Документ № 101083078

Справа № 761/40713/17

Провадження 1-кп/991/126/19

У Х В А Л А

09 листопада 2021 року місто Київ

Вищий антикорупційний суд колегією у складі:

головуючий - Строгий І.Л.,

судді - Ногачевський В.В., Федорак Л.М.,

секретар судового засідання - Свідунова Л.В.,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення:

прокурор - Скибенко О.І.,

сторона захисту:

обвинувачений - ОСОБА_1 , захисники - Дорошенко К.К., Швець Ю.В.,

обвинувачений - ОСОБА_2 , захисник - Подосінов А.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - Подосінова Андрія Олександровича про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52017000000000218 від 31 березня 2017 року за обвинуваченням:

- ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Чернігів, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК),

- ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Києві, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК,

у с т а н о в и в:

1.У Вищому антикорупційному суді (далі - суд, колегія суддів) перебуває зазначене кримінальне провадження.

Суть питання, що вирішується, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

2.09 листопада 2021 року у судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_2 - Подосіновим А.О. заявлено клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання або в частині зменшення розміру застави на достатній для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_2 процесуальних обов`язків, не більше сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 грн.

3.Клопотання обґрунтовано тим, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року до ОСОБА_2 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 8 000 000 грн, проте, захисник вважає, що станом на сьогодні відсутні ризики, передбачені ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), зважаючи на тривалість розгляду кримінального провадження, яке розпочато ще 31 березня 2017 року, а також прокурором протягом цього часу не зазначено про порушення обвинуваченим будь-яких процесуальних обов`язків.

4.Захисник вважає, що наразі відсутній ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, адже, одночасно із обранням ОСОБА_2 запобіжного заходу, слідчим суддею встановлено строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, до 04 липня 2019 року, які більше не продовжувались. Ураховуючи його бездоганну поведінку в частині явок до суду, ОСОБА_2 заслуговує на високий ступінь довіри суду. У матеріалах кримінального провадження містяться докази, які позитивно характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_2 , а саме: раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має постійне місце проживання, що вказує на його міцні соціальні зв`язки. З грудня 2018 року у розпорядженні обвинуваченого перебуває паспорт громадянина України для виїзду за кордон, у зв`язку з не продовженням Шевченківським районним судом м. Києва такого обов`язку, як «здати на зберігання до ДМС України паспорти для виїзду за кордон». Починаючи з 31 березня 2017 року обвинуваченим не вчинялось жодних протиправних дій, які б свідчили про ризик переховування від суду, не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_2 декілька разів виїжджав за кордон на відпочинок з родиною, що свідчить про його належну процесуальну поведінку.

5.Захисник також вважає, що наразі відсутній ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, адже стороною обвинувачення подано до суду майже всі документи, зібрані під час досудового розслідування. Окрім того, захисник зазначає про відсутність факту реалізації такого ризику обвинуваченим на попередніх етапах досудового розслідування та судового розгляду, що підтверджується відсутністю відповідних заяв зі сторони обвинувачення.

6.Також захисник звертає увагу суду, що відсутній ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні, оскільки наявність вказаного ризику не знайшло свого підтвердження протягом часу розгляду кримінального провадження, адже відсутні будь-які заяви від перелічених осіб. Окрім того, більшість свідків сторони обвинувачення вже допитані судом та жоден із допитаних свідків не повідомив про можливий вплив на них будь-кого з обвинувачених.

7.Щодо ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та ризику вчинити інше кримінальне провадження чи продовжувати кримінальне провадження, в якому обвинувачується особа, то захисник звертає увагу суду, що наразі відсутні будь-які дані про реєстрацію кримінальних проваджень, в яких підозрюється чи обвинувачується ОСОБА_2 . Окрім того, ОСОБА_2 звільнено з посади директора Департаменту погашення боргу Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), що у будь-якому випадку унеможливлює продовження вчинення ним аналогічних кримінальних правопорушень.

8.Виходячи з викладеного вище, на думку захисника, застава в розмірі 8 000 000 грн не співвідноситься з даними про особу обвинуваченого ОСОБА_2 та обставинами кримінального правопорушення, є завідомо непомірною для останнього, а отже такою, що визначена слідчим суддею всупереч нормам КПК. Сплачуючи заставу за обвинуваченого ОСОБА_2 , рідні були змушені звертатися за допомогою до друзів, знайомих та родичів з проханням надати в борг кошти, щоб внести заставу.

9.На теперішній час, матеріальний стан ОСОБА_2 погіршився, оскільки 01 березня 2021 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора Департаменту погашення боргу ДФС України у зв`язку зі скороченням чисельності штату державних службовців та реорганізацією ДФС України. З 15 квітня 2021 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в центрі зайнятості, що підтверджується довідкою з Київського міського центру зайнятості, та з квітня по серпень 2021 року ним отримано лише 42 034,66 грн соціальних виплат.

10.З метою якнайшвидшого звільнення ОСОБА_2 з-під варти, його дружина - ОСОБА_3 позичила 03 травня 2017 року 2 800 000 грн у ОСОБА_4 зі строком повернення до 3 травня 2018 року, від якого в листопаді 2018 року надійшла претензія про повернення позичених коштів, які надавалися в борг. Аналогічно інші кредитори, якими було надано кошти для внесення застави також систематично, шляхом телефонних дзвінків, особистих зустрічей, вимагають їх повернення. Також, на адресу матері обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_5 надійшла вимога від ОСОБА_6 про повернення боргу за розпискою у розмірі 1 200 000 грн, заява ОСОБА_7 про повернення боргу за розпискою 1 400 000 грн. Отримала вимогу про повернення боргу у розмірі 1 200 000 грн від ОСОБА_6 та претензію про повернення боргу у розмірі 500 000 грн від ОСОБА_8 і дружина обвинуваченого ОСОБА_3 .

11.Захисник Подосінов А.О. також звертає увагу суду на те, що ОСОБА_2 та його сім`я позбавлені можливості повернути позичені кошти, так як вся заробітна плата його дружини та соціальні виплати на дитину використовуються для сплати комунальних платежів, придбання дитячих речей, лікарських засобів, продуктів харчування та задоволення того мінімуму потреб, які необхідні для існування його сім`ї, через що він звернувся до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання або зменшення розміру застави, але не більше сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 90 800 грн.

Позиція сторони захисту в суді.

12.Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника про зміну запобіжного заходу та просив його задовольнити. Також пояснив суду, що станом на теперішній час всі ризики відсутні, а за таких обставин, сума застави в розмірі 8 000 000 грн є непропорційною тим ризикам, які може зазначити сторона обвинувачення. Окрім того, за чотири з половиною роки сторона обвинувачення не надала жодних фактів, які б свідчили про виникнення будь-яких нових ризиків.

Позиція сторони обвинувачення в суді.

13.Прокурор Скибенко О.І. заперечував щодо задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу. Обґрунтував свою позицію тим, що клопотання сторони захисту направлене «де факто» на те, щоб позбавити обвинуваченого матеріального обов`язку, у разі порушення ним процесуальних обов`язків. Обвинувачений та його захисник звертають увагу суду на те, що ОСОБА_2 звільнений з посади директора Департаменту погашення боргу ДФС України у зв`язку зі скороченням чисельності штату державних службовців та реорганізацією ДФС України, у зв`язку з чим його ризики значно зменшились. Проте, на переконання прокурора, навпаки, ризики збільшилися, оскільки відбувається процес ресоціалізації особи, і стає менше факторів, які впливають на обвинуваченого, щоб він не переховувався від органів досудового розслідування та суду і залишався на території України, незалежно від прийнятого рішення за результатами розгляду кримінального провадження. Якщо змінити запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, можна дійти логічного висновку, що на теперішній час обвинуваченого ОСОБА_2 нічого не буде утримувати на території України, тобто жодного стримуючого фактору не буде. До того ж, застава за ОСОБА_2 вносилася третіми особами, а не безпосередньо обвинуваченим, а за таких обставин, говорити про зменшення матеріального стану обвинуваченого та необхідності повернення суми застави неможливо. Особи, які вносили заставу за обвинуваченого ОСОБА_2 розуміли, що це довготривалий процес, який може затягнутися не на один рік, а їх цивільно-правові відносити щодо повернення суми позики ніякого стосунку до зменшення ризиків у цьому кримінальному провадженні не мають. Окрім того, свідки сторони обвинувачення допитані ще не всі, один свідок наразі очікує допиту за дверима.

Установлені судом обставини, положення закону, яким суд керувався та мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали.

14.Заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши клопотання і додані до нього документи, а також матеріали кримінального провадження, вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить із такого.

15.Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

16.Частинами 1, 2 ст. 331 КПК встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

17.Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.

18.Згідно з ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

19.Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

20.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення дієвості кримінального провадження, тобто досягнення його завдань та виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК).

21.Під час розгляду клопотання захисника про зміну запобіжного заходу судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року до ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 8 000 000 грн (т. 77 а.с. 187-202).

22.Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20 квітня 2017 року залишено без змін зазначену вище ухвалу слідчого судді (т. 77 а.с. 203-208).

23.Згідно з копіями платіжних доручень № № 1, 2 від 04 травня 2017 року (т. 11 а.с. 192-194, 205) ОСОБА_3 та ОСОБА_5 внесли на депозитний рахунок Солом`янського районного суду м. Києва заставу за ОСОБА_2 у розмірі 4 250 000 грн та 3 750 000 грн, згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року у справі № 760/4358/17, у зв`язку з чим, цього ж дня його було звільнено з-під варти.

24.Застосовуючи до обвинуваченого ОСОБА_2 цей запобіжний захід, слідчий суддя та апеляційний суд виходили із існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК, таких як: можливість ОСОБА_2 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

25.Статтею 177 КПК передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

26.Варто зазначити, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у спосіб, передбачений в ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим цих дій. Водночас, КПК не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак, вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

27.Зважаючи на це, колегія суддів перевірятиме існування на теперішній час ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, які вважав доведеним слідчий суддя та апеляційний суд.

(1) Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

28.На переконання колегії суддів, ймовірна можливість переховування обвинуваченого ОСОБА_2 від суду підтверджується тим, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, передбачає, зокрема, покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень відноситься до тяжкого злочину. Тому, на переконання суду, тяжкість покарання, сама по собі може бути підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватись від суду.

29.Суд наголошує, що звільнення від відбування покарання з випробуванням чи призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, за вчинення корупційного злочину КК не передбачено.

30.Окрім того, ОСОБА_2 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон та, як зазначено у клопотанні захисника, обвинувачений декілька разів виїжджав за кордон. Це може свідчити про можливість обвинуваченого, з метою уникнення кримінальної відповідальності, покинути територію України.

31.Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що наразі продовжує існувати зазначений вище ризик. Проте, з огляду на стадію судового розгляду, неактуальним є ризик переховування від органів досудового розслідування.

(2) Ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

32.Колегія суддів вважає, що сторона обвинувачення належним чином не довела ймовірності існування на цій стадії кримінального провадження цього ризику, адже прокурор не зазначив, які конкретно речі чи документи, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення може знищити, сховати або спотворити обвинувачений ОСОБА_2 .

33.Суд зауважує, що відповідно до ст. 290 КПК, відкриваючи стороні захисту матеріали кримінального провадження, прокурор визнав зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, тобто для висунення обвинувачення.

34.З огляду на це, оскільки обвинувальний акт, зокрема щодо ОСОБА_2 , направлено до Шевченківського районного суду м. Києва ще 10 листопада 2017 року, закономірним є припущення того, що сторона обвинувачення зібрала усі достатні та істотні докази, необхідні їй для обстоювання своєї правової позиції.

35.Обґрунтованих обставин на підтвердження існування ризику знищення, приховання або спотворення обвинуваченим будь-яких із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення не навела.

(3) Ризик незаконного впливу на потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

36.Перевіряючи наявність ризику впливу обвинуваченим на представника потерпілого, свідків, експерта чи спеціаліста, суд враховує встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

37.Суд вважає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань від всіх свідків та дослідження їх судом.

38.На переконання колегії суддів, на стадії судового провадження ризик незаконного впливу на свідків лише актуалізується, адже за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, обвинувачений стає обізнаним про всіх осіб, які допитувались у цьому кримінальному провадженні.

39.Окрім того, оскільки наразі судом не досліджено документи, складені у цьому кримінальному провадженні експертами та спеціалістами, а також не проведено їх допит, суд вважає, що існує ризик імовірного незаконного впливу обвинуваченим на експерта та спеціаліста.

40.Колегія суддів переконана, що саме запобіжний захід у вигляді застави застерігатиме обвинуваченого від незаконного впливу на свідків.

41.Разом із тим, суд зауважує, що у цьому кримінальному провадженні потерпілою є юридична особа, водночас КПК не передбачає можливості допиту представника потерпілого, з огляду на це, суд вважає, що існування ризику незаконного впливу на потерпілого не підтвердилось.

(4) Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

42.Суд уважає, що сторона обвинувачення належним чином не довела ймовірності існування на теперішній стадії кримінального провадження цього ризику, адже прокурор не зазначив, як саме обвинувачений ОСОБА_2 може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

43.Про відповідні факти перешкоджання кримінальному провадженню будь-яким іншим чином ОСОБА_2 , суду, стороні захисту, а вочевидь і прокурору, також невідомо.

(5) Ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

44.Колегія суддів зазначає, що наразі відсутні будь-які нові дані про реєстрацію кримінальних проваджень, у вчиненні яких би підозрювався ОСОБА_2 , а за таких обставин відсутні об`єктивні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинятиме нові кримінальні правопорушення.

45.Тому, на переконання суду, існування зазначеного ризику не підтвердилось.

Висновки суду та інші питання, які вирішив суд, постановляючи цю ухвалу.

46.Зі змісту ст. 194 КПК вбачається, що запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо доведено обставини, які свідчать про: (1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; (2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; (3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

47.Колегія суддів, вважає, що для зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, остання повинна довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК та які враховувались слідчим суддею та апеляційним судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж суттєво зменшилась їх вага.

48.Вирішуючи питання зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання або зменшення розміру застави, колегія суддів виходить із такого.

49.Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК застава є запобіжним заходом.

50.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

51.Отже, заставою забезпечується виконання підозрюваним та/або обвинуваченим обов`язків, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК, а також додаткових обов`язків, покладених на особу ухвалою слідчого судді або суду.

52.Аналіз положень ст. 182 КПК дає підстави стверджувати, що такий запобіжний захід як застава є безстроковим і, відповідно, його дія може припинитись лише внаслідок зміни на інший запобіжний захід або скасування.

53.Зважаючи на це, колегія суддів дійшла висновку, що наразі застава щодо обвинуваченого ОСОБА_2 продовжує діяти і нею забезпечується виконання останнім процесуальних обов`язків.

54.Застосування слідчим суддею застави у визначеному розмірі має за мету запобігти ризикам у поведінці обвинуваченого, які встановлені судом.

55.Відповідні обмеження, які передбачає застосований щодо обвинуваченого запобіжний захід безумовно, значною мірою сприяли та продовжують сприяти належній процесуальній поведінці обвинуваченого.

56.Разом із тим, суд вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого сама по собі не спростовує і не нівелює ризики, про які йдеться у цій ухвалі.

57.Вирішуючи клопотання захисника, суд бере до уваги те, що ОСОБА_2 має постійне місце проживання, усталений спосіб життя, сімейні відносини, двох неповнолітніх дітей, що вказує на наявність тісних соціальних зв`язків, які є стримуючим фактором та можуть вважатися певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

58.Суд також бере до уваги те, що даних про виникнення нових ризиків у поведінці ОСОБА_2 , встановлено не було, частина ризиків, які враховувалися слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу не підтвердилась. Також, суд враховує ті обставини, що: наказом ДФС України № 232-о від 01 березня 2021 року ОСОБА_2 звільнено з посади директора Департаменту погашення боргу у зв`язку зі скороченням чисельності, штату державних службовців та реорганізацією ДФС України; з 15 квітня 2021 року і по теперішній час він зареєстрований в Оболонській районній філії Київського міського центру зайнятості як безробітній та з квітня по серпень 2021 року ОСОБА_2 отримано 42 034,66 грн соціальних виплат, що у своїй сукупності вказують на погіршення матеріального стану обвинуваченого. Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, тобто всі докази зібрано, досудове розслідування завершено, і триває судовий розгляд (досліджуються документи та допитуються свідки). У сукупності ці обставини є підставою для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави.

59.Водночас, суд, відповідно до п. 11 ст. 178 КПК враховує розмір майнової шкоди в сумі 2 019 146 516,02 грн, у завданні якої обвинувачується, зокрема ОСОБА_2 .

60.Підсумовуючи усе вищевикладене, суд вважає, що справедливим розміром застави, яка буде забезпечувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого буде застава, яка перевищуватиме розмір, встановлений п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК.

61.Тому, на думку колегії суддів, щодо обвинуваченого слід визначити заставу у розмірі 3085 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що з урахуванням ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» становить 7 002 950 грн (3085х2270=7 002 950).

62.Решта обставин, на які посилається захисник, обґрунтовуючи клопотання, на переконання суду, не є підставою для зміни запобіжного заходу, з огляду на таке.

63.Суд вважає, що наявність у ОСОБА_2 двох дітей, втрата роботи, витрати на сплату комунальних платежів, придбання дитячих речей, лікарських засобів, продуктів харчування, тощо, не є підставами для зміни запобіжного заходу на особисте зобов`язання. Адже, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави не позбавляє його можливості влаштуватись на роботу й отримувати відповідний дохід.

64.Щодо доводів захисника та обвинуваченого про непомірність розміру застави, визначеного ОСОБА_2 , посилаючись на погіршення матеріального становища останнього, то суд не вважає це підставою для зміни запобіжного заходу, адже розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 березня 2017 року під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2 був визначений альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 8 000 000 грн. Ця ухвала оскаржувалася стороною захисту, проте, Апеляційний суд м. Києва залишив її без змін.

65.Застава за ОСОБА_2 була внесена третіми особами, що не дає підстав для висновків про непомірність застави саме для обвинуваченого.

66.Суд також уважає не обґрунтованими підставами для зміни запобіжного заходу покликання ОСОБА_2 та його захисника на необхідність повернення коштів особам, які звертаються з претензіями про повернення позичених грошей, які внесені його рідними як застава. Позичаючи кошти для цієї мети, якщо це дійсно мало місце, а також, сплачуючи їх, заставодавці не могли тоді і не можуть наразі розраховувати на те, що суд поверне сплачену ними заставу на їх першу вимогу, тим більше, через обставини, пов`язані з їх матеріальним становищем. Окрім того, на переконання колегії суддів, забезпечення дієвості кримінального провадження не може залежати від матеріального стану заставодавців.

67.Питання, пов`язані з поверненням позичених коштів, які надавалися в борг, не можуть бути предметом розгляду у цьому кримінальному провадження, адже не входять до компетенції суду.

68.Отже, підсумовуючи зазначене, на думку колегії суддів, оскільки іншим чином запобігти встановленим ризикам неможливо, то обмеження, застосовані до ОСОБА_2 , є виправданими та забезпечують цілі кримінального провадження.

69.З огляду на це, суд доходить висновку, що клопотання захисника Подосінова А.О. про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 слід задовольнити лише частково.

З цих підстав, керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, суд

п о с т а н о в и в:

1. Клопотання захисника Подосінова Андрія Олександровича про зміну запобіжного заходу ОСОБА_2 задовольнити частково.

2. Змінити застосований ухвалою слідчого судді Солом?янського районного суду міста Києва від 30 березня 2017 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , запобіжний захід у вигляді застави в сумі 8 000 000 гривень, на запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3085 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 7 002 950 (сім мільйонів дві тисячі дев`ятсот п`ятдесят) гривень.

3. У іншій частині клопотання захисника відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Судді:

В.В. Ногачевський І.Л. Строгий Л.М. Федорак