Документ № 102765562

Справа № 991/404/22

Провадження 1-кс/991/414/22

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2022 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4 та його захисників ОСОБА_5 та ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погоджене прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Тбілісі, Грузія, раніше не судимому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52021000000000281 від 26.05.2021,

ВСТАНОВИВ:

Сторона обвинувачення звернулась до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням, в якому просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, визначити підозрюваному заставу у сумі 4 100 000 гривень (чотири мільйони сто тисяч) гривень та у разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; без дозволу слідчого, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що:

- ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, тобто у підбурюванні особи до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб. Зокрема злочин, передбачений ч.4 ст.369 КК України є тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої;

- наявні ризики, передбачені п.п.1-5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється;

-застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені вище ризики.

Розгляд клопотання детектива призначений на 21.01.2022.

В судовому засіданні слідчим суддею було оголошено, що до суду надійшла заява від журналіста ТОВ «Слово і діло» ОСОБА_25 з проханням про здійснення трансляції розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на YouTube канал Вищого антикорупційного суду. В залі судових засідань були присутні і інші представники ЗМІ, з метою відеозапису засідання.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та підозрюваний ОСОБА_4 заперечували з приводу трансляції судового розгляду, просили відмовити в трансляції, задля уникнення розголошення інформації, яка може зашкодити ОСОБА_4 та з метою уникнення розголошення таємниці досудового розслідування.

Прокурор ОСОБА_3 стосовно проведення трансляції розгляду на YouTube канал не заперечував.

Відповідно до ч.6 ст.27 КПК України, кожен, хто присутній в залі судового засідання, може вести стенограму, робити нотатки, використовувати портативні аудіозаписуючі пристрої. Проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, транслювання судового засідання по радіо і телебаченню, а також проведення звукозапису із застосуванням стаціонарної апаратури допускаються на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Із зазначених підстав, враховуючи думку учасників провадження, з метою недопущення розголошення особистої інформації щодо підозрюваного, розголошення якої може зашкодити останньому та відомостей досудового розслідування, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність проведення судового розгляду клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без здійснення трансляції на YouTube канал та без проведення фотозйомки та відеозапису, а тому клопотання представників ЗМІ щодо відеозапису та трансляції судового розгляду - відхилені.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане детективом клопотання ро застосування стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в повному обсязі та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.

Захисники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовомузасіданні таписьмових запереченняхпроти задоволенняклопотання заперечували,зазначивши,що підозра ОСОБА_4 у вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.27,ч.4ст.369 ККУкраїни є необґрунтованою. Матеріали провадження не містять доказів, які б свідчили, що ОСОБА_4 може бути причетним до вчинення злочину, що йому інкримінується.

Захисники зазначили, що надані стороною обвинувачення докази не можуть братися слідчим суддею до уваги, з огляду на те, що вони подані в копіях, які належним чином не завірені відповідно до вимог щодо виготовлення копій з офіційних документів. Окрім того надані матеріали жодним чином не доводять наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення саме ОСОБА_4, а лише підтверджують тільки факт можливої причетності до вчинення злочину ОСОБА_22 та ОСОБА_20 . Так, зокрема ні заявник ОСОБА_23, ні свідок ОСОБА_24 нічого не вказують про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в ході зустрічей ОСОБА_24 з ОСОБА_22 та ОСОБА_20 також на цю обставину ніхто не вказує. Зустрічі та розмови ОСОБА_22 з ОСОБА_4, які описані в протоколах огляду, також не дають підстав підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення. Детектив навіть не допитав з приводу вказаних зустрічей та змісту розмов ОСОБА_4, хоча останній був допитаний в якості свідка 17.01.2022. При цьому, в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_4 серед іншого було виявлено та вилучено розписку від 18.12.2021 про отримання грошових коштів ОСОБА_22 у ОСОБА_4, що свідчить про той факт, що підозрюваний дійсно надав грошові кошти ОСОБА_22, але в борг. Що було б не логічним, в разі якщо ОСОБА_4 причетний до злочину та отримання ОСОБА_22 грошових коштів заявника, тому що в такому разі ОСОБА_4 ніс би таку саму відповідальність за ці кошти перед ОСОБА_24 як і ОСОБА_22 .

Захист зазначив, що протоколи огляду матеріальних носіїв інформації, на яких зафіксовано результати проведення негласних слідчих (розшуковий) дій, також не можуть братися до уваги слідчим суддею при вирішенні даного клопотання, так як в доданих до клопотання матеріалах відсутні документи, на підставі яких було виготовлено вказані матеріальні носії інформації, та процесуальні документи, що підтверджують законність проведення таких процесуальних дій, що унеможливлює встановлення факту, що ці протоколи огляду є допустимими доказами. Окрім того, реєстрація даного кримінального провадження відбулась з порушенням норм кримінального процесуального законодавства, а саме: із заяви ОСОБА_23 про вчинення злочину, що надійшла на електронну пошту Національного антикорупційного бюро України, вбачається, що вона надійшла 26.05.2021 о 15:14. Однак, на заяві наявна відмітка, що у відділі документообігу вона була зареєстрована раніше, а саме як ЗГ № С- 6667 від 26.05.2021 14:45:07; окрім того, заява безпосередньо від ОСОБА_23 з попередженням його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин та дачу завідомо неправдивих показів зареєстрована тільки 28.05.2021. Вищевказане свідчить про те, що реєстрація повідомлення про вчинення кримінального правопорушення відбулася з порушенням чинного закону і таким чином внесення відповідних відомостей до ЄРДР було здійснено незаконно. При цьому, згідно показів заявника ОСОБА_23 він сам звернувся до свого знайомого ОСОБА_26, попросив допомогти у поверненні вилучено майна та надав довідку по кримінальному провадженню. Тобто, саме заявник був ініціатором вирішення питання повернення вилученого майна та закриття провадження, його до цього ніхто не підбурював. Окрім того, навіть свідок ОСОБА_24 в ході розмови з ОСОБА_22 підтвердив факт того, що їм раніше уже декілька разів пропонували вирішити питання. Вказане свідчить про те, що з травня до вересня 2021 року, тобто до моменту звернення до ОСОБА_22, заявник ОСОБА_23 неодноразово звертався до різних осіб для вирішення питання повернення вилученого майна та закриття провадження. А тому за твердженням захисників, наведене свідчить про відсутність у діях ОСОБА_4 та інших підозрюваних дій, які законодавець визначив як підбурення до вчинення кримінального правопорушення, та доводить відсутність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому кримінального правопорушення. До того ж захисники зазначили, що повідомлення про підозру було вручене ОСОБА_4 без присутності його адвокатів, в порушення вимог КПК України.

В той же час захисники наголошували, що ОСОБА_4 не був обізнаний про можливі злочинні дії свого заступника ОСОБА_22 та інших осіб, з якими ОСОБА_4 взагалі не знайомий.

Тобто на думку захисників в матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення та фактично вся підозра ґрунтується на припущеннях та здогадках, а докази наведені на обґрунтування підозри є недопустимими та отримані з порушенням передбаченого КПК України порядку.

Поряд з цим захисники вказали на відсутність доказів на підтвердження наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України та доказів на підтвердження того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам, на підставі чого просили відмовити в задоволенні клопотання детектива.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію захисту, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з підстав як необґрунтованості підозри, так і з підстав відсутності ризиків, на які посилається орган досудового розслідування.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання та подані сторонами матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, згідно ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбаченихчастиною першоюцієї статті.

Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбаченіпунктами 1та2 частини першоїцієї статті, але не доведе обставини, передбаченіпунктом 3 частини першоїцієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання (ч.ч.2, 4 ст. 194 КПК України).

З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та обґрунтованість підозри; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Під час судового розгляду встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021, за підозрою серед інших ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України

Так, стороною обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у тому, що він, діючи умисно, переслідуючи корисливі мотиви, за попередньою змовою із заступником начальника відділу підготовки матеріалів щодо дисциплінарної відповідальності та звільнення прокурорів з посад управління організаційного забезпечення діяльності (секретаріат) відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, Департаменту кадрової роботи та державної служби Офісу Генерального прокурора ОСОБА_22 та невстановленими на цей час особами, у період часу з вересня по листопад 2021 року вчинив умисний злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.

З клопотання вбачається, що слідчими ГСУ ФР ДФС України здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100060000087 за ч.4 ст.190 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному провадженні здійснюється групою прокурорів Офісу Генерального прокурора.

В рамках цього кримінального провадження 21.04.2021 за результатами проведення обшуків вилучено, зокрема, транспортні засоби: Mercedes-Benz S400 CDI, д.н.з. НОМЕР_2, який належить ОСОБА_27 ; Porshe Macan GTS, д.н.з. НОМЕР_3, який належить ОСОБА_28 ; Bentley Continental GT, д.н.з. НОМЕР_4, та автомобіль Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_5, які належать ОСОБА_23 .

У вересні2021року (точнідата,час тамісце органомдосудового розслідування не встановлені) ОСОБА_22 стало відомо про наявність вищевказаного кримінального провадження та бажання ОСОБА_23 повернути вилучені транспортні засоби та інше майно.

У вересні-жовтні 2021 року (точні дата, час та місце органом досудового розслідування не встановлені) ОСОБА_22, розуміючи, що самостійно реалізувати свій злочинний умисел він не в змозі, залучив до вчинення злочину свого начальника ОСОБА_4, ОСОБА_20 та невстановлених на цей час осіб, дії окремих з яких у подальшому направляв та координував. При цьому ОСОБА_4 мав контактувати із службовими особами Офісу Генерального прокурора, які мали вчиняти дії в інтересах ОСОБА_23 з використанням наданого їм службового становища, передати їм неправомірну вигоду, координувати дії окремих залучених осіб.

ОСОБА_22, діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_4, ОСОБА_20, невстановленими на цей час службовими особами Офісу Генерального прокурора та іншими невстановленими особами, у період часу з вересня по листопад 2021 року підбурили довірену особу ОСОБА_23 ОСОБА_24 до надання службовим особам Офісу Генерального прокурора, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди в остаточній сумі 100000 (сто тисяч) доларів США за вчинення дій в інтересах ОСОБА_23 з використанням наданого їм службового становища, зокрема, щодо зміни групи прокурорів, повернення вилученого майна та закриття кримінального провадження.

28.09.2021 на виконання протиправної вимоги ОСОБА_22, в обумовлений ним спосіб, ОСОБА_24 передав через ОСОБА_20 частину неправомірної вигоди ОСОБА_22 у сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США (заздалегідь ідентифікованих банкнот), для передачі керівництву Офісу Генерального прокурора, за вирішення питання щодо повернення ОСОБА_23 майна, вилученого під час досудового розслідування кримінального провадження №12020100060000087.

У зв`язку з невиконанням службовими особами Офісу Генерального прокурора першого етапу домовленостей (повернення вилученого майна ОСОБА_23 ) 05.11.2021 та 10.11.2021 ОСОБА_22 повернув ОСОБА_24 грошові кошти в загальній сумі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США.

При цьому всі обставини вчинення кримінального правопорушення, хід зустрічей ОСОБА_22 з ОСОБА_24, передача та повернення грошових коштів були відомі та здійснювались за сприяння ОСОБА_4 відповідно до його спільного умислу з ОСОБА_22 та попередньої змови з ним.

В ході досудового розслідування встановлено, що повернуті ОСОБА_22 грошові кошти не є заздалегідь ідентифікованими грошовими коштами (банкнотами), які 28.09.2021 ОСОБА_24 передав ОСОБА_20 .

На підставі викладеного, органом досудового розслідування ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України, а саме: у підбурюванні до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, за вчинення службовою особою в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

Злочин, передбачений ч.4 ст.369 КК України, відноситься до категорії тяжких корупційних злочинів (частина 5 статті 12, примітка 1 статті 45 КК України).

19.01.2022 ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України.

Вищезазначені обставини обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення на думку сторони обвинувачення, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з наступного.

Наявність обґрунтованою підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу.

Згідно ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ.

Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих слідчому судді матеріалах, вислухавши пояснення самого підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, за викладених у клопотанні обставин.

Слідчий суддя погоджується із доводами прокурора, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена уп. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", зокрема термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року). Тобто факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.

Згідно з доводами, викладеними у клопотанні та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі: 1)заявою ОСОБА_23 про вчинення кримінального правопорушення від 26.05.2021; 2)протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 24.09.2021, в ході якого він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_20 та ОСОБА_22 та підбурення його до надання неправомірної вигоди в розмірі 100000 (сто тисяч) доларів США у два етапи по 50000 (п`ятедсят тисяч) доларів США службовим особам Офісу Генерального прокурора, тобто особам, які відповідно до п. п. 2,3 примітки до ст. 368 КК України, є службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, за повернення майна ОСОБА_23 і закриттякримінального провадження№12020100060000087;3)протоколом допитусвідка ОСОБА_24 від 28.09.2021,в ходіякого вінповідомив прозустріч з ОСОБА_22 та ОСОБА_20,та переданняним,в обумовленийостанніми спосіб,неправомірної вигодиу розмірі50000(п`ятдесяттисяч)доларів США;4)протоколомдопиту свідка ОСОБА_24 від 05.10.2021,в ходіякого вінповідомив прообставини зустрічіз ОСОБА_22 та ОСОБА_20 та озвученійому деталіплану,згідно зяким в Офісі Генеральногопрокурора напідставі депутатськогозвернення відбудетьсязаслуховування в Офісі Генеральногопрокурора,за результатамиякого будеприйнято рішеннящодо повернення ОСОБА_23 вилученого майнаі закриттякримінального провадження.Також ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_24,що ранішенадана ним ОСОБА_20 неправомірна вигодав розмірі50000(п`ятдесяттисяч)доларів СШАпередана невстановленійособі;5)протоколомдопиту свідка ОСОБА_24 від 11.10.2021,в ходіякого вінповідомив протелефонну розмовуз ОСОБА_20,я кійостанній повідомив,що грошовікошти ОСОБА_22 передав своємубезпосередньому керівнику;6)протоколомдопиту свідка ОСОБА_24 від 13.10.2021,в ходіякого вінповідомив прозустріч з ОСОБА_22,під часякої останнійсказав,що попроцедурі спочаткувідбудеться заслуховуваннястану досудовогорозслідування тапроцесуального керівництвана підставідепутатського звернення,за результатамиякого кримінальнусправу передадутьіншому підрозділуі загальнийстрок водин місяцьвони непорушать,а питанняпро повернення ОСОБА_23 майна ізакриття кримінальногопровадження узгодженоі наконтролі уГенерального прокурора.В ходізустрічі особитакож обмінялиськонтактами вмобільному додатку«Threema»;7)протоколомдопиту свідка ОСОБА_24 від 25.10.2021,в якомувін повідомивпро телефоннийдзвінок ОСОБА_22,в якомуостанній озвучив,що людиназаходила до«першої» іпитання будерозглядатись впакеті зіншими «питаннями»та зустріч19.10.2021.Також ОСОБА_24 повідомив проотриману ниму мобільномудодатку «Threema»фото довідкиу кримінальномупровадженні №12020100060000087та обставинизустрічі 23.10.2021;8)протоколомдопиту свідка ОСОБА_24 від 04.11.2021,в якомувін повідомивпро йогозустріч з ОСОБА_22 29.10.2021,коли останнійозвучив проповернення ОСОБА_24 грошових коштіву розмірі50000(п`ятдесяттисяч)доларів США,якщо питанняне будевирішене довівторка.Крім того ОСОБА_22 повідомив ОСОБА_24 про товариша,який такожуспішно займаєтьсятакими питаннями;9)протоколомдопиту свідка ОСОБА_24 від 05.11.2021,в якомувін повідомивпро йогозустріч з ОСОБА_22 05.11.2021,в ходіякої останнійповернув ОСОБА_24 46000(сорокшість тисяч)доларів США,та озвучивготовність іншоїлюдини повернути ОСОБА_23 вилучених автомобілівза тиждень;10)протоколомдопиту свідка ОСОБА_24 від 09.11.2021,в якомувін повідомивпро телефоннурозмову з ОСОБА_22 06.11.2021,коли ОСОБА_22 озвучив,що за150000(стоп`ятдесят тисяч)доларів США можна повернути майно та закрити справу, з яких 75000 (сімдесят п`ять тисяч) доларів США слід передати наперед за повернення майна. Крім того, ОСОБА_24 повідомив про його зустріч з ОСОБА_22 08.11.2021, в ході якої озвучив подальший порядок дій; 11)протоколом допиту свідка ОСОБА_24 27.11.2021, в якому він повідомив про обставини зустрічі з ОСОБА_22 10.11.2021, в ході якої останній повернув ОСОБА_24 ще 4000 (чотири тисячі) доларів США та озвучив про необхідність передання «банкомату» першої частин грошових коштів для початку процесу повернення майна. Крім того ОСОБА_24 повідомив про зустріч з ОСОБА_22 11.11.2021 та спілкування по гучному зв`язку через мобільний додаток «Threema» у телефоні ОСОБА_22 з особою на ім`я ОСОБА_29, який озвучив механізм та порядок вирішення питань. Крім того, в ході допиту ОСОБА_24 повідомив, що 16.11.2021 йому стало відомо про повернення автомобілів ОСОБА_23, 18.11.2021 та 19.11.2021 у нього були зустрічі з ОСОБА_22 з приводу вказаного та зміст телефонних розмов 22.11.2021, 25.11.2021 щодо викликів ОСОБА_30, ОСОБА_31 ; 12)протоколом огляду від 28.09.2021, в ході якого ОСОБА_24 було вручено 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, які були попередньо ідентифіковані та добровільно надані ОСОБА_23 ; 13)протоколом огляду від 05.11.2021, в ході якого ОСОБА_24 видав отримані від ОСОБА_22 грошові кошти в сумі 46000 (сорок шість тисяч) доларів США; 14)протоколом огляду від 10.11.2021, в ході якого ОСОБА_24 видав отримані від ОСОБА_22 грошові кошти в сумі 4000 (чотири тисяч) доларів США; 15)протоколом огляду від 17.11.2021, в ході якого встановлено, що видані 05.11.2021 та 10.11.2021 ОСОБА_24 грошові кошти не є грошовими коштами, які вручались йому 28.09.2021; 16)протоколами пред`явлення до впізнання від 24.09.2021, в ході якого ОСОБА_24 впізнав ОСОБА_22 та ОСОБА_20 ; 17)протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_24 від 27.11.2021 на предмет його спілкування з ОСОБА_22 ; іншими доказами, зібраними під час проведення досудового розслідування в їх сукупності.

Поряд з цим сторона обвинувачення обґрунтовує свої висновки щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення в тому числі матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, під час яких задокументовано спілкування та зустрічі ОСОБА_24 з ОСОБА_22, ОСОБА_20 щодо повернення майна та закриття кримінального провадження №12020100060000087, розміру неправомірної вигоди, способу передачі та реалізації плану, а також розмови ОСОБА_22 з ОСОБА_4, з іншими невстановленими особами.

Однак слідчому судді не надано для огляду протокол щодо проведення таких негласних слідчих (розшукових) дій, натомість до матеріалів клопотання додані протоколи огляду матеріальних носіїв інформації, які були досліджені в судовому засіданні. До того ж слушними є доводи сторони захисту про відсутність документів, на підставі яких було виготовлено вказані матеріальні носії інформації, та процесуальних документів, що підтверджують законність проведення таких процесуальних дій.

Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи захисників про те, що станом на момент розгляду клопотання, ОСОБА_4 не був допитаний в якості підозрюваного, що позбавляє його можливості розповісти свою версію подій та обставин, які розслідуються в даному кримінальному провадженні та як наслідок перевірки такої версії в процесі здійснення досудового розслідування. При цьому допит ОСОБА_4 в якості свідка 17.01.2022 проведено досить поверхнево та він не містить інформації про обставини, що досліджуються.

Так, зокрема на даний час залишаються неперевіреними показання ОСОБА_4 надані в судовому засіданні, про те, що його робочим комп`ютером час від часу користувався ОСОБА_22, якому були відомі логін та пароль для входу в систему під користувачем « ОСОБА_4 », що не виключає можливості створення проектів документів (в тому числі довідки, яка була віднайдена під час огляду робочого комп`ютера ОСОБА_4, згідно протоколу огляду від 21.01.2022) саме ОСОБА_22 .. В той же час, ОСОБА_22 інкримінується шахрайство, а тому окремої уваги та перевірки заслуговує його поведінка та можливість використання імен та прізвищ інших осіб.

Слід зазначити, що проект вказаної довідки у кримінальному провадженні №12020100060000087 про необхідність зміни групи процесуальних керівників був відправлений свідку ОСОБА_24 через мобільний додаток «Threema» саме з профілю, яким користувався ОСОБА_22, що стверджується протоколом огляду телефону свідка ОСОБА_24 від 25.10.2021.

Слушними є в тому числі доводи сторони захисту про те, що ні заявник ОСОБА_23, ні свідок ОСОБА_24 нічого не вказують про причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, в ході зустрічей ОСОБА_24 з ОСОБА_22 та ОСОБА_20 . Більше того, у матеріалах відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_4 безпосередньо отримував, або передавав кошти іншим особам.

До того ж слід з`ясувати та перевірити показання підозрюваного щодо розписки від 18.12.2021, яка була виявлена та вилучена в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_4 про отримання у нього в борг грошових коштів ОСОБА_22 ..

Заслуговують на увагу і доводи сторони захисту стосовно розбіжностей в часі реєстрації заяви ОСОБА_23 про кримінальне правопорушення, що надійшлана електроннупошту НАБУ (26.05.2021 о 15:14), в той час, коли на заяві наявна відмітка, що вказує на те, що у відділі документообігу вона була зареєстрована раніше (ЗГ № С-6667 від 26.05.2021 14:45:07) - наявність та походження яких прокурор не зміг пояснити в судовому засіданні. Варто уваги і те, що заява безпосередньо від ОСОБА_23 з попередженням його про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про злочин та дачу завідомо неправдивих показів зареєстрована тільки 28.05.2021 (№Т-6755).

Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра». Тобто наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальним правопорушенням на даному етапі досудового розслідування. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.

Викладене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява № 72508/13, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».

Слід враховувати, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.

За вказаних вище обставин слідчий суддя вважає підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України обґрунтованою,докази можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення достатніми.

Поряд з цим, твердження сторони захисту про вручення ОСОБА_4 повідомлення про підозру без присутності його адвокатів, чим допущено порушення вимог КПК України є необґрунтованими, оскільки положеннями ст.ст. 52, 278 КПК України не передбачено обов`язкової участі адвоката під час вручення повідомлення про підозру особі у вчиненні тяжкого злочину.

Посилання захисників у запереченнях на відсутність в матеріалах клопотання низки документів, якими сторона обвинувачення обґрунтовує пред`явлену ОСОБА_4 підозру - не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки кримінальний процесуальний закон не містить вимоги на стадії розгляду клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження надавати всі наявні матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні, а лише ті, які прокурор/детектив вважають достатніми для обґрунтування необхідності застосування зокрема, запобіжного засобу до підозрюваної особи.

Отже, слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення дотримано вимоги ст.184 КПК України.

В той же час більшість заперечень сторони захисту зводяться до того, що саме заявник ОСОБА_23 був ініціатором вирішення питання повернення вилученого майна та закриття провадження, його до цього ніхто не підбурював, а тому дії ОСОБА_4 не можуть кваліфікуватися за ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України.

При цьому слід зазначити, що правильність кваліфікації дій підозрюваної особи, так само як і наявність чи відсутність в її діях складу злочину вирішуються виключно вироком суду та не підлягають вирішенню на досудовому провадженні.

Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначеного кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів. Питання про те, чи утворюють такі дії склад злочину та чи правильно вони кваліфіковані зач.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України знаходиться за межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на досудовому провадженні.

На спростування доводів сторони захисту щодо недопустимості доказів, наданих стороною обвинувачення на підтвердження доводів клопотання, слідчий суддя зазначає, що на стадії досудового розслідування визнання доказів недопустимими можливо лише у випадках, коли вони отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість виникла внаслідок таких обставин, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого досудового розслідування чи судового розгляду.

Тому занаведених вищеобставин слідчийсуддя неперевіряє доводисторони захистустосовно недопустимостінаданих стороноюобвинувачення доказівна підтвердженняпред`явленої ОСОБА_4 підозри,враховуючи тойфакт,що суд вирішує питання допустимості доказів лише під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. При цьому варто додати, що с торони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими (ст. 89 КПК України).

Поряд з цим твердження сторони захисту, що наданістороною обвинуваченнядокази неможуть братисяслідчим суддеюдо уваги,з оглядуна те,що вониподані вкопіях,які належнимчином незавірені відповіднодо вимогщодо виготовленнякопій зофіційних документів слідчий суддявідхиляє,з оглядуна те,що згідноположень ч.3ст.184 КПК України передбачена можливість надання копій документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

До того ж у разі подання учасником провадження до суду пакету документів у копіях, які прошиті із проставленням на останній його сторінці посвідчувального напису, із зазначенням кількості сторінок та проставленням підпису уповноваженої особи та його печатки, такі процесуальні дії учасника провадження свідчать про подання ним копій документів з дотриманням вимог щодо їх засвідчення відповідно до вимог національного стандарту щодо оформлення документів. Зазначене не суперечить вимогам, встановленим пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1)переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України у кримінальному провадженні №52021000000000281 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Сторона обвинувачення у поданому клопотанні зазначила про наявні ризики, передбачені пунктами 1-5 ч.1 ст.177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.

Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.

При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 ККУкраїни, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.

У клопотанні детектив зазначив, що ОСОБА_4 маючи вищу юридичну освіту і значний досвід роботи в органах прокуратури, усвідомлюючи тяжкість покарання та невідворотність кримінальної відповідальності може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, у тому числі, може покинути територію України з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, зважаючи на наявність у ОСОБА_4 діючого паспорту громадянина України для виїзду за кордон, він може в будь-який момент після повідомлення йому про підозру покинути територію України. А зважаючи на те, що ОСОБА_4 проживає у будинку, в якому він не зареєстрований, який не належить йому на праві власності, користується автомобілем, який зареєстрований на іншу особу, водночас в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2020 рік не зазначає особу, з якою спільно проживає, адреса реєстрації та фактичного проживання в дійсності не є адресами його проживання, а згідно матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій має певні зв`язки у м. Луганськ, він має можливість переховуватись від органу досудового розслідування. Вказане в сукупності, на думку сторони обвинувачення, дає підстави вважати про наявність у ОСОБА_4 зв`язків, в тому числі в органах прокуратури, та можливостей, які можуть забезпечити його переховування від правоохоронних органів і суду.

Водночас, захисники зауважують, що детективами 13.01.2022 було проведено обшуки автомобіля та робочого місця підозрюваного, 13.01.2022 було вручено підозру ОСОБА_22 в даному кримінальному провадженні та на той час вже розглядались питання про застосування запобіжного заходу відносно нього, про що було відомо ОСОБА_4, до того ж 17.01.2022 останнього було допитано в якості свідка та 19.01.2022 вручено повідомлення про підозру безпосередньо ОСОБА_4, тобто починаючи з 13.01.2022 ОСОБА_4 був обізнаний із здійсненням досудового розслідування у даному кримінальному провадженні та у разі наявності мети переховуватися від органу досудового розслідування та суду мав таку можливість ще з 13.01.2022, проте натомість не втік та не переховувався, а навпаки на першу вимогу з`являвся до детектива тадо суду. Вказана обставина за твердженням захисників свідчить, що ОСОБА_4 дотримується своїх процесуальних обов`язків, готовий сприяти слідству у проведенні розслідування та не збирається переховуватись від нього.

Слідчий суддя враховує дані твердження сторони захисту, які прокурором не спростовані.

Поряд з цим варто врахувати, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia № 71362/01 від 21.07.2003), суд зазначив, що при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, який ґрунтується на тяжкості інкримінованого злочину, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. А беручи до уваги, що злочин є корупційним, отже у разі засудження до ОСОБА_4 не буде застосовано звільнення від покарання та не буде застосовано більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Варто зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваного ОСОБА_4 .

При цьому слідчий суддя враховує особисті характеристики ОСОБА_4, міцність соціальних зв`язків, а тому вважає вказаний ризик хоч і мінімальним, проте наявним.

Стосовно ризику знищити, спотворити або сховати речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, детективом у клопотанні наведено наступне.

При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись в тому числі і підозрюваним. Стороною обвинувачення у клопотанні зазначено про можливість ОСОБА_4 безперешкодно знищити, сховати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, серед яких підготовлене депутатське звернення, довідка по кримінальному провадженню №12020100060000087 тощо. Окрім того, місцезнаходження переданого ОСОБА_24 ОСОБА_22, через ОСОБА_20 попередньо ідентифікованого предмету неправомірної вигоди в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США на даний час не відоме, а тому на думку сторони обвинувачення є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 буде вживати всіх заходів для приховування, обміну цих грошових коштів, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності та здобуття доказів органом досудового розслідування, а також може вживати всіх дій для приховування своєї участі у реалізації злочинного плану шляхом знищення документів, обміну грошових коштів в іноземній валюті тощо, знищення доказів спілкування з фігурантами справи та іншими невстановленими на даний час особами.

В той же час сторона захисту вказує на відсутність зазначеного ризику, оскільки матеріали клопотання не містять жодних доказів, які б вказували на наявність у підозрюваного вищезазначених документів або речей, так само не містять доказів здійснення впливу з боку ОСОБА_4 на будь-яких осіб, які б могли зберігати, в т.ч. на законних підставах, вище зазначені документи. За твердженням захисників підозрюваний не має наміру та можливості знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Усі документи та речі, які мають значення для кримінального провадження і обставин, що в ньому розслідуються вже вилучені органом досудового розслідування та знаходяться у матеріалах даного кримінального провадження. До коштів в розмірі 50 000 доларів США ОСОБА_4 взагалі не має ніякого відношення. До того ж захисник наголосив, що варте уваги те, що перед своїм допитом ОСОБА_4 долучив до матеріалів кримінального провадження загублений детективами НАБУ оригінал протоколу обшуку, що підтверджує відсутність будь-якого бажання щодо знищення, схову або спотворення будь-яких речей документів.

Слідчий суддя, заслухавши доводи сторін, враховуючи поведінку підозрюваного, а також те, що останнім подано заяву про звільнення з займаної посади, що суттєво обмежує його можливості знищити, приховувати, змінити чи спотворити речі та документи, які мають значення для встановлення обставин кримінального провадження та які можуть знаходитися за робочим місцем підозрюваного, приходить до висновку про недоведеність стороною обвинувачення даного ризику. Стосовно доводів прокурора про не встановлення місцезнаходження предмету неправомірної вигоди в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) доларів США, а тому на думку сторони обвинувачення є підстави вважати, що ОСОБА_4 буде вживати всіх заходів для приховування, обміну цих грошових коштів, з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності такі доводи не беруться слідчим суддею до уваги, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні прямі докази, які б вказували на те, що вказані грошові кошти були передані саме ОСОБА_4 або він передавав кошти іншим особам.

До того ж обґрунтованим є посилання захисників, що на даний час органом досудового розслідування проведено ряд обшуків за місцем проживання підозрюваного, в автомобілі, яким він користується та за місцем роботи, а тому є підстави вважати, що на даній стадії органом досудового розслідування вже вилучені всі документи та речі, які мають значення для кримінального провадження і обставин, що в ньому розслідуються.

Тож такий ризик не приймається до уваги слідчим суддею.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1,2 статті23, стаття 224 КПК України).

Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Таким чином у результаті обізнаності ОСОБА_4 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, він може шляхом погроз, підкупу або іншим чином впливати на свідків, інших підозрюваних, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків, які ще не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування.

Окрім того варто враховувати те, що підозрюваний може використовувати свій вплив на працівників Офісу Генерального прокурора, які працювали разом з ним, а також на інших свідків у кримінальному провадженні. ОСОБА_4 може підбурювати вказаних осіб до зміни наданих показань, надання неправдивих показань або відмови від надання показань, щоб уникнути кримінальної відповідальності. До того ж ОСОБА_4 може використовувати вказані зв`язки для впливу на прокурорів у кримінальному провадженні №12020100060000087 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які володіють інформацією щодо вказівок по справі та ходу її досудового розслідування, мають безпосередній доступ до матеріалів кримінального провадження. А враховуючи те, що він тривалий час працює в органах прокуратури та здобув певний авторитет та широке коло знайомств серед керівників та працівників правоохоронних і судових органів, використовуючи свої зв`язки та службове становище ОСОБА_4 може особисто чи опосередковано впливати на свідків та інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні.

Водночас, слідчий суддя ставиться критично до доводів сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_4 працював в управлінні нагляду за додержанням законів органами податкової міліції Головного управління нагляду у кримінальному провадженні Генеральної прокуратури України, що може свідчити про те, що він має можливість впливати на свідків з Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України, яким здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100060000087, з огляду на те, що підозрюваний працював в управлінні з нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби понад 5 років тому та за вказаний період було проведено атестацію, яка відповідно вплинула кадровий склад фіскальної служби, а тому ймовірність здійснення впливу підозрюваного ОСОБА_4 на свідків з Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України безпосередньо чи опосередковано маловірогідна.

Поряд з цим, стосовно доводів сторони захисту слідчий суддя зауважує, що той факт, що на даний час до правоохоронних органів не надходили заяви від свідків про будь-який тиск на них з боку підозрюваного - не виключає можливості здійснення такого тиску та в жодному разі не спростовує наявність можливості у підозрюваного впливати на свідків у кримінальному провадженні.

Наведені вище обставини дають підстави дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного впливу на свідків та інших підозрюваних з боку підозрюваного ОСОБА_4 .

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.1 177 КПК України слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій.

Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

В той же час, твердження сторони обвинувачення на можливість здійснення впливу ОСОБА_4 на таких свідків як ОСОБА_23 та ОСОБА_24 на думку слідчого судді є необґрунтованим, з огляду на роль ОСОБА_4 у вчиненні злочину, який йому інкримінований та активну поведінку зазначених свідків, спрямовану на викриття злочину.

На обґрунтування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином на думку прокурора свідчить той факт, що ОСОБА_4 тривалий час працює в органах прокуратури та обізнаний з тактикою та методикою розслідування кримінальних правопорушень, що може свідчити про наявність можливості перешкоджати кримінальному провадженню будь-яким іншим чином.

В той же час захисниками зауважено, що з урахуванням такої позиції сторони обвинувачення, наявність у підозрюваного двох адвокатів, які також обізнані з методикою та тактикою розслідування кримінальних правопорушень також викликає певні ризики для слідства.

Будь-яких інших обставин на підтвердження існування даного ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, стороною обвинувачення не наведено.

Тож такий ризик не приймається до уваги слідчим суддею.

На обґрунтування ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_4, детективом у клопотанні зазначено про можливість вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності, приховати докази, спотворити їх тощо.

Як зазначає сторона обвинувачення, в ході реалізації злочинного плану, ОСОБА_4 озвучував, що «питання» треба було вирішувати через інших осіб, а отже, він ймовірно володіє досвідом у вчиненні кримінальних правопорушень такого плану. Окрім того, наявність у колі спілкуванні ОСОБА_4 низки осіб, які володіють інформацією щодо тактики розслідування кримінальних правопорушень, застосовують відповідні засоби конспірації, існують обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Натомість матеріали клопотання не містять жодних даних на підтвердження можливості підозрюваного вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а тому такі твердження є надуманими та жодним чином не доведені, а тому не приймаються слідчим суддею.

Разом з тим, слідчим суддею береться до уваги особиста ситуація (обставини) підозрюваного ОСОБА_4 (має постійне місце проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується), проте, такі обставини, в світлі наведених вище фактичних даних, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені слідчим суддею ризики до маловірогідності чи до їх виключення. При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність зазначених ризиків.

За таких обставин, слідчий суддя прийшов до переконання про доведеність наявності ризиків, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Так,на думкусторони обвинувачення, відомості проособу підозрюваногота характервчиненого кримінальногоправопорушення,свідчать проте,що більшм`які запобіжнізаходи незможуть запобігтиризикам,передбаченим статтею177КПК України,оскільки останнійбуде негативновпливати нахід досудовогорозслідування уданому провадженні,безпосередньо впливатина учасниківкримінального провадження,намагатиметься вживатизаходів щодознищення,спотворення абоприховування речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення, переховуватиметься від органів досудового розслідування та суду, а тому необхідним є застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (частина 1 статті 183 КПК).

Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є: 1)особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Ризики, які вище були встановлені слідчим суддею, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.

В клопотанні детектив просив засотувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначив що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.

При обранні запобіжного заходу враховуються всі обставини, визначені в ст. 178 КПК України, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зав`язків підозрюваного, тощо.

Поряд з цим варто враховувати те, що ОСОБА_4 зареєстрований у місті Києві, проживає разом з цивільною дружиною за адресою: АДРЕСА_1, позитивно характеризується за місцем роботи. Зазначене вказує на міцність соціальних зав`язків підозрюваного.

Зважаючи на викладені обставини слідчий суддя бере до уваги дані про особу підозрюваного, його вік, стан здоров`я, характеризуючі матеріали, майновий та сімейний стан, його процесуальну поведінку та на підставі чого приходить до висновку, що стороною обвинувачення не доведено, що запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного і виконання ним процесуальних обов`язків.

Відтак, у задоволенні клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити.

На думку слідчого судді запобігти існуючим ризикам можливо шляхом застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК України).

Водночас визначені у ч. 5ст. 182 КПК Українимінімальні і максимальні розміри застави дають можливість досягти мети запобіжного заходу без обмеження права на свободу та особисту недоторканність. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, що сприяє виконанню завдань кримінального провадження.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

При визначені розміру застави необхідно врахувати: обставини кримінального правопорушення; майновий стан підозрюваного; його сімейний стан, стан здоров`я, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК; помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин шкода, завдана кримінальним правопорушенням.

Детектив ОСОБА_7 в клопотанні про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив визначити ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 4 100 000 гривень (чотири мільйони сто тисяч) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі, на думку детектива, може гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Зазначений розмір застави за твердженням сторони обвинувачення не є завідомо непомірним, оскільки у ОСОБА_4 є достатні матеріальні активи у виді готівкових грошових коштів та коштів, розміщених на банківських рахунках, відповідно до його декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування. Крім того, в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_4 відшукано готівкові кошти в розмірі понад 60 000 доларів США. Разом з тим, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_4 схильний до неправомірної поведінки, та може володіти грошовими активами, які були отримані в її результаті, які відповідно офіційно не відображені. До того ж за твердженням детектива варте уваги і те, що ОСОБА_22 повернув ОСОБА_24 50000 доларів США не із тих грошових коштів, які передавались в ході контролю за вчинення злочину, а позичав їх в тому числі саме у ОСОБА_4 .

Сторона захисту в своїх поясненнях зазначила, що сторона обвинувачення не змогла обґрунтувати наявність виключного випадку та необхідність призначення застави у розмірі, що перевищує максимальний розмір для тяжкого злочину. А вказаний у клопотанні розмір застави ОСОБА_4 не в змозі внести з об`єктивних причин, що позбавляє можливості ОСОБА_4 виконати умови застави в разі визначення її у такому значному розмірі. Підтвердженням цього є інформація про дохід отриманий ОСОБА_4, так згідно довідки про заробітну плату від 31.12.2021 останній мав заробітну плату менше 50 тис. гривень на місяць, при цьому підозрюваний сплачує за своє лікування, зумовлене постковідною реабілітацією. У свою чергу органом досудового розслідування напередодні були вилучені всі його заощадження, які відображені в деклараціях та які він накопичував все життя на придбання власної квартири, якої незважаючи на понад 15 років роботи у Генеральній прокуратурі (Офісі Генерального прокурора), у ОСОБА_4 немає, що стверджується Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, що підтверджує відсутність будь-якої нерухомості, яку можливо реалізувати з метою отримання грошових коштів для застави.

Дослідивши зокрема майновий стан підозрюваного та наявність\відсутність майнових зобов`язань та встановивши, що сума коштів, яка відповідає задекларованим коштам підозрюваного була вилучена органом досудового розслідування під час проведення обшуку та на час розгляду клопотання не повернута власнику, натомість приймаються заходи щодо її арешту, з огляду на що зазначені кошти не можуть бути використані для внесення в якості застави. Будь-яких даних про наявність у підозрюваного значних матеріальних активів, в тому числі готівкових коштів матеріали провадження не містять та прокурором в судовому засіданні не доведено, а тому розмір застави про який просить детектив у клопотанні 4 100 000 гривень (чотири мільйони сто тисяч) гривень - є явно непомірним.

Так, на думку слідчого судді, зазначений детективом розмір застави є надмірним, з огляду на майновий стан підозрюваного, особисті дані (обставини) та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосовна до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зокрема явки до суду та слідчих органів.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри, обставини вчинення кримінального правопорушення, подані стороною захисту документи щодо підтвердження майнового стану підозрюваного та стосовно підтвердження стійких соціальних зв`язків, репутації, стану здоров`я.

Поряд з цим слідчий суддя приймає до уваги і практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

У зв`язку з викладеним слідчий суддя приходить до висновку про доцільність визначення застави підозрюваному ОСОБА_4 у розмірі 420 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить1042020??грн (один мільйон сорок дві тисячі двадцять гривень), який хоч і перевищує межі, визначені ст.182 КПК України, проте не є явно непомірним для підозрюваного.

Так, на думку слідчого судді застава у розмірі 420 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить1042020??грн. здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, так як характер злочину є тяжким, тому саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст.182КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.

Згідно ч.5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 частини 5 статті 194 КПК України.

Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні), а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на підозрюваного обов`язків, про які просить сторона обвинувачення. Стороною захисту у судовому засіданні не було спростовано необхідність їх покладення на підозрюваного та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх покладенню.

Тому, відповідно до положень ч.5 ст.194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; без дозволу слідчого, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва та Київської області; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

При цьому на думку слідчого судді, обов`язок, передбачений п.2 ч.5 ст. 194 КПК України доцільно викласти саме в такій редакції, з огляду на те, що ОСОБА_4 на даний час проживає в смт. Чабани, Фастівського району, Київської області.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п.1,2,3,4,8,9 ч.5 ст.194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.

В той же час слід додати, що положеннями ч.7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбаченічастинами п`ятоюташостоюцієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

Визначаючи строк дії обов`язків, які покладаються на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя виходить з того, що такий строк має бути встановлений в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021.

За таких обставин, беручи до уваги положення п.4 ч.3 ст.219 КПК України, відповідно до яких досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, а також з врахуванням того, що іншому підозрюваному в рамках даного кримінального провадження №52021000000000281 від 26.05.2021 - ОСОБА_22 було повідомлено про підозру 13.01.2022, за такого строк обов`язків ОСОБА_4 необхідно визначити в межах строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №52021000000000281 від 26.05.2021, тобто до 13.03.2022 включно.

Слідчий суддя окремо звертає увагу, що згідно зі ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182-184, 193, 194, 195, 196, 205, 206, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання детектива Другого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7, погодженого прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва у суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України у кримінальному провадженні № 52021000000000281 від 26.05.2021, відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тбілісі, Грузія, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 369 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 420 прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб,що становить1042020??грн (один мільйон сорок дві тисячі двадцять гривень), яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:

Код ЄДРПОУ 42836259

Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_6 .

Підозрюваний не пізніше п`ятиднів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.

За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, наступні обов`язки:

- прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;

- без дозволу слідчого, прокурора або суду не відлучатися з м. Києва та Київської області;

- повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування із свідками ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорт для виїзду за кордон НОМЕР_1, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії обов`язків, покладених судом на підозрюваного, визначити до 13.03.2022 включно.

З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1