Документ № 100203078

Справа № 991/6270/21

Провадження №11-сс/991/571/21

У Х В А Л А

04 жовтня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В.І.,

суддів Боднара С.Б., Семенникова О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Римаренко М.С., Халітової І.В.

прокурора Корзуна В.С.

підозрюваного ОСОБА_1

захисників Грищенка В.А., Готіна О.М., Весніна С.О., Капрана Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційні скарги прокурора та захисників на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2021 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 4 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 110 750 (десять мільйонів сто десять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Національним антикорупційним бюро України під час досудового розслідування у даному провадженні встановлено, що службові особи ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» у змові з представниками ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» та ТОВ «Зоря», з метою отримання останніми неправомірної вигоди, у 2011 році створили умови для укладення договорів поставки вибухових речовин не з кінцевими споживачами продукції ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», а з вказаними суб`єктами господарювання-посередниками. Зокрема, Павлоградський хімічний завод як виробник систематично подавав для участі в тендерах кінцевих споживачів комерційні пропозиції з вищими цінами, ніж пропонували посередники.

ОСОБА_1 , будучи генеральним директором ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем`та ТОВ «НВП «Зоря», використав своє службове становище всупереч інтересам служби шляхом безпосереднього підписання протягом 2011-2016 років договорів поставки, додаткових угод, специфікацій до них та інших документів, а також шляхом впливу на підлеглих працівників у вигляді надання відповідних інструкцій та вказівок, що мало наслідком укладення наведених непрямих договорів поставки з посередницькими структурами та спричинило тяжкі наслідки у вигляді недоотримання державним підприємством належного йому прибутку в розмірі 43 312 663,15 гривень (без ПДВ).

13.09.2021 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 14 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 915 000 гривень, з накладенням нього виконання обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2021 року клопотання детектива задоволено частково, застосовано до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 10 110 750 (десять мільйонів сто десять тисяч сімсот п`ятдесят) гривень, та покладено на нього обов`язки, передбачені п.1, 3, 4 ч.5 ст.194 КПК України строком на два місяці - до 15.11.2021.

Ухвала мотивована обґрунтованістю підозри у вчиненні ОСОБА_1 інкримінованого йому кримінального правопорушення, що підтверджують надані в судовому засіданні матеріали кримінального провадження.

За висновком слідчого судді, прокурор довів ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, зокрема, з огляду на можливе вчинення ним тяжкого корупційного злочину, яким спричинено державі майнову шкоду у розмірі 43 312 663,15 гривень, покарання за нього, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон та коштів для переховування за межами України.

Також обґрунтованим є ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні з огляду на стійкі ділові та дружні зв`язки підозрюваного з працівниками підприємства, де він обіймає посаду генерального директора, надання вказівок іншому підозрюваному у кримінальному провадженні, директору державного підприємства ОСОБА_2 реалізовувати продукцію підприємства саме через посередників, що підтверджується результатами негласних слідчих (розшукових) дій і допитом директора з логістики та закупівлі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ОСОБА_3 .

Визначаючи розмір застави у 4 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, слідчий суддя врахував майновий стан підозрюваного та членів його родини, зокрема, його сукупний дохід за 2020 рік в розмірі 4 210 306 гривень, надання позик своїм дітям у валюті на суму близько 26 мільйонів гривень, наявність готівкових коштів в розмірі 65 000 євро, 42 000 доларів США та 940 000 гривень, наявність на праві власності в ОСОБА_1 та на праві спільної сумісної власності подружжя чотирнадцяти об`єктів нерухомого майна (житлових будинків, земельних ділянок, квартир в різних населених пунктах України), ймовірне завдання державі збитків на суму в 43 312 663,15 гривень.

Враховуючи обставини кримінального провадження, застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, було б недостатнім для контролю за поведінкою підозрюваного та виконанням покладених на нього процесуальних обов`язків. Слідчий суддя під час розгляду клопотання взяв до уваги бажання народного депутата України ОСОБА_4 взяти підозрюваного ОСОБА_1 на поруки, проте у зв`язку з тим, що він суттєво молодший за підозрюваного, знайомий з ним лише з осені 2019 року і виключно як з особою, що обіймає посаду генерального директора державного підприємства, він не є достатнім авторитетом для підозрюваного, щоб забезпечити виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків.

Не погодившись з ухвалою, прокурор подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та постановити нову про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 14 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 915 000 гривень. Вважає, що слідчий суддя при визначенні розміру застави не врахував суми збитків, завданих державі та майновий стан підозрюваного. Крім цього, слідчий суддя не поклав на підозрюваного обов`язок здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а тому існує загроза переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Захисники Тірзікян С.Г., Грищенко В.А. та Веснін С.О. подали апеляційні скарги, в яких просять ухвалу скасувати у зв`язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, та постановити нову: Тірзікян С.Г. та Веснін С.О. - про відмову в задоволенні клопотання детектива щодо застосування запобіжного заходу; Грищенко В.А. - про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистої поруки.

Захисники вважають, що в діях підозрюваного відсутня подія кримінального правопорушення. Закон не містить заборони укладати договори з господарюючими суб`єктами-посередниками, а генеральний директор мав право визначати ціну на вироблену продукцію на власний розсуд, оскільки державне регулювання відпускних цін такої продукції відсутнє. Наведене підтверджується, зокрема, висновком судово-економічної експертизи від 07.05.2021 № 211/7, в якому вказано на неможливість визначення розміру завданих державі збитків.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось з порушенням правил підслідності, оскільки докази зібрані органами військової прокуратури, а не детективами Національного антикорупційного бюро України.

Також сторона обвинувачення не обґрунтувала існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 жодного разу не ухилявся від органів слідства та суду під час досудового розслідування, а тому підстави вважати, що він переховуватиметься в майбутньому, відсутні. Стосовно ризику впливу на свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, усі вони були допитані на стадії досудового розслідування, свідки були попереджені про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих показань, а тому немає підстав вважати, що ОСОБА_1 спробує незаконно впливати на них в майбутньому.

Крім того, сторона обвинувачення не обґрунтувала неможливість застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, зокрема, особистої поруки, оскільки не врахувала відсутність у ОСОБА_1 судимостей, його стійкі соціальні зв`язки, позитивну характеристику з місця роботи, наявність наукового ступеня тачисленних державних нагород, у тому числі, звання «Герой України».

Розмір застави у 10 110 750 гривень, обраний підозрюваному, є непомірним для нього, оскільки кошти, належні ОСОБА_1 та його дружині, були арештовані ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду.

За результатами розгляду апеляційних скарг з участю прокурора, підозрюваного та його захисників колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних.

Відповідно до ст. 178 КПК України однією з обставин, що враховується при обранні запобіжного заходу, є розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.

Згідно зі ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про існування на час обрання підозрюваному міри запобіжного заходу обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Цей стандарт доказування не вимагає існування доказів, достатніх для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку. Якщо слідчий суддя, ретельно дослідивши матеріали кримінального провадження, дійде висновку про ймовірність вчинення особою кримінального правопорушення, підозра вважається обґрунтованою.

На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення сторона обвинувачення надала слідчому судді, зокрема, копії договорів на поставку продукції від 17.08.2011 № 269711 та від 29.12.2014 № 200315, укладеними між ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» (постачальник) та ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем» (покупці); додаткові угоди до вказаних договорів та специфікації до них, які підтверджують прямі поставки товару від постачальника до кінцевих споживачів ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» та ПАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» виключно за рахунок ресурсів державного підприємства, а не суб`єктів господарювання (посередників); листи між ДП «Науково-виробниче об`єднання «Павлоградський хімічний завод» та кінцевими споживачами, яким відмовляли в участі в торгах; листи з відпускними цінами на власну продукцію, вищими ніж у посередників, а також листи кінцевих споживачів адресовані ОСОБА_1 із пропозиціями укладання прямих контрактів на реалізацію продукції державного підприємства; протоколи за результатами негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_2 : 11.08.2016 під час проведення обшуків у державному підприємстві ОСОБА_2 у телефонних розмовах із директором з логістики та закупівлі ПАТ «Криворізький залізорудний комбінат» ОСОБА_3 повідомив, що вказівки працювати через посередників він одержав від генерального директора; 05.02.2018 під час телефонної розмови з директором ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем» ОСОБА_8 ОСОБА_2 також підтвердив, що всі питання укладання договорів вирішувалися з «першим керівником»; висновок судово-економічної експертизи від 07.05.2021 № 211/7, яким документально підтверджено обсяги господарських операцій з ТОВ «Укрспецхім» та ТОВ «Укрспецхем» за 2013-2015 роки та суму недоотриманого державним підприємством прибутку в розмірі 27 165 896,03 гривень.

Наведені дані свідчать про ймовірність зловживання ОСОБА_1 службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для інших юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки.

Доводи апеляційних скарг сторони захисту та пояснень захисників Готіна О.М.,

Капрана Р.В. у судовому засіданні щодо необґрунтованості підозри колегія суддів відхиляє. Дійсно, керівник державного підприємства, здійснюючи комерційну діяльність, має право укладати господарські договори на реалізацію виробленої продукції з визначенням її відпускної ціни. Однак суть підозри не в тому, що підозрюваний не мав права продавати вибухові речовини від імені очолюваного ним підприємства покупцям за вказаною в договорах ціною: ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем», ТОВ «НВП «Зоря». Його зловживання з метою отримання цими суб`єктами господарювання неправомірної вигоди полягало в тому, що жоден інший покупець не міг за такою ціною придбати продукцію заводу. За умовами тендерів вона була більшою навіть за відпускну ціну на неї, встановлену ТОВ «Укрспецхім», ТОВ «Укрспецхем», ТОВ «НВП «Зоря».

У частині недопустимості доданих до клопотання доказів через порушення підслідності слід відзначити, що кожний окремо доказ на предмет його належності та допустимості оцінюється судом під час розгляду кримінального провадження по суті. Визначення підслідності у кримінальному провадженні не є предметом судового контролю. З клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу до слідчого судді звернувся уповноважений орган, судовий контроль у кримінальному провадженні належить до компетенції Вищого антикорупційного суду. Ці обставини сторона захисту не ставить під сумнів. Ознак очевидної недопустимості доданих до клопотання доказів, збирання яких пов`язано з порушенням фундаментальних прав людини та ставить істотно під сумнів їх достовірність, колегія суддів не вбачає. Не наведено обставин, які б давали підстави для такої оцінки недопустимості доказів, і в апеляційних скаргах сторони захисту та поясненнях захисників в судовому засіданні, а тому висновок слідчого судді про обґрунтованість підозри є вірним та відповідає матеріалам кримінального провадження.

Погоджується колегія суддів і з висновком слідчого судді відносно існування ризику переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування, враховуючи підозру у вчиненні ним тяжкого корупційного злочину, покарання за нього, наявність у підозрюваного документів для виїзду за кордон, регулярний перетин ним державного кордону, готівкових коштів у розмірі 65 000 євро, 42 000 доларів США та 940 000 гривень.

Доводи сторони захисту відносно того, що ОСОБА_1 не може здійснити вплив на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні з огляду на те, що вони вже були допитані на стадії досудового розслідування, є безпідставними, оскільки суд досліджує докази безпосередньо, а тому залишається ризик впливу на свідків та підозрюваних під час розгляду судом справи по суті.

Доводи про неврахування стороною обвинувачення та слідчим суддею відсутності у ОСОБА_1 судимостей, його стійких соціальних зав`язків, позитивну характеристику з місця роботи, наявності наукового ступеня тачисленних державних нагород, у тому числі, звання «Герой України» як підстави для застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, колегія суддів відхиляє та вважає, що наведені обставини були враховані в достатній мірі стороною обвинувачення шляхом звернення до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді грошової застави, а не більш суворого.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ОСОБА_1 підозрюється у заподіянні шкоди шляхом зловживання посадовим становищем керівника державного підприємства в розмірі понад сорок мільйонів гривень. Застава у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з урахуванням можливої шкоди від кримінального правопорушення, характеру діяльності підозрюваного, його зв`язків, майнового стану, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про необхідність її застосування в розмірі 10 110 750 гривень. Такий розмір застави, хоча і втричі менший за той, на визначенні якого наполягав прокурор, є великим, проте помірним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, а тому колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу.

Доводи сторони захисту про непомірність застави, внаслідок чого ОСОБА_1 довелося позичати гроші для її внесення, колегія суддів відхиляє, оскільки внесення застави підозрюваним за рахунок власних, позичених коштів або іншою особою не впливає на визначення слідчим суддею розміру грошової застави та її помірність. Питання помірності вирішується в залежності від майнового стану особи, не залежить від арешту майна підозрюваного або способу внесення застави.

Доводи апеляційної скарги прокурора щодо необхідності обрання підозрюваному застави в розмірі 14 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 32 915 000 гривень, колегія суддів відхиляє, оскільки така сума застави хоча теж є помірною для ОСОБА_1 , однак невиправдано великою і надмірною з урахуванням всіх обставин даного кримінального провадження, в тому числі, інших застосованих слідчим суддею заходів забезпечення.

Застава у розмірі 10 110 750 гривень, перелік та вартість арештованого майна з урахуванням характеру діяльності державного підприємства, генеральним директором якого є ОСОБА_1 і в силу чого йому необхідно вільно пересуватися по території та за межами України, дають колегії суддів підстави дійти висновку про достатнє забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні, відсутність необхідності покладення на нього обов`язку здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення ухвали слідчого судді без змін, а апеляційних скарг прокурора та захисників - без задоволення.

Керуючись статтями 177, 182, 194, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 вересня 2021 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні № 42016040010000006 від 11.01.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора та захисників - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

О.Ю. Семенников