- Presiding judge (HACC): Dubas V.M.
- Judge (HACC): Koliush O.L., Tkachenko O.V.
- Secretary : Liashynskoi A.Yu.
- Lawyer : Lahutina I.V., Boika S.H., Ihnatieva V.S.
Справа № 991/1551/19
Провадження 1-і/991/5/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді Дубаса В.М., суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.В. (далі - суд),
за участі:
секретаря судового засідання Ляшинської А.Ю.,
адвокатів Лагутіна І.В., Бойка С.Г., Ігнатьєва В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про повернення оригіналів речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) 17.08.2018 за №42018000000002019,
ВСТАНОВИВ:
1.Стислий опис судового провадження.
07.11.2019 до Вищого антикорупційного суду (ВАКС) зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (нині Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - САП ОГП) надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 17.08.2018 за №42018000000002019, щодо обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації».
Ухвалою ВАКС від 24.11.2020 закрито кримінальне провадження від 17.08.2018 №42018000000002019 на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) внаслідок прийняття рішення Конституційного Суду України від 27.01.2020 №13-р/2020, яким зокрема статтю 366-1 КК визнав неконституційною і такою, що втрачає чинність із дня ухвалення цього рішення, та вирішено питання щодо долі речових доказів.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (АП ВАКС) від 02.03.2021 скасовано ухвалу ВАКС від 24.11.2020 та призначено новий розгляд у ВАКС кримінального провадження від 17.08.2018 №42018000000002019.
Ухвалою ВАКС від 01.04.2021 закрито на підставі пункту 4 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження від 17.08.2018 №42018000000002019 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК «Декларування недостовірної інформації», та вирішено питання щодо речових доказів, а саме залишено у матеріалах даного кримінального провадження визнані за постановою про визнання речовими доказами від 12.11.2018 - договір позики від 10.07.2014, розписка від 10.07.2014, письмове зобов`язання - та повернуто володільцям інші речові докази.
Ухвалою АП ВАКС від 27.05.2021 частково задоволено апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_2 , змінено ухвалу ВАКС від 01.04.2021 шляхом виключення з мотивувальної частини останнього абзацу сторінки шостої ухвали, та в решті ухвалу ВАКС від 01.04.2021 залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Ухвалою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 09.07.2021 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника, який діє в інтересах ОСОБА_2 , на ухвалу ВАКС від 01.04.2021 та ухвалу АП ВАКС від 27.05.2021.
2. Короткий виклад питання та позицій учасників судового провадження.
10.06.2021 до ВАКС надійшло клопотання ОСОБА_1 про видачу йому як володільцю оригіналів документів, вилучених на виконання ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва по справі №760/26651/18 від 18.10.2018 (а саме: договору позики від 10.07.2014, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , розписки позики від 10.07.2014, складеної ОСОБА_2 про отримання від ОСОБА_3 коштів, письмового зобов`язання, складеного ОСОБА_2 ), які перебувають в матеріалах кримінального провадження від 17.08.2018 №42018000000002019, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії, що аргументовано посиланнями на те, що оригінали зазначених документів водночас є доказами у цивільній справі №757/38773/17-ц, у якій Верховним Судом відкрито касаційне провадження, та без яких повний та всебічний розгляд такої справи є неможливим, та відтак такі потрібні володільцю саме в оригіналах, зокрема для їх дослідження судом та/або проведення почеркознавчої експертизи.
В судовому засіданні 15.07.2021 адвокат Лагутін І.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , надав пояснення, в яких підтвердив доводи клопотання ОСОБА_1 та зазначив, що договір позики і розписка від 10.07.2014 та письмове зобов`язання, вилучені у ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження, мають виняткове значення для заявника, оскільки є доказом в цивільній справі №757/38773/17-ц з приводу стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 , та що співвідношення мети кримінального провадження, яке наразі є завершеним, та потреб володільця майна, які спрямовані на задоволення вимог позикодавця щодо повернення позики у сумі понад 1,2 млн. грн., вказує на обґрунтованість його клопотання про повернення оригіналів раніше вилучених документів. Також Лагутін І.В. зазначив, що у Касаційним цивільним судом в складі Верховного Суду відкрито касаційне провадження щодо перегляду судових рішень першої та апеляційної інстанції в справі №757/38773/17-ц та така cправа призначена до розгляду.
Адвокат Бойко С.Г., який діє в інтересах ОСОБА_2 заперечив проти видачі зазначених оригіналів документів, вважаючи, що жодної необхідності в такому заявником не доведено, й також зазначив, що ОСОБА_1 не є учасником договірних відносин з ОСОБА_2 , тобто не є належним володільцем, а тому його клопотання не підлягає задоволенню. Адвокат Ігнатьєв В.С., який також діє в інтересах ОСОБА_2 підтримав заперечення Бойка С.Г. та просив суд відмовити у задоволенні клопотання.
Заявник ОСОБА_1 , прокурор САП ОГП та представник органу пробації, які приймали участь в даному кримінальному провадженні, були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, проте не прибули в таке, однак їх неприбуття не перешкоджало судовому розгляду клопотання.
3. Обґрунтування позиції суду.
Згідно з частиною 1 статті 100 КПК «Зберігання речових доказів і документів та вирішення питання про спеціальну конфіскацію»,, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу (тобто у разі тимчасового доступу до речей і документів та накладення арешту на майно).
За частиною 2 статті 100 КПК, речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Частиною 3 статті 100 КПК визначено, що документ повинен зберігатися протягом усього часу кримінального провадження. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши замість них до кримінального провадження завірені копії.
За частиною 5 статті 100 КПК, речові докази та документи, надані суду, зберігаються в суді, за винятком випадків, передбачених частиною шостою цієї статті, а також речових доказів у вигляді громіздких або інших предметів, що вимагають спеціальних умов зберігання, які можуть знаходитися в іншому місці зберігання.
Частиною 9 статті 100 КПК встановлено, що питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. При цьому, за пунктом 7 частини 9 статті 100 КПК документи, що є речовими доказами, залишаються в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.
За частиною 12 статті 100 КПК спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.
За змістом наведених норм КПК для повернення судом володільцю оригіналів речових доказів необхідна сукупність таких умов: 1) вирішення судом при ухваленні судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, долі конкретних речових доказів шляхом їх залишення в матеріалах кримінального провадження, та набрання таким рішенням законної сили; 2) знаходження оригіналів речових доказів безпосередньо у матеріалах судового провадження; 3) клопотання про повернення оригіналів речових доказів має бути подано їх належним володільцем із обґрунтуванням належним чином фактичної необхідності у поверненні саме оригіналів.
Відповідно до наведеного вище, ухвалою ВАКС від 01.04.2021, яка набрала законної сили, вирішено питання щодо долі речових доказів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 17.08.2018 за №42018000000002019, зокрема залишено у матеріалах даного кримінального провадження визнані за постановою про визнання речовими доказами від 12.11.2018 - договір позики від 10.07.2014, розписка від 10.07.2014, письмове зобов`язання, вилучені 06.11.2018 за результатами тимчасового доступу до речей і документів ОСОБА_1 , які зберігаються в матеріалах даного судового провадження (том 11, аркуші 101-104).
КПК не визначена процедура розгляду судом питання про повернення володільцям оригіналів речових доказів у кримінальному провадженні, проте частиною 6 статті 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 цього Кодексу
Згідно з частиною 1 статті 7 КПК, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься диспозитивність, зміст якої розкрито статтею 26 КПК, а саме за частиною 1 цієї статті сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а за частиною 3 цієї статті слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Враховуючи, що клопотання про повернення оригіналів речових доказів за сутністю стосується процедури виконання судового рішення, яким перед тим вирішена доля конкретних речових доказів у певному кримінальному провадженні, та виконання вироку чи ухвали слідчого судді, суду це завершальна стадія судового провадження, а набрання судовим рішенням законної сили є обов`язковою умовою його виконання та підставою реалізації всіх викладених у ньому питань, суд вважає, що під час розгляду такого питання необхідно керуватись загальними нормами статей 532-539 розділу VIII КПК «Виконання судових рішень» (з врахуванням конкретного виду судового рішення, оскільки статті 536-539 КПК стосуються виключно питань, пов`язаних з виконанням вироку).
За відомостями відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень та наданими учасниками розгляду клопотання матеріалами встановлено таку послідовність ухвалення Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду судових рішень в цивільній справі №757/38773/17-ц:
1) ухвалою від 15.04.2021 відкрито касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 23.02.2021. Витребувано із Печерського районного суду м. Києва вищевказану цивільну справу (№757/38773/17-ц);
2) ухвалою від 18.05.2021 відмовлено представнику ОСОБА_2 в задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 19.11.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 23.02.2021;
3) ухвалою від 29.06.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника ОСОБА_3 про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін. Справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики; за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору позики, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19.11.2020 та постанову Київського апеляційного суду від 23.02.2021 призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. Інформацію про дату розгляду справи оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно з частиною 1 статті 400 Цивільного процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
За таких обставин ОСОБА_1 не доведено належним чином фактична необхідність видачі йому оригіналів речових доказів, оскільки межі розгляду Верховним Судом цивільної справи №757/38773/17-ц обмежені виключно вже наявними у ній матеріалами. Крім того, ОСОБА_1 не є учасником таких цивільних відносин і цивільної справи №757/38773/17-ц та ним не наведені обґрунтовані правові підстави належності речових доказів саме йому як володільцю, що підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні як необґрунтованого клопотання ОСОБА_1 про повернення йому оригіналів речових доказів, які містяться в матеріалах даного судового провадження.
При цьому суд зазначає, що згідно з частиною 1 статті 392 КПК, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом.
КПК передбачено такі випадки можливого оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції: 1) про закриття провадження (частина 10 статті 284); 2) про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності (частина 5 статті 288); 3) про повернення обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру (частина 4 статті 314); 4) про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті (частина 4 статті 331); 5) про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні (частина 4 статті 380); 6) про скасування вироку, яким була затверджена угода, або про відмову у скасуванні вироку (частина 4 статті 476); 7) за наслідками розгляду клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку (частина 6 статті 539); 8) стосовно виконання вироку суду іноземної держави (частина 9 статті 603); 9) про приведення вироку суду іноземної держави у відповідність із законодавством України (частина 7 статті 610).
Тобто КПК не передбачає випадку можливого оскарження в апеляційному порядку ухвал суду першої інстанції за наслідками розгляду клопотання про вирішення питання, пов`язаного із виконанням саме ухвали суду, а не вироку, а тому дана ухвала не підлягає оскарженню.
Керуючись статтями 100, 369, 372, 376, 532-539 КПК суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про повернення оригіналів речових доказів.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили з моменту оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 20.07.2021 у приміщенні Вищого антикорупційного суду.
Головуючий суддя Дубас В.М.
Судді Коліуш О.Л.
Ткаченко О.В.