Документ № 100953437

справа № 991/5826/21

провадження № 11-сс/991/694/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2021 року м. Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2021 року по справі №991/5826/21 про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з апеляційної скарги адвоката ОСОБА_2, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2021 року задоволено клопотання старшого детектива Національного бюро ОСОБА_4 та встановлено стороні захисту строк для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року.

В обґрунтування апеляційної скарги адвокат посилається на незаконність оскаржуваної ухвали і вважає її такою, що підлягає скасуванню з огляду на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону як винесену слідчим суддею поза межами повноважень, передбачених КПК України.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги вважаю, що у відкритті апеляційного провадження за скаргою ОСОБА_2 слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п.8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та, у визначених законом випадках, на касаційне оскарження судового рішення.

Як неодноразово наголошував Верховний Суд, ст.129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження. КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, суддів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку (постанова Верховного Суду від 4 квітня 2019 року у справі №494/6/18). У постановах від 17 жовтня 2018 року (справа № 646/5552/17) та від 28 лютого 2019 року (справа №161/4229/18), які стосувалися права на апеляційне оскарження ухвал слідчих суддів, Верховний Суд підкреслив, що норми Конституції України та кримінального процесуального закону беззастережно гарантують право на апеляційне оскарження лише судового рішення, постановленого за наслідком розгляду справи (кримінального провадження в суді першої інстанції) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другійстатті 309КПК України.

Оскаржена в апеляційному порядку ухвала слідчого судді до такого переліку не належить.

На обґрунтування наявності підстав для апеляційного перегляду ухвали, яка не підлягає апеляційному оскарженню згідно чинногоКПК України, адвокат ОСОБА_5 послався на висновки, зокрема, Великої палати Верховного Суду, викладені у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17, а також колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладені у постанові від 12 жовтня 2017 року у справі №757/49263/15-к, в яких йшлося про те, що у разі постановлення слідчим суддею ухвали, яка не передбачена кримінальними процесуальними нормами, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності.

Доводячи в апеляційній скарзі твердження про вихід слідчого судді за межі його повноважень передбачених КПК України, як підставу можливості оскарження постановленого ним рішення, адвокат послався на залишення поза увагою слідчого судді не набуття його підзахисним ОСОБА_3 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні №52019000000000522 від 21 червня 2019 року, а також закінчення 17 березня 2021 року строку досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні, у зв`язку з чим воно підлягає закриттю. Крім цього, на думку скаржника, слідчий суддя поставив під сумнів рішення Печерського районного суду міста Києва у справі №757/32952/20 від 01 жовтня 2020 року, яким було зобов`язано уповноважену особу Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 42014100020000046 вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3, таким чином перебравши на себе повноваження судів апеляційної та касаційної інстанції.

Перевіривши матеріали апеляційної скарги, прихожу до висновку, що вказані доводи адвоката ОСОБА_2 про вихід слідчого судді за межі повноважень не є переконливими.

Під час розгляду клопотання детектива слідчий суддя дійшов висновку, що сторона обвинувачення вжила необхідних та можливих заходів для вручення повідомлень від 17 липня 2020 року про підозру, зокрема, ОСОБА_3 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, що, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, є однією з підстав набуття особою процесуального статусу підозрюваного. З урахуванням рішень прокурорів про виділення та об`єднання матеріалів досудових розслідувань, вказана особа має статус підозрюваного у кримінальному провадженні№52019000000000522 від 21 червня 2019 року.Стосовно об`єднання і виділення матеріалів досудового розслідування, слідчий суддя також зазначав, що КПК України не передбачає обов`язку сторони обвинувачення складати нове повідомлення про підозру або про зміну раніше повідомленої підозри у зв`язку із фактом об`єднання матеріалів досудових розслідувань в одне провадження або виділенням таких матеріалів в окреме провадження, що призвів до зміни номеру кримінального провадження, в якому здійснюється досудове розслідування щодо особи, якій раніше повідомили про підозру в кримінальному провадженні під попереднім номером. Таким чином, внаслідок виділення матеріалів досудового розслідування в окреме провадження та об`єднання матеріалів кримінальних проваджень в одне, повідомлення про підозру ОСОБА_3 стало частиною цього кримінального провадження № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року. Слідчим суддею, зокрема, було перевірено та надано оцінку посиланням адвоката ОСОБА_2 на ухвали Печерського районного суду міста Києва від 04 серпня 2020 року у справі № 757/32221/20, якою зобов`язано Генерального прокурора вирішити спір про підсудність у кримінальному провадженні № 22020120000000019, від 01 жовтня 2020 року у справі № 757/32952/20-к, якою у кримінальному провадженні № 42014100020000046 зобов`язано уповноважену особу Офісу Генерального прокурора вчинити дії щодо виключення з Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про дату та час повідомлення про підозру ОСОБА_3 . За висновком слідчого судді, такі рішення не мають преюдиційного значення під час розгляду поданого старшим детективом ОСОБА_4 клопотання як ухвалені під час досудового розслідування у кримінальних провадженнях, підсудних Вищому антикорупційному суду, а інші суди, згідно з ч. 3 ст. 33-1 КПК України, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду.

Також, слідчим суддею було перевірено і питання перебігу строків досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52019000000000522 від 21 червня 2019 року за результатами чого його порушення органом досудового розслідування не встановлено.

Всі вище перелічені обставини, на які посилається адвокат, як на підставу виходу слідчого судді за межі наданих йому повноважень були в повній мірі досліджені слідчим суддею під час розгляду клопотання детектива, та їм була надана відповідна оцінка в межах повноважень, передбачених ч.10 ст. 290 КПК України. Не згода адвоката з такою оцінкою слідчого судді не є свідченням виходу останнього за межі повноважень.

Відповідно до правової позиції, висловленої в постанові Об`єднаної палати ККС ВС від 31 травня 2021 року у справі №646/3986/19, обмеження права на апеляційне оскарження є виправданим коли пов`язано, серед іншого, із забороною оскарження рішень слідчого судді, які не призводять до встановлення обмежень конституційних прав особи чи перешкоджання здійсненню кримінального провадження в цілому.

Зважаючи на викладене, доводи апеляційноїскарги про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, що, на думку скаржника, має наслідком можливість оскарження в апеляційному порядку ухвали слідчого судді, не передбаченої ст.309 КПК України, є безпідставними.

Відповідно до ч.4ст.399 КПК Українисуддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження за апеляційною скаргою на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

За таких обставин, у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 слід відмовити. На підставі викладеного та керуючись ч. 4 ст.399КПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 жовтня 2021 року по справі №991/5826/21 про встановлення стороні захисту строку для ознайомлення з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52019000000000522 від 21 червня 2019 року.

Копію ухвали, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали без виклику особи, яка її оскаржує, з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1