Document No. 99660401

Справа № 991/5728/21

Провадження №11-сс/991/515/21

УХВАЛА

01 вересня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В. І.,

суддів Боднара С. Б., Семенникова О. Ю.

за участю секретаря судового засідання Халітової І.В.

прокурора Корзуна В.С.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника Сороки М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу захисника Сороки Максима Сергійовича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 серпня 2021 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одну тисячу) гривень у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Національним антикорупційним бюро України під час досудового розслідування у даному провадженні встановлено, що службові особи ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» у змові з представниками суб`єктів господарювання ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» та ТОВ «Зоря», з метою отримання останніми неправомірної вигоди, у 2011 році створили умови для укладення договорів поставки не з кінцевими споживачами продукції заводу (вибухових речовин) ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», а з вказаними суб`єктами господарювання-посередниками. Зокрема, Павлоградський хімічний завод як виробник систематично подавав для участі в тендерах кінцевих споживачів комерційні пропозиції з вищими цінами, ніж пропонували посередники.

ОСОБА_1 , як директор державного підприємства, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби для отримання неправомірної вигоди юридичними особами ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» та ТОВ «Зоря», у період з 2011 по 2016 роки підписував договори поставки, додаткові угоди, специфікації до них, листи про відпускні ціни та інші документи, що спричинило втрату активів державного підприємства у вигляді недоотримання прибутку в розмірі 27 165 896,03 гривень (без ПДВ), що більше ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками згідно з ч. 4 ст. 364 КК України.

19 серпня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб та покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 серпня 2021 року клопотання детектива задоволено частково, застосовано до підозрюваного запобіжний захід у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 681 000 (шістсот вісімдесят одну тисячу) гривень та покладено на нього обов`язки, передбачені п. 1, 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвала мотивована обґрунтованістю підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджують надані в судовому засіданні матеріали кримінального провадження.

За висновком слідчого судді, прокурор у судовому засіданні довів ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, зокрема, з огляду на можливе вчинення ним тяжкого корупційного злочину, що спричинив державі майнову шкоду у розмірі 27 165 896,03 гривень, покарання за нього, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон, переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні, що мало наслідком оголошення його у розшук, майновий стан підозрюваного.

Також обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні з огляду на стійкі ділові та дружні зв`язки підозрюваного з працівниками підприємства, де він обіймає посаду директора з жовтня 2003 року, спроби ОСОБА_1 вплинути на іншого підозрюваного у цьому провадженні - директора ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем» ОСОБА_2 , директора з логістики та закупівлі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ОСОБА_3 , що підтверджується телефонними розмовами між ними.

Враховуючи обставини кримінального провадження, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, було б недостатнім для контролю за поведінкою підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків.

Визначаючи розмір застави у 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя врахував майновий стан підозрюваного та членів його родини, зокрема, наявність коштів на банківських рахунках та готівкою у розмірі понад 2 000 000 гривень, ймовірне завдання державі збитків на суму в 27 165 896,03 гривень.

На ухвалу слідчого судді захисник Сорока М.С. подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в застосуванні до ОСОБА_1 будь-якого запобіжного заходу, повторно дослідити докази, надані стороною захисту.

Вважає, що подані стороною обвинувачення докази не вказують на причетність підозрюваного до вчинення кримінального правопорушення, що підтверджується висновком експерта ОСОБА_4 , який не зміг визначити розмір недоотриманого прибутку ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод». У будь-якому разі, вибір контрагентів за договорами і визначення цін здійснював генеральний директор підприємства ОСОБА_5 , а не ОСОБА_1 .

Збирання доказів у кримінальному провадженні відбувалось з порушенням правил підслідності не детективами Національного антикорупційного бюро України, а службовими особами органів військової прокуратури.

Ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування відсутній, оскільки слідчому судді не надано жодних доказів неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Стосовно ризику впливу на свідків, інших підозрюваних, то вони вже надали показання під час досудового розслідування, тому немає жодних підстав вважати, що ОСОБА_1 намагатиметься вплинути на них.

Слідчий суддя не врахував майновий стан підозрюваного, який не дозволяє йому сплатити заставу у розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, його вік, відсутність судимостей, міцні соціальні зв`язки та позитивні характеристики з місця роботи.

За результатами розгляду апеляційної скарги з участю прокурора, підозрюваного та його захисника колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних.

Однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу є розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, як передбачено ст. 178 КПК України.

Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, на час обрання підозрюваному міри запобіжного заходу.

Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення сторона обвинувачення надала слідчому судді, зокрема, копії договорів на поставку продукції від 17.08.2011 № 269711 та від 29.12.2014 № 200315, укладеними між ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (постачальник) та ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» (покупці); додаткові угоди до вказаних договорів та специфікації до них, які пролонгував ОСОБА_1 та які підтверджують прямі поставки товару від постачальника до кінцевих споживачів ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» виключно за рахунок ресурсів державного підприємства, а не суб`єктів господарювання (посередників); листи між ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» та кінцевими споживачами, яким відмовляли в участі в торгах; висновок судово-економічної експертизи від 07.05.2021 № 211/7, яким документально підтверджено обсяги господарських операцій з ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем» за 2013-2015 роки та суму недоотриманого державним підприємством прибутку в розмірі 27 165 896,03 гривень.

Наведені дані свідчать про ймовірність зловживання ОСОБА_1 службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Твердження захисника стосовно порушення правил підслідності під час збирання доказів з огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось спочатку слідчими військової прокуратури Південного регіону України, а не детективами Національного антикорупційного бюро України є невмотивованими, оскільки це не суперечить положенням ст. 216 КПК України. В будь-якому разі, питання допустимості доказів вирішується на стадії судового розгляду під час розгляду справи по суті.

Погоджується колегія суддів і з висновком слідчого судді відносно існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, враховуючи підозру у вчиненні ним тяжкого корупційного злочину, покарання за нього, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та коштів на суму понад 2 000 000 гривень.

Доводи сторони захисту відносно того, що ОСОБА_1 не може здійснити вплив на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні з огляду на те, що вони вже були допитані на стадії досудового розслідування, є безпідставними, оскільки суд досліджує докази безпосередньо, тому залишається ризик впливу на свідків та підозрюваних під час розгляду судом справи по суті.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Обраний ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави хоч і перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, проте є достатньо помірним з урахуванням його майнового стану. При цьому, менший розмір застави підозрюваному в тяжкому злочині, наведених вище характеру та обставин кримінального правопорушення, розміру заподіяної шкоди, не здатен забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу. Саме застава у визначеному слідчим суддею розмірі здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційної скарги захисника - без задоволення.

Керуючись статтями 177, 182, 194, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20 серпня 2021 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

О. Ю. Семенников