Document No. 99660400

Справа № 991/4875/21

Провадження №11-п/991/19/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панаіда І.В.,

суддів Боднара С.Б., Глотова М.С., Михайленка Д.Г.,

Никифорова А.С.,

за участю:

секретаря судового засідання Римаренко М.С.,

прокурора Скибенка О.І.,

захисника адвоката Єни С.О. в інтересах ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката Єни Станіслава Олександровича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020000000000081 від 31 січня 2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч.2 ст. 366 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва,

ВСТАНОВИЛА:

09 вересня 2021 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду в порядку ст.34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) надійшло клопотання захисника Єни С.О. про направлення вищенаведеного обвинувального акту у кримінальному провадженні №12020000000000081 від 31 січня 2020 року з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва.

На обґрунтування своїх вимог захисник стверджує, що кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду, оскільки досудове розслідування здійснювалось неналежним органом, адже Національному антикорупційному бюро України воно у встановленому законом порядку доручено не було. Крім того, кримінальне провадження не відповідає критеріям предметної підсудності Вищого антикорупційного суду.

Так, з моменту внесення відомостей до ЄРДР досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017111200000823 від 04 грудня 2017 року щодо ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 здійснювалось Головним слідчим управлінням Національної поліції України. Постановою прокурора від 31 січня 2020 року матеріали досудового розслідування щодо вищезазначених осіб виділені з кримінального провадження №42017111200000823 від 04 грудня 2017 року в окреме кримінальне провадження №12020000000000081, здійснення досудового розслідування у якому було доручено детективам Національного антикорупційного бюро України згідно постанови першого заступника Генерального прокурора Касько В.В. від 07 лютого 2020 року. Зазначене рішення про передання кримінального провадження для проведення досудового розслідування з органів Національної поліції до Національного антикорупційного бюро України, на думку захисника, не відповідає вимогам КПК України, оскільки у першого заступника Генерального прокурора Касько В.В. був відсутній статус процесуального керівника у кримінальному провадженні №12020000000000081 від 31 січня 2020 року, а отже і повноваження доручити здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування. Крім цього, прокурором у своїй постанові не наведено жодного факту неефективності здійснення досудового розслідування органами Національної поліції та не враховано відсутності спору про підслідність між зазначеними органами досудового розслідування, у зв`язку з чим у прокурора були відсутні правові підстави для визначення підслідності за Національним антикорупційним бюро України.

Невідповідність кримінального провадження критеріям предметної підсудності Вищого антикорупційного суду обґрунтовується захисником не включенням ст. 366 КК України до вичерпного переліку кримінальних правопорушень, що відносяться до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Зазначені обставини, на думку захисника, свідчать про неможливість здійснення даного провадження Вищим антикорупційним судом, а отже вказують на необхідність його направлення до Солом`янського районного суду м. Києва.

Належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 до суду не з`явився, що, згідно ст.34 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Прокурор в судовому засіданні задоволення клопотання заперечив, оскільки постанова першого заступника Генерального прокурора Касько В.В. про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні детективам Національного антикорупційного бюро України не є предметом оцінки суду під час вирішення питання про направлення обвинувального акту за підсудністю з одного суду до іншого, сам обвинувальний акт відповідає критерію предметної підсудності, адже обвинувачення висунуте, зокрема, у вчиненні корупційного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, розмір завданої кримінальним правопорушенням шкоди складає 17 337 970 грн., а інкримінований злочин вчинено службовою особою державного органу.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисника Єни С.О., прокурора, колегія суддів вважає, що у його задоволенні слід відмовити з наступних підстав.

За положеннями ч.1 ст.21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Тобто, визначення підсудності кримінального провадження є важливою складовою забезпечення права особи на справедливий розгляд судом, встановленим законом.

Статтею 34 КПК України передбачені підстави і порядок передачі кримінальних проваджень з одного суду до іншого за визначеною законом підсудністю або внаслідок зміни визначеної законом підсудності.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Згідно положень статті 33-1 КПК України Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці статті 45 Кримінального кодексу України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 Кримінального кодексу України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 Кримінального процесуального кодексу України.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними злочинами відповідно до цього Кодексу вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 366-1, 368, 368-3?369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.

Згідно п. 20-2 Розділу XI «Перехідні положення» КПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18 вересня 2019 р., який набрав чинності 22 вересня 2019 року), підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом, як суду першої інстанції поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, зокрема, з дня набрання чинності вищевказаним Законом.

Детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000081 від 31 січня 2020 року.

Досудовим розслідуванням встановлено, що обвинувачені ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб, заволоділи на користь третьої особи - ТОВ «БУЧАЖИТЛОБУД-КРЕДИТ» коштами державного бюджету в особливо великому розмірі у сумі 17 337 970 грн., що виділені Національній гвардії України для оплати згідно договорів купівлі-продажу за придбані квартир за адресою: АДРЕСА_1 , технічний стан яких не відповідав вимогам держаних будівельних норм.

Пунктом 2 ч.5 ст. 216 КПК України встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування злочинів, серед іншого передбачених ст. 191 КК України, якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).

Обвинувачений ОСОБА_2 в період часу з 14 квітня 2017 року до 15 грудня 2017 року, тобто на час інкримінованого йому злочину, здійснював функції представника влади, обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, виконував обов`язки члена конкурсної комісії з придбання житла для військовослужбовців Національної гвардії України, будучи таким чином субєктом, передбаченим п.2 ч. 5 ст. 216 КПК України.

З обвинувального акту вбачається, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000081 від 31 січня 2020 року здійснювалось за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191КК України, розмір шкоди, завданої державному бюджету в особі Національної гвардії України на суму 17 337 970 грн. перевищує п`ятсот прожиткових мінімумів, що відповідає умовам п.2 ч.5 ст.216 КПК України, а відтак, оскільки вказане кримінальне провадження розпочато та закінчено за кваліфікацією злочину, передбаченого статтею 191 КК України, який відповідно до примітки статті 45 КК України є корупційним, а також виходячи з того, що досудове розслідування даного кримінального провадження здійснювалося Національним антикорупційним бюро України, а обвинувальний акт затверджений прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури,колегія суддів не погоджується з доводами, викладеними в клопотанні захисника про те, що дане кримінальне провадження не підсудне Вищому антикорупційному суду.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості та незаконності рішення першого заступника Генерального прокурора про доручення здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні детективам Національного антикорупційного бюро України колегія суддів відхиляє. Визначення підсудності здійснюється судом шляхом перевірки відповідності обвинувального акту визначеним законом критеріям предметної підсудності Вищого антикорупційного суду. При цьому колегія суддів не уповноважена давати оцінку рішенню про визначення підслідності кримінального провадження, оскільки, відповідно до ч.2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора можуть, зокрема, бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу. При цьому колегія зважає на пояснення захисника в судовому засіданні щодо не оскарження під час досудового розслідування стороною захисту рішення першого заступника Генерального прокурора Касько В.В. про доручення проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні детективам Національного антикорупційного бюро України.

Інших обставин, які б вказували на порушення правил підсудності при надходженні даного кримінального провадження на розгляд Вищого антикорупційного суду, захисником не наведено, а отже розглядаючи клопотання в межах заявлених доводів, колегія суддів приходить до висновку про необхідність залишення клопотання адвоката Єни С.О. без задоволення.

Керуючись статтями 33-1, 34, 418, 532 КПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання адвоката Єни Станіслава Олександровича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_1 про направлення обвинувального акта у кримінальному провадженні №12020000000000081 від 31 січня 2020 року з Вищого антикорупційного суду до Солом`янського районного суду м. Києва, - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий І.В. Панаід

Судді С.Б. Боднар

М.С. Глотов

Д.Г. Михайленко

А.С. Никифоров