- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
- Judge (HACC): Zadorozhna L.I., Shkodin Ya.V.
- Secretary : Liashynskoi A.Yu.
- Lawyer : Cherezova I.Yu., Hudymy V.S., Nadich N.D., Hrubskoho A.V., Siduna D.D.
- Prosecutor : Sniehirov O.M.
Справа № 761/18132/18
Провадження 1-кп/991/186/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
12 липня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді Дубаса В.М., суддів Задорожної Л.І., Шкодіна Я.В.(далі - суд),
за участі:
секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,
прокурора Снєгірьова О.М.
обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції)
захисників Черезова І.Ю., Гудими В.С., Надіч Н.Д., Грубського А.В., Сідуна Д.Д. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисників Черезова І.Ю., Гудими В.С. та клопотання захисника Надіч Н.Д. про повернення обвинувального акту прокурору в
об`єднаному кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) від 21.02.2018 №52018000000000142 щодо обвинувачення:
ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Прага, Чеська республіка, громадянин України, українець, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 209, частинами 3, 4 статті 358 Кримінального кодексу України (далі - КК),
ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Порошково Перечинського району Закарпатської області, громадянин України, українець, одружений, зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191, частиною 5 статті 27 та частиною 2 статті 209 КК,
та кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.02.2019 за №52019000000000177, щодо обвинувачення:
ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частинами 3, 4 статті 358 КК,
ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК,
ВСТАНОВИВ:
1. Стислий опис судового провадження.
24.05.2021 зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (САП ОГП) до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.02.2019 за №52019000000000177.
Ухвалою ВАКС від 25.05.2021 призначено підготовче судове засідання на 05.07.2021 для вирішення питання про об`єднання кримінальних проваджень. Ухвалою ВАКС від 05.07.2021 об`єднано в одне судове провадження із присвоєнням єдиного унікального номера судової справи №761/18132/18 (провадження 1-кп/991/186/19) матеріали кримінального провадження від 28.02.2019 за №52019000000000177 (судова справа №991/3471/21, провадження №1-кп/991/24/21) із матеріалами кримінального провадження від 21.02.2018 за №52018000000000142 (судова справа №761/18132/18, провадження 1-кп/991/186/19) та призначено підготовче судове засідання в кримінальному провадженні від 28.02.2019 за №52019000000000177 на 09.07.2021, з перервою до 12.07.2021.
2. Короткий виклад питання та позицій учасників судового провадження.
Під час судового засідання 12.07.2021 Черезов І. Ю. та Гудима В.С. (захисники обвинуваченого ОСОБА_1) подали клопотання про повернення прокурору обвинувального акту в кримінальному провадженні від 28.02.2019 №52019000000000177, обґрунтовуючи тим, що такий складений з порушенням пункту 5 частини 2 статті 291 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), не містить належним чином сформульованого обвинувачення, скерований до суду з порушенням вимог глави 25 КПК внаслідок невиконання судового рішення.
Також у судовому засіданні 12.07.2021 Надіч Н.Д. (захисник обвинуваченого ОСОБА_1) подала клопотання про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28.02.2019 за №52019000000000177, обґрунтовуючи такими твердженнями: - обвинувальний акт в даному кримінальному провадженні не відповідає вимогам статті 291 КПК, оскільки правова кваліфікація не відповідає фактичним обставинам справи та серед іншого зазначає, що виклад формулювання обвинувачення в існуючому вингляді дає підстави вважати його, як нечітке, неоднозначне та суперечливе; - прокурор Снєгірьов О.М., який здійснював процесуальне керівництво в даному кримінальному провадженні був обізнаний, що після того, як обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повернуто ухвалою ВАКС від 17.09.2020 прокурори САП не виносили постанову про виділення в окреме провадження щодо кримінального проступку, а відтак прокурор Снєгірьов О.М. не мав законних підстав для винесення постанови про об`єднання матеріалів досудового розслідування щодо кримінального проступку та щодо злочину в одне кримінальне провадження. Фактично прокурор об`єднував вже об`єднане кримінальне провадження, що порушує норми КПК та встановлює факт відмови прокурора Снєгірьова О.М. виконати рішення, яке набуло законної сили від 17.09.2020; - направлений до ВАКС обвинувальний акт, підписаний 20.05.2021 та реєстр матеріалів досудового розслідування до нього підтверджують факт порушення вимог глави 25 КПК України, тобто не виконання прокурором судового рішення, яке є обов`язковим для виконання.
Захисники Надіч Н.Д., Грубський А.В. та Сідун Д.Д. підтримали клопотання захисників Черезова І.Ю. та Гудими В.С. і просили його задовольнити. Також захисники Черезов І.Ю., Гудима В.С., Грубський А.В. та Сідун Д.Д. підтримали клопотання захисника Надіч Н.Д та просили його задовольнити.
Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтримали подані клопотання про повернення обвинувального акту та просили їх задовольнити.
Прокурор Снєгірьов О.М. заперечував проти задоволення таких клопотань, вважаючи його необґрунтованим, а обвинувальний акт таким, що відповідає вимогам статті 291 КПК, а тому відсутні підстави для повернення обвинувального акта.
3. Обґрунтування позиції суду.
Підготовче судове провадження є обов`язковою самостійною стадією кримінального процесу, під час якої, виходячи зі змісту частини 3 статті 314 та статті 315 КПК, суд має право прийняти обмежене коло рішень з єдиною метою - визначення можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду.
Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно з частиною 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу, частиною 2 якої визначено перелік необхідних відомостей: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження..
З врахуванням частини 4 статті 291 КПК (якою заборонено до початку судового розгляду надавати суду інші документи, крім обвинувального акту та додатків до нього), для перевірки обвинувального акту на відповідність вимогам КПК у розпорядженні суду на стадії підготовчого судового провадження фактично є лише сам обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування.
За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Також, за частиною 6 статті 368 КПК, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В постанові Верховного Суду від 03.07.2019 в справі №273/1053/17 містяться такий правовий висновок: «При цьому відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею…
Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора».
В постанові Верховного Суду від 21.04.2021 в справі №295/12923/19 зокрема зазначено таке: «значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває доступ особи до правосуддя. Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (пункт 5 частина 2 статті 291 КПК) по суті є консистенцією усього обвинувального акта. Відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має значення не тільки для аргументації висновків слідчого, прокурора, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, а також для реалізації права підозрюваного на захист».
В постанові Верховного Суду України від 24.11.2016 у справі №5-328кс16 також зокрема зазначено таке: «Практика Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) орієнтує, що обвинуваченням визнається офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про наявність припущення про вчинення особою кримінально караного правопорушення й при цьому стосується змісту, а не формального поняття обвинувачення, оскільки в контексті статті 6 Конвенції Європейський суд покликаний убачати, що приховано за зовнішньою стороною справи, та досліджувати реалії розглядуваної справи («Девеер проти Бельгії» від 27 лютого 1980 року). Конкретності саме змісту обвинувачення стосується й рішення Європейського суду у справі «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року, на яке міститься посилання у заяві прокурора до Верховного Суду України, що відображає послідовну рекомендацію цієї міжнародної установи про пріоритетність неформального розуміння поняття «обвинувачення» національними судами… При цьому суд звертає увагу, що важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист. Фабула обвинувачення є фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому».
Тобто на стадії підготовчого провадження суд може повернути прокурору обвинувальний акт виключно з підстав його невідповідності формальним вимогам статті 291 КПК, це є правом, а не обов`язком суду, а підставою для такого повернення може бути лише невідповідність вимогам КПК, яка суттєво перешкоджає призначенню судового розгляду.
При цьому питання про відповідність викладення обвинувального акту фактичним обставинам справи, про узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, про наявність чи відсутність тих чи інших відомостей, не може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження, оскільки на цій стадії судового провадження суд позбавлений можливості дослідити докази, які можуть бути досліджені лише під час судового розгляду. Також доведеність обвинувачення, які досліджуються під час судового розгляду, оцінюються судом вже в нарадчій кімнаті під час ухвалення остаточного судового рішення, тобто не можуть бути оцінені під час підготовчого судового провадження.
Щодо доводів захисників про неможливість об`єднання в одне кримінальне провадження злочину та кримінального проступку, суд зазначає, що 01.07.2020 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 №2617-VIII.
Відповідно до частини 1 статті 12 КК (у редакції згаданого Закону від 22.11.2018 №2617-VIII) кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Частиною 2 статті 12 КК визначено, що кримінальним проступком є передбачене цим кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов`язане з позбавленням волі, а частиною 4 статті 12 КК, шо нетяжким злочином є передбачене цим кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.
Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 зокрема обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 3 і 4 статті 358 КК.
Відповідно до санкції частини 3 статті 358 КК таке кримінальне правопорушення карається обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, тобто належить до нетяжких злочинів. Згідно з санкцією частини 4 статті 358 КК таке кримінальне правопорушення карається штрафом до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до двох років, тобто є кримінальним проступком.
Ухвалою ВАКС від 17.09.2020 обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, від 28.02.2019 №52019000000000177, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191 КК, частинами 3, 4 статті 358 КК, та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 та частиною 5 статті 191 КК було повернуто прокурору САП для виконання вимог глави 25 КПК.
За частиною 2 статті 217 КПК, не можуть бути об`єднані в одне провадження матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину, крім випадків, коли це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду. У таких випадках розслідування злочину та кримінального проступку здійснюється за правилами досудового слідства. Положення глави 25 цього Кодексу в такому разі не застосовуються.
Отже, за змістом цієї норми процесуального права, рішення про виділення в окреме провадження матеріалів щодо кримінального проступку в кримінальних провадженнях за сукупністю кримінальних правопорушень, належить до дискреційних повноважень прокурора, а критерієм для виділення матеріалів щодо кримінального проступку є відсутність можливого негативного впливу на повноту досудового розслідування та судового розгляду, тобто неможливість подальшого досудового розслідування та судового розгляду без шкоди для кримінального провадження. В даному випадку захисниками не наведено жодних аргументів щодо недотримання такого критерію.
При цьому суд зазначає, що на стадії підготовчого провадження не вправі оцінювати процесуальні дії чи бездіяльність та рішення органу досудового розслідування, оскільки з`ясування таких обставин виходить за межі компетенції суду внаслідок відсутності можливості дослідити докази, що стосуються прийнятих процесуальних рішень детективами та прокурорами, та такі обставини можуть бути досліджені лише під час судового розгляду.
Таким чином, суд дійшов висновку, що викладені у клопотаннях захисників доводи є необґрунтованими, обвинувальний акт відповідає формальним вимогам статті 291 КПК, та не встановлено суттєвих порушень, за яких суд може повернути обвинувальний акт прокурору, а тому такі клопотання не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 291, 314 КПК, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Відмовити в задоволенні клопотання Черезова І.Ю. , Гудими В.С. (захисників ОСОБА_1) про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні від 28.02.2019 за №52019000000000177.
2. Відмовити в задоволенні клопотання Надіч Н.Д. (захисника ОСОБА_1) про повернення обвинувального акту прокурору у кримінальному провадженні від 28.02.2019 за №52019000000000177.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошений 15.07.2021 у приміщенні ВАКС.
Головуючий суддя Дубас В.М.
Судді Задорожна Л.І.
Шкодін Я.В.