Документ № 100200821

Справа № 991/6704/21

Провадження № 1-кс/991/6806/21

УХВАЛА

4 жовтня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Ногачевський В.В. за участю:

секретаря судового засідання Федорової А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

його захисників Назаренка О.О., Климова О.Ю., Корнаги О.І., Рогожука С.Л.,

прокурора Мирка Б.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погодженого прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенком О.А., про продовження строку тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Краматорськ, Донецької області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15, ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 52021000000000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.01.2021.

(1)Короткий виклад змісту поданого клопотання

28.09.2021 Вищим антикорупційним судом отримано клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) Нєдова Р.С. про продовження строку тримання під вартою. Воно погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (далі - САП) Іванющенка О.А.

Так, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України).

Детектив у клопотанні зазначає, що протокольним рішенням загальних зборів № 23/1 Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Акс Кепітал» (далі - Товариство) 23.12.2020 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), призначено ліквідатором з покладенням на нього функцій із проведення ліквідаційної процедури вказаного товариства.

На час призначення ОСОБА_2 на вищевказану посаду, суддею Окружного адміністративного суду міста Києва (далі - ОАСК) ОСОБА_5 здійснювався розгляд справи № 640/32334/20 за позовом Товариства до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413 на суму 54 710 191 грн.

Представництво інтересів Товариства в суді відповідно до договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 здійснювалось адвокатом ОСОБА_3 . Пунктом 2 договору визначено, що адвокат зобов`язується належним чином і в повному обсязі надавати правову допомогу, таким чином ОСОБА_3 як представник був зацікавлений у задоволенні позовної заяви Товариства, у розгляді якої брав участь.

При цьому, у ОСОБА_3 виник умисел щодо заволодіння майном (грошовими коштами) Товариства або осіб, які його представляли, в особливо великих розмірах шляхом здійснення обману (шахрайства).

Будучи знайомим із ОСОБА_1 , який на той час обіймав посаду в Службі зовнішньої розвідки України, мав свідоцтво адвоката, враховуючи те, що він є рідним братом голови ОАСК, ОСОБА_3 , розуміючи, що останній, завдяки наявним зв`язкам, зможе допомогти в реалізації злочину, вирішив звернутись до нього з метою залучення його до злочинної діяльності.

Приблизно в кінці грудня 2020 року - на початку січня 2021 року ОСОБА_3 досяг із ОСОБА_1 домовленості про спільне вчинення злочину, а саме заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 120 тисяч доларів США шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.

Вказаний злочинний задум ОСОБА_3 та ОСОБА_1 планували реалізувати шляхом підбурення ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_5

При цьому, ОСОБА_1 мав встановити контакт із суддею через наближених до нього осіб з метою отримання інформації щодо стану розгляду справи № 640/32334/20, для чого ОСОБА_3 у свою чергу надав йому інформацію щодо позовної заяви та судді, який здійснює її розгляд.

ОСОБА_3 , згідно із злочинним планом, узгодженим із ОСОБА_1 , мав здійснювати спілкування з представником Товариства та запропонувати йому надати кошти в сумі 120 тисяч доларів США, переконавши, що вони потрібні для передачі судді ОАСК.

Ані ОСОБА_3 , ані ОСОБА_1 реальних намірів передавати одержані від ОСОБА_2 кошти судді ОАСК ОСОБА_5 не мали, а вона з їхніми злочинними планами обізнана не була.

13.01.2021 ОСОБА_3 , під час зустрічі з ОСОБА_2 у приміщенні супермаркету «Сільпо», розташованому за адресою: м. Київ, вул. Січових стрільців, 37-41, поінформував його про можливість отримати позитивне рішення у справі № 640/32334/20 шляхом надання неправомірної вигоди судді ОАСК. При цьому, під час бесіди почав переконувати ОСОБА_2 про наявність у нього зв`язків в ОАСК, завдяки яким можна шляхом пропозиції та передачі судді неправомірної вигоди в сумі 120 тисяч доларів США отримати рішення у справі на користь Товариства.

Вказаними діями, а саме створенням уяви у ОСОБА_2 про можливість отримання судового рішення на користь Товариства лише шляхом надання неправомірної вигоди, а також переконанням щодо наявної у ОСОБА_3 можливості вирішити це питання, він намагався схилити ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди судді. При цьому, реальних намірів передавати отримані від ОСОБА_2 грошові кошти не мав, а планував залишити частину собі, а частину надати ОСОБА_1 .

У подальшому, 09.02.2021 приблизно о 9 год 45 хв, під час зустрічі в офісі за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_2 , що ним здійснюється робота, спрямована на отримання позитивного судового рішення на користь Товариства, для чого необхідно передати неправомірну вигоду судді, який розглядає справу.

У ході спілкування ОСОБА_2 зазначив ОСОБА_3 , що на замовлення Товариства проведено експертизу, яка підтверджує протиправність податкового повідомлення-рішення, тому в суду є підстави для задоволення позову Товариства. Водночас, ОСОБА_3 , незважаючи на докази, які можуть вплинути на задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення, продовжив схиляти ОСОБА_2 до надання неправомірної вигоди судді.

Ураховуючи переконання ОСОБА_3 щодо необхідності надання неправомірної вигоди судді ОАСК та неможливості отримання позитивного судового рішення в інший спосіб, ОСОБА_2 дав згоду на надання неправомірної вигоди. Він попросив ОСОБА_3 погодити зменшення суми до 100 тисяч доларів США у зв`язку із відсутністю потрібних коштів. ОСОБА_3 повідомив, що спробує домовитися про це під час зустрічі з посередником, тобто із ОСОБА_1 .

Таким чином, після досягнення ОСОБА_3 мети, а саме переконання ОСОБА_2 вчинити кримінальне правопорушення, пов`язане з наданням неправомірної вигоди судді ОАСК, ОСОБА_3 із ОСОБА_1 отримали можливість довести до кінця спільний злочинний задум, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_2 в сумі 100 тисяч доларів США, шляхом обману, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_3 15.02.2021 зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_2 та повідомив про те, що 16.02.2021 він планує зустрітись із посередником, тобто ОСОБА_1 , від якого повинен одержати інформацію про хід справи.

16.02.2021 ОСОБА_3 біля будинку № 32-Г по вул. Євгена Коновальця в м. Києві зустрівся із ОСОБА_1 , який повідомив, що не зміг поговорити з головою ОАСК, та пояснив, що отримати відповідь щодо стану розгляду справи він зможе лише після спілкування з ним.

Того ж дня, приблизно о 15 год 30 хв ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що для прийняття суддею рішення на користь Товариства та передачі їй за це неправомірної вигоди необхідно, щоб посередник попередньо поспілкувався з цього питання з головою ОАСК, який зможе з нею вирішити це питання.

Крім того, ОСОБА_3 , розуміючи, що неправомірну вигоду судді він надавати не збирається, сказав ОСОБА_2 про потребу передати 100 тисяч доларів США.

Після підготовчого судового засідання у справі № 640/32334/20, яке відбулось в ОАСК, 17.02.2021, перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, ОСОБА_3 , повідомив ОСОБА_2 , що до 17.03.2021 питання щодо передачі неправомірної вигоди судді ОАСК ОСОБА_5 за прийняття рішення на користь Товариства буде вирішене.

ОСОБА_1 , з метою з`ясування інформації про здійснені ОСОБА_3 дії 10.03.2021 приблизно о 12 год 35 хв зустрівся з ним біля будинку № 14/13 по вул. Немировича-Данченка в м. Києві. У ході зустрічі, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_3 про необхідність отримання підтвердження інформації щодо ймовірного прийняття рішення на користь Товариства, після чого можна буде отримати грошові кошти, а також те, що в найближчий час він матиме потрібну інформацію.

Цього ж дня, приблизно о 12 год 38 хв ОСОБА_3 , використовуючи мобільний додаток «Telegram», зателефонував ОСОБА_2 та зазначив, що інформацію про можливість вирішення питання про отримання судового рішення на користь Товариства він отримає на початку тижня і може виникнути потреба передати частину неправомірної вигоди.

ОСОБА_1 16.03.2021 о 11 год 26 хв у додатку «Signal» надіслав ОСОБА_3 повідомлення про те, що остаточної інформації він ще не отримав, оскільки матеріали вивчаються, проте необхідно отримати від ОСОБА_2 частину грошових коштів у розмірі 10 тисяч доларів США, що виглядало б для нього як перша частина неправомірної винагороди.

Цього ж дня, приблизно о 13 год 45 хв ОСОБА_3 , використовуючи мобільний додаток «Telegram», зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_2 та повідомив, що ОСОБА_5 попередньо дала згоду на задоволення позову на користь Товариства за неправомірну вигоду в розмірі 100 тисяч доларів США. Також, він зазначив, що треба передати йому частину грошових коштів у розмірі 20 тисяч доларів США.

ОСОБА_3 25.03.2021 приблизно о 15 год приїхав на зустріч до ОСОБА_2 в офіс за адресою: АДРЕСА_2 . Під час неї, ОСОБА_2 сказав ОСОБА_3 , що на теперішній час із необхідної частини неправомірної вигоди в сумі 20 тисяч доларів США він має можливість надати лише 10 тисяч доларів США. На це ОСОБА_3 , розуміючи, що із ОСОБА_1 була обумовлена саме така сума, повідомив, що він та його посередник не заперечують проти цього.

Надалі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приїхали до відділення АТ «Кредобанк», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 21, де ОСОБА_2 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки 10 тисяч доларів США. Їх, в подальшому в автомобілі марки «MAZDA» моделі «CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 , передав йому як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК ОСОБА_5 за прийняття судового рішення на користь Товариства у справі № 640/32334/20.

Цього ж дня, о 16 год 09 хв ОСОБА_3 у додатку «Signal» повідомив ОСОБА_1 про одержання частини грошових коштів у розмірі 10 тисяч доларів США та отримав підтвердження щодо продовження дій, спрямованих на досягнення загальної злочинної мети.

29.03.2021 ОСОБА_1 , будучи обізнаним із станом розгляду суддею ОАСК ОСОБА_5 справи № 640/32334/20 зі свого мобільного телефону зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_3 та сказав про потребу отримати від ОСОБА_2 всю суму грошових коштів до 05.04.2021 для завершення злочину.

Під час розмови через додаток «Telegram» ОСОБА_3 повідомив ОСОБА_2 , що його посередник запевнив про прийняття судом рішення на користь Товариства. Після чого поінформував, що до 05.04.2021 необхідно передати решту неправомірної вигоди для судді ОСОБА_5 та для прискорення розгляду справи підготувати проєкт судового рішення на користь Товариства, щоб він його передав судді.

05.04.2021 приблизно о 15 год ОСОБА_3 , з метою отримання від ОСОБА_2 решти неправомірної вигоди, прибув до приміщення офісу за адресою: АДРЕСА_2 . Звідти разом із ОСОБА_2 поїхав до відділення АТ «Кредобанк», розташованого за адресою: м. Київ, просп. Степана Бандери, 21.

Прибувши до відділення банку, ОСОБА_2 вилучив з орендованої ним сейфової скриньки грошові кошти в сумі 90 тисяч доларів США. Їх він передав ОСОБА_3 , перебуваючи в автомобілі марки «MAZDA» моделі «CX-5», д.н.з. НОМЕР_1 , як частину неправомірної вигоди для судді ОАСК, а також флешнакопичувач, на якому містився проєкт тексту рішення суду, та аркуш формату А4 із зазначеним текстом.

Таким чином, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 виконали свій злочинний план, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, заволоділи грошовими коштами в сумі 100 тисяч доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 05.04.2021 складає 2 795 550 гривень.

Цього ж дня, ОСОБА_3 за адресою: м. Київ, вул. Михайла Омеляновича-Павленка, зустрівся із ОСОБА_1 . В автомобілі марки «Infiniti» моделі «Qx 70», д.н.з. НОМЕР_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , вони розподілили між собою отримані від ОСОБА_2 грошові кошти таким чином: ОСОБА_1 було передано 80 тисяч доларів США, а ОСОБА_3 20 тисяч доларів США.

У подальшому, 06.04.2021 співробітниками НАБУ була припинена злочинна діяльність ОСОБА_3 і ОСОБА_1 , оскільки вони були затримані в порядку ст. 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Крім того, згідно зі змістом клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 наказом від 15.01.2019 № 31-ос прийнятий на посаду заступника начальника управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України (далі - СЗРУ).

Добір кандидатів на службу здійснюється згідно з положенням Порядку № 279/ДСК СЗРУ. Відповідно до п. 3.6.1 вказаного Порядку у процесі добору під час співбесіди кандидату повідомляються відкриті відомості про завдання СЗРУ, а також передбачені законами України обмеження, пов`язані із службою в розвідувальних органах і допуском до державної таємниці.

Крім того, підписуючи 21.12.2018 контракт про проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу СЗРУ, ОСОБА_1 підтвердив факт ознайомлення із законами та іншими нормативно-правовими актами України, які регулюють порядок проходження військової служби у СЗРУ, і добровільно взяв на себе зобов`язання:

-проходити військову службу у СЗРУ протягом строку дії контракту на умовах і в порядку, встановлених законами та нормативно-правовими актами України, що регулюють проходження військової служби у СЗРУ;

-сумлінно виконувати вимоги військових статутів Збройних Сил України, нормативно-правових актів СЗРУ, інших актів законодавства, службові обов`язки, накази командирів і начальників.

Про неухильне додержання Конституції України та законів України, забезпечення державної таємниці, сумлінне і чесне виконання військового обов`язку, наказів командирів ОСОБА_1 присягав Українському народові під час складання військової присяги 06.09.1992.

Згідно з вимогами Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пункті 5 частини 1 статті 3 Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки» Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку».

Статтею 46 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що в декларації вказуються, зокрема, відомості про об`єкти нерухомості, що належать суб`єкту декларування та членам його сім`ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність або знаходження у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуто таке право. Такі відомості включають:

-дані щодо виду, характеристики майна, місцезнаходження, дату набуття майна у власність, оренду або інше право користування, вартість майна на дату набуття його у власність, володіння або користування;

-наявні у суб`єкта декларування або членів його сім`ї грошові активи, у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках або які зберігаються у банку, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам, а також активи у дорогоцінних (банківських) металах. Відомості щодо грошових активів включають дані про вид, розмір та валюту активу, а також найменування та код Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України установи, в якій відкриті відповідні рахунки або до якої зроблені відповідні внески. Не підлягають декларуванню наявні грошові активи (у тому числі готівкові кошти, кошти, розміщені на банківських рахунках, внески до кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ, кошти, позичені третім особам) та активи у дорогоцінних (банківських) металах, сукупна вартість яких не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.

Дані про об`єкт декларування, що перебував у володінні або користуванні суб`єкта декларування або членів його сім`ї, зазначаються в декларації, якщо такий об`єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.

У декларації зазначаються також відомості про об`єкти декларування, передбачені пунктами 2-8 частини першої цієї статті, що є об`єктами права власності третьої особи, якщо суб`єкт декларування або член його сім`ї отримує чи має право на отримання доходу від такого об`єкта або може прямо чи опосередковано (через інших фізичних або юридичних осіб) вчиняти щодо такого об`єкта дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про службу зовнішньої розвідки» служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України «Про розвідку»

Служба зовнішньої розвідки України як розвідувальний орган України входить до складу сил безпеки, а як військове формування - до складу сил оборони сектору безпеки і оборони України.

Таким чином, ОСОБА_1 , будучи військовою посадовою особою військового формування, зобов`язаний подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції.

Будучи обізнаним із вимогами чинного законодавства щодо необхідності зазначення відомостей про майно та грошові кошти, викладеними у ст. 46 «Про запобігання корупції», ОСОБА_1 , умисно вніс завідомо недостовірні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. При цьому, такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Зокрема, установлено, що 30.03.2021 ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Київ, просп. Голосіївський, 95, заповнив, а в подальшому подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у якій у розділі «Грошові активи» зазначив лише 25 тисяч доларів США накопичень (згідно з офіційним курсом НБУ на 31.12.2021 складає 706 865 гривень), з яких 15 тисяч доларів США належать йому, 10 тисяч доларів США - членам його сім`ї.

При цьому, вказана декларація не містила даних про грошові кошти, а саме 3 744 500 доларів США, 846 560 євро, 20 000 англійських фунтів, 236 000 гривень, 100 шекелів, про нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_3 .

Водночас, встановлено, що 16.08.2018 між ОСОБА_6 , що є дружиною знайомого ОСОБА_1 - ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_4 . Вартість нерухомості відповідно до договору та звіту про оцінку майна склала 1 449 441 грн.

Крім цього, встановлено, що договір купівлі-продажу згаданої квартири укладався ОСОБА_8 на прохання ОСОБА_1 , який здійснював безпосередньо розрахунок за вказане майно, а також у подальшому користувався та розпоряджався ним.

Зокрема, у серпні - вересні 2020 року ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_8 про необхідність надання довіреності на ім`я ОСОБА_9 про користування та розпорядження квартирою АДРЕСА_3 .

За вказівкою ОСОБА_1 , 24.09.2020 ОСОБА_8 , перебуваючи в нотаріуса ОСОБА_10 , підписала довіреність від 24.09.2020, а нотаріус будучи знайомою ОСОБА_1 , того ж дня внесла запис до реєстру нотаріальних дій під № 991 та Єдиного реєстру довіреностей під № 51098593, відповідно до якого, ОСОБА_9 уповноважено в будь-який спосіб, передбачений законодавством України, розпоряджатись та користуватись квартирою АДРЕСА_3 - продати, обміняти, передати в заставу (іпотеку), у тому числі як майновий поручитель, надати в оренду (найм), позичку.

Таким чином, ОСОБА_1 опосередковано, через інших фізичних осіб, вчинив щодо квартири АДРЕСА_3 , дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження нею.

Починаючи із серпня 2018 року, вказана квартира перебувала в постійному користуванні ОСОБА_1 , у якій він зберігав власні речі, при цьому здійснюючи відповідні комунальні платежі за обслуговування житла.

Разом з тим, 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , вилучено грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 євро, 20 тисяч фунтів стерлінгів, 236 тисяч гривень та 100 шекелей, що станом на 31.12.2020 згідно з офіційним курсом Національного банку України складає 136 289 062 грн, що на 135 582 197 грн більше задекларованих ОСОБА_1 грошових активів.

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи умисно, будучи обізнаним про наявність у нього додаткових об`єктів декларування, передбачених п. п. 2 - 8 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», а саме грошових коштів у національній та іноземній валюті, які в перерахунку за офіційним курсом Національного банку України складають 135 582 197 грн, а також об`єкта нерухомості - квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , що є об`єктом права власності третьої особи, однак щодо якого ОСОБА_1 міг опосередковано, через інших фізичних осіб, вчиняти дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ним, відповідні відомості до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2020 рік не вніс.

07.04.2021 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України.

17.09.2021 ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 КК України.

17.09.2021 ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190 КК України.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри, як зазначено у клопотанні, підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

У клопотанні повідомляється, що 09.04.2021 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 04.06.2021 включно та визначено заставу в розмірі 35 185 00 грн. У випадку внесення застави на підозрюваного покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК.

Ухвалами слідчих суддів від 31.05.2021, 23.07.2021, 09.09.2021 цей строк продовжувався, востаннє до 07.10.2021 включно. Суму застави зменшено до 17 842 500 грн.

За твердженням детектива, необхідність продовження дії цього запобіжного заходу на цей час не відпала. Вказане детектив обґрунтовує наявністю ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, а саме, що ОСОБА_1 може вчинити такі дії: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експерта, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Як вказується у клопотанні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.09.2021 строк досудового розслідування у провадженні було продовжено до восьми місяців, тобто до 07.12.2021.

Детективом також вказано на обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження строків тримання під вартою.

Таким чином, детектив просить у клопотанні продовжити ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів. Крім того, у клопотанні зазначається про необхідність залишення без змін ОСОБА_1 застави в розмірі 17 842 500 грн. У разі внесення застави підозрюваним, детектив у клопотанні просить, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК, покласти на підозрюваного зазначені у клопотанні додаткові обов`язки.

(2) Позиції учасників провадження, висловлені в судовому засіданні

Прокурор підтримав доводи клопотання та просив продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою - внесення застави у зазначеному вище розмірі.

Захисник Назаренко О.О. заперечив проти задоволення клопотання. Вказав, що у витязі із ЄРДР перед цим було зазначено про те, що провадження здійснюється за ч. 3 ст. 369 КК України, водночас ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України. Під час минулого розгляду клопотання про продовження строку дії тримання під вартою ОСОБА_1 захисник повідомляв про це слідчого суддю. Разом з тим, 17.09.2021 детектив змінив відомості в ЄРДР у відповідності до підозри, і відповідно змінено підозру. Одним із пунктів, яким обґрунтовується клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу є наявність у ОСОБА_1 доходу у розмірі 11 млн. грн, водночас ця обставина не свідчить про необхідність дії запобіжного заходу. Виїзди за кордон теж про це не вказують. ОСОБА_1 здав паспорти для виїзду та в`їзду за кордон. Адвокат вказав на провокацію злочину. Надав слідчому судді заяву про вчинення провокації злочину стосовно ОСОБА_1 ОСОБА_2 є заявником не лише у цьому кримінальному провадженні, зокрема, 04.02.2021 він звернувся до правоохоронних органів із аналогічною заявою щодо обставин надання неправомірної вигоди службовій особі судової гілки влади. Також адвокат Назаренко О.О. вказує на зміст двох заяв ОСОБА_2 від 14.01.2021 та 04.02.2021, другу заяву він вважає видозміненою, оскільки написана «завуальовано», без зазначення імен, обширного викладу обставин тощо. Крім того, адвокат зазначає, що у ході реалізації тимчасового доступу до матеріалів іншого кримінального провадження, детектив не надала йому доступу до протоколу допиту ОСОБА_2 , а виключно до заяви. З урахуванням зазначеного адвокат Назаренко О.О. просив про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.

Адвокат Рогожук С.Л. заперечив проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою, оскільки, на його думку, воно суперечить положенням ст.ст. 132, 184, 199 КПК. Вказав на тривалий строк тримання підозрюваного під вартою. Жодного нового доказу, який би міг додатково підтверджувати вчинення злочинів, зазначених у клопотанні детектива, чи ризиків, прокурором не надається. Неприпустимим є посилання прокурора на висновки ЄСПЛ. Вказав на необґрунтованість підозри. Зазначив, що детективи ґрунтуючись на тих же доказах, трактують підозру по-різному. Нова підозра суперечить тій, що впродовж довгого часу визнавалась суддями обґрунтованою. Вказав на необґрунтованість посилання у новій підозрі на можливе залучення ОСОБА_3 іншої особи - ОСОБА_1 . Зазначив на необґрунтованість ризиків, на які посилається детектив у клопотанні. Посада ОСОБА_1 у Службі зовнішньої розвідки України є суто технічною. Повідомив про невиконання органом досудового розслідування рішення слідчого судді про допит свідків, заявлених стороною захисту. Додав, що процесуальна поведінка підозрюваного є належною. Крім цього, просив долучити характеризуючі документи стосовно ОСОБА_1 . Просив застосувати щодо підозрюваного цілодобовий домашній арешт.

Захисник Климов О.Ю. заперечив щодо задоволення клопотання. Просив звернути увагу на принцип сталості застосування норм права. Вказав на рішення слідчого судді іншого суду та позицію Генерального прокурора. Вказав, що оскільки майно ОСОБА_1 арештоване, то у підозрюваного відсутня можливість сплатити заставу. Тому тримання під вартою носить характер безальтернативного запобіжного заходу. Зазначив на необґрунтованість повідомленої ОСОБА_1 підозри.

Крім того, захисник Корнага О.І. заперечив проти задоволення клопотання детектива. Вказав про необґрунтованість підозри. Порівняв зміст повідомлень про підозру від 07.04.2021 та 17.09.2021. Вказав, що ризик переховування від суду є надуманим, оскільки в його основу не може покладатися тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_1 може підозрюватися. Його матеріальний стан наразі не дозволяє йому реалізувати цей ризик. Вказав на необґрунтованість ризиків впливу на свідків, експерта, перешкоджання іншим чином.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників.

(3) Мотиви, з яких виходив слідчий суддя під час вирішення клопотання

За результатами дослідження матеріалів клопотання та з урахуванням думки учасників кримінального провадження, слідчий суддя робить наступні висновки.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов`язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).

Крім цього, у статті 178 КПК визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу (2), і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).

Також відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (1), виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (2). Стаття 184 КПК, в свою чергу, визначає загальні вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу.

Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК).

Під час розгляду клопотання слідчому судді слід також враховувати, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати, зокрема, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 197 КПК). При цьому, строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК).

З аналізу вказаних вище норм процесуального закону слідує, що при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчому судді необхідно встановити:

1)який запобіжний захід застосовано ОСОБА_1 .?

2)чи наявна обґрунтована підозра вчинення підозрюваним кримінального правопорушення?

3)чи наявні ризики, визначені ст. 177 КПК?

4)чи виправдовують зазначенні у клопотанні обставини подальше тримання підозрюваного під вартою та чи є можливим застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК?

5)на який строк необхідно продовжити тримання під вартою?

6)чи застава (альтернативний запобіжний захід) є непомірною для підозрюваного та чи підлягає зменшенню її розмір?

У процесі вирішення вказаних питань, слідчий суддя робить наступні висновки щодо кожного з них.

(3.1) Щодо запобіжного заходу, застосованого щодо ОСОБА_1 .

Згідно з витягом з ЄРДР кримінальне провадження № 52021000000000016 здійснюється за ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 366-2 КК України.

06.04.2021 ОСОБА_1 було затримано детективами НАБУ відповідно до протоколу його затримання.

07.04.2021 йому було повідомлено про підозру у чиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

17.09.2021 йому було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 366-2 КК України.

09.04.2021 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було застосовано підозрюваному ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 04.06.2021 включно. Цією ухвалою визначено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу у вигляді застави - у розмірі 15 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 35 185 000 грн. Нею ж, у випадку внесення застави, покладено на підозрюваного обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК.

Ухвалами слідчих суддів строк тримання під вартою ОСОБА_1 неодноразово продовжувався, востаннє ухвалою слідчого судді від 03.09.2021. Цією ухвалою продовжено строк тримання ОСОБА_1 під вартою до 07.10.2021 включно. При цьому, зменшено розмір застави, визначеної йому, до 17 842 500 грн. У випадку внесення застави, на ОСОБА_1 покладено такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

-не відлучатися із м. Києва та села Гатне, Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданий 10.02.2014 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві; та паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 , виданий 20.06.2017 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві та інші документи, які надають право виїзду за кордон;

-утримуватися від спілкування з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , ОСОБА_11 , ОСОБА_8 ;

-носити електронний засіб контролю.

(3.2) Щодо обґрунтованості підозри

Поняття обґрунтованої підозри та чіткі критерії її оцінки у національному законодавстві не визначені.

Проте, воно висвітлено у практиці Європейського суду з прав людини, що підлягає застосуванню українськими судами. Термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»). Обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна бути заснована на об`єктивних фактах, наданих суду стороною обвинувачення.

Цей стандарт переконання є нижчим, ніж стандарт переконання «поза розумним сумнівом», та вимагає меншої ваги доказів, ніж для вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи на стадії судового розгляду.

Таким чином, слідчому судді необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме цей злочин). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація здійснюється судом під час розгляду справи по суті.

Слідчим суддею встановлено, що 07.04.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.

17.09.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 366-2 КК України.

Слідчий суддя вважає, що нова підозра відповідає критерію обґрунтованості, який встановлено у випадку застосування стосовно особи запобіжного заходу чи продовження строку його дії.

Так, частина четверта статті 190 КК України передбачає відповідальність за заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою (шахрайство), яке вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою.

Згідно з пунктом четвертим примітки до статті 185 КК України, серед іншого, у статті 190 цього Кодексу в особливо великих розмірах визнається кримінальне правопорушення, що вчинене однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення кримінального правопорушення.

Стаття 27 КК України визначає види співучасників. Згідно з ч. 4 ст. 27 КК України підбурювачем є особа, яка умовлянням, підкупом, погрозою, примусом або іншим чином схилила іншого співучасника до вчинення кримінального правопорушення.

Частина третя статті 369 КК України передбачає відповідальність, зокрема, за надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої влади, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Згідно з приміткою до ст. 364-1 КК України у статті 369 цього Кодексу під неправомірною вигодою слід розуміти зокрема грошові кошти, які пропонують, обіцяють, надають або одержують без законних на те підстав.

Відповідно до п. 2 примітки до ст. 368 КК України службовими особами, які займають відповідальне становище, у статті 369 цього Кодексу є, зокрема, судді.

Кримінальне правопорушення визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку кримінального правопорушення, домовилися про спільне його вчинення (ч. 2 ст. 28 КК України).

Варто враховувати, що згідно з п. 9 постанови Пленуму Верхового Суду України № 5 від 26.04.2002 дії службової особи, яка, одержуючи гроші чи матеріальні цінності начебто для передачі іншій службовій особі як хабар, мала намір не передавати їх, а привласнити, належить кваліфікувати не за ст. 368 КК України, а за відповідними частинами статей 190 та 364 КК України як шахрайство та зловживання владою чи службовим становищем, а за наявності до того підстав - і за відповідними частинами статей 27, 15 та 369 КК України як підбурювання до замаху на давання хабара. Особа, яка в такому випадку передала гроші чи цінності, вважаючи, що вона дає хабар, несе відповідальність за замах на давання останнього.

Крім цього, ч. 2 ст. 366-2 КК України передбачає відповідальність за умисне внесення суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Необхідно зазначити, що у цьому випадку слідчим суддею оцінюються виключно можливі дії ОСОБА_1 та відповідність їх запропонованій кваліфікації. Перевірку кваліфікації дій ОСОБА_3 у цьому випадку слідчий суддя не здійснює.

Для визначення можливості вчинення ОСОБА_1 вказаного кримінального правопорушення слідчим суддею досліджено відомості, надані сторонами, зокрема:

-протоколом затримання ОСОБА_3 від 07.04.2021;

-протоколом затримання ОСОБА_1 від 06.04.2021 з додатком, а саме описом предметів, речей, документів і цінностей вилучених в ході особистого обшуку затриманої особи;

- копію заяви ОСОБА_2 від 14.01.2021. Згідно з нею, 23.12.2020 його, рішенням зборів учасників, призначено ліквідатором ТДВ «СК «Акс Кепітал». З метою представництва інтересів Товариства, виникла необхідність у залученні адвоката. Під час зустрічі з адвокатом ОСОБА_3, останній зазначив про те, що спір товариства можна вирішити в Окружному адміністративному суді міста Києва на їх користь за 120 тис. доларів США і це питання вже узгоджено у суді;

- копію протоколу допиту свідка ОСОБА_2 від 06.04.2021. Згідно з ним, ОСОБА_3 був залучений до надання юридичних послуг ТДВ «СК «Акс Капітал» в Окружному адміністративному суді міста Києва. 18.12.2020 товариством подано позов до Окружного адміністративного суду міста Києва про визнанням протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 на суму 54 680 191 грн. Позов прийнято у провадження суддею ОСОБА_5 на підставі ухвали від 30.12.2020 по справі № 640/32334/20. ОСОБА_3 повідомляв його про хід виконання адвокатських функцій та декілька разів використовував словосполучення «определитесь с предложением». 13.01.2021 ОСОБА_3 повідомив його, що спілкувався з людиною, яка зазначила, що в адміністративній справі може бути винесено рішення на користь ТДВ «СК «Акс Капітал» за 120 тис. доларів США. 09.02.2021 він запитав у ОСОБА_3 чи може сума бути зменшена, на що він відповів, що йому пояснили про готовність вирішити справу на користь підприємства в межах озвученої суми. Він повідомив ОСОБА_3 про проведення експертизи, якою порушень у діях підприємства не встановлено, внаслідок чого, довести неправомірність дій ГУ ДФС у місті Києві буде дещо легше. Проте, ОСОБА_3 пояснив, що така експертиза лише дасть можливість судді, який розглядатиме справу простіше написати рішення, однак навряд вплине на розмір неправомірної вигоди. ОСОБА_3 повідомив, що з`ясує питання про зменшення розміру неправомірної вигоди та повідомив, що посередник в справах, які розглядаються ОАСК, неправомірну вигоду бере лише за винесення позитивного рішення в першій судовій інстанції. 16.02.2021 ОСОБА_3 повідомив йому, що для того, щоб ОСОБА_5 розглянула справу на їх користь, то з нею попередньо має переговорити голова суду. Посередник є близькою людиною голови суду. ОСОБА_3 повідомив, що особам, з якими він співпрацює він повідомив, що сума неправомірної вигоди буде становити 100 тис. доларів США, і ті не висловили заперечень, а сума його винагороди за участь в судовому розгляді він оцінює на рівні 2000 доларів США. 25.03.2021 він повідомив ОСОБА_3 , що зможе дати 10 тис. доларів США як завдаток (частину) неправомірної вигоди. Вони поїхали у відділення банку, де зі скриньки, у якій він зберігав гроші, дістав 10 тис. доларів США. Їх він передав ОСОБА_3 . 29.03.2021 ОСОБА_3 повідомив його, що розмовляв з посередником, який запевнив, що розгляд справи в суді буде на його користь, а крайній строк на отримання коштів - 05.04.2021. 05.04.2021 він та ОСОБА_3 поїхали до банку, де із банківської скриньки вилучив грошові кошти у сумі 90 тис. доларів США. Їх він передав ОСОБА_3 , який перерахував кількість пачок грошових купюр;

- копію протоколу № 23/1 загальних зборів учасників ТДВ «СК «Акс Кепітал» від 23.12.2020. Згідно з ним, призначено ліквідатором товариства ОСОБА_2 ;

- копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ»;

- копію податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413;

- копію ухвали ОАСК від 30.12.2020 судді ОСОБА_5 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 640/32334/20;

- копію договору про надання правової допомоги від 21.12.2020 між адвокатом ОСОБА_3 та ТДВ «СК «Акс Кепітал» щодо здійснення представництва прав та інтересів Товариства;

- копію обкладинки справи № 640/32334/20 за позовом ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» до ГУ ДПС у м. Києві;

- копію позовної заяви про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2020 № 77920413, ціна позову складає 54 680 191 грн;

- копію протоколу огляду від 05.04.2021 мобільного телефону ОСОБА_2 , в якому зафіксовано обставини спілкування з ОСОБА_3 ;

- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів від 25.03.2021. Оглядом встановлено грошові кошти в сумі 10 000 доларів США з серіями та номерами купюр, далі їх передано ОСОБА_2 ;

- копію протоколу огляду та вручення грошових коштів та несправжніх імітаційних засобів від 05.04.2021. Згідно з ним, оглянуто: флеш-накопичувач Kingston Datatraveler ; аркуш паперу білого кольору формату А-4 з надрукованим на ньому тексті, який відповідає тексту у файлі, який збережений на флеш-накопичувачі; грошові кошти в сумі 90 000 доларів США з серіями та номерами купюр. Далі їх вручено ОСОБА_2 ;

- копію протоколу обшуку від 07.04.2021 за адресою: АДРЕСА_4 , під час якого вилучено грошові кошти в сумі 80 тис. доларів США, копію паспорта, автобіографію ОСОБА_1 , квитанції та рахунки на ім`я ОСОБА_11 , альбом з фотографіями ОСОБА_11 , грошові кошти в сумі 3 774 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелів;

- копію протоколу обшуку від 06.04.2021 за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_5 , під час якого виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 20 тис. доларів США;

- копії протоколів огляду від 07.04.2021 та 08.04.2021 телефону ОСОБА_1 , в якому міститься листування ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо обставин розгляду адміністративної справи 640/32334/20;

- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_5 ) від 13.05.2021: свідок пояснила, що була суддею ОАСК, 21.12.2020 до ОАСК звернулось ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Цій справі присвоєно номер № 640/32334/20. ОСОБА_5 здійснювала розгляд цієї справи. У підготовчі судові засідання 17.02.2021 та 17.03.2021 з`являлись представники позивача: адвокат ОСОБА_3 та ліквідатор товариства ОСОБА_2 , а також представник ГУ ДПС у м. Києві. 17.03.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2021. Свідок зазначила, що особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 їй особисто не знайомі. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вона бачила двічі у засіданнях щодо розгляду вказаної справи. Прізвище ОСОБА_1 вона вперше почула із засобів масової інформації 06.04.2021, звідки також додатково дізналася, що ця особа є братом ОСОБА_11 . Ніколи не спілкувалася із ОСОБА_1 . Вона також зазначила, що до неї не зверталась жодна особа з приводу винесення рішення у цій справі, жодна особа не цікавилась ходом розгляду цієї справи, жодного позапроцесуального спілкування ані з ОСОБА_3, ані з ОСОБА_1 , ані з будь-ким не відбувалось;

- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_11 ) від 09.07.2021: свідок є головою ОАСК. Під час допиту відмовився надавати показання по суті більшості поставлених детективом питань. Водночас, вказав, що до нього не зверталися з проханням посприяти в прийнятті позитивного рішення для ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» в справі № 640/32334/20 або в інших справах, яких стороною є ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» та які розглядались у ОАСК. Повідомив, що до нього ніхто не звертався із проханням взяти участь у передачі неправомірної вигоди судді ОСОБА_5 Зазначив, що не зберігав, свої речі за адресою: АДРЕСА_4 , або за адресою: АДРЕСА_6 (допит здійснювався за участю адвоката ОСОБА_30);

- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_8 ) від 19.04.2021 та 06.09.2021: свідок пояснила, що фактичним власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 , є ОСОБА_1 . Їй невідомо стосовно майна, яке могло зберігатись у цій квартирі;

- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_9 ) від 13.09.2021: свідок вказав, що знайомий із ОСОБА_1 . Приблизно в 2020 році ОСОБА_1 звертався до нього із проханням оформити на нього довіреність з розпорядження його майном. ОСОБА_1 приїздив до свідка та він надавав йому копії своїх документів;

- копії матеріалів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовано обставини підбурювання ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . ОСОБА_2 надати неправомірну вигоду у розмірі 100 тис. доларів США судді ОАСК за прийняття рішення на користь ТДВ «СК «Акс Кепітал», а саме, відповідними протоколами за результатами проведення НСРД від 22.03.2021, 23.03.2021, 02.04.2021, 10.04.2021, 26.04.2021;

- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_17 ) від 27.07.2021: свідок пояснив, що перед цим був власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 . Цю квартиру було продано певній жінці. Свідок пояснив, що йому відомий ОСОБА_1 . Декілька разів мав з ним випадкове спілкування. Свідок зазначив, що йому також раніше належала квартира за адресою: АДРЕСА_6 . Вона пізніше також була відчужена фінансовою установою;

- копію протоколу допиту свідка ( ОСОБА_18 ) від 22.07.2021;

- повні витяги з Єдиного реєстру довіреностей (адміністративний) № 45634394 від 13.09.2021, № 45634301 від 13.09.2021, № 44341306 від 12.04.2021, № 44341295 від 12.04.2021;

- копію листа старшого детектива Абакумова О.Ю. на ім`я прокурора Іванющенка О.А. від 10.04.2021;

- копію протоколу огляду речей і документів від 12.04.2021;

- копію актового запису про шлюб від 15.07.2020 щодо ОСОБА_1 ;

- повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження;

- копію протоколу огляду від 21.09.2021 (декларації особи, яка належить до кадрового складу розвідувальних органів України та/або займає посаду, перебування на якій становить державну таємницю ОСОБА_1 );

- копії інших матеріалів кримінального провадження в їх сукупності.

Так, стороною захисту вказується, що повідомлена підозра не відповідає критерію обґрунтованості. Зокрема, не зрозуміло чому у випадку вчинення ОСОБА_3 шахрайських дій він залучив іншу особу - ОСОБА_1 .

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_3 повідомлено про підозру за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369 КК України. Водночас, слідчий суддя не оцінює при продовженні строку дії запобіжного заходу ОСОБА_1 кваліфікацію можливих дій ОСОБА_3 .

При цьому, із матеріалів клопотання вбачається, що ОСОБА_3 справді міг вести спілкування із ОСОБА_2 щодо надання ним в інтересах ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» неправомірної вигоди, яка мала бути передана судді ОСОБА_5 через певну, наближену до суддів ОАСК, особу.

Із протоколів, складених за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо спілкування ОСОБА_3 із ОСОБА_2 , вбачається, що сумою коштів, яка мала бути передана за вирішення адміністративної справи, є 100 000 доларів США.

При цьому, у протоколах за результатами проведення НСРД зафіксовані зустрічі та спілкування ОСОБА_3 із ОСОБА_1 щодо можливого вирішення судового спору, домовленостей щодо цього, коштів, які можуть бути передані за вирішення вказаного питання.

25.03.2021 ОСОБА_2 передав ОСОБА_3 першу частину грошових коштів в сумі 10 тис. доларів США, а 05.04.2021 - решту обумовленої суми в розмірі 90 тис. доларів США. Вказане підтверджується протоколом допиту ОСОБА_2 в якості свідка та матеріалами за результатами проведення НСРД, зокрема відповідними протоколами від 10.04.2021 та від 02.04.2021;

Після передачі ОСОБА_1 ОСОБА_3 частини грошових коштів від ОСОБА_2 , ОСОБА_3 направився у невстановлене місце, а ОСОБА_1 - за місцем свого проживання, а не поїхав передавати неправомірну вигоду наступному посереднику, а потім судді ОАСК.

При цьому, зранку наступного дня - 06.04.2021 ОСОБА_1 , взявши із собою частину переданих йому раніше грошових коштів, на своєму автомобілі виїхав у напрямку міста Києва. Заїхавши в місто, направився на вулицю Московська, де зупинився щоб зустрітися зі своєю дружиною - ОСОБА_19 , яка вийшовши з вказаної будівлі сіла на переднє пасажирське місце і перебувала там декілька хвилин.

Після вказаної зустрічі, ОСОБА_1 продовжив рух на своєму автомобілі і приїхав до будинку АДРЕСА_7 , після чого, взявши з собою частину грошових коштів, вийшов з салону автомобіля та направився до будинку АДРЕСА_8 , зайшов до квартири АДРЕСА_9 вказаного будинку. Описане переміщення грошових коштів підтверджується матеріалами за результатами проведення НСРД, зокрема відповідним протоколом від 10.04.2021.

Під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_4 , було виявлено у ній вказані грошові кошти у сумі 80 000 доларів США. В цій квартирі під час проведення обшуку також було знайдено інші грошові кошти, зокрема й в іноземній валюті. Таку квартиру, за твердженнями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , використовував ОСОБА_1 .

При цьому, у документах, що містяться у додатках до клопотання, не зафіксовано факту передавання вказаних коштів суддям ОАСК. Крім того, допитані свідки ОСОБА_11 та ОСОБА_5 вказали, що вони не отримували від ОСОБА_1 коштів задля прийняття певного рішення у адміністративній справі, їм ніхто не повідомляв про намір надання коштів в інтересах ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ».

У зв`язку із цим, можна припускати, що одержуючи грошові кошти від ОСОБА_2 , які були передані йому ОСОБА_3 , начебто для передачі суддям ОАСК як неправомірна вигода за вирішення адміністративної справи, ОСОБА_1 міг мати намір не передавати їх, а привласнити, у зв`язку із чим заніс їх до квартири АДРЕСА_3 .

В контексті обґрунтованості підозри слідчий суддя також бере до уваги надані підозрюваним та його захисниками пояснення та відомості під час судового засідання. Зокрема, сторона захисту зазначає, що ОСОБА_1 було спровоковано. По-перше, сторона захисту стверджує, що ОСОБА_2 був наділений навиками із представництва юридичних осіб у судах, тому міг сам представляти інтереси товариства у ОАСК. На підтвердження цій обставині слідчому судді надано копії відповідних документів, зокрема листа ГУ ДПС у Чернігівській області, який підтверджує посаду, яку до цього обіймав ОСОБА_2 . Також надано судові рішення у господарських справах, у яких брав участь ОСОБА_2 .

Також слідчому судді надано проект заяви адвоката Назаренка О.О. до Офісу Генерального прокурора щодо провокації вчинення злочину стосовно ОСОБА_1 за змістом цієї заяви у даному випадку було вчинено провокацію злочину, за участю ОСОБА_2 . Кінцевою ціллю цих дій був голова ОАСК. Захисник посилається на коментар, розміщений на одному із веб-сайтів стосовно аналізу провокативних дій правоохоронних органів у цьому випадку. У заяві зазначається, що 02.12.2020 ОСОБА_2 вимкнув свій телефон та перейшов на використання іншого. На думку адвоката, ТДВ «СК «АКС КЕПІТАЛ» подано фіктивний позов до ОАСК. Для введення ОСОБА_2 «в потрібне коло», за твердженням захисника, була задіяна певна ОСОБА_20 - директор АО «Лігал Юніон», яка, як зазначено, перебувала у повній залежності від працівників правоохоронних органів. Саме ОСОБА_20 , за змістом заяви, зателефонувала ОСОБА_3 із проханням надати сприяння її знайомим у вирішенні проблеми з «податковою». Крім цього, стороною захисту, згідно з заявою, було встановлено відношення до адміністративної справи, що розглядалась в ОАСК, та знайомства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - адвоката Кардашевської Т.В.

Адвокатом Назаренком О.О. також надано копію заяви, підписаної від імені ОСОБА_2 , щодо дій службової особи судової гілки влади, направлених на одержання неправомірної вигоди у іншому кримінальному провадженні.

Слідчому судді також надано відомості щодо користування ОСОБА_2 індивідуальним сейфом.

Водночас, на думку слідчого судді, вказані обставини не можуть однозначно вказувати на провокацію злочину. Наявність знань у галузі права, надіслання заяви про вчинення злочину у іншому кримінальному провадженні, користування сейфом, а також проект заяви про вчинення провокації злочину, не свідчать, зважаючи на стадію кримінального провадження, однозначно про те, що дії осіб були спровоковані.

Окрім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що перевірка наявності провокації злочину, про яку зазначив захисник, має здійснюватися під час судового провадження на підставі дослідження та оцінки всіх доказів.

Захисник Назаренко О.О. також вказав на невідповідність зазначеної кваліфікації діяння у витязі з ЄРДР повідомленій ОСОБА_1 підозрі. При цьому, слідчий суддя вважає, що при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою ця обставина не носить суттєвого значення для вирішення клопотання детектива та прийняття відповідно рішення.

Таким чином, з урахуванням досліджених документів, слідчий суддя приходить до переконання, що наразі є достатньо обставин, які свідчать про відповідність повідомленої ОСОБА_1 підозри критерію обґрунтованості, що ставиться при вирішенні питання про застосування/продовження строку дії запобіжного заходу.

Слід зауважити, що на цьому етапі провадження слідчий суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. А на підставі оцінки сукупності отриманих відомостей лише визначає, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою (за стандартом «обґрунтованої підозри») для продовження дії запобіжного заходу.

(3.3) Слідчий суддя вважає доведеним існування ризиків вчинення підозрюваним дій, визначених статтею 177 КПК.

Запобіжні заходи застосовуються з метою досягнення дієвості кримінального провадження. Їх дія носить превентивний (попереджувальний) характер реалізації особами дій, направлених на перешкоджання здійсненню правосуддя у справі.

Стаття 177 КПК визначає перелік ризиків, задля запобігання реалізації яких застосовується запобіжний захід. Ризики вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею, судом обґрунтованої ймовірності реалізації підозрюваним таких дій. Чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що особа обов`язково здійснюватиме такі дії. Однак слідчому судді необхідно встановити, чи підозрюваний наразі має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

В ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03.09.2021 визнано доведеним існування ризиків переховування ОСОБА_1 від органу досудового розслідування та суду (1), незаконного впливу ним на свідків, експерта у кримінальному провадженні (2), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (3)

Обґрунтованість тверджень про продовження існування вказаних ризиків слідчому судді необхідно перевірити.

1. Слідчий суддя вважає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду є реальним з огляду на тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , суворістю можливого покарання, пов`язаними із цим негативними для особи наслідками та іншими обставинами.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 2 ст. 366-2 КК України. Зокрема, санкція частини четвертої статті 190 КК України відносить цей злочин до особливо тяжких та карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_1 у сукупності з іншими обставинами.

Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_1 впродовж 2016 - 2020 років здійснив 13 виїздів за межі України. Крім того, підозрюваний упродовж 2015-2020 років отримав дохід у сумі 11 244 тис. грн. 07.04.2021 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн, 100 шекелів. До свого клопотання детективом додано протокол допиту ОСОБА_8 (юридичний власник квартири), яка вказала, що фактичним власником квартири, у якій знайдено значні суми грошових коштів та іншого майна, є ОСОБА_1 .

До того ж, досить імовірно, що окрім описаного майна у володінні підозрюваного наявні інші грошові кошти та матеріальні цінності у значних кількостях.

Слідчий суддя враховує те, що через дві години після затримання ОСОБА_1 дві особи прибули до квартири за адресою: АДРЕСА_6 , та зібрали речі і вивезли їх в невідомому напрямку. Вказане зафіксовано у протоколі огляду речей та документів від 12.04.2021.

Підозрюваний перед цим обіймав посаду заступника начальника Управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України, є адвокатом, діяльність якого не призупинена, що вказує на наявність у нього впливового кола знайомих. При цьому, факт його звільнення із розвідувального органу не свідчить про автоматичне припинення цих зв`язків.

Зазначені обставини свідчать про те, що підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися з огляду на покарання, яке загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення. Попередні часті виїзди за кордон, майновий стан свідчать про реальну можливість впродовж тривалого часу ухилятися від кримінальної відповідальності, перебуваючи постійно за кордоном чи в Україні, та в такий спосіб, переховуватись від органів досудового розслідування та суду. З огляду на посаду, яку він обіймав до цього, описані вище обставини винесення певних предметів із квартири АДРЕСА_10 , можна стверджувати про досить широке і впливове коло знайомих для координації переховування.

Доводи сторони захисту про відсутність такого ризику не спростовують наведених вище висновків суду.

2. У засіданні також встановлено, що існує ризик незаконного впливу на свідків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Таким чином, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

ОСОБА_1 , обіймаючи до цього посаду заступника начальника Управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України, маючи зв`язки серед працівників суду, державних та правоохоронних органів, органів адвокатури, не перебуваючи під вартою, з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість здійснювати тиск на ОСОБА_2 , який є основним свідком обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_1 злочину. Також ОСОБА_1 зможе впливати на інших свідків, зокрема ОСОБА_8 , яка є власницею приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , щоб вони змінили свої покази або відмовились від свідчень, тощо. При цьому, слідчим суддею враховується те, що відповідно до наданого протоколу допиту від 19.04.2021, остання вказала, що фактичним власником квартири за адресою: АДРЕСА_4 , є ОСОБА_1 , який просив ОСОБА_8 зареєструвати право власності на приміщення на себе. До майна, вилученого у цій квартирі, жодного відношення не має.

Отже, слідчий суддя приходить до висновку про достатню вірогідність такого ризику, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні зі свідками, ОСОБА_1 може здійснювати на них вплив з метою спонукання їх до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Крім цього, слідчий суддя вважає також реальним реалізацію підозрюваним впливу на експертів у провадженні. Зокрема, до клопотання про продовження строків тримання під вартою додано копії постанов про призначення судових експертиз відео-, звукозапису, комп`ютерно-технічної експертизи, технічної експертизи документів, судової трасологічної, судової дактилоскопічної, судово-мистецтвознавчої експертиз, а також експертиз матеріалів, речовин та виробів.

Експертні дослідження є одним із ключових доказів, що можуть бути знівельовані або ж знецінені у разі впливу на експерта у кримінальному провадженні задля винесення недостовірного висновку або ж та надання заздалегідь узгоджених свідчень на користь певних осіб.

Таким чином, враховуючи те, що у кримінальному провадженні призначено значну кількість експертних досліджень, що мають вагоме значення у процесі доказування, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику впливу підозрюваного на експерта.

3. У ході розгляду клопотання слідчим суддею встановлено наявність ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Робота перед цим на посаді заступника начальника Управління технічного озброєння та спеціальних досліджень Служби зовнішньої розвідки України обумовлює можливість ОСОБА_1 мати широке коло зв`язків серед діючих працівників правоохоронних органів та судів, різних державних органів, засобів масової інформації, що може бути використано ним для перешкоджання здійсненню досудового розслідування шляхом впливу на детективів, прокурорів та суддів з метою уникнення від кримінальної відповідальності. При цьому, звільнення із Служби зовнішньої розвідки України не свідчить про автоматичну втрату зв`язків у таких органах.

Оцінюючи наявність цього ризику, слідчий суддя також враховує описані вище події винесення із квартири АДРЕСА_10 , сумок, ймовірно із грошима або ж іншими цінностями, вже через 2 години після затримання ОСОБА_1 .

Описані вище обставини, дають слідчому судді достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 як самостійно так і через інших осіб може впливати на хід досудового розслідування у справі, зокрема, шляхом знищення, приховування слідів кримінального правопорушення.

Вказане свідчить про можливість перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя приходить до висновку про наявність ризиків кримінального провадження, передбачених статтею 177 КПК, а саме - переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, експертів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

(3.4) Зазначені у клопотанні детектива обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

Відповідно до ст. 178 КПК та ґрунтуючись на досліджених у судовому засіданні матеріалах та поясненнях учасників провадження, слідчий суддя враховує наступні обставини:

- надані відомості свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень;

- злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , відноситься до особливо тяжких і у разі визнання підозрюваного винуватим, йому може загрожувати покарання у виді волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна;

- станом на день вирішення клопотання ОСОБА_1 виповнилося 48 років, відомостей про стан його здоров`я слідчому судді не надано;

- у підозрюваного наявне нерухоме та рухоме майно на території України, він одружений та має неповнолітнього сина, матір похилого віку;

- ОСОБА_1 здійснює індивідуальну діяльність адвоката (на цей час звільнено зі Служби зовнішньої розвідки України);

- відповідно до наданих відомостей він характеризується позитивно;

- підозрюваного можна охарактеризувати як матеріально забезпечену особу, що буде більш детально описано у пункті 3.6 цієї ухвали;

- підозрюваний ОСОБА_1 раніше не судимий;

- відомостей щодо застосування раніше до нього запобіжних заходів чи наявність повідомлення йому про підозру про вчинення іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано;

- згідно з поданими матеріалами клопотання предметом злочину були грошові кошти у сумі 100 тис. доларів США (80 тис. доларів США отримав ОСОБА_1 ).

Слідчий суддя враховує подані стороною захисту матеріали та характеризуючі відомості стосовно підозрюваного ОСОБА_1 . Разом з тим, наявність дитини, матері пенсійного віку хоча і свідчить про наявність соціальних зв`язків, однак не є достатніми стримуючими факторами з урахуванням ризиків, описаних у попередньому пункті, які на цей час не зменшились.

Слідчий суддя враховує суспільний інтерес у швидкому, повному і об`єктивному досудовому розслідуванні кримінального провадження, чого можливо досягнути лише за умов нівелювання ризиків кримінального провадження, які наразі не зменшились. За таких обставин необхідним є саме тримання під вартою.

Домашній арешт, в тому числі цілодобовий, про який прохали адвокати та підозрюваний, на переконання слідчого судді не зможе запобігти реалізації вказаних вище ризиків, в тому числі переховування від детектива, прокурора, суду. Застосування вказаного заходу забезпечення може завадити виконанню завдань кримінального провадження на даному його етапі.

Таким чином, зважаючи на доволі високі встановлені ризики переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків, експерта у справі, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, з урахуванням його особистих характеристик, слідчий суддя робить висновок, що ці обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою.

(3.5) Під час визначення строку, на який ОСОБА_1 слід продовжити дію запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з такого.

Відповідно до ухвали слідчого судді від 24.09.2021 строк досудового у кримінальному провадженні № 52021000000000016 від 14.01.2021 продовжено до восьми місяців, тобто до 07.12.2021.

У клопотанні про продовження строку тримання під вартою надано опис слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному проваджені, зокрема закінчити проведення експертиз, які були призначені у кримінальному провадженні, допитати свідків, зокрема ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 тощо.

З наданих прокурором пояснень та доданих до клопотання копій документів можна зробити висновок, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не вбачається можливим.

Таким чином, зважаючи на те, що строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 07.12.2021, ще необхідно провести (завершити) ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які раніше не було проведено з об`єктивних причин, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 днів, тобто до 02.12.2021.

(3.6) На думку слідчого судді, розмір застави (альтернативного запобіжного заходу) необхідно зменшити.

Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК).

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК).

Варто зазначити, що питання виходу за межі максимально встановленого розміру застави, що визначений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК, було предметом розгляду слідчих суддів під час застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу та продовження строку його дії. Слідчий суддя не вбачає підстав для відступлення від таких висновків.

При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 17 842 500 грн., слідчий суддя при постановленні попередньої ухвали від 03.09.2021 врахував розмір предмету злочину (неправомірна вигода), у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , який складає 100 000 доларів США; наявність у нього рухомого та нерухомого майна, частина якого розташована у м. Києві, вказано про те, що ОСОБА_1 може мати доступ до готівкових коштів, сума яких може вимірюватись сотнями тисяч доларів США.

Із досліджених у судовому засіданні матеріалів вбачається наявність у нього, окрім тих коштів, які він отримував у якості заробітної плати (за 2015-2020 роки отримано дохід у сумі близько 11 мільйонів гривень) та тих, що були знайдені у квартирі по АДРЕСА_11 (грошові кошти у сумі 3 744 500 доларів США, 846 560 Євро, 20 тис. фунтів стерлінгів, 236 тис. грн., 100 шекелів, золоті злитки, дорогоцінні предмети), інших коштів у значних кількостях, які могли зберігатись у квартирі по АДРЕСА_6 , що дають йому можливість внести заставу у зазначеному розмірі.

Зокрема, під час затримання ОСОБА_1 останній зателефонував дружині - ОСОБА_19 та своєму адвокату (підтверджується відомостями із протоколу затримання від 06.04.2021). При цьому, одразу через дві години після цього було зафіксовано винесення із квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 , двома особами, ідентифікованими органом досудового розслідування як ОСОБА_24 та ОСОБА_25 сумок із невідомим вмістом.

Зокрема, у протоколі огляду від 12.04.2021 описані відомості з камери спостереження, встановленої на перехресті вул. Глазунова та ОСОБА_26 , відповідно до яких один із зазначених осіб здійснює жест лівою рукою у бік автомобіля Skoda, після чого підходить в напрямку його руху. Далі у протоколі зафіксовано номери вказаного автомобіля НОМЕР_5 . Відповідно до копії реєстраційної картки транспортного засобу, власником автомобіля Skoda Octavia д.н.з. НОМЕР_5 є ОСОБА_27 . Згідно з копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_25 перебуває у шлюбі зі ОСОБА_28 .

Згідно зі змістом листа старшого детектива НАБУ Абакумова О.Ю. на ім`я прокурора Іванющенка О.А. двома особами, які винесли речі із вказаної квартири, є ОСОБА_24 (неофіційний водій рідного брата підозрюваного - ОСОБА_29 ) та особа наближена до адвоката ОСОБА_30 (адвокат ОСОБА_29.) - ОСОБА_25 .

Із протоколу допиту свідка від 09.07.2021 вбачається, що ОСОБА_30 є адвокатом голови ОАСК ОСОБА_11 . Із наданої роздруківки із відомостями з ЄРАУ вбачається, що адресою робочого місця адвоката ОСОБА_30 є місто Київ, вул. Саперне Поле, буд. 12, офіс 1007. Водночас, у відповідності із інформацією про юридичну особу ОСОБА_25 є власником ТОВ «Інтегріті-Груп», яке теж знаходиться за адресою м. Київ, вул. Саперне поле, буд. 12, офіс 1007.

Крім цього, досить імовірно, що квартира за адресою: АДРЕСА_6 , була у користуванні у родини ОСОБА_1 , оскільки власник останньої - ОСОБА_32 , 06.11.2019 видав на тещу ОСОБА_1 - ОСОБА_23 довіреність щодо розпорядження нею. До того ж, цю квартиру за останні 2 місяці відвідував лише ОСОБА_1 2 рази (відповідно до протоколу огляду речей та документів від 12.04.2021).

Про можливе придбання цієї квартири, зокрема з метою зберігання у ній грошових коштів та цінних предметів свідчать показання, надані свідками ОСОБА_17 та ОСОБА_18 щодо перебування у їх власності впродовж певного часу двох квартир за адресами: АДРЕСА_6 , та АДРЕСА_4 , які пізніше були продані у зв`язку з неможливістю виконання покладених боргових зобов`язань.

При цьому, під час судового засідання слідчому судді підозрюваним не надано переконливих пояснень, що у цій квартирі зберігалось та чому у досить короткий після його затримання час до вказаного приміщення прибули зазначені особи та винесли із нього речі.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що у вказаній квартирі могли зберігатись значні суми грошових коштів, які були вивезені з неї після того, як надійшла інформація стосовно затримання ОСОБА_1 співробітниками НАБУ.

Разом з тим, слідчий суддя враховує, що з моменту постановлення ухвали від 03.09.2021 та до цього часу підозрюваний (заставодавець) коштів у визначеному вище розмірі не внесли. ОСОБА_1 тримається під вартою уже шість місяців.

З урахуванням того, що питання, яке вирішується, пов`язане з обмеженням свободи особи на вільне пересування, визначення розміру застави набуває особливого значення. Розмір грошових коштів, з одного боку, повинен слугувати належною гарантією виконання підозрюваним обов`язків, покладених на нього чинним процесуальним законодавством. З іншого боку, такий розмір не повинен бути непомірним для особи. Про непомірність розміру застави може, серед іншого, вказувати той факт, що особа зазнаючи обмежень, пов`язаних із реалізацією права на вільне пересування, з якихось причин не внесла заставу впродовж досить тривалого часу.

На думку слідчого судді, з урахуванням названої обставини заставу ОСОБА_1 необхідно зменшити до розміру 3 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 040 200 (вдвічі).

Така застава не є непомірною для ОСОБА_1 , відповідатиме його майновому та сімейному стану, обставинам кримінального провадження. Такий розмір застави є розумним з огляду на необхідність виконання завдань кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти встановленим ризикам кримінального провадження.

Крім цього, у разі внесення застави, на підозрюваного необхідно покласти обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК та визначені в ухвалі слідчого судді від 03.09.2021. Водночас, зважаючи на обставини зміненої підозри, показання, які були надані свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , слідчий суддя вважає недоцільним покладення на ОСОБА_1 заборони щодо спілкування із вказаними особами.

Отже, підсумовуючи усе вище зазначене, клопотання детектива слід задовольнити частково, продовживши дію тримання під вартою на 60 днів, тобто до 02.12.2021 включно, при цьому зменшивши розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до суми 9 040 200 грн.

На підставі викладеного, слідчий суддя постановив:

1.Клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Нєдова Р.С., погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Іванющенком О.А., про продовження строку тримання під вартою задовольнити частково.

2.Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 02.12.2021 включно.

3.Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу - у розмірі 3 800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 9 040 200 (дев`ять мільйонів сорок тисяч двісті гривень);

4.Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_6 .

5.У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді застави.

6.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про продовження строку запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

7.У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;

-не відлучатися із м. Києва та села Гатне, Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

-повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_3 , виданий 10.02.2014 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві; та паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_4 , виданий 20.06.2017 відділом централізованої обробки даних № 1 Управління з питань громадянства, паспортизації, реєстрації та еміграції Управління Державної міграційної служби України в м. Києві та інші документи, які надають право виїзду за кордон;

-утримуватися від спілкування з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 ;

-носити електронний засіб контролю.

8.Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави.

9.В іншій частині у задоволенні клопотання - відмовити.

10.Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава може бути звернута в дохід держави.

11.Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк її подачі обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали

Ухвала набирає законної сили після закінчення п`ятиденного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі її подання ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст оголошено 07.10.2021 о 17:00 год.

Слідчий суддя В.В. Ногачевський