Документ № 100127841

Справа № 991/6611/21

Провадження1-кс/991/6710/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2021 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

слідчого судді Олійник О.В.,

з участю:

секретаря судового засідання Сташака Я.В.,

захисника Весніна С.О.,

детектива Скубака Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - адвоката Весніна Сергія Олександровича про скасування арешту майна, подане в рамках кримінального провадження №42016040010000006 від 11.01.2016,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Веснін С.О. в інтересах ОСОБА_1 подав до Вищого антикорупційного суду клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2021 у справі № 991/6231/21 на грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ОСОБА_1 .

Обставини, на які посилається особа, яка подала клопотання

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від № 991/6231/21 у кримінальному провадженні № 42016040010000006 задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Скубака Е.О. та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_1 , відкритих в банківських установах: 1. АТ «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346): НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;

НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ;

НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ;

2. ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478):

НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ;

НОМЕР_8 ; НОМЕР_8 ;

НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ;

НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 , -

із встановленням заборони відчужувати кошти з вказаних банківських рахунків в частині здійснення видаткових операцій.

Розгляд справи здійснений без повідомлення власника майна.

Адвокат вважає, що арешт накладено необґрунтовано та він підлягає скасуванню з огляду на такі обставини:

1) відсутні правові підстави для накладення арешту на майно, передбачені в пункті 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, - арешт накладений в порушення пунктів 2, 4 частини другої ст.173 КПК України, тобто без наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, та без доведеності розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою. Сторона захисту стверджує, що в матеріалах поданого детективу до суду клопотання та матеріалах кримінального провадження відсутній обґрунтований розмір неправомірної вигоди чи обґрунтований розмір шкоди, які є обов`язковими складовими відповідно до ч. 6 та ч. 10 ст. 170 КПК України;

2) порушено право спільної сумісної власності на арештовані грошові кошти на банківських рахунках ОСОБА_1 - за період 2016-2020 роки, відповідно до декларацій ОСОБА_1 як особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, останній задекларував сукупний дохід в розмірі 18 079 859 грн, з яких 9 947 898 грн - дохід від заробітної плати, 7 403 448 грн - дохід від банківських відсотків та 728 513 грн - дохід від отриманої пенсії. арештовані грошові кошти на підставі встановленої ст. 60 СК України презумпції та правил ч. 2 ст. 61 СК України є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які зареєстрували шлюб 01.08.2009. Зазначене виключає можливість накладення арешту на частину цих коштів, а саме на 1/2 цих коштів, що належать ОСОБА_2 .

У зв`язку із наведеним захисник просив скасувати арешт, накладений зазначеною вище ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду на грошові кошти ОСОБА_1 , розміщені на рахунках у банках.

Позиція учасників провадження у судовому засіданні

Захисник Веснін С.О. підтримав подане клопотання та просив задовольнити з наведених у ньому підстав.

Детектив Скубак Е.О. заперечив проти скасування арешту і просив відмовити в задоволенні клопотання захисника. Пояснив, що збитки у кримінальному провадженні є юридичною оцінкою, отже формулювання експертів у вигляді різниці у вартості продукції за договорами поставки є підтвердженням розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. У декларації ОСОБА_1 вказав лише себе власником коштів, що розміщені на рахунках, відкритих у банках на його ім`я. На відміну від права на нерухоме майно, де обов`язкова згода другого з подружжя на відчуження, грошима на своїх рахунках один з подружжя може розпоряджатися сам одноособово, тому тут діє інший правовий режим. Рівень доходів ОСОБА_1 дозволяв йому накопичити таку суму, на відміну від дружини, яка до того ж оформляла на себе десятки об`єктів нерухомості. Вважає, що в даному випадку захисник фактично просить вирішити цивільний спір між подружжям щодо належності коштів, що не підлягає вирішенню у порядку кримінального судочинства.

Встановлені обставини справи, оцінка і мотиви слідчого судді

Відповідно до змісту клопотання адвоката Весніна С.О., ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від № 991/6231/21 у кримінальному провадженні № 42016040010000006 задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро Скубака Е.О. та накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ОСОБА_1 , відкритих у банківських установах: 1. АТ «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346):

НОМЕР_1 ; НОМЕР_2 ;

НОМЕР_3 ; НОМЕР_4 ;

НОМЕР_5 ; НОМЕР_6 ;

2. ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478):

НОМЕР_7 ; НОМЕР_8 ;

НОМЕР_8 ; НОМЕР_8 ;

НОМЕР_9 ; НОМЕР_10 ;

НОМЕР_11 ; НОМЕР_12 , -

і встановлено заборону відчужувати кошти з вказаних банківських рахунків в частині здійснення видаткових операцій.

Арешт на грошові кошти накладений з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, що передбачена п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України. Клопотання детектива було розглянуте без повідомлення власника майна - ОСОБА_1 .

У вказаному кримінальному провадженні, згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.09.2021, ОСОБА_1 є одним із підозрюваних у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.

ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 01.08.2009, про що адвокатом надано копію свідоцтва про шлюб.

Відповідно до наданих адвокатом копій договорів із банками щодо відкриття банківських рахунків (акцептів на укладення угод на розміщення вкладів, заяв-договорів (депозитних договорів), договору на відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки), довідок, виданих АТ «АЛЬФА-БАНК» та ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_1 уклав із вказаними банками депозитні договори, договори на обслуговування платіжних карток, на підставі яких йому були відкриті такі банківські рахунки:

у АТ «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346):

НОМЕР_1 - депозитний, 05.03.2021;

НОМЕР_2 - депозитний, 27.04.2021;

НОМЕР_4 - депозитний, 19.09.2018;

НОМЕР_5 - депозитний, 19.09.2018;

НОМЕР_6 - рахунок для обслуговування платіжної картки, 29.11.2019;

у ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478):

НОМЕР_7 - депозитний, 20.08.2020;

НОМЕР_8 - поточний/картковий рахунок, 06.10.2005;

НОМЕР_9 - поточний/картковий рахунок, 04.03.2021;

НОМЕР_10 - депозитний, 10.03.2021;

НОМЕР_11 - депозитний, 20.08.2020;

НОМЕР_12 , - поточний/картковий рахунок, 09.02.2021.

Також, згідно з акцептом пропозиції на укладення Угоди про обслуговування платіжних карток № НОМЕР_13 від 27.11.2019, довідкою АТ «АЛЬФА-БАНК» від 28.09.2021 № 84182, ОСОБА_1 у цьому банку відкрито рахунок НОМЕР_3 , на який ОСОБА_1 здійснюється виплата заробітної плати з ДП «НВО «ПХЗ».

Станом на 10.09.2021, як зазначено в довідці АТ «АЛЬФА-БАНК» від 10.09.2021 № 79116, заблоковано, зокрема, рахунок НОМЕР_3 , сума залишку коштів на якому становила 413 137,58 грн.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що грошові кошти, які перебувають на арештованих банківських рахунках є депозитними вкладами, сумами перерахованих із депозитів процентів і/або вкладів (депозитів) з інших рахунків, коштами, виплаченими ОСОБА_1 як заробітна плата.

Частиною 1 ст. 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Тобто зазначені норми пов`язують право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності власника чи володільця майна або його представника, із наданням особами, які не були присутніми в судовому засіданні і про права чи законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які підтвердять, що арешт накладено необґрунтовано, та доведеністю перед слідчим суддею їх переконливості.

Згідно з ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

З наведеного вище можна зробити висновок, що під час розгляду клопотання захисника Весніна С.О. про скасування арешту майна слідчий суддя наділений повноваженнями тільки щодо встановлення обґрунтованості застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження, зважаючи на ті обставини, на які посилаються учасники провадження, та оцінюючі надані докази та матеріали. Одночасно обов`язок довести те, що арешт накладено необґрунтовано, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту.

Твердження захисника про те, що арешт накладено за відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та без доведеності розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, оскільки висновки судово-економічних експертиз, посиланням на які обґрунтовано можливість накладення арешту, не містять відповідей експертів із висновками щодо визначення розміру саме шкоди у вигляді упущеної вигоди, слідчий суддя відхиляє через їх недоведеність. Так, додані до клопотання захисника документи не містять як самої ухвали слідчого судді від 09.09.2021 про накладення арешту, так і повідомлення про підозру ОСОБА_1 , висновків судово-економічних експертиз, які сторона захисту вважає такими, що не є доказом завдання шкоди злочином, про підозру в якому повідомлено ОСОБА_1 . Тобто в даному випадку аргументи сторони захисту, наведені у клопотанні адвоката, не підтверджені жодними з наданих слідчому судді матеріалів, у зв`язку із чим слідчий суддя позбавлена можливості встановити та надати оцінку відповідним обставинам кримінального провадження.

З приводу доводів захисника про належність арештованих коштів на банківських рахунках до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та, як наслідок, необґрунтованості арешту на такі кошти, слідчий суддя враховує таке.

Як встановлено вище, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі із 01.08.2009. Депозитні та поточні/карткові рахунки у банках АТ «АЛЬФА-БАНК» та ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_1 відкриті у 2005 році та у період 2018-2021 роки. У наявних у справі копіях депозитних договорів, договорів на обслуговування платіжних карток, зазначено, що банки відкривають відповідні рахунки, приймають вклади від ОСОБА_1 . Договори із банками не містять відомостей про те, що кошти, які вносяться ОСОБА_1 на депозитні (вкладні) та/або карткові рахунки належать до спільної власності подружжя чи про право розпорядження цими коштами дружиною ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .

У поданих ОСОБА_1 деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2018-2020 роки в розділі «12. Грошові активи» задекларована інформація про те, що право власності на кошти, розміщені на банківських рахунках у АТ «АЛЬФА-БАНК» та ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», а так само і готівкові грошові кошти, належить ОСОБА_1 . Також у декларації за 2018 рік зазначено окремо кошти, розміщені у ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», які належать на праві власності ОСОБА_2 .

Нормами статей 60, 61 СК України, на які посилається захисник, дійсно визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. І об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя, є об`єктом права спільної сумісної власності. Водночас за правилами статті 64 СК України, дружина та чоловік мають право на укладення між собою усіх договорів, які не заборонені законом, як щодо майна, що є їхньою особистою приватною власністю, так і щодо майна, яке є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. І договір про відчуження одним із подружжя на користь другого з подружжя своєї частки у праві спільної сумісної власності подружжя може бути укладений без виділу цієї частки. Наведене правове регулювання прав власності подружжя та зазначені відомості щодо належності арештованих грошових коштів на рахунках у банках вказують на те, що посилання захисника на закріплену в статті 60 СК України презумпцію спільності майна, набутого подружжям за час шлюбу, саме по собі не є достатнім підтвердженням правового статусу такого майна як спільної сумісної власності, за умови, коли наявні документи містять вказівку на конкретного власника майна - ОСОБА_1 .

На підставі встановлених обставин та наведених норм сімейного законодавства, слідчий суддя дійшла висновку, що наявні у матеріалах клопотання документи містять такі відомості щодо належності арештованих коштів, розміщених на рахунках у банках, що дають у межах кримінального провадження достатні підстави вважати, що вони належать підозрюваному ОСОБА_1 , у зв`язку із чим, відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, на таке майно може бути накладено арешт з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Отже, під час розгляду клопотання захисника, поданого в інтересах ОСОБА_1 , не було встановлено обставин, які об`єктивно і достовірно підтверджували б належність арештованих грошових коштів до об`єкту спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

Крім того, слід окремо звернути увагу на положення частини третьої статті 73 Сімейного кодексу України згідно з якими при відшкодуванні шкоди, завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане на кошти, здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У зв`язку із цим слідчий суддя дійшла висновку, що стороною захисту не доведено наявності підстав вважати, що арешт на грошові кошти, розміщені у банках на рахунках ОСОБА_1 був накладений необґрунтовано.

Як було зазначено вище, рахунок НОМЕР_3 , відкритий у АТ «АЛЬФА-БАНК», є рахунком, на який ОСОБА_1 здійснюється виплата заробітної плати з місця його роботи - ДП «НВО «ПХЗ».

Чинне законодавство не передбачає віднесення зарплатних та пенсійних рахунків до рахунків зі спеціальним режимом використання, який би унеможливлював арешт коштів на таких рахунках.

Так, відповідно до змісту ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", рахунки зі спеціальним режимом використання - це рахунки підприємств, що займаються виробництвом або постачанням енергії, води, опаленням приміщень тощо.

В той же час, згідно ч. 1, 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати, заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 132 КПК України, застосування заходу забезпечення кримінального провадження можливе тоді, коли потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йшлося в клопотанні сторони обвинувачення. Накладений арешт на кошти, що надходять як заробітна плата на рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_3 , слідчий суддя вважає надмірним тягарем та перешкодою реалізації підозрюваним та членами його родини гарантованих Конституцією України права на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, та права на достатній рівень життя, і тому дійшла висновку, що арешт таких коштів на зазначеному банківському рахунку для одержання заробітної плати слід скасувати.

Ураховуючи фактичні дані, наявні в матеріалах судового провадження щодо майнового стану підозрюваного і його дружини, та доведеність використання банківського рахунку для одержання заробітної плати ОСОБА_1 , слідчий суддя дійшла висновку, що клопотання захисника Весніна С.О. підлягає задоволенню частково щодо скасування арешту на грошові кошти, які надходитимуть після дати постановлення цієї ухвали (29.09.2021) на банківський рахунок ОСОБА_1 , відкритий у АТ «АЛЬФА-БАНК», номер НОМЕР_3 .

Отже, на підставі наведеного вище клопотання захисника про скасування арешту майна підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 131, 132, 170, 174, 309, 372 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника задовольнити частково.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09.09.2021, справа № 991/6231/21, провадження 1-кс/991/6324/21, на грошові кошти, які надійшли після 29.09.2021 на банківський рахунок ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_14 ) номер НОМЕР_3 , відкритий в банківській установі АТ «АЛЬФА-БАНК» (код ЄДРПОУ 23494714, МФО 300346) та зняти заборону відчужувати кошти в цій частині з вказаного банківського рахунку шляхом здійснення видаткових операцій.

У іншій частині клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя О.В. Олійник