Документ № 102888607

Справа № 991/7682/21

Провадження 1-кп/991/63/21

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

27 січня 2022 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Крука Є.В.,

суддів: Білоус І.О., Кравчука О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Слакви О.О.,

прокурора Жовницької А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисників Короленка О.Л., Чернілевського В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Офісу Генерального прокурора у кримінальному проваджені? внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України;

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

12 січня 2022 року обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотаннями, в яких просив надати тимчасовий доступ до інформації з Офісу Генерального прокурора , а саме:

- щодо перебування з 01 серпня 2021 року по 01 вересня 2021 року Генерального прокурора ОСОБА_3 у відпустках, відрядженнях та з інших законних підстав, які перешкоджають виконувати посадові обов`язки Генерального прокурора та знаходитись на робочому місці;

- щодо перебування з 01 жовтня 2019 року по 01 листопада 2019 року заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 у відпустках відрядженнях та з інших законних підстав, які перешкоджають виконувати посадові обов`язки Генерального прокурора;

- з особової справи ОСОБА_2 щодо стажування на посаді помічника прокурора Святошинського району м. Києва в період з 02 липня 2021 року (Ленінградського району м. Києва) з 02 жовтня 2001 року по 02 липня 2002 року (Святошинського району м. Києва);

- до копій наказів про призначення на посаду помічника прокурора району з відповідним терміном стажування, звіту про проходження стажування з рекомендацією щодо присвоєння класного чину.

В обґрунтування клопотань щодо керівників вищого органу прокуратури України, обвинувачений зазначив, що в матеріалах цього кримінального провадження міститься постанова від 02 жовтня 2019 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року, яка підписана Заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 та постанова від 06 серпня 2021 року про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року, яка підписана Генеральним прокурором ОСОБА_3 , водночас у сторони захисту виникають сумніви щодо перебування зазначених посадових осіб на робочому місці в день постановлення зазначених процесуальних документів.

Щодо клопотання про надання тимчасового доступу до особової справи ОСОБА_2 , заявник зазначив, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , разом працювали в прокуратурі Ленінградського району м. Києва, який потім перейменований у Святошинський район м. Києва, де ОСОБА_2 проходив стажування терміном один рік під порядкуванням ОСОБА_1 , що підтверджує виникнення дружних відносин між ними, а отже зазначена інформація у подальшому може бути використана як докази, якими сторона захисту буде обстоювати свою правову позицію.

2. Позиції учасників кримінального провадження

Обвинувачений ОСОБА_1 , захисники Короленко О.Л. та Чернілевський В.Г. підтримали клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Офісу Генерального прокурора , та просили його задовольнити.

Прокурор Жовницька А.В. заперечувала щодо заявленого клопотання сторони захисту, просила в його задоволенні відмовити, з огляду на те, що стороною обвинувачення до матеріалах цього кримінального провадження надано підписаний оригінал постанови прокурора від 02 жовтня 2019 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року та підписаний оригінал постанови прокурора від 06 серпня 2021 року про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року, а отже немає сумнівів в тому, що зазначені процесуальні рішення були підписані відповідальними особами, які мали право підпису, крім того, до суду надано рух провадження з ЄРДР, де визначено дату та час вчинення кожної процесуальної дії. Щодо особової справи ОСОБА_2 , то прокурор зазначила, що Офіс Генерального прокурора не є юридичною особою, у володінні якої перебувають документи, до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ.

Представник Офісу Генерального прокурора , у володінні якої перебувають речі й документи до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ, у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Згідно положень ч.4 ст. 163 КПК України неприбуття за судовим викликом особи, у володінні якої знаходяться речі і документи, без поважних причин або неповідомлення нею про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду клопотання.

3. Оцінка та мотиви суду

Заслухавши думку учасників судового засідання, проаналізувавши доводи поданого клопотання, колегія суддів дійшла до таких висновків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 20 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

Згідно з положеннями ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 93 КПК України сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії.

Згідно з ч. 5 ст. 163 КПК України суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Окрім того, сторона кримінального провадження має довести можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Перевіряючи доведеність таких підстав, колегія суддів керується наступним.

3.1 Щодо клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Офісу Генерального прокурора - про перебування на робочих місцях керівників вищого органу прокуратури України

Обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотаннями, в яких просив надати тимчасовий доступ до інформації з Офісу Генерального прокурора щодо перебування з 01 серпня 2021 року по 01 вересня 2021 року Генерального прокурора ОСОБА_3 у відпустках, відрядженнях та з інших законних підстав, які перешкоджають виконувати посадові обов`язки Генерального прокурора та знаходитись на робочому місці; щодо перебування з 01 жовтня 2019 року по 01 листопада 2019 року заступника Генерального прокурора ОСОБА_6 у відпустках відрядженнях та з інших законних підстав, які перешкоджають виконувати посадові обов`язки Генерального прокурора.

У клопотаннях обвинувачений вказує, що в матеріалах цього кримінального провадження міститься постанова від 02 жовтня 2019 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року, яка підписана Заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 та постанова від 06 серпня 2021 року про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року, яка підписана Генеральним прокурором ОСОБА_3, водночас у сторони захисту виникають сумніви щодо перебування зазначених посадових осіб на робочому місці в день постановлення зазначених процесуальних документів.

Як вбачається зі змісту клопотання та доводів сторони захисту, висловлених у судовому засіданні, потреба у витребуванні зазначеної інформації обумовлена необхідністю встановлення певних обставин у кримінальному провадженні та зводиться до необхідності перевірки фактів дотримання вимог кримінального процесуального законодавства при реалізації органом досудового розслідування своїх повноважень, оцінки доказів з точки зору належності, допустимості та достовірності.

Таким чином, оскільки Офіс Генерального прокурора є володільцем запитуваної інформації, суд приходить до висновку, що обвинуваченим доведено, що відомості, про доступ до яких він зазначає у своєму клопотанні, перебувають у володінні Офісу Генерального прокурора .

Суттєвість значення відомостей, що можуть міститись у запитуваних документах, для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, полягає у такому.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягає доказуванню подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб і інші обставини вчинення кримінального правопорушення).

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України, недопустимими є докази, отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні сторона захисту зазначила, що така інформація у подальшому може бути використана як докази, якими сторона захисту буде обстоювати свою правову позицію.

У зв`язку з цим, суд вважає, що отримання відомостей, про які у своїх клопотаннях зазначає обвинувачений, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у цьому кримінальному провадженні.

Щодо третьої умови, про яку йдеться у ч. 5 ст. 163 КПК України, то в ході дослідження клопотання встановлено, що відомості, доступ до яких просить надати сторона захисту, з огляду на положення ст. 162 КПК України не становлять собою та не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що визначені у ч. 5 ст. 163 КПК України підстави для надання тимчасового доступу до речей і документів у клопотанні доведені.

Суд звертає увагу на приписи ч. 2 ст. 8 КПК України, яка визначає, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, який у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

У рішенні по справі «Баннікова проти Росії» від 04.11.2010 ЄСПЛ визначив, що ст. 6 Конвенції буде дотримана тільки у разі, якщо заявник міг ефективно порушити питання про підбурювання під час розгляду його справи, як за допомогою заперечень, так і в інший спосіб. При цьому, завданням судових органів є розгляд фактів справи й вжиття необхідних заходів для з`ясування істини з метою визначення, чи мало місце підбурювання.

Також ЄСПЛ зазначає, що якої би процесуальної форми національні суди не дотримувались, така форма має бути змагальною, ретельною, вичерпною та остаточною у питанні провокації злочину (п.п. 64-57).

Колегія суддів вважає, що з метою забезпечення справедливості та змагальності процедури судового розгляду, останні вправі володіти запитуваною інформацією.

Водночас, надавши стороні захисту тимчасовий доступ до такої інформації, суд у такий спосіб зможе забезпечити рівну можливість використання стороною захисту права на збирання та подання доказів, а також вжити необхідні для цього заходи.

При цьому, суд не погоджується з вимогою сторони захисту щодо періоду, за який повинен бути наданий тимчасовий доступ, оскільки з постанови Генеральної прокуратури України про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року, яка підписана Заступником Генерального прокурора України - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 та з постанови Офісу Генерального прокурора про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52016000000000073 від 14 березня 2016 року, яка підписана Генеральним прокурором ОСОБА_3, вбачається, що зазначені процесуальні документи прийняті 02 жовтня 2019 року та 06 серпня 2021 року відповідно, а отже суд вважає за доцільним надати тимчасовий доступ до інформації станом на дату прийняття процесуальних рішень.

Також суд не погоджується з вимогами заявника в частині надання інформації щодо інших законних підстав, які перешкоджали виконувати посадові обов`язки Генерального прокурора, оскільки заявником не конкретизовано до, якої саме інформації планується надати тимчасовий доступ, а отже суд вважає за доцільним в цій частині вимог відмовити.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Офісу Генерального прокурора , підлягають частковому задоволенню, шляхом надання доступу до інформації щодо перебування Генерального прокурора ОСОБА_3 у відпустках та відрядженнях станом на 06 серпня 2021 року; та до інформації щодо перебування Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_6 у відпустках та відрядженнях станом на 02 жовтня 2019 року, з можливістю виготовлення копій.

Щодо строку дії ухвали про надання тимчасового доступу, то у клопотанні обвинувачений не зазначає строку, який необхідний стороні захисту для виконання ухвали. На думку суду, обсяг матеріалів, до яких сторона захисту одержує тимчасовий доступ цією ухвалою, є незначним, а тому встановлення строку дії ухвали до 11 лютого 2022 року включно є достатнім для здійснення відповідного тимчасового доступу.

3.2 Щодо клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Офісу Генерального прокурора - про особову справу ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_1 звернувся до суду з клопотанням, в якому просив надати тимчасовий доступ до інформації з Офісу Генерального прокурора з особової справи ОСОБА_2 щодо стажування на посаді помічника прокурора Святошинського району м. Києва в період з 02 липня 2021 року (Ленінградського району м. Києва) з 02 жовтня 2001 року по 02 липня 2002 року (Святошинського району м. Києва); до копій наказів про призначення на посаду помічника району з відповідним терміном стажування, звіту про проходження стажування з рекомендацією присвоєння класного чину.

У клопотанні заявник вказує, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , та ОСОБА_4 , разом працювали в прокуратурі Ленінградського району м. Києва, який потім перейменований у Святошинський район м. Києва, де ОСОБА_2 проходив стажування терміном один рік під порядкуванням ОСОБА_1 , що підтверджує виникнення дружних відносин між ними, а отже зазначена інформація у подальшому може бути використана як докази, якими сторона захисту буде обстоювати свою правову позицію.

Водночас, до зазначеного клопотання обвинувачений додає лист - відповідь Київської міської прокуратури № 07-12605 від 09 грудня 2021 року на запит адвоката Денисенка Ю.О. , з якого вбачається, що архівна особова справа ОСОБА_2 зберігається у Київській обласній прокуратурі ( м. Київ, вул. Предславинська, буд. 45/9 ).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Офісу Генерального прокурора щодо особової справи ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки документи до яких сторона захисту просить надати тимчасовий доступ, перебувають у володінні іншої юридичної особи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163, 350, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Офісу Генерального прокурора - задовольнити частково.

Надати обвинуваченому ОСОБА_1 тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Офісу Генерального прокурора ( 01011 місто Київ, вул. Різницька, 13/15 ) з можливістю зробити копії, а саме:

-до інформації щодо перебування Генерального прокурора ОСОБА_3 у відпустках та відрядженнях станом на 06 серпня 2021 року;

-до інформації щодо перебування Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури України ОСОБА_6 у відпустках та відрядженнях станом на 02 жовтня 2019 року.

В решті вимог клопотання - відмовити.

Встановити строк дії ухвали до 11 лютого 2022 року включно.

У разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених речей і документів.

2. У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться в розпорядженні (володінні) Офісу Генерального прокурора з особової справи ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя: Крук Є.В.

Судді: Білоус І.О.

Кравчук О.О.