Search

Document No. 99599500

  • Date of the hearing: 06/09/2021
  • Date of the decision: 07/09/2021
  • Case №: 991/6092/21
  • Proceeding №: 52021000000000016
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Nohachevskyi V.V.
  • Secretary : Fedorova A.V.
  • Prosecutor : Myrko B.M.

Справа № 991/6092/21

Провадження № 1-кс/991/6184/21

УХВАЛА

7 вересня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

його захисника Донець Т.С.,

прокурора Мирка Б.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенка О.А. про продовження строку дії обов`язків, передбачених ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мостиська Другі Мостиського району Львівської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , є адвокатом та здійснює індивідуальну адвокатську діяльність (свідоцтво №1727/10 від 30.03.2000),

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні під № 52021000000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2021.

(1) Виклад змісту поданого клопотання

06.09.2021 Вищим антикорупційним судом отримано зазначене клопотання про продовження дії обов`язків ОСОБА_1 . Воно обґрунтовується наступним.

Так, як зазначається у клопотанні, детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за підозрою ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 Кримінального кодексу України (далі - КК України), та за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

За твердженням прокурора, в ході досудового розслідування встановлені такі обставини.

23.12.2020 протокольним рішенням загальних зборів № 23/1 Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» (далі - Товариство) ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), призначено ліквідатором з покладенням на нього функцій з проведення ліквідаційної процедури вказаного товариства.

На час призначення ОСОБА_3 на вищевказану посаду, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - ОАСК) ОСОБА_7 здійснювався розгляд справи № 640/32334/20 за позовом Товариства (код ЄДРПОУ 42676553) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413 на суму 54 710 191 грн.

Представництво інтересів Товариства в суді здійснював адвокат ОСОБА_1

13.01.2021 ОСОБА_3 на прохання адвоката ОСОБА_1 зустрівся з останнім у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, буд. 37-41.

Під час розмови ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про можливість отримати позитивне для юридичної особи рішення у вказаній справі. При цьому у нього виник умисел на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК за прийняття рішення на користь Товариства. З цією метою, виконуючи свій злочинний задум, він почав переконувати ОСОБА_3 про наявність у нього зв`язків в ОАСК, завдяки яким, шляхом передачі неправомірної вигоди судді, можливо отримати позитивне рішення у справі на користь Товариства.

Продовжуючи свої дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди, ОСОБА_1 , діючи умисно, повідомив, що для отримання рішення суду на користь Товариства необхідно передати судді ОАСК, який розглядатиме справу, неправомірну вигоду у розмірі 120 тисяч доларів США.

Вказаними діями, а саме створенням уяви у ОСОБА_3 про можливість отримання судового рішення на користь Товариства лише шляхом надання неправомірної вигоди, а також переконанням щодо наявної у ОСОБА_1 можливості вирішити це питання, останній намагався схилити ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді.

При цьому ОСОБА_1 усвідомлював, що для реалізації злочинного плану необхідно залучити особу, яка маючи зв`язки з суддями ОАСК, зможе здійснювати спілкування з суддею, який розглядає справу або особами наближеними до судді, яка розглядає вищевказану справу, і в подальшому, за сприяння вказаної особи можливо зможе передати судді неправомірну вигоду для прийняття рішення в інтересах Товариства. З цією метою ОСОБА_1 вирішив залучити до реалізації злочинного умислу свого знайомого ОСОБА_2 , який є рідним братом голови ОАСК.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, залучив ОСОБА_2 до виконання злочинного задуму, тим самим вступивши з ним в змову на вчинення кримінального правопорушення.

У подальшому, 09.02.2021 приблизно о 09 год. 45 хв., продовжуючи злочинні дії, спрямовані на підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК, під час зустрічі з ОСОБА_3 у офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 повідомив, що ним здійснюється робота, спрямована на отримання позитивного судового рішення на користь Товариства, для чого необхідно передати неправомірну вигоду судді, яка розглядає справу.

У ході спілкування ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що на замовлення Товариства проведено експертизу, яка підтверджує протиправність податкового повідомлення-рішення, тому у суду є підстави для задоволення позову Товариства. Водночас, ОСОБА_1 , не зважаючи на докази, які можуть вплинути на задоволення позову про скасування податкового-повідомлення рішення, продовжив схиляти ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді.

Ураховуючи переконання ОСОБА_1 з приводу необхідності надання неправомірної вигоди судді ОАСК та неможливості отримання позитивного судового рішення в інший спосіб, ОСОБА_3 попросив останнього погодити зменшення суми неправомірної вигоди до 100 тис. доларів США у зв`язку із відсутністю необхідних коштів, при цьому ОСОБА_1 повідомив, що спробує погодити зменшення суми неправомірної вигоди під час зустрічі з посередником.

15.02.2021 ОСОБА_1 зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_3 та повідомив, про те, що 16.02.2021 він планує зустрітись з посередником, від якого повинен одержати інформацію про хід справи.

16.02.2021 ОСОБА_1 , продовжуючи реалізацію спільного із ОСОБА_2 злочинного задуму, біля будинку № 32г по вул. Евгена Коновальця в м. Києві зустрівся із останнім, який повідомив, що не зміг поговорити з головою ОАСК та пояснив, що вирішити питання про винесення судом рішення на користь Товариства за неправомірну вигоду він зможе погодити лише після спілкування з останнім.

Того ж дня, приблизно о 15 год 30 хв., під час зустрічі з ОСОБА_3 в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_1 , продовжуючи дії спрямовані на виконання спільного із ОСОБА_2 злочинного плану, повідомив ОСОБА_3 , що для прийняття суддею ОСОБА_7 рішення на користь товариства та передачі їй за це неправомірної вигоди необхідно, щоб посередник попередньо поспілкувався з цього питання з головою ОАСК, який зможе з нею вирішити це питання.

Крім того, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що сума неправомірної вигоди в 100 тис. доларів США буде достатньою.

17.02.2021 після підготовчого судового засідання у справі № 640/32334/20, яке відбулось в ОАСК за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81а, ОСОБА_1 , продовжуючи свої дії, спрямовані на виконання спільного із ОСОБА_2 плану злочинної діяльності, повідомив ОСОБА_3 , що до 17.03.2021 питання щодо передачі неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_7 за прийняття рішення на користь Товариства буде вирішене.

10.03.2021 ОСОБА_1 , з метою з`ясування інформації про здійснені ОСОБА_2 дії на виконання плану злочинної діяльності, приблизно о 12 год. 35 хв. зустрівся з останнім біля будинку 14/13 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві. У ході зустрічі ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що до 17.03.2021 вирішить питання з суддею ОАСК щодо швидкого розгляду справи за позовом Товариства.

Цього ж дня, приблизно о 12 год. 38 хв., ОСОБА_1 з метою спонукати ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді, використовуючи мобільний додаток Telegram, зателефонував останньому та повідомив, що інформацію про можливість вирішення питання про отримання судового рішення на користь Товариства він отримає на початку тижня і може знадобитись передати частину неправомірної вигоди.

16.03.2021, приблизно о 13 год. 45 хв., ОСОБА_1 , діючи на виконання спільного із ОСОБА_2 плану злочинної діяльності, спрямованого на підбурювання ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_7, з метою остаточного переконання ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді, використовуючи мобільний додаток Telegram, зі свого мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував на мобільний телефон НОМЕР_2 ОСОБА_3 та повідомив, що ОСОБА_7 попередньо надала згоду на задоволення позову на користь Товариства за неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США, а також повідомив, що ОСОБА_3 необхідно передати йому частину від суми неправомірної вигоди, у розмірі 20 тис. доларів США.

25.03.2021 ОСОБА_1 , приблизно о 15 год., приїхав на зустріч до ОСОБА_3 у офіс за адресою: АДРЕСА_2 . У ході зустрічі, ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_1 , що на теперішній час з необхідної частини неправомірної вигоди у сумі 20 тис. доларів США, він має можливість надати лише 10 тис. доларів США, на що ОСОБА_1 повідомив, що він та його посередник не заперечують проти цього.

Після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_1 приїхали до відділення АТ «Кредобанку», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 21, де ОСОБА_3 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки 10 тис. доларів США, які у подальшому в автомобілі марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , передав останньому як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК ОСОБА_7 за прийняття судового рішення на користь Товариства у справі № 640/32334/20 за позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

29.03.2021 о 14 год. 08 хв. ОСОБА_2 зі свого мобільного телефону під номером НОМЕР_4 зателефонував на мобільний телефон під номером НОМЕР_1 ОСОБА_1 та на виконання спільного плану щодо підбурення ОСОБА_3 до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА_7 у сумі 100 тис. дол. США повідомив про необхідність остаточного переконання ОСОБА_3 та отримання від останнього до 05.04.2021 грошових коштів для подальшої передачі їх ОСОБА_2 у якості неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_7

Цього ж дня, під час розмови через додаток Telegram, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 , що його посередник запевнив, що розгляд судової справи буде на користь Товариства. Після чого, повідомив ОСОБА_3 , що до 05.04.2021 необхідно передати решту неправомірної вигоди для судді ОСОБА_7 та для прискорення розгляду справи підготувати проєкт судового рішення на користь Товариства, яке повинна винести суддя, щоб він його передав судді.

05.04.2021, приблизно о 15 годині, ОСОБА_1 з метою отримання від ОСОБА_3 решти неправомірної вигоди прибув до приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2 . Звідки разом з ОСОБА_3 поїхав до відділення АТ «Кредобанку», розташованого за адресою: м. Київ, проспект Степана Бандери, 21.

Прибувши до відділення АТ «Кредобанку», ОСОБА_3 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки грошові кошти у сумі 90 тис. доларів США, які передав ОСОБА_1 , знаходячись в автомобілі марки MAZDA CX-5, д.н.з. НОМЕР_3 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК, а також флеш накопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду та роздрукований лист формату А4, на якому містився текст, збережений на флеш накопичувачі.

В цей же день, ОСОБА_1 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка зустрівся з ОСОБА_2 , якому в автомобілі марки Infiniti QX 70, д.н.з. НОМЕР_5 , який належить на праві власності ОСОБА_2 , передав частину грошових коштів у сумі 80 тис. доларів США, а також флеш накопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду та роздрукований лист формату А4, на якому містився текст, збережений на флеш накопичувачі. При цьому, 10 тис. доларів США з отриманої в цей день суми ОСОБА_1 залишив собі.

У подальшому, 06.04.2021 співробітниками НАБУ була припинена злочинна діяльність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , оскільки останні були затримані у порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

У клопотанні також зазначено, що 06.04.2021 о 20 год. 05 хв. ОСОБА_1 затримано у порядку п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 208 КПК за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

07.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України, а саме в підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Прокурор у клопотанні вказує про наявність обґрунтованої підозри, що підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, та подальшу необхідність дії покладених обов`язків, що обґрунтовується ризиками кримінального провадження.

Він у клопотанні також вказує на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2021, якою ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.06.2021 включно, а також визначено заставу у розмірі 2 951 000 грн. та на підозрюваного покладені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК.

09.04.2021 ОСОБА_1 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави. Того ж дня розпочався строк дії додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.06.2021 строк дії обов`язків ОСОБА_1 продовжено на 2 місяці - до 07.08.2021 включно.

28.05.2021 ухвалою слідчого судді строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 07.09.2021.

03.08.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду підозрюваному ОСОБА_1 продовжено до 07.09.2021 включно строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду за кордон;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-носити електронний засіб контролю.

Крім того, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.08.2021 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 07.10.2021.

На цей час, як зазначає прокурор, ризики, визначені ст. 177 КПК, не зменшились, а досудове розслідування у кримінальному провадженні неможливо завершити до закінчення дії ухвали про застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу.

Таким чином, прокурор у клопотанні просить продовжити ОСОБА_1 строк дії додаткових обов`язків до 07.10.2021.

(2) Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні

Прокурор Мирко Б.М. підтримав доводи клопотання та просив продовжити ОСОБА_1 строк дії додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 07.10.2021.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечив проти частково задоволення клопотання. Водночас, він просив не продовжувати йому обов`язок носити електронний засіб контролю. Вказав, що близько двох місяців був без електронного засобу контролю, однак не здійснював спроб втечі. Паспорт до відповідних органів державної влади здав відразу. Підозрюваний вказав, що у попередньому судовому засіданні йому дозволили виїжджати за межі м. Києва без дозволу слідчого. Необхідність застосування електронного засобу контролю, на думку підозрюваного, відпала. Він також вказав на проблеми зі здоров`ям. Носіння електронного засобу контролю перешкоджає проходженню лікування.

Його захисник Донець Т.С. вказала, що у клопотанні прокурором не наведено нових ризиків. Фактично усі ризики нівелюються, оскільки підозрюваний здав свій паспорт для виїзду за кордон до відповідних державних органів.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при вирішенні клопотання

За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.

Частина 5 статті 194 КПК встановлює можливість покладення на підозрюваного додаткових обов`язків під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК такі обов`язки можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК.

Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:

1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов`язків;

2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено частиною першою статті 178 КПК.

З аналізу та синтезу зазначених вище норм законодавства можна підсумувати, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно перевірити:

1)який запобіжний захід застосовано до ОСОБА_1 .?

2)чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення?

3)чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики з урахуванням характеризуючих обставин, визначених ст. 178 КПК?

4)чи підлягають визначені ОСОБА_1 обов`язки зміні з урахуванням доводів сторони захисту?

5)на який строк необхідно продовжити дію обов`язків?

З огляду на це, слідчому судді необхідно дослідити окремо кожне із зазначених питань вище, за результатами чого прийняти відповідне рішення.

(3.1) Щодо запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 .

Слідчим суддею встановлено, що 09.04.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було застосовано до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 04.06.2021 включно. Цією ухвалою визначено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави - у розмірі 1300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 951 000 грн. Нею ж, у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК, строком на два місяці.

09.04.2021 ОСОБА_1 було звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням застави у вищезазначеному розмірі.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.08.2021 строк дії обов`язків було продовжено до 07.09.2021, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду за кордон;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-носити електронний засіб контролю.

(3.2) ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

В цьому кримінальному провадженні йдеться про можливе вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.

Частина третя статті 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 369 цього Кодексу є, зокрема, судді.

Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).

Описана у клопотанні фабула у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження дає слідчому судді можливість дійти висновку про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

Окрім цього, для визначення можливості вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:

- копію заяви ОСОБА_3 від 14.01.2021. Згідно з нею, 23.12.2020 його, рішенням зборів учасників, призначено ліквідатором Товариства. З метою представництва інтересів товариства, виникла необхідність у залученні адвоката. Під час зустрічі з адвокатом ОСОБА_1, останній зазначив про те, що спір товариства можна вирішити в ОАСК на їх користь за 120 тис. доларів США і це питання вже узгоджено у суді;

- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_3 від 06.04.2021. Згідно з ним, ОСОБА_1 був залучений до надання юридичних послуг Товариства в ОАСК. 18.12.2020 товариством подано позов до ОАСК про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 на суму 54 680 191 грн. Позов прийнято у провадження суддею ОСОБА_7 на підставі ухвали від 30.12.2020 по справі № 640/32334/20. ОСОБА_1 повідомляв його про хід виконання адвокатських функцій та декілька разів використовував словосполучення «определитесь с предложением». 13.01.2021 ОСОБА_1 повідомив його, що спілкувався з людиною, яка зазначила, що в адміністративній справі може бути винесено рішення на користь Товариства за 120 тис. доларів США. 09.02.2021 він запитав у ОСОБА_1 чи може сума бути зменшена, на що він відповів, що йому пояснили про готовність вирішити справу на користь підприємства в межах озвученої суми. Він повідомив ОСОБА_1 про проведення експертизи, якою порушень у діях підприємства не встановлено, внаслідок чого, довести неправомірність дій ГУ ДФС у місті Києві буде дещо легше. Проте, ОСОБА_1 пояснив, що така експертиза лише дасть можливість судді, який розглядатиме справу простіше написати рішення, однак, навряд вплине на розмір неправомірної вигоди. ОСОБА_1 повідомив, що з`ясує питання про зменшення розміру неправомірної вигоди та повідомив, що посередник в справах, які розглядаються ОАСК, неправомірну вигоду бере лише за винесення позитивного рішення в першій судовій інстанції. 16.02.2021 ОСОБА_1 повідомив йому, що для того, щоб ОСОБА_7 розглянула справу на їх користь, то з нею попередньо має переговорити голова суду. Посередник є близькою людиною голови суду. ОСОБА_1 повідомив, що особам з якими він співпрацює він повідомив, що сума неправомірної вигоди буде становити 100 тис. доларів США, і ті не висловили заперечень, а сума його винагороди за участь в судовому розгляді він оцінює на рівні 2000 доларів США. 25.03.2021 він повідомив ОСОБА_1 , що зможе дати 10 ти доларів США як завдаток (частину) неправомірної вигоди. Вони поїхали у відділення банку, де зі скриньки де він зберігав гроші дістав 10 тис. доларів США, які він передав ОСОБА_1 . 29.03.2021 ОСОБА_1 повідомив його, що розмовляв з посередником, який запевнив, що розгляд справи в суді буде на його користь, а крайній строк на отримання коштів - 05.04.2021. Цього дня він та ОСОБА_1 поїхали до банку, де із банківської скриньки вилучив грошові кошти у сумі 90 тис доларів США, які він передав ОСОБА_1 , який перерахував кількість пачок грошових купюр;

- копію протоколу № 23/1 загальних зборів учасників Товариства від 23.12.2020. Згідно з ним, призначено ліквідатором товариства ОСОБА_3 ;

- копії витягу з ЄДРПОУ; податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413; договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 між адвокатом ОСОБА_1 та Товариством; позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413; ухвали ОАСК від 30.12.2020 судді ОСОБА_7 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 640/32334/20;

- копію протоколу огляду від 05.04.2021 мобільного телефону ОСОБА_3 , в якому зафіксовано обставини спілкування з ОСОБА_1 ;

- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів від 25.03.2021. Оглядом встановлено грошові кошти в сумі 10 000 доларів США з серіями та номерами купюр, далі їх передано ОСОБА_3 ;

- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів та несправжніх імітаційних засобів від 05.04.2021. Згідно з ним, оглянуто: флеш-накопичувач Kingston Datatraveler ; аркуш паперу білого кольору формату А-4 з надрукованим на ньому тексті, який відповідає тексту у файлі, який збережений на флеш-накопичувачі; грошові кошти в сумі 90 000 доларів США з серіями та номерами купюр. Далі їх вручено ОСОБА_3 ;

- копію протоколу обшуку від 06.04.2021 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено, зокрема, грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США;

- копію протоколу обшуку від 07.04.2021 за адресою: АДРЕСА_3 , під час якого вилучено грошові кошти в сумі 80 тис. доларів США, копію паспорта та автобіографію ОСОБА_2 , квитанції та рахунки на ім`я ОСОБА_5 , альбом з фотографіями ОСОБА_5 , грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелей;

- копію протоколу огляду від 07.04.2021 телефону ОСОБА_2 , в якому міститься переписка ОСОБА_2 та ОСОБА_1 щодо обставин розгляду адміністративної справи 640/32334/20;

- копії матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано обставини підбурення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . ОСОБА_3 надати неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США судді ОАСК ОСОБА_7 за прийняття рішення на користь Товариства, а саме, копії відповідних протоколів за результатами проведення НСРД від 22.03.2021, 23.03.2021, 02.04.2021. З наданих прокурором матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що між свідком та підозрюваним, а також між підозрюваними відбувались розмови, під час яких обговорювались питання щодо обставин, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні. Зі змісту розмов вбачається повна обізнаність підозрюваних щодо предмету обговорення;

- копію протоколу затримання ОСОБА_1 від 07.04.2021;

- копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.

З урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення.

Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження строку додаткових обов`язків.

(3.3) Прокурором доведено те, що заявлені ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ст. 177 КПК, не зменшилися.

Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.04.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду (1), незаконного впливу ним на свідків, експертів (2), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (3).

Обґрунтованість тверджень про існування вказаних ризиків слідчому судді необхідно перевірити.

1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України. Санкція відповідної частини статті відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.

Крім того, ОСОБА_1 з 2016 по 2020 роки 16 разів перетинав державний кордон України в різних пунктах пропуску; з 2015 по 2020 роки отримав дохід у сумі 8 791 721 грн; за цей же період його дружина отримала дохід у сумі 3 553 549 грн; ОСОБА_1 є власником будинків площею 90,1 кв.м та 37,2 кв.м, квартири у місті Києві, двох автомобілів - MAZDA CX-5, 2014 р.в та ТОYОТА СОRОLLА 1.6, 2012 р.в.; під час обшуку за місцем проживання у нього виявлено готівкові кошти - 10 373 євро, 84 000 грн, 23 227 доларів США.

Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. Практика систематичного виїзду за межі України та майновий стан підозрюваного свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2. У засіданні встановлено, що продовжує існувати ризик незаконного впливу підозрюваним на свідків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який скоєно за попередньою змовою групою осіб, при цьому ОСОБА_2 , як інший співучасник злочину, обіймав посаду співробітника Служби зовнішньої розвідки. ОСОБА_1 з 2000 року є адвокатом. Використовуючи власні усталені зв`язки із іншими особами з числа працівників правоохоронних органів, представників судової гілки влади він може використати їх для впливу на свідків, а зокрема на ОСОБА_3 . На даний момент, підозрюваному стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протокол допиту свідка ОСОБА_3 , а тому, підозрюваний знатиме як його дані, так і зміст наданих ним свідчень.

Крім цього, слідчий суддя вважає також реальним реалізацію підозрюваним впливу на експертів у провадженні. Зокрема, до клопотання про продовження строків додаткових обов`язків додано копії постанов про призначення судових експертиз відео-, звукозапису, комп`ютерно-технічної експертизи, технічної експертизи документів, судової трасологічної, судової дактилоскопічної, судово-мистецтвознавчої експертиз, а також експертиз матеріалів, речовин та виробів.

Експертні дослідження є одним із ключових доказів, що можуть бути знівельовані або ж знецінені у разі впливу на експерта у кримінальному провадженні задля винесення недостовірного висновку або ж надання заздалегідь узгоджених свідчень на користь певних осіб.

Таким чином, враховуючи те, що у кримінальному провадженні призначено значну кількість експертних досліджень, що мають вагоме значення у процесі доказування, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику впливу підозрюваного на експерта.

3. Продовжує існувати ризик перешкоджання підозрюваним кримінальному провадженню іншим чином.

ОСОБА_1 , з метою уникнення кримінальної відповідальності, має можливість домовлятись із іншим співучасником злочину про спільну позицію та процесуальну поведінку, консультувати з приводу можливих способів уникнення від передбаченої законом відповідальності, а також отримувати такі консультації. Він тривалий час займається адвокатською діяльністю. З матеріалів НСРД вбачається, що він має широке коло знайомств, що може бути використано ним з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При вирішенні питання про наявність вказаних ризиків слідчим суддею враховуються також і характеризуючі відомості, визначені ст. 178 КПК, стосовно ОСОБА_1 , зокрема, обставини вчинення кримінального правопорушення, вік, стан здоров`я, майновий стан, соціальні зв`язки підозрюваного. Разом з тим, вказані обставини не є достатнім стримуючим фактором, які не дозволять реалізувати підозрюваному встановлені ризики.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказані ризики не зменшились, що зумовлює подальшу дію додаткових обов`язків, визначених ОСОБА_1

(3.4) Визначені ОСОБА_1 обов`язки не підлягають зміні.

Сторона захисту під час судового засідання просила пом`якшити визначені ОСОБА_1 обов`язки, а саме не продовжувати дію обов`язку носити електронний засіб контролю.

Водночас, на думку слідчого судді, застосовані обов`язки не є занадто обтяжливими для ОСОБА_1 , а їх дія є необхідною та достатньою задля нівелювання ризиків, встановлених у пункті 3.3 цієї ухвали. Зокрема, обов`язок носіння електронного засобу контролю є необхідним для, насамперед, недопущення реалізації ризику переховування від суду, зважаючи, зокрема, й на те, що підозрюваному не визначено обов`язку не покидати певну область чи місто, де останній проживає чи здійснює індивідуальну адвокатську діяльність.

Слідчий суддя, не погоджується з доводами сторони захисту про те, що ризик переховування повністю нівелюється, адже підозрюваний здав свій паспорт для виїзду за кордон. В цьому контексті варто зазначити про те, що ризик переховування не обмежується можливістю виїзду за межі території України, а є ширшим за сферою своєї дії та включає у себе випадки в тому числі переховування як і в Україні, так і за кордоном. Варто зазначити, що й нерідкими на практиці є випадки втечі за кордон осіб, навіть за умови здачі відповідних документів, які дають право на виїзд за межі України, до органів державної влади.

Щодо доводів про певні проблеми зі здоров`ям ОСОБА_1 та необхідності проходження лікування, що зумовлює припинення дії обов`язку носити засіб контролю, варто вказати на таке.

Так, зазначаючи про вказану обставину, підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник не надали переконливих доказів на підтвердження перешкоджання дії цього обов`язку проходженню лікування. Зокрема, слідчому судді надано копію рукописної записки, виконаної невідомою особою (без залишення підпису та прізвища, ініціалів цієї особи) на бланку Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, кафедра загальної хірургії № 2. Крім того, надано роздруківки з веб-сайту та копію чеку про купівлю певних медичних товарів.

Такі документи є непереконливими та не вказують на необхідність припинення дії цього обов`язку.

Відтак, на думку слідчого судді, наразі відсутні підстави для зміни, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків.

(3.5) Строк додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, ОСОБА_1 необхідно продовжити до 07.10.2021.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 28.05.2021 строк досудового у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 продовжено до п`яти місяців, тобто до 07.09.2021.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.08.2021 строк досудового розслідування продовжено до шести місяців, тобто до 07.10.2021.

У клопотанні про продовження строку дії обов`язків надано опис слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному проваджені, зокрема закінчити проведення експертиз аудіо/відеофайлів, на яких зафіксовано результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій, комп`ютерно-технічної експертизи, судової технічної експертизи документів (грошових коштів), судової трасологічної експертизи, судової дактилоскопічної експертизи, судової мистецтвознавчої експертизи, судової експертизи матеріалів, речовин та виробів тощо.

З наданих прокурором пояснень та доданих до клопотання копій документів можна зробити висновок, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не вбачається можливим.

Таким чином, зважаючи на те, що строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 07.10.2021, ще необхідно провести (завершити) ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які раніше не було проведено з об`єктивних причин, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, ОСОБА_1 до 07.10.2021 днів, тобто трохи більше ніж місяць.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенка О.А. про продовження строку дії обов`язків задовольнити.

2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК, до 07.10.2021 включно, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, які надають право виїзду за кордон;

-утримуватися від спілкування із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

-носити електронний засіб контролю.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошено 10.09.2021 о 14:00 год.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський