Документ № 100127839

Справа № 991/8516/20

Провадження 1-кс/991/8740/20

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, розглянувши клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про накладення грошового стягнення на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, поданого в рамках кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019 року,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21.06.2019.

Крім того, в провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про накладення грошового стягнення на підозрюваного ОСОБА_4 (далі - Клопотання), поданого в рамках кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 25.03.2021 провадження за вказаними клопотаннями об`єднано в одне провадження, з номером провадження 1-кс/991/8740/20 та номером справи 991/8516/20.

До 13.07.2021р. провадження зупинено до розшуку підозрюваного ОСОБА_4 .

Ухвалою слідчого судді від 13.07.2021 провадження по розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4 та клопотання про накладення грошового стягнення на підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 відновлено, у зв`язку зі встановленням місцезнаходження розшукуваного підозрюваного ОСОБА_4 .

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив задовольнити його клопотання та накласти грошове стягнення на підозрюваного ОСОБА_4, зважаючи на його неявку на виклик до суду.

Захисник підозрюваного ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явилась, подала заву (Вх. № 16747/21-Вх від 29.09.2021), відповідно до якої захисник не може прибути в судове засідання так як приймає участь у судовому засіданні в іншому суді.

В судове засідання, призначене 29.09.2021 о 10 год. 40 хв. підозрюваний ОСОБА_4 належним чином викликався (за місцем роботи), однак в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Захисник ОСОБА_7 повідомлявся про час і місце розгляду клопотання за адресами зазначеними в Єдиному реєстрі адвокатів України, повістку не отримав.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 146 КПК України, про час та місце розгляду клопотання повідомляється службова особа, яка його внесла, та особа, на яку може бути накладено грошове стягнення, проте їх неприбуття не перешкоджає розгляду питання.

До цього, підозрюваний ОСОБА_4, та його захисник ОСОБА_7 в судових засіданнях висловлювали свою позицію, згідно якої категорично заперечували проти задоволення Клопотання, посилаючись на відсутність у ОСОБА_4 статусу підозрюваного в Кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про накладення грошового стягнення на підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 заявлено клопотання про накладення грошового стягнення на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із його неодноразовими неявками до суду для розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в рамках кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019.

За ч. 1 ст. 187 КПК України, слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.

Відповідно до ч.1 статті 139 КПК України, Якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі: від 0,25 до 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора; від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду.

Підозрюваному ОСОБА_4 направлялись повістки про виклик в судове засідання призначене 03.02.2021 об 11 год. 00 хв. електронною поштою, засобами поштового зв`язку, в тому числі за місцем роботи.

Листом від 26.01.2021 року №07-40/30, який надійшов на адресу Вищого антикорупційного суду з Окружного адміністративного суду міста Києва, начальник відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу Окружного адміністративного суду міста Києва ОСОБА_8 повідомив слідчого суддю, що ОСОБА_4 відмовився від отримання повістки про виклик з огляду на відсутність у нього статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Повістки про виклик, що направлені за міцем проживання ОСОБА_4 поштовим зв`язком, останньому не вручені. Як свідчить Довідка Укрпошти, це сталось у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 КПК України, слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик.

За змістом статті 136 КПК України, належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-якіінші дані,які підтверджуютьфакт врученняособі повісткипро викликабо ознайомленняз їїзмістом . Якщо особа попередньо повідомила слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про адресу своєї електронної пошти, надіслана на таку адресу повістка про виклик вважається отриманою у випадку підтвердження її отримання особою відповідним листом електронної пошти.

На підтвердження факту ознайомлення підозрюваного ОСОБА_4 зі змістом повістки про виклик в судове засідання 03.02.2021р. об 11 год. 00 хв. прокурор надано відеозаписи, з яких вбачається, що детективом НАБУ ОСОБА_4 неодноразово усно ознайомлено зі змістом повістки про виклик.

Так, детективом, у відповідності до вимог ст. 137 КПК України, ОСОБА_4 в тому числі оголошено прізвище слідчого судді, який здійснює виклик; найменування та адреса суду, до якого здійснюється виклик; номер кримінальногопровадження,в рамкахякого здійснюєтьсявиклик; процесуальнийстатус,в якомуперебуває викликанаособа; часі місцеприбуття викликаноїособи; процесуальнадія,для участів якійвикликається особа; наслідкинеприбуття особиза викликоміз зазначеннямтексту відповіднихположень закону,в томучислі можливістьзастосування приводу; передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України поважні причини, через які особа може не з`явитися на виклик.

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_4 був належним чином ознайомлений зі змістом повістки про виклик до Вищого антикорупційного суду в судове засідання, призначене 03.02.2021 об 11 год. 00 хв. з розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді застави.

Статтею 138 КПК України передбачені поважні причини неприбуття на виклик, якими є: 1. Поважними причинами неприбуття особи на виклик є:

1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання;

2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;

3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини);

4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;

5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад;

6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;

7) несвоєчасне одержання повістки про виклик;

8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

Оспорювання особою статусу підозрюваного в кримінальному провадженні не є поважною причиною неявки на виклик слідчого судді.

Таким чином, ОСОБА_4, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), на виклик не з`явився без поважних причин і не повідомив про поважність причин неприбуття.

Щодо наявності підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, яким, в тому числі, є накладання грошового стягнення.

Відповідно до положень ч.3 ст.131 КПК України, Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснювалось досудове розслідування, яке наразі завершено, але не закінчено, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратурами Офісу Генерального прокурора здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019, зокрема, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 344 КК України.

Зокрема, відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019 станом на 18.02.2021 (Том № 10 а.с. 7-15), в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування були обґрунтовано встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 255 КК України, а саме: на початку лютого 2019 року голова Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4, умисно, з використанням свого службового становища, в особистих інтересах, створив злочинну організацію з метою вчинення тяжких злочинів, до якої залучив суддів Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, інших осіб, які в подальшому протягом лютого липня 2019 року вчиняли злочини у складі створеної злочинної організації. (Том № 10 а.с. 12 зворот).

Крім цього, в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування обґрунтовано були встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 109 КК України, а саме: у період лютого-липня 2019 року службові особи Окружного адміністративного суду м. Києва у складі злочинної організації вчинили незаконні дії, спрямовані на встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією України (державного органу суддівського врядування, утвореного в системі правосуддя для забезпечення добору суддів) та Вищою радою правосуддя (конституційного органу державної влади та суддівського врядування), шляхом умисного свавільного зловживання повноваженнями судді для призначення підконтрольних злочинній організації осіб до складу вказаних державних органів (Том № 10 а.с. 13 зворот).

Крім того, в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування обґрунтовано були встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, а саме: службова особа одержала неправомірну вигоду нематеріального характеру від службової особи органу, створеного в системі правосуддяза вплив на прийняття рішення суддею у справі (Том № 10 а.с. 14).

Крім того, в рамках даного кримінального провадження органом досудового розслідування обґрунтовано були встановлені обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 344 КК України, а саме: у період травня-липня 2019 року службові особи Окружного адміністративного суду м. Києва у складі злочинної організації незаконно вплинули на Голову та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з метою добитися прийняття незаконного рішення стосовно судді цього ж суду, який проходив кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді, а також незаконного рішення стосовно звільнення діючих членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та призначення до її складу підконтрольних злочинній організації осіб (Том № 10 а.с. 14 зворот).

Так, ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні наступних кримінальних правопорушень:

- створення злочинної організації з метою вчинення тяжких злочинів, керівництво такою організацією ч. 1 ст. 255 КК України (в редакції Закону України від 05.04.2001 № 2341-III);

- у організації дій, вчинених з метою захоплення державної влади ч. 3 ст. 27, ч. 1 ст. 109 КК України (в редакції Закону України від 07.10.2014 № 1689-VII);

- у одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави ч. 2 ст. 369-2 КК України (в редакції Закону України від 10.11.2015 № 770-VIII);

- у незаконному впливі на члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, вчинених з використанням свого службового становища, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 344 КК України (в редакції Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII).

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 344, ч. 2 ст. 369-2 КК України, відносяться до нетяжких злочинів, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 109 КК України, є тяжким злочином, а кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 255 КК України, - особливо тяжким злочином.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами наданими на підтвердження цих доводів, існує обґрунтована підозра щодо вчинення зазначених кримінальних правопорушень, що підтверджується сукупністю зібраних доказів, зокрема, протоколом огляду від 11.07.2020, складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль особи № 19/3342т від 27.05.2019, № 19/4179т від 25.06.2019) фіксація розмови між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва (Том № 1 а.с. 187-195); протоколом огляду від 11.07.2020, складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль особи № 19/6101т від 29.08.2019 р.) фіксація розмови між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва, розмов судді ОСОБА_4 (Том № 1 а.с. 196-206); протоколом огляду від 12.07.2020, складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль осіб) фіксація розмови між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва, розмов судді ОСОБА_4 (Том № 1 а.с. 207-222); протоколом огляду від 29.06.2020 02.07.2020, складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль особи № 19/3341т від 27.05.2019, № 19/4178т від 25.06.2019, № 19/6101т від 29.08.2019 р.) фіксація розмови між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва (Том № 2 а.с. 29-144,); протоколом огляду від 04.05.2020, складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль особи № 19/3342т від 27.05.2019, № 19/4179т від 25.06.2019) фіксація розмов судді Окружного адміністративного суду м. Києва (Том № 3 а.с. 137-150); показами члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_17, наданими 29.07.2019 (Том № 4 а.с. 175-179); протоколами огляду документу (відеозапису) від 31.07.2019-01.08.2019 (Торм № 4 а.с. 185-200) допит свідка ОСОБА_18 ; показами члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_19, наданими 31.07.2019 (Том № 5 а.с. 52-93); показами члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_20, наданими 01.08.2019 (Том № 5 а.с. 96-134).

Так, відповідно до протоколу огляду від 11.07.2020, складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль особи № 19/3342т від 27.05.2019, № 19/4178т від 25.06.2019) відносно голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4, а саме аудіоконтроль останнього в приміщенні службового кабінету голови Окружного адміністративного суду м. Києва, що розташований за адресою: вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, фіксація розмов між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва, між ОСОБА_4 та іншими особами, починаючи з 13.02.2019, з відповідної стенограми вбачається наявність достатніх підстав вважати про ймовірне позапроцесуальне спілкування суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_11 та інших щодо організації подання адміністративних позовів відносно членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з метою створення штучних перешкод в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, позбавлення їх повноважень та організації в подальшому призначення в протизаконний спосіб на посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України інших осіб замість діючих членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України щодо яких за результатами розгляду відповідних позовів будуть встановлені факти відсутності повноважень.

Відповідно до протоколу огляду від 11.07.2020, складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль особи № 19/6101т від 29.08.2019) відносно голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4, а саме аудіоконтроль останнього в приміщенні службового кабінету голови Окружного адміністративного суду м. Києва, що розташований за адресою: вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, фіксація розмов між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва, фіксація телефонних розмов ОСОБА_4, з відповідної стенограми вбачається наявність достатніх підстав вважати про ймовірне позапроцесуальне спілкування суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, зокрема, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_9 щодо організації дій, направлених на встановлення контролю над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, а також ймовірне спілкування ОСОБА_4 в телефонному режимі з іншими особами щодо узгодженості дій зазначених осіб, направлених на створення штучних перешкод в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, зокрема, шляхом вчинення дій, спрямованих на оголошення та проведення публічного конкурсу з добору кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для подальшого призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України запропонованої ОСОБА_4 особи, а також щодо звільнення діючого члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_19 .

Відповідно до протоколу огляду від 29.06.2020 02.07.2020, складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль особи № 19/3341т від 27.05.2019, № 19/4178т від 25.06.2019, № 19/6101т від 29.08.2019 р.) фіксація розмови між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва (Том № 2 а.с. 29-144) відносно заступника голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_9, а саме аудіоконтроль останнього в приміщенні службового кабінету заступника голови Окружного адміністративного суду м. Києва, що розташований за адресою: вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, фіксація розмови між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва (Том № 2 а.с. 41), з відповідної стенограми вбачається наявність достатніх підстав вважати про ймовірне позапроцесуальне спілкування суддів Окружного адміністративного суду м. Києва, зокрема, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_13 та інших щодо організації подання адміністративних позовів відносно членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з метою створення штучних перешкод в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, зокрема, щодо подання такого позову імовірно ОСОБА_21, який за версією слідства причетний до вчинення противоправних дій.

Відповідно до протоколу огляду від 04.05.2020, складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль особи № 19/3342т від 27.05.2019, № 19/4179т від 25.06.2019) відносно голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4, а саме аудіоконтроль останнього в приміщенні службового кабінету голови Окружного адміністративного суду м. Києва, що розташований за адресою: вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, фіксація розмов судді Окружного адміністративного суду м. Києва, з відповідної стенограми вбачається наявність достатніх підстав вважати про ймовірне позапроцесуальне спілкування голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4 з Головою Державної судової адміністрації України ОСОБА_22 (Том № 2 а.с. 139-141), з якого вбачається певна узгодженість дій, направлених на організацію подання до суду заяви про забезпечення позову від імені ОСОБА_22 з метою зупинення дії рішення Комісії з питань вищого корпусу державної служби в системі правосуддя при Вищій раді правосуддя щодо визначення переможцем конкурсу на посаду Голови Державної судової адміністрації України іншої особи.

Згідно протоколу огляду від 12.07.2020, складеного за результатами огляду інформації, отриманої внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій (аудіоконтроль осіб) відносно голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4, а саме аудіоконтроль останнього в приміщенні службового кабінету голови Окружного адміністративного суду м. Києва, що розташований за адресою: вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1, фіксація розмов між суддями Окружного адміністративного суду м. Києва, фіксація телефонних розмов ОСОБА_4, з відповідної стенограми вбачається наявність достатніх підстав вважати про ймовірне позапроцесуальне спілкування голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4 з членом Вищої ради правосуддя, з якого вбачається наміри ОСОБА_4 створити перешкоди в діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та її членів, зокрема, запустити механізм ліквідації діючого складу комісії.

Так, з показів члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_17, наданими 29.07.2019 р. в рамках кримінального провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014, вбачається, що наприкінці травня 2019 року голова Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4 в ході телефонної розмови з членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_17 нібито намагався чинити вплив на останнього з приводу затримки проведення кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_23, який нібито є товаришем ОСОБА_19, обставини припинення повноважень як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України якого наразі є предметом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019.

З показів члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_18 (стенограма з протоколів огляду від 31.07.2019-01.08.2019,Том № 4 а.с. 185-200), наданими в рамках кримінального провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014, вбачається, що з весни 2019 року до Окружного адміністративного суду м. Києва надходило багато позовних заяв (їх кількість до десяти), відповідно до яких відповідачем була ОСОБА_18, щодо строку її повноважень як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який на думку позивачів складав не шість років, а чотири роки, та один із позивачів був ОСОБА_24, та зазначені обставини змушували відволікатися від основної роботи здійснення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Відповідно до зазначених показів вбачається, що ОСОБА_18 повідомила про втручання в її роботу та тиск на неї як члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Зокрема, з показів ОСОБА_19, наданими 31.07.2019 в рамках кримінального провадження № 42014100020000046 від 25.02.2014, вбачається, що до 06.05.2019 останній був членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та повноваження його були незаконно припиненні шляхом видання головою Державної судової адміністрації України ОСОБА_22 наказу від 06.05.2019 про припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_19 та призначення членом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_15, обставини видання якого розслідуються в рамках кримінального провадження № 52019000000000522 від 21.06.2019. Крім того, вбачається, що відповідно до показів ОСОБА_19, останньому навесні 2019 року надходили копії позовних заяв, згідно яких голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_25 та член комісії Щотка були відповідачем, про визнання неправомірною бездіяльність ОСОБА_25 щодо продовження виконання ОСОБА_26 повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів та про визнання відсутності у ОСОБА_26 повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, повноваження якого закінчилися 05.12.2018, та які хоча і подавалися до Окружного адміністративного суду м. Києва від різних суб`єктів (від ОСОБА_27, від адвоката ОСОБА_28, від ОСОБА_29 та інших), однак були подібні за змістом та формою. Відповідно до показів ОСОБА_19 вбачається, що відповідні обставини останній характеризує як форма впливу на нього з боку голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4 та інших суддів Окружного адміністративного суду м. Києва. Показами ОСОБА_26 також підтверджується наявність достатніх підстав вважати про вплив голови Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_4 на члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_17 з приводу затримки проведення кваліфоцінювання судді Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_23, який нібито є товаришем ОСОБА_19 .

Так, з показів голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_20 вбачається, що позовні заяви про відсутність у членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, в тому числі і у ОСОБА_20, повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів, строк дії яких відповідно до змісту відповідних позовів закінчився в жовтні 2018 року, почали подаватися до Окружного адміністративного суду м. Києва лише в лютому 2019 році, тобто, коли стали відомі перші учасники, які перемогли у конкурсі до Вищого антикорупційного суду, а на початку та під час відповідного конкурсу, який тривав з осені 2018 року по березень 2019 року включно жодних позовів не було, та серед позивачів, зокрема, був адвокат Лясковець із Запоріжжя, при цьому відповідні позовні заяви були дуже схожі між собою. Крім того, відповідно до показів голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України ОСОБА_20 вбачається, що наявні достатні підстави вважати про ймовірне блокування роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з боку суддів Окружного адміністративного суду м. Києва.

Відповідно до протоколу повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 17.07.2020 у кримінальному провадженні № 42014100020000046 (Том № 6 а.с. 256-257), у зв`язку з тим, що місце перебування ОСОБА_4 станом на 17.07.2020 не встановлено та у зв`язку з неможливістю особистого вручення письмового повідомлення, за дорученням заступника Генерального прокурора ОСОБА_30 (Том № 6 а.с. 173-174) прокурором САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_31 у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень, зокрема, вжито наступні заходи:

- вручено повідомлення про підозру адміністрації за місцем роботи ОСОБА_4 в приміщенні Окружного адміністративного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корп. 1, а саме керівнику апарату Окружного адміністративного суду м. Києва ОСОБА_32 (Том № 6 а.с. 249);

- надіслано ОСОБА_4 поштовим відправленням за останньою відомою органу досудового розслідування адресою місця його реєстрації: АДРЕСА_1, що підтверджується описом відправлення № 0304909516624 (Том № 6 а.с. 259).

Відповідно до ч.1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Таким чином, органом досудового розслідування вжито заходів для вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру у день його складання.

Крім того, як вбачається із відповідного підпису (Том № 6 а.с. 250), зазначене повідомлення про підозру було отримане ОСОБА_4 особисто 20.08.2020.

Постановою заступника Генерального прокурора ОСОБА_33 від 17.07.2020 (Том № 1 а.с. 64-89) із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 виділено матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_34, ОСОБА_28 у вчиненні інкримінованих зазначеним особам діянь, в окреме провадження, якому присвоєно № 22020120000000019 від 17.07.2020.

Із матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42014100020000046 від 25.02.2014 виділено матеріали досудового розслідування за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 344, ч. 1 ст. 369-2, ч. 2 ст. 369-2, ч. 1 ст. 351-2, ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 375, ч. 2 ст. 343, ч. 1 ст. 369, ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 190 КК України, в окреме провадження, якому присвоєно № 22020120000000020 від 17.07.2020.

Матеріали досудових розслідувань № 22020120000000019 від 17.07.2020 року та № 22020120000000020 від 17.07.2020 року об`єднано в одне провадження за № 22020120000000019.

Постановою начальника управління САП Офісу Генерального прокурора ОСОБА_35 від 12.08.2020 (Том № 1 а.с. 112-113) матеріали досудових розслідувань № 52019000000000522 від 21.06.2019 та № 22020120000000019 від 17.07.2020 року об`єднано в одне провадження та присвоєно номер кримінального провадження № 52019000000000522.

Таким чином, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у кримінальному провадженні №52019000000000522 від 21.06.2019.

Будь які доводи стосовно того, що повідомлення про підозру ОСОБА_4 стосується не данного кримінального провадження, а іншого, в якому таке повідомлення про підозру складено, підписане та вручено (№42014100020000046) не грунтуються на положеннях КПК, оскільки внаслідок зазначеного виділення та об`єднання матеріалів кримінального провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_4 є частиною цього кримінального провадження, а КПК не передбачає необхідності зміни раніше повідомленої підозри або повідомлення про нову підозру у разі виділення/об`єднання матеріалів кримінального провадження, відповідно до ст.217 КПК України, і присвоєння іншого номера кримінальному провадженню ніж того, що зазначений у повідомленні про підозру особі.

Як довод на підтвердження наведеного висновку, можна звернути увагу на те, що, не потребує зміни повідомленої підозри або повідомлення про нову підозру зміна інших реквизитів повідомлення про підозру, які зазначені в ч.1 ст.277 КПК України, а саме: зміна прізвища та посади слідчого прокурора, який здійснив повідомлення; зміна підпису слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення; зміна місця проживання, громадянства особи, якій повідомлено про підозру, тощо.

Таким чином, ОСОБА_4 є підозрюваним на даний час в кримінальному провадженні №5202000000000019, оскільки матеріали за його підозрою (в тому числі і повідомлення про підозру) на даний час є частиною Кримінального провадження №52019000000000522.

Посилання сторони захисту на те, що вручення керівнику апарату Окружного адміністративного суду міста Києва повідомлення про підозру для передачі ОСОБА_4 здійснено у неналежний спосіб та не відповідає вимогам КПК, оскільки керівник апарату суду не входить до складу адміністрації місця роботи ОСОБА_4 до уваги не приймається з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч.1 ст.278 КПК України, Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Частиною першою статті 42 КПК України передбачено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Тобто, аналіз ч.1 ст.278 та ч.1 ст.42 КПК України дає підстави дійти висновку, що особа, місцезнаходження якої невідомо стороні обвинувачення, набуває статусу підозрюваного у разі вжиття стороною обвинувачення заходів для вручення повідомлення про підозру.

Конкретне місце перебування ОСОБА_4 на день складання та підписання повідомлення йому про підозру (17 липня 2020 року) стороні обвинувачення було невідоме. Матеріалами справи підтверджується та сторонами не оспорюється, що в цей день він перебував за межами України.

Кримінальний процесуальний кодекс не пов`язує права уповноваженої особи скласти та підписати повідомлення про підозру особі з можливістю або неможливістю встановити місцезнаходження особи, щодо якої складено та підписане повідомлення про підозру. Заходи для вручення повідомлення про підозру вживаються у день його складання та підписання і у випадку неможливості в цей день встановити місцезнаходження особи, щодо якої складено та підписано повідомлення про підозру, сторона обвинувачення вживає заходів для вручення особі повідомлення про підозру у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.

Частиною 3 статті 11 КПК України передбачено, що Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Частиною 2 статті 135, яка входить до складу Глави 11 КПК України, встановлено, що У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Таким чином, повідомлення про підозру може бути вручене адміністрації за місцем роботи особи, якій повідомлено про підозру, для передачі такій особі.

Поняття "адміністрація місця роботи" не визначено чинним законодавством.

У Енциклопедичному словнику з державного управління (уклад.: ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38 та ін. ; за ред. Ю. В. Ковбасюка, В. П. Трощинського, Ю. П. Сурміна. К. : НАДУ, 2010. 820 с.) зазначено, що АДМІНІСТРАЦІЯ (лат. аdministratio керування, управління; administro прислуговую, допомагаю) 1) державна адміністрація у значенні певних органів виконавчоївлади (Адміністрація Державної прикордонної служби України, Державна судова адміністрація України, місцеві державні адміністрації); 2) апарат при главі держави (Адміністрація президента); 3) поширене визначення органу управління підприємств, установ, організацій; 4) службові особи управління, керуючий персонал закладу (директор, завідувач).

Тобто, згідно наведеного тлумачення, до адміністрації місця роботи (підприємства, установи організації) входить не тільки керівництво, а й керуючий персонал закладу.

Згідно пункту 14 Типового положення про апарат суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 08.02.2019 № 131, Керівник апарату суду відповідно до наданих повноважень: 1) здійснює безпосереднє керівництво апаратом суду, забезпечує організацію роботи структурних підрозділів суду, працівників апарату суду, їх взаємодію у виконанні завдань, покладених на апарат суду.

Відповідно до підпунктів 5, 6 пункту 8 зазначеного Положення, апарат суду організовує та забезпечує ведення діловодства в суді, забезпечує підготовку й складання документів відповідно до інструкції з діловодства в суді, інших актів законодавства України; забезпечує належну організацію експедиційної обробки документів.

Термін "керівництво суду", для цілей організації діловодства в суді, визначено у Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, яка затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814. Так, згідно пункту 1 вказаної Інструкції, керівництво суду - це голова суду, заступники голови суду згідно з розподілом адміністративних повноважень; керівник апарату суду, його заступники; особи, які виконують їх обов`язки.

З урахуванням викладеного, враховуючи мету вручення повідомлення про підозру "адміністрації за місцем роботи" - для передачі особі, якій повідомлено про підозру, з огляду на те, що саме керівник апарату суду займається і відповідає за організацію діловодства в суді і саме до його компетенції входить право передати отримані документи відповідному судді, є підстави дійти висновку, що вручення керівнику апарату Окружного адміністративного суду міста Києва повідомлення про підозру судді цього ж суду - ОСОБА_4, відповідає вимогам ч.1 ст.278 та ч.2 ст.135 КПК України.

Відмова керівника апарату суду отримати повідомлення про підозру ОСОБА_4 для передачі останньому не спростовує тієї обставини, що стороною обвинувачення вжито західв для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 у спосіб передбачений КПК. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, саме керівник суду приймає рішення про передачу/направлення документів, які передані йому, тій чи іншій особі - він повернув передане йому повідомлення про підозру в Офіс Генерального прокурора.

Крім того, наведений вище висновок, що вручення повідомлення про підозру керівнику апарату суду для передачі судді, якому повідомлено про підозру, відповідає вимогам ч.2 ст.135 КПК України, а його посада охоплюється терміном "адміністрація за місцем роботи", підтверджується також матеріалами справи, згідно яких повістки про виклик до Вищого антикорупційного суду ОСОБА_4 направлялись до суду за його місцем роботи і саме керівниками підрозділів апарату суду надавалась відповідь слідчому судді про відмову в отриманні повістки ОСОБА_4 . Тобто, саме апарат суду здійснює організацію передачі судді повіток про виклик.

Так, відповідно до листів підписаних начальником та виконуючим обов`язки начальника відділу управління персоналом та антикорупційного моніторингу Окружного адміністративного суду міста Києва (Том № 7 а.с. 156-157; Том № 8 а.с. 22-24, 43, 64, 184, 186, 194, 200), ОСОБА_4, посилаючись на відсутність у нього процесуального статусу підозрюваного, відмовився від отримання повісток про виклик, направлених за адресою адміністрації за місцем його роботи.

Наявність рішення Вищої ради правосуддя щодо відсутності у ОСОБА_4 статусу підозрюваного не може бути прийняте до уваги, оскільке воне не має преюдиційного значення для прийняття рішень слідчим суддею та встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Наявність рішень Печерського районного суду міста Києва, на які посилалась сторона захисту, щодо зобов`язання посадової особи Офісу Генерального прокурора виключити з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату і час повідомлення про підозру ОСОБА_4, не спростовують наведених вище висновків слідчого судді, а свідчать про інше тлумачення терміну "адміністрація за місцем роботи ", який застосований у ч.2 ст.135 КПК України. Крім того, оскарження повідомлення про підозру особі в данному кримінальному провадженні здійснюється до Вищого антикорупційного суду в порядку передбаченому п.10 ч.1 ст.303 КПК України. Відповідно до ч.3 статті 33-1 КПК України, інші суди, визначені цим кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.

З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов до висновку, що матеріалами клопотання підтверджено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення вказаних кримінальних правопорушень, що може бути підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як накладення грошового стягнення, а також наявності у ОСОБА_4 статусу підозрюваного.

Щодо наявності потреби досудового розслідування, які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також можливості виконання завдання, для здійснення якого прокурор звернувся із клопотанням.

Відповідно до ч. 3 ст. 146 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.

Згідно з п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.

Невиконання підозрюваним свого процесуального обов`язку за кожним викликом з`являтись до слідчого судді, призводить до затягування на тривалий час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави, а тому, відповідно до положень ч.3 ст.146 КПК України, на підозрюваного ОСОБА_4 слід накласти грошове стягнення в максимальному розмірі передбаченому ч.1 ст.139 КПК України (двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), яке буде пропорційним засобом впливу на його протиправну поведінку. Його дохід, як судді, та фінансове становище дозволяють йому сплатити таке грошове стягнення і не будуть для нього непомірними.

Накладення грошового стягнення буде спонукати підозрюваного ОСОБА_4 до виконання вимог закону, сприяти його належній процесуальній поведінці та розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у виді застави. Без накладання грошового стягнення, в данному випадку, неможливо спонукати підозрюваного до належної процесуальної поведінки - явки на виклик суду.

Щодо інших доводів сторони захисту, стосовно відсутності підстав для задоволення Клопотання.

Усталена практика Європейського суду з прав людини свідчить, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Серявін та інші проти України від 10.02.2010, №4909/04, §58; рішення у справі Ruiz Torija v. Spain від 09.12.1994, № 303-А, §29).

Наразі встановлені всі обставини, які підлягають встановленню відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу при розгляді Клопотання про накладання грошового стягнення та надано відповідну оцінку доводам сторони захисту з приводу таких обставин. Інші доводи не мають істотного значення для прийняття рішення по суті заявленого Клопотання.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що ОСОБА_4 набув процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52019000000000522, зважаючи на наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, що відносяться, зокрема, до тяжких та особливо тяжких злочинів, враховуючи, що п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України на підозрюваного ОСОБА_4 покладено обов`язок прибувати за викликом слідчого судді, зважаючи, що будучі належним чином повідомлений про необхідність прибуття до Вищого антикорупційного суду в судове засідання, призначене 03.02.2021 об 11 год. 00 хв. з розгляду клопотання про застосування до нього запобіжного заходу у виді застави, він в судове засідання не прибув без поважних причин, слідчий суддя дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення Клопотання прокурора та накладення на підозрюваного ОСОБА_4 грошового стягнення в максимальному розмірі, передбаченому ч.1 ст.139 КПК України, оскільки потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні прокурора, а шляхом застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звертається із клопотанням забезпечення прибуття підозрюваного за викликом слідчого судді.

Керуючись статтями 28, 132, 139, 144-147, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21.06.2019 на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2, (РНОКПП НОМЕР_1 ) грошове стягнення у розмірі 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 4540, 00 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень.

Грошове стягнення у сумі 4 540, 00 (чотири тисячі п`ятсот сорок) гривень стягнути на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Солом`ян. р-н/21081100, код ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UA278999980313090106000026010, Код класифікації доходів бюджету: 21081100).

Копію ухвали надіслати особі, на яку накладено грошове стягнення, - ОСОБА_4 .

Роз`яснити, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення в порядку, передбаченому ст. 147 КПК України. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Контроль за виконанням ухвали доручити прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_39