Документ № 102039338

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа №991/7922/21

Провадження №1-кс/991/8035/21

УХВАЛА

16 грудня 2021 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву захисника ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, про відвід детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52019000000000522 від21.06.2019,

в с т а н о в и в :

23.11.2021 адвокат ОСОБА_3, в інтересах підозрюваного ОСОБА_4, подав до Вищого антикорупційного суду заяву про відвід детектива Національного бюро Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (даліНАБУ) ОСОБА_5 від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000522 від21.06.2019.

Заява обґрунтована тим, що з боку детектива ОСОБА_5 вчиняються процесуальні дії/бездіяльність, що викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості такого детектива. Так, захисник ОСОБА_3 зазначив, що сторона захисту звернулась до детектива для продовження ознайомлення із матеріалами досудового розслідування та отримання їх копій, проте у отриманні оцифрованих (сканованих) копій детективом було відмовлено із посиланням на те, що подальше копіювання матеріалів має здійснюватися стороною захисту власними силами та що детектив не зобов`язаний робити та видавати стороні захисту копії матеріалів досудового розслідування. З огляду на викладене, сторона захисту залишається в штучно створених детективом умовах, коли вона не може отримати в оцифрованому (сканованому) вигляді матеріали досудового розслідування, у строках ознайомлення із якими вона обмежена.

Захисник ОСОБА_3 та підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали заяву про відвід детектива з підстав, викладених у ній та просили її задовольнити.

Детектив НАБУ, будучи належно повідомленими про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не прибув, причин неявки не повідомив. Проте, подав письмові пояснення щодо заяви про відвід, в яких послався на те, що така заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає. Зазначив, що заява про відвід фактично є продовженням зловживання правом та послідовної цілеспрямованої стратегії сторони захисту, направленої на перешкоджання виконанню завдань кримінального провадження, зокрема, блокування стадій ознайомлення з матеріалами досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду.

Дослідивши заяву про відвід, додані до неї документи та інші матеріали справи, вважаю, що заява захисника ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею80КПК України визначено, що відвід детектива може бути заявлений під час досудового розслідування особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, за наявності підстав, передбачених ст.77КПК України. Заява про відвід під час досудового розслідування подається одразу після встановлення підстав для такого відводу. Відвід повинен бути вмотивованим.

Виходячи з положень ч.2ст.81КПК України заяву про відвід слідчого під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя.

З матеріалів справи вбачається, що детектив ОСОБА_5 є слідчим, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021000000001304 від16.06.2021.

Підстави для відводу слідчого визначені положеннями статті77КПК України.

Так, пунктом3ч.1ст.77КПК України, на який посилається заявник, визначено, що слідчий не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Таким чином, заявник відводу має навести мотиви заявленого відводу та підстави для його задоволення.

Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб`єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст.77КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості детектива, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.

Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого детектива, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь?яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об`єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував детектив достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.

Стосовно суб`єктивного критерію, слідчий суддя, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, дійшов переконання про відсутність підстав стверджувати, що детектив виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки детектива ОСОБА_5, безпосередньо пов`язаної із здійсненням досудового розслідування у кримінальному провадженні чи висловлювань детектива у даному кримінальному провадженні, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення детектива до сторони захисту. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного.

За об`єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність детектива. Вирішальним, при цьому, є те, чи можуть бути побоювання учасників справи щодо відсутності безсторонності у певного детектива об`єктивно виправдані.

Слід зазначити, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч.5ст.40КПК України). КПК України наділяє слідчого (детектива) правом приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом (п.8ч.2ст.40КПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від13.10.2021 (справа №991/5826/21) встановлено стороні захисту, а саме підозрюваним ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_4, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та їхнім захисникам, строк для ознайомлення з матеріалами

досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному 21.06.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (даліЄРДР) за №52019000000000522, до 15.06.2022 включно, після спливу якого сторона захисту буде вважатися такою, що реалізувала своє право на доступ до матеріалів вказаного кримінального провадження (а.с.108).

20.10.2021 захисник ОСОБА_3, діючи в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 подав в межах кримінального провадження №52019000000000522 заяву, в якій, зокрема прохав про ознайомлення з матеріалами згаданого кримінального провадження шляхом отримання копій всіх матеріалів в електронному (відсканованому) вигляді (а.с.53).

Детектив НАБУ надав відповідь у формі листа від25.10.2021 №0412/188/32664, в якому зазначив, що 20.10.2021 захиснику ОСОБА_3 в приміщенні НАБУ надано доступ для ознайомлення з матеріалами зазначеного кримінального провадження (двадцяти томів №№85?105), які останній завчасно попросив йому надати. Однак, надалі захисник ОСОБА_3 відмовився знайомитися з цими матеріалами кримінального провадження з причин ненадання йому слідчим ОСОБА_5 відсканованих копій цих матеріалів.

Разом з тим, детективом НАБУ роз яснено, що порядок відкриття матеріалів та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування після його завершення стороною захисту (підозрюваними, захисниками) здійснюється виключно у порядку ст.290КПК України, положеннями якої передбачено, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, а також можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь?які речові докази або їх частини, документи або копії з них, при цьому надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів (а.с.55).

Зі змісту поданої заяви про відвід та матеріалів справи вбачається, що фактично заявник незгідний із процесуальним рішенням детектива НАБУ щодо ненадання всіх матеріалів кримінального провадження в електронному (відсканованому) вигляді.

Однак, виходячи із логічного, телеологічного та системного тлумачення положень ст.290КПК України, для сторони обвинувачення не встановлено обов`язку надати стороні захисту матеріали досудового розслідування кримінального провадження у сканованому вигляді, а тільки визначено, що прокурор або слідчий (детектив) за його дорученням зобов`язаний надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, з можливістю скопіювати або відобразити відповідним чином будь?які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді. Надання доступу до матеріалів включає в себе можливість робити копії або відображення матеріалів.

Отже, за правилами ст.290КПК України сторона обвинувачення повинна лише забезпечити фізичний доступ стороні захисту до матеріалів досудового розслідування у тому вигляді, в якому вони наявні в неї, та можливість здійснювати копіювання таких матеріалів або відображення їх в тому вигляді, який є необхідним стороні захисту.

Як зазначає старший детектив НАБУ ОСОБА_5, до13.10.2021 у його володінні були наявні всі оцифровані (скановані) матеріали досудового розслідування кримінального провадження №52019000000000522, при цьому скановані копії таких матеріалів надавались всім представникам сторони захисту, які прибували до НАБУ для здійснення ознайомлення в порядку ст.290КПК України і саме в тому обсязі, з якими вони бажали/могли/встигли ознайомитись. При цьому, адвокату ОСОБА_3 станом на04.10.2021 (дата останнього його прибуття перед винесенням ухвали від13.10.2021), слідчим було надано скановані копії 84томів (найбільше серед всіх представників сторони захисту), тобто ним отримано рівно стільки сканованих матеріалів (томів), зі скількома він на той час бажав ознайомитися.

Разом з тим, як встановлено слідчим суддею, з непередбачуваних та незалежних від волі детектива причин, на даний час у володінні сторони обвинувачення відсутні скановані (оцифровані) матеріали вказаного кримінального провадженні, у зв`язку з їх втратою (залишились у володінні слідчого ОСОБА_5 лише 84сканованих томи, які завчасно були додатково скопійовані і збереглись, та які надалі надаються всім без винятку представникам сторони захисту, що підтверджується складаними протоколами про надання доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.

З огляду на вищевикладене, незгода учасника кримінального провадження із правовою позицією детектива або ж невірне сприйняття змісту прийнятого детективом рішення, не є тими обставинами, що можуть свідчити про упередженість детектива та не можуть бути підставою для його усунення від участі в кримінальному провадженні за наслідками розгляду слідчим суддею заяви про відвід.

В іншому разі інститут відводу може стати інструментом усунення з кримінального провадження детектива виключно за одним побажанням сторони захисту, а звідси і вибором таким учасником бажаного для нього детектива, що не відповідає засаді змагальності сторін.

Крім того, слідчий суддя звертає увагу, що згідно положень ч.ч.1,2ст.40КПК України слідчий несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення процесуальних дій. Слідчий уповноважений: 1)починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2)проводити слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії у випадках, встановлених цим Кодексом; 3)доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 5)звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій; 6)повідомляти за погодженням із прокурором особі про підозру; 7)за результатами розслідування складати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру та подавати їх прокурору на затвердження; 8)приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження за наявності підстав, передбачених статтею284 цього Кодексу; 9)здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.

Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч.5ст.80КПК України).

В свою чергу, положеннями ст.303 КПК України передбачено перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та право на оскарження, зокрема, у визначених в ч.1ст.303КПК України випадках право заявника на оскарження.

Отже, якщо заявник не погоджується з тими чи іншими процесуальними діями/бездіяльністю, рішеннями слідчого, норми чинного кримінального процесуального законодавства надають право заявнику у передбачених законом випадках на звернення до слідчого судді зі скаргами на рішення, дії/бездіяльність детектива, та саме шляхом оскарження відповідного рішення, дії чи бездіяльності детектива заявник з урахуванням такої засади як змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ст.22КПК України) має можливість довести незаконність, необгрунтованість та невмотивованість прийнятих детективом рішень, вчинення бездіяльності/дій детективом.

При цьому, розгляд клопотань про виконання процесуальних дій в кримінальному провадженні, виходячи з положень ст.40 КПК України, перебуває в межах дискреційних повноважень слідчого, та якщо відповідні дії вчинені в межах закону та не є явно протиправними, то прийняті слідчим процесуальні рішення за результатами розгляду відповідних клопотань (відмова у задоволенні/задоволення клопотання) не дає підстави вважати про упередженість слідчого або про його заінтересованість чи членів його сім`ї, близьких родичей в результатах кримінального провадження.

На підставі наведеного вище, оцінюючи в сукупності факти та обставини, встановлені за наслідками розгляду заяви про відвід детектива, аналізуючи їх за суб`єктивним та об`єктивним критерієм, слідчий суддя дійшов висновку, що заявником не наведено вагомих аргументів, які б давали підстави вважати процесуальні дії та рішення детектива ОСОБА_5 упередженими відповідно до п.3ч.1ст.77КПК України.

З огляду на викладене, вважаю, що заява про відвід детектива від здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000522 від21.06.2019 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.77,80КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, про відвід детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №52019000000000522 від21.06.2019відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1