.jpg)
НАБУ-САП обвинувачують ексголову ліквідованого ОАСК Павла Вовка та ще низку фігурантів у створенні злочинної організації задля нібито захоплення судової влади. Розслідування провели на основі оприлюднених записів приватних розмов — так званих «плівок ОАСК» або «плівок Вовка».
Нацбюро повідомляло про розслідування щодо можливого втручання суддів ОАСК у роботу органів влади неодноразово — як у 2019, так і в 2020 році з публікацією відповідних плівок.
Що не так з Окружним адмінсудом Києва?
ОАСК запам’ятався доволі скандальними рішеннями. Так, під час Революції Гідності суддя Євгеній Аблов задовольнив позов громадянина, якому заважали пересуватись барикади протестувальників. В результаті цього це рішення стало підставою для розгону мітингувальників спецпідрозділами «Беркут».
У січні 2021 року інша суддя цього суду Наталія Клименчук у колегії з суддями Ігорем Іщуком та Юлією Шрамко прийняла рішення, яким скасувала постанову КМУ про новий правопис. Згодом це рішення було скасовано в апеляційній інстанції.
Також цікаво, що 30 грудня 2021 року, буквально за два місяці до початку повномасштабної війни, Янукович подав позов до ОАСКу, де просив визнати відсутність повноважень у ВРУ позбавляти його звання Президента в інший спосіб, окрім імпічменту. Фактично Янукович хотів поновити себе на посаді, незадовго до повномасштабного вторгнення росії на територію України.
Цю справу було розподілено на вищезгаданого суддю Аблова, який відкрив спрощене провадження без повідомлення сторін про розгляд спору. Проте вже у квітні 2022 року Аблов залишив цей позов без розгляду, оскільки Янукович не подав клопотання про поновлення строку на оскарження.
У грудні 2022 року скандальний ОАСК ліквідували окремим законом — після того, як набрала голоси відповідна петиція на сайті Президента. У пояснювальній записці до цього закону зазначалось, що завдяки ліквідації ОАСК підвищиться рівень довіри суспільства до судової гілки влади, вдасться забезпечити доступ громадян до незалежного та неупередженого суду.
Суть справи
За версією слідства, ексголова ОАСК Павло Вовк разом з іншими суддями та посадовцями (злочинна група налічувала 11 осіб) планували встановити контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України та Вищою радою правосуддя. Фактично йдеться про спробу захоплення судової гілки влади в Україні.
Крім цього, фігуранти ухвалювали замовні рішення у власних інтересах, а також в інтересах політичних еліт та бізнес кіл. Зокрема, для цього Вовк використовував схему з подання штучних адміністративних позовів від підставних громадських організацій чи фізичних осіб до свого ж суду з подальшим «надшвидким» розглядом та наперед визначеним результатом.
Також фігуранти планували завадити ВККС провести оцінювання суддів ОАСК. На плівках було чутно і про плани з подання в ОАСК штучних скарг на роботу ВККС, яка, мовляв, не має права оцінювати суддів. А у травні 2019-го відразу 34 судді ОАСК не прийшли на кваліфікаційне оцінювання до ВККС — усі подали довідки про хвороби.
Записи містили розмови й про тодішню омбудсменку Людмилу Денісову, яка оскаржувала висновки перевірки НАЗК саме в цьому, Окружному адмінсуді Києва. Вовк нібито домовився з Денісовою про заміну одного з членів ВККС (призначеного за квотою омбудсмена) на потрібну людину — а Денісова отримали позитивне рішення щодо своїх скарг на НАЗК.
Також із матеріалів справи відомо, що Вовк посприяв непритягненню до дисциплінарної відповідальності Богдана Саніна — одного з обвинувачених та скандального суддю, який ухвалював рішення проти мітингувальників під час Революції Гідності.
Після чергових обшуків в ОАСК у липні 2020-го підозри отримали Вовк, його заступник Євгеній Аблов і ще шість суддів ОАСК — Ігор Качур, Олексій Огурцов, Ігор Погрібніченко, Богдан Санін, Віктор Шулежко та Володимир Келеберда.
Дії Вовка кваліфікували за низкою статей — ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 369-2, ч. 2 ст. 344 КК України. Його заступнику Аблову інкримінують ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109; ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України. Екссуддям ОАСК Погрібніченку, Саніну, Качурові та Огурцову — ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 109, ч. 5 ст. 27, ст. 351-2 КК України.
Згодом до списку підозрюваних додалися колишні члени ВККС Сергій Остапець та Микола Сірош — їм інкримінують ч. 1 ст. 255, ст. 351-2; ч. 1 ст. 109 КК України. Колишній суддя та адвокат Олександр Кротюк також отримав підозру за ст. 351-2 КК України.
Підозру також отримував тодішній голова Державної судової адміністрації Назарій Холоднюк. На розсекречених записах розмов Вовк та Холоднюк нібито домовлялися про зрив конкурсу в ДСА, щоб Холоднюк зміг зберегти свою посаду, та призначення в обмін на це потрібної людини до ВККС по квоті Державної судової адміністрації. Однак у червні 2023-го Холоднюка звільнили від відповідальності через закінчення строків давності.
У справі майже 2 роки тривало підготовче судове засідання: обвинувальний акт скерували до суду 17 червня 2022 року, а перше засідання розгляду по суті відбулося аж 22 квітня 2024 року. Розгляд справи затягує сторона захисту, заявляючи суддям відводи та переносячи засідання з різних причин.
У жовтні 2025 року ВАКС частково задовольнив клопотання Ігоря Погрібніченка та закрив кримінальне провадження щодо нього за ч. 1 ст. 255 КК, в частині пред’явленого йому обвинувачення щодо участі у злочинах, вчинюваних злочинною організацією, через втрату відповідним законом чинності.
Павло Вовк намагався оскаржити дії НАБУ в Європейському суді з прав людини. У своїй заяві він скаржився на порушення його прав через оприлюднення НАБУ матеріалів кримінального розслідування щодо нього у 2019-2020 роках, а також на те, що кримінальне провадження в цілому щодо нього проводилось із прихованими мотивами.
Однак у січні 2026 року ЄСПЛ визнав скаргу Павла Вовка неприйнятною. Основною причиною відмови у розгляді справи стало те, що Павло Вовк не скористався належним засобом захисту на національному рівні. ЄСПЛ детально пояснив, що жодна зі скарг Вовка, які він подавав до ДБР, мовляв, не стосується саме порушення презумпції невинуватості чи наклепу, хоча скаржився він саме на це. Натомість, як вважають в ЄСПЛ, Вовк мав подати цивільний позов про захист честі, гідності та ділової репутації.
21/06/2022
