ВАКС визнав гендиректора держпідприємства «Павлоградський хімічний завод» Леоніда Шимана та комерційного директора Валерія Кирилова винними у зловживанні службовим становищем, внаслідок якого держпідприємству було завдано збитків на суму понад 43,3 млн грн.
Обвинуваченими у справі є:
- Леонід Шиман, гендиректор ДП «Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод”» (далі — ДП НВО ПХЗ);
- Валерій Кирилов, комерційний директор цього ж держпідприємства;

Також у справі обвинувачувався Євген Фомін — директор приватних компаній-посередниць ТОВ «НВП “Зоря”», ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем». Після скерування обвинувального акту до суду, Фомін тривалий час не виходив на зв'язок і не з'являвся на засідання — як виявилося, через перебування на тимчасово окупованій території України. Згодом його оголосили в розшук, а матеріали щодо нього виділили в окреме провадження та зупинили. Суд не дозволив розглядати його справу заочно.
За версією слідства, у 2013–2016 роках гендиректор ДП НВО ПХЗ Леонід Шиман у змові з комерційним директором Валерієм Кириловим та керівником приватних компаній Євгеном Фоміним організували схему реалізації промислової вибухівки, виробленої на потужностях держпідприємства, через підконтрольні компанії-посередники.
Компанії, які контролював Євген Фомін, закуповували вибухові речовини у заводу за заниженими цінами, а потім перепродавали їх реальним замовникам із націнкою близько 30%. При цьому посередницькі структури виконували лише паперову функцію, оскільки постачання продукції споживачам — підприємствам гірничо-видобувної промисловості ПАТ КЗК та ПАТ ЦГЗК — здійснювалося безпосередньо зі складів держпідприємства без залучення ресурсів фірм-посередниць.
Аби забезпечити підконтрольним компаніям монопольне становище, Леонід Шиман та Валерій Кирилов свідомо блокували можливість прямої співпраці ДП НВО ПХЗ з іншими контрагентами. Коли представники гірничо-видобувних підприємств намагалися укласти прямі договори з НВО ПХЗ, службові особи заводу або відмовляли їм, наполегливо рекомендуючи звертатися до фірм Фоміна, або виставляли ціни, значно вищі за пропозиції фірм-посередниць.
Таким чином, державне підприємство було позбавлене можливості отримувати реальний ринковий прибуток, а понад 43,3 млн грн, які мали надійти до бюджету, були виведені на рахунки приватних компаній.
Дії обвинувачених кваліфікували за ч. 2 ст. 364 КК України.
Разом з кримінальною справою суд вирішив розглядати цивільний позов прокурора про стягнення завданих збитків, тобто 43,3 млн грн. На рахунки та нерухоме майно обвинувачених було накладено арешти.
Також суд двічі накладав грошове стягнення на Леоніда Шимана за неявки на засідання через службові відрядження. Як з'ясувалося, обвинувачений сам підписував собі накази на відрядження.
У серпні 2026 року ВАКС визнав Шимана і Кирилова винними за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. Леоніда Шимана засудили до 5 років позбавлення волі зі штрафом у 17 тис. грн та забороною обіймати керівні посади строком на 3 роки.
Валерія Кирилова засудили до 4,3 років в'язниці зі штрафом 15,3 тис. грн та з позбавленням права обіймати керівні посади строком на 3 роки.
Також суд задовольнив цивільний позов та стягнув з обвинувачених солідарно на користь держави в особі Міністерства оборони України 36,2 млн грн як відшкодування збитків, завданих їхніми діями.
Це не перша справа Леоніда Шимана. Він також фігурує у справах про:
- постачання ЗСУ бракованих мін на 3,3 млрд грн (справу розглядає Шевченківський районний суд м. Києва);
- розкрадання 102,4 млн грн під час закупівлі динамічного захисту для бронетехніки ЗСУ;
- закупівлю вимірювальних приладів для заводу за завищеними цінами;
- зловживання на майже 28,5 млн грн під час закупівлі труб у 2016 році.
Валерій Кирилов в іншій справі отримав вирок у 4 роки позбавлення волі за формальне залучення компаній-посередниць до процесу реалізації вибухових речовин, що вироблялись ДП НВО ПХЗ. Його дії завдали збитків державі на суму понад 7 млн грн. АП ВАКС залишила йому вирок без змін.