Документ № 101847770

ОКРЕМА ДУМКА

судді Кравчука О.О.

на ухвалу Вищого антикорупційного суду

від 06.12.2021 в справі № 991/6004/21

про відмову в задоволенні заяви про відвід головуючої судді

Ухвалою суду від 06.12.2021 в цій справі відмовлено в задоволенні заяви захисника Бондаренка І.В. про відвід головуючої судді Танасевич О.В. Не погоджуюсь із цією ухвалою, з огляду на таке.

1. Заява про відвід мотивована тим, що суддя Танасевич О.В. була в складі суду, яким ухвалою від 02.04.2020 відмовлено в затвердженні угоди про визнання винуватості у справі № 991/1287/20 щодо обвинуваченого ОСОБА_1 в кримінальному провадженні №52019000000001129; під час розгляду угоди проводився допит обвинуваченого, зроблено ряд правових висновків, що, на думку сторони захисту, створюють обґрунтовані сумніви в неупередженості головуючої судді. Також сторона захисту посилалася на те, що в цій справі (№ 991/6004/21) судом уже ухвалювалося рішення про відвід головуючої судді Білоус І.О., а мотиви відводу судді Танасевич О.В. є ідентичними (вони були в складі суду в справі № 991/1287/20 разом із суддею Білоус І.О.). Сторона захисту майже в повному складі підтримала заявлений відвід. Прокурор проти задоволення заяви заперечував.

Заявник не долучив до заяви про відвід копії ухвали від 02.04.2020 в справі № 991/1287/20 про відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості щодо обвинуваченого ОСОБА_1, водночас, вона наявна в єдиному реєстрі судових рішень.

2. Неупередженість суду в світлі усталеної практики ЄСПЛ оцінюється виходячи з суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. Більшість у п. 23 ухвали приходить до висновку про невстановлення таких обставин, які за суб`єктивним або об`єктивним критеріями викликали б обґрунтований сумнів у неупередженості (безсторонності) судді Танасевич О.В.

Суддя Танасевич О.В. під час розгляду заяви про відвід у судовому засіданні не надавала пояснень. Водночас, оскільки заявником не додано доказів прояву невідповідності судді суб`єктивному критерію безсторонності, отже йдеться про об`єктивний критерій, на аналізі якого я вважаю за необхідне зупинитись.

3. Серед основних мотивів відмови в задоволенні відводу є те, що: вирок на підставі угоди не створює преюдицію для інших справ (п. 19 ухвали); повноваження суду під час розгляду угоди в кримінальному провадженні є обмеженими (п.20 ухвали); участь судді в цій справі не є повторною в розумінні ст. 76 КПК (п. 22 ухвали). Погоджуючись із цими доводами, однак, зауважу, що в заявленому відводі йдеться не про повторність участі судді в розгляді справи (що забороняється ст. 76 КПК, й на практиці може вирішуватися через відвід), а про наявність у заявника та більшості сторони захисту сумнівів у неупередженості судді; також не йдеться про повноваження суду під час розгляду угоди.

Основною ж розбіжністю думок між тими учасниками судового провадження, які підтримували, і тими, які заперечували проти задоволення відводу, під час його розгляду було питання, чи досліджував суд під час розгляду угоди в справі № 991/1287/20 докази, і чи надавав їм оцінку.

Відмовляючи в задоволенні відводу, більшість в ухвалі зазначає, що сторона захисту не навела доказів того, що під час оцінки умов угоди суд, у складі якого була суддя Танасевич О.В., персоніфікував їх, зробив висновки щодо наявності складу злочину у їх діях, встановив ступінь їх участі та ролі кожного з них у протиправній діяльності або будь-які інші обставини по суті пред`явленого їм в цій справі обвинувачення (п. 19 ухвали). З цим, в аспекті розгляду заяви про відвід на предмет наявності об`єктивного критерію можливої упередженості судді, погодитись не можу.

4. Із цієї справи (кримінальне провадження № 42019000000001254) на стадії досудового розслідування 13.19.2019 прокурором в окреме провадження №52019000000001129 було виділено матеріали в частині обвинувачення ОСОБА_1 (це вбачається з п. 54 розділу ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування). Після відмови судом ухвалою від 02.04.2020 в справі № 991/1287/20 у затвердженні угоди матеріали було знову об`єднано в кримінальному провадженні № 42019000000001254, що нині розглядається судом.

У пункті 17.2 ухвали суду від 02.04.2020 в справі № 991/1287/20 судом прямо вказано, що на підтвердження обставин, зазначених в угоді про визнання винуватості прокурором через канцелярію суду було подано окремі матеріали кримінального провадження № 52019000000001129 у семи томах, а саме том № 126 на 155 арк., том № 146 на 173 арк., том № 147 на 209 арк., том № 148 на 136 арк., том № 149 на 183 арк., том № 165 на 241 арк., том № 166 на 176 арк. (в копіях).

У пункті 17.3 згаданої ухвали надається оцінка деяким обставинам справи, зокрема, про те, що ОСОБА_1 є засновником ПАТ "Креатив Груп" та обіймав посаду голови Правління цього товариства. На підтвердження цієї обставини, в ухвалі наведено посилання на протокол допиту свідка ОСОБА_2 від 16 липня 2019 року, відтворено зміст показань свідка щодо того, хто є кінцевими бенефіціарними власниками групи компаній "Креатив". Судом у згаданій ухвалі зроблено висновок про те, що сторонами угоди не надано доказів того, що залежність ОСОБА_1 від ОСОБА_3 була службовою і полягала в підпорядкованості ОСОБА_1 . ОСОБА_3 саме за посадою чи виконуваною роботою.

Як зазначено в п. 13 тієї ж ухвали, при вирішенні судом питання про затвердження угоди, ОСОБА_1 також повідомив, що під час досудового розслідування він надав викривальні показання стосовно своїх дій та показання, що мають значення для кримінального провадження, яке на той час перебувало у провадженні НАБУ. В п. 15 ухвали вказано, що за повідомленням прокурора обвинувачений надавав викривальні показання стосовно вчинення ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, які розслідуються НАБУ.

Сьогодні перед судом у цій справі перебуває як раз вказане провадження № 42016000000001254, з якого спочатку було виділено матеріали за обвинуваченням ОСОБА_1, а потім (після відмови суду в затвердженні угоди) - знову об`єднано. ОСОБА_1, а також ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 нині також є обвинуваченими в цій справі.

5. З огляду на таке, не можу погодитись із висновком більшості про те, що суд під час розгляду угоди в справі № 991/1287/20 не персоніфікував сторін цієї справи та не встановлював обставин по суті пред`явленого в цій справі обвинувачення. Крім того, зміст ухвали від 02.04.2020 в справі № 991/1287/20 свідчить про те, що суд, у складі якого була суддя Танасевич О.В., під час розгляду угоди досліджував докази, зокрема, показання свідка, надані під час досудового розслідування (про що свідчить посилання в п. 17.3 ухвали від 02.04.2020 на протокол допиту свідка), інші документи (про що свідчить посилання в п. 17.2 ухвали від 02.04.2020 на надання прокурором матеріалів кримінального провадження у 7 томах), ознайомлювався зі змістом досудових показань обвинуваченого ОСОБА_1, що надані стосовно інших обвинувачених у кримінальному провадженні, яке нині розглядається судом у цій справі (п. 13, 15 ухвали від 02.04.2020).

Слушним є й довід заявника про те, що з аналогічних підстав судом у цій справі (№ 991/6004/21) вже приймалось рішення про відвід судді Білоус І.О. ухвалою від 10.11.2021. Суддя Танасевич О.В. та суддя Білоус І.О., дійсно, були в складі суду, що розглядав справу №991/1287/20.

6. Отже, на мою думку, сумніви сторони захисту в неупередженості головуючої судді, втілені в заявленому відводі, є обґрунтованими. У стороннього спостерігача, дійсно, може виникнути сумнів у неупередженості судді Танасевич О.В., з огляду на її (через участь у розгляді справи № 991/1287/20) обізнаність щодо змісту досудових показань обвинуваченого ОСОБА_1, показань свідка, наданих під час досудового розслідування, змісту документів, що можуть бути доказами в цій справі, надання оцінки певним обставинам, що мають значення для цієї справи. Тобто, можна зробити висновок про можливе недодержання об`єктивного критерію неупередженості судді.

З огляду на таке, з урахуванням п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, вважаю, що заява захисника Бондаренка І.В. про відвід головуючої судді підлягала задоволенню.

Суддя О.О.Кравчук