- Головуючий суддя (ККС ВС): Єремейчук С.В.
- Суддя (ККС ВС): Фомін С.Б., Чистик А.О.
Ухвала
22 листопада 2021 року
м. Київ
справа № 758/11219/16-к
провадження № 51-3078 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Єремейчука С. В.,
суддів Фоміна С. Б., Чистика А. О.,
розглянувши матеріали провадження за касаційною скаргою представника ДП «Ржищівський військовий лісгосп» - адвоката Кілічави Тетяни Михайлівни на вирок Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2020 року та вирок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження,
встановив:
Як убачається з матеріалів провадження, 29 липня 2021 року (згідно відмітки штемпелю на конверті) представник Кілічава Т. М. вперше звернулася із касаційною скаргою на вказані судові рішення, яку ухвалою Верховного Суду від 01 вересня 2021 року було залишено без руху, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) та ухвалою Суду від 12 жовтня 2021 року повернуто на підставі п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, оскільки не було усунуто недоліки вказаної касаційної скарги, яку залишено без руху, в установлений строк.
16 листопада 2021 року (згідно відмітки штемпелю на конверті) представник вдруге звернулася із касаційною скаргою на зазначені судові рішення та клопотанням про поновлення строку на їх касаційне скарження. Представник просить поновити строк на касаційне оскарження, вказуючи на причини пропуску строку на касаційне оскарження, які, на її думку, є поважними і просить переглянути вказані судові рішення в касаційному порядку.
Перевіривши матеріали провадження за касаційною скаргою, колегія суддів вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження необхідно відмовити, а касаційну скаргу повернути представнику виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що насамперед забезпечується право на апеляційне оскарження судового рішення, а право на касаційне оскарження - у визначених законом випадках та порядку.
Відповідно до правил ч. 2 ст. 426 КПК касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії цього рішення.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 113 КПК процесуальні дії під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Вимога про необхідність виконання процесуальних дій у встановлений КПК строк також міститься у ст. 116 вказаного Кодексу.
Правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу. Це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов`язані (мають право) вчинити процесуальну дію, чітко визначити свої аргументи та окреслити власну правову позицію.
При цьому, правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою.
Як убачається з матеріалів провадження, вирок Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду постановлений 29 квітня 2021 року. З даною касаційною скаргою разом з клопотанням про поновлення строку на оскарження представник звернулася до Суду 16 листопада 2021 року (згідно відбитку штемпелю на конверті), тобто поза межами визначеного процесуальним законом строку на касаційне оскарження.
Частиною 1 ст. 117 КПК передбачено, що строк виконання процесуальних дій поновлюється лише в тому випадку, якщо судом буде визначено поважність причини пропуску цього строку. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Виходячи з системного аналізу норм процесуального закону, під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали чи ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. Такі обставини мають бути підтверджені скаржником.
У поданому клопотанні в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження представник посилається на відсутність в суді апеляційної інстанції в день проголошення вироку та отриманням його копії 17 травня 2021 року. Крім того, зазначає, про те, що оскільки ДП «Ржищівський військовий лісгосп» звернулося з апеляційною скаргою на вирок Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2020 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду і за даною скаргою було відкрите апеляційне провадження на час винесення Верховним Судом ухвали про залишення їх касаційної скарги без руху, то вони не стали усувати недоліки касаційної скарги, оскільки сподівалися на вирішення даної справи в суді апеляційної інстанції.
Однак вказані причини не можуть бути визнані Судом поважними, оскільки за правилами вказаної норми касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Також не може бути визнано поважною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і сподівання на вирішення даної справи в суді апеляційної інстанції, оскільки зазначене не є об`єктивно непереборним, тобто таким, що не залежало від волевиявлення особи, пов`язане дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк.
Отже наведені обставини не доводять наявність у представника таких причин непереборного характеру, в силу яких вона була позбавлена реальної можливості подати касаційну скаргу у встановлений строк, а отже не можуть бути сприйняті Судом як поважні.
Жодних інших обґрунтованих та підтверджуючих об`єктивних причин пропуску строку, які б касаційний суд міг визнати поважними, представником не наведено. А тому підстав для поновлення їй строку на касаційне оскарження вищезазначених судових рішень, колегія суддів не вбачає.
Відповідно до положень п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК у випадку, якщо касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження і суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення, касаційна скарга повертається.
З урахуванням наведеного, касаційна скарга разом з усіма доданими до неї матеріалами підлягає поверненню представнику.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити представнику ДП «Ржищівський військовий лісгосп» - адвокату Кілічаві Тетяні Михайлівні у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження вироку Вищого антикорупційного суду від 28 серпня 2020 року та вироку Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2021 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Повернути представнику її касаційну скаргу на вказані судові рішення, разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
С. В. Єремейчук С. Б. Фомін А. О. Чистик