Document No. 99213491

Справа № 991/5727/21

Провадження 1-кс/991/5813/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року м.Київ

Cлідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н.В., за участю секретаря судового засідання Черевач І.І., прокурора Корзуна В.С., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Колесник О.Ю., Касаткіна А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання старшого детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Скубака Е.О., погоджене з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Корзуном В.С., про застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Горлівка, Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016

УСТАНОВИВ:

19 серпня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 681 000 грн, та покласти на підозрюваного обов`язки визначені ч. 5 ст. 194 КПК України.

1. Обґрунтування клопотання.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016 за ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209КК України.

Досудовим розслідуванням зокрема встановлено, що службові особи державного підприємства «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (далі - ДП «НВО «ПХЗ»), у змові із представниками суб`єктів господарювання приватного сектору економіки (посередницькими структурами), з метою отримання останніми неправомірної вигоди за рахунок зменшення економічної вигоди ДП «НВО «ПХЗ», у 2011 році створили умови для укладення гірничо-збагачувальними комбінатами, як кінцевими споживачами продукції заводу (промислових вибухових речовин) договорів на постачання не з їх виробником - ДП «НВО «ПХЗ», а з посередниками - ТОВ «Укрспецхім», код ЄДРПОУ 32458279, ТОВ «Укрспецхем», код ЄДРПОУ 39223720 та ТОВ «НВП «Зоря», код ЄДРПОУ 36999957. діючи всупереч інтересам служби, в інтересах останніх, систематично подавали для участі в тендерах кінцевих споживачів комерційні пропозиції щодо продажу промислових вибухових речовин (власного виробництва) із зазначенням вищих цін, ніж пропонували на їх продукцію посередники: ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» та ТОВ «НВП «Зоря».

У той же час, при надходженні до ДП «НВО «ПХЗ» пропозицій кінцевих споживачів щодо укладення прямих договорів постачання промислових вибухових речовин безпосередньо з ДП «НВО «ПХЗ», службові особи державного підприємства їм відмовляли, повідомляючи про передачу повноважень в питаннях реалізації промислових вибухових речовин «дилерам», пропонуючи укласти такі договори з ними, або ж взагалі залишали пропозиції кінцевих споживачів без відповіді.

За таких обставин, у 2013-2016 роках, гірничо-збагачувальні комбінати для забезпечення власної господарської діяльності були змушені здійснювати закупівлю вибухових речовин не безпосередньо у їх виробника - ДП «НВО «ПХЗ», а у посередницьких структур - ТОВ «Укрспецхім» (у 2013-2014роках), ТОВ «Укрспецхем» (у 2015 році) та ТОВ «НВП «Зоря» (у 2015-2016 роках) в інтересах та на користь яких діяли службові особи ДП «НВО «ПХЗ» та на рахунках яких акумулювався недоотриманий державним підприємством прибуток та, відповідно, упущена вигода.

При цьому, відвантаження продукції ДП «НВО «ПХЗ» здійснювалося виключно з використанням власних транспортних засобів, особового складу та інших ресурсів державного підприємства на склади кінцевих споживачів, а не посередників, які, зокрема, не мали дозволів на поводження з вибуховими речовинами та не відповідали визначеним Законами України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» та «Про перевезення небезпечних вантажів» вимогам.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 2013 року по перше півріччя 2015 року (включно), ОСОБА_1 , будучи службовою особою - директором ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем», діючи у змові із службовими особами з числа керівництва ДП «НВО «ПХЗ», які діяли всупереч інтересам служби, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для цих юридичних осіб - ТОВ «Укрспецхім» та «Укрспецхем», шляхом безпосереднього підписання протягом 2011-2015 років договорів поставки, додаткових угод, специфікацій до них та інших документів, що мало наслідком укладення не прямих договорів поставки з безпосередніми кінцевими споживачами - гірничо-збагачувальними комбінатами ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191307) - (далі - ПАТ «КЗК») та ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00190977) - (далі - ПАТ «ЦГЗК»), а укладення ДП «НВО «ПХЗ» договорів поставки промислових вибухових речовин власного виробництва з посередницькими структурами - ТОВ «Укрспецхім» та «Укрспецхем», не ліцензованими для поводженням з такими речовинами.

Внаслідок укладення та виконання таких договорів, поставка промислових вибухових речовин здійснювалася безпосередньо за рахунок транспортних та людських ресурсів ДП «НВО «ПХЗ» на склади кінцевих споживачів продукції - ПАТ «КЗК» та ПАТ «ЦГЗК», а різниця цін встановлена специфікаціями до договорів поставки між ДП «НВО «ПХЗ» і посередницькими структурами та відповідно між посередницькими структурами і кінцевими споживачами була недоотримана ДП «НВО «ПХЗ», що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави у вигляді заподіяних збитків державному підприємству.

Детектив стверджує, що в результаті умисного використання ОСОБА_1 свого службового становища, з метою отримання неправомірної вигоди для юридичних осіб ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем», у змові із службовими особами ДП «НВО «ПХЗ», що діяли всупереч інтересам служби, під час реалізації промислових вибухових матеріалів у період 2013-2015 років, ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» недоотримало належний йому прибуток в сумі 27 165 896,03 грн (без ПДВ), що спричинило втрату активів державного підприємства на вказану суму, яка більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, а тому згідно з прим. 4 до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками.

16.08.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Обґрунтованість підозри повністю підтверджується матеріалами кримінального провадження.

Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також наявний обґрунтований ризик, передбачений ст. 177 КПК України, що у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

На думку детектива, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків є необхідність у застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, оскільки більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети його застосування, визначеної ст. 177 КПК України.

Детектив зазначає, що розмір завданої державному підприємству шкоди у кримінальному провадженні, який становить 27 165 896,03 грн без ПДВ (за період часу з 2013 року по перше півріччя 2015 року (включно), тяжкість злочину у якому підозрюється ОСОБА_1 , майновий стан підозрюваного та його близьких осіб, масштаби фінансових операцій, сферу державних інтересів у вигляді державного підприємства, що має стратегічне значення для економіки та безпеки України, інші дані про особу підозрюваного та ризики, передбачені статтею 177 цього Кодексу, є обґрунтованими та переконливими підставами для визначення йому застави у розмірі, який перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме: у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 гривень, з покладенням на підозрюваного обов`язків прибувати до прокурора, детектива який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні та суду за першою вимогою, а також передбачених п. 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

2. Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави стосовно ОСОБА_1 , з викладених в ньому підстав. У судовому засіданні уточнив, що при покладенні обов`язку не відлучатися з населеного пункту вказати с. Торське Краматорського району, де підозрюваний проживає. А при покладенні обов`язку утримуватись від спілкування із іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні - вказати підозрюваного ОСОБА_2 , інших осіб, яким може бути повідомлено про підозру, та свідків, протоколи допиту яких надані до клопотання.

Захисник Колесник О.Ю. заперечила щодо задоволення клопотання. Зазначила, що додані прокурором до клопотання докази, не доводять обставин про обгрунтованість підозри ОСОБА_1 . Так, відповідно до висновку експерта № 211/7 від 07.05.2021 неможливо визначити розмір спричиненої шкоди, про що вказує експерт, що повністю спростовує підозру ОСОБА_1 . Захисник стверджує, що оскільки ТОВ «Укрспецхім» та в подальшому ТОВ «Укрспецхем» укладало правочини з іншим суб`єктом господарювання - ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод», то дані відносини є господарсько-правовими, співробітництво було взаємовигідним. Додатково звернула увагу, що військовою прокуратурою Південного регіону України здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42016040010000006 від 11.01.2016 до 19.05.2017 із порушенням ст. 216 КПК України, а отже докази зібрані у даному кримінальному провадженні до 19.05.2017 є недопустимими. Зазначила, що її підзахисний ОСОБА_1 також підтвердив факт існування грошових зобов`язань у нього перед ОСОБА_2 приблизно в 2013 році, а саме: отримання в позику коштів, які в подальшому повернуті в 2014-2015 роках, у тому числі шляхом переказу на банківську картку ОСОБА_2 . Також просила врахувати майновий стан ОСОБА_1 та міцність соціальних зв`язків, його належну процесуальну поведінку, що спростовує наявність ризику переховування від органів слідства та суду. Надала до справи письмові заперечення. Просила, відмовити у задоволенні клопотання.

Захисник Касаткін А.М. виступив проти задоволення клопотання, доводи захисника Колесник О.Ю. підтримав. Просив звернути увагу на майновий стан підозрюваного ОСОБА_1 , який з 17.12.2020 не працює та перебуває на обліку у Лиманському міському центрі зайнятості як безробітний. Також ОСОБА_1 має на утриманні тяжко хвору дружину, яка має інвалідність ІІІ групи, та доньку з онукою.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників, просив відмовити у задоволенні клопотання.

3. Оцінка та висновки слідчого судді.

Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження, одним з яких є застава. (п. 9 ч. 2 ст. 131, п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України).

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити, зокрема, таку дію: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

3.1 Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КПК України, детективом надано матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:

-договорів на поставку продукції від 17.08.2011 №269711 та від 29.12.2014 №200315, укладеними між ДП «НВО «ПХЗ» (постачальник) та ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» (покупців) відповідно, згідно яких ДП «НВО «ПХЗ» зобов`язаний на умовах, визначених даними договорами відвантажувати по заявці покупця на адресу вантажоотримувача промислові вибухові речовини, а покупець зобов`язується оплатити продукцію. Покупець придбаває продукцію (промислові вибухові речовини) виключно з метою розпорядження без права користування, володіння та використання в своїй господарській діяльності. Розпорядження продукцією є наступна відгрузка вантажоотримвачам, який має право на придбання промислових вибухових речовин. Покупець перераховує ДП «НВО «ПХЗ» передплату в розмірі 100%.

-додаткових угод до договорів на поставку продукції від 17.08.2011 №269711 та від 29.12.2014 №200315, та специфікаціями до них, які містять відомості про відправника продукції - ДП «НВО «ПХЗ», вантажоотримувача - ПАТ «КЗК» та ПАТ «ЦГЗК», обсяги та походження вибухових речовин, що підтверджує фактичні прямі поставки товару від ДП «НВО «ПХЗ» до кінцевих споживачів, без залучення ресурсів посередників та містять відомості, що їх пролонговував на попередньо визначених умовах саме ОСОБА_2 від імені ДП «НВО «ПХЗ» та ОСОБА_1 від імені ТОВ «Укрспецхім»;

-листування між ДП «НВО «ПХЗ», ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» та ПАТ «КЗК» та ПАТ «ЦГЗК» про наділення ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем» статусом офіційних дилерів для участі у тендерних закупівлях та поставки продукції ДП «НВО «ПХЗ», про відмову від участі у торгах, про направлення комерційних пропозицій, про неприйняття комерційних пропозицій ДП «НВО «ПХЗ»а також листи щодо розгляду питання про поставку продукції ДП «НВО «ПХЗ»без посередник - ТОВ «Укрспецхем», та інші;

-протоколу огляду від 17.09.2019, складеного за результатами проведеного огляду документації юридичної справи ТОВ «Укрспецхім» в АТ КБ «Приватбанк», згідно якого підтверджено, що ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТОВ «Укрспецхім» з 25 серпня 2011 року; згідно статуту ТОВ «Укрспецхім», затвердженого протоколом Загальних Зборів Учасників ТОВ «Укпспецхім» № 2 від 27.01.2012, ОСОБА_1 мав повноваження від імені Товариства укладати та виконувати будь-які угоди (правочини, договори, контракти) (п. 4.15.3);

-протоколу огляду від 26.07.2021, складеного за результатами огляду документації юридичної справи ТОВ «Укрспецхем» в АТ КБ «Приватбанк», згідно якого підтверджено, що ОСОБА_1 призначений на посаду директора ТОВ «Укрспецхем» з 17 грудня 2014 року; згідно статуту ТОВ «Укрспецхем», затвердженого протоколом Загальних Зборів Учасників ТОВ «Укпспецхем» № 1 від 25.01.2014, ОСОБА_1 мав повноваження від імені Товариства укладати і вчиняти будь-які юридичні дії та угоди від імені Товариства (п. г) 6.8);

-протоколів огляду від 31.05.2018 та від 13.06.2019, складених за результатами огляду документів, отриманих в порядку тимчасового доступу, володільцями яких є банківські установи, щодо ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інших фізичних осіб, згідно з якими підтверджено обсяги господарських операцій між ДП «НВО «ПХЗ», ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем», ПАТ «КЗК» та ПАТ «ЦГЗК», а також виявлено перерахування з рахунків ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем», під видом поворотної фінансової допомоги, без реального наміру її повернення, на карткові рахунки ОСОБА_1 та ОСОБА_3 коштів, які у подальшому, перераховувались на рахунки інших фізичних осіб, у тому числі, у травні-червні 2014 року на рахунок ОСОБА_2 в сумі 91 380,00 та 99 281,00 грн;

- протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_2 від 08.09.2016, згідно якого ОСОБА_2 11.08.2016 у телефонних розмовах із директором з логістики та закупівлі ПАТ «КЗК» ОСОБА_4 , повідомив, що вказівки працювати через посередників він одержав від генерального директора.

- протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_2 від 07.02.2018, згідно якого ОСОБА_2 05.02.2018 під час телефонної розмови з директором ТОВ «Укрспецхем» ОСОБА_1 вказав, що всі питання укладання договорів вирішувалися з «першим керівником», що ОСОБА_1 підтвердив під час розмови.

- протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_1 від 14.08.2018, згідно якого ОСОБА_1 09.07.2018, 12.07.2018, 16.07.2018, у телефонних розмовах із ОСОБА_2 , зокрема, у розмові, що стосувалася показів органу досудового розслідування, ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що не бажає випрацьовувати якусь версію, а бажає сказати як було насправді, що він отримував вказівки (працювати через посередників) «зверху»;

- протоколу за результатами негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_1 від 17.09.2018, згідно якого ОСОБА_1 15.08.2018, 16.08.2018, 20.08.2018, у телефонних розмовах із ОСОБА_2 обговорюють, яким чином проходив допит ОСОБА_1 в НАБУ, узгоджують спільну позицію захисту;

-протоколів допитів свідків ОСОБА_5 - голови тендерного комітету ПАТ «КЗК», ОСОБА_6 - директора із закупівель і логістики ПАТ «КЗК», ОСОБА_7 - начальника відділу закупівель послуг ПрАТ «ЦГЗК», ОСОБА_8 - головного фахівц ідділу постачання матеріалів ПрАТ «ЦГЗК», які вказали, що у 2014-2015 роках позиції ДП «НВО`ПХЗ» стали фактично монопольними в рамках виробництва вибухових речовин, підтвердили, факти штучного залучення ДП «НВО «ПХЗ» посередницьких структур під час реалізації їм вибухових речовин.

-протоколу допиту свідка ОСОБА_9 - голови аудиторської групи Державного космічного агентства України, який детально виклав обставини проведення аудиторською групою у складі 15 осіб перевірки діяльності ДП «НВО «ПХЗ» за 2013-2015 роки, виявлені порушення, та протидію його роботі службовими особами з числа керівництва ДП «НВО «ПХЗ»;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_10 - колишнього директора ТОВ «Укрспецхім», підписанта першого договору, яка назвала себе номінальним директором ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Деметра-Плюс», зазначила, що документів щодо діяльності ТОВ «Укрспецхім» не підписувала та не цікавилася його діяльністю, що може свідчити про відсутність реальної господарської діяльності ТОВ «Укрспецхім», та його контроль сторонніми особами;

-висновку судово-економічної експерти від 07.05.2021 № 211/7 відповідно до якого документально підтверджено обсяги господарських операцій з ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем»за 2013-2015 роки та, відповідно, суму недоотриманого ДП «НВО «ПХЗ» прибутку в сумі 32 599 075,24 грн з ПДВ або 27 165 896,03 грн без ПДВ;

-іншими матеріалами справи.

Отже, висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя критично відноситься до доводів сторони захисту з приводу необґрунтованості підозри у зв`язку із тим, що за результатами проведення судової економічної експертизи у висновку експерта №211/7 від 07.05.2021 не надані відповіді на питання про загальний розмір недоотриманих належних доходів (упущеної вигоди) ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» внаслідок укладення та виконання договору № 269711 від 17.08.2011 (зі змінами та доповненнями) з ТОВ «Укрспецхім» та укладення та виконання договору № 200315 від 29.12.2014 (зі змінами та доповненнями) з ТОВ «Укрспецхем», що за версією сторони захисту свідчить про неможливість встановити розмір спричиненої шкоди, а отже відсутність складу злочину.

Слідчий суддя погоджується з доводами прокурора та звертає увагу, що у дослідницькій частині висновку експерта №211/7 від 07.05.2021 щодо цих питань зазначено, що визначення різниці між вартістю реалізованої ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» продукції на користь ТОВ «Укрспецхім» (в подальшому на користь ТОВ «Укрспецхем») та вартістю за якою вищезазначена продукція реалізована ТОВ «Укрспецхім» (в подальшому на користь ТОВ «Укрспецхем») на користь ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» як недоотриманого належного доходу (упущеної вигоди) для ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» не входить до меж компетенції судового експерта з правом проведення судово-економічної експертизи, а передбачає надання правової оцінки господарської діяльності суб`єктів господарювання та дій посадових осіб вищезазначених суб`єктів.

У той же час, розмір шкоди у даному кримінальному провадженні встановлено відповідно до пунктів 2,5 цього висновку експертів, а саме: шляхом додавання різниці між вартістю реалізованої у 2013-2014 роках ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» продукції - промислові вибухові речовини на користь ТОВ «Укрспецхім» відповідно до договору на поставку продукції від 17.08.2011 № 269711 та вартістю, за якою вищевказана продукція реалізована ТОВ «Укрспецхім» на користь ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» відповідно до договорів від 28.12.2012 № 1679, від 23.03.2013 №618, від 26.07.2013 № 1083, від 27.09.2013 № 1260, від 30.12.2013 № 1664, від 28.03.2014 № 602, від 04.07.2014 № 954, від 01.10.2014 № 1179, від 01.10.2014 № 1180, а також на користь ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до договорів від 28.01.2011 № 320-193-01 та від 21.04.2014 3 108-193-01, яка документально підтверджується у розмірі 25573624,31 грн. з ПДВ (21 311353,59 без ПДВ), та різниці між вартістю реалізованої протягом січня - червня 2015 року ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» продукції - промислові вибухові речовини на користь ТОВ «Укрспецхем» відповідно до договору на поставку продукції від 29.12.2014 № 200315 та вартістю, за якою вищевказана продукція реалізована ТОВ «Укрспецхем» на користь ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат», відповідно до договорів від 09.01.2015 № 17, від 06.04.2015 №558, а також на користь ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» відповідно до договору від 06.02.2015 № 95-194-01, яка документально підтверджується у розмірі 7025450,93 грн. з ПДВ (5854542,44 без ПДВ).

Щодо твердження сторони захисту про те, що військовою прокуратурою Південного регіону України здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 42016040010000006 від 11.01.2016 до 19.05.2017 із порушенням ст. 216 КПК України, а отже докази зібрані у даному кримінальному провадженні до 19.05.2017 є недопустимими, слідчий суддя звертає увагу на норми ч. 1, 2 ст. 36 КПК України, згідно яких прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений, зокрема, доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування.

Разом з цим, на вказаному етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 , який був керівником ТОВ «Укрспецхім», в подальшому ТОВ «Укрспецхем» мав у 2013 році грошові зобов`язання перед ОСОБА_2 та повернув останньому кошти у 2014-2015 роках, слідчий суддя вважає необгрунтованими з таких підстав.

Так, в судовому засіданні на запитання слідчого судді підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_2 знає з 2011 року. У 2013 році на лікування дружини він позичив у ОСОБА_2 кошти в сумі 200 000 гривень, про що написав відповідну розписку. Однак, дана розписка нотаріально посвідчена не була. В подальшому він повертав частинами позичені кошти ОСОБА_2 . При цьому, жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаних обставин стороною захисту не надано.

3.2 Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив у клопотанні.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду (ч. 1 ст. 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Крім того, слідчий суддя враховує, що вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення як обставина, яка впливає на вибір слідчим суддею виду запобіжного заходу (п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК), має опосередкований вплив й на оцінку рівня ймовірності вчинення підозрюваним тих чи інших дій, які кваліфікуються як ризики за статтею 177 КПК. Чим меншою є вагомість зібраних доказів на підтвердження обґрунтованої підозри та чим нижчим є рівень її обґрунтованості, тим меншою є вірогідність незаконного втручання підозрюваною особою у хід досудового розслідування чи переховування її від правосуддя, і навпаки.

Зазначений стандарт доказування (переконання) слідчий суддя використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється, який відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України. Тому, слідчий суддя погоджується з прокурором, що зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При цьому, окрім врахування ступеня тяжкості кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує, що у цьому кримінальному провадженні органом досудового розслідування досліджуються обставини спричинення державі майнової шкоди у розмірі 27 165 896,03 грн, що є тяжким наслідком, який також впливає на наявність ризику вчинення підозрюваним заходів, спрямованих на переховування від органів досудового розслідування, уникнення виконання процесуальних обов`язків підозрюваного та його можливого засудження до покарання у вигляді позбавлення волі.

Слідчий суддя також враховує наявність у підозрюваного паспорту громадянина України для виїзду за кордон: НОМЕР_1 терміном дії до: 02.08.2027, що надає підозрюваному можливість у будь-який час виїхати за межі країни.

При цьому, згідно відомостей щодо перетину кордону України ОСОБА_1 слідчий суддя встановив, що за період з квітня 2017 року по січень 2020 року підозрюваний ОСОБА_1 6 разів покидав територію України, з них 4 рази разом із дружиною ОСОБА_11 на тривалий період часу (7-10 днів) перебуваючи на тимчасово окупованій території України, а також самостійно в напрямку Республіки Білорусь.

У судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 пояснив, що разом із дружиною їздив до батьків , а в Республіку Білорусь їздив у відрядження.

Вказана детективом в клопотанні кількість перетинів ОСОБА_1 кордону, а саме : 6 разів, останній у січні 2020 року не свідчить про їх надмірну інтенсивність.

У той же час, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадяднина України ОСОБА_1 та відомостями ДМС України. На тимчасово окупованій території України проживають батьки, дружина не працевлаштована.

Згідно довідки із Лиманського міського центру зайнятості від 17.08.2021 № 28, ОСОБА_1 з 17.12.2020 перебуває на обліку як безробітний. Тобто, відсутність у підозрюваного постійного місця роботи є додатковою передумовою для можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

З урахуванням того, що ОСОБА_1 прибув за викликом детективів для вручення йому повідомлення про підозру та в судове засідання з розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді застави, слідчий суддя доходить висновку, що наразі ризик переховування не є яскраво вираженим. Однак досудове розслідування, як процедура, пов`язана з притягненням особи до відповідальності, не є статичним, що обумовлює можливість непрогнозованої зміни поведінки такої особи. Адже співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у виді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, із можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у перспективі робить цей ризик достатньо високим.

Отже, оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком вірогідними в будь-який момент кримінального провадження. Тим більше, що відомостей про міцні соціальні зв`язки підозрюваного, яких було б достатньо для утримання підозрюваного в місці його проживання, слідчому судді не надано.

З огляду на вищевикладене, слідчим суддею встановлені обставини, які у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у разі доведення його вини, свідчать про існування цілком обґрунтованого ризику та наявності у підозрюваного реальної можливості переховуватись від органів досудового розслідування та суду, в тому числі використовуючи свої соціальні зв`язки на тимчасово окупованій території України.

3.3 Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з заставою, є: особисте зобов`язання та особиста порука.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.

Враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого корупційного злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 6 років, а також наявність підтвердженого зібраними у кримінальному провадженні доказами ризику, який дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів ніж застава.

Майновий, сімейний стан та міцні соціальні зв`язки ОСОБА_1 , на які посилається сторона захисту, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється останній, у співвідношенні із підтвердженим ризиком можливості переховування від органів досудового розслідування та суду є недостатніми для доведення того, що ОСОБА_1 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

З огляду на викладене, а також з наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомості встановленого, передбаченого статтею 177 КПК України, ризику слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та зможе запобігти цьому ризику.

4. Щодо розміру застави.

Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У клопотанні детектив просить визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 гривень, обґрунтовуючи такий розмір тяжкістю та специфікою кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , матеріальним станом підозрюваного та його близьких осіб, розміром завданої злочином шкоди державному підприємству, яка становить 27 165 896,03 грн. без ПДВ (за період часу з 2013 року по перше півріччя 2015 року (включно).

Разом з тим, у рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

ОСОБА_1 у судовому засіданні повідомив, що його матеріальне становище не дозволяє сплатити таку суму застави, як зазначено у клопотанні.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховується майновий стан підозрюваного.

Так, у судовому засіданні встановлено, що відповідно до відомостей, що містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_12 ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстровано шлюб згідно з актовим записом про шлюб від 12.03.1994 № 451 Міського відділу реєстрації актів цивільного стану м. Горлівки Донецької області.

Також встановлено, що ОСОБА_1 та його дружині ОСОБА_11 , на праві спільної сумісної власності належить таке майно, а саме: житловий будинок площею 26,2 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_2 придбаний ОСОБА_11 за час перебування у шлюбі із ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.08.2002; 1/2 квартири площею 66,24 кв. м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 4600799, зареєстрована за ОСОБА_11 .

Відповідно до відомостей, що містяться в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДПС України встановлено, що у період з 01.01.1998 по І квартал 2021 року (включно) податковими агентами ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) нараховано (виплачено) дохід у загальній сумі 8 121 205 грн, переважна частина нарахована податковим агентом - ТОВ «Укрспецхем» у період 2015-2019 років в сумі 5 319 198 грн у виді поворотної фінансової допомоги. Останні і єдині нарахування в сумі 12 521 грн здійснені у 2021 році від Лиманського міського центру зайнятості.

Дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_11 (РНОКПП НОМЕР_3 ) у період з 01.01.1998 по І квартал 2021 року (включно) нараховано дохід в сумі 228426 грн. Останні нарахування в сумі 58 000 грн здійснені у 2019-2020 роках від податкового агенту - ТОВ «Хімпромгруп».

Також, слідчий суддя враховує роль ОСОБА_1 у вчиненні відповідних дій, які призвели до завдання можливої шкоди ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» у розмірі 27 165896,03 грн.

Слідчим суддею досліджені матеріали щодо стану здоров`я підозрюваного та його дружини.

Разом з цим, слідчий суддя не враховує при прийнятті рішення доводи сторони захисту про те, що донька підозрюваного та його онука перебувають на утриманні ОСОБА_1 , оскільки ці обставини належним чином не доведені у судовому засіданні.

Слідчий суддя звертає увагу, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафна чи каральна функція, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Натомість, стороною обвинувачення, ні у клопотанні, ні під час судового засідання не наведено достатніх обґрунтувань того, чому саме вказана у клопотанні сума застави має забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що визначена п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, застава у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і не буде завідомо непомірною для підозрюваного.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до прокурора, детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, та суду за кожною вимогою; не відлучатися з населеного пункту, в якому він поживає - Донецька обл., Краматорський р-н, с. Торське, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Разом з цим, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для покладення на підозрюваного обов`язоку, передбаченого п. 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, оскільки, детектив у клопотанні не стверджував та у судовому засіданні не встановлено обставин, які б свідчили про існування ризику впливу ОСОБА_1 на свідків чи підозрюваних.

З огляду на викладене , слідчий суддя дійшов висновку , що клопотання підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 7 ст. 194 КПК України, наявні підстави для визначення строку дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави до 25.10.2021.

Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 181600 ( сто вісімдесят одна тисяча шістсот) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він поживає - Донецька обл., Краматорський р-н, с. Торське, без дозволу детектива, прокурора або суду;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання до Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду (КПКВ 0851010) за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_4 .

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити до 25 жовтня 2021 року.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, детективу (слідчому), прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному та попередити заставодавця, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива (слідчого), прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали, в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків, покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан