- Presiding judge (HACC): Khamzin T.R.
- Secretary : Finko Yu.V.
Справа № 991/4448/21
Провадження 1-кс/991/4509/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
заявника ОСОБА_3,
представників ОСОБА_3 адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5,
детектива ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 (справа № 991/271/21) у межах кримінального провадження №52017000000000365 від 02.06.2017,
ВСТАНОВИВ:
02 липня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло означене клопотання адвоката ОСОБА_4, подане в інтересах ОСОБА_3 .
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.07.2021 клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .
1. Заявлені вимоги та їх обґрунтування
У клопотанні зазначено, що 27.12.2019 детективам НАБУ за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 вилучено грошові кошти у сумі 119 000 доларів США та 102 000 Євро.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020 на ці грошові кошти накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування. 11.01.2021 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду скасував арешт, накладений ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020 на грошові кошти у сумі 119000 доларів США та 102000 Євро.
Проте ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 (справа №991/271/21), залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.02.2020 повторно накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування, на грошові кошти у сумі 119000 доларів США та 102000 Євро, що були вилучені 27.12.2019 під час обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
В ухвалі слідчий суддя зробив висновок про належність грошових коштів у сумі 119000 доларів США та 102000 Євро ОСОБА_7 та наклав арешт з підстав, передбачених п. 2, 3 ч.1 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна.
Таке рішення слідчого судді заявник вважає необґрунтованим. В обґрунтування цього твердження посилається на такі обставини:
- належність грошових коштів у сумі 119000 доларів США та 102000 Євро, що були вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 ОСОБА_3, а не ОСОБА_7 . Заявник зазначає, що рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020 у справі №757/14040/20-ц, яке набрало законної сили було визнано дійсним правочин договір зберігання грошових коштів у готівковій формі у розмірі 119000 дол. США та 102000 Євро (1190 купюр номіналом по 100 дол. США та 768 купюр номіналом по 100 Євро, 1 купюра номіналом 200 Євро та 500 купюр номіналом 50 Євро), укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 23 грудня 2019 року. Судом встановлено, що: готівка, передана ОСОБА_3, зберігалася ОСОБА_7 у будинку за адресою: АДРЕСА_1 у сейфі. Готівка, передана ОСОБА_7 на зберігання не могла належати ОСОБА_7, а належала ОСОБА_3 ; 27.12.2019 готівка, передана ОСОБА_7 на зберігання ОСОБА_3 була вилучена під час обшуку в рамках кримінального провадження № 52019000000000348 від 24.04.2019 за адресою: АДРЕСА_1 ; 05.01.2020 на усну вимогу ОСОБА_3 . ОСОБА_7 не було повернуто готівку, передану йому на зберігання, що, як вважає ОСОБА_3 свідчить про порушення зобов`язань за укладеним договором зберігання між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 . Зважаючи на висновки, наведені у рішенні Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020 слідчий суддя при розгляді клопотання про скасування арешту дійшов висновку, що грошові кошти належать ОСОБА_3, який не є учасником кримінального провадження, що вони не є власністю підозрюваного ОСОБА_7 та були передані останньому на зберігання, що вони не можуть підлягати спеціальній конфіскації та конфіскації з тієї обставини, що ОСОБА_3 не є учасником кримінального провадження;
- відсутність правових підстав для арешту майна з підстав, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 170 КПК України. Заявник зазначає, що оскільки власником грошових коштів є саме ОСОБА_3, який жодного процесуального статусу у цьому кримінальному провадженні не має, то відповідно до його майна не можуть застосовуватися заходи забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна з підстави забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання, оскільки такий захід може застосовуватися тільки до майна підозрюваного. ОСОБА_3 не набув арештоване майно безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість і грошові кошти не відповідають будь-якій з ознак, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст.96-2 КК України, а отже арешт не може бути накладений і з підстави забезпечення спеціальної конфіскації;
- необхідність дотримання принципу остаточності рішення суду та принципу доведення поза розумним сумнівом. Заявник зазначає, що при розгляді клопотання про арешт майна та скасування арешту, детектив керувався тими ж аргументами, доводами та матеріалами, що і у подальшому при розгляді клопотання у справі № 991/271/21. Тобто, досліджуючи питання скасування арешту та задовольняючи означене клопотання слідчий суддя врахував усі обставини, що стали підставою для арешту грошових коштів у справі №991/908/19 з урахуванням нових фактичних даних, наданих ОСОБА_3 . Оскільки у новому клопотанні про арешт майна детективом наводилися доводи, аналогічні тим, що були предметом розгляду у межах клопотання у справі №991/908/19, то у такому разі вважає, що повторне звернення із клопотанням про арешт майна це не інакше як вимога перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення (ухвали від 11.01.2021) з метою нового вирішення справи.
З огляду на викладені обставини, адвокат ОСОБА_4 просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 у справі №991/271/21 на грошові кошти у сумі 119000 доларів США та 102000 Євро, що були вилучені 27.12.2019 під час обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 .
2. Позиції сторін у судовому засіданні
У судовому засіданні ОСОБА_3 та його представники адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_5 клопотання про скасування арешту підтримали.
Зазначили, що грошові кошти, які були вилучені 27.12.2019 за місцем проживання ОСОБА_7 належать ОСОБА_3 та були передані останнім на зберігання ОСОБА_7 на час перебування у відпустці. Факт належності грошових коштів саме ОСОБА_3, за твердженням заявника та його представників, підтверджується рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020 та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2021.
Крім того, представники заявника зазначають, що у березні 2021 року вони звернулися до приватного виконавця із заявою про примусове виконання рішення Печерського районного суду м.Києва від 17.04.2020, яким ОСОБА_7 зобов`язано повернути ОСОБА_3 грошові кошти у готівковій формі у розмірі 119000 дол. США та 102000 Євро (1190 купюр номіналом по 100 дол. США та 768 купюр номіналом по 100 Євро, 1 купюра номіналом 200 Євро та 500 купюр номіналом 50 Євро). На підставі поданої заяви приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження, відповідна постанова від 23.03.2021 була надіслана ОСОБА_7 . У відповідь представник ОСОБА_7 повідомив приватного виконавця про неможливість виконання судового рішення у зв`язку із вибуттям грошових коштів поза волею ОСОБА_7 за наслідками здійснення 27.12.2019 детективами НАБУ слідчих дій. За заявою приватного виконавця ухвалою судді Печерського районного суду від 29.04.2021 роз`яснено резолютивну частину рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020 та зазначено про обов`язок ОСОБА_7 повернути ОСОБА_3 грошові кошти у вигляді банкнот відповідних номіналів іноземної валюти, а саме 1190 купюр номіналом по 100 дол. США на загальну суму 119000 дол. США та 768 купюр номіналом по 100 Євро, 1 купюру номіналом 200 Євро та 500 купюр номіналом 50 Євро на загальну суму 102000 Євро, які станом на 27.12.2019 зберігалися в спеціально облаштованому місці (сейфі), розташованому у будинку за адресою: АДРЕСА_1, та які були вилучені в ході обшуку, проведеного 27.12.2019 детективами Національного антикорупційного бюро України в рамках кримінального провадження №52019000000000348 від 24.04.2019. На запит приватного виконавця детективи повідомили, що грошові кошти, належні ОСОБА_3, у них відсутні. 22.06.2021 приватним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого листа стягувачу.
Наголосили, що повторне звернення детектива із клопотанням про арешт майна з тих самих підстав порушує принцип остаточності судового рішення, у цьому випадку ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2021, якою скасовано арешт, накладений на грошові кошти у сумі 119000 дол. США та 102000 Євро, у зв`язку із встановленням рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020 факту їх належності саме ОСОБА_3 . Вважають, що у такий спосіб детективи намагалися переглянути судове рішення за результатами розгляду клопотання про скасування арешту майна.
Стверджують, що зібрані ними докази та наявні судові рішення доводять, що саме ОСОБА_3 є власником грошових коштів, які були вилучені 27.12.2019 за місцем проживання ОСОБА_7 та наразі перебувають у володінні НАБУ. Натомість аргументи, які наводить сторона обвинувачення в обґрунтування належності їх ОСОБА_7 є непереконливими.
До клопотання додатково долучили копію клопотання про арешт майна, зареєстровану 16.01.2021, копію ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.04.2021 про роз`яснення резолютивної частини рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020, копію виконавчого листа, копію постанови приватного виконавця від 23.03.2021 про відкриття виконавчого провадження, копію письмових пояснень представника ОСОБА_7, копію запиту приватного виконавця та відповідь НАБУ на цей запит, копію постанови від 22.06.2021 про повернення виконавчого листа, копію підтвердження бронювання готелю на період з 27.12.2019 по 04.01.2020, копія довідки з готелю щодо проживання ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у період з 27.12.2019 по 04.01.2020, інформація про доходи ОСОБА_3 та виписки по картковому рахунку.
Детектив ОСОБА_6 у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив та надав відповідні письмові заперечення. Зазначив, що арешт є обґрунтованим і відповідно відсутні підстави для його скасування. Розгляд клопотання про арешт майна здійснювався за участю як представників ОСОБА_7, так і за участю представників ОСОБА_3 . Їх доводам та запереченням слідчим суддею надано відповідну оцінку як під час постановлення ухвали за результатами розгляду клопотання про арешт майна, так і під час перегляду ухвали у суді апеляційної інстанції. У клопотанні про скасування арешту заявник посилається на ті ж обставини, що вже були досліджені як слідчим суддею, так і судом апеляційної інстанції. Документи, пов`язані із виконанням рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020 висновки слідчого судді не спростовує та на обґрунтованість арешту майна не впливає.
Заслухавши пояснення ОСОБА_3, його представників, детектива, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.
3. Обставини встановлені слідчим суддею
Із наданих матеріалів слідчий суддя встановив, що детективами Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000365 від 02.06.2017 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2, 3 ст. 358, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 191 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що у період з грудня 2015 року по березень 2017 року ОСОБА_7 та ОСОБА_10, діючи як організатори, залучивши підконтрольних їм ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, маючи корисливий мотив, діючи спільно у власних інтересах, з використанням свого службового становища всупереч інтересам держави, створили умови й організували закупівлю стрілочних переводів, запасних частин до них та комплектів роздільного скріплення, продукції єдиного в Україні виробника ПАТ «Дніпропетровський стрілочний завод», за завищеними цінами із залученням підконтрольних підприємств-посередників ТОВ «Арго» і ТОВ «Корпорація КРТ», таким чином заволоділи коштами Філії «Центр забезпечення виробництва» в сумі 93277580,18 грн., чим завдали їй збитків на вказану суму.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 (справа №991/271/21) накладено арешт із забороною відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучене 27.12.2019 під час обшуку житла за місцем проживання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1, - гроші, які належать ОСОБА_7 у сумі 119000 доларів США та 102000 Євро.
Арешт накладено з підстав, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 170 КПК України, а саме з метою забезпечення спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.
Задовольняючи клопотання детектива та накладаючи арешт з вищевказаних підстав слідчий суддя виходив із:
- доведення детективом, що грошові кошти, вилучені 27.12.2019 за адресою: АДРЕСА_1 належать ОСОБА_7 ;
- того, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України, яка інкримінується ОСОБА_7 передбачає покарання у виді конфіскації майна;
- доведення детективом, що вилучені грошові кошти могли бути одержані в результаті вчинення злочину (або перетворені в інше майно) та можуть бути предметом спеціальної конфіскації.
Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.02.2021 ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 залишена без змін.
4. Оцінка та висновки слідчого судді
У ч. 1, 2 ст. 174 КПК України зазначено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Тобто, інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст.174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому. Реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. При розгляді такого клопотання слідчий суддя не оцінює ухвалу про арешт майна на предмет її законності, вмотивованості чи обґрунтованості, оскільки це відноситься до компетенції суду апеляційної інстанції під час апеляційного оскарження такої ухвали, а встановлює підстави для скасування арешту, які існували на момент арешту майна та впливають на його обґрунтованість чи подальше застосування арешту, але які не досліджувалися в силу відсутності особи, щодо майна якої вирішувалося клопотання про арешт, або ж нові підстави, які виникли після арешту майна та які впливають на його обґрунтованість чи подальше застосування.
Стверджуючи про необґрунтованість арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 представник ОСОБА_3 зазначає, що грошові кошти у сумі 119000 дол. США та 102000 Євро на які накладено арешт належать ОСОБА_3, а не ОСОБА_7 і набуті ним на законних підставах, а отже відсутні підстави для їх арешту з підстав, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 170 КПК України.
В обґрунтування цих доводів посилається на:
- рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020 яким зобов`язано ОСОБА_7 зберігача за договором зберігання від 23.12.2019 повернути ОСОБА_3 поклажедавцю за договором зберігання від 23.12.2019 майно, що належить ОСОБА_3, а саме: грошові кошти у готівковій формі у розмірі 119000 дол. США та 102000 Євро (1190 купюр номіналом по 100 дол. США та 768 купюр номіналом по 100 Євро, 1 купюра номіналом 200 Євро та 500 купюр номіналом 50 Євро), які було передано ОСОБА_3 ОСОБА_7 23.12.2019 на зберігання;
- ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.01.2021, якою скасовано арешт, накладений ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 04.02.2020;
-ухвалу Печерськогорайонного судум.Києва від29.04.2021про роз`ясненнярішення Печерськогорайонного судум.Києва від17.04.2020,де роз`яснено,що ОСОБА_7 зобов`язаний повернути ОСОБА_3 -поклажедавцю задоговором зберіганнявід 23.12.2019року -майно,що належить ОСОБА_3 та якебуло передано23.12.2019року ОСОБА_3 як власникомцих коштів ОСОБА_7,як зберігачу,на зберіганняу будинку,розташованому заадресою: АДРЕСА_1, в спеціально облаштовану місці (сейфі), а саме: грошові кошти у вигляді банкнот відповідних номіналів іноземної валюти, а саме: 1190 купюр номіналом по 100 доларів США на загальну суму 119000 (сто дев`ятнадцять тисяч) доларів США, 768 купюр номіналом по 100 Євро, 1 купюру номіналом 200 Євро та 500 купюр номіналом 50 Євро на зальну суму 102000 (сто дві тисячі) Євро, які станом на 27.12.2019 року зберігались в спеціально облаштовану місці (сейфі), розташованому будинку за адресою: АДРЕСА_1 ., та які були вилучені в ході обшуку, проведеного 27.12.2019 року детективами Національного антикорупційного бюро України в рамках кримінального провадження №52019000000000348 від 24.04.2019;
- інформацію про доходи ОСОБА_3 (податкові декларації як фізичної особи-підприємця за період з 2016 по 2019 рр., виписка по картковому рахунку).
Але як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.02.2021, представники ОСОБА_3 були присутні у судовому засіданні під час розгляду клопотання про арешт майна та під час апеляційного перегляду. Слідчий суддя під час розгляду клопотання про арешт майна та колегія суддів під час апеляційного перегляду, надали оцінку обставинам, пов`язаним із рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020. Тобто ця обставина не є новою для цілей цього клопотання та не впливає на обґрунтованість арешту майна. При розгляді клопотання про скасування арешту слідчий суддя не наділений повноваженнями оцінювати обґрунтованість висновків слідчого судді щодо цієї обставини. Документи, пов`язані із виконанням рішення Печерського районного суду від 17.04.2020, та ухвала Печерського районного суду м. Києва від 29.04.2021 про роз`яснення судового рішення є похідними від рішення Печерського районного суду м. Києва від 17.04.2020, яке оцінювалося під час розгляду клопотання про арешт майна, а отже на обґрунтованість арешту не впливають та не спростовують висновків слідчого судді щодо належності арештованих грошових коштів ОСОБА_7 . Так само була предметом дослідження і інформація про доходи ОСОБА_3 за період з 2016 по 2019 рік.
Інших відомостей, які не були предметом дослідження під час розгляду клопотання про арешт майна та які впливають на обґрунтованість арешту майна з підстав, передбачених п. 2, 3 ч. 1 ст. 170 КПК України, у цьому випадку, на висновок слідчого судді про належність арештованих грошових коштів ОСОБА_7 заявником та його адвокатами не надано.
Обставини, на які посилаються ОСОБА_3 та його представники, є аналогічними тим, на яких вони наголошували під час розгляду клопотання про арешт майна та під час апеляційного перегляду. Тому слідчий суддя дійшов висновку, що подання клопотання про скасування арешту майна у цьому провадженні обумовлено незгодою із висновками як слідчого судді, такі і колегії суддів під час апеляційного перегляду та із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Проте це не є підставами для скасування арешту майна.
Інші доводи ОСОБА_3 та його представників, які стосуються строків та підстав звернення із клопотанням про арешт майна, можливості повторного звернення із клопотанням про арешт майна, виходять за межі тих питань, які розглядаються під час скасування арешту майна, не впливать на висновок про обґрунтованість арешту та власне є обставинами, які підлягають перевірці під час перегляду судового рішення у апеляційному порядку.
З урахуванням зазначеного під час розгляду клопотання заявником не доведено, що арешт накладено необґрунтовано.
За таких обставин клопотання не підлягає задоволенню внаслідок відсутності умови, визначеної статтею 174 КПК, для скасування арешту майна.
Керуючись ст. ст. 170, 174, 372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.01.2021 (справа № 991/271/21) у межах кримінального провадження № 52017000000000365 від 02.06.2017/
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1