Документ № 101024971

Справа № 760/20466/18

Провадження 1-кп/991/129/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 листопада 2021 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Гавриленко Т.Г., Сікори К.О.

секретар судового засідання Слаква О.О.

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора Касьяна А.О.

обвинуваченого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції)

його захисників Пархети А.А., Музики О.Б., Дульського О.Л.,

Войченка С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання захисників обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатів Дульського О.Л., Пархети А.А., Музики О.Б. про скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року за № 52017000000000824, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дружківка Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Краматорськ Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданого клопотання та позиції учасників

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання за підписом захисників обвинуваченого ОСОБА_1 адвокатів Дульського О.Л. Пархети А.А., Музики О.Б. про скасування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу.

У своєму клопотанні захисники просять суд скасувати запобіжний захід у вигляді застави, який був обраний відносно ОСОБА_1 , та повернути заставодавцю ОСОБА_3 грошові кошти, які були внесені ним в якості суми застави.

Клопотання захисники мотивують такими доводами: 1) на думку сторони захисту, ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.12.2017 р., якою відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у виді застави, є незаконною, оскільки під час визначення судді для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу було порушено порядок автоматизованого розподілу судових справ між суддями, передбачений ст. 35 КПК та Положенням про порядок функціонування автоматизованої системи документообігу в судах загальної юрисдикції; 2) Молібозі Г.В. не було здійснено повідомлення про підозру у передбаченому КПК порядку, а тому він не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні; 3) відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК.

Захисники заявлене клопотання підтримали, висловили узгоджену позицію сторони захисту про необхідність скасування запобіжного заходу у виді застави відносно ОСОБА_1 , оскільки через тривалість кримінального провадження ризики зменшились.

Прокурор проти задоволення клопотання заперечував. Указав, що розгляд порушених у клопотанні питань не належить до повноважень суду, оскільки питання щодо законності ухвали про обрання запобіжного заходу має вирішувати суд апеляційної інстанції. Ризики, передбачені ст. 177 КПК, які були враховані слідчим суддею при обранні відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу, на думку прокурора, на даний час не зникли, а навпаки збільшились, зокрема, ризик переховування, оскільки, наразі у ВАКС одночасно розглядається декілька кримінальних проваджень за обвинуваченням ОСОБА_1 . Також прокурор зазначив про наявність у користуванні ОСОБА_1 автомобіля «Порш Каєн», що має високу вартість, не співрозмірну з сумою внесеної застави, а тому стверджувати про скрутний матеріальний стан і потребу у поверненні застави нелогічно. Доводи захисників про те, що ОСОБА_1 з`являється до суду та виконує свої процесуальні обов`язки, на думку прокурора, лише свідчить про те, що застосований запобіжний захід є дієвим і забезпечує належну процесуальну поведніку обвинуваченого.

Щодо наявності у ОСОБА_1 автомобіля «Порш Каєн» адвокат Пархета А.А. повідомив, що прокурор не надав суду доказів щодо цього та не зазначив вік цього авто. Щодо інших кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1 адвокат Пархета А.А. вказав, що відповідні кримінальні провадження з`явились унаслідок здійснених строною обвинувачення об`єднань та виділень, але всі вони стосуються одних і тих самих обставин, та з`явились із цього провадження, що розглядається судом, адже воно є хронологічно першим.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників. Також повідомив, що наразі члени його родини хворіють, він також має проблеми зі здоров`ям, які потребують медичного лікування, що є дороговартісним.

2. Право

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.12.2017 р. відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді застави у сумі 123 340 грн. та застосовано обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК.

Відповідно до положень ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК застава віднесена до запобіжних заходів, які, у свою чергу, є складовою частиною заходів забезпечення кримінального провадження.

За змістом ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, перелік яких наведений в ч. 1 ст. 178 КПК.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, за змістом ч. 5 ст. 182 КПК, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи до триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до змісту ч. 7 ст. 182 КПК, у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент унести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

3. Мотиви суду

Дослідивши подане клопотання та додатки до нього, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16.12.2017 р., суд установив наявність таких ризиків: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Ураховуючи доводи сторони захисту про тривалість цього кримінального провадження, у зв`язку з чим вказані ризики припинили існування, суд зазначає, що досудове розслідування вже закінчено, справа перебуває на стадії судового розгляду, а тому ризик знищення документів, які мають значення для кримінального провадження зник.

Однак, оцінюючи довід прокурора щодо наявності ризику переховування від суду обвинуваченого ОСОБА_1 , ураховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, а також законодавчі особливості притягнення до відповідальності за вчинення інкримінованого корупційного кримінального правопорушення (зокрема, заборону застосування ст. 69, 75 КК), у сукупності з наявністю в ОСОБА_1 фінансових можливостей для виїзду за кордон, суд уважає його обґрунтованим.

Крім того, оцінюючи зазначений прокурором ризик впливу на свідків, суд ураховує передбачений КПК порядок безпосереднього отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, усно шляхом допиту таких в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки при ухваленні судового рішення лише тими свідченнями, які він безпосередньо отримав під час судового розгляду або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто показаннями свідків, допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Ураховуючи викладене, суд уважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, але й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Оскільки допит свідків на стадії судового розгляду у цьому кримінальному провадженні ще не здійснено, то вказане обґрунтовано свідчить про наявність ризику незаконного впливу обвинуваченого ОСОБА_1 на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не було здійснено повідомлення про підозру у передбаченому КПК порядку, у зв`язку із чим він не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, то це вже було предметом перевірки суду у цій справі, та відповідна позиція суду висловлена в ухвалі від 27.11.2019 р. про відмову у поверненні обвинувального акта прокурору, а тому судом вони не враховуються.

Щодо твердження захисників про порушення порядку здійснення автоматизованого розподілу під час визначення слідчого судді для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , колегія суддів зауважує, що вказане питання не належить до компетенції суду під час здійснення розгляду кримінального провадження по суті, а розгляд таких питань належить до виключної компетенції суду апеляційної інстанції у порядку ст. 409 КПК.

Суд наголошує, що застава забезпечує добросовісну процесуальну поведінку та виконання обов`язків: 1) заставодавця; 2) підозрюваного, обвинуваченого в частині явки до суду; 3) підозрюваного, обвинуваченого в частині виконання обов`язків, покладених на нього ухвалою суду при застосуванні запобіжного заходу (за їх наявності).

Крім того, у даному випадку внесення застави було правом, а не обов`язком заставодавця. Також, суд зазначає, що оскільки застава була внесена, її розмір не є непомірним для обвинуваченого ОСОБА_1 .

Застава обрана слідчим суддею в межах розміру, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК.

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_1 про проблеми зі здоров`ям, які потребують дороговартісного лікування, стороною захисту не надано жодного документу на підтвердження цього. Аналогічно не підлягають урахуванню доводи прокурора щодо наявності в розпорядженні обвинуваченого ОСОБА_1 дороговартісного автомобіля, що не підтверджено жодним документом.

Щодо розгляду в суді іншого кримінального провадження відносно ОСОБА_1 , суд ураховує позицію сторони захисту, що на розгляді у іншій колегії суддів ВАКС перебуває кримінальне провадження, яке на стадії досудового розслідування було виділене із цього провадження. Щодо цих обставин у цій справі розглядалося відповідне клопотання прокурора про об`єднання, в задоволенні якого судом було відмовлено ухвалою від 10.12.2019 р.

Отже, суд уважає, що підстави для скасування запобіжного заходу і повернення застави відсутні, та приходить до висновку про те, що у задоволенні клопотання захисників Дульського О.Л., Пархети А.А., Музики О.Б. необхідно відмовити.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні клопотання про скасування запобіжного заходу, то належить відмовити і у поверненні застави заставодавцю.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 110, 176-178, 182, 201, 372 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисників Дульського О.Л., Пархети А.А., Музики О.Б. про скасування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року за № 52017000000000824 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає, та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Гавриленко Т.Г.

Сікора К.О.