Пошук

Документ № 101157838

  • Дата засідання: 12/11/2021
  • Дата винесення рішення: 12/11/2021
  • Справа №: 991/7619/21
  • Провадження №: 12017040000000531
  • Інстанція: ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (ВАКС): Мойсак С.М.
  • Секретар : Заплатинської К.В.
  • Захисник/адвокат : Барсученка І.В.
  • Прокурор : Лемішко М.В.

Справа № 991/7619/21

Провадження 1-кс/991/7727/21

У Х В А Л А

Іменем України

12 листопада 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Лемішко М.В.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисника Барсученко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лемішко М.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло відповідне клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364-1, ч.ч. 1, 2 ст. 366 КК України.

За версією органу досудового розслідування, службові особи ПАТ КБ «Приватбанк», а саме: начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства Банку ОСОБА_2 , заступник Голови правління Банку - директор казначейства ОСОБА_1 , Голова Правління ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та інші невстановлені на теперішній час особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.12.2016, усвідомлюючи, що ПАТ «КБ «Приватбанк» у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, розуміючи, що у зв`язку в вказаними діями вони втратять контроль над грошовими коштами Банку, переслідуючи корисливу мету, підготували та вирішили реалізувати злочинний план розтрати грошових коштів Банку в особливо великому розмірі.

Так, відповідні службові особи ПАТ КБ «Приватбанк» достовірно знаючи про розміщення Банком на кореспондентських рахунках в AS «Privatbank» власних грошових коштів, що використовувалися Банком для здійснення банківської діяльності, протягом грудня 2015 - лютого 2016 років забезпечили укладання Банком ряду договорів гарантії в забезпечення виконання зобов`язань Louis Dreyfus Company Suisse S.A. (Швейцарія) та Quadra Commodities S.A. (Швейцарія) перед AS «Privatbank» по договорам (угодам) про видачу акредитивів. Відповідно до укладених договорів ПАТ КБ «Приватбанк» взяв на себе кредитні ризики за акредитивами, що були видані компаніям Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., тобто виступив гарантом, а Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., в свою чергу, виступили принципалами.

В ході укладання зазначених договорів Банк здійснив кредитні операції - надав гарантії, проте в порушення законодавства ні службовими особами, ні працівниками Банку не було забезпечено укладення письмових договорів між Quadra Commodities S.A., Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Банком щодо проведення таких кредитних операцій. Одночасно з цим співробітниками банку також не було здійснено і оцінки фінансового стану боржника, чим не дотримано принципів кредитування та знову порушено норми законодавства.

В подальшому службовою особою ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_4 , з метою реалізації спільного з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а також невстановленими на теперішній час особами, в період часу з 16.12.2016 по 19.12.2016 на адресу AS «Privatbank» скеровано листи стосовно закриття залишку боргу по балансам за операціями з компаніями Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A., на підставі яких AS «Privatbank» погасив усі зобов`язання відповідних компаній за рахунок коштів ПАТ КБ «Приватбанк», що знаходилися на кореспондентських рахунках в AS «Privatbank». Внаслідок чого, відповідні дії призвели до розтрати грошових коштів Банку на користь зазначених компаній на загальну суму 314 901 825, 80 доларів США.

Поряд з цим, вищезазначеними службовими особи ПАТ КБ «Приватбанк» та іншими невстановленими особами, не пізніше грудня 2016 року організовано складання та підписання договорів позики між ПАТ КБ «Приватбанк» та пов`язаною з банком компанією Claresholm Marketing LTD про надання у користування позичальнику грошових коштів у загальній сумі 388 978 904,80 доларів США, при цьому Банком не здійснено необхідні заходи для оцінки кредитоспроможності позичальника, а самі безготівкові кошти на рахунки зазначеної компанії не перераховувалися та відображення заборгованості здійснено лише в бухгалтерському обліку Банку.

В подальшому, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, діючи за попередньою змовою групою осіб, в період часу з 29.12.2016 по 30.12.2016 до протоколу кредитного комітету від 24.12.2016 внесено додатковий, раніше не існуючий пункт щодо погашення заборгованості клієнта Claresholm Marketing LTD перед AS «Privatbank» та іншими іноземними банками, за рахунок гарантії ПАТ КБ «Приватбанк».

15.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.03.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22 027 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 001 290 гривень та одночасно покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрювану обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язку не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу уповноваженої особи, який було пом`якшено шляхом розширення території з якої підозрюваній забороняється виїзд без отримання дозволу від детектива, прокурора чи суду - до території України. Востаннє обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді від 16.09.2021, та строк їх дії визначений до 16.11.2021 включно.

Також під час досудового розслідування, постановою Генерального прокурора, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531, було продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 27.02.2022.

Разом з цим у клопотанні прокурор зазначає, що завершити досудове розслідування до дня закінчення строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , не надається за можливе через виняткову складність провадження та наявну необхідність у проведенні слідчих (розшукових) та процесуальних дій, якими є: отримати висновки п`яти комп`ютерно-технічних експертиз; провести огляд технічних засобів, вилучених у ОСОБА_11 зі співставленням з даними отриманими в ході огляду вилучених у ОСОБА_2 речей; провести огляди документів щодо руху коштів по банківським рахункам, інформація про які вилучена в ході досудового розслідування; допитати у якості свідків ряд осіб, що можуть володіти відомостями з приводу предмету доказування у даному провадженні; отримати відповіді на запити про надання міжнародної правової допомоги від компетентних органів іноземних держав; провести інші дії, необхідність у яких може виникнути під час досудового розслідування.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: ризик можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик можливого незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик можливого перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на ОСОБА_1 обов`язків на два місяці.

Прокурор Лемішко М.В. у судовому засіданні підтримала подане клопотання, надала пояснення стосовно обґрунтованості підозри та продовженню існування ризиків, що були встановлені попередніми ухвалами слідчих суддів. Пояснення стосовно наявності ризиків надала аналогічні тексту клопотання. Також прокурор додатково зазначила про необхідність продовження проведення стороною обвинувачення слідчих та процесуальних дій, результати яких нададуть можливість провести повне та неупереджене розслідування. З огляду на викладене просила клопотання задовольнити та продовжити на два місяці строк дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_2 .

Захисник Барсученко І.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора з тих підстав, що підозра є необґрунтованою та кваліфікація дії не відповідає змісту письмового документу. Разом з цим вказав і на недоведеність прокурором продовження існування кожного з наведених нею ризиків, а також відсутність пояснення стосовно необхідності продовження кожного окремого процесуального обов`язку. Усі подані стороною обвинувачення документи є ідентичними протягом усього часу розгляду клопотань у суді, а отже досудове розслідування здійснюється не ефективно, оскільки у обвинувачення відсутні нові докази. З наведених підстав просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Підозрювана ОСОБА_1 підтримала позицію захисника та просила відмовити у задоволенні клопотання щодо продовження строку дії процесуальних обов`язків. Разом з цим зазначила, що з огляду на займану посаду в іншій банківській установі України в неї виникає необхідність у виїзді за кордон для забезпечення поліпшення роботи банку, проводити онлайн зустрічі, однак через наявність процесуальних обмежень вона не має можливості здійснювати виїзд, а через відсутність паспорту для виїзду за кордон, іноземні партнери не можуть її ідентифікувати під час онлайн зустріч.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, вислухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, в якому 15.03.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.03.2021 ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 22 027 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 50 001 290 гривень та одночасно покладено ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з підозрюваними ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , а також свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ;

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

В подальшому ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду покладені на підозрювану обов`язки неодноразово були продовжені, за виключенням обов`язку не відлучатися із Дніпропетровської області без дозволу уповноваженої особи, який було пом`якшено шляхом розширення території з якої підозрюваній забороняється виїзд без отримання дозволу від детектива, прокурора чи суду - до території України. Востаннє обов`язки були продовжені ухвалою слідчого судді від 16.09.2021, та строк їх дії визначений до 16.11.2021 включно.

Також під час досудового розслідування, постановою Генерального прокурора Венедіктової І.В. від 13.09.2021 строк досудового розслідування у відповідному кримінальному провадженні продовжено до дванадцяти місяців, тобто до 27.02.2022.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовуються з метою досягнення його дієвості, є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, визначених цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Отже, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрювана може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Щодо обґрунтованості підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо можливої причетності ОСОБА_1 до інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) випискою з наказу № 956 від лютого 2005 року про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника Голови правління ПАТ КБ «Приватбанк»- директора казначейства з 01.02.2005; (2) повідомленням Національного Банку України про встановлення пов`язаних із Банком осіб від 14.12.2016, з якого вбачається, що компанія Claresholm Marketing LTD визнана пов`язаною із банком особою; (3) повідомленням ПАТ КБ «Приватбанк» за підписом службової особи Банку - ОСОБА_4 , про закриття залишків боргу по балансам компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A.; (4) протоколом кредитного комітету від 24.10.2016 про фінансування компаній Бізнесу обслуговування клієнтів Головного офісу, який містить 12 пунктів повістки дня; (5) висновком комп`ютерно-технічної експертизи від 11.03.2021, згідно з яким розділ «повістка дня» було доповнено пунктом № 12; (6) висновком судово-економічної експертизи від 19.02.2021 відповідно до якого погашення ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованості Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A. перед AS PrivatBank за рахунок своїх коштів у сумі 314 901 825,80 доларів США документально підтверджується. Разом з цим документально не підтверджується підстави для перерахування грошових коштів на адресу компанії Claresholm Marketing LTD, а також їх списання; (7) довідкою Національного банку України про перевірку порядку і правомірності проведення та відображення Банком у балансі операцій у дні, що передували дню визнанню його неплатоспроможним ПАТ КБ «Приватбанк» від 30.01.2018. Відповідно до якої встановлено, що: (а) ПАТ КБ «Приватбанк» не мав права здійснювати кредитування пов`язаної особи нерезидента - Claresholm Marketing LTD у розмірі 389,0 млн. доларів США та 62,0 млн. євро, тобто в іноземній валюті, оскільки це суперечить встановленим обмеженням у діяльності Банку на цілій низці нормативно-правових актів Національного банку України та банківського законодавства; (б) при кредитуванні Claresholm Marketing LTD ПАТ КБ «Приватбанк» також не було дотримано і внутрішніх вимог та обмежень банку; (8) протоколом огляду від 17.12.2020 з додатками, в ході якого був оглянутий мобільний телефон ОСОБА_1 , вилучений під час досудового розслідування, в якому виявлена інформація щодо обставин вчинення злочину та яка є предметом доказування у даному провадженні та іншими матеріалами провадження в своїй сукупності.

Відносно наданих стороною захисту заперечень стосовно необґрунтованості підозри з огляду на не вірну кваліфікацію та належність банку на час інкримінованих діянь до приватної форми власності слідчий суддя зазначає, що надані заперечення стосуються саме питання оцінки доказів, які надає сторона обвинувачення, їх достатності та належності, а також трактуванню викладених обставин, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії процесуальних обов`язків. На цій стадії кримінального провадження, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання, могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується і чи є підстави для здійснення подальшого досудового розслідування, яке не обов`язково має закінчитись складанням обвинувального акта. Належну оцінку вказаним доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях захист ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом. З огляду на вказане, суд розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваної та як аргумент для відмови у задоволенні клопотання про продовження строку дії обов`язків.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікацій дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на слідчого, прокурора обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.

Попередніми ухвалами слідчих суддів Вищого антикорупційного суду була встановлена наявність ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду, який на твердження прокурора дотепер продовжує існувати.

Так, стосовно загрози переховування підозрюваного, практика ЄСПЛ виходить з того, що якщо тяжкість покарання, якому може бути підданий підозрюваний, чи обвинувачений можна законно розглядати, як таку, що може спонукати до втечі, однак можливість жорстокого засудження є недостатньою для виправдання тримання під вартою (застосування запобіжного заходу). При цьому загроза втечі не випливає з простої можливості для обвинуваченого перетнути кордон держави. Для того, щоб ця обставина мала реальний характер потрібно доказувати наявність інших обставин, а саме: характеристики особи, її моральний облік, місце проживання, професію, прибуток, сімейні зв`язки, будь-які зв`язки з іншою країною або наявність зв`язків в іншому місці.

Слідчий суддя констатує, що належна поведінка ОСОБА_1 під час досудового розслідування вказує на її свідоме дотримання покладених на неї обов`язків. Також слідчий суддя бере до уваги наявність у підозрюваної родинних зв`язків та постійного місця проживання і роботи на території України. Одночасно із цим при вирішенні питання про продовження строку дії покладених обов`язків, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, а з огляду на те, що у відповідності до приписів ст. 45 КК України злочин відноситься до категорії корупційних, то у разі доведення вини останньої їй загрожує покарання виключно у виді позбавлення волі, що на думку слідчого судді, разом з достатнім майновим станом підозрюваної, може бути мотивом для неї переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

А тому вказане, на переконання суду, є достатнім для того, щоб дійти висновку про ймовірність існування ризику переховування, який і дотепер має місце, хоча і дещо зменшився з огляду не процесуальну поведінку підозрюваної.

З приводу ризику знищення, приховування, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження слідчий суддя погоджується з твердженням прокурора про існування даного ризику, який ґрунтується на виявленому органом досудового розслідування листуванні між ОСОБА_1 та іншою особою, якій також повідомлено про підозру у даному провадженні. Відповідно до даного листування можливо дійти висновку про те, що ОСОБА_1 є обізнаною щодо документів, які створювалися та зберігаються в електронній системі документообігу банку та з огляду раніше займаною нею посадою у банківській установі, та обізнаністю про працюючих у ній людей, слідчий суддя приходить до висновку, про можливість вчинення нею дій з метою створення нових документів або зміни раніше існуючих. Враховуючи продовження детективами Національного бюро проведення слідчих (розшукових) дій з метою виявлення документів, що мають значення для встановлення істини у справі та не відшуканням таких документів під час проведення попередніх заходів, слідчий суддя погоджується з твердженням прокурора про продовження існування ризику знищення, спотворення тощо речей і документів, хоча він і є мінімальним з огляду на час проведення досудового розслідування.

Відносно ризику можливого незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні слідчий суддя враховує ту обставину, що більшість свідків є колишніми або теперішніми працівниками ПАТ КБ «Приватбанк», а тому враховуючи, що ОСОБА_1 тривалий час працювала у даній банківській установі, в тому числі і на керівних посадах, вона мала реальну можливість здобути власний авторитет та товариські відносини з відповідними особами, що не виключає можливості використання нею відповідних зв`язків для впливу на свідків у кримінальному провадженні задля зміни ними власних показань або викривлення встановлених подій злочину. Водночас слідчим суддею береться до уваги і та обставина, що відповідно до приписів кримінального процесуального законодавства України, суд може обґрунтовувати власні висновки лише на тих свідченнях, які він сприймав безпосередньо під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За наведених обставин ризик впливу на свідків, на переконання слідчого судді, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

На теперішній час досудове розслідування триває, неможливість завершення досудового розслідування пов`язана, у тому числі, і з необхідністю допиту ряду свідків, а отже, беручи до уваги вищенаведені приписи законодавства, слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на свідків продовжує існувати.

Разом з цим, слідчий суддя також вважає, що має місце і можливий вплив ОСОБА_1 на інших підозрюваних у цьому провадженні шляхом узгодження як окремих їх дій та свідчень під час досудового розслідування, так і спільних дій та свідчень в ході можливого подальшого судового розгляду справи. Водночас, із дослідженого у судовому засіданні листування підозрюваної ОСОБА_1 та підозрюваної ОСОБА_2 слідчим суддею вбачається існування ризику можливого впливу на експертів у даному провадженні, оскільки ОСОБА_1 мала у своєму володінні ряд процесуальних документів, доступ до яких остання не повинна була мати без відповідного процесуального статусу у справі. Крім того, відповідно до вивченого листування, на переконання суду, ОСОБА_1 мала можливості вплинути на текст деяких судових експертиз.

Поряд з зазначеним слідчий суддя приймає до уваги і зміст виявленої органом досудового розслідування у телефоні ОСОБА_1 переписки, відповідно до якого вона узгоджувала дії щодо штучного створення документів - внесення змін до протоколу кредитного комітету від 24.10.2016, що, в свою, чергу надало можливість здійснити переведення грошових коштів. Вказані обставини разом з обізнаністю банківської системи та наявністю знайомств в банківській установі ПАТ «Приватбанк» на переконання суду свідчать про можливість створення підозрюваною додаткових або нових документів, наявність яких буде перешкоджати проведенню повного та швидкого досудового розслідування.

Враховуючи наведене, у судовому засіданні була встановлена актуальність існування ризиків, на які посилається прокурор, як підставу для продовження строку дії обов`язків, а саме: ризику можливого переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та/або суду; ризику можливого знищення, приховування, спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ризику незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного, а також ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що разом з доведеністю обґрунтованості підозри дає слідчому судді можливість дійти висновку про необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 . Продовження строку дії обов`язків забезпечить можливість контролю за поведінкою підозрюваної з боку органу досудового розслідування та надасть змогу досягти мети кримінального провадження.

З приводу посилання сторони захисту на необхідність підозрюваній виїжджати з території України у зв`язку зі службовими відрядженнями та здійснювати ідентифікацію особи за паспортом громадянина України для виїзду за кордон, перешкодою чого є обов`язок здачі останньою паспортів громадянина України для виїзду за кордон, а отже на переконання захисту вбачається необхідність скасування даного обов`язку, слідчий суддя сприймає критично, оскільки суду не надано жодних документів на підтвердження даної правової позиції, а також на неможливість ідентифікувати особу іншим чином при проведенні онлайн зустрічей з іноземними партнерами.

Зважаючи на встановлені у судовому засіданні ризики, беручи до уваги обставини кримінального провадження та особу підозрюваної, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора у повному обсязі та продовження строку дії обов`язків, передбачених пунктами 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. На переконання суду визначені обов`язки у своїй взаємодії із розміром сплаченої застави в достатній мірі гарантують належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового розслідування, а скасування кожного з обов`язків на даному етапі досудового розслідування може завдати шкоду досудовому розслідуванню та можливому судовому розгляду справи по суті.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Лемішко М.В. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора та суду;

2) не відлучатися без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду за межі території України;

3) повідомляти слідчого (детектива), прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з ОСОБА_4 , з підозрюваними ОСОБА_2 , ОСОБА_5 ; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 з приводу обставин повідомлених у підозрі ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

5) здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд до України.

Строк дії ухвали встановити до 12 січня 2022 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С.М. Мойсак