- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
- Judge (HACC): Zadorozhna L.I., Shkodin Ya.V.
- Secretary : Nykytiuk N.I.
- Prosecutor : Kozachyna S.S.
Справа № 760/9748/17
Провадження 1-кп/991/23/21
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
09 серпня 2021 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, захисників адвокатів ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 в окреме провадження та звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням щодо вирішення питання про направлення виділеного кримінального провадження до іншого суду, в межах об`єднаного кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32016100000000003 та № 52016000000000370, за обвинуваченням:
ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 382 КК України,
ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ОСОБА_18 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 358 КК України,
ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.366 КК України,
ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України,
ВСТАНОВИВ:
09 серпня 2021 року у ході підготовчого судового засідання по зазначеному кримінальному провадженню захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_10 заявив клопотання про виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 в окреме провадження та звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням щодо вирішення питання про направлення виділеного кримінального провадження до іншого суду.
1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування
Заявлене клопотання захисник ОСОБА_10 обґрунтовує тим, що:
-кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_9, не є корупційним і не підпадає під жодні критерії та ознаки, які б визначали його предметну підсудність Вищому антикорупційному суду;
-згідно з обвинувальним актом, кримінальне правопорушення, інкриміноване ОСОБА_9, було вчинене за адресою: АДРЕСА_1, а тому за правилами територіальної підсудності, воно є підсудним Малиновському районному суду м.Одеса;
-рішення про звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 до іншого суду неможливо прийняти без попереднього виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 в окреме провадження, для чого існують достатні і обґрунтовані підстави, а саме: 1) на момент складення та затвердження обвинувального акта були відсутні будь-які підстави, передбачені ч. 1 ст. 217 КПК України для об`єднання матеріалів кримінального провадження відносно ОСОБА_9 та матеріалів кримінального провадження відносно інших обвинувачених, а відтак відсутня необхідність їх подальшого спільного судового розгляду; 2) в одному провадженні не можуть бути об`єднані матеріали досудових розслідувань щодо кримінального проступку та щодо злочину; 3) виділення матеріалів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_9 в окреме провадження не може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду, оскільки досудове розслідування у даному кримінальному провадженні вже завершено та закінчено, кримінальний проступок, інкримінований ОСОБА_9, та кримінальні правопорушення, інкриміновані іншим обвинуваченим, є відокремлено-самостійними за часом, метою, умислом та характером і способом вчинення, а також прямо чи опосередковано не пов`язані між собою; 4) виділення матеріалів відносно ОСОБА_9 в окреме провадження та його передача до Малиновського районного суду м.Одеси буде переслідувати мету забезпечення оперативності та ефективності у кожному із розділених кримінальних проваджень, що в свою чергу забезпечить виконання завдань кримінального провадження та дотримання принципу розумності його строків.
2.Позиції інших учасників кримінального провадження
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення вказаного клопотання і просив відмовити у його задоволенні, оскільки:
-об`єднане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, адже поряд з матеріалами щодо кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_9, у його межах також містяться матеріали щодо вчинення іншими обвинуваченими тяжких корупційних злочинів, які відносяться до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду;
-будь-які порушення правил територіальної підсудності також відсутні, що раніше було констатовано рішенням Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ;
-дії ОСОБА_9 є нерозривно пов`язаними із діями інших обвинувачених, а виділення матеріалів щодо нього в окреме провадження негативно вплине на повноту та об`єктивність судового розгляду і буде суперечити положенням ст. 217 та ст. 334 КПК України, що вже було підтверджено ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19 квітня 2021 року;
Захисник ОСОБА_17 підтримав заявлене клопотання в частині необхідності виділення матеріалів за обвинуваченням ОСОБА_9 в окреме провадження, однак вважав, що питання про звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням щодо вирішення питання про направлення виділеного кримінального провадження до іншого суду має вирішуватись новим складом суду, який буде призначений для розгляду виділеного кримінального провадження.
Інші захисники повністю підтримали доводи, викладені у заявленому клопотанні, просили його задовольнити в повному обсязі.
Обвинувачені підтримали думку своїх захисників.
Дослідивши заявлене клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.
3.Оцінка та висновки суду
За змістом ст. 334 КПК України, матеріали кримінального провадження можуть виділятися в окреме провадження ухвалою суду, на розгляді якого вони перебувають, згідно з правилами, передбаченими ст. 217 КПК України.
Відповідно доч.3та ч.4ст.217КПК України,у разінеобхідності матеріалидосудового розслідуваннящодо одногоабо кількохкримінальних правопорушеньможуть бутивиділені вокреме провадження,якщо однаособа підозрюєтьсяу вчиненнікількох кримінальнихправопорушень абодві чибільше особипідозрюються увчиненні одногочи більшекримінальних правопорушень. При цьому, матеріали досудового розслідування не можуть бути виділені в окреме провадження, якщо це може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.
Виходячи із вказаних вище законодавчих положень, виділення кримінальних проваджень є не обов`язком, а правом суду, яке реалізується ним виходячи з критерію необхідності та потреби забезпечення повноти судового розгляду.
Реалізуючи надану суду дискрецію у вирішенні питання про виділення матеріалів кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_9, суд приходить до висновку про неможливість такого виділення, оскільки це не є необхідним і негативно вплине на повноту судового розгляду.
В першу чергу, суд звертає увагу на те, що ч. 3 ст. 217 КПК України передбачає лише два випадки, у яких суд може прийняти рішення про виділення матеріалів кримінального провадження в окреме провадження: 1) якщо одна особа підозрюється у вчиненні кількох кримінальних правопорушень; 2) якщо дві чи більше особи підозрюються у вчиненні одного чи більше кримінальних правопорушень. Водночас, у межах цього кримінального провадження ОСОБА_9 обвинувачується лише у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, а тому можливість виділення матеріалів щодо нього в окреме провадження не передбачена нормами КПК України.
Крім того, за змістом обвинувального акту, складеного у кримінальному провадженні №32016100000000003 від 13 січня 2016 року, обвинувачений ОСОБА_9, будучи директором КПЕМЗО «Одеськміськсвітло» склав завідомо неправдиві офіційні документи, які в подальшому були використані іншими обвинуваченими у складі пропозицій конкурсних торгів для забезпечення безпідставної та незаконної перемоги підконтрольного їм фіктивного суб`єкта господарської діяльності на конкурсних торгах з метою заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах.
Тобто, за версією сторони обвинувачення, складені ОСОБА_9 завідомо неправдиві документи фактично виступили засобами, за допомогою яких інші обвинувачені мали намір заволодіти державними коштами в особливо великих розмірах.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_9 нерозривно пов`язане з обставинами кримінального правопорушення, у якому обвинувачуються інші обвинувачені, а саме замаху на заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах.
Тож, враховуючи викладені в обвинувальному акті фактичні обставини події злочину та описаний у ньому взаємозв`язок між вчиненими обвинуваченими діяннями, способами і засобами їх вчинення, суд вважає, що виділення матеріалів щодо обвинуваченого ОСОБА_9 негативно вплине на якість, ефективність та повноту судового розгляду, зокрема, в частині встановлення ознак об`єктивної сторони інкримінованого обвинуваченим діяння. Натомість, спільний розгляд матеріалів відносно обвинуваченого ОСОБА_9 та інших обвинувачених допоможе запобігти необґрунтованій витраті процесуального часу, забезпечить дотримання розумних строків та виконання завдань кримінального провадження.
При цьому, суд відхиляє твердження сторони захисту про неможливість об`єднання у одному кримінальному провадженні матеріалів щодо злочину та кримінального проступку, оскільки вказані доводи вже були предметом оцінки суду апеляційної інстанції, який у своїй ухвалі від 19 квітня 2021 року (справа №760/9748/17, провадження №11-кп/991/23/21) визнав їх безпідставними з наведенням детальних мотивів прийнятого рішення. З огляду на це, колегія суддів вважає недоцільним повторно розглядати та оцінювати зазначені доводи захисника.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, в окреме провадження.
Разом з тим, за змістом поданого клопотання, виділення матеріалів кримінального провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_9 в окреме провадження, на думку захисника ОСОБА_10, є необхідною передумовою для вирішення питання про підсудність такого окремого провадження Вищому антикорупційному суду.
Водночас, враховуючи, що колегією суддів не встановлено підстав для виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 в окреме провадження, а також з огляду на те, що діючим кримінальним процесуальним законодавством, в тому числі статтями217, 314, 334 КПК України, суду не надано право на підготовчому судовому засідання при розгляді питання про підсудність роз`єднувати матеріали кримінального провадження для направлення його частини до іншого суду, суд відмовляє у задоволенні пов`язаної із цим вимоги про звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням щодо вирішення питання про направлення виділеного кримінального провадження до іншого суду.
При цьому, суд звертає увагу на те, що з огляду на зміст абз. 11 п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, для віднесення до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду кримінального провадження, в якому об`єднано матеріали щодо декількох осіб, які обвинувачуються у вчиненні декількох кримінальних правопорушень, достатньо, щоб хоча б одне з кримінальних правопорушень підпадало під критерії предметної підсудності Вищого антикорупційного суду, встановлені ст. 33?1 КПК України. При цьому, на підсудність такого об`єднаного кримінального провадження Вищому антикорупційному суду не впливає той факт, що інші дії або бездіяльність, яких стосується відповідне кримінальне провадження, чи їх частина, кваліфіковані за іншими нормами КК України, які законодавець окремо не виділяє як такі, що предметно підсудні Вищому антикорупційному суду.
Застосовуючи вказане правило до цього кримінального провадження, суд вважає, що на нього поширюється предметна підсудність Вищого антикорупційного суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 33-1 КПК України, Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження щодо корупційних кримінальних правопорушень, в т. ч., і щодо злочину, передбаченого ст. 191 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, визначених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Згідно висунутого обвинувачення, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 обвинувачуються у замаху на вчинення корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КПК України, який за розміром завданої шкоди та суб`єктним складом його учасників відповідає умовам, передбаченим п. 1 та 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, а отже це об`єднане кримінальне провадження предметно підсудне Вищому антикорупційному суду.
Враховуючи викладене та беручи до уваги встановлений ст. 32 КПК України пріоритет предметної підсудності над територіальною, суд вважає безпідставними доводи захисника про порушення правил територіальної підсудності і необхідність передачі кримінального провадження на розгляд Малиновському районному суду м.Одеси.
Таким чином,судом невстановлено передбаченоїп.4ч.3ст.314КПК Українипідстави длянаправлення кримінальногопровадження доАпеляційної палатиВищого антикорупційногосуду длявизначення підсудності.
Керуючись статтями 33-1, 34, 217, 314, 334, 372, 376 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 про виділення матеріалів кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_9 в окреме провадження та звернення до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з поданням щодо вирішення питання про направлення виділеного кримінального провадження до іншого суду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3