- Presiding judge (HACC): Movchan N.V.
- Secretary : Cherevach I.I.
- Lawyer : Soroky M.S., Hotin O.M.
- Prosecutor : Korzun V.S.
Справа № 991/5728/21
Провадження 1-кс/991/5814/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 серпня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене з прокурором другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Хомутівка, Хомутівського району, Курської області Російської Федерації, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016
установив:
19 серпня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 681 000 грн, та покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.
1. Обґрунтування клопотання.
Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016 за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України.
Досудовим розслідуванням зокрема встановлено, що службові особи державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі ДП «НВО «ПХЗ»), у змові із представниками суб`єктів господарювання приватного сектору економіки (посередницькими структурами), з метою отримання останніми неправомірної вигоди за рахунок зменшення економічної вигоди ДП «НВО «ПХЗ», у 2011 році створили умови для укладення гірничо-збагачувальними комбінатами, як кінцевими споживачами продукції заводу (промислових вибухових речовин) договорів на постачання не з їх виробником ДП «НВО «ПХЗ», а з посередниками ТОВ «Укрспецхім», код ЄДРПОУ 32458279, ТОВ «Укрспецхем», код ЄДРПОУ 39223720 та ТОВ «НВП «Зоря», код ЄДРПОУ 36999957. діючи всупереч інтересам служби, в інтересах останніх, систематично подавали для участі в тендерах кінцевих споживачів комерційні пропозиції щодо продажу промислових вибухових речовин (власного виробництва) із зазначенням вищих цін, ніж пропонували на їх продукцію посередники: ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» та ТОВ «НВП «Зоря».
У той же час, при надходженні до ДП «НВО «ПХЗ» пропозицій кінцевих споживачів щодо укладення прямих договорів постачання промислових вибухових речовин безпосередньо з ДП «НВО «ПХЗ», службові особи державного підприємства їм відмовляли, повідомляючи про передачу повноважень в питаннях реалізації промислових вибухових речовин «дилерам», пропонуючи укласти такі договори з ними, або ж взагалі залишали пропозиції кінцевих споживачів без відповіді.
За таких обставин, у 2013-2016 роках, гірничо-збагачувальні комбінати для забезпечення власної господарської діяльності були змушені здійснювати закупівлю вибухових речовин не безпосередньо у їх виробника ДП «НВО «ПХЗ», а у посередницьких структур ТОВ «Укрспецхім» (у 2013-2014роках), ТОВ «Укрспецхем» (у 2015 році) та ТОВ «НВП «Зоря» (у 2015-2016 роках) в інтересах та на користь яких діяли службові особи ДП «НВО «ПХЗ» та на рахунках яких акумулювався недоотриманий державним підприємством прибуток та, відповідно, упущена вигода.
При цьому, відвантаження продукції ДП «НВО«ПХЗ» здійснювалосявиключно звикористанням власнихтранспортних засобів,особового складута іншихресурсів державногопідприємства насклади кінцевихспоживачів,а непосередників, які, зокрема, не мали дозволів на поводження з вибуховими речовинами та не відповідали визначеним Законами України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» та «Про перевезення небезпечних вантажів» вимогам.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 2013 року по перше півріччя 2015 року (включно), ОСОБА_4, будучи службовою особою ДП «НВО «ПХЗ»,діючи умисно,з метоюодержання неправомірноївигоди дляінших юридичнихосіб ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем», використав своє службове становище директора комерційногоДП «НВО«ПХЗ» всупереч інтересам служби, шляхом безпосереднього підписання протягом 2011-2016 років договорів поставки, додаткових угод, специфікацій до них, листів про відпускні ціни на продукцію ДП «НВО«ПХЗ» та інших документів, що мало наслідком укладення не прямих договорів поставки з безпосередніми кінцевими споживачами гірничо-збагачувальними комбінатами ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307) (далі ПАТ «КЗК») та ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190977) (далі ПАТ «ЦГЗК»),а укладенняДП «НВО«ПХЗ» договорів поставки промислових вибухових речовин власного виробництва з посередницькими структурами, не ліцензованими для поводженням з такими речовинами.
Внаслідок укладення та виконання таких договорів, поставка промислових вибухових речовин здійснювалася безпосередньо за рахунок транспортних та людських ресурсів ДП «НВО «ПХЗ» на склади кінцевих споживачів продукції ПАТ «КЗК» та ПАТ «ЦГЗК», а різниця цін встановлена специфікаціями до договорів поставки між ДП «НВО «ПХЗ» і посередницькими структурами та відповідно між посередницькими структурами і кінцевими споживачами була недоотримана ДП «НВО «ПХЗ», що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави у вигляді заподіяних збитків державному підприємству.
В результаті умисного використання ОСОБА_4 свого службового становища, з метою отримання неправомірної вигоди для юридичних осіб ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем» всупереч інтересам служби, під час реалізації промислових вибухових речовин у період 2013-2015 років, ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» недоотримало належний йому прибуток в сумі 27 165 896,03 грн (без ПДВ), що спричинило втрату активів державного підприємства на вказану суму, яка більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а тому згідно з прим. 4 до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.
16.08.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Обгрунтованість підозри повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
На думку детектива, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків є необхідність у застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети його застосування, визначеної ст. 177 КПК України.
Детектив стверджує, що розмір завданої державному підприємству шкоди у кримінальному провадженні, який становить 27 165 896,03 грн без ПДВ (за період часу з 2013 року по перше півріччя 2015 року (включно), тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_4, майновий стан підозрюваного та його близьких осіб, масштаби фінансових операцій, сферу державних інтересів у вигляді державного підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки України, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, є обґрунтованими та переконливими підставами для визначення йому застави у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 гривень. Також у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки прибувати до прокурора, детектива який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні та суду за першою вимогою, а також передбачені п.п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
2. Позиції учасників судового провадження.
У судовомузасіданні прокурорпідтримав клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуу виглядізастави стосовно ОСОБА_4,з викладенихв ньомупідстав.
Захисник ОСОБА_6, з думкою якого погодились захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4, просили відмовити у задоволенні клопотання. Зазначили, що додані прокурором до клопотання докази, не підтверджують зміст викладеної ОСОБА_4 підозри. Так, відповідно до висновку експерта № 211/7 від 07.05.2021 неможливо визначити розмір спричиненої шкоди, про що вказує експерт. Захисник стверджує, що оскільки ДП «НВО«Павлоградський хімічнийзавод» укладалоправочини зіншими суб`єктамигосподарювання,то данівідносини єгосподарсько-правовими.Жодних порушеньпосадової інструкції ОСОБА_4 не вчинив.Зазначив,що договірна поставкупродукції №269711від 17.08.2011між ДП«НВО «ПХЗ»та ТОВ «Укрспецхім»та договір напоставку продукції№ 200315від 29.12.2014між ДП«НВО «ПХЗ»та ТОВ «Укрспецхем»укладав тапідписував генеральнийдиректор ОСОБА_8 .Захисник підтвердив,що ОСОБА_4 підписував угодипро пролонгаціюданих договорів.Захисник додатковозвернув увагу,що військовоюпрокуратурою Південногорегіону Україниздійснювалось досудоверозслідування кримінальногопровадження №42016040010000006від 11.01.2016до 19.05.2017із порушеннямст.216КПК України,а отжедокази зібраніу даномукримінальному провадженнідо 19.05.2017є недопустимими.Зазначив,що детективомта прокуроромне наведеножодного доказу,що уданому кримінальномупровадженні ОСОБА_4 ухиляється відорганів досудовогорозслідування,також ризиквпливу насвідків нічимне підтверджений. Зазначив, що детективом не доведено неможливості застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, з огляду на його похилий вік, міцні соціальні зв`язки, постійне місце роботи та постійне місце проживання. Захисник зазначив, що ОСОБА_9, який був керівником ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем», 23.01.2021 в порядку ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» надав стороні захисту відомості, де зазначив, що умови співробітництва із ДП «НВО «ПХЗ» були взаємовигідними, а також підтвердив факт існування грошових зобов`язань у нього перед ОСОБА_4 приблизно в 2013 році, а саме: отримання в позику коштів, які повернуті в 2014-2015 роках, у тому числі шляхом переказу на банківську картку ОСОБА_4 . Надав до справи письмові заперечення.
3. Оцінка та висновки слідчого судді.
Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження, одним з яких є застава. (п. 9 ч. 2 ст. 131, п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити, зокрема, такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
3.1 Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
На підтвердження причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КПК України, детективом надано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:
-первинних бухгалтерських документів щодо реалізації промислових вибухових речовин від ДП «НВО «ПХЗ» до ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем», зокрема:
договорами на поставку продукції від 17.08.2011 №269711 та від 29.12.2014 №200315, укладеними між ДП «НВО «ПХЗ» (постачальник) та ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» (покупців) відповідно, згідно яких ДП «НВО«ПХЗ» зобов`язанийна умовах,визначених данимидоговорами відвантажуватипо заявціпокупця наадресу вантажоотримувачапромислові вибуховіречовини,а покупецьзобов`язується оплатитипродукцію.Покупець придбаваєпродукцію (промисловівибухові речовини)виключно зметою розпорядженнябез правакористування,володіння тавикористання в своїйгосподарській діяльності.Розпорядження продукцієює наступнавідгрузка вантажоотримвачам,який маєправо напридбання промисловихвибухових речовин.Покупець перераховує ДП «НВО «ПХЗ» передплату в розмірі 100%.
додатковими угодами до договорів на поставку продукції від 17.08.2011 №269711 та від 29.12.2014 №200315, та специфікаціями до них, які містять відомості про відправника продукції ДП «НВО «ПХЗ», вантажоотримувача ПАТ «КЗК» та ПАТ «ЦГЗК», обсяги та походження вибухових речовин, що підтверджує фактичні прямі поставки товару від ДП «НВО «ПХЗ» до кінцевих споживачів, без залучення ресурсів посередників та містять відомості, що їх пролонговував на попередньо визначених умовах саме ОСОБА_4 ;
-кореспонденції міжДП «НВО«ПХЗ» такінцевими споживачами:листи пронаділенняТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем» статусом дилерів (посередників), листи про відмову від участі у торгах, а також комерційні пропозиції щодо поставки продукції, та інше;
-протоколів огляду від 31.05.2018 та від 13.06.2019, складених за результатом огляду документів, отриманих під час тимчасового доступу до речей і документів, володільцями яких є банківські установи, щодо ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем», ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_10 та інших фізичних осіб, згідно з якими підтверджено обсяги господарських операцій між ДП «НВО «ПХЗ», ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем», ПАТ «КЗК» та ПАТ «ЦГЗК», а також виявлено перерахування з рахунків ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем», під виглядом поворотної фінансової допомоги, без реального наміру її повернення, на карткові рахунки ОСОБА_9 та ОСОБА_10,які уподальшому перераховувалисьна рахунки інших фізичних осіб, у тому числі, у травні-червні 2014 року на рахунок ОСОБА_4 в сумі 91 380,00 та 99 281,00 грн;
-протоколів за результатами негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_4, за результатами проведення яких встановлено, що 11.08.2016 (під час проведення обшуків у ДП «НВО «ПХЗ») ОСОБА_4 у телефонних розмовах із директором з логістики та закупівлі ПАТ «КЗК» ОСОБА_11, повідомив, що вказівки працювати через посередників він одержав від генерального директора; 05.02.2018 під час телефонної розмови з ОСОБА_9 . ОСОБА_4 зазначив, що всі питання укладання договорів вирішувалися з «першим керівником», що ОСОБА_9 підтвердив під час розмови; 20.08.2018 ОСОБА_4, у розмові, що стосувалася показів органу досудового розслідування, повідомив ОСОБА_9,. що не бажає випрацьовувати якусь версію, а бажає сказати як було насправді, що він отримував вказівки (працювати через посередників) «зверху»;
-протоколів допиту свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, які підтвердили факти штучного залучення ДП «НВО «ПХЗ» посередників ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем» для реалізації вибухових речовин;
-протоколу допитусвідка ОСОБА_15 - Голова аудиторської групи Державного космічного агентства України,який повідомивобставини проведення аудиторською групою у складі 15 осіб перевірки діяльності ДП «НВО «ПХЗ» за 2013-2015 роки, виявлені порушення, та протидію його роботі службовими особами з числа керівництва ДП «НВО «ПХЗ»;
-протоколу допитусвідка ОСОБА_16 - колишній директор ТОВ «Укрспецхім», підписант перших документів, яка назвала себе номінальним директором ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Деметра-Плюс», яка документів щодо діяльності ТОВ «Укрспецхім» не підписувала та не цікавилася його діяльністю, що може свідчити про відсутність реальної господарської діяльності ТОВ «Укрспецхім», та його контроль сторонніми особами;
-висновку судово-економічноїексперти від07.05.2021№ 211/7,відповідно доякого документальнопідтверджено обсягигосподарських операційз ТОВ«Укрспецхім» таТОВ «Укрспецхем»за2013-2015роки та, відповідно, суму недоотриманого ДП «НВО «ПХЗ» прибутку в сумі 32 599 075,24 грн з ПДВ або 27 165 896,03 грн без ПДВ;
-висновку судової почеркознавчої від 06.10.2016 № 364п, відповідно до якого підписи у специфікаціях до договорів про поставку продукції з ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем» на склади кінцевих споживачів, у графах: «Поставщик ГП НПО «ПХЗ», «В.Н.Кириллов», «Поставщик ГП НПО «ПХЗ» ОСОБА_17 » та інших, виконано ОСОБА_4 ;
-іншими матеріалами справи.
Отже, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Слідчий суддя критично відноситься до доводів сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри у зв`язку із тим, що за результатами проведення судової економічної експертизи у висновку експерта №211/7 від 07.05.2021 експертом не надані відповіді на питання про загальний розмір недоотриманих належних доходів (упущеної вигоди) ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» внаслідок укладення та виконання договору № 269711 від 17.08.2011 (зі змінами та доповненнями) з ТОВ «Укрспецхім» та укладення та виконання договору № 200315 від 29.12.2014 (зі змінами та доповненнями) з ТОВ «Укрспецхем», що за версією сторони захисту свідчить про неможливість встановити розмір спричиненої шкоди, а отже відсутність складу злочину.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора та звертає увагу, що у дослідницькій частині висновку експерта №211/7 від 07.05.2021 щодо цих питань зазначено, що визначення різниці між вартістю реалізованої ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» продукції на користь ТОВ «Укрспецхім» (в подальшому на користь ТОВ «Укрспецхем») та вартістю за якою вищезазначена продукція була реалізована ТОВ «Укрспецхім» (в подальшому на користь ТОВ «Укрспецхем») на користь ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» як недоотриманого належного доходу (упущеної вигоди) для ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» не входить до меж компетенції судового експерта з правом проведення судово-економічної експертизи, а передбачає надання правової оцінки господарської діяльності суб`єктів господарювання та дій посадових осіб вищезазначених суб`єктів.
У той же час, розмір шкоди у даному кримінальному провадженні встановлено відповідно до пунктів 2,5 даного висновку експертів, а саме: суми різниці між вартістю реалізованої у 2013-2014 роках ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» продукції - промислові вибухові речовини на користь ТОВ «Укрспецхім» відповідно до договору на поставку продукції від 17.08.2011 № 269711 та вартістю, за якою вищевказана продукція реалізована ТОВ «Укрспецхім» на користь ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» відповідно до договорів від 28.12.2012 № 1679, від 23.03.2013 №618, від 26.07.2013 № 1083, від 27.09.2013 № 1260, від 30.12.2013 № 1664, від 28.03.2014 № 602, від 04.07.2014 № 954, від 01.10.2014 № 1179, від 01.10.2014 № 1180, а також на користь ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до договорів від 28.01.2011 № 320-193-01 та від 21.04.2014 3 108-193-01, яка документально підтверджується у розмірі 25573624,31 грн. з ПДВ (21 311353,59 без ПДВ), та різниці між вартістю реалізованої протягом січня червня 2015 року ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» продукції - промислові вибухові речовини на користь ТОВ «Укрспецхем» відповідно до договору на поставку продукції від 29.12.2014 № 200315 та вартістю, за якою вищевказана продукція реалізована ТОВ «Укрспецхем» на користь ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», відповідно до договорів від 09.01.2015 № 17, від 06.04.2015 №558, а також на користь ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до договору від 06.02.2015 № 95-194-01, яка документально підтверджується у розмірі 7025450,93 грн. з ПДВ (5854542,44 без ПДВ).
Щодо твердження сторони захисту про те, що військовою прокуратурою Південного регіону України здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42016040010000006 від 11.01.2016 до 19.05.2017 із порушенням ст. 216 КПК України, а отже докази зібрані у даному кримінальному провадженні до 19.05.2017 є недопустимими, слідчий суддя звертає увагу на норми ч. 1, 2 ст. 36 КПК України, згідно яких прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.
Разом з цим, на вказаному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Посилання сторони захисту на пояснення ОСОБА_9, отримані в порядку ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», слідчий суддя відповідно до вимог ч. 3 ст. 93, ст. 94 КПК України не враховує для прийняття рішення, оскільки, пояснення отримані в позапроцесуальний спосіб, а правом допиту ОСОБА_9 як свідка під час розгляду цього клопотання сторона захисту не скористалась.
3.2 Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) незаконно впливати на свідків. (ч. 1 ст. 177 КПК)
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Крім того, слідчий суддя враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею виду запобіжного заходу (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання підозрюваною особою у хід досудового розслідування чи переховування її від правосуддя, і навпаки.
Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_4 .
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином та відноситься до корупційних, що позбавляє застосування норм ст. 69, 75 КК України. Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
При цьому, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_4, слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування досліджуються обставини спричинення державі майнової шкоди у розмірі 27 165 896,03 грн, що є тяжким наслідком, який також впливає на наявність ризику вчинення підозрюваним заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування, уникнення виконання процесуальних обов`язків підозрюваного та його можливого засудження до покарання у вигляді позбавлення волі.
Слідчий суддя також враховує наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що надає підозрюваному можливість у будь-який час виїхати за межі країни.
Також слідчий суддя враховує, що у кримінальному провадженні № 52017000000000675 від 11.10.2017 ОСОБА_4, маючи статус підозрюваного, вдавався до переховування від органу досудового розслідування. ОСОБА_4 відмовився прибути на виклик детектива для вручення обвинувального акту, перестав відповідати на дзвінки та постановою від 23.11.2017 ОСОБА_4 оголошений у розшук . Отже, набуття статусу підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016 збільшує ризики його переховування.
Відповідно до відомостей що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДПС України встановлено, що у період з 01.01.1998 по І квартал 2021 року (включно) податковими агентами ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховано (виплачено) дохід у загальній сумі 5 639 977 грн, переважна частина нарахована податковим агентом ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» (код ЄДРПОУ 14310112). У 2021 році дохід, також, одержано ОСОБА_4 від продажу (обміну) рухомого майна згідно зі ст. 173 ПКУ у сумі 205 550 грн. Податковим агентом значиться Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43611755).
Згідно з відомостями, зазначеними ОСОБА_4 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік, що містяться у Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_18 на праві власності та праві сумісної належать наступні активи: грошові кошти в сумі 992 150,00 грн, розміщені в АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280), що належать ОСОБА_4, грошові кошти в сумі 432 906,00 грн, розміщені в АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166), що належать ОСОБА_4, грошові кошти в сумі 302 112,00 грн, розміщені в АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280), що належать ОСОБА_18, готівкові кошти в сумі 250 000,00 грн, що належать ОСОБА_4, готівкові кошти в сумі 250 000,00 грн, що належать ОСОБА_18, кошти позичені третім особам ( ОСОБА_19 ) в сумі 450 000,00 грн, що належать ОСОБА_4 .
Слідчий суддя враховує, що відомості про майновий стан ОСОБА_20 та його дружини ОСОБА_18, з якою останній спільно проживає, вказані ОСОБА_4 у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік станом на 31.12.2020, а згідно довідок із АТ «Альфа-банк», АБ «Укргазбанк», АТ «ОТП БАНК» станом на серпень 2021 року грошові кошти у вищевказаних сумах не розміщені на відповідних рахунках на ім`я ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_18 .
У зв`язку із чим, слідчий суддя вважає, що вищевказані грошові кошти можуть знаходитись у розпорядженні ОСОБА_4 у готівковій формі та дозволити йому тривалий час переховуватись від органу досудового розслідування як на території України, так і за кордоном.
Встановлені слідчим суддею обставини у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному у разі доведення його вини, свідчать про існування цілком обґрунтованого ризику та наявності у підозрюваного реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, використовуючи свої соціальні зв`язки та активи.
Ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні також є досить обґрунтованим.
Слідчим суддеювраховує,що ОСОБА_4 особисто та через інших співучасників злочину має стійкі ділові та дружні зв`язки, які набув, зокрема, перебуваючи на посаді директора комерційного ДП «НВО «ПХЗ», яку обіймає з жовтня 2003 року. Також ОСОБА_4 в судовому засіданні повідомив, що свою трудову діяльність у ДП «НВО «ПХЗ» він почав іще з 1972 року.
Тому слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 має можливість впливати на викривлення фактичних обставин кримінального правопорушення, в тому числі і шляхом погроз, тиску на учасників кримінального провадження, а також на колишніх підлеглих, з числа діючих працівників ДП «НВО «ПХЗ», які можуть володіти відомостями, про обставини скоєння інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення.
Крім того, результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій підтверджують намагання ОСОБА_4 вплинути на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні директора ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем» ОСОБА_9 щодо узгодження їх показів органу досудового розслідування та побудови спільної позиції. Проведеними негласними слідчими (розшуковими) діями зафіксовано, як ОСОБА_4 після ознайомлення із стислим викладом показів ОСОБА_9, виказував ОСОБА_9 своє обурення та претензії щодо окремих відповідей на запитання детектива, а також всіляко схиляв останнього до узгодження своїх свідчень. Також, у телефонних розмовах із директором з логістики та закупівлі ПАТ «КЗК» ОСОБА_11, ОСОБА_4 цікавився чи викликають його або інших працівників ПАТ «КЗК» на допити, а також неодноразово просив повідомити, які саме документи за який період вилучалися правоохоронними органами. У подальшому, вказану інформацію у телефонних розмовах він передавав іншим співробітникам ДП «НВО «ПХЗ».
При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим (детективом) чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
У той же час, слідчий суддя враховує, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора, про те, що не будучи обмеженим у спілкуванні із підозрюваним та свідками ОСОБА_4, ознайомившись зі змістом показань свідків, протоколи допиту яких є у додатках до клопотання про застосування запобіжного заходу, матиме можливість з метою уникнення кримінальної відповідальності сам або за допомогою третіх осіб впливати, на свідків, співучасників злочину, спеціалістів, експертів, та вважає даний ризик доведеним.
4. Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.
Похилий вік підозрюваного, його міцні соціальні зв`язки, на які посилається сторона захисту, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, у співвідношенні із підтвердженими ризиками можливості переховування від органів досудового розслідування та суду та незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні є недостатніми для доведення того, що ОСОБА_4 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.
З огляду на викладене, а також з наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти цим ризикам.
5. Щодо розміру застави.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У клопотанні детектив просить визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 гривень, обґрунтовуючи такий розмір тяжкістю та специфікою кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, матеріальним станом підозрюваного та його близьких осіб, розміром завданої злочином шкоди державному підприємству, яка становить 27 165 896,03 грн. без ПДВ (за період часу з 2013 року по перше півріччя 2015 року (включно), а також масштаби фінансових операцій, сферу державних інтересів у вигляді державного підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки України.
Разом з тим, у рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
ОСОБА_4 у судовому засіданні повідомив, що його матеріальне становище не дозволяє сплатити таку суму застави, як зазначено у клопотанні.
При визначенні розміру застави слідчим суддею враховується майновий стан підозрюваного.
Так, у судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_21 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано шлюб, що підтверджується відомостями згідно з Державного реєстру актів цивільного стану громадян актовий запис про шлюб від 20.10.1973 № 30 .
Також слідчимсуддею встановлено,що ОСОБА_4 та його дружині ОСОБА_18, на праві спільної власності належить наступне майно (згідно з електронною декларацією ОСОБА_4 за 2020 рік, тобто станом на 31.12.2020 рік), а саме:
-1/2 квартири площею 86,5 м?, розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 19770 зареєстрована за ОСОБА_18 ;
-кошти в сумі 992 150,00 грн, розміщені в АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) що належать ОСОБА_4 ;
-кошти в сумі 432 906,00 грн, розміщені в АТ «ОТП БАНК» (код ЄДРПОУ 21685166) що належать ОСОБА_4 ;
-кошти в сумі 302 112,00 грн, розміщені в АБ «Укргазбанк» (код ЄДРПОУ 23697280) що належать ОСОБА_18 ;
-готівкові кошти в сумі 250 000,00 грн, що належать ОСОБА_4 ;
-готівкові кошти в сумі 250 000,00 грн, що належать ОСОБА_18 ;
-кошти позичені третім особам в сумі 450 000,00 грн, що належать ОСОБА_4 .
Крім цього, відповідно до відомостей з Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДПС України встановлено, що у період з 01.01.1998 по І квартал 2021 року (включно) податковими агентами ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) нараховано (виплачено) дохід у загальній сумі 5 639 977 грн, переважна частина нарахована податковим агентом ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» (код ЄДРПОУ 14310112). У 2021 році дохід, також, одержано ОСОБА_4 від продажу (обміну) рухомого майна згідно зі ст. 173 ПКУ у сумі 205 550 грн. Дружині ОСОБА_4 ОСОБА_18 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у період з 01.01.1998 по ІІ квартал 2021 року нараховано дохід у сумі 79 032 грн. Останнє нарахування в сумі 68 000 грн датоване 2014 роком від податкового агента Державний заклад «Спеціалізована медико-санітарна частина № 15 МОЗ України».
Слідчий суддя враховує, що відомості про майновий стан ОСОБА_20 та його дружини, вказані ним у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік станом на 31.12.2020, а згідно довідок із АТ «Альфа-банк», АБ «Укргазбанк», АТ «ОТП БАНК» станом на серпень 2021 року кошти у вищевказаних сумах на відповідних рахунках відсутні.
У зв`язку із чим, слідчий суддя вважає, що вищевказані грошові кошти можуть знаходитись у розпорядженні ОСОБА_4 у готівковій формі.
Таким чином, аналіз вищезазначених відомостей, у сукупності із наданими у судовому засіданні поясненнями та встановленими обставинами, свідчить про наявність у ОСОБА_4 грошових засобів для внесення застави у розмірі, запропонованому стороною обвинувачення.
Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення, у клопотанні та під час судового засідання наведені достатні обґрунтування, що саме вказана у клопотанні сума зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_4 процесуальних обов`язків і не буде завідомо непомірною для підозрюваного.
Слідчий суддя враховує, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.
Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до прокурора, детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, та суду за кожною вимогою; не відлучатися за населеного пункту, в якому він поживає - Дніпропетровська область, м. Павлоград, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Разом з цим, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України на підозрюваного може бути покладено обов`язок утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом.
Однак, у клопотанні детектив просив покласти на підозрюваного, у тому числі, обв`язок: утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні визначеними постановою детектива, яка до матеріалів справи не надана.
Тобто, детективом у клопотання, а прокурором у судовому засіданні не визначено, з ким конкретно із учасників кримінального провадження необхідно, за версією ініціатора клопотання, обмежити спілкування підозрюваного, що позбавляє можливості слідчого суддю перевірити цю обставину на обґрунтованість та покласти відповідний обов`язок, а також визначити умови його виконання.
Тому, в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.
Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 20.10.2021.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681000 (шістсот вісімдесят одна тисяча ) гривень.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов`язки:
- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він поживає - Дніпропетровська область, м. Павлоград, без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (КПКВ 0851010) за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_3 .
Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 20 жовтня 2021 року.
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Контроль за виконанням ухвали, в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків, покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1