Документ № 100938321

Справа № 761/8517/17

Провадження 1-кп/991/140/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

04 листопада 2021 року м. Київ

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді Галабали М.В., суддів Крикливого В.В., Ногачевського В.В. розглянула клопотання адвоката Поповченка Олега Івановича, в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна.

Судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:

прокурора: Козачини С.С.,

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

захисників: Поповченка О.І., Моргуна В.І., Дяченка В.В., Горбового В.А.,

секретаря судового засідання: Яроша О.М.

У процесі розгляду суд встановив:

1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42016000000001701 від 23 червня 2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст.191 КК України та № 52017000000000136 від 23 лютого 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

2.До Вищого антикорупційного суду 03 листопада 2021 року надійшло клопотання про скасування арешту майна, який було накладено ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к, а саме на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ; автомобіль марки «TOYOTA» моделі «CAMRY», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_4 ; житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_5 ; нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_6 , приміщення АДРЕСА_11, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 ; адміністративне приміщення за адресою: АДРЕСА_9 .

2.1.З клопотання та додатків до нього встановлено, що необхідність скасування арешту адвокат аргументує таким: (1) санкція інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення не передбачає додаткового покарання у вигляді конфіскації майна; (2) на квартиру АДРЕСА_10 (вартість якої співвідносна із розміром цивільного позову) накладено арешт, тобто вимоги закону щодо забезпечення відшкодування збитків є виконаними; (3) постановляючи ухвалу від 18 листопада 2016 року слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва не врахував, що частина майна належить ОСОБА_5 , яка не була підозрюваною у кримінальному провадженні.

3.Під час судового розгляду учасники надали такі пояснення.

3.1.Адвокат Поповченко О.І. в судовому засіданні підтримав заявлене клопотання. Додатково надав пояснення, що узгоджуються із доводами клопотання.

3.2.Адвокат Моргун В.І. підтримав позицію адвоката Поповченка О.І. Пояснив, що об`єктом імовірного кримінального провадження є квартира АДРЕСА_10 , на яку арешт вже накладено; частина арештованого майна належить ОСОБА_2 ; підстав для арешту майна ОСОБА_1 не було.

3.3.Адвокат Дяченко В.В. підтримав позицію своїх колег. Пояснив, що накладенням арешту ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к порушено принцип індивідуальної відповідальності.

3.4.Прокурор Козачина С.С. заперечив проти задоволення заявленого клопотання про скасування арешту майна, аргументуючи це тим, що арешт був законним, обґрунтованим і накладеним з дотриманням вимог ст. 170 КПК України. Наголосив, що у випадку постановлення виправдувального вироку суду арешт майна буде скасованим.

4.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали судового провадження суд вважає, що клопотання адвоката Поповченка О.І. підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

4.1.Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням обвинуваченого, його захисника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Адвокат Поповченко О.І. в клопотанні вказує, що підставою для скасування арешту майна є необґрунтованість його накладення, що визначає межі дослідження і оцінки обставин справи судом.

4.2.Оцінюючи доводи особи, яка заявила клопотання, слідчий суддя виходить із того, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна (абз. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України).

4.3.Обґрунтованість накладення арешту на майно обумовлюється наявністю правових підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, із заявленою у клопотанні про його арешт, метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про його арешт; розумністю і співмірністю арешту.

4.4.Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (ч. 2 ст. 170 КПК України). Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається, зокрема, з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). Згідно з ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні.

4.5.З ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к встановлено, що його було накладено саме з метою відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням. Дійсно, у кримінальному провадженні № 42016000000001701 від 23 червня 2016 року було заявлено цивільний позов до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про стягнення на користь Рахункової палати солідарно майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 1 390 532,98 грн. Таким чином, підстави для накладення арешту на майно існували на час накладення арешту майна та продовжують існувати на даний час. Разом з тим, суд вважає слушними доводи адвоката про невідповідність вартості майна, на яке накладено арешт, ціні позову, заявленого у кримінальному провадженні.

4.6.До одного із критеріїв, за якими оцінюється обґрунтованість накладення арешту на майно, належить розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Так, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (ч. 8 ст. 170 КПК України).

4.7.Суд може констатувати, що накладення арешту на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , перелік якого визначений в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к, є надмірним, тобто таким, що не відповідає розміру шкоди, яка зазначена в цивільному позові, доля якого вирішується під час судового розгляду кримінального провадження.

4.8.Так, арешт накладено на 1/2 частину квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 (площею114,4 кв.м.); квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 (площею 162,5 кв.м.); квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 (площею 28,9 кв.м.); автомобіль марки «TOYOTA» моделі «CAMRY», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (площею 81,0 кв.м.); житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_5 (загальною площею 308,6 кв.м.); нежилих приміщень за адресою: АДРЕСА_6 , приміщення АДРЕСА_11, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 (площею 157,1 кв.м.); адміністративне приміщення за адресою: АДРЕСА_9 (площею 114,8 кв.м.).А розмір заявлених прокурором позовних вимог обраховувався виходячи з вартості приватизованої ОСОБА_4 квартири АДРЕСА_10 площею 84,9 кв.м. Відтак, очевидно, що сукупна вартість арештованого майна явно перевищує розмір позовних вимог.

4.9. ОСОБА_1 володіє 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка була приватизована останнім відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 57 Сімейного кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є, зокрема, житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду». Також арешт було накладено на автомобіль марки «TOYOTA» моделі «CAMRY», 2007 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 . В матеріалах справи відсутні відомості про те, що вказаний автомобіль належить також і ОСОБА_5 . Суд приходить до висновку про те, що збереження арешту на це майно дозволить забезпечити виконання завдань кримінального провадження (можливе відшкодування шкоди в розмірі 1 390 532,98 грн.) та не призводитиме до надмірного втручання у права ОСОБА_5 , яка не є обвинуваченою у Кримінальному провадженні.

4.10.Суд відхиляє доводи адвоката про те, що можливість відшкодування шкоди, завданої імовірним вчиненням кримінального правопорушення, забезпечена накладенням арешту на квартиру АДРЕСА_10 . Відповідно до відомостей, які наявні в матеріалах справи, право власності на цю квартиру зареєстровано за ОСОБА_6 , яка не має статусу обвинуваченої. У свою чергу шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України). Особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим (ч. 1 ст. 1190 ЦК України). Таким чином, у випадку, якщо за результатами судового розгляду буде зроблено висновок про наявність підстав для задоволення цивільного позову, то відшкодування такої шкоди буде здійснюватися із майна особи, яка заподіяла таку шкоду. Крім цього, відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК України під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження, суд повинен вирішити питання про спеціальну конфіскацію. Відтак, арешт на вказану квартиру, як на речовий доказ у кримінальному провадженні, було накладено обґрунтовано.

4.11.Суд не вдається до аналізу правомірності накладення арешту на майно, яке належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , оскільки дійшов до висновку про необхідність часткового скасування арешту з інших підстав.

5.Відтак клопотання адвоката Поповченка О.І., подане в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підлягає частковому задоволенню.

Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 170, 174, 350, 376 КПК України суд постановив:

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання адвоката Поповченка Олега Івановича, подане в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к задовольнити частково.

2.Скасувати арешт, накладний ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 18 листопада 2016 року у справі № 760/18529/16-к, на таке майно:

-квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ;

-квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;

-квартиру за адресою: АДРЕСА_4 ;

-житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_5 ;

-нежилі приміщення за адресою: АДРЕСА_6 , приміщення АДРЕСА_11, АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 ;

-адміністративне приміщення за адресою: АДРЕСА_9 .

3.В іншій частині у задоволенні клопотання адвоката Поповченка О.І. - відмовити.

4.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:М. ГАЛАБАЛА

Судді:В. КРИКЛИВИЙ

В. НОГАЧЕВСЬКИЙ