Document No. 98321952

Справа № 991/4598/21

Провадження1-кс/991/4662/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Пльотки П.Ю.,

прокурора Скибенка О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Пльотки Павла Юрійовича, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000455 від 20.07.2020,

ВСТАНОВИВ:

09.07.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Пльотки П.Ю. про зміну запобіжного заходу - застави на особисте зобов`язання або зменшення розміру застави - у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 52020000000000455 від 20.07.2020.

Обставини, якими обґрунтоване клопотання.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 237 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому розмірі становить 498 174 грн. Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, закінчився 03.10.2020 та сторона обвинувачення не ініціювала його продовження.

24.12.2020 прокурор у кримінальному провадженні повідомив про завершення досудового розслідування.

На переконання сторони захисту, підставами для зміни запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 є такі обставини: необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри; відсутність (мінімізація) ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і встановлених під час обрання щодо нього запобіжного заходу 04.08.2020; можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, які були підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Також захисник вказує на наявність обставин, передбачених ст. 178 КПК України, які просить врахувати під час вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу, як то міцність соціальних зв`язків у підозрюваного ОСОБА_1 в місці його постійного проживання, у тому числі наявність родини, дружини та дітей, зокрема неповнолітньої доньки, наявність у підозрюваного постійного місця служби та позитивні характеристики з місця роботи, відсутність у нього судимостей, повідомлень про підозру у вчиненні інших кримінальних правопорушень, дотримання підозрюваним умов застосування обраного щодо нього запобіжного заходу. Захисник зазначає, що на даний час обраний щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 498 174 грн почав становити особистий надмірний тягар для ОСОБА_1 та його родини.

На підставі зазначеного захисник підозрюваного просить:

- змінити щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання та, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного такі обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи; утримуватись від спілкування зі свідками, обвинуваченими, експертами, спеціалістами у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; та суму застави в розмірі 498 174 грн повернути ОСОБА_1 ;

- або якщо за результатами розгляду клопотання слідчий суддя дійде до висновку, що такий запобіжний захід як особисте зобов`язання не здатен забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків підозрюваного та запобігти відповідним ризикам, застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі - 181 600 грн та, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 зазначені вище обов`язки, та суму застави в розмірі 316 574 грн повернути ОСОБА_1 .

Позиція учасників провадження у судовому засіданні.

Захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Пльотка П.Ю. у судовому засіданні підтримав клопотання з підстав, зазначених у ньому. Пояснив, що повідомлена ОСОБА_1 підозра за ч. 5 ст. 191 КК України не може вважатися обґрунтованою, оскільки зазначений стороною обвинувачення розмір завданої злочином державному бюджету матеріальної шкоди не підтверджено зібраними у справі доказами (висновками експертів). Сторона захисту провела три оціночно-будівельні експертизи, витрати на які поніс ОСОБА_1 , та ще дві експертизи проводяться для з`ясування придатності придбаних квартир для проживання та їх вартості, що має значення для визначення наявності чи відсутності майнової шкоди і, як наслідок, складу злочину, у вчиненні якого повідомлено про підозру. Ризик переховування зменшився, оскільки після 03.10.2020 строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ухвалою слідчого судді, не продовжувався, паспорти для виїзду за межі України перебувають у ОСОБА_1 . Необхідність нести витрати на оплату експертиз (сплачено приблизно 40 тис. грн), послуг захисників (сплачено 150 тис. грн), оплату навчання повнолітньої дочки в Польщі (приблизно 50 тис. грн) при річному доході близько 600 тис. грн створює для ОСОБА_1 та його сім`ї надмірний майновий тягар.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав подане клопотання захисника і просив задовольнити. Додатково повідомив, що старша дочка поступила до ВНЗ в Польщі у 2017 році і зараз навчається на четвертому курсі (не денна форма навчання, залишився один рік до закінчення), періодично працює. Суму застави вносив він за рахунок коштів, позичених у друзів. На даний час працює на посаді т.в. о начальника управління розквартирування і капітального будівництва Департаменту логістики Головного управління Національної гвардії України.

Прокурор Скибенко О.І. заперечив проти задоволення клопотання і зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання або зменшення розміру застави. Пояснив, що строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 при застосуванні запобіжного заходу, не продовжений. Примірну поведінку підозрюваного забезпечує лише сума застави, яка є безстроковим запобіжним заходом та є достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. На даний час в порядку ст. 290 КПК України сторона обвинувачення відкрила підозрюваному матеріали досудового розслідування, однак останній із квітня 2021 року ухиляється від ознайомлення із ними, та в той же час звертається до суду із цим клопотанням про зміну запобіжного заходу. Щодо аргументів про погіршення матеріального стану підозрюваного у зв`язку з внесенням застави, здійсненням витрат на оплату навчання дочки в Польщі та послуг адвокатів, то нести ці витрати - свідомий особистий вибір ОСОБА_1 . Такі рішення підозрюваного щодо власних значних витрат не можуть свідчити про погіршення його майнового стану та бути підставою для зміни запобіжного заходу на більш м`який або для зменшення розміру застави.

Встановлені обставини справи.

У провадженні Національного антикорупційного бюро України перебуває кримінальне провадження № 52020000000000455 від 20.07.2020, в якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 КК України - у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою, та ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України - у складанні, видачі службовою особою завідомо неправдивих документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки, за попередньою змовою групою осіб.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 задоволено частково клопотання детектива і щодо підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 237 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому розмірі становить 498 174 грн, а також покладено на підозрюваного ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії покладених на підозрюваного обов`язків визначено до 03.10.2020. Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.08.2020 ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 залишено без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

10.08.2020 ОСОБА_1 вніс заставу.

Сторона обвинувачення не зверталась до слідчого судді з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, які були покладені на підозрюваного ОСОБА_1 , тому їх дія закінчилась 03.08.2020.

24.12.2020 прокурор у кримінальному провадженні - прокурор відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенко О. повідомив стороні захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000455 від 20.07.2020 та можливість ознайомлення із усіма матеріалами кримінального провадження, відповідно до вимог ст. 290 КПК України.

Оцінка і мотиви слідчого судді.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити зазначені дії.

Запобіжним заходом, серед інших, є застава (п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України). Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України.

Підставою для зміни запобіжного заходу за клопотанням підозрюваного чи захисника можуть бути нові обставини, що виникли після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу та які безпосередньо свідчать про зменшення встановлених у провадженні ризиків з плином кримінального провадження та/або які впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків або які вказують на зміни в майновому чи сімейному стані підозрюваного, інших суттєвих обставинах, що враховувалися під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Тобто слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу і не переглядає судове рішення про його застосування, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, що виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування і можуть вплинути на застосований до підозрюваного запобіжний захід або спосіб його виконання. Такий висновок узгоджується з положеннями частини 5 статті 201 КПК України, яка унеможливлює подання підозрюваним, його захисником клопотання про зміну запобіжного заходу протягом тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри та існування в кримінальному провадженні передбачених ст. 177 КПК України ризиків були встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу і розгляді апеляційної скарги захисника судом апеляційної інстанції, та даних про нові обставини і докази, які б стосувалися обґрунтованості підозри, або про істотне зменшення ризиків не встановлено. Так, у клопотанні захисника твердження про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, фактично зводиться до іншої оцінки стороною захисту тих доказів (висновків експертів), які сторона обвинувачення зібрала на підтвердження розміру завданої злочином матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету України та які були предметом дослідження під час розгляду слідчим суддею питання про застосування запобіжного заходу, та, як наслідок, висловленні сумнівів у правильності правової кваліфікації дій ОСОБА_1 . Втім, сторона захисту не надала інших (нових) доказів, які б спростовували висновки слідчого судді щодо обґрунтованості повідомленої ОСОБА_1 підозри за ч. 5 ст. 191 КК України.

Обгрунтовуючи своє клопотання про зміну запобіжного заходу, адвокат послався у тому числі на необґрунтованість підозри. Проте слід зазначити, що відсутність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення за правилами ч. 2 ст. 177, ч. 1, 2 ст. 194 КПК України виключають можливість застосування до особи взагалі будь-якого запобіжного заходу. У даному випадку наявність таких обставин не встановлена слідчим суддею.

Так само не встановлено і те, що на час розгляду клопотання зникли чи істотно зменшилися в цьому кримінальному провадженні передбачені ст. 177 КПК України ризики, встановлені слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу.

Прокурором в судовому засіданні не заперечувалася та обставина, що ОСОБА_1 не порушував обов`язки, покладені на нього відповідним процесуальним рішенням (в період до 03.10.2020) та нормами Кримінального процесуального кодексу України, проте бездоганна процесуальна поведінка забезпечувалася достатньо значимою для підозрюваного сумою застави. Дотримання із 03.10.2020 процесуальних обов`язків підозрюваним при наявності передбачених законом двох ризиків не є достатньою умовою для зміни запобіжного заходу на більш м`який або для зменшення розміру застави.

Належне виконання підозрюваним ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, на думку слідчого судді, не свідчить про зменшення чи відсутність визначених ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста в даному кримінальному провадженні, а є результатом застосування до нього запобіжного заходу у виді застави саме в такій сумі, що була визначена ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020. Тобто розмір застави у цьому випадку є стримуючим фактором, який забезпечує виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, які зокрема визначені ч. 7 ст. 42 КПК України.

Виконання процесуальних обов`язків є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані, їх виконання не можна представляти як таке, що залежить від волі підозрюваного і, тим більше, має за собою наслідком зміну запобіжного заходу.

Слідчий суддя вважає, що визначений 04.08.2020 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 237 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (498 174 грн), з огляду на два злочини та їхню тяжкість, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , не вступає в суперечність із правилами, передбаченими ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку підозрюваної особи в судове засідання.

Відповідно до положень ст. 182 КПК України, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб запобігти бажанню особи, щодо якої застосовано заставу, будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні. І тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його майновий і сімейний стан, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків буде достатньою для того, щоб утримати його від порушень.

За правилами пункту 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Зі змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.08.2020 убачається, що розмір застави щодо ОСОБА_1 визначений у передбачених пунктом 3 ч. 5 ст. 182 КПК України межах. При прийнятті рішення щодо застосування запобіжного заходу та визначення розміру застави було враховано обставини, передбачені статтею 178, ч. 4 ст. 182 КПК України, зокрема такі: ОСОБА_1 раніше не судимий, має міцні сімейні та соціальні зв`язки, у тому числі в нього наявна на утриманні малолітня дитина 2010 р.н., наявність постійного місця роботи - військова служба в Головному управлінні Національної гвардії України; відсутність нерухомого майна на праві власності, а також відомості про його майновий стан - про доходи за 2019 рік та за період з 01.01.2020 по 31.07.2020 в сумах 475 810 грн і 212 867,06 грн, відповідно, про наявність на кінець 2019 року грошових активів у розмірі 15 тис. доларів США, і його характеристику з місця служби. Також слідчий суддя врахувала роль ОСОБА_1 в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях та розмір завданої майнової шкоди, яка визначена в сумі 17 337 970 грн. Тобто розмір застави був визначений з урахуванням відомостей про рівень доходів ОСОБА_1 за попередній період та про наявність грошових активів у сумі, що дозволяла внести заставу і не поставити підозрюваного і його сім`ю в завідомо скрутне майнове становище.

Доцільність визначення підозрюваному ОСОБА_1 саме такого розміру застави (237 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб) була підтверджена ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12.08.2020, якою не було зменшено або скасовано визначений щодо ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді розмір застави.

Наведені стороною захисту аргументи і надані на їх підтвердження документи, на переконання слідчого судді, не свідчать про те, що обставини, які були враховані слідчим суддею при вирішенні питання про визначення розміру застави, об`єктивно змінилися настільки суттєво, що це обумовлює необхідність зменшення розміру застави.

Так, з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що ОСОБА_1 має військове звання полковника та продовжує проходити службу в Головному управлінні Національної гвардії України (із 28.11.2020 наказом командувача від 01.12.2020 № 251 на нього покладено тимчасове виконання обов`язків за посадою управління розквартирування і капітального будівництва департаменту логістики (ВОС - 220100). За перше півріччя 2021 року заробітна плата ОСОБА_1 склала 352 365,60 грн. (т. 2 а.с. 54). Зазначене вказує на те, що рівень доходів ОСОБА_1 у 2021 році не зменшився в порівнянні із попереднім роком.

Захисник надав копії договорів, квитанцій про оплату ОСОБА_1 послуг експерта ОСОБА_3 на суму 10 тис. грн (т. 1 а.с. 234-237), експерта ОСОБА_4 на суму 2 тис. грн., а також про оплату адвокатських послуг в загальній сумі 100 тис. грн, які понесені ОСОБА_1 у зв`язку із притягненням його до кримінальної відповідальності та необхідністю здійснення свого захисту у кримінальному провадженні (т. 2 а.с. 66-70). Документальне підтвердження витрат на залучення інших експертів та Адвокатського об`єднання «Ві Ватес», на наявність яких посилався захисник, слідчому судді надано не було.

Аналізуючи наведені захисником доводи, слідчий суддя враховує те, що, відповідно до статті 59 Конституції України, кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та статтею 48 КПК України передбачено, що захисник може бути залучений підозрюваним, іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, а також може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 КПК України, зокрема для здійснення захисту у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. Тобто ОСОБА_1 як підозрюваний у кримінальному провадженні є вільним у виборі захисника та самостійно і добровільно погодився на умови договору із адвокатами щодо розміру гонорару. Так само і залучення стороною захисту експертів на договірних умовах є правом, а не обов`язком підозрюваного (ст. 243 КПК України).

Договором від 10.10.2020 із ВШЗКіО у Познані передбачено, що студентом цього навчального закладу є ОСОБА_5 , 2000 р.н., яка зобов`язується здійснювати оплату за дворічне навчання на нестаціонарній формі, яке триватиме до вересня 2022 року. Про наявність будь-яких фінансових зобов`язань у ОСОБА_1 перед навчальним закладом цим договором не передбачено. Окрім того, за правилами статті 199 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати повнолітніх дочку, сина до досягнення двадцяти трьох років тільки в тому разі, якщо вони продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, та за умови, що батьки можуть надавати матеріальну допомогу. ОСОБА_1 не заперечував, що його повнолітня дочка працює, проте відомостей про розмір її доходів слідчому судді не надав, що позбавляє слідчого суддю можливості дослідити обгрунтованість заявлених витрат.

Станом на кінець 2020 року, згідно з декларацією особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, ОСОБА_1 мав фінансові зобов`язання перед фізичними особами (позики) в загальній сумі 110 тис. грн та, в порівнянні із декларацією за 2019 рік, в нього відсутні раніше вказані заощадження в сумі 15 тис доларів США. Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк», станом на 07.07.2021 ОСОБА_1 має заборгованість перед банком в загальній сумі 200 876,89 грн (т. 2 а.с. 63).

Щодо раніше вказаних витрат, які поніс ОСОБА_1 на оплату послуг експертів, адвокатів з метою здійснення свого захисту у цьому кримінальному провадженні, посилань на необхідність здійснення оплати навчання повнолітньої дочки в Польщі, слідчий суддя зауважує, що здійснення таких витрат є актом доброї волі самого ОСОБА_1 , який визначає для себе їх необхідність та можливість здійснення, зважаючи на свої фінансові можливості в певний проміжок часу. Кошти, внесені в якості застави, згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України, повертаються підозрюваному, заставодавцю після припинення дії (зміни, скасування) цього запобіжного заходу. Оскільки застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу щодо забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, то зменшення розміру застави чи її скасування не можуть бути обумовлені виникненням у підозрюваного чи членів його сім`ї нових фінансових зобов`язань, обумовлених витратами, критична необхідність здійснення яких не доведена. Отже, рішення самого підозрюваного ОСОБА_1 про взяття на себе конкретних грошових зобов`язань за договірними відносинами, в які він вступив добровільно після застосування до нього запобіжного заходу і внесення визначеної слідчим суддею суми застави, не є обставинами, що можуть стати підставою для зміни запобіжного заходу або зменшення розміру застави.

Слід також зазначити, що внесення застави є правом, а не обов`язком підозрюваного. Підозрюваний самостійно прийняв рішення про внесення застави саме в такому розмірі, до прийняття рішення судом апеляційної інстанції за апеляційною скаргою захисника, і мав би розраховувати на відповідні наслідки такого рішення. Тому доводи сторони захисту щодо фінансових витрат підозрюваного після внесення застави та наявності грошових зобов`язань перед третіми особами (позик, кредитів) не є такими, що свідчать про появу нових суттєвих обставин, які повинні бути враховані слідчим суддею при прийнятті рішення про доцільність зміни запобіжного заходу, застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_1 , на більш м`який або зменшення розміру застави.

На підставі наведеного вище слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання захисника Пльотки П.Ю. про зміну запобіжного заходу на більш м`який або зменшення розміру застави задоволенню не підлягає, так як сторона захисту не довела наявності таких нових обставин, які б підтверджували значне зменшення або зникнення встановлених раніше ризиків, суттєве погіршення майнового стану підозрюваного чи зміни в його сімейному стані, або появу інших суттєвих обставин, що враховуються під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу.

Керуючись статтями 9, 177, 178, 179, 182, 194, 201, 309, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника Пльотки Павла Юрійовича, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_1 , про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52020000000000455 від 20.07.2020, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О. В. Олійник