Документ № 102364999

Справа № 991/2242/21

Номер провадження 1-кп/991/14/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2021 року Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сікори К.О.,

суддів Гавриленко Т.Г., Танасевич О.В.,

за участю секретаря судового засідання Тарана А.В.,

прокурора Перова А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Ванджурака Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання прокурора Перова А.В. про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000013 від 12 січня 2021 року, за обвинуваченням

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Києві, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України,

В С Т А Н О В И В :

І. Історія провадження

1.1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали зазначеного кримінального провадження.

1.2. 28 грудня 2021 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу шляхом покладення на обвинуваченого строком на два місяці додаткових обов`язків поряд із вже застосованим запобіжним заходом у вигляді застави, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також зі свідками та експертами у кримінальному провадженні;

- не відвідувати Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку, Луганську області та Автономну Республіку Крим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 був учасником (виконавцем) злочинної організації, створеної та очолюваної колишнім народним депутатом України. За твердженням прокурора, метою діяльності вказаної організації було незаконне заволодіння грошовими коштами, отриманими операторами спільної діяльності ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ «Карпатнадраінвест» та ТОВ «Фірма «ХАС» за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування».

Прокурор вказав, що загальна сума, якою заволоділи учасники злочинної організації, за пред`явленим обвинуваченням складає 740 065 924,96 грн.

Як зазначено у клопотанні, термін дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18 жовтня 2021 року, сплив 19 грудня 2021 року, оскільки не був продовжений з об`єктивних причин, однак наразі продовжує існувати ризик переховування ОСОБА_1 від суду з огляду на суворість можливого покарання, оскільки санкції відповідних статей КК України, за якими обвинувачується ОСОБА_1 , передбачають покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.

Крім того, прокурор вказав, що протягом 2014-2015 років ОСОБА_1 регулярно виїздив за кордон, а 28 червня 2016 року його було затримано при спробі перетину державного кордону із Російською Федерацією. Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про складність забезпечення контролю за його місцем перебування та його пересуванням.

До того ж, з моменту повідомлення іншим учасникам злочинної організації про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень 16 червня 2016 року він неодноразово ігнорував виклики до Національного антикорупційного бюро України, а зрештою виїхав до міста Москва Російської Федерації, у зв`язку з чим 20 лютого 2017 року його було оголошено у розшук.

Прокурор зазначив, що за результатами негласних слідчих (розшуковик) дій по контролю за телефонними розмовами колишнього директора ТОВ «Фірма «ХАС» ОСОБА_3 встановлено, що члени злочинної організації мають намір переховуватися від органів досудового розслідування та суду на території, окупованій Російською Федерацію, - Автономній Республіці Крим.

Ці обставини у їхній сукупності, на думку прокурора, підтверджують наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, - переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.

Крім того, як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту обвинувачений ОСОБА_1 дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі свідків, показання яких підтверджують його вину у вчиненні злочинів. З огляду на безпосередність дослідження судом показань, як загальну засаду кримінального провадження, у обвинуваченого ОСОБА_1 з`явилась можливість перешкодити кримінальному провадженню шляхом незаконного впливу на свідків та експертів, показання яких мають доказове значення.

Також прокурор зазначив, що перелічені у клопотанні особи є учасниками злочинної організації та обвинуваченими (підозрюваними) у кримінальному провадженні, з якого було виділено кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 . У зв`язку із цим, прокурор вважає за необхідне обмежити спілкування ОСОБА_1 із зазначеними особами з метою уникнення можливого узгодження між ними дій стосовно перешкоджання встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення.

На думку прокурора, незастосування до ОСОБА_1 зазначених обов`язків, може призвести до негативного впливу з його боку на розгляд кримінального провадження.

ІІ. Позиція учасників судового засідання

2.1. Прокурор Перов А.В. підтримав подане ним клопотання із зазначених у ньому підстав.

2.2. Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що від браслету в нього набрякають ноги, що створює сильний дискомфорт. Також вказав, що зі свідками та експертами він особисто не знайомий, а тому у разі випадкової зустрічі з ними не зможе їх ідентифікувати та у зв`язку з покладеним на нього обов`язком утриматися від спілкування з ними.

2.2. Захисник Ванджурак Р.В. проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, крім обов`язку щодо носіння електронного засобу контролю.

Також захисник зазначив, що обвинувачений позбавлений можливості виконання обов`язку щодо утримання спілкування зі свідками та експертами у цьому кримінальному провадженні, оскільки не знайомий з ними та не може їх ідентифікувати.

ІІІ. Мотиви суду

3.1. Дослідивши клопотання прокурора, заслухавши доводи учасників кримінального провадження, колегія суддів встановила наступні обставини.

Встановлені судом обставини

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 06 лютого 2018 року ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (т. 3, а.с. 78).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 січня 2021 року до ОСОБА_1 застосовано раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 12 березня 2021 року та визначено заставу у розмірі 770 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 747 900 грн (т. 6, а.с. 109-120).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 03 березня 2021 року зменшено розмір альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу - застави з 770 до 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250 грн (т. 6, а.с. 126-127).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09 березня 2021 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено на 45 днів, а саме до 22 квітня 2021 року, визначено заставу у розмірі 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250 грн (т. 6, а.с. 128-141).

02 квітня 2021 року обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні був направлений та того ж дня надійшов до Вищого антикорупційного суду (т. 1 а.с. 1).

05 квітня 2021 року у підготовчому судовому засіданні запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 продовжено на 60 днів, а саме до 03 червня 2021 року, визначено заставу у розмірі 375 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 851 250 грн, визначено обов`язки, які покладаються на обвинуваченого ОСОБА_1 у випадку внесення застави та встановлено строк дії цих обов`язків - два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави (т. 7, а.с. 3-17).

05 травня 2021 року на рахунок Вищого антикорупційного суду надійшли кошти, внесені в якості застави за ОСОБА_1 у сумі 851 250,00 грн, що підтверджується довідкою № 03.13-04/11/2021 від 05 травня 2021 року (т. 7, а.с. 87).

17 травня 2021 року на адресу суду надійшов лист № 08/8175 Державної установи «Київський слідчий ізолятор», яким повідомлялося про те, що ОСОБА_1 звільнений з-під варти державної установи «Київський слідчий ізолятор» 05 травня 2021 року у зв`язку із внесенням застави у розмірі 851 250 грн, визначеної ухвалою суду від 05 квітня 2021 року (т. 7, а.с. 113).

Після цього обов`язки, покладені на ОСОБА_1 у зв`язку з внесенням застави, були частково змінені ухвалою суду від 01 червня 2021 року (т. 7, а.с. 186-192) та продовжені ухвалами суду від 05 липня та 02 вересня 2021 року (т. 7, а.с. 232-240; т. 23, а.с. 75-82), а також частково змінені та продовжені ухвалою суду від 18 жовтня 2021 року. Строк дії обов`язків було встановлено до 19 грудня 2021 року.

15 грудня 2021 року до суду надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 . Розгляд зазначеного клопотання був призначений на 17 грудня 2021 року, однак судове засідання було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням члена колегії суддів - судді Гавриленко Т.Г. на лікарняному, а строк покладених на ОСОБА_1 не був продовжений.

Оцінка судом доводів прокурора

3.2. Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор має право звернутися в порядку, передбаченому ст. 184 цього Кодексу, до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 200 КПК України у клопотанні про зміну запобіжного заходу обов`язково зазначаються обставини, які:

1) виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу;

2) існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які слідчий, прокурор на той час не знав і не міг знати.

При вирішенні питання про покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків у порядку ст. 200 КПК України необхідно враховувати той факт, що продовжує діяти застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 375 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 851 250 грн, який забезпечує виконання обов`язку обвинуваченого з`являтися за викликом до суду.

Частина перша статті 182 КПК України регламентує, що метою запобіжного заходу у вигляді застави є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, передбачених цією статтею.

Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України обов`язки, передбачені ч. 5 та 6 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

З аналізу викладених норм та особливостей нормативної конструкції ч. 1 ст. 200 та ч. 1 ст. 201 КПК України слідує, що окремо покласти обов`язок без застосованого запобіжного заходу неможливо, проте можливо звернутися із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, чи про зміну способу їх виконання.

З урахуванням викладеного запобіжний захід у такому випадку розглядається як комплексний інститут, складовими якої є сам запобіжний захід і те, що його доповнює, - обов`язки. У зв`язку з цим, колегія суддів констатує про наявну у прокурора правову підставу звернутися із клопотанням в порядку ст. 200 КПК України про зміну запобіжного заходу шляхом покладення додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 191 КПК України.

3.3. Судом встановлено, що у зв`язку з перебуванням члена колегії суддів - судді Гавриленко Т.Г. на лікарняному була відсутня можливість розглянути клопотання прокурора від 15 грудня 2021 року про продовження строку дії покладених на ОСОБА_1 обов`язків.

Вищезазначене судом розцінюється як обставина, яка виникла після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, і може розглядатися у контексті підстави для звернення прокурора із клопотанням у порядку ст. 200 КПК України. Отже розгляд клопотання прокурора про покладення на обвинуваченого під час дії застосованого запобіжного заходу у вигляді застави додаткових обов`язків після того, як закінчився строк дії попередньої ухвали, у зв`язку із незалежними від учасників судового провадження та суду обставинами, відповідає завданням та дієвості кримінального провадження.

3.4. При вирішенні питання про покладання додаткових обов`язків необхідно дотримуватись вимог ст. 184 та 194 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим цією нормою ризикам.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

3.5. Суд звертає увагу, що в силу положень ч. 2 ст. 42 КПК України ОСОБА_1 наразі перебуває у статусі обвинуваченого, тому колегією суддів не надається оцінка наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень.

3.6. В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та попередньо підтверджені судом ризики, що визначені у ч. 1 ст.177 КПК України:

- ризик переховування від суду;

- ризик впливу на свідків та експерта.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченого, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Ризик переховування обвинуваченого від суду

3.7. В обґрунтування наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду прокурор вказує на тяжкість злочинів, у вчинені яких він обвинувачується, та зазначає про поведінку обвинуваченого у минулому, зокрема, невиконання ним своїх процесуальних обов`язків під час досудового розслідування.

Оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, при цьому положення ст. 45 КК України виключають можливість звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, звільнення від відбуття покарання з випробуванням відповідно до ст. 75 КК України, а також призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію прокурора про те, що тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 злочинів є вагомим доводом, що збільшує ризик переховування від суду.

Прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 неодноразово порушував покладені на нього процесуальні обов`язки, ухилявся від прибуття на виклики детектива, його було оголошено в розшук.

Колегія суддів встановила, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 09 лютого 2016 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 000 000 грн (т. 3, а.с. 41-46).

28 червня 2016 року детектив Національного антикорупційного бюро України Шимко А.П. повідомив ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 205 КК України (т. 3, а.с. 29-35).

29 червня 2016 року ОСОБА_1 було затримано детективом Національного антикорупційного бюро України Шимко А.П. у пункті пропуску через державний кордон «Бачівськ», Сумська область, Глухівський район (т. 3, а.с. 37-38).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 03 серпня 2016 року ОСОБА_1 було змінено запобіжний захід у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту (т. 3, а.с. 39-40).

15 лютого 2017 року детектив Національного антикорупційного бюро України Клименко О.В. повідомив ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої підозри та про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України (т. 3, а.с. 47-61).

Вказане повідомлення про підозру направлено на адресу ОСОБА_1 рекомендованим листом (т. 3 а.с. 62) та вручено під розписку ОСОБА_19 (т. 3, а.с. 63).

Відповідно до протоколу допиту свідка ОСОБА_19 , яка є дружиною обвинуваченого, від 18 лютого 2017 року її чоловік поїхав з дому 9-10 лютого та більше не повертався, його місцезнаходження станом на момент допиту їй невідомо (т. 3, а.с. 64-65).

Постановою від 20 лютого 2017 року детектива Національного антикорупційного бюро України Вітковського В.С. підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у розшук (т. 3, а.с. 66-67).

ОСОБА_1 неодноразово викликався до Національного антикорупційного бюро України для допиту в якості підозрюваного, зокрема на його адресу направлялися повістки про виклик від 13 січня 2016 року, 01, 07 та 27 червня 2017 року (т. 3, а.с. 69-77; т. 4, а.с. 186).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 грудня 2017 року надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_1 та інших осіб (т. 3, а.с. 79-88).

Відповідно до протоколу затримання від 12 січня 2021 року ОСОБА_1 було затримано у пункті пропуску через державний кордон «Бачівськ» (т. 6, а.с. 2-6).

Зазначені обставини підтверджують доводи прокурора про те, що обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового розслідування неодноразово та упродовж тривалого часу порушував покладені на цього процесуальні обов`язки, а також ухилявся від органів досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Отже, враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_1 злочинів, поведінку обвинуваченого у минулому, зокрема, ухилення від органів досудового розслідування протягом тривалого часу, суд вважає наявним ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.

Ризик незаконного впливу на свідків та експертів

3.8. Як зазначив прокурор, після відкриття матеріалів кримінального провадження стороні захисту обвинувачений ОСОБА_1 дізнався про обсяг зібраних доказів, у тому числі свідків, показання яких підтверджують його вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів, та експертів, які можуть бути допитані у судовому засіданні.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та експертів, колегія суддів виходить із передбаченої Кримінальним процесуальним кодексом України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1 та 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, обвинувачений ОСОБА_1 знатиме як їх персональні дані, так і зміст наданих ними показань на стадії досудового розслідування.

Вказане дає підстави обґрунтовано припускати вірогідність незаконного впливу зі сторони ОСОБА_1 на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

До того ж, враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 84, ч. 1 ст. 95 КПК України допит експерта є одним із процесуальних джерел доказів, існує ризик незаконного впливу на експертів з метою надання ними заздалегідь узгоджених свідчень на користь обвинуваченого.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ризик незаконного впливу на свідків та експертів у цьому кримінальному провадженні не зменшився та продовжує існувати.

3.9. На думку колегії суддів, належна процесуальна поведінка ОСОБА_1 під час відсутності дії додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, була забезпечена головним чином саме застосованим до нього відповідним розміром застави. Разом із тим, з моменту припинення дії зазначених обов`язків минув досить короткий час, за який не можна було впевнитися у беззаперечному дотриманні ОСОБА_1 його процесуальних обов`язків.

Водночас, обов`язок обвинуваченого прибувати до прокурора за першою вимогою та повідомляти прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, на думку колегії суддів, на стадії судового розгляду не вбачається необхідним. Тому ці частині клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Поряд із цим, суд вважає за доцільне покласти на обвинуваченого обов`язок утримуватися від спілкування із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 (які є підозрюваними (обвинуваченими) у кримінальному провадженні, з якого виділено кримінальне провадження. щодо ОСОБА_1 ), свідками та експертами у кримінальному провадженні.

Отже, з огляду на існуючі ризики, колегія суддів уважає, що покладення на обвинуваченого ОСОБА_1 додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відповідає меті застосованого до нього запобіжного заходу, у зв`язку з чим клопотання прокурора підлягає задоволенню частково.

3.10. Контроль за виконанням ухвали колегія суддів вважає за необхідне покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 184, 194, 200, 369, 372 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Клопотання прокурора Перова А.В. про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 - задовольнити частково.

2. Запобіжний захід, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінити, поклавши на нього додаткові обов`язки поряд із вже застосованим запобіжним заходом у вигляді застави, а саме:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , а також зі свідками та експертами у кримінальному провадженні;

- не відвідувати Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку, Донецьку, Луганську області та Автономну Республіку Крим;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

3. У решті клопотання прокурора відмовити.

4. Визначити термін дії обов`язків, покладених судом, до 28 лютого 2022 року включно.

5. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000013 від 12 січня 2021 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя К.О. Сікора

Судді Т.Г. Гавриленко

О.В. Танасевич