Документ № 102623150

Справа № 991/274/22

Провадження № 1-кс/991/280/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2022 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52021000000000281 від 26.05.2021, відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця міста Києва, одруженого, не працює, освіта вища, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст.369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14.01.2022 до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

Обставини, на які у клопотанні посилається детектив.

Детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що слідчими ГСУ ФР ДФС України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100060000087 за ч. 4 ст.190 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснюється групою прокурорів Офісу Генерального прокурора.

В рамках цього кримінального провадження 21.04.2021 за результатами проведення обшуків вилучено, зокрема, транспортні засоби: Mercedes-Benz S400 CDI, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_8 ; Porshe Macan GTS, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_9 ; Bentley Continental GT, д.н.з. НОМЕР_3, та автомобіль Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_4, які належать ОСОБА_10 .

У вересні2021року (точнідата,час тамісце органомдосудового розслідування не встановлено) ОСОБА_11 стало відомо про наявність вказаного кримінального провадження та бажання ОСОБА_10 повернути вилучені транспортні засоби та інше майно.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_11, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, невстановленими на цей час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами, у період часу з вересня по листопад 2021 року підбурили довірену особу ОСОБА_10 - ОСОБА_12 до надання службовим особам Офісу Генерального прокурора, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в остаточній сумі 100000 (сто тисяч) доларів США за вчинення дій в інтересах ОСОБА_10 з використанням наданого їм службового становища, зокрема, щодо зміни групи прокурорів, повернення вилученого майна та закриття кримінального провадження. Для реалізації запланованого, керуючись корисливим мотивом, у тому числі, особистого збагачення, ОСОБА_11 розраховував використати особисті зв`язки з працівниками органів прокуратури.

28.09.2021 на виконання протиправної вимоги ОСОБА_11, в обумовлений ним спосіб, ОСОБА_12 передав через ОСОБА_4 частину неправомірної вигоди ОСОБА_11 у сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США (заздалегідь ідентифікованих банкнот), для передачі керівництву Офісу Генерального прокурора, за вирішення питання щодо повернення ОСОБА_10 майна, вилученого під час досудового розслідування кримінального провадження №12020100060000087.

У зв`язку з невиконанням службовими особами Офісу Генерального прокурора першого етапу домовленостей (повернення вилученого майна ОСОБА_10 ) 05.11.2021 та 10.11.2021 ОСОБА_11 повернув ОСОБА_12 грошові кошти в загальній сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США.

Під час досудового розслідування встановлено, що повернуті ОСОБА_11 грошові кошти не є заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами (банкнотами), які 28.09.2021 ОСОБА_12 передав ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 ККУкраїни,тобто упідбурюванні донадання неправомірноївигоди службовійособі,яка займаєособливо відповідальнестановище,за вчиненняслужбовою особоюв інтересахтретьої особибудь-якоїдії звикористання наданогоїй службовогостановища.

13.01.2022 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України.

На обґрунтування необхідності застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, детектив посилається на те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжувати кримінальне правопорушення в якому підозрюється, а також застосування запобіжного заходу необхідне для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

Детектив у клопотанні зазначає, що враховуючи відомості про особу підозрюваного, характер вчинених кримінальних правопорушень, їх повторюваність, можна прийти до вмотивованого висновку, що в разі обрання ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, останній завдяки своїм зв`язкам в органах прокуратури негативно впливатиме на хід досудового розслідування у цьому провадженні, безпосередньо впливатиме на учасників кримінального провадження, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду. Інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів.

При застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу детектив просить визначити заставу в розмірі, що становить 2750000 грн. Вважає, що такий розмір застави є необхідним враховуючи тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, нездатність застави у межах, визначених п.3ч.5ст.182КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Крім того, у разі внесення застави, детектив просив покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КК України.

Позиція сторін у судовому засіданні.

Прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання детектива ОСОБА_6, вважав його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання, вказував, що воно є необґрунтованим. Зазначав, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, оскільки частина підозри, яка містить роз`яснення прав та обов`язків підозрюваного підписана лише детективом і не погоджена прокурором, отже ОСОБА_4 є таким, що не набув статусу підозрюваного і відносно нього не може розглядатися клопотання про застосування запобіжного заходу. Щодо ризиків на які посилається прокурор в клопотанні, а саме переховування він слідства та суду, знищити, сховати або спотворити речі та незаконний вплив на свідків є недоведеними або відсутніми взагалі. В клопотанні відсутнє обґрунтування щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу до його підзахисного. Також, зазначив, що підозрюваний має міцні соціальні зв`язки, одружений, виховує дитину інваліда від першого шлюбу дружини, тому вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт чи особисте зобов`язання.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та додатково зазначив, що він, крім Антипова, більше ні з ким не спілкується, а тому не може впливати на свідків. З приводу матеріального становища вказував, що на теперішній час не має ніяких доходів та збережень, його дитина навчається в університеті, і він має кредити в трьох банках. Щодо переховування від слідства та суду пояснив, що мав таку можливість після проведення в його квартирі обшуку та після вручення підозри однак цього не зробив і робити не збирається.

Оцінка і мотиви слідчого судді.

З матеріалів клопотання вбачається, що детективами Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021 порушеного

13.01.2022 ОСОБА_4 повідомлено пропідозру увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.4ст.27,ч.4ст.369КК України,а саме у підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використання наданого їй службового становища.

Отже, відповідно до вимогст. 42 КПК України, ОСОБА_4 має статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.

Копія клопотання та доданих до нього матеріалів підозрюваному ОСОБА_4 вручено 14.01.2022 о 09:15 год, тобто з дотриманням вимог ч. 2ст. 184 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо обґрунтованості підозри.

Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ, обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. пунктом 175; рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182). При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи (рішення у справі «Murrаy v.United Kingdom», 14310/88, 28.10.1994, п. 55).

Так, підставами для обґрунтованої підозри про те, що ОСОБА_4 вчинив вказане кримінальне правопорушення, є відомості, які містяться в наданій слідчому судді і дослідженій у судовому засіданні заяві ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 26.05.2021 (т. 1 а.с. 46-48) та інших наданих та досліджених джерелах доказів. Такими джерелами доказів є, зокрема: протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 24.09.2021, під час якого він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_4 та ОСОБА_11 та підбурення його до надання неправомірної вигоди в розмірі 100000 (сто тисяч) доларів США у два етапи по 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США службовим особам Офісу Генерального прокурора, тобто особам, які відповідно до п. п. 2,3 примітки до ст. 368 КК України, є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, за повернення майна ОСОБА_10 і закриттякримінального провадження№12020100060000087(т.1а.с.128-132);протокол допитусвідка ОСОБА_12 від 28.09.2021,під часякого вінповідомив прозустріч з ОСОБА_11 та ОСОБА_4,та переданняним,в обумовленийостанніми спосіб,неправомірної вигодиу розмірі50000(п`ятдесяттисяч)доларів США(т.1а.с.133-136);протокол допитусвідка ОСОБА_12 від 05.10.2021,під часякого вінповідомив прообставини зустрічіз ОСОБА_11 та ОСОБА_4 та озвученійому деталіплану,згідно зяким в Офісі Генеральногопрокурора напідставі депутатськогозвернення відбудетьсязаслуховування в Офісі Генеральногопрокурора,за результатамиякого будеприйнято рішеннящодо повернення ОСОБА_10 вилученого майнаі закриттякримінального провадження.Також ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12,що ранішенадана ним ОСОБА_4 неправомірна вигодав розмірі50000(п`ятдесяттисяч)доларів СШАпередана невстановленійособі (т.1а.с.137-141);протокол допитусвідка ОСОБА_12 від 11.10.2021,під часякого вінповідомив протелефонну розмовуз ОСОБА_4,у якійостанній повідомив,що грошовікошти ОСОБА_11 передав своємубезпосередньому керівнику(т.1а.с.142-146);протокол допитусвідка ОСОБА_12 від 13.10.2021,під часякого вінповідомив прозустріч з ОСОБА_11,під часякої останнійсказав,що попроцедурі спочаткувідбудеться заслуховуваннястану досудовогорозслідування іпроцесуального керівництвана підставідепутатського звернення,за результатамиякого кримінальнусправу передадутьіншому підрозділу,і загальнийстрок водин місяцьвони непорушать,а питанняпро повернення ОСОБА_10 майна ізакриття кримінальногопровадження узгодженоі наконтролі уГенерального прокурора.Під часзустрічі особитакож обмінялиськонтактами вмобільному додатку«Threema»(т.1а.с.147-151);протокол допитусвідка ОСОБА_12 від 25.10.2021,в якомувін повідомивпро телефоннийдзвінок ОСОБА_11,в якомуостанній озвучив,що людиназаходила до«першої» іпитання будерозглядатись впакеті зіншими «питаннями»та зустріч19.10.2021.Також ОСОБА_12 повідомив проотриману ниму мобільномудодатку «Threema»фото довідкиу кримінальномупровадженні №12020100060000087та обставинизустрічі 23.10.2021(т.1а.с.152-157);протокол допитусвідка ОСОБА_12 від 04.11.2021,в якомувін повідомивпро йогозустріч з ОСОБА_11 29.10.2021,коли останнійозвучив проповернення ОСОБА_12 грошових коштіву розмірі50000(п`ятдесяттисяч)доларів США,якщо питанняне будевирішене довівторка.Крім того ОСОБА_11 повідомив ОСОБА_12 про товариша,який такожуспішно займаєтьсятакими питаннями(т.1а.с.158-162);протокол допитусвідка ОСОБА_12 від 05.11.2021,в якомувін повідомивпро йогозустріч з ОСОБА_11 05.11.2021,під часякої останнійповернув ОСОБА_12 46000(сорокшість тисяч)доларів США,та озвучивготовність іншоїлюдини повернути ОСОБА_10 вилучених автомобілівза тиждень(т.1а.с.163-167);протокол допитусвідка ОСОБА_12 від 09.11.2021,в якомувін повідомивпро телефоннурозмову з ОСОБА_11 06.11.2021,коли ОСОБА_11 озвучив,що за150000(стоп`ятдесят тисяч)доларів США можна повернути майно та закрити справу, з яких 75000 (сімдесят п`ять тисяч) доларів США слід передати наперед за повернення майна. Крім того, ОСОБА_12 повідомив про його зустріч з ОСОБА_11 08.11.2021, під час якої озвучив подальший порядок дій (т. 1а.с. 168-172); протокол допиту свідка ОСОБА_12 27.11.2021, в якому він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_11 10.11.2021, під час якої останній повернув ОСОБА_12 ще 4000 (чотири тисячі) доларів США та озвучив про необхідність передання людині «банкомату» першої частин грошових коштів для початку процесу повернення майна. Крім того, ОСОБА_12 повідомив про зустріч з ОСОБА_11 11.11.2021 та спілкування по гучному зв`язку через мобільний додаток «Threema» у телефоні ОСОБА_11 з особою на ім`я ОСОБА_13, який озвучив механізм та порядок вирішення питань. Крім того, під час допиту ОСОБА_12 повідомив, що 16.11.2021 йому стало відомо про повернення автомобілів ОСОБА_10, тому 18.11.2021, та 19.11.2021 у нього були зустрічі з ОСОБА_11 з приводу повернення автомобілів. Також ним було повідомлено зміст телефонних розмов 22.11.2021, 25.11.2021 з ОСОБА_11, щодо виклику ОСОБА_14, ОСОБА_15 до прокуратури з приводу повернення майна (т. 1 а.с. 173-180); протокол огляду від 28.09.2021, під час якого ОСОБА_12 було вручено 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, які були попередньо ідентифіковані та добровільно надані ОСОБА_10 (т. 1 а.с. 201-208); протокол огляду від 05.11.2021, під час якого ОСОБА_12 видав отримані від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 46000 (сорок шість тисяч) доларів США (т. 1 а.с. 210-222); протокол огляду від 10.11.2021, під час якого ОСОБА_12 видав отримані від ОСОБА_11 грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисяч) доларів США (т. 1 а.с. 223-225); протокол огляду від 17.11.2021, під час якого встановлено, що видані 05.11.2021 та 10.11.2021 ОСОБА_12 грошові кошти не є грошовими коштами, які вручались йому 28.09.2021 (т. 1 а.с. 226-244); протокол пред`явлення до впізнання від 24.09.2021, під час якого ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_11 та ОСОБА_4 (т. 2 а.с. 148-150); протокол огляду мобільного телефону ОСОБА_12 від 27.11.2021 на предмет його спілкування з ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 156-172); матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких задокументовано спілкування та зустрічі ОСОБА_12 з ОСОБА_11, ОСОБА_4 щодо повернення майна та закриття кримінального провадження №12020100060000087, розміру неправомірної вигоди за це, способу передачі та реалізації плану, які оглянуті відповідно до протоколу огляду від 12.01.2022; матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких задокументовано розмови ОСОБА_11 з іншими невстановленими особами(т. 2 а.с. 1-116).

Слідчий суддя вважає, що на час розгляду клопотання обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення є доведеною, тобто зазначені у клопотанні детектива обставини і надані документи кримінального провадження у своїй сукупності підтверджують, що існують факти та інформація, які переконують у тому, що ОСОБА_4 здійснював підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використання наданого їй службового становища.

Доводи сторони захисту щодо необґрунтованості повідомленої підозри, а саме щодо не погодження прокурором прав та обов`язків підозрюваного, які містяться в повідомленні про підозру є необґрунтованими, з огляду на таке.

Як убачаєтьсяз повідомленняпро підозру ОСОБА_4 від 13.01.2022,воно складенедетективом Другоговідділу детективів Першого підрозділудетективів Головногопідрозділу детективів Національного антикорупційногобюро України ОСОБА_16,погоджене прокуроромшостого відділууправління процесуальногокерівництва,підтримання державногообвинувачення тапредставництва всуді Спеціалізованоїантикорупційної прокуратуриОфісу Генеральногопрокурора ОСОБА_7 та міститьвсі необхіднівідомості, передбачені ст. 277 КПК України.

Необхідність погодження та підписання прокурором переліку прав підозрюваного не ґрунтується на законі, оскільки, виходячи із системного аналізу ч. 2, 3 ст. 276, п. п. 7, 8 ч. 1 ст. 277, ч. 1 ст. 278 КПК України, підозрюваному про його права повідомляє особа, яка здійснює вручення письмового повідомлення про підозру, а, отже перелік таких прав повинен містити підпис лише особи, яка здійснила таке повідомлення (п. 8 ч. 1 ст. 277 КПК України).

Як убачається з матеріалів, наданих на обґрунтування клопотання, повідомлення про підозру містить відомості про роз`яснення прав підозрюваного, передбачених ст. 42 КПК України, яке було здійснене детективом ОСОБА_16, відповідно до вимог ст. 276 КПК України, та містить підпис детектива, як це передбачено п. 8 ч. 1 ст. 277 КПК України.

Щодо наявності ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України.

Статтею 177 КПК Українивизначено, що метою застосування запобіжного заходу до підозрюваного є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам вчинити певні дії, що передбачені в цій статті.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на існування таких ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатина свідківу цьому кримінальномупровадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється, обвинувачується.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність даного ризику у відповідності до КПК Українине означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні, та обставини, встановлені під час його розгляду, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Так, ризик переховування від правосуддя обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (санкція ч. 4 ст. 369 КК України передбачає покарання у виді позбавлення воліна строквід п`ятидо десятироків зконфіскацією майнаабо безтакої). Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Це твердженняузгоджується ізпозицією ЄСПЛ,викладеною урішенні посправі«Ilijkovv.Bulgaria»від26.06.2001(§80,заява №33977/96),за якоюсуворість можливоговироку євідповідним елементомв оцінціризику ухилення,а поглядна серйозністьобвинувачення протизаявника даєуповноваженим органамможливість обґрунтовановважати,що такийпочатковий ризикбув встановлений,та у рішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Крім того, підозрюваний має документ для виїзду за кордон - паспорт громадянина України № НОМЕР_5 (дата видачі: 02.04.2018, термін дії до: 02.04.2028). Наявність паспорту громадянина України для виїзду за кордон вказує на можливість безперешкодного перетину підозрюваним державного кордону України.

Також, слідчий суддя погоджується з твердженням прокурора про наявність в ОСОБА_4 зв`язків у різних органах, в тому числі в органах прокуратури, які, в свою чергу, можуть забезпечити його переховування від правоохоронних органів та суду, враховуючи те, що останній підтвердив у судовому засіданні про своє знайомство та спілкування з ОСОБА_11, який є працівником Офісу Генерального прокурора. Такі зв`язки підтверджується інформацією, зафіксованою протоколом огляду МНІ від 12.01.2022, на яких зафіксовано результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Отже, такі відомості, у своїй сукупності дають достатні підстави для переконання того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду як на території України, так і шляхом виїзду за її межі.

Ризик знищення, переховування, або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Слідчий суддя вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.

Так, переданий ОСОБА_12 через ОСОБА_4, попередньо ідентифікований предмет неправомірний вигоди в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США так і не було виявлено. А повернені ОСОБА_11 грошові кошти (46000 доларів США та 4000 доларів США) не є тими грошовими коштами, які вручались ОСОБА_12 .

Зважаючи на те, що місцезнаходження ідентифікованих грошових коштів в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США на даний час органу досудового розслідування невідоме, а згідно з фактичними даними, що містяться у матеріалах, якими обґрунтовується клопотання, саме ОСОБА_4 отримав ці грошові кошти від ОСОБА_12, є обґрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може вжити всі необхідні заходи для приховування, обміну цих грошових коштів, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та здобуття доказів органом досудового розслідування.

Крім того, ОСОБА_4 має зв`язки з іншими невстановленими особами, які були залучені в процес надання неправомірної вигоди. Останні можуть сприяти підозрюваному у спотворенні, приховуванні або знищенні будь-яких документів, що мають значення для кримінального провадження.

З огляду на викладене, є обґрунтовані підстави вважати, що з метою приховування своєї діяльності та діяльності інших осіб, яка є предметом досудового розслідування, ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити речові докази та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин вчиненого злочину.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя також вважає обґрунтованим твердження сторони обвинувачення про існування цього ризику.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, а також те, що у ОСОБА_4 наявні знайомства серед керівників та працівників Офісу Генерального прокурора, останній використовуючи свої зв`язки може особисто чи опосередковано впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Так, ОСОБА_17 через ОСОБА_11 чи інших працівників Офісу Генерального прокурора може впливати на прокурорів та слідчих у кримінальному провадженні №12020100060000087, які володіють інформацією і мають безпосередній доступ до матеріалів кримінального провадження та яким відомі обставини щодо стану досудового розслідування.

Крім того, ОСОБА_17 може здійснювати вплив безпосередньо на іншого підозрюваного ОСОБА_11 та осіб, які останнім залучалися до вчинення кримінального правопорушення: ОСОБА_18, ОСОБА_19, з метою не надання ними показань або надання ними неправдивих показань.

Також, ОСОБА_4 може впливати на свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10 шляхом тиску на них, примушування до зміни показань чи відмови від надання показань, оскільки саме їх своїми діями ОСОБА_4 прямо чи опосередковано підбурював до вчинення кримінального правопорушення та надання ними неправомірної вигоди.

Крім того, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_4 може здійснювати вплив на інших учасників кримінального провадження, які ще не допитані органом досудового розслідування, для надання ними інших показань.

При оцінці вказаного ризику слідчий суддя враховує встановлений нормамиКПК Українипорядок безпосереднього сприйняття судом показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, із забезпеченням права обвинуваченого на перехресний допит. Суд під час судового провадження може обґрунтовувати свої висновки лише на показах, які він безпосередньо сприймав, отримав усно від свідків (ст. 23 КПК України). Тобто, ризик незаконного впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Отже, стороною обвинувачення обґрунтовано, що підозрюваний може здійснити дії, спрямовані на вплив у позапроцесуальний спосіб на свідків у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання органу досудового розслідування достовірних показань щодо його участі у вчиненні кримінального правопорушення для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Детективом у клопотанні зазначено, що враховуючи зв`язки ОСОБА_4 в органах прокуратури, його обізнаність з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень за попередньою змовою з невстановленими на даний час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Крім того, ОСОБА_4 без застороги розповідав ОСОБА_12 про свої справи з так званими «чорними» реєстраторами, з якими він працює і зараз, рейдерство, озвучував суми неправомірної вигоди за вирішення питання про реєстрацію нотаріусом. Вказане свідчить про широке коло зв`язків, які в свою чергу можуть негативно впливати на досудове розслідування та отримання доказів у справі, що також свідчить про можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому детективом у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не обґрунтовано та не доведено, яким саме іншим чином підозрюваний може перешкоджати у проведенні досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, не наведено фактичних даних щодо можливих чи існуючих конкретних дій підозрюваного, направлених на перешкоджання здійсненню досудового розслідування та отримання доказів у справі.

З огляду на викладене, слідчий суддя вважає не доведеним існування ризику, передбаченого п. 4 ч. 1ст. 177 КПК України.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.

Щодо вказаного ризику слідчий суддя вважає, що існують наявні обставини, які свідчать про можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень.

Так, відповідно до інформації зафіксованої протоколом огляду від 12.01.2022, ОСОБА_4 28.09.2021 під час зустрічі з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 повідомлялося про обставини щодо його співпраці з ОСОБА_20, що він «працює» у сфері юстиції з «чорними» реєстраторами, займається рейдерством нерухомості, «вирішує» питання про реєстрацію нотаріусом, що свідчить про його неправомірну поведінку та можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що прокурор довів у судовому засіданні наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені пунктами 1, 2, 3, 5 частини 1статті 177 КПК України.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, відповідно до вимог ст. 178 КПК України, також враховує вік та стан здоров`я підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення ним кримінального правопорушення та тяжкість покарання, що йому загрожує, відсутність у нього постійного місця роботи, його майновий стан та ризик продовження чи повторення протиправної поведінки підозрюваним, про який зазначено вище. Слідчий суддя вважає, що, з огляду на обставини вчиненого кримінального правопорушення та спосіб життя підозрюваного, наявність у нього постійного місця проживання (яке не збігається з місцем реєстрації), та зареєстрованого шлюбу не свідчать про міцність його соціальних зв`язків. Отже, оцінюючи у сукупності всі обставини на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, яке є тяжким (ч. 4 ст. 27, ч. 4ст. 369 КК України) та чотирьох доведених ризиків, відомості щодо особи підозрюваного, слідчий суддя вважає, що на цьому етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження.

Щодо недостатностізастосування більшм`яких запобіжнихзаходів.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу. (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні із триманням під вартою, є особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт.

З урахуванням встановлених обставин, характеру справи, існуючих ризиків, на теперішній час застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків, оскільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою буде більш ефективним щодо інших запобіжних заходів, від вчинення ОСОБА_4 позапроцесуальних дій та неналежної процесуальної поведінки.

Оскільки прокурор довів обставини, передбачені пунктами 1-3 ч. 1ст. 194 КПК України, слідчий суддя, відповідно до частини п`ятої цієї статті, застосовує до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який на даному етапі кримінального провадження може запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Щодо розміру застави.

Згідно з ч. 3 ст. 184 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбаченихстаттею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченомучастиною четвертоюцієї статті.

Відповідно до ч. 4ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбаченихст. 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього. Абзац другий цієї частини статті допускає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Зважаючи на наведені норми законодавства, ураховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, вид і розмір покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим, відомості про майновий стан підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку, що застава в межах, визначених п. 2 ч. 5ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, тому є необхідним визначити підозрюваному заставу в більшому розмірі.

Детектив уклопотанні проситьвизначити заставуу розмірі,що перевищуєвісімдесят розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб,а саме 2 750 000,00 грн, посилаючись на майновий стан підозрюваного, дані про особу, нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення належним чином не обґрунтувала розмір визначеної у клопотанні застави будь-якими розрахунками, достатніми, щоб вони могли бути повністю враховані.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано розмір предмета злочину, сімейний стан підозрюваного, а саме те, що він одружений, його майновий стан, наявність у підозрюваного легкового автомобіля «SKODA OCTAVIA A7», 2017 р.в., а також те, що частину неправомірної вигоди в розмірі 50000 доларів США, які було попередньо ідентифіковано, ОСОБА_12 передав саме ОСОБА_4 . В подальшому ОСОБА_11 були повернуті ОСОБА_12 грошові кошти в розмірі 50000 доларів США, які не є грошовими коштами, які передавались ОСОБА_4 . Тобто на даний час місцезнаходження попередньо ідентифікованих грошових коштів в розмірі 50 000 доларів США не встановлено, що дає підстави слідчому судді вважати, що вказані кошти можуть перебувати у підозрюваного ОСОБА_4 .

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що розмір застави в сумі 2 750 000 грн, про визначення якого просить сторона обвинувачення, буде неспівмірним із встановленими під час розгляду клопотання обставинами. Водночас внесення застави у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в грошовому виразі становить 1 240500 гривень (що є еквівалентним розміру отриманої підозрюваним неправомірної вигоди), на думку слідчого судді, здатне забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до правил ч. 5ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні.

Згідно з ч. 7ст. 194 КПК Україниобов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців. Тому строк дії покладених на підозрюваного обов`язків встановлюється слідчим суддею в межах строку досудового розслідування, тобто до 13.03.2022.

За таких обставин, клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.177, 178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,запобіжний західу виглядітримання підвартою уДержавній установі«Київський слідчийізолятор» строкомдо 13березня 2022року включно, в межах строку досудового розслідування.

Взяти підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, під варту у залі суду.

Визначити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1240 500 грн (один мільйон двісті сорок тисяч п`ятсот), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок:Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000, Державна казначейськаслужба України,м.Київ, призначення платежу: Прізвище, ім`я, по-батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою суду (номер справи, дата ухвали, назва суду).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави, оригінали документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Київський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Київський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного, який вніс заставу, з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, та слідчого суддю Вищого антикорупційного суду.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, який вніс таку заставу, вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:

1)прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді та суду за кожною вимогою;

2)без дозволу детектива, прокурора, слідчого судді або суду не відлучатися з м. Києва;

3)повідомляти детектива, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;

4)утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, підозрюваним ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_10, ОСОБА_12 ;

5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_6, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6)носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом, визначити до 13 березня 2022 року, в межах строку досудового розслідування.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора, що здійснює процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні, або детективів, які здійснюють досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії ухвали визначити до 13 березня 2022 року.

Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала слідчого судді якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Повний текст ухвали складений 18.01.2022.

Слідчий суддя ОСОБА_1