Документ № 100904996

Справа № 761/40713/17

Провадження 1-кп/991/126/19

УХВАЛА

01 листопада 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Ногачевський В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Перов А.В.,

сторона захисту:

обвинувачений - ОСОБА_1 , його захисники - Лисак О.М., Дорошенко К.К., Швець Ю.В.,

обвинувачений - ОСОБА_2 , його захисник - Подосінов А.О.,

інші учасники кримінального провадження:

представник потерпілого - Хлопузян Р.Д.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - Дорошенка Костянтина Костянтиновича про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 52017000000000218 від 31 березня 2017 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),

- ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК,

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів) перебуває зазначене кримінальне провадження.

2.01 листопада 2021 року у судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_1 - Дорошенком К.К. заявлено відвід колегії суддів, який мотивований тим, що у сторони захисту, у тому числі в обвинуваченого ОСОБА_1 , є як він вважає обґрунтовані сумніви в неупередженості колегії суддів, а саме через систематичне обмеження ОСОБА_1 у праві на захист, нівелювання засади змагальності сторін, а також формальне та номінальне відношення до надання можливості здійснення захисниками ефективного захисту обвинуваченого, з метою якнайшвидшого закінчення судового розгляду та виходу до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. Відвід колегії суддів заявлено також через існування особистої зацікавленості у результатах кримінального провадження та через наявність інших обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості.

3.Зазначені обставини, на думку захисника знайшли свій прояв, зокрема, під час судових засідань 20 вересня 2021 року та 05 жовтня 2021 року, та стали підставою для недовіри всьому складу суду, а саме: через обмеження обвинуваченого ОСОБА_1 у праві на захист, тобто у фактичному примушуванні обвинуваченого надавати пояснення за відсутності захисника, якого той обрав та участь якого вимагав у судовому засіданні, оскільки інший захисник не була готова та не передбачала, що будуть досліджуватися письмові докази, адже готувалася до допиту свідків, а за таких обставин обвинувачений ОСОБА_1 не був забезпечений правом на захист; в обмеженні можливості захисника здійснювати захист обвинуваченого безпосередньо під час судового засідання, а також в обмеженні ОСОБА_1 в часі для надання пояснень з приводу наданих прокурором доказів з мотивів закінчення виділеного для цього часу, чим судом також порушено засади змагальності сторін. За таких обставин, обмеження обвинуваченого у реалізації права на захист, не може не викликати в обвинуваченого сумнівів в неупередженості суду та відсутності безсторонності, адже реалізація обвинуваченим права на висловлення своїх доводів та міркувань з приводу кожного доказу є невід`ємною складовою права на захист.

4.Ці обставини, на переконання захисника Дорошенка К.К., відповідно до пунктів 3, 4 ч. 1 ст. 75 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) є такими, що викликають сумнів у неупередженості колегії суддів, а також викликають недовіру до них через наявність особистого інтересу в результатах розгляду цього кримінального провадження.

5.Обвинувачений ОСОБА_1 , його захисник Швець Ю.В. підтримали заявлений відвід. Інший захисник Лисак О.М. свою позицію щодо відводу не висловлював.

6.Обвинувачений ОСОБА_2 , його захисник Подосінов А.О. підтримали заяву про відвід колегії суддів.

7.Прокурор Перов А.В., чию думку підтримав представник потерпілого Хлопузян Р.Д. щодо задоволення заяви про відвід колегії суддів заперечував. Вказав, що підстави для відводу є необґрунтованими та не мотивованими, а судовий розгляд, не повинен залежати від перебування у відпустці одного з трьох захисників обвинуваченого ОСОБА_1 . Також прокурору невідомий жодний випадок, коли стороні захисту надався менший час для висловлення позиції, аніж стороні обвинувачення, тому твердження про порушення засад змагальності є необґрунтованими. Окрім того, жодним чином не було порушено право на захист, адже за весь час судового розгляду можна було висловити будь-які позиції, в тому числі письмово, будь-кому з учасників судового процесу.

8.Вирішуючи заяву про відвід, суд виходить із такого.

9.Безсторонність суду є однією з фундаментальних ознак справедливого судового розгляду. У випадку, якщо безсторонність суду поставлена під сумнів стороною, суду належить перевірити, чи обґрунтовано ці сумніви відповідними доказами та чи надається законодавцем тим фактам, на які посилається учасник процесу, значення легітимних підстав для сумніву. Якщо сумніви є обґрунтованими фактично та юридично, суд має здійснити необхідні заходи для забезпечення права учасника процесу на справедливий судовий розгляд.

10.Щодо обґрунтованості висловленого у цій справі сумніву суд зазначає, що захисник покликається на дві самостійні обставини (підстави) для відводу колегії суддів, а саме: (1) особиста заінтересованість суддів в результатах провадження (п. 3 ч. 1 ст. 75 КПК) та (2) наявність інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів (п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК).

Щодо особистої заінтересованості суддів

11.Зі змісту заяви про відвід вбачається, що особисту заінтересованість суддів захисник обґрунтовує тим, що колегія, начебто намагається якнайшвидше закінчити судовий розгляд та вийти у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

12.З огляду на це, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст. 2 КПК завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

13.Розумність строків є загальною засадою кримінального провадження (п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК).

14.Згідно з ч. 1 ст. 318 КПК судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

15.Відповідно до ч. 2 ст. 28 КПК проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд.

16.Отже, із наведених вище норм випливає, що забезпечення швидкого судового розгляду є завданням кримінального провадження. Це на думку суду, підкреслює важливість відправлення правосуддя без затримок, які можуть поставити під загрозу його ефективність та авторитет. Суд також вважає, що виконання завдань кримінального провадження, зокрема, забезпечення швидкого судового розгляду можливе виключно за умови дотримання у кримінальному провадженні розумних стоків. Саме на суд законодавець покладає обов`язок забезпечити швидкий судовий розгляд кримінального провадження, тобто розгляд справи у розумні строки.

17.Колегія суддів зауважує, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у кримінальних провадженнях період, який належить враховувати при обчисленні розумних строків починається з моменту, коли особу «обвинувачують», тобто коли їй повідомлять про порушення проти неї кримінального провадження, або коли вона відчуває суттєві наслідки в результаті такого провадження (рішення у справах: «Девеер проти Бельгії», «Вемгофф проти Німеччини», «Фоті та інші проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).

18.Суд бере до уваги те, що у цьому кримінальному провадженні повідомлення про підозру ОСОБА_1 вручене 02 березня 2017 року.

19.Обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надійшов до Шевченківського районного суду міста Києва 10 листопада 2017 року.

20.У Вищому антикорупційному суді судове провадження у цій справі відбувається вже більше двох років, з 24 жовтня 2019 року, і майже весь цей час (з 03 грудня 2019 року) відбувається дослідження доказів сторони обвинувачення.

21.Загалом, кримінальне провадження щодо обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 триває вже понад чотири з половиною роки, а судове провадження здійснюється майже чотири роки. Наразі ще продовжується дослідження доказів сторони обвинувачення, а попередній графік майбутніх судових засідань визначений до 22 квітня 2022 року.

22.Очевидно, що здійснення судового провадження протягом чотирьох років не може свідчити про «прискорення» судом розгляду справи, на що посилався захисник. Натомість намагання суду, у передбачений КПК спосіб забезпечити швидкий судовий розгляд, шляхом дотримання у кримінальному провадженні розумних строків не може свідчити про особисту заінтересованість колегії суддів у результатах кримінального провадження.

23.Оскільки захисник Дорошенко К.К. інших обставин, які б свідчили про особистий інтерес суддів у результатах цього кримінального провадження не навів, то колегія суддів дійшла висновку про безпідставність заявленого відводу в цій частині.

Щодо інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів

24.Критерії, за якими можна визначити чи є суд, що розглядає справу, об`єктивним та неупередженим, розроблені усталеною судовою практикою ЄСПЛ.

25.Так, у п. 104 рішення «Олександр Волков проти України», ЄСПЛ зазначив, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (І) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ІІ) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

26.Також, у справі «Білуха проти України» ЄСПЛ дійшов висновку, що особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

27.Проаналізувавши зазначені у заяві захисника обставини для відводу суддів з урахуванням вищенаведених критеріїв, суд мав визначити чи є наведені захисником факти такими, які можуть викликати сумнів щодо неупередженості суддів.

28.Узагальнення доводів захисника з приводу існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів, свідчить про те, що доводи захисника щодо відводу суддів зводяться до наступного:

-суд обмежив обвинуваченого ОСОБА_1 у праві на захист, оскільки примусив останнього надавати пояснення за відсутності захисника, якого той обрав та участь якого вимагав у судовому засіданні;

-суд обмежив можливості захисника здійснювати захист обвинуваченого безпосередньо під час судового засідання, а також обмежив ОСОБА_1 в часі для надання пояснень з приводу наданих прокурором доказів з мотивів закінчення виділеного для цього часу, чим порушено засади змагальності сторін;

-суд порушив принцип диспозитивності, нав`язуючи стороні захисту спосіб використання своїх прав (надання пояснень щодо доказів письмово; надання пояснень вибірково по доказам; оголошення клопотань та заяв тезисно, без мотивування, яке визнано за необхідне стороною; визначення кількості захисників у справі, що одночасно беруть участь у судовому засіданні; тощо).

29.Перш за все, суд відзначає, що з усіх без винятку питань, порушених захисником у заяві про відвід, суд постановляв ухвали, які заносились до журналу судового засідання.

30.Окрім того, питання, пов`язані з: проведенням судового засідання за відсутності захисника, який не прибув, визначення стороні захисту часу, протягом якого вона висловлюватиме свою позицію з приводу доказів сторони обвинувачення, суд вирішував, керуючись нормами КПК, який вирішення цих питань відносить до дискреційних повноважень суду або головуючого у судовому засіданні.

31.Так, згідно з ч. 1 ст. 324 КПК, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття його до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність адвоката, який не прибув, перед органом, що згідно із законом уповноважений притягати його до дисциплінарної відповідальності.

32.Статтею 52 КПК визначений вичерпний перелік випадків, коли участь захисника є обов`язковою.

33.Суд зауважує, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 не підпадає під ці критерії, тому неявка захисника у цьому провадженні не є безумовною підставою для відкладення судового розгляду. У такому разі, суд, керуючись своїми дискреційними повноваженнями, з урахуванням думки учасників кримінального провадження та конкретних обставин справи, має вирішити, чи можливо проводити судовий розгляд за відсутності захисника, який не прибув.

34.На переконання суду, норма ч. 3 ст. 46 КПК, згідно з якою одночасно брати участь у судовому розгляді можуть не більше п`яти захисників одного обвинуваченого, покликана не лише забезпечити обвинуваченого належним захистом, вона також є своєрідним запобіжником від можливих зловживань з боку захисту, адже цією нормою забороняється одночасна участь у судовому розгляді більше п`яти захисників.

35.Разом із тим, жодна норма КПК не зобов`язує суд відкладати судовий розгляд, якщо у кримінальному провадженні, де беруть участь декілька захисників, не прибув захисник, за умови, що інтереси обвинуваченого у судовому засіданні представляє інший захисник. Протилежний підхід, до подібної ситуації, був би приводом для зловживань з боку сторони захисту, адже у такому випадку судовий розгляд залежав би виключно від того, чи прибули у судове засідання усі захисники, залучені обвинуваченим, що з огляду на завдання кримінального провадження є неприпустимим.

36.Слід зазначити, що наразі інтереси обвинуваченого ОСОБА_1 представляють троє досвідчених захисників, це адвокати Дорошенко К.К., Лисак О.М. та Швець Ю.В. У цьому контексті належить наголосити на тому, що у кожному судовому засіданні у цьому кримінальному провадженні інтереси обвинуваченого ОСОБА_1 були представлені хоча б одним захисником.

37.Колегія суддів, звертає увагу, що Правила адвокатської етики, на які покликається захисник не є частиною кримінально процесуального законодавства України, і відповідно ними за жодних умов не може визначатись порядок кримінального провадження на території України (ст. 1 КПК).

38.Тому, хоча Правила адвокатської етики і передбачають можливість розподілу обов`язків та повноважень адвокатів, проте такий розподіл не є обов`язковим для суду і тим більше не повинен перешкоджати кримінальному провадженню, зокрема, перешкоджати судовому провадженню в розумні строки.

39.Отже, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів захисника в частині порушення права на захист ОСОБА_1 у разі, коли судовий розгляд проводиться за відсутності когось із захисників обвинуваченого.

40.Щодо визначення судом часу для висловлення стороною захисту своєї позиції з приводу доказів сторони обвинувачення, колегія суддів зауважує наступне.

41.Як зазначалось раніше (пункти 11-18 ухвали), норми КПК саме на суд покладають обов`язок забезпечити швидкий судовий розгляд кримінального провадження, тобто розгляд справи у розумні строки.

42.Очевидно, що виконання цієї вимоги закону, реалізується судом за допомогою процесуальних дій (ухвалення рішень), що здійснюється на підставі законних повноважень щодо вирішення конкретного процесуального питання, яке постало перед судом на певному етапі кримінального провадження.

43.Згідно з ч. 1 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

44.Відповідно до ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього, судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу.

45.Частинами 1, 2 ст. 114 КПК передбачено, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.

Будь-які строки, що встановлюються судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

46.Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим Кодексом строки (ст. 116 КПК).

47.Статтею 321 КПК встановлено, що головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з`ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи з судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження.

Головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

48.Проаналізувавши зміст наведених вище норм КПК, колегія суддів дійшла до наступних висновків:

(1)усі процесуальні дії, у т.ч. дослідження доказів (висловлення сторонами своєї позиції під час дослідження доказів) повинні бути виконані без невиправданої затримки, тобто у розумні строки;

(2)для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження;

(3)встановлені судом процесуальні строки мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій та не перешкоджають реалізації права на захист;

(4)процесуальні дії мають виконуватися сторонами кримінального провадження у встановлені судом строки;

(5)головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав.

49.Повертаючись до обставин цієї справи, суд зауважує, що захисник вбачав упередженість суду у тому, що на певному етапі судового провадження, суд встановив стороні захисту процесуальний строк - строк, протягом якого захисту надавалась можливість реалізувати право на захист, шляхом висловлення своєї позиції щодо документів, поданих стороною обвинувачення.

50.З цього приводу, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 358 КПК протоколи слідчих (розшукових) дій та інші долучені до матеріалів кримінального провадження документи, якщо в них викладені чи посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, повинні бути оголошені в судовому засіданні за ініціативою суду або за клопотанням учасників судового провадження та пред`явлені для ознайомлення учасникам судового провадження, а в разі необхідності - також іншим учасникам кримінального провадження.

51.Отже, порядок дослідження документів у кримінальному провадженні фактично полягає в оголошенні документа чи його частини стороною, яка його подає та в пред`явленні цього документа для ознайомлення учасникам кримінального провадження. Стаття 358 КПК, на відміну від наприклад статей 357 та 359 не передбачає можливості звернення особами, яким подані для ознайомлення документи уваги суду на ті чи інші обставини, пов`язані з документом, а також заслуховування доводів учасників судового провадження з приводу такого документа.

52.Натомість, у цьому кримінальному провадженні, після того, як прокурор оголошує зміст поданих ним документів, умовно поділених на блоки (документи по Дніпропетровській, Полтавській та Харківській областях), такі документи передаються для ознайомлення стороні захисту. Після чого стороні захисту надається можливість висловитись з приводу поданих документів.

53.Такий порядок дослідження доказів відбувається з огляду на принцип змагальності сторін та практику ЄСПЛ, згідно з якою кожна сторона, в принципі має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, подані для впливу на думку суду, але і коментувати їх. Водночас, ЄСПЛ також зазначає, що право на змагальне провадження не є абсолютним.

54.Зрозуміло, що судове провадження за будь-яких умов не може відбуватися до нескінченності. А тому суд, як суб`єкт, на якого законом покладений обов`язок забезпечувати розумність строків судового провадження, повинен спрямовувати хід судового розгляду з тим, щоб засада розумності строків не порушувалась.

55.Водночас, при дотриманні розумних строків слід забезпечувати справедливість судового провадження, щоб не порушити принципи рівності, змагальності сторін, а також забезпечити право особи розпоряджатися достатнім часом і можливостями для підготовки до свого захисту.

56.З цією метою, законодавець у ч. 3 ст. 28 КПК визначив певні критерії для визначення розумності строків кримінального провадження, до яких відносяться: (1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; (2) поведінка учасників кримінального провадження; ( 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

57.З огляду на це, під час підготовки до чергового судового засідання, суд проаналізував подані прокурором документи по Дніпропетровській області, його пояснення з цього приводу, а також позицію (коментарі) сторони захисту щодо документів прокурора по Дніпропетровській області, час, протягом якого сторони висловлювались по цим документам та строк здійснення кримінального провадження в цілому, і дійшов висновку, що документи, які сторона обвинувачення подає в обґрунтування своєї позиції по кожному рішенню про розстрочення грошового зобов`язання чи податкового боргу за своєю суттю є ідентичними, відрізняються вони лише економічними показниками та датами створення цих документів.

58.Так, практично кожний комплект документів, які подавались прокурором до рішень про розстрочення містив: власне саме рішення про розстрочення; договір про розстрочення (з доповненнями або без таких); рішення про перенесення визначених строків розстрочення; заяву платника податків щодо надання розстрочення; графік сплати грошового зобов`язання; динаміку обсягів виробництва в реалізації підприємства та аналіз фінансових результатів; оцінку капіталу та зміну майнового стану підприємства; характеристику основних та оборотних засобів, дебіторської заборгованості і зобов`язань; розшифровку дебіторської заборгованості; основні економічні показники підприємства на період дії розстрочки платежів до бюджету; розрахунок прогнозних показників; коефіцієнтний аналіз; перелік обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення податкового боргу; баланс (звіт про фінансовий стан); звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід); висновок ОДПІ щодо можливості розстрочення та супровідний лист; висновок про можливість надання розстрочення та супровідний лист ГУ ДФС.

59.Суд також встановив, що обвинувачені, висловлюючись з приводу зазначених вище документів з огляду на їх типовість, посилались на одні й ті самі обставини, що на думку колегії суддів є зайвим. Адже за наявності висловленої позиції сторони захисту щодо певних документів, суд зобов`язаний буде враховувати такі доводи і при оцінці інших ідентичних (типових, схожих за своєю суттю) документів. Тобто, йдеться про те, що не варто витрачати вкрай обмежений процесуальний час на заслуховування доводів, які неодноразово наводились раніше, тобто не слід здійснювати «процес заради процесу».

60.Саме прагнучи забезпечити дотримання у кримінальному провадженні розумних строків, керуючись власними дискреційними повноваженнями, передбаченими статтями 2, 28, 113, 114, 321, 358 КПК та здоровим глуздом, суд встановив процесуальний строк - строк, протягом якого стороні захисту надавалась можливість здійснити її право на захист, шляхом висловлення позиції з приводу документів, поданих стороною обвинувачення. Встановлюючи процесуальний строк, суд виходив із принципу змагальності і рівності сторін, тому визначений судом проміжок часу окремо щодо кожного обвинуваченого та їх захисників був не меншим за час, у продовж якого прокурор реалізовував своє право на подання доказів. Більше того, аналіз відведеного стороні захисту часу свідчить, що такий є значно більшим, за процесуальний час, фактично використаний прокурором.

61.Під час встановлення процесуального строку, суд наголошував на тому, що, зважаючи на обсяг документів, поданих прокурором, їх певну ідентичність, стороні захисту не слід повторювати свої доводи, адже суд їх уже сприйняв і зобов`язаний буде врахувати. Натомість, стороні захисту пропонувалось в межах виділеного судом цілком достатнього процесуального часу донести до суду найголовніші (істотні) аргументи, які раніше нею не висловлювались. Окрім того, у разі, якщо у встановлений судом строк сторона захисту не встигне озвучити суду певні доводи, стороні пропонувалось викласти їх письмово для долучення до матеріалів кримінального провадження, щоб суд, при ухваленні рішення міг оцінити такі доводи. Попри це, захист і надалі, окрім іншого повідомляв суду обставини, на які посилався раніше, на що витрачалась більша частина відведеного судом процесуального часу, пояснюючи це бажанням і правом висловитись щодо кожного без винятку документа, поданого прокурором.

62.Зрештою, суд зауважує, що висловити свою позицію щодо поданих прокурором доказів, зокрема, документів сторона захисту зможе і на стадії судових дебатів, що передбачено у ст. 362 КПК. Це є додатковим засобом реалізації стороною права на захист.

63.Зважаючи на це, колегія суддів вважає безпідставними покликання захисника на начебто упередженість суддів, через встановлення процесуального строку для вчинення процесуальних дій.

64.Окрім того, доводи і мотиви, наведені судом вище свідчать також про необґрунтованість інших тверджень захисника, зокрема про те, що колегія суддів нібито обмежила його у здійсненні захисту обвинуваченого безпосередньо під час судового засідання, про нав`язування судом стороні захисту способу використання своїх прав, про визначення судом кількості захисників у справі, що одночасно беруть участь у судовому засіданні.

65.Щодо судового засідання від 20 вересня 2021 року, у якому обвинуваченому ОСОБА_1 було відведено одну годину для висловлення позиції по документах, які стосуються Харківської області, то це пояснюється тим, що попереднє судове засідання, у якому висловлювався обвинувачений з об`єктивних причин було скорочено на одну годину, тому власне ОСОБА_1 у судовому засіданні 20 вересня 2021 року було компенсовано цей час.

66.Суд не погоджується з позицією захисника з приводу того, що розумність строку розгляду кримінального провадження стосується виключно інтересів обвинуваченого. Це твердження захисту є хибним, оскільки, як було доведено вище, розумність строків є засадою кримінального провадження, а отже, в повній мірі стосується сторін кримінального провадження, потерпілого, осіб, інтереси яких зачіпаються під час кримінального провадження (власника арештованого майна тощо).

67.До того ж, розумність строку судового розгляду кримінального провадження виходить за межі інтересів учасників кримінального провадження і стосується інтересів суспільства загалом, адже від цього залежить довіра суспільства до держави в цілому, її здатності ефективно здійснювати правосуддя з метою захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, у т.ч. корупційних.

68.Решта аргументів і доводів захисника, наведені у заяві про відвід, зводяться до незгоди з ухваленими судом процесуальними рішеннями, що очевидно не може свідчити про упередженість колегії суддів, оскільки розгляд справи та ухвалення рішення є формою реалізації судової влади і не може розглядатися як обставина, що свідчить про упередженість суду.

69.Водночас, суд звертає увагу на те, що доводи захисника щодо можливих порушень судом законодавства під час розгляду справи можуть бути перевірені за наслідками апеляційного та касаційного перегляду справи.

70.Інших обставин, які б об`єктивно вказували на упередженість колегії суддів та недовіру до них, або унеможливлювали їх участь у кримінальному провадженні, захисником Дорошенком К.К. не зазначено.

71.Ураховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про безпідставність заявленого відводу, а тому у його задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 369-372, 375, 376 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви захисника Дорошенка Костянтина Костянтиновича про відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого Строгого Ігоря Леонідовича, суддів - Ногачевського Віктора Вікторовича, Федорак Лесі Миколаївни відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Ногачевський І.Л. Строгий Л.М. Федорак