Документ № 101419081

Дата засідання: 24/11/2021
Дата винесення рішення: 24/11/2021
Справа №: 991/7767/21
Провадження №: 52021000000000296
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуюча суддя (ВАКС): Михайленко В.В.

Справа № 991/7767/21

Провадження 1-кс/991/7876/21

У Х В А Л А

іменем України

24 листопада 2021 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_10 за участю

секретаря судового засідання ОСОБА_11,

представника власника майна адвоката ОСОБА_12,

детектива ОСОБА_13,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_12 в інтересах ТОВ «Ділвай» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021,

ВСТАНОВИЛА:

1.До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_12 в інтересах ТОВ «Ділвай» про скасування арешту об`єктів нерухомого майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021 у справі № 991/6266/21.

1.1.Клопотання мотивоване тим, що арешт накладений необґрунтовано, оскільки відсутні будь-які дані, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні та ознак кримінального правопорушення взагалі. Посилається на вилучення в 2012 році земельної ділянки загальною площею 157,4240 га з кадастровим номером 322248600:04:001:5006 із постійного користування ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та надання її в оренду ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «СТОЛИЧНИЙ». Стверджує, що внаслідок такого вилучення її цільове призначення не змінювалося. Тому робить висновок, що станом на момент вчинення кримінального правопорушення вказана земельна ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення, правом розпоряджатися якою був наділений ГУ Держгеокадастру у Київській області як правонаступник Києво-Святошинської районної державної адміністрації. Таке, на переконання представника, підтверджує законність реєстрації права власності за вказаним органом та подальшої передачі її частин у власність 9 фізичним особам. Стверджує, що арештовані земельні ділянки набуті ТОВ «Ділвай» у власність добросовісно і на законних підставах, а матеріали справи не містять жодного доказу того, що вони набуті останнім кримінально протиправним шляхом чи отримано внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є предметом злочину. За таких умов заявник вважає, що накладений арешт суперечить засадам і завданням кримінального провадження, оскільки не пов`язаний із розслідуванням конкретного злочину.

1.2.Просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021 у справі № 991/6266/21 на об`єкти нерухомого майна, а саме:

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5888, площею 2 га, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Профальянс Сервіс», код ЄДРПОУ: 38464885;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5889, площею 2 га, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Ділвай», код ЄДРПОУ: 43692221;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5890, площею 2 га, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Ділвай», код ЄДРПОУ: 43692221;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5891, площею 2 га, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Демол-Україна», код ЄДРПОУ: 39864050;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5893, площею 2 га, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Профальянс Сервіс», код ЄДРПОУ: 38464885;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5894, площею 2 га, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Профальянс Сервіс», код ЄДРПОУ: 38464885;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5895, площею 2 га, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Профальянс Сервіс», код ЄДРПОУ: 38464885;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5896, площею 2 га, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Ділвай», код ЄДРПОУ: 43692221;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5897, площею 2 га, яка належить на праві приватної власності ТОВ «Демол-Україна», код ЄДРПОУ: 39864050;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5597, площею 0,9429 га, яка належить на праві державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ: 39817550;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5598, площею 0,0315 га, яка належить на праві державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ: 39817550;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5596, площею 9,2669 га, яка належить на праві державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ: 39817550;

-земельну ділянку кадастровий номер 3222486200:04:001:5892, площею 129,1826 га, яка належить на праві державної власності Головному управлінню Держгеокадастру у Київській області, код ЄДРПОУ: 39817550.

2.В судовому засіданні представник заявника підтримав клопотання, просив його задовольнити. Додатково зазначив, що цільове призначення земельної ділянки з 2012-2013 років не змінювалося. Зміни в кадастрову документацію були внесені з метою виправлення раніше допущеної помилки. Таким чином, відповідні уповноважені органи виправили помилку, після чого були зареєстровані відповідні зміни. Цільове призначення цієї земельної ділянки як земель сільськогосподарського призначення підтверджене рішенням Окружного адміністративного суду на науковими висновками.

Детектив в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що арешт накладено обґрунтовано. Не заперечуючи факт виправлення даних, зазначив, що будь-які зміни мають вноситися відповідно до встановленої законом процедури, а в даному випадку цього зроблено не було. Внаслідок внесення таких виправлень цільове призначення земельної ділянки змінилося, що дозволило її відчужувати.

3.Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши учасників провадження, слідчий суддя дійшла висновку, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

3.1.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

3.2.Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Частиною другою цієї статті визначені випадки, у яких допускається арешт майна:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3.3.Із матеріалів клопотання вбачається, що Національним антикорупційним бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

3.4.Згідно з ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021 у справі № 991/6266/21 задоволене клопотання прокурора та накладений арешт із забороною відчуження та розпорядження на майно, а саме:

3.5.Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, … який не був присутній при розгляді питання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування … за клопотанням власника або володільця майна, …якщо він доведе, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

3.6.Як свідчить зміст ухвали від 13.09.2021 та підтверджується матеріалами клопотання, ТОВ «Ділвай» є власником лише трьох земельних ділянок, на які накладений арешт, а саме з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890 та 3222486200:04:001:5896 площами по 2 га кожна. Однак за змістом прохальної частини клопотання, його представник просить скасувати арешт на всі, визначені ухвалою, земельні ділянки, в тому числі ті, які не належать ТОВ «Ділвай», що суперечить приписам ст. 174 КПК України в частині суб`єкта звернення з клопотанням про скасування арешту майна. Тому вказане клопотання розглядається слідчим суддею лише в частині скасування арешту майна, власником якого є заявник - ТОВ «Ділвай».

3.7.Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.

3.8.У клопотанні представник ТОВ «Ділвай» вказує на необґрунтованість накладеного арешту, що обумовлює межі дослідження і оцінки обставин справи слідчим суддею при розгляді клопотання про скасування арешту майна у цьому провадженні.

3.9.Обґрунтованість накладення арешту обумовлюється наявністю підстав для накладення арешту; співвідношенням майна, на яке накладено арешт, з заявленою у клопотанні метою; зв`язком майна з обставинами, що розслідуються (крім конфіскації та відшкодування шкоди); обґрунтованістю належності майна певній особі; належним мотивуванням застосованого заходу забезпечення кримінального провадження в ухвалі слідчого судді про накладенні арешту; розумністю і співмірністю арешту.

3.10.Як свідчить зміст ухвали від 13.09.2021, арешт на земельні ділянки ТОВ «Ділвай» накладений з метою забезпечення збереження речових доказів. Можливість накладення арешту з цією метою передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

3.11.Згідно із ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

3.12.Як вбачається із змісту ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2021 слідчий суддя визнала можливим застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт, враховуючи відповідність заявленого до арешту майна критеріям речових доказів, яке може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Разом з цим, з огляду на наявні у справі матеріали досудового розслідування зроблено висновки, що на даному етапі існують підстави вважати про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 364 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна.

3.13.З матеріалів клопотання вбачається, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021 встановлюється можливе зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області та суб`єктів господарювання приватної форми власності - ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний», ТОВ «Олісі» своїм службовим становищем, що призвело до вибуття із власності держави 18 га землі і завдало державним інтересам тяжких наслідків.

3.13.1.Відповідно до інформації із поземельної книги земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 цільовим призначенням вказаної ділянки у первинному записі від 22.09.2015 зазначено землі житлової та громадської забудови / для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд оптового ринку сільськогосподарської продукції об`єктами інфраструктури. Відповідно до запису № 10 від 31.03.2021 на підставі звернення заявника були внесені зміни щодо виправлення цільового призначення земельної ділянки, а саме змінено категорію земель на землі сільськогосподарського призначення.

3.13.2.Під час вирішення питання про накладення арешту слідчий суддя виходила із матеріалів кримінального провадження, відповідно до яких на момент зміни цільового призначення земельної ділянки її власником була Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області, а користувачем (орендарем) ТОВ «РСГП «Столичний». Однак, заяву про зміну цільового призначення було подано 31.03.2021 саме Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області. При цьому, 01.04.2021 приватним нотаріусом був внесений запис про нового власника - ГУ Держгеокадастру у Київській області шляхом реєстрації виправлення помилки (що підтверджувалося інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно). Виправлення вносилось до запису про реєстрацію об`єкту нерухомого майна від 15.03.2021. Водночас, відповідно до відомостей, що містяться в поземельній книзі земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, власник вказаної дати не змінювався. Крім того, відповідно до договору про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:04:001:5006 від 06.04.2021 Головне управління Держгеокадастру у Київській області як правонаступник Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області змінило орендаря вказаної земельної ділянки з ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний» на ТОВ «Оілсі».

3.13.3.В подальшому, наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області від 14.05.2021 № 10-2109/15-21-сг громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельних ділянок, розташованих в адміністративних межах Софіївсько-Борщагівської сільської ради. При цьому, вже 25.05.2021, тобто через десять днів після надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, право власності було зареєстровано за громадянами.

3.13.4.Виправлення помилки та зміна власника земельної ділянки у вказаний спосіб та з явною оперативністю без наявності належних правових підстав (документів, що підтверджували б ці юридичні факти), виключно за заявами, в сукупності із подальшими стрімкими подіями (оперативним багатократним поділом цієї ділянки на рівні частини, наданням їх у власність фізичним особам та переоформленням в один день на юридичні особи), свідчить про достатню ймовірність зловживання службовими особами Головного управління Держгеокадастру у Київській області своїми службовими повноваженнями, тобто вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. На користь такого висновку говорить організованість дій, стрімкість описаних подій та короткий період часу, за який відбулося фактичне вибуття із державної власності 18 га землі. Так, перша подія щодо внесення змін до поземельної книги в частині зміни цільового призначення земельної ділянки відбулася 31.03.2021, вже 01.04.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був змінений запис про власника такої ділянки, 14.05.2021 наказом ГУ Держгеокадастру у Київській області фізичним особам наданий дозвіл на розробку проекту землеустрою для відведення у власність земельних ділянок, утворених внаслідок поділу земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, а менш ніж через 10 днів за цими фізичними особами вже було зареєстроване право власності.

3.14.Слідчий суддя відхиляє твердження заявника про правомірність внесення змін до Державного реєстру внаслідок виправлення помилки в частині зазначення цільового призначення земельної ділянки та її власника з огляду на таке.

3.14.1.В обґрунтування помилкового зазначення коду цільового призначення земельної ділянки заявник посилається на події 2012 року щодо вилучення її з постійного користування ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та надання в оренду ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «СТОЛИЧНИЙ», стверджуючи, що в цей час зміна цільового призначення не відбувалася, а до цього часу таким цільовим призначенням було «землі сільськогосподарського призначення». Тому, за логікою заявника, мало місце «помилкове» зазначення невірного коду Класифікації видів цільового призначення земель 03.10 замість вірного коду 01.12, розділу 01 «землі сільськогосподарського призначення», а належним власником майна було ГУ Держгеокадастру у Київській області, як правонаступник Києво-Святошинської районної державної адміністрації. Однак, в сукупності із подіями 2021 року, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, слідчому судді видається сумнівною викладена заявником версія, оскільки вона не узгоджується із вимогами чинного законодавства в частині внесення відповідних виправлень до державних реєстрів та підтвердження правонаступництва однієї особі від іншої.

3.14.2.Так, процедура виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру передбачена Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету міністрів України від 17 жовтня 2012 № 1051. Пунктом 138 Порядку визначається перелік і опис можливих помилок у Державному земельному кадастрі (під час ведення якого згідно з п. 31 Порядку створюються і поземельні книги). З-поміж таких помилок можлива технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру (п. 138 Порядку), а її виправлення передбачає попереднє виправлення помилок у таких документах, на підставі яких до Державного земельного кадастру внесені відомості (п. 150 Порядку). Однак в поземельній книзі земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:04:001:5006 в записі від 31.03.2021 про виправлення цільового призначення земельної ділянки про підставу такого виправлення міститься відомості лише про «звернення заявника від 31.03.2021 № ЗВ-3222762532021» без вказівки на вид помилки і зазначення переліку документів, які вимагаються згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру. При цьому про власника/користувача/уповноважену особу у цьому записі зазначено «Головне управління Дергеокадастру у Київській області», хоча згідно із попереднім записом від 17.03.2021 №008 власником ділянки є Києво-Святощинська районна державна адміністрація Київської області. Отже, до 31.03.2021 власник земельної ділянки не змінювався, тому виправлення реєстратором помилки за заявою особи, яка на той момент не була зазначена власником та без надання підтверджуючих таку помилку документів, свідчить на користь версії органу досудового розслідування про вчинення кримінального правопорушення.

3.14.3.Крім того, ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає можливість виправлення у Державному реєстрі прав виключно технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки). Водночас, в порядку виправлення помилки нотаріусом 01.04.2021 до Державного реєстру прав були внесені відомості про нового власника земельної ділянки - ГУ Держгеокадастру у Київській області замість Києво-Святошинської районної державної адміністрації, що не є і не може бути технічною помилкою - ні граматичною, ні арифметичною чи іншою. Крім того, ч. 2 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює чітке правило, що навіть у разі якщо допущена технічна помилка, яка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення. Очевидно, що відомості про власника земельної ділянки суттєво впливають на права третіх осіб, оскільки саме вказаний в Державному реєстрі власник наділяється повноваженнями розпорядження, володіння та користування відповідним майном.

3.14.4.Необґрунтованим є й посилання заявника про те, що така зміна власника відбулася внаслідок правонаступництва. Так, Цивільний кодекс України визначає єдину підставу для правонаступництва однієї юридичної особи від іншої - ст. 104 ЦК України визначає, що майно, права та обов`язки юридичних осіб переходять до правонаступників у разі їх реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення). В залежності від виду реорганізації вирізняються і види документів, в яких визначається об`єм прав і обов`язків, які перейшли до правонаступника - передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу) (ч. 2 ст. 107 ЦК України). Про правонаступництво однієї особи від іншої також може бути зазначено в розпорядчому акті органу управління (зокрема, наказі чи постанові міністерства чи органу державної влади, в сфері управління якого перебуває відповідний територіальний орган чи установа), або в Положенні про такий орган чи Статуті товариства. Однак, посилаючись на правонаступництво, заявник не надає належних документів в підтвердження того, що ГУ Держгеокадастру у Київській області дійсно є правонаступником Києво-Святошинської районної державної адміністрації і йому було передане право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006. В матеріалах клопотання відсутні будь-які відомості про те, на якій правовій підставі та у відповідності до якого правового акту має місце таке правонаступництво.

3.15.Слідчий суддя також відхиляє аргументи заявника щодо відсутності обґрунтованої підозри як підстави для накладення арешту на майно ТОВ «Ділвай» з таких мотивів.

3.15.1.Частина 3 ст. 132 КПК України встановлює вимогу доведення слідчим, прокурором слідчому судді існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, на етапі застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна. Так, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України у цьому кримінальному провадженні під час застосування арешту майна була встановлена (в ухвалі від 13.09.2021). Разом з цим, під час розгляду клопотання про скасування арешту слідчий суддя не наділений повноваженнями переглядати рішення слідчого суддя про застосування арешту по суті та, відповідно, не є апеляційною інстанцією.

3.15.2.Зважаючи на те, що на цьому етапі досудового розслідування жодній особі не вручене повідомлення про підозру, слідчий суддя під час визначення обґрунтованості підозри оцінює лише достатність підстав вважати, що таке кримінальне правопорушення було вчинене. Встановлення цих підстав базується на існуванні фактів чи інформації, які можуть сформувати у слідчого судді внутрішнє переконання, що події, про які йдеться, становлять склад кримінального правопорушення (безвідносно до особи, яка могла його вчинити). Це відповідає встановленому ст. 132 КПК України стандарту доказування (переконання) під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження (арешту майна). При цьому слідчий суддя зауважує, що обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення і обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення конкретною особою - це різні стандарти доведення фактичних обставин під час досудового розслідування

3.15.3.Аргументація заявника в частині відсутності обґрунтованості підозри зводиться до того, що під час вилучення в 2012 році земельної ділянки загальною площею 157,4240 га з кадастровим номером 322248600:04:001:5006 із постійного користування ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» та надання її в оренду ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «СТОЛИЧНИЙ» її цільове призначення не змінювалося, а тому за його переконанням, станом на момент вчинення кримінального правопорушення вказана земельна ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення.

3.15.4.Однак, предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні є події ймовірного зловживання службовими особами ГУ Держгеокадастру у Київській області та суб`єктів господарювання приватної форми власності - ТОВ «Ринок сільськогосподарської продукції «Столичний», ТОВ «Олісі» своїм службовим становищем, що призвело до вибуття із власності держави 18 га землі, тобто події, які відбувалися в 2021 році (зокрема, під час внесення змін до поземельної книги, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та подальшого відчуження землі на користь фізичних осіб і їх подальше переоформлення на юридичні особи). Події ж 2012 року щодо визначення цільового призначення земельної ділянки (чи його зміни) під час вилучення її із постійного користування ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» не входять до предмету цього досудового розслідування. На висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри (п. 3.13 цієї ухвали) не впливають події 2012 року, оскільки навіть в разі підтвердження версії заявника про помилку у коді цільового призначення земельної ділянки, її виправлення мало відбуватися у встановленому законодавством порядку та за визначеною процедурою. Згідно із відомостями Поземельної книги, перший запис про цільове використання земельної ділянки був внесений 22.09.2015, де зазначено «землі житлової та громадської забудови», код цільового призначення 03; після цього до 31.03.2021 в книгу вносилося ще 9 записів, зокрема 15.03.2021 про цільове використання, де зазначено також категорію земель - землі житлової та громадської забудови, код 03.10 «Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури». В матеріалах клопотання відсутні відомості про те, що в умовах обізнаності про «помилку» протягом майже десяти років її існування (про що зазначає заявник), зацікавленими особами вчинялися хоч якісь дії щодо її виправлення - належного оформлення та визначення в правовстановлюючих документах назви і коду цільового використання земельної ділянки. Навпаки, 15.03.2021 під час внесення запису до Поземельної книги цільове призначення зазначене те саме, що і раніше. За таких умов посилання на «нагальну потребу» у внесенні змін до поземельної книги і Державного реєстру з використанням процедури «виправлення технічної помилки» без належних правових (правовстановлюючих) документів за 2 дні (31.03.2021 та 01.04.2021) в умовах стрімких подальших дій щодо її багатократного поділу на рівні частини та оформлення права власності на фізичних осіб, видається слідчому судді неправдоподібними. Тому аргументи заявника не спростовують висновку про наявність ознак вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

3.16.Слідчий суддя також відхиляє посилання заявника на судові рішення в підтвердження своїх аргументів, оскільки вони не мають для слідчого судді преюдиційного значення та під час розгляду відповідних судових спорів в порядку адміністративного та господарського судочинства не досліджувалися обставини вчинення кримінального правопорушення, які є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні.

3.17.При цьому слідчий суддя зауважує, що у відповідності до ст. 91 КПК України подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, а також вид і розмір завданої ним шкоди є обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Згідно зі ст. 92 КПК України обов`язок доказування вказаних обставин покладається на слідчого, прокурора. Стаття 93 КПК України визначає порядок збирання доказів в підтвердження зазначених обставин, яке може здійснюватися сторонами кримінального провадження. Як вбачається з матеріалів клопотання, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні ще не завершене, отже процес доказування визначених ст. 91 КПК України обставин триває. Документи та докази, на які посилається заявник, за своєю сутністю можуть бути використані надалі стороною захисту на підтвердження або спростування обставин, які встановлюються у цьому кримінальному провадженні.

3.18.Посилання заявника на те, що ТОВ «Ділвай» є добросовісним набувачем земельних ділянок не спростовують підстав для накладення арешту на таке майно з метою збереження речових доказів, оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 170 КПК України з цією метою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Накладення з цією метою арешту на майно третіх осіб КПК України не ставиться в залежність від факту добросовісності чи недобросовісності його набуття такою особою. Більше того, накладений арешт має найменший вплив на реалізацію ТОВ «Ділвай» свого права власності, оскільки ці земельні ділянки можуть ним вільно використовуватися (заборона встановлена лише на відчуження та розпорядження ними).

3.19.З огляду на викладене слідчий суддя доходить висновку, що викладені в клопотанні про скасування арешту майна доводи заявника не спростовують підстав для арешту майна ТОВ «Ділвай».

4.Зважаючи на те, що слідчим суддею не встановлено необґрунтованості накладення арешту на майно ТОВ «Ділвай», підстав для його скасування не вбачається. За таких обставин в задоволенні клопотання слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 2, 170-173, 174, 309, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_12 в інтересах ТОВ «Ділвай» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголошений 29.11.2021.

Слідчий суддя ОСОБА_10

Пошук

Документ № 101419081