Документ № 101044826

Дата засідання: 09/11/2021
Дата винесення рішення: 09/11/2021
Справа №: 521/17260/18
Провадження №: 52016000000000411
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Ткаченко О.В.
Суддя (ВАКС) : Коліуш О.Л., Дубас В.М.
Секретар : Бендюжик Ю.А.
Захисник/адвокат : Дорошенка К.К., Вінчковського В.Л., Пошиванюк Т.П.
Прокурор : Мусіяка В.В.

Справа № 521/17260/18

Провадження № 1-кп/991/9/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Ткаченка О.В., суддів Коліуша О.Л. та Дубаса В.М. (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання Бендюжик Ю.А.

прокурора Мусіяки В.В.

захисників Дорошенка К.К., Вінчковського В.Л., Пошиванюка Т.П.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні під час підготовчого провадження у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду питання про звернення до відповідних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, клопотання прокурора Мусіяки В.В. про накладення грошового стягнення на представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та клопотання про скасування ухвали про здійснення дистанційного судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411 щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Еліт» (ТОВ «Девелопмент Еліт», ідентифікаційний код 40775687, юридична адреса: місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д ,65017, зареєстроване Комунальним підприємством «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» 25 серпня 2016 року, номер запису 15561020000059693);

та за обвинуваченням:

ОСОБА_1 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_2 (народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Вінниця, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_3 (народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Вінниця, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_4 (народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_5 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_5 (народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Одеса, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 , проживає за адресою: АДРЕСА_7 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_6 (народився ІНФОРМАЦІЯ_6 у місті Білгород-Дністровський Одеської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 , проживає за адресою: АДРЕСА_9 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

ОСОБА_7 (народився ІНФОРМАЦІЯ_7 у селищі міського типу Криве Озеро Кривоозерського району Миколаївської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_10 , проживає за адресою: АДРЕСА_11 ) у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411 щодо застосування до юридичної особи - ТОВ «Девелопмент Еліт» заходів кримінально-правового характеру і за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209КК України.

09 листопада 2021 року, у підготовчому судовому засіданні прокурор Мусіяка В.В. заявив клопотання про визнання неповажними причини неприбуття захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судові засідання і звернення до відповідних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури для порушення питання про їх дисциплінарну відповідальність, а також про накладення грошових стягнень на них як на представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у зв`язку з їх систематичною неявкою у судові засідання без поважних причин і системним невиконанням останніми процесуальних обов`язків; про скасування ухвали Вищого антикорупційного суду від 25 березня 2021 року про здійснення дистанційного судового провадження у підготовчому судовому засіданні у цьому кримінальному провадженні, оскільки підготовче судове засідання постійно відкладалося і на теперішній час не завершене, а тому здійснення дистанційного судового провадження не забезпечило оперативності та розумних строків судового розгляду.

Захисник Пошиванюк Т.П. заперечував щодо задоволення клопотання прокурора в частині скасування ухвали про здійснення дистанційного судового провадження. Зазначив, що його підзахисні не порушують свої процесуальні обов`язки, а тому скасування відеоконференції через неявку захисників не є доцільним. Стосовно інших клопотань зазначив, що причини неявки адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 необхідно пояснювати їх клієнтам.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтримали думку захисника Пошиванюка Т.П.

Захисник Вінчковський В.Л., а також обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 заперечували з приводу накладення грошового стягнення, оскільки адвокати ОСОБА_9 та ОСОБА_8 не є представниками юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Еліт», щодо якої здійснюється провадження. Крім того зазначили, що причини неявки захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_8 є поважними та вже неодноразово були предметом розгляду відповідних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Також заперечували щодо задоволення клопотання прокурора про скасування ухвали про здійснення дистанційного судового провадження, оскільки це не передбачено КПК України, а також створить несприятливі умови для обвинувачених та захисників.

Захисник Дорошенко К.К. щодо накладення грошового стягнення на адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримав думку інших захисників та обвинувачених. З приводу звернення до відповідних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури для порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 зазначив, що ні прокурор, ні суд не можуть таким чином впливати на те, щоб захисник з`являвся у певне судове засідання, оскільки зазначені обставини мають узгоджуватися лише між адвокатом та його клієнтом. Щодо задоволення клопотання прокурора про скасування ухвали про здійснення дистанційного судового провадження заперечував, оскільки це не передбачено КПК України та може спричинити неприбуття ще більшої кількості учасників судового провадження.

Суд заслухав думки сторін кримінального провадження за наслідком чого дійшов таких висновків.

Суд вважає, що клопотання прокурора щодо звернення до відповідних кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури з метою порушення питання про дисциплінарну відповідальність адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З обвинувального акту видно, що ОСОБА_6 і ОСОБА_7 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення яке відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, у зв`язку з чим участь їх захисників у цьому кримінальному провадженні є обов`язковою відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 КПК України.

Повноваження адвокатів ОСОБА_9 і ОСОБА_8 як захисників обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтверджені належним чином у відповідності до вимог ст. 50 КПК України (том 112 а.с. 18-19, 23).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 березня 2021 року у цьому кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання, яке постійно відкладалося і на теперішній час не завершене.

Захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_8 жодного разу не з`явилися у призначені судові засідання у цьому кримінальному провадженні, у зв`язку з чим суд раніше неодноразово визнавав неповажними причини їх неявки і вживав відповідні заходи реагування, що передбачені нормами КПК України, а саме:

- ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20 травня 2021 року були визнані неповажними причини неприбуття захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у підготовчі судові засідання 31 березня, 14 квітня та 20 травня 2021 року та порушено питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності перед відповідними кваліфікаційно - дисциплінарними комісіями адвокатури;

- ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15 червня 2021 року, визнано неповажними причини неприбуття захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у підготовче судове засідання 15 червня 2021 року та черговий раз порушено питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності перед відповідними кваліфікаційно - дисциплінарними комісіями адвокатури.

Крім того, у зв`язку з систематичними неявками захисників ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судові засідання, що призводить до порушення та неможливості реалізації обвинуваченим ОСОБА_6 свого основоположного права на захист, Вищий антикорупційний суд 01 липня 2021 року постановив ухвалу, якою доручив Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві призначити захисника для здійснення захисту за призначенням обвинуваченого ОСОБА_6 , проти чого останній категорично заперечував і наполягав на тому, що його захист продовжують здійснювати адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у зв`язку з чим доручення Регіональному центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у місті Києві було припинене, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» (том 122 а.с. 13).

Право підозрюваного, обвинуваченого на захист є невід`ємною складовою закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) права на справедливий суд. Кожен обвинувачений має право використовувати ефективну юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд.

Відповідно до вимог ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до вимог ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний прибувати для участі у виконанні процесуальних дій за участю підозрюваного, обвинуваченого. У разі неможливості прибути в призначений строк захисник зобов`язаний завчасно повідомити про таку неможливість та її причини слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд, а у разі, якщо він призначений органом (установою), уповноваженим законом на надання безоплатної правової допомоги, - також і цей орган (установу).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 КПК України, участь захисника є обов`язковою у кримінальному провадженні щодо особливо тяжких злочинів. У цьому випадку участь захисника забезпечується з моменту набуття особою статусу підозрюваного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 138 КПК України, поважними причинами неприбуття особи на виклик є: 1) затримання, тримання під вартою або відбування покарання; 2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; 3) обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); 4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; 5) тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров`я у зв`язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; 6) смерть близьких родичів, членів сім`ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; 7) несвоєчасне одержання повістки про виклик; 8) інші обставини, які об`єктивно унеможливлюють з`явлення особи на виклик.

З приводу неприбуття захисників у судові засідання, що призначені 01 липня, 01 вересня, 12 жовтня та 19 жовтня 2021 року суд зазначає таке.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 завчасно та належним чином були повідомленні про дати судових засідань, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, а також довідками про доставку електронного листа на електронні адреси адвокатів, які оприлюднені на сайті Єдиного реєстру адвокатів України.

Крім того, суд зазначає, що дати проведення судових засідань були відомі захисникам, також з огляду на систематичне направлення ними до суду ідентичних клопотань про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю адвокатів у інших судових засіданнях або її розгляду у режимі відеоконференції, які неодноразово були предметом судового розгляду.

З огляду на те, що захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9, хоча і повідомляли суд про неможливість прибуття у судове засідання, проте не надали будь-яких доказів на підтвердження причин поважності їх неприбуття, а також обставин, викладених в клопотаннях, зокрема щодо їх безпосередньої участі в інших судових засіданнях, суд вважає за необхідне визнати неповажними причини неприбуття захисників у судові засідання: захисника ОСОБА_8 01 липня, 01 вересня, 12 жовтня, 19 жовтня 2021 року та захисника ОСОБА_9 01 вересня, 12 жовтня, 19 жовтня 2021 року.

Крім того, враховуючи те, що адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9 навіть після отримання ухвал Вищого антикорупційного суду від 20 травня та 15 червня 2021 року (якими було порушено питання про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності) продовжують не прибувати у судові засідання, суд приходить до висновку, що вони зловживають своїми процесуальними правами та навмисно не з`являються у судові засідання у цьому кримінальному провадженні, що призводить до затягування судового провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 28 КПК України, під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями статті 6 Конвенції та покликані забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах «Вемхофф проти Німеччини», § 18; «Карт проти Туреччини», § 68). Також за практикою ЄСПЛ (зокрема справи «Санніно проти Італії», «Кускані проти Сполученого Королівства»), хоча ведення захисту по суті є справою обвинуваченого та його адвоката, національні суди не повинні пасивно спостерігати за випадками неефективного представництва.

За таких обставин, систематичні дії адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 призводять до невиправданого затягування судового провадження, що у свою чергу порушує права обвинувачених на розгляд цього провадження у розумні строки, а також право на захист, оскільки така поведінка свідчить також про те, що адвокатами не приділяється належна і необхідна увага захисту прав обвинувачених, оскільки останні повинні мати право розраховувати на здійснення кримінального провадження з особливою ретельністю і що положення статті 6 Конвенції покликані не допускати в кримінальних справах надто тривалого перебування обвинувачуваної особи в стані невизначеності щодо своєї долі (справи «Нахманович проти Росії» від 2 березня 2006 року та «Іванов проти України» від 7 грудня 2006 року).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 324 КПК України, якщо в судове засідання не прибув за повідомленням прокурор або захисник у кримінальному провадженні, де участь захисника є обов`язковою, суд відкладає судовий розгляд, визначає дату, час та місце проведення нового засідання і вживає заходів до прибуття їх до суду. Одночасно, якщо причина неприбуття є неповажною, суд порушує питання про відповідальність прокурора або адвоката, які не прибули, перед органами, що згідно із законом уповноважені притягати їх до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та Правил адвокатської етики.

Відповідно до вимог ст. 12-1 Правил адвокатської етики (затверджених рішенням з`їзду адвокатів України 09.06.2017 року (із змінами від 15.02.2019 року), адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта.

Відповідно до вимог ст. 44 Правил адвокатської етики, під час здійснення професійної діяльності в суді адвокат повинен бути добропорядним, поводити себе чесно та гідно, стверджуючи повагу до адвокатської професії. Адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Відповідно до вимог п.п. 3.3 п.3 Рішення № 37 Ради адвокатів України «Про встановлення плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури» від 18 червня 2020 року, суди звільнені від плати за організаційне забезпечення розгляду заяв (скарг) до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури та до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до вимог п.10 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» із доповненнями, внесеними рішенням Ради адвокатів України від 15 листопада 2019 року № 149, до заяв (скарг) щодо поведінки адвоката (далі узагальнено - заяви (скарги)) слід відносити: заяви (скарги) громадян; рішення, ухвали, постанови, звернення суддів.

Захисник ОСОБА_9 у своїх чисельних зверненнях до суду (заявах та клопотаннях) використовує словосполучення «неконституційний суд» щодо Вищого антикорупційного суду, що є підставою для оголошення таких його звернень неприйнятними як несумісними з положеннями передбаченими п.п. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Звернення до суду з використанням нецензурної лексики, образливих і лайливих слів, символів у поданих до суду документах і у спілкуванні із судом, з іншими учасниками процесу, їхніми представниками, а також вчинення інших аналогічних дій констатується як зловживання правом на подання заяви у розумінні ЄСПЛ. Застосовуючи п.п. «а» п. 3 ст. 35 Конвенції, ЄСПЛ оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст. 34, якщо він вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання (справи «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 4 лютого 2003 року, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року). Аналогічної позиції у цьому питанні дотримується також і Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах від 13 березня 2021 року у справі № 199/6713/14-ц та 07 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19. У яких, зокрема зазначено, що учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а нецензурна лексика, образливі та лайливі слова чи символи, зокрема, для надання особистих характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям) не можуть використовуватися ні в заявах по суті справи, заявах із процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їх представників.

За таких обставин, визначення захисником ОСОБА_9 Вищого антикорупційного суду у його зверненнях як «неконституційного суду» є образливим та свідчить про його очевидну неповагу до честі та гідності як цього суду, так і судової системи України в цілому.

Таким чином, суд дійшов висновку, що процесуальна поведінка адвокатів ОСОБА_9 та ОСОБА_8 містить ознаки дисциплінарних проступків, передбачених п. п. 3 та 5 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», тобто порушення Правил адвокатської етики та неналежне виконання своїх професійних обов`язків, які набули системного характеру, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне порушити перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_8 та перед Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про дисциплінарну відповідальність адвоката ОСОБА_9

Суд вважає, що клопотання прокурора щодо накладення грошових стягнень на представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Адвокат ОСОБА_8 є представником юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Еліт», щодо якої здійснюється провадження, що підтверджується документами на підтвердження його повноважень, які містяться у матеріалах цього кримінального провадження (т. 109 а.с. 144-154).

Вищий антикорупційний суд 25 травня 2021 року постановив ухвалу про накладення на адвоката ОСОБА_8 як представника юридичної особи ТОВ «Девелопмент Еліт», щодо якої здійснюється провадження, грошового стягнення у загальному розмірі 13 620 гривень, за неприбуття та неповідомлення про поважність причин неприбуття у судові засідання призначені на 31 березня, 14 квітня та 20 травня 2021 року, яка ним не була оскаржена у порядку ст. 147 КПК України, а грошове стягнення відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження від 11 червня 2021 року було сплачено (том 121 а.с. 154). 25 травня 2021 року до суду від адвоката ОСОБА_8 надійшла заява, якою він повідомив, що станом на 24 травня 2021 року він вже не здійснює представництво інтересів ТОВ «Девелопмент Еліт» і послався на те, що договір про надання правової допомоги від 01 лютого 2017 року з цією юридичною особою ним було розірвано в односторонньому порядку, але будь-яких документів (доказів), на підтвердження цього суду до теперішнього часу не надав. ТОВ «Девелопмент Еліт» про таке розірвання договору про надання правової допомоги від 01 лютого 2017 року адвокатом ОСОБА_8 суду не повідомляло і документів (доказів) на підтвердження цих обставин суду не надавало.

За таких обставин, станом на теперішній час у суду відсутні підстави вважати розірваним договір про надання правової допомоги від 01 лютого 2017 року між адвокатом ОСОБА_8 і ТОВ «Девелопмент Еліт», а також і підстави вважати, що останній не здійснює представництво цієї юридичної особи у цьому кримінальному провадженні.

Крім того, 31 травня 2021 року від прокурора Кравченка М.М. до суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Після ознайомлення з томами № 1-10 прокурор повідомив суду, що у томі 5 на а.с. 135 знаходяться документи на підтвердження повноважень адвоката ОСОБА_9 на представництво юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Еліт», щодо якої здійснюється провадження, що відповідає дійсності (том 5 а.с. 135 - копія Ордеру КС № 471826 виданий АБ «Сергія Лисенка» на представництво адвокатом ОСОБА_9 юридичної особи ТОВ «Девелопмент Еліт», щодо якої здійснюється провадження у даній справі; том 120 а.с. 53).

Таким чином, судом встановлено, що представництво юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Еліт», щодо якої здійснюється провадження, у цьому кримінальному провадженні здійснюють адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9

Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, адвокат ОСОБА_8 не прибув у підготовчі судові засідання призначені на 25 травня, 15 червня, 01 липня, 20 липня, 01 вересня, 12 жовтня та 19 жовтня 2021 року. Про дату, час та місце судових засідань був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (повістки про виклик) а також довідками про доставку електронного листа на електронні адреси адвокатів, які оприлюднені на сайті Єдиного реєстру адвокатів України. Про неможливість та причини свого неприбуття у зазначені судові засідання суд не повідомив. Поважність причин свого неприбуття суду не підтвердив та будь-яких пояснень з цього приводу суду не надав.

Представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, адвокат ОСОБА_9 не прибув у підготовчі судові засідання призначені на 31 березня, 14 квітня, 20 травня, 25 травня, 15 червня, 01 липня, 20 липня, 01 вересня, 12 жовтня та 19 жовтня 2021 року. Про дату, час та місце судових засідань був повідомлений завчасно та належним чином, а про неможливість та причини свого неприбуття у зазначені судові засідання суд не повідомив. Поважність причин свого неприбуття суду не підтвердив та будь-яких пояснень з цього приводу суду не надав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 314 КПК України, підготовче судове засідання відбувається за участю обвинуваченого, прокурора, захисника, потерпілого, його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, згідно з правилами, передбаченими КПК України для судового розгляду.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 7 ст. 64-1 КПК України, представник юридичної особи зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості своєчасного прибуття - завчасно повідомити про це, а також про причини неможливості прибуття.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому КПК України порядку викликаний, не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 144 КПК України, грошове стягнення може бути накладено на учасників кримінального провадження у випадках та розмірах, передбачених КПК України, за невиконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 144 КПК України, грошове стягнення накладається: під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням слідчого, прокурора чи за власною ініціативою, а під час судового провадження - ухвалою суду за клопотанням прокурора чи за власною ініціативою.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 146 КПК України, під час судового провадження питання про накладення грошового стягнення на особу розглядається негайно після його ініціювання.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 146 КПК України, суд, встановивши, що особа не виконала покладений на неї процесуальний обов`язок без поважних причин, накладає на неї грошове стягнення.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що накладення грошового стягнення є заходом забезпечення кримінального провадження, що застосовується з метою досягнення дієвості провадження й полягає в накладенні цього стягнення ухвалою суду на відповідного учасника кримінального провадження, в тому числі представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за невиконання покладених на нього процесуальних обов`язків у випадках та розмірах, визначених КПК України. Грошове стягнення може бути накладе навіть за один випадок порушення учасником кримінального провадження покладених на нього процесуальних обов`язків, а саме за один випадок неприбуття без поважних причин до суду або неповідомлення суду про причини свого неприбуття у розмірі від 0,5 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що представники юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судових засідань, не виконали без поважних причин покладений на них процесуальний обов`язок з прибуття за викликами до суду та повідомлення про неможливість та причини свого неприбуття у зазначені підготовчі засідання.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік», прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 липня 2021 року становить 2379,00 гривень.

З огляду на наведене, суд вважає за необхідне:

- накласти на представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження - адвоката ОСОБА_8 грошове стягнення у виді 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4758 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) гривень за кожне неприбуття без поважних причин за викликом у судові засідання, а також і за кожне неповідомлення суду про неможливість та причини свого неприбуття, у загальному виді 14 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33306 (тридцять три тисячі триста шість) гривень , а саме у судові засідання: 25 травня, 15 червня, 01 липня, 20 липня, 01 вересня, 12 жовтня та 19 жовтня 2021 року (7*(2*2379)=33 306);

- накласти на представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, адвоката ОСОБА_9 грошове стягнення у виді 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 4758 (чотири тисячі сімсот п`ятдесят вісім) гривень за кожне неприбуття без поважних причин за викликом у судові засідання, а також кожне неповідомлення суду про неможливість та причини свого неприбуття, у загальному виді кількості 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 47580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень, у тому числі за неприбуття та неповідомлення про поважність причин неприбуття у судові засідання: 31 березня, 14 квітня, 20 травня, 25 травня, 15 червня, 01 липня, 20 липня, 01 вересня, 12 жовтня та 19 жовтня 2021 року (10*(2*2379)=47 580).

При визначенні суми грошового стягнення у загальному виді 14 та 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33 306 та 47 580 гривень відповідно, суд виходить з наступного. Максимальний розмір грошового стягнення за неприбуття без поважних причин до суду або за неповідомлення суду про причини свого неприбуття представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 4758 гривень (ч.1 ст. 139 КПК України). Адвокати ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які є представниками юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, систематично без поважних причин не з`являються у підготовчі судові засідання, а також не повідомляли суд про причини своїх неявок. За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність накладення на них грошового стягнення за систематичне невиконання ними без поважних причин вказаних вище процесуальних обов`язків у максимальному розмірі за кожне неприбуття до суду.

Враховуючи відсутність адвокатів ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у судовому засіданні під час якого вирішувалося клопотання про накладення на них грошового стягнення, як на представників юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, суд вважає за необхідне роз`яснити останнім зміст ч. 1 ст. 147 КПК України, відповідно до якої особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладення на неї грошового стягнення, яке подається суду, який виніс ухвалу про накладення грошового стягнення.

Суд вважає, що клопотання прокурора про скасування ухвали про здійснення дистанційного судового провадження підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 336 КПК України, судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), в тому числі у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 336 КПК України, суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує.

З системного аналізу зазначених вище норм процесуального права вбачається, що ухвалення рішення суду про здійснення дистанційного судового провадження є його правом, а не обов`язком, тобто, наявність клопотання учасника судового провадження про проведення судового засідання в режимі відеоконференції не покладає на суд обов`язку його задоволення. Водночас, рішення про проведення судового засідання в режимі відеоконференції може бути прийнято судом лише за умови доведення наявності хоча б однієї з обставин, наведених у ч. 1 ст. 336 КПК України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.

Тобто, диспозитивність як принцип кримінального процесу є правом суб`єктів кримінального процесу самостійно або за допомогою захисників, представників обирати засоби, форми захисту і реалізацію своїх суб`єктивних прав та законних інтересів, в тому числі шляхом подання доказів.

Ухвалою суду від 25 березня 2021 року було задоволено клопотання сторони захисту про здійснення дистанційного судового провадження за участі обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у режимі відеоконференції із Приморським районним судом міста Одеси.

З огляду на те, що вищевказана ухвала була постановлена без участі сторін та прокурор не висловлював свою думку щодо клопотання про здійснення дистанційного судового провадження, проте на теперішній час заперечує проти його здійснення, суд вважає за можливе вирішити дане клопотання з урахуванням думки прокурора. Отже за своєю сутністю клопотання прокурора про скасування ухвали про здійснення дистанційного судового провадження є висловленням його заперечень проти здійснення такого провадження.

Враховуючи те, що у судові засідання систематично не з`являються захисники ОСОБА_9 та ОСОБА_8, а у судове засідання 12 жовтня 2021 року без поважних причин не з`явились також обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у зв`язку з чим підготовче судове засідання неодноразово відкладалось та на теперішній час не завершене, суд приходить до висновку, що підстави, передбачені ч. 1 ст. 336 КПК України, для здійснення судового провадження в режимі відеоконференції - відсутні, оскільки це не забезпечує оперативність судового провадження, а отже і дотримання розумних строків.

Стосовно неможливості безпосередньої участі обвинувачених у судовому засіданні у зв`язку з постійним проживанням у межах Одеської області, суд бере до уваги доводи прокурора та зазначає, що обвинуваченими не надано будь-яких доказів на підтвердження неможливості безпосередньої участі в судовому провадженні (в приміщенні суду). Крім того, захисники Дорошенко К.К. та Пошиванюк Т.П. раніше повідомляли суд, що обвинувачені ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 прибували до міста Києва для участі у процесуальних діях в іншому кримінальному провадженні, що свідчить про можливість їх безпосередньої участі у судових засіданнях, а тому підстави для подальшого здійснення судового провадження в режимі відеоконференції - відсутні (том 122 а.с. 114, 115, 119-122).

Суд зазначає, що чинними нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено скасування ухвали про здійснення дистанційного судового провадження, разом з тим суд необмежений у праві не проводити судові засідання у режимі відеоконференції.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне припинити проведення судових засідань під час підготовчого провадження у цьому кримінальному провадженні у режимі відеоконференції з Приморським районним судом міста Одеси.

На підставі наведеного вище, керуючись вимогами ст. 138, 139, 144-146, 324, 336 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини неприбуття захисника (адвоката) ОСОБА_8 у судові засідання 01 липня, 01 вересня, 12 жовтня та 19 жовтня 2021 року.

Визнати неповажними причини неприбуття захисника (адвоката) ОСОБА_9 у судові засідання 01 вересня, 12 жовтня та 19 жовтня 2021 року.

Порушити перед Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Дніпропетровської області питання про притягнення адвоката ОСОБА_8 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 15 березня 2010 року № 2131, видане Дніпропетровською обласною КДКА, згідно Єдиного реєстру адвокатів України обліковується у Раді адвокатів Дніпропетровської області, адреса: індекс 51990, Дніпропетровська область, селище міського типу Карнаухівка, провулок Рибальський, буд. 5; індекс 04212, Київська область, місто Київ, район Оболонський, вулиця Зої Гайдай, буд. 5, 2-й поверх, тел. +38(067)794-59-84) до дисциплінарної відповідальності.

Порушити перед Кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури Київської області питання про притягнення адвоката ОСОБА_9 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 14 січня 2010 року № 713, видане Рівненською обласною КДКА, згідно Єдиного реєстру адвокатів України обліковується у Раді адвокатів Київської області, адреса: 08202, Київська область, місто Ірпінь, вулиця Мінеральна, буд. 7-Е, приміщення 1002, тел. +38(067)538-44-39) до дисциплінарної відповідальності.

Поштову адресу, номер засобу зв`язку та адресу електронної пошти Вищого антикорупційного суду зазначити у супровідних листах до цієї ухвали.

Надати Кваліфікаційно - дисциплінарній комісії адвокатури Дніпропетровської області та Кваліфікаційно - дисциплінарній комісії адвокатури Київської області докази на підтвердження обставин, викладених у цій ухвалі, а також її копії з копіями доданих до неї документів для вручення адвокатам ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , разом із супровідними листами до цієї ухвали та у відповідності до переліків, зазначених у цих супровідних листах.

Визнати неповажними причини неприбуття представників юридичної особи ТОВ «Девелопмент Еліт», щодо якої здійснюється провадження - адвоката ОСОБА_8 у підготовчі судові засідання, призначені на 25 травня, 15 червня, 01 липня, 20 липня, 01 вересня, 12 жовтня та 19 жовтня 2021 року, та адвоката ОСОБА_9 у підготовчі судові засідання, призначені на 31 березня, 14 квітня, 20 травня, 25 травня, 15 червня, 01 липня, 20 липня, 01 вересня, 12 жовтня та 19 жовтня 2021 року.

Клопотання прокурора Мусіяки В.В. про накладення грошового стягнення - задовольнити.

Накласти на представника юридичної особи ТОВ «Девелопмент Еліт», щодо якої здійснюється провадження, - адвоката ОСОБА_8 (РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ) грошове стягнення у загальній кількості 14 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 33306 (тридцять три тисячі триста шість) гривень.

Накласти на представника юридичної особи ТОВ «Девелопмент Еліт», щодо якої здійснюється провадження, - адвоката ОСОБА_9 , грошове стягнення у загальній кількості 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 47580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень.

Роз`яснити адвокатам ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що особа, на яку було накладено грошове стягнення та яка не була присутня під час розгляду цього питання судом, має право подати клопотання про скасування ухвали про накладання на неї грошового стягнення. Клопотання подається суду, який виніс ухвалу про накладання грошового стягнення.

Клопотання прокурора Мусіяки В.В. про скасування ухвали про здійснення дистанційного судового провадження - задовольнити частково.

Припинити проведення судових засідань під час підготовчого провадження у цьому кримінальному провадженні в режимі відеоконференції з Приморським районним судом міста Одеси.

Копію ухвали направити до Приморського районного суду міста Одеси.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений та проголошений учасникам судового провадження 12 листопада 2021 року.

Головуючий суддя Ткаченко О.В.

Судді Коліуш О.Л.

Дубас В.М.