висновки експертів.

5.4.1.З висновку експерта від 14 березня 2017 року №19/9-3/06-СЕ/17 (том 5, а.с. 81-100), який було надано на виконання постанови про призначення судової фоноскопічної експертизи від 24 січня 2017 року, встановлено, що громадянин ОСОБА_6 брав участь у телефонних розмовах, зафіксованих в аудіо файлах: 1)380506557783-2016.11.17-10.35.38-643.wav; 2)380506557783-2016.11.22-11.59.55-106.wav; 4)380506557783-2016.11.28-14.20.11-79.wav; 5)380506557783-2016.11.28-17.13.57-583.wav; 6)380506557783-2016.11.29-8.16.58-102.wav; 7)380506557783-2016.11.29-16.26.15-160.wav; 8)380506557783-2016.11.30-11.41.01-67.wav; 9)380506557783-2016.11.30-12.02.25-65.wav; 10)380506557783-2016.11.30-12.10.17-63.wav; 11)380506557783-2016.12.01-7.39.6-289.wav; 12)380506557783-2016.12.01-15.57.45-359.wav; 14)380506557783-2016.12.05-16.09.25-435.wav; 15)380506557783-2016.12.06-14.44.40-338.wav; 16)380506557783-2016.12.06-18.06.3-316.wav; 17)380506557783-2016.12.07-15.33.59-233.wav; 18)380506557783-2016.12.08-17.07.2-113.wav. Громадянин ОСОБА_6 ймовірно брав участь у телефонних розмовах, зафіксованих в аудіо файлах: 3)380506557783-2016.11.22-14.56.19-75.wav; 13)380506557783-2016.12.02-19.15.52-147.wav. Оцінюючи висновок експерта в частині аудіо файлів 380506557783-2016.11.22-14.56.19-75.wav та 380506557783-2016.12.02-19.15.52-147.wav колегія суддів зауважує те, що за своєю логічною природою ймовірні висновки експерта непрямий доказ встановлюваного факту. Оскільки сторони не заперечували того, що обвинувачений був учасником розмов, які зафіксовані під час проведення НСРД, це дозволяє суду врахувати цей висновок також і в частині результатів експертного дослідження, які носять імовірний характер.

6.Окремі докази, що не враховані судом, та мотиви їх неврахування.

6.1.Колегією суддів не враховано в якості доказу постанову про припинення проведення НСРД від 12 січня 2017 року (том 4, а.с. 247-248), оскільки про це клопотав прокурор. Колегія суддів вважає, що це право прокурора як надавати докази на підтвердження винуватості особи, так і клопотати перед судом про їх неврахування (ст. 22 КПК України).

6.2.Також колегія суддів не враховує як джерело відомостей про обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, протокол допиту ОСОБА_12 від 09 грудня 2016 року (том 3, а.с. 215-220), оскільки не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду (ч. 3 ст. 23 КПК України). В той же час, колегія суддів враховує вказаний протокол як спосіб підтвердження порядку отримання документів, які були надані ОСОБА_12 під час допиту та використані прокурором в якості доказів у кримінальному провадженні.

7.Мотиви зміни обвинувачення, підстави визнання частини обвинувачення необґрунтованою.

7.1.Відповідно до ст. 337 КПК України суд розглядає кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, а вийти за його межі може лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

7.2.Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_6 обвинувачується у наданні службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Колегія суддів не погоджується із такою кваліфікацією виходячи із такого.

7.3.Склад злочину, який інкримінується ОСОБА_6, характеризується такими суб`єктивними та об`єктивними ознаками:

-посягання здійснюється на встановлений порядок службової діяльності в окремих ланках державного апарату й апарату місцевого самоврядування, апарату управління державних або комунальних підприємств, установ та організацій;

-об`єктивна сторона у формі надання полягає у передачі особисто або через посередника службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення чи невчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої службовій особі влади чи службового становища;

-суб`єктом може бути фізична, осудна особа, яка досягла віку 16 років;

-суб`єктивна сторона характеризується виною виключно у формі прямого умислу.

7.4.Злочин є закінченим з моменту, коли службова особа прийняла хоча б частину наданої неправомірної вигоди. Якщо службова особа відмовилася прийняти запропоновані, обіцяні чи надані їй гроші, цінності, послуги або з якихось причин не отримала неправомірну вигоду, дії того, хто намагався її надати, належить кваліфікувати як замах на вчинення злочину (постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №753/21723/16-к). Колегія суддів на підставі досліджених документів та показань свідків встановила, що жодна службова особа не прийняла ні неправомірну вигоду в повному обсязі, ні хоча б її частину, яку передав ОСОБА_17 ОСОБА_6 . Відповідно до ч.1 ст.15 КК України замахом на кримінальне правопорушення є вчинення особою з прямим умислом діяння (дії або бездіяльності), безпосередньо спрямованого на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу, якщо при цьому кримінальне правопорушення не було доведено до кінця з причин, що не залежали від її волі. За частиною другою цієї ж статті замах на вчинення кримінального правопорушення є закінченим, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

7.5.Застосовуючи ці положення кримінального закону до фактичних обставин кримінального провадження можна прийти до висновку, що ОСОБА_6 вчинив всі дії, які вважав за необхідне для надання неправомірної вигоди службовим особам Держаудитслужби (передав кошти в розмірі 5000 доларів США ОСОБА_17 ), однак кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від волі ОСОБА_6 (відмова від вчинення злочину посередником ОСОБА_17 та звернення його із заявою до НАБ України). Сторона обвинувачення не довела наявності змови між ОСОБА_17 і ОСОБА_12 та/або іншими працівниками Держаудитслужби на вчинення злочину. Суд встановив відсутність у ОСОБА_12 та інших допитаних в якості свідків працівників Держаудитслужби відомостей стосовно наміру надати їм неправомірну вигоду обвинуваченим. Відтак передача неправомірної вигоди ОСОБА_17 не містить всіх ознак закінченого складу злочину, передбаченого ст. 369 КК України, у формі «надання неправомірної вигоди».

7.6.У справах, в яких наявність та/або характер умислу має значення для правової кваліфікації діяння, суд у своєму рішенні має пояснити, яким чином встановлені ним обставини справи доводять наявність умислу саме такого характеру, який є необхідним елементом складу злочину, і виключають можливу відсутність умислу або інший характер умислу (постанова Верховного Суду від 16 вересня 2020 року, справа №760/23459/17).

7.7.Інкримінований ОСОБА_6 склад злочину є кваліфікованим, тобто його умислом повинно було охоплюватися надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище. Сторона обвинувачення стверджувала, що відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу» та п.3 примітки до ст. 368 КК України, ОСОБА_12 є службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище та, відповідно до розподілу обов`язків між Головою Державної аудиторської служби України, першим заступником та заступником Голови (затверджено наказом Голови Державної аудиторської служби України ОСОБА_46 №46 від 01 серпня 2016 року), уповноважений, зокрема, координувати та контролювати діяльність Департаменту взаємодії з правоохоронними органами Держаудитслужби, працівники якого ОСОБА_47, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 безпосередньо проводили Ревізію. Умислом ОСОБА_6, на переконання сторони обвинувачення, охоплювалося надання неправомірної вигоди виключно ОСОБА_12 .

7.8.Встановлюючи вид та спрямованість умислу ОСОБА_6 колегія суддів виходить із досліджених під час судового розгляду: протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо- відеоконтроль особи від 22 грудня 2016 року та додатків до нього (том 5, а.с. 47-51); показань свідка ОСОБА_17, який не вказав чітко на те, що ОСОБА_6 йому повідомляв про необхідність передачі неправомірної вигоди саме ОСОБА_12, а пояснив, що ОСОБА_6 вказував на прізвища як ОСОБА_12, так і працівниць Держаудитслужби, які безпосередньо проводили позапланову Ревізію. Такі докази, оцінені в сукупності, переконують колегію суддів в тому, що ОСОБА_6 мав бажання, щоб ОСОБА_17 передав неправомірну вигоду: або ОСОБА_12 (в.о. першого заступника Голови Держаудитслужби; категорія «А» держслужби; службова особа, яка займає відповідальне становище); або ОСОБА_14 (заступник начальника відділу Держаудитслужби; категорія «Б»; службова особа, яка займає відповідальне становище); або ОСОБА_15 (головний державний фінансовий інспектор Держаудитслужби; категорія «В»; службова особа). Таким чином, в обвинуваченого був альтернативний умисел.

7.9.При вчинені злочину з альтернативним умислом діяння винного слід кваліфікувати за фактично завданою шкодою (злочин з матеріальним складом). Випадки кваліфікації злочинів, шкода від яких не настала в силу різних причин, вимагають врахування особливостей психічних процесів, в яких виявляється ставлення особи до вчинюваного нею діяння та його наслідків, яке в теорії кримінального права позначають «неконкретизованим умислом» або «альтернативним умислом». Слід зазначити, що при так званому неконкретизованому умислі винний сприймає як неминучий лише мінімальний з можливих наслідків, саме він і є безпосередньо бажаним результатом його злочинної діяльності. Щодо ж до інших можливих наслідків у винного немає чіткого передбачення їх настання вони сприймаються ним лише як потенційно реально можливі й допустимі в конкретній ситуації. Вирішуючи питання про доведеність змісту та спрямованості умислу ОСОБА_6 колегія суддів керується також принципом in dubio pro reo («у випадку сумніву на користь обвинуваченого») як фундаментальною засадою кримінального провадження, яка має конституційне закріплення у ч.3 ст.62 Конституції України.

7.10.Таким чином, у діях обвинуваченого наявний замах на надання неправомірної вигоди альтернативно трьом особам: ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 . Відповідно до вказаних вище мотивів при замаху з альтернативним умислом дії винуватого слід кваліфікувати за найлегшим із наслідків, який охоплювався його свідомістю, закінчений замах на надання неправомірної вигоди службовій особі.

7.11.Відтак, суд визнає обвинувачення необґрунтованим в частині такого: 1) ОСОБА_6 вчинив закінчене кримінальне правопорушення, а не замах; 2) злочинна діяльність обвинуваченого була спрямована на надання неправомірної вигоди виключно службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, а не альтернативно службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, службовій особі, яка займає відповідальне становище, службовій особі.

7.12.Отже з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав обвинуваченого і його основоположних свобод суд виходить за межі висунутого обвинувачення та змінює правову кваліфікацію кримінального правопорушення, оскільки це покращує становище ОСОБА_6 . Його дії кваліфікуються як закінчений замах на надання неправомірної вигоди службовій особі (ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України), а не як надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище (ч. 4 ст. 369 КК України).

7.13.При цьому, колегія суддів не розцінює таку зміну обвинувачення як суттєву. Адже і обвинувачений, і захисники мали можливість здійснювати ефективний захист від обвинувачення, основною тезою якого було те, що ОСОБА_6 мав намір вплинути на перебіг Ревізії шляхом передачі неправомірної вигоди службовим особам Держаудитслужби через ОСОБА_17 . Окрім того, зокрема, в ході судового засідання 30 листопада 2020 року сторона захисту з посиланням на недоліки протоколу про проведення НСРД контроль за вчиненням злочину вказувала на «завищену» правову кваліфікацію дій обвинуваченого та на необхідність кваліфікувати його дії за ч. 1, а не ч. 4 ст. 369 КК України.

8.Оцінка судом доводів сторони захисту.

Колегія суддів ураховує усталену позицію Верховного Суду щодо того, що для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, аби будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі №688/788/15-к, від 8 жовтня 2019 року у справі №195/1563/16-к, від 21 січня 2020 року у справі №754/17019/17, від 16 вересня 2020 року у справі №760/23459/17).

8.1.Перевіряючи доводи сторони захисту про наявність провокаційних дій з боку ОСОБА_17 щодо ОСОБА_6 колегія суддів виходить із такого.

8.1.1.За нормами КПК України, одним із різновидів негласних слідчих дій є контроль за вчиненням злочину. Відповідно до ст. 271 КПК України, контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у разі наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин.

8.1.2.Згідно з ч. 3 ст. 271 КПК України, під час підготовки та проведення заходів з контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі й документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні.

8.1.3.У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розробив критерії для того, щоб відрізняти провокування вчинення злочину, яке суперечить ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенції), від дозволеної поведінки під час законних таємних методів у кримінальних розслідуваннях.

8.1.4.Під час визначення того чи було порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, у зв`язку із провокацією злочину, ЄСПЛ оцінює ситуацію на предмет наявності ознак провокації чи підбурювання особи до вчинення злочину співробітниками правоохоронних органів. Для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів ЄСПЛ виробив відповідні критерії, зокрема: змістовний та процесуальний критерій. Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним - наявність у суду можливості перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.

8.1.5.З позиції ЄСПЛ провокація злочину по суті має місце, коли співробітники правоохоронних органів не обмежуються переважно пасивним установленням обставин можливого вчинення особою злочину з метою збору відповідних доказів і, за наявності для того підстав, притягнення її до відповідальності, а підбурюють цю особу до вчинення злочину. При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним установленням обставин можливого вчинення злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: а)наявність підстав для проведення відповідних заходів тобто конкретних і достатніх фактичних даних, що вказують на можливе вчинення особою злочину та б)роль співробітників правоохоронних органів у вчиненні злочину тут ЄСПЛ розглядає момент початку здійснення ними відповідного заходу, щоб визначити, чи «приєдналися» вони до злочину, який особа вже почала вчиняти без будь-якої участі з їхнього боку (рішення у справах «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 9 червня 1998 року, «Барк Хун проти Туреччини» від 15 грудня 2009 року, «Худобін проти Росії» від 26 жовтня 2006 року, «Чохонелідзе проти Грузії» від 28 червня 2018 року).

8.1.6.Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб`єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року). Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин.

8.1.7.Таким чином, у разі виявлення за матеріалами кримінального провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд має це перевірити шляхом дослідження відповідних обставин і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) такого факту і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів у справі для прийняття відповідного процесуального рішення.

8.1.8.З матеріалів кримінального провадження встановлено, що ОСОБА_6 було викрито ОСОБА_17 після отримання останнім коштів, які призначалися для підкупу службових осіб Держаудитслужби 01 грудня 2016 року. ОСОБА_17 подав до НАБ України заяву про вчинення кримінального правопорушення (том 3, а.с. 13-14). Крім цього, відомості про кримінальне правопорушення внесені до ЄРДР 30 листопада 2016 року на підставі доповідної записки детектива НАБ України ОСОБА_19 (том 3, а.с. 6), у якій зазначено: «30.11.2016 мною отримано інформацію щодо обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України. Так, відповідно до наявної інформації, завідувач сектору Рахункової палати України ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_4, пообіцяв заступнику начальника відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 надати в інтересах останнього неправомірну вигоду службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище виконуючому обов`язки першого заступника голови Державної аудиторської служби України ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, за сприяння у підготовці позитивного акту за наслідками проведення позапланової виїзної ревізії з окремих питань фінансово-господарської діяльності Генеральної прокуратури України.» На ційдоповідній записціміститься резолюціякерівника органудосудового розслідування ОСОБА_48 : «Внести відомості до ЄРДР по викладених у доповідній записці фактах з первинною правовою кваліфікацією ч. 4 ст. 369 КК України».

8.1.9.Аналіз того, чи почав вчиняти ОСОБА_6 злочин без будь-якої участі з боку правоохоронних органів, слід здійснювати у сукупності із матеріалами НСРД у кримінальному провадженні №42016000000000282 від 22 січня 2016 року. Так, у протоколі за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22 грудня 2016 року та додатків до нього (том 5, а.с. 33-44) зафіксовано факт первинного звернення ОСОБА_6 до ОСОБА_17 із питанням, чи знає він ОСОБА_12 (розмова 17 листопада 2016 року); домовленостей ОСОБА_6 та ОСОБА_17 про спільні зустрічі (розмови 22 листопада 2016 року, 28 листопада 2016 року, 30 листопада 2016 року); обміну інформацією із використанням конспіративної термінології щодо стану домовленостей із працівниками Держаудитслужби (використання в розмовах 29 листопада 2016 року, 30 листопада 2016 року термінів «мальчики», «девочки»). Всі ці докази, здобуті в рамках іншого кримінального провадження, використовуються в цьому кримінальному провадженні у встановленому КПК України порядку та підтверджують, що ОСОБА_17 до моменту звернення до правоохоронних органів та залучення до конфіденційного співробітництва не діяв як «державний агент» в розумінні Конвенції, а також те, що ОСОБА_6 діяв за власною ініціативою щодо звернення зі злочинним проханням до ОСОБА_17 та спонуканням останнього до вчинення кримінально-протиправних дій.

8.1.10.З огляду на вищевикладене можна констатувати, що початок вчинення кримінального правопорушення відбувся за відсутності будь-якого впливу правоохоронних органів, що зафіксовано у належних, допустимих та достовірних доказах.

8.1.11.Аналіз наступного етапу після подання заяви про вчинення злочину та залучення ОСОБА_17 до конфіденційного співробітництва слід здійснювати, оцінюючи пасивність правоохоронних органів та «державного агента» (яким на той момент уже був ОСОБА_17 ).

8.1.12.Колегія суддів, установлюючи відсутність провокації з боку ОСОБА_17, виходить із того, що останній під час спілкування із ОСОБА_6 не виявляв ініціативи щодо вчинення дій, спрямованих на надання неправомірної вигоди особам Держаудитслужби, всі зустрічі із ОСОБА_6 відбувалися за бажанням та/або згодою останнього. Більше того, ОСОБА_17 декілька разів відмовлявся від зустрічей із ОСОБА_6 з різних причин. Із доводами сторони захисту про те, що ОСОБА_17 сам активно телефонував та домовлявся про зустрічі із ОСОБА_6, що, на думку сторони захисту, свідчить про провокацію, колегія суддів не погоджується, адже із цілісного сприйняття протоколів НСРД вбачається, що ОСОБА_17 телефонував ОСОБА_6 на виконання попередніх домовленостей, пропозиція щодо яких надходила саме від обвинуваченого.

8.1.13.Органом досудового розслідування проводився контроль за вчиненням злочину на підставі постанови прокурора у формі спеціального слідчого експерименту. Він полягає у створенні слідчим та оперативним підрозділом відповідних умов в обстановці, максимально наближеній до реальної, з метою перевірки дійсних намірів певної особи, у діях якої вбачаються ознаки тяжкого чи особливо тяжкого злочину, спостереження за її поведінкою та прийняттям нею рішень щодо вчинення злочину (підпункт 1.12.4 Інструкції про організацію проведення НСРД та використання їх результатів у кримінальному провадженні, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства фінансів України, Міністерства юстиції України №114/1042/516/1199/936/1687/5 від 16 листопада 2012 року).

8.1.14.У рішенні від 02 січня 2013 року у справі Veselov and others v. Russia (заяви № 23200/10, 24009/07 та 556/10, § 92) ЄСПЛ наголосив, що будь-яка негласна операція повинна відповідати вимозі про проведення розслідування по суті пасивним чином. Це виключає, зокрема, будь-яку поведінку, яка може трактуватися як тиск на заявника щодо вчинення правопорушення, наприклад, прояв ініціативи у зв`язку із заявником, поновлення пропозиції, незважаючи на його первинну відмову, наполегливі спонукання, підвищення ціни над середньою ціною або апелювання до жалю при згадках про ознаки «відмови».

8.1.15.Колегія суддів не вбачає підстав для визнання недопустимими доказами (внаслідок провокації) відомостей, що містяться в протоколі за результатами проведення НСРД аудіо- відеоконтроль особи від 22 грудня 2016 року та додатків до нього (том 5, а.с. 47-51) в частині розмови, яка відбулась 06 грудня 2016 року. Справді, у відповідях ОСОБА_17 на твердження ОСОБА_6 про те, що потрібно припинити спроби домовлятися із службовими особами Держаудитслужби (які виявилися у фразах «отбой»), прослідковується апелювання ОСОБА_17 до жалю при згадках про «відмову». Однак, використання цих комунікаційних прийомів є посткримінальною поведінкою. У вину ОСОБА_6 ставляться ті дії, які він вчинив до подій, які зафіксовані на цьому протоколі, а контроль за вчиненням злочину здійснювався із тим, щоб пересвідчитися в дійсності намірів, які виникли та були реалізовані ОСОБА_6 у період з 17 листопада 2016 року по 01 грудня 2016 року.

8.1.16.Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що провокативних дій, які би призвели до істотного впливу на поведінку обвинуваченого, не встановлено.

8.2.Доводи сторони захисту про недопустимість протоколів за результатами проведення НСРД в силу того, що в матеріалах кримінального провадження відсутня ухвала слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 01 вересня 2016 року, якою було надано дозвіл на проведення НСРД відносно ОСОБА_6, що унеможливлює оцінку стороною захисту її законності, а також щодо того, що ухвала про дозвіл на продовження строків проведення НСРД була постановлена поза межами первинного строку дозволу на проведення НСРД, колегія суддів оцінює в сукупності та виходить із таких міркувань.

8.2.1.Втручанням у приватне спілкування є доступ до змісту спілкування за умов, якщо учасники спілкування мають достатні підстави вважати, що спілкування є приватним. Різновидами втручання в приватне спілкування є: 1)аудіо-, відеоконтроль особи; 2)арешт, огляд і виїмка кореспонденції; 3)зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; 4)зняття інформації з електронних інформаційних систем. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року №01-18629т/НСД надано дозвіл на продовження строків проведення НСРД відносно ОСОБА_6 строком на два місяці з моменту винесення ухвали, а саме: зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж по абонентському номеру НОМЕР_4 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна», які передаються телефонним каналом зв`язку, що контролюється; установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу, яка полягає у застосуванні технічних засобів для локалізації місцезнаходження радіоелектронного засобу, у тому числі мобільного терміналу систем зв`язку, та інших радіовипромінювальних пристроїв, активованих у мережах операторів рухомого (мобільного) зв`язку, без розкриття змісту повідомлень, що передаються, по абонентському номеру НОМЕР_4 оператора мобільного зв`язку ПрАТ «МТС Україна»; візуальне спостереження за особою у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; аудіо-, відеоконтролю особи. Частина із цих слідчих дій становлять втручання у приватне спілкування, тому колегія суддів оцінюватиме їх допустимість, виходячи із критеріїв пропорційності такого втручання, які випрацювані практикою ЄСПЛ в аспекті статті 8 Конвенції.

8.2.2.Будь-яке втручання може бути виправдане за пунктом 2 статті 8, лише якщо воно відповідає закону, переслідує одну або кілька законних цілей, на які посилається пункт 2 статті 8, і є необхідним у демократичному суспільстві для того, щоб досягти будь-якої такої мети (Roman Zakharov v. Russia, No. 47143/06, § 227).

8.2.3.Оцінюючи перший критерій колегія суддів виходить із такого. Оскільки стеження за телекомунікаціями у кримінально-правовому контексті є серйозним втручанням у право на повагу до кореспонденції, то воно має ґрунтуватись на «законі», який є особливо точним (Huvig v. France, No. 11105/84, § 32) і має бути частиною законодавчої бази, яка надає достатню правову визначеність (там ж). Ці правила мають бути чіткими й детальними (оскільки доступні технології стають все складнішими), а також як доступними, так і передбачуваними, аби кожен міг передбачити наслідки для себе (Valenzuela Contreras v. Spain, No. 27671/95, §§ 59 і 61). Якщо існує ризик сваволі під час його імплементації, закон не буде сумісним із вимогою законності (Bykov v. Russia [ВП], No. 4378/02, §§ 78-79). У такій дражливій сфері, як використання таємного нагляду, компетентний державний орган повинен визначити обґрунтовані причини, що виправдовують таке втручання, при цьому дотримуючись застосовних нормативно-правових актів (Dragojeviж v. Croatia, No. 68955/11, §§ 94-98).

8.2.4.Положеннями статті 248 КПК України врегульовано питання надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчим суддею. Вона містить вимоги як до клопотання, так і до ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення таких слідчих дій. Крім цього, у ній визначено орієнтири для слідчого судді у вигляді того, що суб`єкт ініціювання НСРД повинен довести: 1)вчинене кримінальне правопорушення відповідної тяжкості; 2)під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії можуть бути отримані докази, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які вчинили кримінальне правопорушення. Конструкція статті 249 КПК України, яка регулює питання продовження проведення негласної слідчої (розшукової) дії, відсилає нас саме до статті 248 КПК України для з`ясування того, як повинен ініціювати таке питання уповноважений суб`єкт, а також що повинен з`ясувати слідчий суддя. Додатково, вона містить вимогу, що крім відомостей, зазначених у статті 248 цього Кодексу, слідчий, прокурор повинен надати додаткові відомості, які дають підстави для продовження негласної слідчої (розшукової) дії.

8.2.5.Прокурором надано клопотання про надання дозволу на продовження строків проведення НСРД від 28 жовтня 2016 року в рамках кримінального провадження №42016000000000282 від 22 січня 2016 року. В ньому міститься обґрунтування необхідності продовження таких строків, яке слідчий суддя Апеляційного суду міста Києва вважав переконливим, адже ухвалою від 10 листопада 2016 року клопотання детектива НАБ України було задоволено. У вказаній ухвалі міститься зазначення, що 01 вересня 2016 року ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва було надано дозвіл на проведення НСРД щодо ОСОБА_6 на два місяці. Окрім того, в ході вирішення питання про об`єднання матеріалів кримінальних проваджень за №52016000000000457 та №42016000000000282 судом встановлено, що ухвала слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 01 вересня 2016 року була відображена в реєстрі матеріалів досудового розслідування №42016000000000282 (том 5, а.с. 14-17); а відтак суд робить висновок, що вона відкривалася стороні захисту. Таким чином, можна вважати, що продовження строку проведення НСРД відбулося відповідно до закону.

8.2.6.Щодо питання, чи було втручання «необхідним у демократичному суспільстві» для досягнення законної мети, ЄСПЛ визнає, що, балансуючи інтереси держави-відповідача у захисті її національної безпеки шляхом заходів таємного нагляду проти серйозності втручання у право заявника на повагу до його приватного життя, національні органи влади користуються певною свободою розсуду при виборі засобів для досягнення законної мети захисту національної безпеки. Однак цей засіб підлягає нагляду, який охоплює як законодавство, так і рішення, щодо його застосування. З огляду на ризик того, що система таємного нагляду, створена для захисту національної безпеки, може підірвати або навіть знищити демократію під приводом її захисту, Суд повинен бути впевнений, що існують адекватні та ефективні гарантії проти зловживань. Оцінка залежить від усіх обставин справи, таких як характер, обсяг та тривалість можливих заходів, підстави, необхідні для їх впорядкування, органи влади, уповноважені їх санкціонувати, проводити та контролювати, а також вид захисту, який надає національне законодавство. Суд повинен визначити, чи є процедури нагляду за розпорядженням та виконанням обмежувальних заходів такими, щоб утримати «втручання» в рамках «необхідного в демократичному суспільстві» (Roman Zakharov v. Russia, No. 47143/06, § 232).

8.2.7.З огляду на це колегія суддів, в межах оцінки правомірності початку проведення НСРД у кримінальному провадженні №42016000000000282 від 22 січня 2016 року відзначає, що в клопотанні детектива НАБ України від 28 жовтня 2016 року та ухвалі слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року наведено достатні підстави для того, щоб вважати, що ОСОБА_6 був причетний до вчинення кримінальних правопорушень, які полягали в укладенні договорів, підписані актів виконаних робіт і накладних про поставку товарів, надання послуг з технічного обслуговування систем електромереж, промивки системи опалення, систем каналізації, водопостачання та водовідведення, системи внутрішніх та зовнішніх протипожежних водопроводів, технічного випробування та аналізу технічного стану електромереж із відповідними суб`єктами господарювання, а також перерахуванні на рахунки зазначених суб`єктів господарювання грошових коштів у сумі 1798890 грн. Вказані дії були кваліфіковані за ч. 5 ст. 191 КК України, а саме як розтрата чужого майна, вчинена за попередньою змовою групою осіб, шляхом зловживання службовим становищем, що є особливо тяжким злочином. При постановленні ухвали про продовження строків проведення НСРД слідчий суддя виходив також із того, що ОСОБА_6 дотримується правил конспірації (так як останній є працівником ГП України), а проведення гласних слідчих дій не дає можливості в повному обсязі зафіксувати його протиправні дії.

8.2.8.Слід звернути увагу, що за клопотанням прокурора ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 24 січня 2017 року (том 4, а.с. 241-243) було надано дозвіл на використання результатів НСРД у кримінальному провадженні №42016000000000282 від 22 січня 2016 року в кримінальному провадженні №52016000000000457 від 30 листопада 2017 року. Вказана ухвала постановлена на виконання положень ст. 257 КПК України. Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 257 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання згідно з вимогами статей 247 та 248 КПК і відмовляє у його задоволенні, якщо прокурор, крім іншого, не доведе законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що вона свідчить про виявлення ознак кримінального правопорушення. Таким чином, у межах розгляду вищенаведеної справи Апеляційний суд міста Києва в повному обсязі перевірив законність отримання інформації, здобутої під час проведення НСРД як на підставі ухвали від 01 вересня 2016 року (первинна ухвала), так і на підставі ухвали від 10 листопада 2016 року (ухвала про продовження строків проведення НСРД).

8.2.9.Щодо того, що ухвала Апеляційного суду міста Києва від 10 листопада 2016 року постановлена поза межами первинного дозволу на проведення НСРД, дозвіл на які було надано 01 вересня 2016 року, колегія суддів також враховує те, що детектив НАБ України склав клопотання про надання дозволу на продовження строків проведення НСРД №19/7205т 28 жовтня 2016 року. В ГП України це клопотання було зареєстровано 31 жовтня 2016 року, а погоджено прокурором 07 листопада 2016 року. Кримінальний процесуальний закон не містить вимог щодо того, що ухвала про дозвіл на продовження строків проведення НСРД повинна бути постановлена в межах первинного строку дозволу на її проведення. Щодо того, що сторона захисту позбавлена можливості перевірити дотримання положень ч. 3 ст.248 КПК України, а також про те, що з тексту ухвали не можна зробити висновок про будь-які нові докази, крім складності кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, санкціонуючи продовження проведення відповідних слідчих дій повинен переконатися в обґрунтованості клопотання слідчого та врахувати вимоги частин 3 та 4 ст. 248 КПК України.

8.2.10.Таким чином, колегія суддів виходить із того, що у статті 257 КПК України законодавець акцентує увагу на використанні саме результатів НСРД, а також із того, що у таких випадках ухвала слідчого судді про дозвіл на використання результатів НСРД в іншому кримінальному провадженні виступає засобом судового контролю за правомірністю здійснення НСРД. Крім цього, слід взяти до уваги, що правова природа ухвали про дозвіл на проведення НСРД та ухвали про продовження строків проведення НСРД є подібною, що дозволяє прийти до висновку як про законність початку проведення таких дій, так і їх продовження. Зазначення у останній ухвалі відомостей про санкціонування відповідних дій первинною ухвалою, належна обґрунтованість підстав їх проведення, а також те, що ухвалою було санкціоновано слідчі дії на строк, який не перевищував двох місяців, колегія суддів приходить до висновку про відсутність порушення гарантій, передбачених статтею 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у цьому випадку.

8.3.Доводи сторони захисту про те, що джерелом отримання інформації про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні №52016000000000457 були матеріали НСРД, які здійснювалися в іншому кримінальному провадженні та не були легалізовані у цьому кримінальному провадженні в порядку, визначеному ст. 255 КПК України, спростовуються тим, що КПК України містить положення щодо повноважень працівника органу досудового розслідування виявити самостійно кримінальне правопорушення, однак не встановлює процесуальної форми такого виявлення (окрім внесення відомостей до ЄРДР).

8.4.Доводи сторони захисту про те, що відсутні документи, які б підтверджували, що із сумки ОСОБА_17 були вилучені саме кошти, як про це зазначено в протоколі огляду від 01 грудня 2016 року, а саме не було проведено їх судової експертизи, колегія суддів вважає непереконливими, адже ключовою ознакою, яка визначена в ч. 1 ст. 242 КПК України як підстава для проведення експертизи є необхідність спеціальних знань для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження. Під спеціальними знаннями розуміють не пов`язані з веденням кримінального судочинства знання, які за змістом виходять за рамки загальноосвітніх та спеціальних освітніх програм, які використовуються для досягнення юридичних цілей під час кримінального процесу. Випадки обов`язкового забезпечення проведення експертизи у кримінальному провадженні визначені у ч. 2 ст. 242 КПК України. Серед них не зазначено, що слід обов`язково проводити експертизу предмета неправомірної вигоди у випадку, якщо нею виступають кошти. Ці кошти були оглянуті в судовому засіданні та видимих ознак, які б викликали сумніви у тому, що вони є справжніми не встановлено.

8.5.Доводи про те, що ОСОБА_17 не має процесуального статусу у цій справі, тому він не міг подавати клопотання про долучення 5000 доларів США до кримінального провадження, є такими, що не впливають на оцінку отриманих під час досудового розслідування відомостей, адже найменування документа, який надходить від фізичної особи до органу досудового розслідування відіграє лише побіжну роль в з`ясуванні змісту документа.

8.6.Доводи про незаконність ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року у справі №760/20962/16-к (т. 3 а.с. 39) про накладення арешту на кошти, виявлені під час огляду місця події від 01 грудня 2016 року через те, що була відсутня постанова про визнання речовими доказами, а клопотання про арешт грошових коштів подано з порушенням строків подання таких клопотань, спростовуються дослідженими під час судового розгляду доказами. Так, ОСОБА_17 подав клопотання до детектива НАБ України про долучення грошових коштів у розмірі 5000 доларів США до протоколу огляду від 01 грудня 2016 року. Вказані кошти та упаковка, у якій вони знаходилися були оглянуті 03 грудня 2016 року. У протоколі про проведення цієї слідчої дії визначено обставини, які мають доказове значення в цьому кримінальному провадженні. Тоді ж було скеровано клопотання про арешт грошових коштів до Солом`янського районного суду міста Києва (на це вказує квитанція про поштове відправлення). З огляду на це, колегія суддів приходить до висновку про відсутність істотного порушення прав особи, яке призвело б до визнання таких доказів недопустимими, адже ОСОБА_17 добровільно надав кошти, а ч. 5 ст. 171 КПК України визначає процесуальним наслідком пропуску строку на звернення до слідчого судді негайне повернення майна особі, у якої його було вилучено. Крім цього, слід розрізняти примусове вилучення майна в особи та добровільне його надання. У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_17 добровільно надав кошти, законність їх утримування в органу досудового розслідування підтверджена ухвалою слідчого судді, яка не оскаржувалася, а відтак є законною. Слідчий суддя визнав відомості, які містилися в матеріалах, якими обґрунтовувалося клопотання про арешт майна достатніми для того, щоб встановити наявність ознак цього майна як речових доказів у кримінальному провадженні. Щодо прийняття детективом НАБ України постанови про визнання речовими доказами грошових коштів, вилучених 01 грудня 2016 року лише 22 грудня 2016 року, то відповідно до ч. 3 ст. 110 КПК України рішення слідчого, прокурора приймається у формі постанови, а постанова виноситься у випадках, передбачених цим Кодексом, а також коли визнає це за необхідне слідчий, прокурор. Натомість, жодної вимоги щодо винесення постанови про визнання речовим доказом КПК України не містить. Із визначення поняття «речового доказу» вбачається, що відповідність певного об`єкта вимогам ст. 98 КПК України «автоматично» робить його речовим доказом.

8.7.Щодо доводів про те, що постанова про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення НСРД від 01 грудня 2016 року, всупереч вимогам ст. 272 КПК України не погоджена із керівником органу досудового розслідування колегія суддів вказує, що обов`язок погодження керівником органу досудового розслідування постанови слідчого встановлений ч. 2 ст. 272 КПК України для такої негласної слідчої (розшукової) дії як виконання спеціального завдання з розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації. Разом з тим, як вбачається зі змісту письмової згоди ОСОБА_17 та вказаної постанови про залучення особи до конфіденційного співробітництва та до проведення НСРД, та наданих у судовому засіданні показань, ОСОБА_17 був залучений до конфіденційного співробітництва на підставі ст. 275 КПК України і не виконував ніяких спеціальних завдань з попередження чи розкриття кримінально-протиправної діяльності організованої групи чи злочинної організації, а тому суд вважає доводи сторони захисту необґрунтованими.

8.8.Колегія суддів не погоджується із доводами про те, що огляд телефонів ОСОБА_17, оформлений протоколом від 01 грудня 2016 року (т. 3 а.с. 49), здійснено в позапроцесуальний спосіб та без добровільної згоди ОСОБА_17 . Кримінальний процесуальний закон передбачає диференціацію отримання конфіденційної інформації, що міститься в електронних інформаційних системах залежно від того, чи доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем, чи пов`язаний він з подоланням системи логічного захисту. Так, зняття інформації з електронних інформаційних систем є різновидом втручання у приватне спілкування, який полягає в пошуку, виявленні та фіксації відомостей, що містяться в електронній інформаційній системі або її частинах. Він може здійснюватися без дозволу слідчого судді за наявності умов, що визначені у ч. 2 ст.264 КПК України. З огляду на те, що ОСОБА_17 під час судового допиту повідомив, що він добровільно прибув до НАБ України 01 грудня 2016 року та надав для огляду свої особисті речі (у тому числі і телефони), а також зі змісту заяви від 01 грудня 2016 року (т. 3 а.с. 49) суд встановив, що ОСОБА_17 добровільно надав телефони для огляду. Інформація, яка була на них наявна, досліджувалася шляхом розблокування телефону та огляду відомостей, що містилися у ньому. Відтак, подолання систем логічного захисту не вимагалося, а доступ до них власником не обмежувався. Це свідчить про те, що процесуальна форма отримання відомостей не була порушена (такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, висловленою в ухвалі від 09 квітня 2020 року у справі №727/6578/17).

8.9.Щодо того, що у протоколі обшуку від 08 грудня 2016 року не вказано всіх службових осіб, які брали участь у слідчій дії, зокрема, того, хто проводив відеофіксацію, що, на думку сторони захисту, свідчить про те, що протокол складено із порушенням ч. 3 ст. 104 КПК України, слід зазначити, що в постанові Верховного Суду від 02 вересня 2020 року (справа №591/4742/16-к), на яку посилається сторона захисту, судом було встановлено відсутність понятих на початковій стадії обшуку, в протоколі були відсутні відомості про послідовність всіх дій під час проведення обшуку, а також будь-які відомості щодо упакування вилучених предметів. За сукупністю вказаних недоліків проведення процесуальної дії та її фіксації було констатовано порушення права на захист обвинуваченого та встановлено недопустимість фактичних даних, що містяться в протоколі обшуку. У цій справі відсутність відомостей про особу, яка здійснювала відеофіксацію слідчої дії не призводить до будь-яких порушень прав обвинуваченого, а тому не може бути підставою для визнання фактичних даних, що містяться в цьому протоколі, недопустимими.

8.10.Щодо походження коштів, які використовувалися для контролю за вчиненням злочину, колегія суддів враховує, що в протоколі про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину від 16 січня 2017 року (т. 5 а.с. 1-7) зазначено, що вручені ОСОБА_17 кошти були надані Національним антикорупційним бюро України. Крім цього, в судовому засіданні досліджено надані прокурором документи копія службової записки від 05 грудня 2016 року №04/10249-02, службова записка управління бухгалтерського обліку та звітності НАБ України від 16 березня 2021 року №07/6098-04, видатковий касовий ордер від 08 грудня 2016 року. Колегія суддів ураховує, що відсутність у матеріалах даного кримінального провадження письмового підтвердження про виділення таких коштів само по собі в даному випадку не є підставою для визнання доказів недопустимими (постанова Верховного Суду від 10 грудня 2020 року у справі №464/710/18). Щодо доводів про те, що вказані документи не відкривалися стороні захисту до судового розгляду, колегія суддів вказує на те, що ці документи не відносяться до тих, що встановлюють обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а мають значення для з`ясування допустимості чи достовірності наданих сторонами доказів. Колегія суддів вважає слушним те, що сторона, у володінні якої знаходяться докази, які обґрунтовують допустимість інших наданих доказів, приймає рішення про їх надання суду лише у випадку, якщо допустимість цих доказів обґрунтовано поставлена під сумнів на тих чи інших підставах. У такому разі у сторони, яка надала спірний доказ, виникає обов`язок довести його допустимість (частина 2 статті 92 КПК), надавши інші докази, і, відповідно, як умова надання доказу обов`язок відкрити їх іншій стороні (пункти 26, 32 постанови Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі №737/838/16-к). Протоколом надання доступу для ознайомлення із додатковими матеріалами кримінального провадження під час судового розгляду в порядку ч. 11 ст. 290 КПК України від 22 березня 2021 року підтверджено факт ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_6 та захисників ОСОБА_8, ОСОБА_7 із вищезгаданими документами, тому встановлено відсутність порушення порядку подання доказів до суду стороною обвинувачення.

8.11.Відсутність вказівки на посаду особи, яка засвідчила копію Наказу Державної аудиторської служби України від 10 серпня 2016 року №61 «Про затвердження положень про самостійне структурні підрозділи Держаудитслужби та внесення змін до наказу Держаудитслужби від 04 травня 2016 року №17» не є перешкодою для визнання цього документа доказом у кримінальному провадженні, оскільки його слід оцінювати в сукупності із протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 09 грудня 2016 року, у якому зазначено, що останній додає копію наказу від 10 серпня 2016 року №61 та копію наказу від 01 серпня 2016 року №46. Крім цього, згідно статтею 93 КПК визначено різні форми збирання слідчим доказів у кримінальному провадженні, зокрема витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів або відомостей. Враховуючи викладене, в.о. першого заступника голови Держаудитслужби як посадова особа був наділений правом надання на запит органу досудового розслідування копій відповідних наказів, а тому підстав стверджувати про їх недопустимість немає (вказаний висновок узгоджується із постановою Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі №594/1332/17).

8.12.Колегія суддів також не погоджується із тим, що документи, які отримані від Державної аудиторської служби України у відповідь на запит заступника Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України від 09 грудня 2016 року №042-072/44355, є недопустимими доказами, оскільки запит складений неуповноваженою особою, адже в тексті запиту міститься посилання на статтю 40, але відсутнє посилання на статтю 39 КПК України. Як вбачається зі змісту запиту він був складений заступником Керівника Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного бюро. Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 3 КПК України заступник керівника підрозділу детективів є керівником органу досудового розслідування, який належить до сторони обвинувачення (п. 19 ч. 1 ст. 3 КПК України). Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 39 КПК України керівник органу досудового розслідування уповноважений, зокрема, здійснювати досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого. Відтак, вказівка в тексті запиту на статтю 40 КПК України, яка визначає повноваження слідчого не впливає на можливість використання отриманих у відповідь на запит документів в якості доказів.

8.13.Щодо доводів про те, що для отримання від Державної аудиторської служби України та Генеральної прокуратури копій окремих документів, зокрема, тих, що складені у зв`язку із проведенням позапланової ревізії фінансово-господарської діяльності ГП України та посадових обов`язків працівників, особової справи ОСОБА_6 слід було застосовувати процедуру тимчасового доступу до речей і документів, колегія суддів приходить до такого висновку. Статтею 93 КПК України визначено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб, речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок. В рамках кримінального провадження правом витребувати від будь-якої особи необхідні речі, документи, відомості тощо, наділений слідчий (або ж керівник органу досудового розслідування, який користується повноваженнями слідчого). Це право передбачено ч. 2 ст. 40 КПК України, яка містить перелік повноважень слідчого, до якого, з огляду на пункт 9, віднесено і право на звернення із запитами до державних органів, юридичних і фізичних осіб задля отримання речей, документів, відомостей, необхідних для здійснення досудового розслідування, а у разі ненадання такої інформації у добровільному порядку із використанням встановленого статтями 159, 160 КПК України механізму їх отримання. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що Державна аудиторська служба України та Генеральна прокуратура України надали вказані документи добровільно, що свідчить про відсутність потреби у зверненні до слідчого судді із клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей і документів (вказаний висновок узгоджується із постановою Верховного Суду від 6 жовтня 2020 року у справі №761/480/19).

8.14.Зауваження про те, що лист Державної аудиторської служби України від 23 січня 2017 року №15-17/65 (том 4, а.с. 81-83) є недопустимим доказом, оскільки в постанові про його долучення від 01 березня 2017 року детектив НАБ України посилається на статтю 36, а в ній йдеться мова про повноваження прокурора, а також через те, що лист Державної аудиторської служби України від 23 січня 2017 року №15-17/65 не скріплений печаткою, колегія суддів вважає такими, що не призводять до недопустимості доказу. Дійсно, ст. 36 КПК України визначає повноваження прокурора, тому посилання на неї у постанові детектива НАБ України є недоліком. У той же час, мотивувальна частина постанови свідчить, що у ній викладено процесуальне рішення, яке, відповідно до ст. 40 КПК України може бути прийнято слідчим, тому вчинення дій, які не належать до компетенції слідчого, не встановлено. Слід зазначити, що такі недоліки як відсутність печатки на листі не можуть визнаватися істотним порушенням прав людини, адже дійсність документу та правдивість відомостей, що в ньому викладені, ніким не оспорювалася та підтверджена іншими доказами, що досліджені під час судового розгляду.

8.15.Сторона захисту стверджує, що складання протоколу про проведення НСРД контроль за вчиненням злочину 16 січня 2017 року, при тому, що ОСОБА_6 було затримано 09 грудня 2016 року, порушує ч. 4 ст.271 КПК України, відповідно до якої якщо контроль за вчиненням злочину закінчується відкритим фіксуванням, про це складається протокол у присутності такої особи. Колегія суддів не може погодитися із таким твердженням, адже як вбачається з матеріалів провадження, під час проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, після повернення ОСОБА_6 . ОСОБА_17 обумовлених коштів, обвинуваченого було затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину. Вказані дії фіксувались вже у відкритий спосіб, про що було роз`яснено обвинуваченому. Таким чином, у даному випадку контроль за вчиненням злочину фактично закінчився відкритим фіксуванням, а тому складання протоколу про результати проведення НСРД (з 06 грудня 2016 року по 09 грудня 2016 року) від 16 січня 2017 року мало б здійснюватися у присутності обвинуваченого. Проте, враховуючи що зазначений протокол було складено лише 16 січня 2017 року, а проведення НСРД та затримання обвинуваченого здійснювалося 09 грудня 2016 року, у органу досудового розслідування була відсутня можливість скласти його у присутності обвинуваченого. Крім цього, складання протоколу про контроль за вчиненням злочину 16 січня 2017 року істотно не порушує прав і свобод ОСОБА_6, в тому числі, права на захист відповідно до статей 20, 42 КПК України. Цими статтями передбачено право підозрюваного подавати свої зауваження та заперечення щодо порядку проведення дій, які заносяться до протоколу. За своїм змістом відповідна вимога ч. 4 ст. 271 КПК України направлена саме на забезпечення такого права, адже інші права, визначені статтями 20, 42 КПК України, на стадії виключно складання протоколу не можуть бути реалізовані. Продовження відповідної слідчої дії процесуальною затриманням особи дозволило підозрюваному та його захиснику в повній мірі реалізувати право на захист в межах останньої.

8.16.Оцінюючи доводи про недопустимість протоколу про проведення НСРД контроль за вчиненням злочину колегія суддів вважає, що сторона захисту не обґрунтувала, що наведені порушення істотно вплинули на право обвинуваченого на захист, що могло б мати наслідком визнання цього доказу недопустимим. Допущена органом досудового розслідування неспішність у складанні протоколу порушує форму кримінального процесу, невід`ємною складовою якої є встановлені законом строки. Проте таке порушення не має істотного впливу на права обвинуваченого, зокрема й на захист і, з огляду на це, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону. Допущене порушення може впливати на оперативність досудового розслідування і своєчасність прийняття рішень прокурором задля його забезпечення. Сторона захисту може висловити свої зауваження з приводу цієї НСРД та врахувати її результати під час підготовки захисту лише за умови відкриття стороною обвинувачення відповідних протоколів та додатків як доказів в порядку ст. 290 КПК України, на що не впливає дотримання органом досудового розслідування строку, визначеного частиною 3 ст. 252 КПК України, так і строку, передбаченого ст. 266 КПК України (mutatismutandis така позиція міститься в постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі №588/1199/16-к). Щодо відсутності доручення на проведення відповідної слідчої дії, то КПК України вимагає наявності такого документу в обов`язковому порядку лише для співробітника оперативного підрозділу у випадку, коли той користується повноваженнями слідчого при виконанні певної слідчої дії (ст. 41, ч. 6 ст. 246 КПК України). Щодо обсягу фіксування перебігу слідчої дії, колегія суддів зауважує, що в п. 2 ч. 3 ст. 104 КПК України вказано, що в описовій частині протоколу фіксуються отримані в результаті процесуальної дії відомості, важливі для цього кримінального провадження.

8.17.Доводи про те, що оскільки розмови відбувалися не стільки часу, скільки вказано у протоколі за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22 грудня 2016 року, а це може свідчити про ознаки монтажу, спростовуються ч. 1 ст. 265 КПК України, в якій зазначено, що зміст інформації, що передається особами через транспортні телекомунікаційні мережі, з яких здійснюється зняття інформації, зазначається у протоколі про проведення зазначених НСРД. При виявленні в інформації відомостей, що мають значення для конкретного досудового розслідування, в протоколі відтворюється відповідна частина такої інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження знятої інформації. Таким чином, в протоколі повинні бути відображені лише ті відомості, які прокурор вважає за доцільне використовувати під час доказування наявності ознак кримінальних правопорушень. Крім цього, ч. 1 ст. 266 КПК України визначено, що при виявленні відомостей, що мають значення для досудового розслідування і судового розгляду, в протоколі відтворюється відповідна частина інформації, після чого прокурор вживає заходів для збереження отриманої інформації. Також, колегія суддів констатує дотримання стороною обвинувачення вимог щодо порядку складання протоколу за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22 грудня 2016 року, адже оглянуті додатки до протоколів дозволяють стверджувати про те, що на них міститься повний виклад інформації, що була отримана в результаті проведення цієї слідчої дії. Із цих мотивів колегія суддів також відкидає доводи про те, що протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22 грудня 2016 року є підробленим. Колегія суддів враховує правову позицію, що міститься в постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі №725/1199/19 про те, що твердження сторони захисту щодо можливого здійснення технічного втручання та редагування запису повинні спиратися на певні об`єктивні дані щодо таких припущень. Наприклад, аудіо-, відеофайли повинні містити ознаки фальшування (підробки), які б сприймались органами слуху та зору.

8.18.Аналіз доводів про те, що ОСОБА_6 добровільно відмовився від вчинення кримінального правопорушення, оскільки під час зустрічі 06 грудня 2016 року близько 10-ти разів сказав «відбій», колегія суддів оцінює виходячи із таких позицій.

8.18.1.Відповідно до ч. 1 ст. 17 КК України добровільною відмовою є остаточне припинення особою за своєю волею готування до кримінального правопорушення або замаху на кримінальне правопорушення, якщо при цьому вона усвідомлювала можливість доведення кримінального правопорушення до кінця. Таким чином, кримінальний закон вказує на обов`язковість існування таких ознак у діях особи як умову застосування цих законодавчих положень: 1)остаточність припинення готування до кримінального правопорушення або замаху на нього; 2)добровільність припинення готування до кримінального правопорушення або замаху на нього; 3)усвідомлення можливості завершення вчинення кримінального правопорушення. При добровільній відмові від злочину особа свідомо, зі своєї волі, за власним бажанням припиняє злочинне посягання, не доводить його до кінця, виходячи з реальної можливості довести злочин до кінця. Закон не конкретизує мотиви добровільної відмови при незакінченому злочину, а тому вони можуть бути різними страх перед покаранням, розкаяння, співчуття, жалість до потерпілого (постанова Верховного Суду від 29 січня 2019 року у справі №741/1135/16). Якщо ж перша спроба вчинення злочину виявилась невдалою і особа відмовляється від повторення злочину, то така відмова від повторення злочинного посягання не виключає кримінальної відповідальності за вже вчинений під час першої спроби замах на злочин (постанова Верховного Суду від 07 травня 2019 року у справі №489/4885/16-к).

8.18.2.З огляду на те, що мотивом ОСОБА_6 повідомлення ОСОБА_17 вимоги про повернення грошових коштів була відсутність будь-якого результату у вигляді зміни поведінки працівників Держаудитслужби, існування наміру реалізувати інші домовленості із посадовими особами «Адміністрації», із тим, щоб уникнути негативних наслідків Ревізії, колегія суддів встановлює відсутність ознак остаточності та добровільності припинення вчинення кримінального правопорушення як ознак добровільної відмови, передбаченої ст. 17 КК України.

8.19.Оцінюючи висновок експерта за результатами семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи від 03 березня 2017 року №3341/17-39 (т. 5, а.с. 120-124), яким встановлено, що висловлювання, які за змістом можна було б тлумачити як прохання ОСОБА_6 (особа Н.) щодо необхідності впливу на перебіг перевірки фінансово-господарської діяльності ГП України або прохання ОСОБА_6 (особа Н.) передачі коштів ОСОБА_17 (особа ОСОБА_49 ) будь-яким третім особам за певну послугу, зокрема, позитивний перебіг перевірки фінансово-господарської діяльності прокуратури України, у текстах діалогів, що містяться у копії протоколу за результатами проведення НСРД, а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 22 грудня 2016 року, копії протоколу за результатами проведення НСРД, а саме аудіо- відеоконтроль особи від 22 грудня 2016 року, відсутні, колегія суддів виходить із такого.

8.19.1.Висновком експерта є докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (ч. 1 ст. 101 КПК України). Висновок експерта не є обов`язковим для особи або органу, яка здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована у відповідних постанові, ухвалі, вироку (ч. 10 ст. 101 КПК України). Зі змісту ч. 1 ст. 242 КПК України можна зробити висновок, що експертиза проводиться у тих випадках, коли для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. При цьому не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

8.19.2.Семантико-текстуальною експертизою писемного мовлення вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних у тих або інших текстах, їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора. Висновок експерта за результатами таких досліджень не повинен бути висновком про правову кваліфікацію, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

8.19.3.На відміну від експерта, суд тлумачачи висловлювання обвинуваченого, зафіксовані в ході проведення НСРД, з`ясовує їх зміст не лише з урахуванням протоколів НСРД, де відображене відповідне спілкування, а й з урахуванням ширшого контексту інших доказів, що містяться в справі №757/13635/17-к. При цьому, колегія суддів бере до уваги як попередню поведінку ОСОБА_6, ОСОБА_17, їх наміри, так і їх подальшу поведінку. Надані стороною обвинувачення докази в сукупності однозначно вказують на те, що обвинувачений бажав вплинути на перебіг перевірки фінансово-господарської діяльності ГП України шляхом передачі неправомірної вигоди службовим особам Держаудитслужби через ОСОБА_17 . І в ході описаних у висновку експерта розмов знаходить своє відображення дана злочинна діяльність ОСОБА_6 . Окрім того, мовленнєва компетенція суду в повному обсязі дозволяє здійснювати тлумачення зафіксованих в ході НСРД висловлювань обвинуваченого і без наявності спеціальних знань у галузі філології. Відтак, суд керуючись вищенаведеним на підставі ч. 10 ст. 101 КПК не погоджується з висновком семантико-текстуальної (лінгвістичної) експертизи від 03 березня 2017 року №3341/17-39.

8.20.Колегія суддів не вдається до оцінки доводів сторони захисту про те, що ухвала, на підставі якої проводилася ОСОБА_50, є недопустимим доказом, оскільки на період її постановлення існувала позиція Верховного Суду щодо неможливості слідчим суддею призначати позапланові перевірки. Законність проведення Ревізії не належить до обставин, що підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні та не підлягає встановленню судом при оцінці винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

8.21.Щодо сумнівів сторони захисту у достовірності постанови про проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину від 06 грудня 2016 року, які обґрунтовані виконанням її мотивувальної частини та підпису прокурора чорнилами різних кольорів, то колегія суддів зазначає, що КПК України не ставить заборон щодо виконання постанови прокурора та її підпису чорнилами різного кольору, більше того, вказаний документ відповідає всім ознакам постанови як способу зовнішнього виразу процесуального рішення прокурора: документ складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною у ст. 110 КПК України змістом і формою, а також із належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація має юридично значущий характер підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти спричинили наслідки правового характеру у вигляді проведення негласної слідчої (розшукової) дії.

8.22.Щодо того, що на сейф-пакеті, у який було поміщено кошти, вилучені під час невідкладного обшуку автомобіля, який належить ОСОБА_6 відсутній підпис ОСОБА_48 колегія суддів зазначає, що ця особа не була зазначена в протоколі обшуку від 09 грудня 2016 року як учасник відповідної слідчої дії, що свідчить про відсутність обов`язку підписувати упакування речей, вилучених під час обшуку.

8.23.Щодо доводів сторони захисту про неузгодженість, розмитість показань ОСОБА_17 колегія суддів зазначає, що такий характер показань свідка можна пояснити тим, що до моменту звернення останнього до НАБ України, він міг бути імовірним співучасником вчинення кримінального правопорушення. Природне прагнення людини відгородити себе від потенційного кримінального переслідування, незважаючи на те, що він був залучений до конфіденційного співробітництва із органом досудового розслідування, і пояснює певну непослідовність у показаннях.

8.24.Доводи сторони захисту про необхідність наявності в ОСОБА_17 допуску до державної таємниці для того, щоб бути залученим до конфіденційного співробітництва колегія суддів не вважає переконливими. Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК України негласні слідчі (розшукові) дії це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи. Згідно зі ст. 275 КПК України до проведення НСРД слідчий має право залучати інших осіб. Вимог щодо залучення до участі в проведенні НСРД лише осіб, які мають право доступу до державної таємниці, кримінальний процесуальний закон не містить (постанова Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 700/361/17).

8.25.Той факт, що висновок експерта від 17 березня 2017 року № 19/9-3/06-СЕ/17 був виготовлений після складення обвинувального акта щодо ОСОБА_6, не свідчить про його отримання не в порядку, передбаченому КПК України. Так, відповідно до ч. 8 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Зі змісту статей 242-245 КПК України можна зробити висновок про те, що слідчою дією (тобто тією, яка спрямована на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні) є призначення експертизи. Висновок експерта є процесуальним джерелом доказів, яке являє собою докладний опис проведених експертом досліджень та зроблені за їх результатами висновки, обґрунтовані відповіді на запитання, поставлені особою, яка залучила експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи (ч. 1 ст. 101 КПК України). Припущення того, що висновок експерта є результатом проведення слідчої дії (а відтак повинен був бути виконаний до закінчення досудового розслідування) призвело б до того, що експерт був би суб`єктом, який уповноважений здійснювати досудове розслідування, що є абсурдним припущенням. Крім цього, КПК України не містить вимог для отримання висновку експерта в строки досудового розслідування. Всі дії, спрямовані на вирішення клопотань експерта про надання додаткових матеріалів були виконані до складання обвинувального акта, про що була обізнана сторона захисту за результатами виконання вимог ст. 290 КПК. Таким чином, різниця між складанням обвинувального акту та датою надходження висновку експерта у 8 днів не призводить до порушення процесуальної форми та не може мати наслідком його недопустимість.

8.26.Щодо доводів сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження немає прямих доказів передачі предмета неправомірної вигоди від ОСОБА_6 ОСОБА_17, то колегія суддів погоджується із цим, однак зазначає, що чинний КПК України не містить заборони щодо встановлення тих чи інших обставин чи елементів складу злочину на підставі сукупності непрямих (стосовно цього елемента доказування) доказів, які хоча й безпосередньо не вказують на відповідну обставину чи елемент складу злочину, але підтверджують її поза розумним сумнівом на основі логічного аналізу їх сукупності та взаємозв`язку (постанова Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 757/30683/16-к). Сукупність доказів, які зібрані під час досудового розслідування та досліджені під час судового розгляду переконують суд в тому, що ОСОБА_6 вчинив кримінальне правопорушення, як це зазначено у пункті 1 цього вироку.

Таким чином, колегія суддів ретельно перевірила доводи сторони захисту. Відхиляючи ці доводи колегія суддів наводить переконливі мотиви такого висновку, які не залишають розумного сумніву у винуватості обвинуваченого.

9.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

9.1.Обставин, передбачених ст. 66 КК України, які пом`якшують покарання ОСОБА_6, під час судового розгляду не встановлено.

9.2.Обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_6, під час судового розгляду не встановлено.

10.Мотиви призначення покарання.

10.1.Вирішуючи питання про призначення покарання колегія суддів керується загальними засадами, які визначені в ст. 65 КК України, а також спеціальними правилами призначення покарання за незакінчений злочин.

10.2.Покарання повинно призначатися у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Частиною 1 ст. 369 КК України в редакції, станом на час вчинення злочину, передбачено такі альтернативні види покарання: штраф від п`ятисот до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, обмеження волі на строк від двох до чотирьох років, позбавлення волі на той самий строк. Станом на час винесення вироку покарання було посилено лише в частині збільшення розміру штрафу, який може бути призначено. Санкція ч. 1 ст. 369 КК України є викладеною в такій редакції: «караються штрафом від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до чотирьох років, або позбавленням волі на той самий строк.»

10.3.Призначення покарання відповідно до положень Загальної частини КК України забезпечується врахуванням усіх питань щодо дії кримінального закону у просторі і часі (статті 38 КК України), відсутності обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння (статті 3643 КК України), відсутності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності або покарання чи його відбування (статті 4449, 7475, 79 КК України). Крім цього, положення Загальної частини КК України будуть враховуватися при застосуванні спеціальних правил призначення покарання за незакінчений злочин.

10.4.Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів виходить з того, що на момент вчинення діяння, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України відносилося до злочинів середньої тяжкості. Це типова характеристика ступеня тяжкості вчиненого злочину, яка знаходить свій прояв через санкцію, встановлену законом за злочин цього виду. Конкретна оцінка ступеня тяжкості цього злочину визначається колегією суддів із врахуванням усієї сукупності фактичних обставин справи. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, вважається корупційним (примітка до ст. 45 КК України). У Конвенції ООН проти корупції встановлено, що корупція підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права.

10.5.Враховуючи особу винного, колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_6 : на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; має постійне місце реєстрації та проживання; раніше не судимий; тимчасово не працює. Відповідно до характеристики, наданої заступником начальника Департаменту інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення начальником управління матеріально-технічного забезпечення 09 грудня 2016 року (том 4, а.с. 198) ОСОБА_6 за час роботи в ГП України зарекомендував себе сумлінним та дисциплінованим працівником, який відповідально ставиться до виконання службових обов`язків; працьовитий, ввічливий, вимогливий до себе, володіє організаторськими здібностями, показав високий рівень знань та умінь; за сумлінне виконання службових обов`язків неодноразово заохочувався Генеральним прокурором України; до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

10.6.Призначаючи покарання за незакінчене кримінальне правопорушення колегія суддів виходить із спеціальних правил, які визначені у частинах 1, 3 ст.68 КК України. Ступінь тяжкості вчиненого особою діяння проаналізований у попередній частині. Кримінально-правовий намір було реалізовано не в повній мірі, адже ОСОБА_6 передав кошти в розмірі 5000 доларів США ОСОБА_17 (з цього моменту розпочалося виконання об`єктивної сторони ч. 1 ст. 369 КК України у формі надання неправомірної вигоди), тобто вчинив всі дії, які вважав за потрібне для закінчення кримінального правопорушення, однак наміри не реалізувалися, зокрема, через звернення ОСОБА_17 до правоохоронних органів. Таким чином, причини, внаслідок яких кримінальне правопорушення не було доведено до кінця, не залежали від ОСОБА_6, а останній висловив вимогу про повернення грошових коштів виключно через те, що не спостерігав зміни у поведінці працівників Держаудитслужби, які проводили Ревізію. Крім цього, ОСОБА_6 повідомив ОСОБА_17 про те, що він знайшов інші способи покращення свого становища. Призначаючи покарання, суд має вивчити та врахувати, зокрема, посткримінальну поведінку винної особи, з метою додержання принципу справедливості при призначенні покарання та відповідного мотивування обраної міри покарання у вироку суду (постанова Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 182/9765/14-к).

10.7.За вчинення замаху на кримінальне правопорушення строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу (ч. 3 ст. 68 КК України), тобто у цій справі максимальним покаранням може бути 2 роки та 8 місяців позбавлення волі.

10.8.Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Призначення покарання у виді штрафу чи обмеження волі колегія суддів вважає за неможливе, оскільки виправлення ОСОБА_6 та попередження нових кримінальних правопорушень неможливе без його ізоляції від суспільства. Обвинувачений в силу перебування на посаді заступника начальника відділу управління матеріально-технічного забезпечення ГП України був зобов`язаний поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця. Окрім того Генеральна прокуратура України була вищим органом прокуратури України, який організовував та координував діяльність усіх органів прокуратури. Вчинення корупційного кримінального правопорушення особою, яка обіймала посаду у вищезгаданому правоохоронному органі, свідчить про підвищену суспільну небезпечність вчиненого злочину. А відтак, мета покарання, передбачена ч.2 ст. 50 КК України, може бути досягнута лише за умови призначення ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі на строк два роки.

11.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

11.1.Щодо речових доказів і документів.

11.1.1.Відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. Керуючись положенням п. 7 цієї частини статті колегія суддів вважає за доцільне фрагмент всеукраїнської інформаційно-аналітичної газети «Сила громад» №16 залишити в матеріалах судового провадження.

11.1.2.Керуючись п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України кошти в розмірі 5000 доларів США, які були надані НАБ України для здійсненням контролю за вчиненням злочину, із серійними номерами: KK61560270C; KB01583200P; KB32913040F; KB75478274C; HJ86738102A; KB67833798J; KB54812082E; HK23604729B; KB54812083E; KL22236077D; HB72610718R; KB57998353I; KK69718556B; KB25157041R; KL05914945B; KB25157042R; KK26718179C; AE75077664A; KB42180687E; BI65618990A; HJ86738101A; AE67880145A; KD94259318A; BB33350105B; KL05914946B; KB49809034F; KG23739526B; HF56547661C; HK63786924B; KG28693859B; KF22049835B; HF76239828A; KF22049834B; HH24267256A; KB80288018D; AB76457576H; KB40190452M; HB38449046E; AD12191111B; KB26483003J; FK15142534B; HC13243276B; KB62599463M; HC13243277B; KB62599464M; HC13243378B; HK84582143B; HC13243379B; KB49896146F; HK41257485B, слід повернути Національному антикорупційному бюро України.

11.2.Щодо спеціальної конфіскації.

11.2.1.Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження (ч. 9 ст. 100 КПК України). Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються. Ідентичне положення міститься у п. 3 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

11.2.2.Спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 96-1 КК України). Як станом на момент вчинення злочину, так і на момент винесення вироку санкція ч. 1 ст. 369 КК України передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до чотирьох років. Цей злочин може вчинятися виключно умисно, тому передумови для застосування спеціальної конфіскації наявні.

11.2.3.Колегія суддів на підставі належних, допустимих та достовірних доказів, які в своїй сукупності є достатніми для постановлення вироку, встановила, що кошти в розмірі 5000 доларів США, які були вилучені 01 грудня 2016 року під час проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 у службовому кабінеті №445 належать ОСОБА_6 та передавалися ОСОБА_17 в якості неправомірної вигоди, для передачі службовим особам Держаудитслужби за прийняття рішень за наслідками проведення Ревізії ГП України на користь ОСОБА_6 . Таким чином, вказані кошти відповідають ознакам предмета неправомірної вигоди, які нормативно визначені у примітці до ст. 364-1 КК України, а тому підлягають спеціальній конфіскації.

11.3.Щодо відшкодуванняпроцесуальних витрат, то на підставі ч. 2 ст. 124 КПК України колегія суддів вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_6 витрати на проведення судової фоноскопічної експертизи, розмір яких, згідно з довідкою про витрати на проведення експертизи від 14 березня 2017 року №19/9-3/06-СЕ/17, становить 27520,48 грн.

11.4.Щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

11.4.1.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 07 грудня 2016 року у справі №760/20962/16-к (т. 3, а.с. 39) задоволено клопотання детектива НАБ України ОСОБА_19 та накладено арешт на тимчасово вилучене 01 грудня 2016 року майно під час проведення огляду місця події за адресою: м. Київ, вулиця Василя Сурикова, 3 у службовому кабінеті №445, а саме кошти у сумі 5000 доларів США.

11.4.2.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2016 року у справі №760/21228/16-к задоволено клопотання детектива НАБ України ОСОБА_51 та накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_6, а саме на автомобіль марки «Nissan X-Trail», 2007 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 . Ухвалою колегії суддів Вищого антикорупційного суду від 05 березня 2020 року вказаний арешт був залишений без змін в частині заборони розпоряджатися вказаним автомобілем, який був переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_6 (т. 3, а.с. 55-57)

11.4.3.Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2017 року (том 3, а.с. 210-214) у справі №760/21228/16-к (якою здійснювався апеляційний перегляд ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2016 року) задоволено клопотання детектива НАБ України ОСОБА_19 частково та накладено арешт на нерухоме майно, яким володіє ОСОБА_6, а саме на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1114666280000), площею 0,1 гектари за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частину житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1114657880000), загальною площею 353,1 квадратних метри, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

11.4.4.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року у справі №760/21228/16-к (т. 3, а.с. 166-169) задоволено клопотання детектива НАБ України ОСОБА_19 та накладено арешт на майно, що перебуває у власності ОСОБА_6, а саме: земельну ділянку з кадастровим номером 1822588707:05:001:0018, площею 0,25 гектари за адресою: АДРЕСА_5 ; земельну ділянку з кадастровим номером 1822588707:05:001:0019, площею 0,4454 гектари за адресою:

АДРЕСА_5 .Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації. Колегія суддів враховує, що санкція ч. 1 ст. 369 КК України не передбачає покарання у виді конфіскації майна, відтак, арешти, накладені ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2016 року у справі №760/21228/16-к, ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2017 року у справі №760/21228/16-к, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року у справі №760/21228/16-к, слід скасувати. Автомобіль повернути власнику.

11.4.6.Ухвалою Печерського районного суду від 08 червня 2017 року у справі №757/13635/17-к (т. 1, а.с. 98-100) задоволено клопотання прокурора ОСОБА_4 та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді особистого зобов`язання. Покладено на нього такі обов`язки: 1)прибувати за першою вимогою до суду; 2)не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; 3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4)утримуватися від спілкування з особами, які є свідками у кримінальному провадженні №42016000000000282 від 22 січня 2016року за ч. 5 ст. 191 КК України; 5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Визначено строк дії обов`язків на весь час судового розгляду даного кримінального провадження. Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються, тому колегія суддів вважає за доцільне вирішити клопотання прокурора, заявлене під час судових дебатів, щодо покладення обов`язків на ОСОБА_6 .

11.4.6.1.Колегія суддів ураховує, що протягом всього часу обвинувачений дотримувався своїх процесуальних обов`язків, не перешкоджав кримінальному провадженню, однак йому призначено покарання у вигляді двох років позбавлення волі та не застосовано жодних пільгових інститутів щодо звільнення від покарання чи його відбування. Виходячи із цього, суд вважає за доцільне покласти на ОСОБА_6 такі обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з міста Києва, Київської області, Житомирської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон (за наявності); носити електронний засіб контролю.

11.5.Щодо обчислення строку тримання під вартою.

11.5.1.Крім цього, щодо обчислення строку тримання під вартою колегія суддів враховує, що обвинувачений був затриманий на підставі п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК України відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 09 грудня 2016 року (т. 3, а.с. 146-149). Ухвалою Солом`янського районного суду від 10 грудня 2016 року щодо ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту та негайно звільнено з-під варти в залі суду.

11.5.2.Частиною 5 ст. 72 КК України у редакції Закону від 26 листопада 2015 року №838-VII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув`язнення у строк покарання» (далі Закон №838-VII) визначено, що зарахування строку попереднього ув`язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув`язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі. У вказаній частині статті зазначено, що у строк попереднього ув`язнення включається, зокрема, строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду.

11.5.3.21 червня 2017 року набув чинності Закон від 18 травня 2017 року №2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув`язнення», яким змінено ч.5 ст. 72 КК України. Фактично законодавець повернувся до редакції ч. 5 ст. 72 КК України, яка існувала до набрання чинності Законом №838-VIII і передбачала, що попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у ч. 1 цієї статті. Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 29 серпня 2018 року, в разі, якщо особа вчинила злочин до 20 червня 2017 року (включно), то під час зарахування попереднього ув`язнення у строк покарання застосуванню підлягає ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону №838-VII.

11.5.4.Враховуючи, що ОСОБА_6 вчинив злочин до 20 червня 2017 року, при вирішенні питання щодо порядку зарахування йому у строк покарання строку попереднього ув`язнення необхідно керуватися правилами ч. 5 ст. 72 КК України у вищезгаданій редакції.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 370, 374 КПК України суд

УХВАЛИВ:

1. ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

2.Строк відбування покарання ОСОБА_6 відраховувати з моменту набрання вироком законної сили.

3.Речовий доказ, а саме: фрагмент всеукраїнської інформаційно-аналітичної газети «Сила громад» №16, залишити в матеріалах судового провадження.

4.Кошти в сумі 5000 доларів США, а саме номіналом 100 доларів США кожна, у кількості 50 штук, з такими серійним номерами: KK61560270C; KB01583200P; KB32913040F; KB75478274C; HJ86738102A; KB67833798J; KB54812082E; HK23604729B; KB54812083E; KL22236077D; HB72610718R; KB57998353I; KK69718556B; KB25157041R; KL05914945B; KB25157042R; KK26718179C; AE75077664A; KB42180687E; BI65618990A; HJ86738101A; AE67880145A; KD94259318A; BB33350105B; KL05914946B; KB49809034F; KG23739526B; HF56547661C; HK63786924B; KG28693859B; KF22049835B; HF76239828A; KF22049834B; HH24267256A; KB80288018D; AB76457576H; KB40190452M; HB38449046E; AD12191111B; KB26483003J; FK15142534B; HC13243276B; KB62599463M; HC13243277B; KB62599464M; HC13243378B; HK84582143B; HC13243379B; KB49896146F; HK41257485B, повернути Національному антикорупційному бюро України.

5.Застосувати спеціальну конфіскацію шляхом вилучення у власність держави грошових коштів у сумі 5000 доларів США з такими серійними номерами: НК25981749D; НЕ33777903D; НВ12302333G; НС18465247В; НС18465258В; НС18465257В; НС18465245В; НЕ39504161В; АВ38573556F; НF62800957С; FK75906299A; AB82209189G; HG08651122B; КВ35008930В; НD01872482В; НВ10288281Н; НС18465246В; KG07997848A; KG07997849A; АС48683459А; KG07997847A; НС18465244В; НВ69912713R; KG07997846A; НЕ87667365В; KG07997845A; КВ36550983В; НВ34156541N; АВ04524413А; НС18465256В; HL84909450F; HB42709401B; HF52707845E; HB44231059R; FI14434706A; HB32234369J; FG32608501B; FC00797673A; HD46239249B; HE00064413D; HK16589048D; HB45411769G; HD91672179A; DB03986364C; HF17608420D; FI16359305A; AB48092119W; KA17123808A; HB26758170G; HB66476486N.

6.Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України для проведення судової фоноскопічної експертизи у розмірі 27520,48 грн.

7.Запобіжний захід ОСОБА_6, у вигляді особистого зобов`язання, до набрання вироком законної сили, залишити без змін. Покласти такі обов`язки строком на 2 місяці тобто до 12 вересня 2021 року: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатися з міста Києва, Київської області, Житомирської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон (за його наявності); носити електронний засіб контролю.

8.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 15 грудня 2016 року у справі №760/21228/16-к на автомобіль марки «Nissan X-Trail», 2007 року випуску, чорного кольору, номерний знак НОМЕР_1 ; автомобіль повернути власнику.

9.Скасувати арешт, накладений ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 18 січня 2017 року у справі № 760/21228/16-к на Ѕ частину земельної ділянки, кадастровий номер 8000000000:62:116:0008 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1114666280000), площею 0,1 гектари за адре АДРЕСА_1 ка 14; Ѕ частину житлового будинку (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1114657880000), загальною площею 353,1 квадратних метри, розташований за АДРЕСА_1 будинок 14.

10.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 17 січня 2017 року у справі №760/21228/16-к на земельну ділянку з кадастровим номером 1822588707:05:001:0018, площею 0,25 гектари за АДРЕСА_5 Центральна; земельну ділянку з кадастровим номером 1822588707:05:001:0019, площею 0,4454 гектари за

АДРЕСА_5 bullet0>11.Зарахувати у строк відбування ОСОБА_6 зимировича строк його затримання з 09 грудня 2016 року по 10 грудня 2016 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

12.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

13.Вирок може бути оскаржений до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду через Вищий антикорупційний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

14.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку і його копія після проголошення негайно вручається обвинуваченим та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Судді: