Документ № 100638371

Справа № 991/6004/21

Провадження № 11-п/991/21/21

Головуючий суддя: Павлишин О.Ф.

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

26 жовтня 2021 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді Павлишина О.Ф.,

суддів: Глотова М.С., Калугіної І.О., Никифорова А.С., Чорної В.В.,

секретар судового засідання Возна К.М.,

за участю:

прокурора Мусіяки В.В.,

захисника - адвоката Бема М.В.,

захисника - адвоката Кульчицького Н.С.,

захисника - адвоката Серпокрилова О.В.,

захисника - адвоката Моісеєвої А.А.,

захисника - адвоката Степанова І.В.,

захисника - адвоката Балої Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Бема Маркіяна Володимировича про направлення кримінального провадження № 42016000000001254 від 16.05.2016 з Вищого антикорупційного суду до Кіровського районного суду м. Кіровограда,

В С Т А Н О В И Л А:

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 -адвокат Бем М.В. подав клопотання про направлення кримінального провадження № 42016000000001254 від 16.05.2016 з Вищого антикорупційного суду до Кіровського районного суду м. Кіровограда. Просить визнати кримінальну справу № 991/6004/21 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, непідсудною Вищому антикорупційному суду та надіслати за підсудністю до Кіровського районного суду м. Кіровограда.

Посилається на такі положення закону та обставини.

1. Щодо обвинувачення за ст. 191 КК України.

Стороною обвинувачення відведено ролі виконавців злочину ОСОБА_4 (директор ПрАТ «Креатив»), ОСОБА_5 (головний бухгалтер ПрАТ «Креатив) та ОСОБА_6 (директор ТОВ «Завод модифікованих жирів»), тоді як іншим співучасникам - ролі пособників та організатора (кримінальне провадження щодо якого було закрито у зв`язку з його смертю).

Відсутні підстави підслідності цього кримінального провадження Національному антикорупційному бюро України (далі - НАБУ), а саме наявність умов, визначених у п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України. Пункти 1 та 3 не можуть бути застосовані до даної справи, оскільки посади обвинувачених не належать до посад, перерахованих у п. 1 ч. 5 ст. 216 КК України, та обвинуваченим не інкримінуються кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 369, 369-2 КК України.

Всі три виконавці кримінального правопорушення - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є службовими особами підприємств, у статутному капіталі яких відсутня частка державної або комунальної власності, і тому не відповідають обов`язковим критеріям суб`єкта, встановленим у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. У зв`язку з цим дана справа не належить до підслідності НАБУ відповідно до вимог КПК України. Враховуючи, що аналогічні критерії визначені і для підсудності Вищого антикорупційного суду, то ця справа не підсудна Вищому антикорупційному суду.

2. Щодо обвинувачення за ст. 364 КК України.

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 інкримінують вчинення двох злочинів: ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України. В обвинувальному акті зазначено про наявність у ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 повноважень, які, на думку сторони обвинувачення, належать до організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, однак, ці повноваження не є такими відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 283/110/18 від 29.10.2019, якою визначено поняття «організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції».

Вказані в обвинувальному акті повноваження ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 свідчать про те, що вони не наділялись адміністративно-господарськими чи іншими функціями щодо розпорядження кредитними коштами АТ «Ощадбанк». Відтак, немає підстав говорити про те, що зазначене кримінальне правопорушення було вчинено ними шляхом зловживання службовим становищем. У зв`язку з цим ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не можуть вважатися службовими особами в розумінні п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України в контексті інкримінованого їм кримінального правопорушення.

Обвинувачення за ст. 364 КК України не відповідає вимогам, встановленим п.п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки, по-перше, посади ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не належать до посад, перелічених у п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України, по-друге, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не можуть вважатися службовими особами в контексті інкримінованого їм зловживання своїм службовим становищем, по-третє, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не інкримінуються кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 369, 369-2 КК України.

У цій справі одні й ті самі дії кваліфікуються стороною обвинувачення як кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України і як кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України. Норма, передбачена ч. 2 ст. 191 КК України (заволодіння шляхом зловживання службовим становищем), розглядається як спеціальна щодо норми, встановленої ст. 364 КК України, й у разі конкуренції цих норм дії особи додаткової кваліфікації за ст. 364 КК України не підлягають.

Така кваліфікація стороною обвинувачення є неприйнятною як з точки зору національного законодавства, так і з точки зору Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), практики ЄСПЛ, і може призвести до порушення прав, гарантованих ст. 4 Протоколу № 7 до Конвенції («Право не бути притягненим до суду або покараним двічі»).

Кваліфікація дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 і ОСОБА_12 охоплюється ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України та додаткової самостійної кваліфікації за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України не потребує. Будь-яких інших дій, вчинених ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з використанням свого службового становища, які не охоплені реалізацією злочинного плану організатора (кримінальне провадження щодо якого було закрито у зв`язку з його смертю), та які можуть бути самостійно кваліфіковані за ст. 364 КК України, обвинувальний акт не містить. За таких обставин, відсутні підстави для розгляду справи Вищим антикорупційним судом у зв`язку з кваліфікацією дій ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

3. Щодо визначення суду, до якого належить підсудність даної справи.

Обвинуваченим інкримінуються декілька кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.3 ст. 209, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України. Більш тяжкими кримінальними правопорушеннями серед вище перелічених є кримінальні правопорушення, передбачені ч.5 ст. 191 та ч.3 ст. 209 КК України, що є особливо тяжкими.

У зв`язку з цим, необхідним є з`ясування кримінального правопорушення, яке було вчинено останнім. Згідно з обвинувальним актом це - кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 209 КК України. Враховуючи, що фінансові операції з перерахування коштів на рахунки іноземних компаній здійснювалися з рахунків ПрАТ «Креатив», то місцем вчинення кримінального правопорушення є місцезнаходження ПрАТ «Креатив», яке на момент вчинення кримінального правопорушення знаходилося за адресою: м. Кіровоград, проспект Промисловий, 19. Тому, територіально справа № 991/6004/21 підсудна Кіровському районному суду м. Кіровограда.

У судовому засіданні захисники адвокат Бем М.В., адвокат Кульчицький Н.С., адвокат Серпокрилов О.В. , адвокат Моісеєва А.А. , адвоката Степанов І.В. , адвокат Бала Ю.С. підтримали клопотання та просили його задовільнити.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання захисника.

Інші учасники судового провадження у судове засідання не прибули. Оскільки вони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду клопотання та не повідомили про поважні причини свого неприбуття, відповідно до ч. 4 ст. 405 КПК України їх неприбуття не перешкоджає проведенню розгляду клопотання, а тому клопотання розглядається без участі останніх.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення захисників, які аналогічні доводам клопотання, пояснення прокурора, дослідивши доводи клопотання, колегія суддів враховує такі положення закону та обставини.

До підсудності Вищого антикорупційного суду ч. 1 ст. 33-1 КПК України віднесені кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених у примітці ст. 45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

Таким чином, для визначення підсудності Вищого антикорупційного суду ключове значення мають дві підстави: 1) наявність кримінального правопорушення, визначеного ч.1 ст.33-1 КПК України; 2) наявність хоча б однієї з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У примітці до ст. 45 КК України зазначено, що корупційними кримінальними правопорушеннями вважаються кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.

Відповідно до обвинувального акту від 01.09.2021 у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016, протягом вересня 2013 - січня 2014, реалізуючи злочинний план організатора злочину (кримінальне провадження щодо якого було закрито у зв`язку з його смертю), шляхом зловживання службовим становищем генеральним директором ПрАТ «Креатив» ОСОБА_4 , головним бухгалтером ПрАТ «Креатив» ОСОБА_5 , директором ТОВ «ЗМЖ» ОСОБА_6 , за пособництва засновника ПАТ «Креатив Груп», голови Наглядової ради цього товариства ОСОБА_1 , директора департаменту кредитів та інвестицій ПАТ «Креатив Груп» ОСОБА_2 , засновника ПАТ «Креатив Груп», голови Правління цього товариства ОСОБА_3 , начальника управління кредитів та інвестицій ПАТ «Креатив Груп» ОСОБА_7 , економіста з фінансової роботи управління кредитів та інвестицій ПАТ «Креатив Груп» ОСОБА_8 , разом з директором департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_10 , начальником управління проектного фінансування департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_11 , начальником відділу управління проектного фінансування департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк» ОСОБА_12 та оцінювачем ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» ОСОБА_9 , заволоділи отриманими як кредит у АТ «Ощадбанк» за договором кредитної лінії № 1 від 14.01.2014 коштами у сумі 20 000 000 доларів США, що відповідно до офіційного курсу Національного банку України становило 159 860 000 грн, в наслідок чого відбулося зменшення активів (спричинено збитки) АТ «Ощадбанк» на суму 133 198 000 грн через здійснення витрат на формування резерву в сумі 133 198 000 грн.

Обвинуваченим інкримінується заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, у зв`язку з чим їхні дії кваліфіковано за такими статями КК України: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_6 - ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_7 - ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України; ОСОБА_8 - ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України; ОСОБА_9 - ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

А тому, оскільки вищевказане кримінальне провадження стосується кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.191, 364 КК України, наявна перша підстава підсудності Вищому антикорупційному суду.

Положеннями п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України встановлено умову підсудності кримінального провадження Вищому антикорупційному суду - розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди, що в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (на даний час АТ «Ощадбанк») на час вчинення кримінальних правопорушень був і залишається державним банком, засновником якого є держава в особі Кабінету Міністрів України, тобто є суб`єктом господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків.

Відповідно до обвинувального акту у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , як службові особи АТ «Ощадбанк», обвинувачуються за ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень шляхом зловживання службовим становищем.

Згідно з обвинувальним актом вчиненим кримінальним правопорушенням спричинено безпідставне вибуття коштів із державного банку під видом надання кредиту в сумі 159860000 грн та відбулось зменшення активів (спричинено збитки) АТ «Ощадбанк» через здійснення витрат на формування резерву на суму 133 198 000 грн.

Тобто, розмір предмета кримінального правопорушення або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні (1 218 грн х 500 грн =609 000 грн).

У зв`язку з викладеним слід дійти висновку, що наявна друга підстава підсудності Вищому антикорупційному суду.

Твердження у клопотанні про відсутність у обвинувачених - службових осіб АТ «Ощадбанк» ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 функцій, які належать до організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських, а тому ці особи не можуть вважатися службовими особами в розумінні п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України в контексті інкримінованих їм кримінальних правопорушень, є безпідставними з огляду на наступне.

Обвинувачені ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 є службовими особами АТ «Ощадбанк», а саме: ОСОБА_10 - директором департаменту корпоративного бізнесу, ОСОБА_11 - начальником управління проектного фінансування департаменту корпоративного бізнесу, ОСОБА_12 - начальником відділу управління проектного фінансування департаменту корпоративного бізнесу.

Із обвинувального акту, зокрема, вбачається наявність у ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 організаційно-розпорядчих функцій, а саме:

« ОСОБА_10 , будучи призначеною відповідно до наказу АТ «Ощадбанк» від 30.12.2005 року в порядку переведення на посаду директора департаменту корпоративного бізнесу, затвердженого 15.08.2013, була уповноважена здійснювати керівництво департаментом та в межах виконання основних завдань забезпечувала організацію, координацію та забезпечення підтримки регіональних установ АТ «Ощадбанк» зі здійснення обслуговування клієнтів, які належать до сегменту корпоративного бізнесу; забезпечувала проведення єдиної кредитної політики, в також підтримки якості кредитного портфелю та мінімізації ризиків, пов`язаних з кредитуванням клієнтів; здійснювала організацію, координацію та контроль роботи із супроводження кредитних операцій клієнтів, які належать до сегменту корпоративного бізнесу, тобто виконувала організаційно-розпорядчі функції, та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою»;

« ОСОБА_11 , будучи призначеним відповідно до наказу АТ «Ощадбанк» від 22.08.2007 в порядку переведення на посаду начальника управління проектного фінансування департаменту корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк», згідно з Положенням про Департамент корпоративного бізнесу, затвердженим 15.08.2013, був уповноваженим проводити комплексний аналіз кредитних проектів центрального апарату та клопотань регіональних установ (при перевищенні встановлених повноважень), визначати доцільність і ліміти кредитування, здійснювати попередню оцінку фінансового стану, контроль за цільовим використанням коштів, своєчасним виявленням можливих причин неповернення кредиту, виїзд клієнта для огляду застави; погоджувати висновок відповідних служб банку та узагальнювати висновок кредитного проекту з подальшою передачею його на розгляд кредитного комітету; організовувати роботу по підготовці проектів кредитних договорів, тобто виконував організаційно-розпорядчі функції, та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України був службовою особою»;

« ОСОБА_12 , будучи призначеною відповідно до наказу АТ «Ощадбанк» від 03.01.2012 в порядку переведення на посаду начальника відділу корпоративного бізнесу АТ «Ощадбанк», відповідно до своєї посадової інструкції, затвердженої 03.01.2012, була уповноважена забезпечувати процес «Кредитування юридичних осіб» (у т.ч. консорціумних кредитів), який реалізується в рамках відділу; консультувати клієнтів щодо умов кредитування та інформувати про склад пакету документів, необхідних для прийняття рішення АТ «Ощадбанк», здійснювати збір і формування пакету документів для проведення комплексного аналізу кредитного проекту, спільно з іншими службами готувати висновки на кредитний комітет щодо доцільності кредитування клієнтів; брати участь у підготовці проектів договорів, тощо, тобто виконувала організаційно-розпорядчі функції, та згідно з ч. 3 ст. 18 КК України була службовою особою».

У зв`язку з цим неспроможним є посилання у клопотанні на визначення поняття та ознак організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, викладених у постанові Верховного Суду у справі № 283/110/18 від 29.10.2019 .

Також помилковим є твердження у клопотанні про непідсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду з посиланням на те, що обвинувачені ОСОБА_4 (директор ПрАТ «Креатив»), ОСОБА_5 (головний бухгалтер ПрАТ «Креатив) та ОСОБА_6 (директор ТОВ «Завод модифікованих жирів») не відповідають обов`язковим критеріям суб`єкта, встановленим у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, оскільки є службовими особами підприємств, в статутному капіталі яких відсутня частка державної або комунальної власності, що стороною обвинувачення їм відведено ролі виконавців кримінального правопорушення, тоді як іншим співучасникам - ролі пособників та організатора.

Так, відповідно до п. 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України у разі об`єднання в одному провадженні матеріалів досудових розслідувань щодо декількох осіб, підозрюваних у вчиненні одного кримінального правопорушення, або щодо однієї особи, підозрюваної у вчиненні кількох кримінальних правопорушень, серед яких є кримінальні провадження, підсудні Вищому антикорупційному суду, судове провадження здійснює Вищий антикорупційний суд, якщо виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження, які не віднесені до підсудності цього суду, може негативно вплинути на повноту судового розгляду.

Із наведеного слідує, що вчинення кримінального правопорушення співучасниками не виключає підсудності Вищому антикорупційному суду, та може лише бути підставою для виділення в окреме провадження матеріалів кримінального провадження з наступним вирішенням питання про підсудність.

Однак у даному кримінальному провадженні в окреме провадження матеріали кримінального провадження не виділялись, в зв`язку з чим відсутня підстава для зміни підсудності.

Доводи у клопотанні про те, що у цій справі одні й ті самі дії кваліфікуються стороною обвинувачення і як кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 191 КК України, що норма, передбачена ч. 2 ст. 191 КК України (заволодіння шляхом зловживання службовим становищем), розглядається як спеціальна щодо норми, встановленої ст. 364 КК України, й у разі конкуренції цих норм дії особи додаткової кваліфікації за ст. 364 КК України не підлягають, є неспроможними, оскільки стосуються питання дослідження доказів та кримінально-правової кваліфікації дій обвинувачених.

Однак, обґрунтованість обвинувачення та правильність кваліфікації дій обвинувачених виходить за межі вирішення питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду в порядку, встановленому ст.34 КПК України.

Крім того, при вирішенні питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду в порядку, встановленому ст.34 КПК України, колегія суддів не наділена повноваженнями щодо зміни правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, оскільки згідно з положеннями ст. 338 КПК України до постановлення судового рішення правова кваліфікація та/або обсяг обвинувачення можуть бути змінені лише прокурором.

Таким чином, враховуючи, що кримінальне провадження стосовно кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 364, 191 КК України, віднесено до підсудності Вищого антикорупційного суду, та, що в кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 наявні умови, визначені в п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України, слід дійти висновку, що кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду, а тому необґрунтованими є доводи клопотання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів вважає, що клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Бема М.В. про направлення кримінального провадження № 42016000000001254 від 16.05.2016 із Вищого антикорупційного суду до Кіровського районного суду м. Кіровограда слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 33-1, 34 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Бема Маркіяна Володимировича про направлення кримінального провадження № 42016000000001254 від 16.05.2016 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України;

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_6 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_7 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України,

ОСОБА_8 - у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_9 - у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України;

ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Кіровського районного суду м. Кіровограда - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: О.Ф. Павлишин

Судді: М.С. Глотов

І.О. Калугіна

А.С. Никифоров

В.В. Чорна