Документ № 100422244

Справа № 360/421/19

Провадження №11-кп/991/72/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2021 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Калугіної І. О., Семенникова О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Ворони К. О.,

учасники судового провадження: обвинувачений ОСОБА_1 , захисники Гудима В. С., Черезов І. Ю., прокурор Андронова А. В.,

розглянула клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та застосування запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Бородянка Бородянського району Київської області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України, у кримінальному провадженні № 52016000000000280 від 06.08.2016.

Історія провадження

1.12.11.2018 Київський апеляційний суд застосував до ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України (далі - КК), запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становило 88 100 грн, з покладенням на нього ряду процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК) (том 4 а. с. 146-151).

2.16.11.2018 ОСОБА_1 вніс заставу у повному обсязі (том 4 а. с. 153).

3.09.07.2021 вироком Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, та визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК. До набрання вироком законної сили запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді застави в розмірі 88 100 грн залишено без змін з покладенням на нього на строк до 10.09.2021 таких обов`язків: повідомляти суд про зміну свого місця проживання; носити електронний засіб контролю.

4.06.08.2021 на зазначений вирок захисник та прокурор подали апеляційні скарги, за якими 10.08.2021 було відкрито апеляційне провадження.

5.13.08.2021 суддя-доповідач Апеляційної палати ВАКС призначив апеляційні скарги до розгляду на 18 та 19 серпня 2021 року. Враховуючи те, що прокурор в апеляційній скарзі порушив питання про погіршення становища обвинуваченого (оскаржує вирок в частині виправдання обвинуваченого за частиною 3 статті 368 КК та просить призначити останньому більш суворе покарання за частиною 2 статті 369-2 КК), Суд викликав обвинуваченого у зазначені судові засідання.

6.18 та 19 серпня 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, його захисник - адвокат Гудима В. С. подала клопотання про відкладення зазначених судових засідань на інші дати, зокрема, у зв`язку з перебуванням обвинуваченого у зазначені дати у закладі охорони здоров`я. Наступне судове засідання було відкладено на 26.08.2021, однак воно не відбулось у зв`язку з перебуванням одного з членів колегії суддів у відпустці (том 14 а. с. 235). Наступне судове засідання призначено на 21.09.2021.

7.21.09.2021 Суд ухвалою, яка занесена до журналу судового засідання, визнав неповажними причини неявки обвинуваченого в судові засідання, призначені на 18 та 19 серпня 2021 року. Аналогічне рішення Суд прийняв 18.08.2021 щодо причин неявки обвинуваченого у вказане судове засідання.

8.11.10.2021 прокурор подала до Суду клопотання про звернення застави в дохід держави та застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі (далі - клопотання прокурора).

Вимоги та короткий зміст клопотання прокурора

9.В клопотанні прокурор висловила прохання: (1) звернути в дохід держави заставу в розмірі 88 100 грн, внесену обвинуваченим ОСОБА_1 ; (2) застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі - в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 190 320 грн; (3) покласти на обвинуваченого такі процесуальні обов`язки: прибувати до суду за першою вимогою; не відлучатись за межі міста Києва та Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; носити електронний засіб контролю.

10.В обґрунтування вимог клопотання в частині звернення застави в дохід держави прокурор посилається на таке: (1) обвинувачений, будучи належним чином викликаним Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду в судові засідання, призначені на 18, 19 та 26 серпня 2021 року, без поважних причин до суду не з`явився та особисто не повідомив суд про причини своєї неявки у вказані судові засідання; в порушення покладеного на обвинуваченого вироком обов`язку повідомляти суд про зміну місця проживання, він не повідомив секретарю судового засідання нову адресу свого проживання, зазначивши про її нещодавню зміну; (4) хоч захисник надала довідки про перебування обвинуваченого у зазначені дати в медичних закладах, проте обов`язок обвинуваченого заздалегідь повідомляти про неможливість прибути за викликом суду не може бути делегований іншим особам, у тому числі захисникам; (5) медичні заклади у відповідь на запити прокурора не надали жодних відомостей про те, що обвинувачений не міг тимчасово залишити ці заклади у наведені дати судових засідань; в подальшому обвинувачений не повідомив суду відомостей про те, що він дійсно не мав можливості залишити медичний заклад 18 та 19 серпня 2021 року; (6) суд визнав неповажними причини неявки обвинуваченого у судові засідання, призначені на 18 та 19 серпня 2021 року.

11.Щодо застосування застави в більшому розмірі прокурор зазначила наступне: (1) наявність обґрунтованої підозри підтверджується матеріалами досудового розслідування та направленням обвинувального акту до суду; (2) продовжує існувати ризик переховування від суду, про наявність та вагомість якого свідчать такі обставини: 1) триразова неявка обвинуваченого в судові засідання та неповідомлення секретарю судового засідання нової адреси свого проживання; 2) один із злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 , є тяжким та у разі визнання обвинуваченого винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення воді на строк до 10 років; 3) обвинувачений має стійкі особисті зв`язки в органах СБУ та у Державній фіскальній службі України; (3) у разі стягнення застави в дохід держави до обвинуваченого не буде застосовано жодного запобіжного заходу; (4) враховуючи факти порушень обвинуваченим покладених на нього обов`язків КПК та вироком суду, інший більш м`який засіб ніж застава в розмірі 190 320 грн з покладенням ряду процесуальних обов`язків не зможе запобігти наявному ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого; (5) такий розмір застави не є непомірним для обвинуваченого та відповідає рівню його матеріального забезпечення.

Позиції учасників судового провадження

12.Прокурор підтримала своє клопотання, просила його задовольнити.

13.Сторона захисту надала Суду письмові заперечення на клопотання прокурора та вважала, що прокурор не довела наявність підстав для звернення застави в дохід держави та застосування застави у більшому розмірі, тому просили відмовити в задоволенні клопотання. Захисники зазначили, що: (1) з 18 по 25 серпня 2021 року обвинувачений ОСОБА_1 перебував на стаціонарному обстеженні в медичному закладі, 26.08.2021 він був госпіталізований до лікарні; (2) про неможливість з`явитись у вказані судові засідання та причини неявки у вказані судові засідання обвинувачений повідомляв Суд особисто через секретаря судового засідання, адже у зазначені дати перебував у медичних закладах та не мав можливості подати відповідні клопотання; (3) кримінально-процесуальне законодавство не містить поняття «тяжка хвороба», про яку зазначено у статті 138 КПК, тому для визнання поважними причин неявки за викликом з підстав тяжкої хвороби достатньо визначити, що така хвороба об`єктивно перешкоджає участі у судовому засіданні або унеможливлює тимчасове залишення лікувального закладу; (4) з 10.08.2021 обвинувачений ОСОБА_1 змінив місце проживання, про що в цей же день повідомив суд; (5) ризик переховування відсутній з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого як під час досудового розслідування, так і протягом судового розгляду, а також його особисту ситуацію (на утриманні перебуває малолітня дитина, він піклується про батьків, мав постійну роботу); (6) ризик призначення покарання у виді позбавлення волі до 10 років спростовуються фактом визнання обвинуваченого невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК; (7) обвинувачений звільнився з органів СБУ ще у вересні 2016 року, а з органів ДФС -23.09.2021, тому стійких зв`язків в цих органах не має; (8) застава в розмірі 190 320 грн є завідомо непомірною для обвинуваченого, оскільки він є безробітним, сплачує аліменти на утримання малолітньої дитини, нерухомості та транспортних засобів не має; (9) матеріали клопотання не містять відомостей про недостатність застосування іншого менш суворого запобіжного заходу; (10) кількість обов`язків, про покладення яких просить прокурор, не відповідають кількості заявлених нею ризиків; (11) порушені прокурором питання не відповідають критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), суперечать пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та статті 1 Протоколу № 1 до неї.

14.Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав позицію своїх захисників.

Оцінка та мотиви Суду

15.Суд має вирішити: (1) чи є підстави для звернення в дохід держави застави. Якщо так, то (2) чи наявні підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі. Якщо так, (3) який розмір застави зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

16.На перше та друге питання Суд надає ствердні відповіді та вважає, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого зможе забезпечити застава в розмірі 90 000 грн.

(1) Щодо підстав для звернення застави в дохід держави

17.Суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення в дохід держави внесеної ОСОБА_1 застави в розмірі 88 100 грн, з таких мотивів.

18.Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (частина 1 статті 182 КПК).

19.КПК покладає на обвинуваченого, зокрема, обов`язок прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд (пункт 1 частини 7 статті 42 КПК). Так, суд здійснює судовий виклик учасників кримінального провадження, участь яких у судовому провадженні є обов`язковою (частина 2 статті 134 КПК). Обвинувачений підлягає обов`язковому виклику в судове засідання для участі в апеляційному розгляді, якщо в апеляційній скарзі порушується питання про погіршення його становища (частина 4 статті 401 КПК). У разі неприбуття в судове засідання учасників кримінального провадження, участь яких згідно з вимогами КПК є обов`язковою, апеляційний розгляд відкладається (частина 4 статті 405 КПК).

20.У цьому кримінальному провадженні прокурор в апеляційній скарзі порушив питання про погіршення становища обвинуваченого (оскаржує вирок в частині виправдання обвинуваченого за частиною 3 статті 368 КК та просить призначити останньому більш суворе покарання за частиною 2 статті 369-2 КК), у зв`язку з чим участь обвинуваченого ОСОБА_1 в апеляційному провадженні є обов`язковою. В ухвалі судді-доповідача Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 13.08.2021 зазначено про обов`язковий виклик обвинуваченого для участі в апеляційному розгляді.

21.Крім цього, обвинувачений зобов`язаний виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження (пункт 2 частини 7 статті 42 КПК). Вироком суду першої інстанції на обвинуваченого ОСОБА_1 покладено обов`язок, зокрема, повідомляти суд про зміну свого місця проживання.

22.Якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору (частина 8 статті 182 КПК).

23.Отже, при вирішенні питання щодо наявності підстав для звернення застави в дохід держави, Суд в контексті доводів сторін має встановити: (а) чи з поважних причин обвинувачений не з`явився за викликом до суду; (б) чи мало місце порушення обов`язку повідомити суд про причини своєї неявки; (в) чи виконав обвинувачений покладений на нього вироком обов`язок повідомляти суд про зміну свого місця проживання; (г) розмір застави, що підлягає стягненню, у зв`язку з встановленим порушенням обвинуваченим покладених обов`язків.

(а) Чи з поважних причин обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився за викликом до суду?

24.Перелік поважних причин неприбуття особи на виклик наведено у статті 138 КПК. Зокрема, такими є тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад (пункт 5 частини 1 статті 138 КПК). Тобто сама по собі обставина перебування особи у лікарні не є поважною причиною неприбуття особи за викликом. КПК не містить визначення поняття «тяжка хвороба», але неодноразово застосовує його наряду з іншими обставинами, що об`єктивно унеможливлюють вчинення певних процесуальних дій (частина 3 статті 37, пункт 1 частини 3 статті 97, частина 1 статті 225, пункт 1 частини 1 статті 280, стаття 335 КПК). Отже, поняття «тяжка хвороба» є оціночним та в кожному конкретному випадку встановлення поважності причин неприбуття за викликом має визначатись з огляду на те, чи об`єктивно хвороба унеможливлювала з`явлення особи за викликом.

25.Як зазначила в клопотанні прокурор, ОСОБА_1 не з`явився без поважних причин за викликом суду в судові засідання, призначені на 18, 19 та 26 серпня 2021 року.

26.Хоч 26.08.2021 обвинувачений не прибув за судовим викликом до суду, а сторона захисту в цей день повідомила про причини неявки обвинуваченого з подальшим наданням документів про перебування його у зазначену дату у лікарні, однак, враховуючи те, що 26.08.2021 судове засідання не відбулось у зв`язку з відсутністю складу суду, Суд в контексті доводів сторін має вирішити, чи поважними були причини неприбуття обвинуваченого за викликом суду лише в судові засіданні, призначені на 18.08.2021 та 19.08.2021.

27.Зазначене питання вже двічі було вирішено Судом.

28.Так, обвинувачений ОСОБА_1 18.08.2021 та 19.08.2021 не з`явився в судові засідання, про дату, час та місце проведення яких був повідомлений належним чином (том 14 а. с. 152-155, а. с. 5-6, 79, 81, 85-86, 87, 98-99, 183-186, 159, 162-163, 168).

29.18.08.2021 захисник обвинуваченого - адвокат Гудима В. С. подала до Суду клопотання, в якому, зокрема, просила визнати поважним причини неявки обвинуваченого ОСОБА_1 у вказані судові засідання та відкласти ці судові засідання (том 14 а. с. 134, 135-138). В обґрунтування клопотання у цій частині захисник зазначила, що 17.08.2021 обвинувачений ОСОБА_1 внаслідок різкого погіршення здоров`я був госпіталізований до лікарні, де перебуває на обстеженні. На підтвердження чого надала довідку з лікарні від 18.08.2021, відповідно до якої ОСОБА_1 з 17.08.2021 перебуває на обстеженні в медичному закладі, при цьому в графі діагноз проставлено прочерк.

30.18.08.2021 Суд визнав неповажною причину неприбуття обвинуваченого у зазначене судове засідання.

31.19.08.2021 захисник обвинуваченого - адвокат Гудима В. С. подала до Суду клопотання, в якому, зокрема, просила визнати поважним причини неявки обвинуваченого ОСОБА_1 у вказане судове засідання та відкласти це судове засідання (том 14 а. с. 170, 171-173). В обґрунтування клопотання у цій частині захисник зазначила, що станом на 19.08.2021 стан здоров`я обвинуваченого не покращився та долучила до клопотання раніше надану медичну довідку від 18.08.2021 та довідку від 19.08.2021, відповідно до якої обвинувачений з 17.08.2021 перебуває на лікування у закладі охорони здоров`я.

32.21.09.2021 на підтвердження поважності причини неприбуття обвинуваченого у вказані судові засідання захист надав виписку із медичної картки стаціонарного хворого, відповідно до якої він перебував у стаціонарі з 17 по 25 серпня 2021 року (том 15 а. с. 40). Проте наведений у виписці діагноз не належить до тяжких захворювань та відсутні докази неможливості тимчасового залишення обвинуваченим медичного закладу для участі в зазначених судових засіданнях.

33.Натомість прокурор надала Суду лист закладу охорону здоров`я, складений у відповідь на запит прокурора, в якому (листі) не міститься даних про неможливість ОСОБА_1 через хворобливий стан здоров`я тимчасово покинути цей медичний заклад у вказані дати для участі у судовому засіданні, хоча прокурор у запиті прямо про це порушував питання.

34.21.09.2021 Суд визнав неповажною причини неявки обвинуваченого в судові засідання, призначені на 18 та 19 серпня 2021 року (том 15 а. с. 58).

35.Незважаючи на обізнаність захисту з фактом та мотивами Суду визнання неповажними причин неявки обвинуваченого у вказані судові засідання з 21.09.2021, які фактично стали підставою для звернення прокурора з цим клопотанням, про що було відомо захисту 08.10.2021 (зазначена захистом дата отримання клопотання прокурора - том 15 а. с. 132), під час розгляду клопотання прокурора захист не надав нових доказів щодо поважності причин неявки обвинуваченого у вказані судові засіданні. Повідомлені захистом дані про те, що обвинувачений ОСОБА_1 є чемпіоном світу зі змішаних видів єдиноборств, не спростовують раніше встановлених Судом висновків.

36.З наведених мотивів, Суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_1 , участь якого в апеляційному перегляді є обов`язковою, будучи належним чином повідомлений, без поважних причинне не прибув в судові засідання, призначені на 18 та 19 серпня 2021 року.

(б) Чи мало місце невиконання обвинуваченим обов`язку, передбаченого пунктом 1 частини 7 статті 42 КПК, повідомити суд про неможливість прибуття за викликом суду?

37.З підстав, наведених в пункті 26 цієї ухвали, Суд вирішує зазначене питання лише стосовно судових засідань, призначених на 18 та 19 серпня 2021 року.

38.Вказаний обов`язок обвинуваченого не є таким, що безпосередньо пов`язаний з його особою та може бути виконаний за його дорученням захисником.

39.Враховуючи обставини, наведені у пунктах 29 та 31 цієї ухвали, Суд вважає, що зазначений обов`язок був виконаний обвинуваченим через свого захисника.

40.З цих підстав Суд відхиляє доводи прокурора в зазначеній частині.

(в) Чи порушив обвинувачений покладений на нього вироком обов`язок повідомити суд про зміну свого місця проживання?

41.Як вбачається з матеріалів провадження, 10.08.2021 було відкрито апеляційне провадження. У цей же день на повідомлення секретаря судового засідання про прийняття відповідної ухвали та уточнення поштової адреси її направлення обвинувачений ОСОБА_1 в телефонному режимі зазначив про зміну місця свого проживання, не повідомивши нової адреси.

42.Разом з тим, 10.08.2021 обвинувачений ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направив до Суду письмове повідомлення про зміну з цієї дати свого місця проживання, яке надійшло до Суду 12.08.2021 (том 14 а. с. 36-37).

43.Враховуючи наведене, Суд вважає, що обвинувачений не порушив покладений на нього вироком суду обов`язок повідомити суд про зміну свого місця проживання.

(г) Щодо розміру застави, яка підлягає стягненню в дохід держави у зв`язку із встановленим порушенням обвинуваченим покладених на нього обов`язків

44.З огляду на те, що обвинувачений ОСОБА_1 двічі без поважних причин не з`явився за судовим викликом, Суд констатує наявність підстав, передбачених частиною 8 статті 182 КПК, для звернення в дохід держави застави в розмірі 88 100 грн.

45.Визначаючи такий розмір стягнення застави в дохід держави, Суд виходить з сукупності обставин цього кримінального провадження, кількості, характеру та правових наслідків допущених обвинуваченим порушень обов`язку.

46.Так, Суд в апеляційному порядку переглядає вирок, яким ОСОБА_1 визнано невинуватим у скоєнні злочину, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, та визнано винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною 2 статті 369-2 КК, йому призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій держави та місцевого самоврядування, строком на 3 роки.

47.Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 пообіцяв ОСОБА_2 здійснити вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, щодо якнайшвидшого повернення вилученого у ході обшуку обладнання ТОВ «Сан Шайн Груп» за надання неправомірної вигоди в розмірі 50 тисяч доларів США. При цьому питання щодо надання неправомірної вигоди за зловживання впливом та щодо її розміру ОСОБА_1 обговорював із ОСОБА_2 під час зустрічей 10, 20, 25, 26 та 28 серпня 2016 року.

48.Враховуючи положення пункту 3 частини 1 статті 49 КК, 28.08.2021 було останнім днем п`ятирічного строку давності притягнення обвинуваченого ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 369-2 КК (28.08.2016 - останній день діяння, кваліфікованого як зловживання впливом).

49.Вирішуючи питання щодо наявності підстав для звернення застави в дохід держави, Суд не вирішує питання про законність чи обґрунтованість вироку суду першої інстанції в частині визнання ОСОБА_1 винуватість за частиною 3 статі 369-2 КК, а лише констатує факт спливу строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вказаним злочином 28.08.2021 та обумовлені цим фактом правові наслідки. Так, у зв`язку із закінченням строків давності (в разі подання клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності із цієї підстави та згоди обвинуваченого на таке звільнення) суд апеляційної інстанції в силу імперативних приписів закону зобов`язаний звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку чим вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в цій частині, а кримінальне провадження - закриттю. У такому випадку суд апеляційної інстанції навіть не проводить апеляційний розгляд по суті, тобто не перевіряє законність вироку суду в цій частині. Якщо ж обвинувачений заперечує проти звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності, то навіть у разі підтвердження судом апеляційної інстанції законності обвинувального вироку суду першої інстанції, обвинувачений підлягає звільненню від покарання.

50.Обвинувачений ОСОБА_1 вперше з`явився за викликом Суду лише у судове засідання, призначене на 21.09.2021, тобто після спливу строку давності притягнення до кримінальної відповідності за вказаним злочином. У три судові засідання, призначені в межах строку давності - на 18, 19 та 26 серпня 2021 року, він не прибув. Хоч Суд і не вирішував питання щодо неповажності причин неявки обвинуваченого у судове засідання, призначене на 26.08.2021, проте оцінює дану обставину в сукупності з іншими як систематичну поведінку, спрямовану на затягування апеляційного розгляду та неможливості його проведення в межах строків давності притягнення до відповідальності за злочин, у вчиненні якого був визнаний винним обвинувачений.

51.Слід зазначити, що Суд першої інстанції, мотивуючи залишення без змін застави та покладення на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків, обґрунтовував збільшенням ризику переховування обвинуваченого від суду у зв`язку з його засудженням до відбування покарання у виді позбавлення волі за злочин, передбачений частиною 2 статті 369-2 КК (пункт 98.8 вироку). Фактично покладений вироком на обвинуваченого обов`язок повідомляти суд про зміну місця проживання спрямований в першу чергу на забезпечення явки обвинуваченого до суду (зокрема, забезпечення його належного виклику в разі апеляційного оскарження вироку). Отже, вказаний обов`язок має похідний характер від передбаченого КПК обов`язку прибувати за викликом суду, порушення якого в контексті обставин цього провадження мало суттєві правові наслідки у виді спливу строків давності.

52.Враховуючи те, що: (1) явка до суду апеляційної інстанції є обов`язковою; (2) обвинувачений двічі порушив покладений на нього КПК обов`язок прибуття за викликом суду та відповідно двічі не з`явився до Суду без поважних причин; (3) неявка обвинуваченого унеможливила проведення апеляційного розгляду в розгляду в розумні строки та здійснення апеляційного провадження в межах строків давності за одним із злочинів, у вчиненні якого був визнаний винуватим ОСОБА_1 - Суд вважає, що стягненню в дохід держави підлягає вся сума застави в розмірі 88 100 грн.

(2) Щодо наявності підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі

53.У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини 7 статті 194 КПК.

54.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

55.Отже, для обґрунтування відповіді на питання (2 та 3) Суд наводить відомості про: (а) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа; (б) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (в) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (г) обґрунтованість розміру застави.

(а) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа

56.Підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (частина 2 статті 177 КПК).

57.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

58.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частини 5 статті 9 КПК). Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, CampbellandHartley v. theUnitedKingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86)) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

59.У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні: (1) кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, а саме в тому, що він як оперуповноважений Вишгородського МРВ СБУ в місті Києві та Київській області висловив співзасновнику ТОВ «Сан Шайн Груп» ОСОБА_2 прохання, поєднане з вимаганням, надавати для себе та третіх осіб неправомірну вигоду у виді щомісячної сплати 5-7 тис. доларів США за невчинення ними з використанням наданої влади чи службового становища дій, які б могли перешкоджати подальшому веденню підприємницької діяльності ТОВ «Сан Шайн Груп» з обробки бурштину; (2) кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 369-2 КК, а саме в тому, що він пообіцяв ОСОБА_2 за 50 тис. доларів США здійснити вплив на прийняття слідчим СУ ГУНП у Київській області ОСОБА_3 рішення щодо повернення ТОВ «Сан Шайн Груп» виробничого обладнання, яке було вилучено 29.07.2016 в ході проведення обшуку в межах кримінального провадження № 42016110000000249.

60.Необхідно зауважити, що на цьому етапі провадження Суд не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення. Суд на підставі оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою (за стандартом доказування «обґрунтована підозра»).

61.Обставини обвинувачення на рівні стандарту доказування «обґрунтованої підозри» підтверджуються рядом доказів, наведених у вироку суду.

62.У світлі конкретних обставин цієї справи, без надання оцінки оскаржуваному вироку суду з точки зору його обґрунтованості, а наявним в матеріалах провадження доказам з точки зору їх допустимості, Суд вважає, що в рамках судового контролю, який здійснюється Судом при розгляді клопотання прокурора про застосування застави в більшому розмірі, виходячи з наявних матеріалів кримінального провадження, можливо дійти висновку про наявність обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 368, частиною 2 статті 369-2 КК, яке відповідає стандарту доказування «обґрунтована підозра».

(б) Ризик, який був заявлений стороною обвинувачення, та його обґрунтованість

63.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам кримінального провадження (стаття 177 КПК). Одним з таких ризиків закон пов`язує спробами переховуватися від суду.

64.Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. КПК покладає на прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

65.Заявлений прокурором ризик переховування обвинуваченого заслуговує уваги з огляду на таке: (1) ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 368 КК, яке є тяжким і за вчинення якого передбачено покарання, зокрема, у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Отже, очікування можливого суворого вироку може мати значення при встановленні ризику переховування, однак в сукупності з іншими обставинами. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», пункт 58); (2) ОСОБА_1 двічі без поважних причин не з`явився в судове засідання.

66.Отже, враховуючи: (1) поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , який не дотримався умов застосованого до нього запобіжного заходу та ухилявся від явки до Суду; (2) вид та розмір покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_1 з урахуванням поданої прокурором апеляційної скарги та змісту обвинувального акту - Суд доходить висновку про наявність ризику переховування обвинуваченого.

(в) Значення інших обставин в контексті встановленого ризику

67. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у смт. Бородянка Бородянського району Київської області, де має зареєстроване місце проживання, фактично проживає в м. Ірпені Київської області.

68. ОСОБА_1 не одружений, має малолітню дитину, на утримання якої сплачує аліменти.

69.24.09.2021 через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі обвинуваченого звільнено з Державної фіскальної служби, в якій він мав вислугу років понад 4 роки. Наразі не працює.

70.Зазначені обставини Суд бере до уваги при вирішенні клопотання прокурора.

(г) Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

71.При вирішенні питання щодо застосування застави у більшому розмірі, Суд з врахуванням обставин цього провадження виходить з такого: (1) завдань кримінального провадження, мети застосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, запобіжних заходів; (2) фактичних обставин, що стали підставою для висновку про наявність ризику, що вплинуло на вибір конкретного виду запобіжного заходу та умов його застосування стосовно обвинуваченого; (3) обставин порушення обвинуваченим процесуального обов`язку; (4) презумпції поступового збільшення суворості запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у разі порушенням ним умов раніше застосованого запобіжного заходу; (5) ефективності застосування запобіжного заходу з врахуванням фактичних обставин.

72.Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (частина 1 статті 131 КПК). Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинення дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК.

73.Застава в розмірі 88 100 грн не змогла забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. У зв`язку з чим інші більш м`які запобіжні заходи (в тому числі й особиста порука), ніж застава, в цьому випадку не здатні забезпечити дієвість кримінального провадження.

74.З наведених мотивів, належна поведінка обвинуваченого ОСОБА_1 запобігання спробам вчинення ним дій, передбачених пунктом 1 частини 1 статті 177 КПК, може бути забезпечена шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, про який просив прокурор, а саме застави в розмірі 90 000 грн з покладенням таких обов`язків: повідомляти про зміну місця проживання та носити електронний засіб контролю.

(д) Щодо обґрунтованості розміру застави

75.Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК). Розмір застави визначається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 4 статті 182 КПК).

76.У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

77.Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

78.Суд враховує, що: (1 ) заробітна плата обвинуваченого за 2018, 2019 та 2020 роки складала відповідно 139 789 грн, 178 136 грн, 110 368 грн; (2) перебування у користуванні автомобілю «Volkswagen Passat», 2007 року випуску; (3) отриманням у зв`язку зі звільненням 24.09.2021 грошової компенсації за 62 дні невикористаної відпустки; (4) обов`язок сплати аліментів в розмірі не меншому 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

79.При цьому, матеріли провадження містять протоколи негласних (слідчих) розшукових дій, якими зафіксовано серед іншого: (1) фразу ОСОБА_1 в розмові зі свідком, що він іноді і «на зарплату жил» (том 5 а. с. 51); (2) обговорення обвинуваченим питання щодо номінального оформлення квартири на свою матір, а не на себе з метою уникнення можливих проблем з виконавчою службою (том 5 а. с. 104-105).

80.Враховуючи наведене вище, Суд визначає обвинувачену заставу в розмірі 90 000 грн, яка не є завідомо непомірною для нього.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

81.Суд встановив, що: (1) обвинувачений, участь якого в апеляційному розгляді є обов`язковою, двічі порушив покладений на нього КПК обов`язок, виконання якого було забезпечено заставою - без поважних причин не з`явився за викликом в судові засідання, призначені 18 та 19 серпня 2021 року до суду; (2) наведені порушення унеможливили здійснити апеляційний розгляд в межах строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за злочин, у вчинення якого обвинувачений визнаний винуватим судом першої інстанції; (3) існує обґрунтована підозра щодо вчинення корупційних злочинів, один з яких є тяжким; (4) продовжує існувати ризик переховування від суду.

82.З наведених мотивів Суд дійшов висновку про наявність підстав для звернення внесеної обвинуваченим застави у розмірі 88 100 грн в дохід держави та застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 90 000 грн з покладенням обов`язків: (1) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; (2) носити електронний засіб контролю.

83.Керуючись статями 177, 178, 182, 193, 194, 196 КПК, колегія судді постановила:

1.Клопотання прокурора - задовольнити частково.

2.Звернути в дохід держави та зарахувати до спеціального фонду Державного бюджету України суму у розмірі 88 100 (вісімдесят вісім тисяч сто) гривень застави, внесеної обвинуваченим ОСОБА_1 .

3.Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 90 000 (дев`яносто тисяч) гривень.

4.Застава може бути внесена обвинуваченим, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

5.Роз`яснити, що обвинувачений не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, у тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

6.У разі внесення застави заставодавцем роз`яснити заставодавцю, що: (1) ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених: 1) частиною 3 статті 368 Кримінального кодексу України - за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна; 2) частиною 2 статті 369-2 Кримінального кодексу України (в редакції чинній станом на момент подій, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_1 ) - за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу від двох тисяч до п`яти тисяч п`ятисот (від семисот п`ятдесяти до однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років; (2) заставодавець зобов`язаний забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 та його явку за викликом.

7.Зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду та зобов`язати виконувати такі обов`язки: (1) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; (2) носити електронний засіб контролю.

8.Строк дії покладених на обвинуваченого обов`язків визначити до 10.12.2021.

9.Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на обвинуваченого обов`язків покласти на прокурора.

10.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

11.У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

12.Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

13.Копію ухвалу вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді І. О. Калугіна

О. Ю. Семенников