- Головуюча суддя (ВАКС): Мовчан Н.В.
- Секретар : Черевач І.І.
- Захисник/адвокат : Пушкар О.А., Бойка С.Г., Бугая Д.В.
- Прокурор : Василенков Б.М.
Справа № 991/8514/21
Провадження 1-кс/991/8642/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2021 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене з прокурором першого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України,
у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017,
установив:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому детектив просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Клопотання обґрунтовує тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
За версією органу досудового розслідування Голова Правління ПАТ КБ «Приватбанк» (далі Банк) ОСОБА_8, заступник Голови Правління Банку директор казначейства ОСОБА_9, начальник департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства Банку ОСОБА_10 та інші невстановлені на теперішній час особи, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.12.2016, та у невстановленому досудовим розслідуванням місці, підготували та вирішили реалізувати злочинний план розтрати коштів Банку в особливо великому розмірі.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що між ПАТ КБ «Приватбанк» (Україна) в особі Голови правління ОСОБА_8 та AS «Privatbank» (Латвійська Республіка) в особі Прокуриста (Члена правління AS «Privatbank») ОСОБА_11 у грудні 2015 року укладені договори гарантії № LDC-0912 від 09.12.2015, № LDC-1112 від 11.12.2015, № LDC-1412 від 14.12.2015, № LDC-1712 від 17.12.2015 у забезпечення виконання зобов`язань компанії Louis Dreyfus Company Suisse S.A. (Швейцарська Конфедерація) перед AS «Privatbank» за договорами (угодами) про видачу акредитивів № 006/216/2015 від 09.12.2015 на суму 31 163 220,7 доларів США, № 006/217/2015 від 11.12.2015 на суму 29 999 889,73 доларів США, № 006/218/2015 від 14.12.2015 на суму 28 999 208,99 доларів США, № 006/221/2015 від 17.12.2015 на суму 43 499 819,19 доларів США.
Також між ПАТ КБ «Приватбанк» (Україна) та AS «Privatbank» укладені договори гарантії № QC-2701/01 від 27.01.2016, № QC-2701/02 від 27.01.2016, № QC-1002 від 05.02.2016, № QC-1002/1 від 10.02.2016, № QC-1502 від 15.02.2016, № QC-1602 від 16.02.2016 у забезпечення виконання зобов`язань компанії Quadra Commodities S.A. (Швейцарська Конфедерація) перед AS «Privatbank» (Латвійська Республіка) за договорами (угодами) про видачу акредитивів № LCIA16/01/001R від 27.01.2016 на суму 20 000 180,15 доларів США, № LCIA16/01/002R від 27.01.2016 на суму 18 135 510,94 доларів США, № LCIA16/01/003R від 05.02.2016 на суму 20 627 470,5 доларів США, № LCIA16/02/004R від 10.02.2016 на суму 10 616 601,96 доларів США, № LCIA16/02/005R від 15.02.2016 на суму 26 107 917,33 доларів США, № LCIA16/02/006R від 16.02.2016 на суму 22 142 056,16 доларів США.
Крім того, між ПАТ КБ «Приватбанк» та AS «Privatbank» укладено договори гарантій № MTGI-2312-3 від 23.12.2015 у забезпечення виконання зобов`язань Cargill Incorporated/ Midwestern Trading Group, Incorporated за договором (угодою) про видачу акредитиву.
У подальшому в результаті виконання в повному обсязі Cargill Incorporated/Midwestern Trading Group перед AS «Privatbank» зобов`язань на підставі договору про видачу акредитиву, між ПАТ КБ «Приватбанк» та AS «Privatbank» укладено:
доповнення № 2 до договору гарантії № MTGI-2312-3 від 23.12.2015, відповідно до якого сторони дійшли домовленості, що кошти в розмірі 27 281 443,48 USD вважати забезпеченням виконання зобов`язань компанії Quadra Commodities S.A. перед AS «Privatbank» за договором про випуск акредитиву № LCIA16/03/009R, який укладений між Quadra Commodities S.A. та AS «Privatbank» 22.03.2016;
доповнення № 3 до договору гарантії № MTGI-2312-3 від 23.12.2015, відповідно до якого сторони дійшли домовленості рахувати суму 21 190 510,40 USD забезпеченням виконання зобов`язань за договором про випуск акредитиву LCIA16/03/009R, який укладений між компанією Quadra Commodities S.A. та AS «Privatbank» 22.03.2016;
доповнення № 2 до договору гарантії № MTGI-2312-5 від 23.12.2015, відповідно до якого сторони дійшли домовленості, що кошти в розмірі 42 596 518,78 USD вважати забезпеченням виконання зобов`язань компанії Quadra Commodities S.A. перед AS «Privatbank» за договорами про випуск акредитиву № LCIA16/03/007R, № LCIA16/03/008R, які укладені між компанією Quadra Commodities S.A. та AS «Privatbank» 14.03.2016 та 15.03.2016.
Відповідно до вказаних договорів гарантії та доповнень до них ПАТ КБ «Приватбанк» виступило гарантом, а компанії Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A. принципалами. На підставі пунктів 4.5, 6.3 та 7.3 договорів гарантій ПАТ КБ «Приватбанк» взяло на себе кредитні ризики за акредитивами, виданими компаніям Quadra Commodities S.A. та Louis Dreyfus Company Suisse S.A.
Голова правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_8 з метою реалізації спільного з ОСОБА_10, ОСОБА_9 та іншими невстановленими особами злочинного умислу, спрямованого на розтрату грошових коштів Банку, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, зловживаючи своїм службовим становищем, у невстановлений період часу з 16.12.2016 по 19.12.2016 від імені ПАТ КБ «Приватбанк» підписав та організував скерування на адресу AS «Privatbank» листів стосовно закриття залишку боргу по балансам за операціями з компаніями Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. на загальну суму 314 901 825,8 доларів США.
У подальшому ОСОБА_8 підписав SWIFT-повідомлення на ім`я Голови Правління AS «Privatbank» ОСОБА_12 ( ОСОБА_13 ), та організував направлення зазначених повідомлень через систему SWIFT 19.12.2016 до AS «Privatbank» за вихідними кореспондентськими номерами 1023 161219PRTTLV22AXXX6503941406, 1023 161219PRTTLV22AXXX6503941407, 1023 161219PRTTLV22AXXX6503941408, 1023 161219PRTTLV22AXXX6503941409 стосовно закриття залишку боргу за операціями з компаніями Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. на відповідні суми згідно з договорами гарантії та додатковими угодами № 2, № 3.
Таким чином, як стверджує детектив, на підставі листів за підписом Голови правління Банку ОСОБА_8 № 20.1.0.0.0/7-202112 та № 20.1.0.0.0/7-202111, датованих 16.12.2016, а також SWIFT-повідомлень останнього, AS «Privatbank» погасив всі зобов`язання компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. за рахунок коштів ПАТ КБ «Приватбанк», які знаходились на кореспондентському рахунку в AS «Privatbank».
Разом з цим, надавши згоду на списання грошового забезпечення ОСОБА_8, зловживаючи своїм службовим становищем, перевищив ліміт повноважень, визначених Положенням про повноваження на прийняття рішень на проведення банківської діяльності, затвердженим рішенням наглядової ради ПАТ КБ «Приватбанк» від 04.04.2016 № 19.
Також, підписавши листи та направивши їх до AS «PrivatBank», ОСОБА_8 порушив норми ст. 563 ЦК України у частині механізму пред`явлення вимог на стягнення забезпечення, та умов договорів гарантії між ПАТ КБ «Приватбанк» та AS «Privatbank».
У подальшому, з метою приховування факту розтрати коштів ПАТ КБ «Приватбанк», усвідомлюючи незаконність своїх дій, які виразились у списанні коштів ПАТ КБ «Приватбанк» на користь компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A., ОСОБА_8 у період часу з 16.12.2016 по 29.12.2016 (точної дати досудовим розслідуванням не встановлено) доручив ОСОБА_9, ОСОБА_10 та іншим невстановленим особам, з якими діяв за попередньою змовою групою осіб, здійснити оформлення протоколу кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк», відповідно до якого Банком нібито надано дозвіл на проведення вищезазначених незаконних операцій.
На виконання вказівки ОСОБА_8, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у невстановлений досудовим розслідування час, але не пізніше 27.12.2016, розробили декілька проектів колегіальних рішень Банку за попередні дати, на яких нібито прийняті позитивні рішення про можливість кредитування компанії Claresholm Marketing LTD, а також переведення заборгованості компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. на компанію Claresholm Marketing LTD.
Детектив стверджує, що внаслідок вказаних дій, безпідставно та документально необґрунтовано погашені зобов`язання компаній Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. за рахунок коштів ПАТ КБ «Приватбанк» у загальній сумі 314 901 825,8 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 16.12.2016 складає 8 281 448 814,81 грн, які знаходились на кореспондентському рахунку в AS «Privatbank», чим завдано шкоди ПАТ КБ «Приватбанк» (АТ КБ «Приватбанк») на зазначену суму.
Крім того, встановлено, що колишні службові особі АТ КБ «Приватбанк», а саме ОСОБА_8, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, яка одночасно займала посаду начальника департаменту фінансового менеджменту банку та першого заступника Голови Правління ПрАТ «СК «Інгосстрах», та інші невстановлені на теперішній час особи, не пізніше 16.12.2016, усвідомлюючи, що Банк, з урахуванням позиції власників його істотної участі, у найближчий час буде визнаний неплатоспроможним та перейде під контроль держави, розуміючи, що у зв`язку із цим вони втратять контроль над коштами Банку, переслідуючи корисливу мету, з тим щоб кошти не надійшли на користь держави, підготували та вирішили реалізувати злочинний план розтрати коштів Банку в особливо великому розмірі. За їх планом розтрата мала здійснитись шляхом протиправного нарахування і виплати необґрунтованої додаткової винагороди (індексованої комісії), використовуючи для цього як привід наявний в державі зріст курсу гривні до долару США на користь пов`язаної з банком юридичної особи ПрАТ «СК «Інгосстрах» за наявними депозитними договорами.
Так, у період часу з липня 2016 року по грудень 2016 року, а також 16.12.2016 ОСОБА_8 склав і видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме протокол кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк», датований 15.01.2014, а також протокол кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк», датований 16.12.2016.
Після цього, діючи за попередньою змовою разом з іншими невстановленими на даний час особами згідно з заздалегідь обумовленим злочинним планом, достовірно знаючи, що відповідно до Рішення Національного банку України від 13.12.2016 № 105 «Про визначення осіб пов`язаних з ПАТ «КБ «Приватбанк» юридичну особу ПрАТ «СК «Інгосстрах» визнано пов`язаною особою з ПАТ КБ «Приватбанк», ОСОБА_8, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 забезпечили складання, підписання і передачу дотепер невстановленим особам з числа співробітників банку документів, які стали підставою для здійснення подальшого нарахування і виплати ПрАТ СК «Інгосстрах» винагороди (індексації), а саме: листа за підписом від імені ОСОБА_14 на адресу ПрАТ «СК «Інгосстрах» від 08.01.2014 з пропозицією розмістити депозитний вклад на умовах нарахування і виплати додаткового доходу у вигляді індексації у зв`язку з ростом курсу гривні до долару США за період розміщення коштів на депозитному рахунку; додаткової угоди від 02.12.2016 № 48 до депозитного договору від 29.12.2005 № С3/198; додаткової угоди без номеру від 16.12.2016 до депозитного договору від 29.12.2005 № С3/198; двох додаткових угод без номеру від 16.12.2016 до депозитного договору від 11.01.2014 № 238217.
У подальшому, 16.12.2016 невстановлені особи з числа співробітників ПАТ КБ «Приватбанк» передали керівнику департаменту «Васk-Office» по валютообмінним і міжбанківським ресурсним операціям ОСОБА_16 протокол кредитного комітету від 16.12.2016, а також додаткові угоди від 16.12.2016 до депозитних договорів.
Отримавши вказані документи, ОСОБА_16, яка була не обізнана про злочинні наміри ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15 та невстановлених у ході досудового розслідування осіб, за допомогою свого логіну зайшла в електронну базу ПК «Промінь» та, сформувавши меморіальні ордери, здійснила переказ коштів на рахунки ПрАТ «СК «Інгосстрах» на загальну суму 136 892 225, 41 грн.
За вказаних обставин ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_15 та невстановлені в ході досудового розслідування особи, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, всупереч Положенню про кредитні комітети в системі Приватбанк, затвердженого Головою Правління банку ОСОБА_8 02.12.2013; Положення про кредитні комітети в системі Приватбанк, затвердженого Наглядовою радою ПАТ КБ «Приватбанк» 29.08.2016; Розпорядження ПАТ КБ «Приватбанк» Про реалізацію нового депозиту з виплатою винагороди у зв`язку з ростом курсу гривні до долару США (НБУ) Э.35.0.0.0/1-6619444 від 25.03.2013; Постанови Правління НБУ від 23.02.2016 № 103/БТ; Рішення Правління Національного банку України від 05.10.2016 № 323-рш/БТ; статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», зловживаючи своїм службовим становищем, розтратили кошти в особливо великих розмірах, а саме: у сумі 129 490 844,47 грн за депозитним договором від 11.01.2014 № 238217 та кошти в сумі 7 401 380,94 грн за депозитним договором від 29.12.2005 № СЗ/198, що призвело до спричинення шкоди ПАТ КБ «Приватбанк» в особливо великих розмірах на загальну суму 136 892 225,41 грн.
Крім того, ОСОБА_8 з метою реалізації спільно узгодженого з ОСОБА_14, ОСОБА_15 та невстановленими в ході досудового розслідування особами злочинного плану, направленого на розтрату коштів Банку, у вигляді виплати винагороди (індексованої комісії) на користь третьої особи ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» по депозитному договору № 238217 від 11.01.2014 та депозитному договору № СЗ/198 від 29.12.2005, запланували здійснити розтрату коштів Банку шляхом підроблення протоколів кредитного комітету Банку.
Так, ОСОБА_8 у грудні 2016 року, займаючи посаду Голови правління ПАТ «КБ «Приватбанк», тобто будучи службовою особою, з метою прикриття розтрати коштів Банку, доручив невстановленим в ході досудового розслідування особам доручив виготовити протокол кредитного комітету ПАТ «КБ «Приватбанк» та внести до нього завідомо неправдиві відомості щодо дати проведення кредитного комітету Банку 15.01.2014 та нібито прийняття на даному комітеті рішення про можливість застосування Розпорядження ПАТ КБ «Приватбанк» Про реалізацію нового депозиту з виплатою винагороди у зв`язку з ростом курсу гривні до долару США (НБУ) Э.35.0.0.0/1-6619444 від 25.03.2013 ПрАТ «СК «Інгосстрах» по депозитному договору від 11.01.2014 № 238217 починаючи нарахування з 11.01.2014 та депозитному договору від 29.12.2005 № СЗ/198 починаючи нарахування з 01.08.2013.
Крім того, ОСОБА_8 16.12.2016, доручив невстановленим в ході досудового розслідування особам виготовити протокол кредитного комітету ПАТ «КБ «Приватбанк» та внести до нього завідомо неправдиві відомості щодо проведення засідання кредитного комітету банку 16.12.2016 та нібито прийняття на даному засіданні рішення про можливість нарахування і виплати індексованої комісії в рамках Розпорядження ПАТ КБ «Приватбанк» Про реалізацію нового депозиту з виплатою винагороди у зв`язку з ростом курсу гривні до долару США (НБУ) Э.35.0.0.0/1-6619444 від 25.03.2013 Приватному акціонерному товариству «СК «Інгосстрах» по депозитному договору від 11.01.2014 № 238217 в сумі 129 490 883,54 грн за період з 11.01.2014 по грудень 2016 року та депозитному договору від 29.12.2005 № СЗ/198 в сумі 7 401 380, 94 грн починаючи з 01.08.2013 по грудень 2016 року.
У подальшому ОСОБА_8, перебуваючи у м. Дніпро, 16.12.2016 напередодні останнього робочого дня перед визнанням Банку неплатоспроможнім та на посаді Голови Правління Банку, будучи службовою особою та виконуючи свою роль у реалізації злочинного плану, після отримання від невстановлених в ході досудового розслідування осіб протоколів кредитного комітету, датованих 15.01.2014 та 16.12.2016, підписав їх та передав невстановленим в ході досудового розслідування особам для виконання.
Як стверджує детектив насправді, ОСОБА_8 та невстановлені в ході досудового розслідування особи достовірно знали, що створення вказаних протоколів кредитного комітету призначене для прикриття злочинної діяльності групи та надання вигляду законності безпідставного нарахування винагороди, оскільки безпосередньо засідання кредитного комітету не проводилось, відповідне рішення на ньому не приймалось та виплата таким чином грошових коштів на ПрАТ «Інгосстрах» в дійсності суперечить указаному розпорядженню та встановленим заборонам Національного банку України.
22.02.2021 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України.
Вказане повідомлення про підозру надіслано поштовим зв`язком на останню відому адресу проживання ОСОБА_8 в Україні ( АДРЕСА_1 ) та на останню відому адресу реєстрації місця проживання ( АДРЕСА_2 ). Також вказане повідомлення про підозру надіслано у програмі обміну повідомленнями Whatsapp на номер телефону, яким користується ОСОБА_8 НОМЕР_1, та на електронну поштову скриньку ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 Додатково повідомлення про підозру надіслано для вручення ОСОБА_8 обслуговуючій організації будинку АДРЕСА_3 ТОВ «Інфанта-1».
15.03.2021 прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, - Генеральний прокурор ОСОБА_17 погодила повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8, складене детективом Національного антикорупційного бюро України, яке цього ж дня поштовим зв`язком надіслане на вищевказані адреси проживання та місця реєстрації проживання ОСОБА_8 . Крім того, вказане повідомлення про підозру ОСОБА_8 передано для вручення останньому обслуговуючій будинок за адресою: АДРЕСА_4, організації ТОВ «Інфанта-1».
Обізнаність підозрюваного ОСОБА_8 зі змістом повідомленої йому підозри, на думку органу досудового розслідування, додатково підтверджується підписанням ним договору про надання правової допомоги та захисту з адвокатами саме після повідомлення йому про підозру, та направленням систематичних клопотань на адресу органу досудового розслідування та прокурора про його бачення порядку проведення слідчих дій у кримінальному провадженні.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні нетяжких та особливо тяжкого злочинів, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також може знищити або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Постановою прокурора від 02.09.2021 з матеріалів досудового розслідування за № 12017040000000531 від 06.03.2017 виділені матеріали досудового розслідування за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України. Виділеному кримінальному провадженню присвоєно номер № 52021000000000428 від 02.09.2021.
Ухвалою слідчого судді від 28.10.2021 у кримінальному провадженні № 52021000000000428 надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_8 .
Постановою прокурора від 17.11.2021 матеріали досудових розслідувань № 12017040000000531 та № 52021000000000428 об`єднані в одне провадження під загальним номером № 12017040000000531.
Враховуючи тяжкість та специфіку кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_8, його матеріальний стан, а також те, що підозрюваний ОСОБА_8 оголошений у міжнародний розшук, з метою забезпечення виконання процесуальних обов`язків та запобігання наведеним у клопотанні ризикам детектив вважає за необхідне обрати запобіжний захід стосовно ОСОБА_8 у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, просив задовольнити. У ході розгляду клопотання прокурор надав додаткові пояснення щодо змісту та значення долучених до клопотання документів.
Захисники підозрюваного у судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували. Наполягали на відсутності правових підстав для обрання щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на не набуття ним статусу підозрюваного. Зазначили, що направлення повідомлень про підозру ОСОБА_8 за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, не є належним способом повідомлення. За вказаними адресами ОСОБА_8 не зареєстрований та не проживає з 2017 року. Вказані квартири також не є його власністю. Крім того, слідство обізнане, що останнім відомим місцем перебування ОСОБА_8 є Держава Ізраїль. Так, під час допиту як свідка 21.11.2017 ОСОБА_8 повідомив, що з 2017 року постійно проживає в Державі Ізраїль за адресою: АДРЕСА_5 . Разом з цим, 20.01.2021 ОСОБА_8 повідомив Посольство України в Державі Ізраїль про зміну своєї адреси на: 143 Ha-Eshel, Herzeliya 4664465 та став повторно на консульський облік 27.04.2021. З січня 2021 ОСОБА_8 не змінював місце проживання. Вказану адресу неодноразово повідомляв слідству та суду як адресу його проживання. Для уникнення сумнівів в ідентифікації своєї особи та достовірності інформації ОСОБА_8 направляв документи, завірені консулом Посольства України в Державі Ізраїль та посвідчені приватним нотаріусом. Таким чином, сторона захисту стверджує, що направлення повідомлень про проведення всіх слідчих і процесуальних дій, у тому числі, повідомлення про підозру, необхідно здійснювати відповідно до вимог ч. 7 ст. 135 КПК України. Оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук є формальним з огляду на відсутність дій, спрямованих на реалізацію постанови про оголошення в розшук. Також відсутня необхідність в оголошенні ОСОБА_8 у міжнародний розшук та публікація червоної картки в системі Інтерпол, оскільки його місце перебування слідству відоме. ОСОБА_8 не переховується від слідства та суду, і на законних підставах проживає в Державі Ізраїль. Разом з цим, підозра у вчиненні ОСОБА_8 розтрати коштів є очевидно необґрунтованою та не підтверджується доказами. ОСОБА_8 не вчиняв та не збирається вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання здійсненню досудового розслідування, а отже ризики, передбачені ст. 177 КПК України відсутні, наявність яких є обов`язковою умовою застосування запобіжного заходу.
Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з таких підстав.
Щодо набуття ОСОБА_8 процесуального статусу підозрюваного у межах кримінального провадження.
У судовомузасіданні встановлено,що детективиНаціонального антикорупційногобюро Україниздійснюють досудоверозслідування укримінальному провадженні№ 12017040000000531від 06.03.2017за ознакамикримінальних правопорушень,передбаченихч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є, зокрема, особа щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч. 3 ст. 111 КПК України).
За змістом ч. 1 ст. 135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).
У ході розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановлено, що 22.02.2021 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 детектив Національного бюро ОСОБА_18, за погодженням із Генеральним прокурором ОСОБА_17, склав письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366КК України (т. 1 а.с. 191-220).
Відповідно до інформації з бази даних «Аркан ЦП» ОСОБА_8 07.12.2020 залишив територію України у напрямку виїзду з України повітряним транспортом приватним літаком Дніпро Телявів, та відтоді на територію України не повертався (т. 6 а.с. 1-34).
У зв`язку із не встановленням місцезнаходження ОСОБА_8 та неможливістю вручення йому повідомлення про підозру особисто у день його складення орган досудового розслідування вжив заходів із вручення його у спосіб передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
Так, повідомлення про підозру разом із пам`яткою про процесуальні права підозрюваного у день його складання 22.02.2021 направлено ОСОБА_8 засобами поштового зв`язку за відомим місцем його реєстрації за адресою: АДРЕСА_2, та за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується супровідними листами, описами вкладень до листа, поштовими накладними (т. 1 а.с. 226-229).
Разом з цим, повідомлення про підозру ОСОБА_8 для передачі останньому за адресою: АДРЕСА_1, вручене житлово-експлуатаційній організації директору ТОВ «Інфанта-1», що підтверджується листом детектива ОСОБА_18 з відміткою про отримання (т. 1 а.с. 230).
Відповідно до протоколу огляду речей від 25.02.2021 повідомлення про підозру надіслано засобами телефонного зв`язку в месенджері «WhatsApp» на абонентський номер телефону НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 223).
Окрім цього, 26.02.2021 повідомлення про підозру ОСОБА_8 надіслано засобами електронної пошти на адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2, якою відповідно до матеріалів кримінального провадження користується ОСОБА_8 (т. 1 а.с. 221).
Належність ОСОБА_8 вказаних номеру телефону та електронної пошти підтверджується протоколами допиту останнього та листами надісланими на адресу суду та правоохоронних органів, листами на адресу консульської служби, які містяться в матеріалах справи.
У подальшому, 15.03.2021 детектив Національного бюро ОСОБА_19, за погодженням із Генеральним прокурором ОСОБА_17, склав повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 366КК України (т. 1 а.с. 97-143).
У зв`язку з невстановленням місцезнаходження ОСОБА_8 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри останньому здійснено аналогічним шляхом, як і повідомлення про підозру від 22.02.2021, а саме: 15.03.2021 направлено ОСОБА_8 засобами поштового зв`язку за відомим місцем його реєстрації та за місцем проживання, що підтверджується описами вкладень до листа, поштовими накладними (т. 1 а.с. 144-145).
Цього ж дня, повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри для передачі ОСОБА_8 нарочно вручене голові ОСББ «В. Вернадського 33Г» та директору ТОВ «Інфанта-1» - організації, що здійснює обслуговування будинку за адресою: АДРЕСА_3, що підтверджується протоколами вручення повідомлення про підозру (т. 1 а.с. 146-149).
Слідчий суддя враховує, що у судовому засіданні по розгляду клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12017040000000531 останній приймав участь у режимі відеоконференції та підтвердив слідчому судді, що електронна пошта ІНФОРМАЦІЯ_2, на яку детективами направлялися повідомлення про підозру та повістки про виклик, перебуває у його фактичному користуванні, що підтверджується копією ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного судувід 28.10.2021 (т. 7 а.с. 66) .
Тобто, орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України для вручення повідомлень.
У судовому засіданні сторона захисту наголошувала на тому, що станом на дату складання повідомлення про підозру детективи Національного бюро були достовірно обізнані щодо місця проживання ОСОБА_8, тому мали застосовувати порядок повідомлення про підозру, передбачений ч. 7 ст. 135 КПК України.
Відповідно до ч. 7 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
На обґрунтування своїх доводів захисники посилаються на те, що ОСОБА_8 25.05.2017 продав квартиру за адресою: АДРЕСА_2 та з 17.07.2017 знятий з реєстрації за цією адресою та з 2017 постійно проживає в Державі Ізраїль.
З досліджених у судовому засіданні матеріалів слідчим суддею дійсно встановлений факт зняття ОСОБА_8 17.07.2017 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з цим, при реєстрації права власності на транспортний засіб Mercedes-Benz, що мало місце 27.06.2019, ОСОБА_8 зазначив адресу: АДРЕСА_2 (т. 6 а.с. 135). Вказана адреса реєстрації ОСОБА_8 зазначена в інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 22.02.2021, як адреса місця реєстрації засновника (учасника), кінцевого бенефіціарного власника при реєстрації 11.02.2020 ТОВ «Естейт Сіті» (том. 7 а.с. 16-21).
У той же час, відповідно до протоколу допиту свідка від 03.06.2020 ОСОБА_8 під час свого допиту, проведеного за участю адвокатів ОСОБА_20 та ОСОБА_4, повідомив детективу адресу свого місця проживання на території України: АДРЕСА_1 (т. 7 а.с. 69-75). Цю ж адресу ОСОБА_8 повідомив 06.08.2020 працівникам прикордонної служби під час перетину кордону Швейцарії, що підтверджується протоколом огляду бази даних «Аркан ЦП» (т. 6 а.с. 1-34). Окрім того, відповідно до інформації з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан», підтверджуються доводи прокурора, що у період з 29.04.2016 по 06.12.2020 ОСОБА_8 перебував за межами України, лише 124 дні, а протягом 2020 року ОСОБА_8 понад 270 днів перебував на території України, що в розумінні Закону України«Про свободупересування тавільний вибірмісця проживання» спростовує твердження сторони захисту про те, що з 2017 року місцем постійного проживання ОСОБА_8 є Держава Ізраїль.
Разом з цим, із наданих стороною захисту матеріалів встановлено, що з 20.07.2017 по 02.07.2020 ОСОБА_8 перебував на тимчасовому консульському обліку у Державі Ізраїль, при цьому адресу проживання вказав: АДРЕСА_5 . У подальшому, 20.01.2021 ОСОБА_8 повідомив Посольство України в Державі Ізраїль про зміну своєї адреси на: 143 Ha-Eshel, Herzeliya 4664465, хоча в цей період на обліку не перебував. Повторно звернувся із заявою про постановку на тимчасовий консульський облік у Державі Ізраїль лише 27.04.2021. І саме після цього, направив детективам Національного бюро лист, у якому повідомив адресу місця перебування, тобто після складання тексту повідомлення про підозру від 22.02.2021 та вчинення дій по її врученню.
Копію протокола допиту ОСОБА_8 від 21.11.2017 у межах кримінального провадження № 52017000000000153 від 02.03.2017, у ході якого останній повідомив адресу прживання м. Герцлія пітуах, вул. Галей тхелет, буд. 48, слідчий суддя не враховує при постановленні рішення, оскільки, захисником не доведено процесуальний зв`язок між цим кримінальним провадженням та провадженням № 12017040000000531, а також, за матеріалами сторони захисту, ця адреса у січні 2021 року була змінена.
Інших доказів, які б свідчили про повідомлення ОСОБА_8 орган досудового розслідування про фактичну адресу проживання до 22.02.2021, матеріали справи не містять.
Слід звернути увагу, що на консульську установу не покладається обов`язок по перевірці фактичного проживання особи, у зазначеному нею місці проживання, перед постановленням на облік. Навпаки, на відповідну особу покладено обов`язок повідомляти консульську установу про зміну місця проживання.
Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_8 фактично проживає за адресою 143 Ha-Eshel, Herzeliya НОМЕР_2, зокрема: правові підстави для проживання, захисниками слідчому судді не надано.
За встановлених обставин слідчий суддя вважає, що станом на дату складання повідомлення про підозру підстави для застосування норм ч. 7 ст. 135 КПК України були відсутні.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що орган досудового розслідування належним чином виконав вимоги ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України із вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру від 22.02.2021 та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 15.03.2021, останній набув у цьому кримінальному провадженні процесуальний статус підозрюваного, а тому щодо нього може вирішуватися питання про обрання запобіжного заходу.
При цьому, слідчий суддя зазначає, що Кримінальний процесуальний кодекс України пов`язує набуття процесуального статусу підозрюваного, місцезнаходження якого не встановлено, саме з вжиттям заходів з вручення повідомлення про підозру, а не з фактичним отриманням повідомлення про підозру.
Щодо наявності обґрунтованої підозри.
Запобіжний захід є заходом забезпечення кримінального провадження (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 цієї статті запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Отже, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, та що підозрюваний, оголошений у міжнародний розшук.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04).
При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
На підтвердження причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень детектив надав матеріали кримінального провадження, які досліджені у судовому засіданні, а саме копії:
постанови КабінетуМіністрів України№ 961від 18.12.2016«Декі питаннязабезпечення стабільностіфінансової системи»,відповідно доякої напідставі статті411ЗаконуУкраїни «Просистему гарантуваннявкладів фізичнихосіб» прийнято пропозицію Національного банку України про придбанням державою в особі Міністерства фінансів України акцій ПАТ КБ «Приватбанк» у повному обсязі;
заяв ПАТ «КБ «Приватбанк» від 19.01.2017, від 14.09.2018 про вчинення кримінальних правопорушень;
електронне повідомленням НБУ від 14.12.2016 № 26-0005/101695 на адресу ПАТ КБ «Приватбанк» про рішення, що прийняте Комісією з питань визначення пов`язаних із банком осіб і перевірки операцій банків із такими особами, відповідно до якого встановлено, що компанію Claresholm Marketing LTD визнано пов`язаною з ПАТ КБ «Приватбанк» особою;
протоколу кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.10.2016 № Э.DN.20.1.3.2/6-250 стосовно погодження питання про погашення заборогованості клієнта Claresholm Marketing LTD перед AS Privatbank та іншими зарубіжними банками за рахунок гарантії Приватбанку;
договорів гарантій та додаткових угод до них, договорів про видачу акредитиву, договорів позики, договорів застави,
листів Голови Правління ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_8 стосовно закриття залишку боргу по балансам за операціями з компаніями Louis Dreyfus Company Suisse S.A. та Quadra Commodities S.A. на загальну суму 314 901 825,8 доларів США;
висновку комп`ютерно-технічної експертизи від 11.03.2021, згідно якого встановлено, що відповідно до файлів-протоколів (логів) системи електронного документообігу ПриватДок, в протокол кредитного комітету ПАТ КБ «Приватбанк» від 24.10.2016 були внесені зміни після його затвердження (03.11.2016);
висновку економічної експертизи від 19.02.2021, відповідно до якого, зокрема, розмір матеріальної шкоди (збитків), завданої АТ КБ «Приватбанк» внаслідок непогашення компанією Claresholm Marketing LTD заборгованості за Договорами позики від 10.02.2016 № 10-02/16, від 10.02.2016 № 10-02/16-1, від 16.02.2016 № 16-02/16, від 16.02.2016 № 16-02/16-1, від 27.01.2016 № 27-01/16 та від 27.01.2016 № 27-01/16-1, станом на 17.02.2021, документально підтверджується у сумі 117 629 737,04 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 17.02.2021 становить 3 273 682 633,71 грн;
додаткові угоди від 02.12.2016 № 48 до депозитного договору № СЗ/198, від 16.12.2016 до депозитних договорів № 238217 та № СЗ/198 про нарахування і виплату винагороди (індексації) ПрАТ «СК «Інгосстрах»;
протоколу кредитного комітету ПАТ «КБ «Приватбанк» від 16.12.2016, у якому зазначене рішення про нарахування і виплату додаткового доходу (індексації) ПрАТ «СК «Інгосстрах» в сумі 129 490 883, 54 грн за депозитним договором № 238217 та в сумі 7 401 380,94 грн за депозитним договором № СЗ/198, у відповідності до розпорядження «Про реалізацію нового депозиту з виплатою винагороди у зв`язку з ростом курсу гривні до долару США №Э.35.0.0.0/1-6619444 від 25.03.2013»;
протоколу кредитного комітету ПАТ «КБ «Приватбанк» від 15.01.2014, у якому зазначене рішення про нарахування додаткового доходу (індексації) ПрАТ «СК «Інгосстрах» у відповідності до розпорядження «Про реалізацію нового депозиту з виплатою винагороди у зв`язку з ростом курсу гривні до долару США №Э.35.0.0.0/1-6619444 від 25.03.2013»;
висновку фізико-хімічної експертизи від 21.08.2020, відповідно до якого у протоколі кредитного комітету ПАТ «КБ «Приватбанк» датованого 15.01.2014 підпис виконано не в указану дату, підпис виконано в період липень-грудень 2016 року;
висновку економічної експертизи від 13.02.2021, відповідно до якого, зокрема, розмір шкоди (збитків) завданої АТ «КБ «Приватбанк» внаслідок здійснення 16.12.2016 виплат грошових коштів на користь ПрАТ «СК «Інгосстрах» в якості індексації (винагороди у зв`язку із ростом курсу гривні до долару США) документально підтверджується в сумі 136 892 225,41 грн;
довідки від 30.01.2018 Департаменту інспекційних перевірок НБУ про порядок і правомірність проведення та відображення ПАТ «КБ «Приватбанк» у балансі операцій, що передували дню визнання його неплатоспроможним, з додатком № 20 до неї, відповідно до яких встановлено, що 1) ПАТ КБ «Приватбанк» не мав права здійснювати кредитування пов`язаної особи нерезидента Claresholm Marketing LTD у розмірі 389,0 млн доларів США (15 позичок) та 62,0 млн євро (4 позички); 2) при кредитуванні Claresholm Marketing LTD ПАТ КБ «Приватабанк» не дотримано не лише пруденційні вимоги регулятора, а й внутрішні вимоги та обмеження банку; 3) ПАТ КБ «Приватбанк» використано особливості відображення транзакцій в регістрах бухгалтерського обліку з метою укладення виявлення таких операцій та приховування їх справжньої мети та економічної суті; 4) відображені в регістрах бухгалтерського обліку операції не мали господарського характеру та не породжували реальні грошові потоки, а також призвели до заміни боржника; 5) виведення ліквідних коштів, зокрема, шляхом безпідставного нарахування та виплати індексації за депозитами ПрАТ «СК «Інгосстрах»; 6) виявлені порушення та неправомірні дії колишніх посадових осіб Банку;
протоколу огляду предмета (речі із інформацією) від 17.12.2020, а саме мобільного телефону ОСОБА_9, вилученого 23.10.2020 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_6, у ході огляду якого виявлено листування з ОСОБА_8 та встановлено інформацію про обставини вчинення злочину;
протоколів допиту свідків ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24
та інші матеріали.
Висновки органу досудового розслідування щодо можливої причетності ОСОБА_8 до вчинення кримінальних правопорушень, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими, тому слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати обрання заходів забезпечення кримінального провадження.
Доводи сторони захисту цього висновку не спростовують.
Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_8, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_8 інкримінованих йому кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
Щодо наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_8 від органів досудового розслідування слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, одне із яких класифікується, як особливо тяжкийзлочини (ч. 5 ст. 191 КПК України) та відноситься до корупційних, що позбавляє застосувати норми ст. 69, 75 КК України.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Слідчий суддя погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Окрім врахування тяжкості кримінальних правопорушень слідчий суддя враховує матеріальний стан підозрюваного та його дружини, зокрема, відповідно до інформації з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про доходи фізичних осіб за період з 1998 по 2020 рік ОСОБА_8 отримав дохід у розмірі 278 649 053 грн, його дружина ОСОБА_25 за період з 2006 - 2020 роки отримала дохід у розмірі 4 102 777 грн; на ОСОБА_8 та ОСОБА_25 зареєстровані транспортних засоби Mercedes-Benz S 560 та дві Toyota Сamry; у власності ОСОБА_8 та його дружини наявні об`єкти нерухомого майна, що підтверджується протоколами огляду носіїв інформації від 26.04.2021, відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Також слідчий суддя враховує систематичність перетину ОСОБА_8 державного кордону України, у тому числі приватними літаками, а тому наявні підстави для висновку, що останній у разі необхідності може безперешкодно та швидко залишати територію України та, враховуючи майновий стан, забезпечити собі тривале проживання за кордоном.
Вказані обставини у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду на даному етапі кримінального провадження.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Про наявність вказаного ризику свідчать отримані у ході досудового розслідування відомості, зокрема, у ході огляду інформації, яка міститься у мобільному додатку для обміну повідомленнями WhatsApp мобільного телефону ОСОБА_9, вилученого під час обшуку за місцем проживання останньої, наявне листування між ОСОБА_9 та ОСОБА_8 щодо спотворення відомостей про облік операцій за участю ПАТ КБ «Приватбанк» та Claresholm Marketing LTD, а саме внесення до протоколу кредитного комітету від 24.10.2016 додаткового пункту № 12 про «погашение остатка задолженности перед AS Privatbank и отражение суммы задолженности LDC Syuisse и Quadra Commodities S.A. как задолженность Claresholm Marketing LTD». Також виявлене листування у ході якого ОСОБА_9 пересилала ОСОБА_8 не підписану заяву про вчинення кримінального правопорушення, на підставі якої у подальшому внесені відомості до ЄРДР; пересилала повідомлення щодо кримінального провадження по Claresholm, запит слідчого про надання міжнародної правової допомоги у кримінальному провадженні, перелік питань поставлених Національним бюро під час допиту; повідомляла про необхідність заплатити за адвоката для Мекекечко; щодо проведення обшуків в А-Банку, робочих місць колишніх співробітників казначейства.
Враховуючи зміст дослідженої комунікації підозрюваного зі ОСОБА_9, яка також має статус підозрюваної у цьому ж кримінальному провадженні, що стосується події кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає доведеним ризик знищення, спотворення або приховування речей і документів, які мають значення для кримінального провадження.
Обґрунтованим вважає слідчий суддя і доводи сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Так, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні злочину за участю, у тому числі, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . При цьому, зі ОСОБА_9 ним упродовж тривалого часу підтримувалися ділові стосунки, а також остання узгоджувала з ним свої дії та дії підконтрольних їй інших осіб у ході вчинення кримінального правопорушення та приховання його слідів.
Крім цього, з інформації, яка міститься у мобільному додатку для обміну повідомленнями WhatsApp мобільного телефону ОСОБА_9 встановлено наявність групового чату повідомлень «Всповнить все». За змістом цього чату, його учасниками, в тому числі і ОСОБА_8, обговорювалась можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до колишнього співробітника банку ОСОБА_10, яка є підозрюваною у кримінальному провадженні. Також виявлені факти обміну повідомленнями між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які свідчать про наявність стійких ділових відносин між вказаними особами та про вплив ОСОБА_8 на інших осіб, в тому числі інших підозрюваних а також на свідків у вказаному кримінальному провадженні; про безпосередній вплив ОСОБА_8 шляхом надання вказівок та фінансування на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні, а також про наявність нерозривного зв`язку та взаємоузгодженості інкримінованих підозрюваним діянь та узгодженості їх дій.
При оцінці вказаного ризику слідчий суддя також враховує встановлений нормами Кримінального процесуального кодексу України порядок безпосереднього сприйняття судом показів від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права підозрюваного, обвинуваченого на одночасний та перехресний допит. Так, суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показів від свідків та дослідження їх судом.
Ризик того, що ОСОБА_8 буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином використовуючи свій авторитет та здійснюватиме вплив на співробітників Банку, у тому числі тих, які залишилися працювати у Банку після звільнення ОСОБА_8, впливатиме на інших осіб з метою штучного створення доказів захисту, на даний час мінімальні, оскільки у клопотанні не наведено конкретних фактів та обставин такого впливу.
У той же час, зміна процесуального статусу підозрюваного, враховуючи доведену прокурором можливість впливати на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженні, знищувати та спотворювати докази у кримінальному провадженні, може викликати активні дії з боку ОСОБА_8 використати його особисті та ділові зв`язки з метою перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Щодо оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук.
Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного доведеністю факту перебування такої особи у міжнародному розшуку, а лише визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено детективом ОСОБА_7, шляхом винесення постанови від 26.03.2021 про оголошення підозрюваного ОСОБА_8 в розшук та постанови від 08.04.2021 про оголошення міжнародного розшуку підозрюваного, у зв`язку із тим, що останній 07.12.2020 приватним літаком рейсом Дніпро Тель-Авів вилетів за межі України та станом на день винесення постанови у кримінальному провадженні відсутні дані про його місцезнаходження (т. 6 а.с. 140-142, 144-146).
За змістом Розділу IV Інструкції про порядок використання правоохоронними органами України інформаційної системи Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерпол, затвердженої Наказом № 613/380/93/228/414/510/2801/5 від 17.08.2020, для звернення із запитом про публікацію Генеральним секретаріатом Інтерполу Червоного оповіщення щодо особи, яка розшукується з метою її затримання, арешту, обмеження свободи пересування та подальшої видачі (екстрадиції) в України, правоохоронний орган України надсилає уповноваженому підрозділу визначений пакет документів, у тому числі, завірену копію постанови про оголошення розшуку особи та завірену копію ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування.
Таким чином, розгляд слідчим суддею клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на стадії досудового розслідування передує вирішенню питання про публікацію Червоного оповіщення Генеральним секретаріатом Інтерполу.
Отже, момент, з якого особа вважається такою, що оголошена у міжнародний розшук, відповідає часу винесення постанови про оголошення особи у міжнародний розшук, а доказом, яким сторона обвинувачення має доводити перед слідчим суддею факт того, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук є наявність у матеріалах клопотання процесуального рішення про оголошення особи в міжнародний розшук, оформленого у виді постанови.
Разом з цим, слід зазначити, що у взаємовідносинах України та Міжнародної організації кримінальної поліції - Інтерполу саме Національна поліція виступає як Національне центральне бюро Інтерполу. При цьому, робочим апаратом НЦБ Інтерполу в структурі Національної поліції є саме Департамент міжнародного поліцейського співробітництва.
Із матеріалів кримінального провадження встановлено, що керівник Другого підрозділу детективів Національного бюро 13.04.2021 копію постанови про оголошення підозрюваного ОСОБА_8 у міжнародний розшук направив на виконання до Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України, що підтверджується супровідним листом № 0421-192/16076 (т. 6 а.с. 158).
Окрім того, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 містить відомості про прийняття стосовно ОСОБА_8 рішення суду про здійснення спеціального досудового розслідування 28.10.2021. При цьому, однією з умов за яких слідчий суддя постановляє ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування є оголошення підозрюваного у міжнародний розшук.
Винесення органом досудового розслідування постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук та внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, на переконання слідчого судді, є достатнім для підтвердження факту оголошення ОСОБА_8 у міжнародний розшук в розумінні вимог ст. 281 КПК України та ч. 6 ст. 193 КПК України.
Надані стороною захисту документи на підтвердження інформації щодо перебування підозрюваного ОСОБА_8 у Державі Ізраїль (постановку на тимчасовий консульський облік з 27.04.2021), не спростовують ані факту набуття ОСОБА_8 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, ані факту його оголошення у міжнародний розшук.
Відомості про тимчасовий консульський облік ОСОБА_8 та можливе його місцезнаходження, після прийнятого рішення детективом у формі постанови про оголошення міжнародного розшуку, потребує відповідної перевірки з боку органів досудового розслідування для прийняття відповідного процесуального рішення, що наразі і здійснюється.
Враховуючи тяжкість злочинів вчинення яких інкримінується ОСОБА_8, доведення прокурором наявності обґрунтованої підозри, а також наявність ризиків, передбачених п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає доведеною та обґрунтованою необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Частиною 6 ст. 193 КПК України передбачено, що у випадку розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрання такого запобіжного заходу за відсутності підозрюваного, після затримання цієї особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України, у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України строк дії такої ухвали не зазначається.
Також слідчий суддя при постановленні ухвали враховує положення абз. 7 ч. 4 ст. 183 КПК України де зазначено, що при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, який оголошений у міжнародний розшук, розмір застави не визначається.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 2, 7, 131-132, 177, 193, 196, 281, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання задовольнити.
Обрати підозрюваному ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Після затримання і не пізніш як через сорок вісім годин з часу доставки ОСОБА_8 до місця кримінального провадження розглянути за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід у встановленому законом порядку.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1