Опис справи
28 серпня 2020 року ВАКС визнав винним в.о. директора Ржищівського лісгоспу Олександра Левківського та його пособника Юрія Марисика в одержанні $10 тис. хабаря за вплив на начальника Київського управління лісгоспу у наданні землі в користування. Після остаточного розгляду справи в апеляційній інстанції їх засудили на 6 та 5 років за ґратами відповідно, з конфіскацією майна.
Узимку 2016 року т.в.о. директора держпідприємства «Ржищівський військовий лісгосп» Левківський за попередньою змовою з Марисиком запропонував іншій особі посприяти наданню землі в довгострокове користування за відповідну оплату. Попередньо погодивши суму, Левківський запевнив, що лист-погодження від місцевого управління вже готовий, і він зможе передати його, щойно отримає суму. Під час отримання $10 тис. вже Марисика спіймали правоохоронці.
Дії керівника лісгоспу Левківського перша інстанція ВАКС кваліфікувала за ч. 1 ст. 368 КК України та ч. 2 ст. 369-2 КК України — його позбавили волі на 4 роки, а також йому заборонили обіймати певні посади протягом 3 років.
А кваліфікація злочину пособника Марисика — ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368 КК України та ч. 2 ст. 369-2 КК України. Йому призначили покарання у вигляді 3 років за ґратами та додатково позбавлення права обіймати певні посади на 2 роки.
17 березня 2021 року апеляційна інстанція звільнила і Левківського, і Марисика від відповідальності за зловживання впливом через закінчення строків давності.
Натомість в іншій частині вирокуапеляція перекваліфікувала дії фігурантів на ч. 3 ст. 368 КК України (тобто, одержання хабаря у значному розмірі), оскільки перша інстанція неправильно порахувала розмір хабаря. Тому змінилося і покарання — для Левківського 6 років в’язниці з конфіскацією майна та позбавленням права займати певні посади на 3 роки, для Марисика — 5 років з конфіскацією.
Касаційну скаргу від Левківського Верховний суд залишив без руху, бо вона не відповідала вимогам.
У травні 2024-го Марисик вийшов на волю умовно-достроково для служби у війську за контрактом. Це вдалося завдяки новій статті 81-1 КК України.
